Степанков Костянтин Петрович
Костянти́н Петро́вич Степанко́в (справжнє прізвище — Волощук (3 червня 1928, с. Печеськи, Хмельницька область, УРСР — 22 липня 2004, с. Жереб'ятин, Київська область, Україна) — український та радянський актор кіно та театру. Народний артист СРСР (1977). Народний артист Української РСР (1974), лауреат державної премії України імені Олександра Довженка (2003) та премії імені Леоніда Бикова (1998). Син православного священника, загиблого у таборах ГУЛАГ СРСР; брат воїна УПА. Чоловік української акторки Ади Роговцевої.
Біографія
ред.Народився у селі Печеськи Хмельницької області. Батько актора, Петро Петрович Волощук, був священником. Його арештували 1939 року й відтоді його ніхто не бачив. Можливо, батько постраждав за близьке знайомство з ад'ютантом Симона Петлюри Олександром Даценком. Прізвище Степанков утворене від дошлюбного прізвища матері Степанко.
Два брати Костянтина Петровича загинули. Молодший Георгій закатований голодом 1933-го року, а старший Ігор загинув під час Другої Світової війни в лавах УПА.
По війні мати Степанкова, Євгенія Василівна, боячись лишатися після відходу німців на батьківщині з двома дітьми, Костянтином та його молодшою сестрою Лідою, вирішила виїхати до Узбекистану. Проте Костянтин їхати відмовився.
По закінченню школи Степанков вступає до Уманського сільгоспінституту на плодово-овочевий факультет, склавши екстерном іспити за перші два курси. Як згадував сам Костянтин Петрович, весь час, роками, він змушений був недоїдати, тож «дуже хотів швидше стати плодоовочеводом, щоб поближче до їжі — до хліба, картоплі, буряку, меду.»
В інституті Степанков, як член комітету комсомолу, вів «культмасовий сектор», де в його обов'язки входило запрошення відомих людей, котрі перебували в Умані, на зустрічі зі студентами та викладачами. Під час однієї з таких зустрічей на талановитого юнака звернув увагу і запропонував вступити до театрального інституту Амвросій Бучма, на той час актор та режисер Київського театру ім. Івана Франка, професор Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Степанков зголосився на пропозицію Бучми і вступив до театрального інституту де й вчився на курсі Амвросія Максиміліановича на кіновідділі.
1953 — Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Від 1955 року грав у театрі ім. Івана Франка.
Від 1968 — актор Київської кіностудії імені Довженка.
Від 1953 року, протягом 31 року, — педагог і керівник майстерні Київського інституту ім. І. Карпенка-Карого.
Від 1998 року — викладач кафедри телебачення в Київському університеті культури і мистецтв.
Помер 22 липня 2004 року у віці 76 років у селі Жереб'ятин Бориспільського району Київської області від раку підшлункової залози. Похований на місцевому кладовищі.
Фільмографія
ред.Звання та нагороди
ред.- Народний артист СРСР
- Народний артист Української РСР
- Лауреат Державної премії України ім. О.Довженка, 2003
- Перший лауреат премії ім. Л. Бикова, 1998
Джерело інформації
ред.
|
Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |