Схі́дні Бески́ди — згідно сучасних уявлень українських географів назва Бескиди закріпилася тільки за гірськими спорудами Скибової тектонічної зони Карпат, які в Україні займають простір між українсько-польським кордоном та річкою Мізунка — лівою притокою Свічі, що впадає у Дністер.

Східні Бескиди
Українська частина Східних Бескидів (позначено синім кольором)
Українська частина Східних Бескидів (позначено синім кольором)
Українська частина Східних Бескидів (позначено синім кольором)

49°15′ пн. ш. 22°00′ сх. д. / 49.25° пн. ш. 22° сх. д. / 49.25; 22
Країна  Словаччина
Розташування Польща Польща
Словаччина Словаччина
Україна Україна
Львівська область,
Івано-Франківська область,
Закарпатська область
Система Бескиди, Східні Карпати
Тип географічний регіон
Висота 1408,3 м (макс.)
Східні Бескиди. Карта розташування: Словаччина
Східні Бескиди
Східні Бескиди
Східні Бескиди (Словаччина)
Мапа
CMNS: Східні Бескиди у Вікісховищі

Українські Східні Бескиди являють собою систему паралельних асиметричних хребтів, розчленованих поздовжніми вузькими і поперечними широкими долинами річок (Дністер, Стрий, Опір тощо) й міжгірними улоговинами. Їх підрозділяють на Верхньодністерські Бескиди та Сколівські Бескиди, межею між якими служить течія річки Стрий. У деяких сучасних схемах районування Українські Східні Бескиди пропонується розглядати як фізико-географічну підобласть області Зовнішньофлішових Карпат.

Тлумачення терміну деякими науковцями в країнах ЄС

ред.

В деяких сучасних наукових джерелах країн ЄС трактується як частина фізико-географічної підпровінції Зовнішніх Східних Карпат, яка охоплює гірські хребти і масиви у межах Польщі, Словаччини та України, що сформувалися на флішових покривах Зовнішнього (Флішового) тектонічного поясу Карпат.

Туризм

ред.

Район розвинутої рекреації, пішохідного, водного та лижного туризму. Активно розвивається зелений туризм і велосипедний туризм. Курорти — Трускавець, Східниця.

Природоохоронні території

ред.

Природоохоронні території: Національний природний парк «Сколівські Бескиди», Поляницький регіональний парк.

Фотографії

ред.

Джерела

ред.
  • Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  • https://www.youtube.com/watch?v=5fcOgw029cg [Архівовано 14 травня 2017 у Wayback Machine.]
  • Волощук М. Д., Гілецький Й. Р. Водно-ерозійні процеси у природних комплексах Українських Карпат: монографія. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2022. 124 с.
  • Гілецький Й. Р., Тимофійчук Н. М. Фізико-географічне районування Українських Карпат для цілей пізнавального туризму. Географія та туризм. 2019. Вип. 53. С. 103–109..
  • Кравчук Я. С. Рельєф Українських Карпат : монографія / Ярослав Софронович Кравчук; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка ; ред. Ірина Лоїк. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2021. – 575 с.
  • Мельник А.В. Українські Карпати: екологічно-ландшафтознавче дослідження: монографія. Львів: Вид. Львів. ун-ту, 1999. 286 с.
  • Національний атлас України. Київ: ДНВЦ «Картографія», 2007. 440 с.
  • Цись П. М. Геоморфологія УРСР: навч. посібн. Львів: Вид. Львів. ун-ту. 1962. 224 с.