Телескоп Леонарда Ейлера
Leonhard Euler Telescope також Swiss 1.2-metre Leonhard Euler Telescope (EULER) (укр. Швейцарський 1,2-метровий телескоп Леонарда Ейлера) — національний, повністю автоматичний 1,2-метровий (47 дюймів) рефлекторний телескоп, побудований і керований Женевською обсерваторією. Розташований на висоті 2375 м в обсерваторії Ла-Сілья в чилійському регіоні Норте-Чико, приблизно за 460 кілометрів на північ від Сантьяго де Чилі. Телескоп, який вперше побачив світло 12 квітня 1998 року, названий на честь швейцарського математика Леонарда Поля Ейлера.[1][2]
 Корпус телескопа Леонарда Ейлера з вище розташованим Телескопом Нової Технології на задньому плані | |
| На честь | Леонард Ейлер |
|---|---|
| Частина від | Обсерваторія Ла-Сілья |
| Розташування | Обсерваторія Ла-Сілья Норте-Чико,  Чилі |
| Координати | 29°15′33″ пд. ш. 70°43′59″ зх. д. / 29.25944444002777800° пд. ш. 70.73305556002777905° зх. д. |
| Організація | Женевська Обсерваторія |
| Висота | 2375 м |
| Перше світло | 12 квітня 1998 |
| Стиль телескопа | рефлектор |
| Діаметр | 1,2 m |
| Вебсайт | Офіційна вебсторінка EULER |
 | |
 Телескоп Леонарда Ейлера у Вікісховищі | |
Телескоп Ейлера використовує інструмент CORALIE для пошуку екзопланет. Крім того, в телескопі використовується багатоцільовий EulerCam (ecam), високоточний фотометричний інструмент, і менший телескоп Pisco, який монтується на задній частині[2]. Його першим відкриттям стала планета на орбіті навколо Глізе 86, визначена як гарячий Юпітер з орбітальним періодом лише 15,8 земних днів і приблизно в чотири рази більшою за масу Юпітера[3]. Відтоді багато інших екзопланет було відкрито або досліджено під час подальших спостережень.
Разом із телескопом Меркатор Ейлер брав участь у Програмі пошуку позасонячних планет Southern Sky, яка виявила численні позасонячні планети[4]. Також часто використовується для подальшої характеристики для визначення маси екзопланет, виявлених ширококутним пошуком планет, SuperWASP.[5]
Примітки
ред.- ↑ Swiss 1.2-metre Leonhard Euler Telescope. ESO. Процитовано 10 September 2015.
- ↑ а б EULER. Exoplanets. Switzerland: Université de Genève. Процитовано 10 September 2015.
- ↑ Queloz, D.; Mayor, M.; Weber, L.; Blecha, A. та ін. (1999). A planet orbiting the star Gliese 86. arXiv:astro-ph/9910223.
- ↑ Southern Sky extrasolar Planet search Programme. unige.ch.
- ↑ Queloz, D.; Anderson, D. R.; Collier Cameron, A.; Gillon, M. та ін. (2010). WASP-8b: a retrograde transiting planet in a multiple system. Astronomy and Astrophysics. 517: L1. arXiv:1006.5089. Bibcode:2010A&A...517L...1Q. doi:10.1051/0004-6361/201014768. S2CID 35774603.