Франсуа Ашиль Базен
Франсуа Ашиль Базен (фр. François Achille Bazaine; 13 лютого 1811, Версаль, Перша Французька імперія — 23 вересня 1888, Мадрид, Іспанія) — французький воєначальник, маршал Франції (1864). Командував французькими військами під час інтервенції в Мексику (1862—1867). Під час французько-прусської війни — головнокомандувач французької армії, капітулював під час облоги Меца.
| Франсуа Ашиль Базен | |
|---|---|
| фр. François-Achille Bazaine фр. François Achille Bazaine | |
 | |
| Народження | 13 лютого 1811[1][2][…] Версаль |
| Смерть | 23 вересня 1888[1][2][…] (77 років) Мадрид, Іспанія |
| Поховання | Кладовище Сан-Хустоd |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Звання | генерал і маршал Франції |
| Війни / битви | французько-прусська війна, Французьке завоювання Алжиру, Перша карлістська війна, Кримська війна, Австро-італо-французька війна і Французька інтервенція в Мексику |
| Нагороди | |
 Франсуа Ашиль Базен у Вікісховищі | |
Рання біографія
ред.Народився в сім'ї генерала наполеонівської армії П'єра-Домініка Базена[4]. У 1830 році закінчив Французьку політехнічну школу, після чого вступив на військову службу. Із 1831 року — капрал 37-го лінійного піхотного полку, із 1832 року — сержант. Бав участь у Карлістських війнах в Іспанії та у французькому завоюванні Алжиру. У 1835 році за військову доблесть, проявлену в боях з алжирцями був нагороджений орденом Почесного легіону. Із 1848 року — підполковник. Із 1851 року — полковник, командир 1-го полку Французького іноземного легіону.
Кримська війна та Італійська кампанія
ред.На початку Кримської війни — табірний маршал, командував частинами Французького іноземного легіону в Криму. Під час останнього штурму Севастополя командував лівим флангом французької армії. Після взяття Севастополя у вересні 1855 року був призначений військовим комендантом міста. Із 22 вересня 1855 року — дивізійний генерал. У жовтні 1855 року керував десантом союзників у Кінбурні.
Під час австро-італо-французької війни 1859 року — 3-ї піхотної дивізії 1-го армійського корпусу французької армії, учасник битви при Сольферіно (під час битви був поранений у стегно). Після завершення війни служив генеральним інспектором піхоти.
Мексиканська експедиція
ред.У 1862 році Франція здійснила військову інтервенцію до Мексики і створила там Мексиканську імперію. Базен із 1 липня 1862 року командував 1-ю піхотною дивізією французького експедиційного корпусу в Мексиці, відзначився в боях з мексиканськими республіканцями за місто Пуебло. Із 1863 року — головнокомандувач французького експедиційного корпусу. 2 липня 1863 року став великим офіцером ордену Почесного легіону. На чолі французьких військ Базен вів запеклу боротьбу з мексиканськими партизанами, але разом з цим конфліктував з мексиканським імператором Максиміліаном. За бої в Мексиці імператор Наполеон III 5 вересня 1864 року присвоїв Базену звання маршала і зробив його сенатором. У 1867 році під тиском США Франція вивела свої війська з Мексики. Після повернення до Франції Базен очолив 3-й армійський корпус, а потім став командиром імператорської гвардії.
Французько-прусська війна
ред.На початку французько-прусської війни — командир 3-го армійського корпусу Рейнської армії. 12 серпня 1870 року імператор Наполеон III призначив Базена головнокомандувачем французької армії[5]. Після поразки під Марс-ла-Туром 16 серпня відвів свою армію до фортеці Мец, де зайняв оборону. Через пасивність і безініціативність Базена французька Рейнська армія зазнала поразки у битві при Гравілоті і Сен-Прива[5]. Наприкінці серпня армія Базена була повністю блокована німцями у фортеці Мец. Базен відмовився прориватися з оточення і вирішив чекати підмоги від Шалонської армії маршала Мак-Магона.
Після капітуляції французької армії в Седані та революції 4 вересня 1870 року в Парижі Базен відмовився визнавати республіку і зберіг вірність Наполеону III. Заради придушення республіки Базен почав переговори про капітуляцію Меца, прагнучи за підтримки німців захопити владу в країні. 27 жовтня 1870 року за наказом Базена французька армія в Меці капітулювала і 173 тисячі французьких вояків потрапили до німецького полону. Після капітуляції до самого кінця війни Базен перебував у німецькому полоні.
Суд і втеча з ув'язнення
ред.У 1873 році Базен був заарештований республіканською владою Франції і звинувачений в державній зраді через здачу Меца[6]. Військовий трибунал засудив Базена до смертної кари, але президент Мак-Магон, який був соратником Базена під час французько-прусської війни, замінив смертну кару на 20 років ув'язнення. У 1874 році Базен втік з тюрми до Іспанії, де й помер у 1888 році.
Нагороди
ред.- Орден Почесного легіону (Франція)
- Орден Лазні (Британська імперія)
- Савойський військовий орден (Італія)
- Орден Леопольда (Бельгія)
Примітки
ред.- ↑ а б senat.fr
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Robert Burnand: Bazaine. Paris: Librairie Floury. 1939.
- ↑ а б Maurice Baumont: Bazaine : les secrets d'un maréchal (1811–1888). Paris: Imprimerie Nationale. 1978. ISBN 2-11-080717-2.
- ↑ Henri d'Orléans, duc d'Aumale: Procès Bazaine, affaire de la capitulation de Metz, seul compte rendu sténographique in extenso des séances du 1er conseil de guerre de la 1re division militaire ayant siégé à Versailles (Trianon), du 6 octobre au 10 décembre 1873 / sous la présidence de M. le Général de division Duc d'Aumale. Paris: Librairie du Moniteur Universel. 1873.
Джерела
ред.- Edmond Ruby und Jean Regnault: Bazaine coupable ou victime? A la lumière de documents nouveaux. — Paris: J. Peyronnet & Cie, 1960.
- Robert Christophe: La vie tragique du maréchal Bazaine. — Paris: Editions Jacques Vautrin, 1947.
- Colonel Willette, L'évasion du Maréchal Bazaine de L'ile Sainte-Marguerite par son compagnon de captivité. Textes Inedits par André Castelot. Librairie Academique Perrin 1973.