Станіслав Жолкевський (старший)
Станіслав Жолкевський гербу Любич (1520/1521 — 25 липня 1588) — галицький шляхтич, військовик та урядник Республіки Обох Націй (Речі Посполитої).
| Станіслав Жолкевський | |
|---|---|
| пол. Stanisław Żółkiewski | |
| Народився | не раніше 1520 і не пізніше 1521 |
| Помер | 25 липня 1588 |
| Поховання | Латинський катедральний собор |
| Країна | Річ Посполита |
| Посада | руські воєводи, посол Сейму Речі Посполитої[d], белзький воєвода, галицький каштелян[d], медицький старостаd і Q114633666? |
| Військове звання | ротмістр |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Жолкевські |
| Батько | Микола Жолкевський[d] |
| Діти | Станіслав Жолкевський і Микола Жолкевський |
Частина інформації в цій статті застаріла. (грудень 2018) |
Життєпис
ред.Син белзького воєводи Миколая Жолкевського.
Здобув добру освіту (як і брат Микола — медицький староста). Брав участь у збройних кампаніях, сутичках (зокрема, під Ґданьськом, у Московії; особливо під Соколею, коли, вислані великим гетьманом коронним Миколаєм Мєлєцким, стримували натиск переважаючих сил московитів до підходу основних загонів коронного війська). Мав посади галицького каштеляна (номінація 17 листопада 1580),[1] белзького та руського воєводи (з 1586 р.). Був послом на сейм у Любліні, підписав унію з ВКЛ 1569 року. Брав участь в генеральному з'їзді під Єнджеювом 1576 р. На Вісьліцькому конгресі сприяв обранню королем Сігізмунда ІІІ Вази, застосовуючи силу. Був власником тоді ще села Бродів, якими дуже опікувався, може, найбільше з власних придбань. Сприяв початку будівництву костелу святого Станіслава тут, також для Бродів у короля Стефана Баторія отримав 22 серпня 1584 р. (Люблін) дозвіл на магдебурзьке право, назвавши місто Любич.[2]
1576 року, після смерти першої дружини Софії, намірився піти в монастир і отримав експектативу (право на посаду) православного владики володимирського і берестейського, за якою мав отримати висвячення і посаду єпископа після смерти чинного єпископа. У той час у Польщі існувала традиція, що на православних єпископів висвячували когось із православної руської шляхти, мотивуючи тим, що низове православне духовенство було неосвіченим. Але Станіслав Жолкевський 1580 року несподівано одружився вдруге з Анною Сокіл, молодшою від нього на 30 років, головній спадкоємниці володінь Андрія Висоцького, і отримав через неї у власність значні землеволодіння. Це спонукало Жолкевського обрати світську кар'єру і 24 квітня 1580 року за немалу відступну плату від Печерського архимандрита Мелетія Хрептовича Жолкевський публічно зрікся на його користь наданого права на посаду православного владики володимирського і берестейського і прийняв католицизм[3].
Був похований у Львівській католицькій катедрі, йому був встановлений кам'яний надгробок з епітафією.[4] У сучасному храмі є пам'ятна таблиця з епітафією латиною, розташована зліва на початку презбітерію. Переклад тексту епітафії українською:
|
«Станіслав із Жовкви, руський воєвода, багатьма блискучими заслугами в мир і у війну він показав свою вірність і відданість Речі Посполитій і, багато вистоявши за неї і битв, і поразок, і прославився. Зрештою, досить проживши, на 68-му році життя зупнив свою долю дня 25 липня року Христового 1588-го. Нехай мовиться за нього молитва» | 
|
.
Сім'я
ред.Був тричі одружений; вперше зі Софією Липською з Горая гербу Корчак, мав 2-х синів:
- Миколай — львівський підкоморій, помер перед або 1603 року,[5]
- Станіслав — польний та великий коронний гетьман, київський воєвода.
З другою дружиною Анною Соколувною та третьою Ельжбєтою[3] дітей не мав, бо одружився з ними після 60 років.[6]
Світлини
ред.-
Місце поховання - Латинський катедральний собор у Львові -
Надгробок Станіслава Жолкевського (Латинська катедра, Львів) -
Надгробок Станіслава Жолкевського (2022)
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Przyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków… — S. 43. (пол.)
- ↑ Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody… — S. 6—7.
- ↑ а б Історичні особи. diaz-zhovkva.org.ua. Процитовано 14 жовтня 2022.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 753—754. (пол.)
- ↑ Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu [Архівовано 2015-01-18 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1879. — S. 9. (пол.)
- ↑ Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody… — S. 8. (пол.)
Джерела
ред.- Созанський І. З минувшини міста Бродів. — Львів, 1911.
- Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody. — Lwów : Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1865. — 199 s. (пол.)
- Grobowiec Żółkiewskiego Stanisława… // Lwowianin, czyli zbior potrzebnych i uzytecznych (w VII t.), 1836, № 15, wydawany przez Ludw. Zielinskiego (?-1873). — S. 11—12. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 753—754. (пол.)
- Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków / opracował K. Przyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — 417 s. — S. 43. — ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |