Вікіпедія

Цеперів (Львівський район)

село у Львівському районі Львівської області, Україна

Це́перів (пол. Ceperów, нім. Zeperiw або Zeperow) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення за переписом 2001 року становило 256 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новояричівська ОТГ. Розташоване 19 км від Львова і 3 км від смт Новий Яричів біля автодороги E40 Київ – Чоп.

село Цеперів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Рада Новояричівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46060290180035234
Основні дані
Засноване 1563
Населення 256
Площа 0,609 км²
Густота населення 420,36 осіб/км²
Поштовий індекс 80465[1]
Телефонний код +380 3254
Географічні дані
Географічні координати 49°56′0″ пн. ш. 24°18′19″ сх. д. / 49.93333° пн. ш. 24.30528° сх. д. / 49.93333; 24.30528
Середня висота
над рівнем моря 		233 м
Водойми р. Думниця і два озерця
Відстань до
обласного центру 		19 км
Місцева влада
Адреса ради 80463, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с.Старий Яричів
Карта
Цеперів. Карта розташування: Україна
Цеперів
Цеперів
Цеперів. Карта розташування: Львівська область
Цеперів
Цеперів
Мапа
Мапа

CMNS: Цеперів у Вікісховищі

До 2020 року входило до складу Кам'янко-Бузького району.

Назва

ред.

Ймовірно, походить від розмовного «цеп», у значенні «ланцюг».[2]

Історія

ред.
 
Цеперів та околиці на карті XIX ст. [3]

Цеперів вперше був згаданий в 1581 році[2], щоправда деякі джерела вказують на існування села уже в 1444 році[4] та метрики села з 1405 р.[5]

У другій половині XVII століття село разом з навколишніми територіями перебувало у власності польської шляхтанки Катерини Собєської, сестри короля Яна III Собеського.[6]

У XIX – на початку XX ст. село належало родині Стрілецьких.

У 1920-х рр. у селі активно діяла місцева філія патріотичного тіловиховного товариства «Сокіл», ліквідована у 1930 році.[7]

До 1940 р. на території села знаходилися також поселення (колонія) етнічних поляків Едвардівка (пол. Edwardówka) та хутір Цепухи (пол. Cepuchy).

У 1940-х рр. в районах довкола села активно діяло підпільне угрупування ОУН–УПА Михайла Стахура[ru] (Стефка).

Населення

ред.

Згідно з переписом населення Королівства Галичини та Володимирії, у 1880 р. населення села налічувало 428, у 1890 р. — 449 осіб.[8][9]

У 1921 році у селі було 127 будинків, у яких проживало 611 осіб (з них 193 католиків, 416 греко-католиків та 2 євреїв). Більшість населення села була українцями (311 українців, 297 поляків, 3 іншої національності).[10] У 1939 році населення села становило 730 осіб, з них 500 українців-греко-католиків та 230 поляків (включаючи колоністів).[11]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 257 осіб, з яких 113 чоловіків та 144 жінок.[12]

За переписом населення України 2001 року у селі проживало 256 осіб.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:

Мова Кількість Відсоток
українська 256 100%

Релігія

ред.

На території села функціонує релігійна громада парафії Воскресіння Господнього УГКЦ[14].

 

Згідно з історичними згадками, стара дерев'яна церква була збудована у 1749 році за кошти Яна Стрілецького.[15] У 1938 році дерев'яну церкву розібрали, плануючи перевезти до села Поршна під Львовом. У тому ж році, за проєктом Євгена Нагірного, розпочалася будова мурованої церкви, яка стоїть дотепер і є пам'яткою архітектури місцевого значення. Від старої церкви залишилася лише дерев'яна дзвіниця. За часів СРСР аж до 1989 року будівля церкви була зачинена для прихожан.

У селі знаходиться також покинутий римо-католицький костел сестер маріянок кукезівської дієцезії, побудований у 1907–1908 рр. завдяки фундації Едварда Табачковського.[16] У будинку давньої плебанії костелу до 2018 р. працювала сільська середня загальноосвітня школа І ступеня.

Відомі особистості

ред.

Народилися

ред.

Пов'язані зі селом

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Кам'янка-Бузький район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  2. ↑ а б Дума, Іван (2008). Дивосвіт Кам'янеччини. Львів: "Камула".
  3. ↑ Europe in the XIX. century (with the Third Military Survey) | Mapire - The Historical Map Portal. mapire.eu (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  4. ↑ Wyrostek, Ludwik (1932). Ród Dragów-Sasów na Węgrzech i Rusi Halickiej (Polski) . Kraków: Polskie Towarzystwo Heraldyczne. с. 143.
  5. ↑ Liaska, Vitalij. Старожитності села Цеперів (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  6. ↑ Skrzypietz, Aleksandra (2007). History and Culture of Baltic Region: Lithuania and Poland. The Radziwills towards the Heritage of the Sobieskis (English) . Klaipeda: Institute of Baltic Sea Region History and Archeology Klaipeda University. с. 55.
  7. ↑ Revyuk, Emil (1931). Polish Atrocities in Ukraine (English) . New York: United Ukrainian Organizations of the United States. с. 178.
  8. ↑ Jagiellonian Digital Library. jbc.bj.uj.edu.pl. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 12 жовтня 2020.
  9. ↑ Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkim Księstwie Krakowskiem i Księs. Bukowińskiem z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraju. Z oznaczeniem: Starostw, Sądów powiatowych, Urzędów parafialnych, Urzędów pocztowych i telegraficznych, wraz z odległością tychże w kilometrach od dotyczącej miejscowości, Spisu ludności wedle obliczenia z r. 1890, Właścicieli posiadłości dóbr tabularnych, Zestawienie Sądów obwodowych z przynależnymi Sądami powiatowymi, Wykaz powiatowych Dyrekcyi Skarbu, Spisu posterunków Żandarmeryi i Streszczenie przepisów pocztowych, telegraficznych i telefonicznych - Silesian Digital Library. www.sbc.org.pl. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  10. ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej : opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. T. 13. Województwo lwowskie - Podkrapacka Digital Library. pbc.rzeszow.pl. Архів оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  11. ↑ Кубійович, В. (1983). Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 (PDF). Wiesbaden: Ševčenko Gesellschaft der Wissenschaften. Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2021. Процитовано 12 жовтня 2020.
  12. ↑ Банк даних. database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 12 жовтня 2020.
  13. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  14. ↑ РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ПАРАФІЇ ВОСКРЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО У С.ЦЕПЕРІВ КАМ'ЯНКА-БУЗЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. opendatabot.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  15. ↑ Слободян, В. (1998). Церкви України: Перемиська єпархія. с. 290.
  16. ↑ Koscioly, Galuchanunпише До; Koscioly 2011-05-31 14:40:00, 2011-05-31 14:40:00 Galuchanun Nazarlanko. Костел 1907-1908 рр. в Цеперові. koscioly.livejournal.com (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цеперів (Львівський район)
 
У Вікісловнику є сторінка Цеперів.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цеперів_(Львівський_район)&oldid=42904518