Вікіпедія

Цивільні втрати у російсько-українській війні (з 2014)

(Перенаправлено з Цивільні втрати внаслідок російського вторгнення в Україну (2014))

Цивільні втрати внаслідок російського вторгнення в Україну — жертви серед цивільного населення, що були спричинені російською інтервенцією в Україну.

Станом на 15 серпня 2017 року, за даними ООН, загинуло щонайменше 2803 цивільних осіб (298 пасажирів рейсу MH-17 і 2505 місцевих мешканців) від початку війни на Донбасі у квітні 2014 року.[1] Згідно з даними ООН від липня 2016 року, до 90 % жертв є результатом артилерійських обстрілів житлових районів.[2]

Інциденти

ред.

2014

ред.

Першою цивільною жертвою російського вторгнення в Україну став Решат Аметов. Він був викрадений 3 березня 2014 року о 12:00 з мітингу на підтримку України у центрі Сімферополя, вивезений російськими спецслужбами у гори, де його піддавали тортурам і, понівеченого, стратили пострілом у голову. За словами Юрія Бутусова, таким чином російська сторона вчинила акт залякування.[3][4]

7 березня 2014 року в Криму були викрадені Іван Бондарець та Валерій Ващук — два активісти Євромайдану, учасники 40-ї сотні самооборони. Перед зникненням встигнули повідомити, що їх затримала на сімферопольському вокзалі міліція, обшукала, зламала СІМ-карту Валерію й відпустила.[5] До 8:00 ранку перетелефонували до рідних з іншого номера, повідомивши про цей випадок, а з 10:00 ранку зв'язок з ними урвався.[6][7] Станом на 2017 рік не знайдені в живих.[8]

13 березня 2014 року на проукраїнському мітингу в Донецьку був убитий Дмитро Чернявський, активіст «Свободи» з Донеччини.

15 березня 2014 року представники МВС забрали з власної квартири в Криму Василя Черниша, колишнього співробітника СБУ і активіста Автомайдану. Станом на 2017 рік не знайдений в живих.[8]

19 квітня 2014 року в річці Казенний Торець біля смт. Райгородок Слов'янського району Донецької області місцевими рибалками було знайдено тіла депутата горлівської міськради Володимира Рибака і київського студента Юрія Поправки зі слідами численних тортур.[9][10][11][12][13] Володимир Рибак був викрадений бойовиками 17 квітня у Горлівці після його спроб повернути український прапор на будівлю міськради.[14] 28 квітня у річці було виявлене тіло Юрія Дяковського, з ідентичними ознаками насильницької смерті як у Володимира Рибака і Юрія Поправки[15]. Володимир Рибак став першим цивільним, що загинув у війні на Донбасі.

25 квітня 2014 року в Криму міліція забила на смерть Марка Іванюка, 16-річного студента з Рівненської області, що вчився у Криму, ймовірно через його принципову україномовність.[16]

9 травня 2014 року на блокпості на Луганщині за 15 км від КПП «Довжанський», під Свердловськом, проросійські бойовики в упор розстріляли 2 автомобілі Toyota FJ Cruiser,[17] що не зупинилися на огляд. На місці загинули приватні підприємці — Олег та Ірина Бурихіни з Антрациту. Їх 10-річна донька Ліза у важкому стані доправлена до лікарні.[18][19][20]

9 травня 2014 року на виїзді з Дружківки на Донеччині, неподалік Костянтинівки, проросійські бойовики застрелили 44-річного православного священника Павла Жученка, протоієрея УПЦ МП.[21] У тіло влучило 8 куль.[20][22]

11 травня 2014 року четверо чоловік були обстріляні неподалік блокпосту під Брянкою на Лугащині. Двоє загинули на місці.[23]

18 травня 2014 року місцеві ЗМІ повідомили, що у селі Сергіївка під Слов'янськом бойовики вбили місцевого 68-річного фермера за те, що він допомагав продуктами українській армії.[24][25][26]

22 травня 2014 року з'явилася перша цивільна жертва війни в Луганській області. Український блокпост в сел. Старій Краснянці після боїв того дня під Рубіжним закрили для проїзду. Вікторія Сухорученко, 39-річна жителька м. Сватове, спробувала прорватися через блокпост на позашляховику Skoda в Рубіжне: не зупинилася на попереджувальні постріли, після чого загинула після відкриття вогню на ураження.[27][28][29]

2 червня 2014 року внаслідок авіаудару по будівлі Луганської ОДА загинуло 8 чоловік і 11 дістали поранення.

Докладніше: Авіаудар по будівлі Луганської ОДА

2 червня 2014 року в Торезі, мікрорайон «Жилмасив», було скоєно напад на дім місцевого підприємця Анатолія Цакадзе. Дім було обстріляно і підпалено. Цакадзе помер у міській лікарні від вогнепальних поранень.[30][31]

8 червня 2014 р. на свято П'ятидесятниці після богослужіння в приміщення церкви християн віри євангельської «Преображення Господнє» увірвались бойовики Російської православної армії й заарештували дияконів Володимира Величка та Віктора Брадарського, а також двох дорослих синів старшого пастора — Рувима і Альберта Павенків. Сам пастор Олександра Павенко разом із молодшими дітьми виїхав із міста. Терористи звинуватили християн у злочинах проти «ДНР» і підтримці українського війська. Понад місяць родини полонених (дружина і вісім дітей В.Величка, дружина і троє дітей В. Брадарського і дружина Павленка) сподівались на звільнення своїх чоловіків. Але, як згодом з'ясувалось, бойовики ще 9 червня вбили християн після тортур.[32][33][34]

Докладніше: Вбивство п'ятидесятників у Слов'янську

2 липня 2014 року стався обстріл Станиці Луганської. За різними даними тоді загинуло від 9 до 12 мирних мешканців, було поранено від 11 до 16 осіб.

Докладніше: Обстріл Станиці Луганської 2 липня 2014

17 липня 2014 року з території, що контролюється терористами, було збито пасажирський літак Боїнг 777, рейс MH17 «Малайзійських авіаліній» з 298 особами на борту, з яких 80 пасажирів — діти, включаючи 3-х немовлят. Усі пасажири і члени екіпажу загинули.

Докладніше: Збиття Boeing 777 біля Донецька

28 липня 2014 року був страчений у полоні Степан Чубенко, 16-річний футболіст з Краматорська, якого 23 липня викрали на залізничному вокзалі у Донецьку проросійські бойовики батальйону «Керч», коли Степан зійшов з київського поїзда.[35] За даними російських джерел, Степан Чубенко був убитий за наказом Погодіна Вадима Вікторовича («Керч»), а виконавцями були Сухомлинов Максим Вікторович («Буба») і Москальов Юрій Аркадійович («Жора»).[36][37]

28 липня 2014 року через артилерійські удари в центрі Горлівки загинуло 17 цивільних, троє з яких — діти, а ще 43 дістали поранення. У місті оголошено триденний траур.[38][39]

10 серпня 2014 року проросійські бойовики з угрупування «Одесса»[40] викрали і стратили Олену Куліш і Володимира Альохіна з села Переможне Луганської області, що допомагали українській армії.[41][42][неавторитетне джерело]

10 серпня 2014 року в Краснодоні танк проросійських бойовиків наїхав на тролейбус.[43][44][45] Загинуло 6 чоловік — водій, кондуктор і 4 пасажири.[46]

18 серпня 2014 року проросійські бойовики знищили колону біженців неподалік Новосвітлівки і Хрящуватого — цивільні евакуювалися з населених пунктів з поміччю української армії. 17 чоловік загинуло від артилерійського удару систем залпового вогню і мінометів.[47][48][49][50]

Докладніше: Обстріл колони біженців під Новосвітлівкою

20 серпня неподалік Хрящуватого проросійські бойовики обстріляли ще один автомобіль з біженцями, що їхав під білими прапорами. На місці загинув чоловік із п'ятирічною дитиною, його дружина померла від ран. Вогонь вівся з селища Самсонівки.[51]

22 серпня бойовики з угрупування «Одесса» стратили чотирьох членів сім'ї Бочневичів — Сергія, Вікторію, Катерину та Григорія з села Переможне, які допомагали українській армії в Луганському аеропорту. Семеро бойовиків прибули з сусіднього села Першозванівки.[52][53] Діти Сергія Бочневича Микола та Юлія отримали допомогу від держави.[54]

До 1 вересня 2014 року в селі Кримське членами Козачої гвардії було страчено 42-річного депутата сільської ради, майора міліції у відставці Геннадія Дмитровича Хитренка. Казаки розстріляли його з автомата у дворі біля його хати — він неодноразово заявляв, що Кримське залишиться у складі України.[55]

29 вересня 2014 року в окупованому Криму зник 25-річний Едем Асанов. Його знайшли повішеним через тиждень у закинутій будівлі на околиці Євпаторії.[56]

2015

ред.

Ескалація бойових дій взимку 2015 року вилилася у низку надзвичайно кривавих терактів та обстрілів цивільного населення.

Відеохроніка подій трагедії поблизу м. Волноваха

13 січня 2015 року контрольно-пропускний пункт на автошляху Н20 (Маріуполь — Слов'янськ), поблизу села Бугас Волноваського району Донецької області, був обстріляний проросійськими бойовиками з реактивної системи залпового вогню «Град», унаслідок чого загинуло 13 та поранено 18 цивільних — пасажирів рейсового автобуса «Златоустівка — Донецьк», який в той час проходив паспортну перевірку.[57][58]

Докладніше: Теракт під Волновахою 13 січня 2015

13 січня 2015 року внаслідок обстрілу бойовиками с. Гранітне загинула дворічна дівчинка.[59]

22 січня 2015 року проросійськими військовими здійснено мінометний обстріл зупинки громадського транспорту «Завод Донгормаш» Ленінського району Донецька, внаслідок чого, загинули 8 та поранено 13 мешканців міста.[60][61][62][63]

Докладніше: Обстріл зупинки «Донгірмаш» у Донецьку

24 січня 2015 року проросійським незаконним збройними угруповуванням «ДНР» із лівобережжя річки Кальміус було вчинено серію артилерійських обстрілів по житловому мікрорайону «Східний» міста Маріуполь та блокпостах Збройних сил України, у результаті чого загинули 30 мешканців міста та військовослужбовець, а також 117 осіб поранено. Відповідальність за здійснення терористичних актів в обласному центрі Донецької області офіційно взяв на себе лідер терористичної організації «ДНР» Олександр Захарченко.[64][65][66][67]

Докладніше: Обстріли Маріуполя 24 січня 2015

10 лютого 2015 року проросійські формування завдали артилерійського удару з крупнокаліберної системи залпового вогню, використовуючи касетні боєприпаси, по житловим кварталам Краматорська та військового аеродрому поблизу міста. Загинули 10 цивільних, поранені 64 особи, серед них 5 дітей.[68][69][70]

Докладніше: Обстріли Краматорська 10 лютого 2015

22 лютого 2015 року у Харкові відбувся теракт під час Маршу єдності — урочисту ходу було підірвано вибуховим пристроєм, загинуло 4 людини і 9 чоловік дістали поранення.

Докладніше: Теракт під час Маршу єдності в Харкові (2015)

2017

ред.

13 травня проросійські бойовики обстріляли Авдіївку, 122-мм артилерійський снаряд влучив у житловий будинок приватного сектора по вул. Сапронова, загинули три жінки і чоловік: Олена Асланова, Ольга Курочкіна, Марія Дика і Олег Борисенко, а син Олени Асланової Артем у стані коми госпіталізований[71][72].

В ніч на 23 серпня члени організації ЛНР розстріляли підприємця з Сорокиного, Богдана Афанасьєва, чия машина не зупинилася на одному з блокпостів.[73]

Повідомляється, що двох затриманих на переході біля Станиці Луганської осіб знаходили забитими насмерть у Луганську.[73]

Хронологія звітів

ред.

2014

ред.

3 червня 2014 року у доповіді генерального прокурора Олега Махніцького було зазначено, що всього загинула 181 особа — 59 військовослужбовців і 122 цивільних.[74][75] Він також повідомив, що було викрадено 220 осіб, 15 з яких — іноземці.[76]

10 липня 2014 року заступник міністра охорони здоров'я України повідомив, що за період проведення антитерористичної операції загинули 478 цивільних осіб (з них 30 жінок та 7 дітей), було поранено 1392 людини (з них 108 жінок і 14 дітей).[77]

У звіті за 15 липня 2014 року ОКГП ООН зазначало, що на 10 липня 2014 міністерство охорони здоров'я повідомляло про 478 загиблих цивільних осіб (з них 441 чоловіків, 30 жінок і 7 дітей), а також 1392 поранених. З 10 липня на момент публікації звіту додалося ще 44 смерті (з них двоє — діти), тобто сумарно загинуло 522 осіб.[78]

У статті NY Times за 28 липня 2014 вказувалося, що за даними ООН датованими серединою липня, загинуло 799 цивільних осіб, а 2155 дістали поранення.[79]

Згідно з доповіддю Управління Верховного комісара ООН, станом на 28 липня 2014 року загинуло 1129 і дістало поранення 3442 цивільних.[80]

У доповіді ОКГП ООН за 17 серпня 2014 року зазначено, що сумарне число втрат цивільних та учасників проросійських збройних угрупувань на 17 серпня становить щонайменше 949 убитих і 1727 поранених на Донеччині, і 653 убитих і 1927 поранених на Луганщині. Також, за даними Луганської міської ради, за період 1—28 липня загинуло 93 цивільних і 407 дістали поранення.[81]

2015

ред.

Станом на 29 вересня 2015 року, за словами Президента України Петра Порошенка, загинуло 6000 цивільних.[82]

Станом на кінець 2015 року, за оцінками ООН, у конфлікті загинуло порядка 2000 цивільних.[83]

50
100
150
200
лют.
берез.
квіт.
трав.
черв.
лип.
серп.
верес.
жовт.
лист.
груд.
  •   Загиблі
  •   Поранені
  •   Всього

Графік 2015 року побудований на основі даних ОКГП ООН.[84] Згідно з цими даними, за 10 з половиною місяців війни спостерігачами ООН було зареєстровано 227 смертей цивільних осіб по обидві сторони лінії зіткнення.

2016

ред.

У промові 28 березня 2016 року Президент України Петро Порошенко повідомив, що 6,5 тисяч цивільних загинуло під час конфлікту.[85]

Згідно з доповіддю ОКГП ООН за червень 2016 року, за найобережнішими підрахунками у конфлікті загинуло щонайменше 2000 цивільних осіб.[86][87]

Доповідь Ради ООН з прав людини від 3 серпня 2016 року наводить дані щодо цивільних жертв: 12 загиблих і 57 поранених у червні 2016, і 8 загиблих і 65 поранених у липні 2016 року.[88] Таким чином кількість жертв за ці два місяці становила в середньому 71 особу на місяць, що у порівнянні з періодом вересня 2015 — травня 2016, коли нараховувалося 34 жертви на місяць, зросла удвічі.[88]

За даними ООН, за 3 місяці спостереження — з середини травня до середини серпня 2016 року, — було зафіксовано 28 смертей цивільних, 160 дістали поранення.[89]

Доповідь за серпень — листопад 2016 року від Ради ООН з прав людини містить інфографіку, на якій відображено смертність цивільних у містечку Фащівка Луганської області, що знаходиться в глибині території ОРДЛО, на рівні з прифронтовим Донецьком.[90]

50
100
150
200
січ.
лют.
бер.
квіт.
трав.
черв.
лип.
серп.
верес.
жовт.
лист.
груд.
  •   Загиблі
  •   Поранені
  •   Всього

Графік 2016 року побудований на основі даних ОКГП ООН.[84][91][92][93][вин 1] Згідно з цими даними, за рік війни спостерігачами ООН було зареєстровано 84 смерті цивільних осіб по обидві сторони лінії зіткнення.

2017

ред.

18 лютого 2017 року Національна поліція повідомила, що за час проведення АТО загинуло 1767 цивільних Донецької та Луганської областей, а 2871 дістали поранення.[94]

6 червня 2017 заступник голови СММ ОБСЄ Александр Хуг повідомив, що з початку року 16 цивільних загинули внаслідок підриву на мінах, і ще 38 через міни дістали травм і поранень.[95]

9 червня 2017 адміністрація Горлівки оприлюднила перелік загиблих мешканців міста за час війни. У списку зазначено 230 імен.[96]

13 червня 2017 звіт ООН зазначав, що за 3 місяці у період 15 лютого—15 травня загинуло 36 цивільних, а ще 157 дістали поранень, що у півтора рази більше за попередній тримісячний період, коли загинуло 23 і було поранено 107 осіб. Загальна кількість втрат цивільних сягнула 2777 осіб з початку конфлікту.[97][98]

17 червня 2017 місія ОБСЄ повідомила, що з початку року загинуло 47 цивільних, а 222 дістали поранення. Більшість жертв були спричинені артилерією.[99]

18 червня 2017 звіт ООН наводить такі числа жертв з початку року: 67 загиблих і 308 поранених. З них від артилерії загинула 31 особа, а дістали поранення 178. Зазначається, що число жертв зросло на 74 % у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.[100]

У період з 16 травня до 15 серпня 2017 року УВКПЛ зафіксувало 161 цивільні жертви: 26 загиблих (11 жінок і 15 чоловіків) та 135 поранених (74 чоловіка, 46 жінок, 9 хлопчиків, 3 дівчинки). Це на 16 відсотків менше, ніж у попередньому звітному періоді (з 16 лютого до 15 травня 2017 року).[1] За весь період конфлікту, з 14 квітня 2014 року до 15 серпня 2017 року загинуло щонайменше 2505 цивільних осіб: 1381 чоловік, 838 жінок, 90 хлопців та 47 дівчат, а також 149 дорослих, стать яких невідома. Окрім цього, 298 цивільних осіб, у тому числі 80 дітей, загинули внаслідок падіння літака «МН-17» 17 липня 2014 року. Загальна кількість цивільних осіб, які були поранені у зв'язку з конфліктом, оцінюється на рівні 7-9 тисяч осіб.[1]

50
100
150
200
січ.
лют.
бер.
квіт.
трав.
черв.
лип.
серп.
верес.
жовт.
лист.
груд.
  •   Загиблі
  •   Поранені
  •   Всього

Графік 2017 року побудований на основі даних ОКГП ООН.[93][1]

2018

ред.

5 березня 2018 року Ірина Геращенко повідомила, що від квітня 2014 року у зоні бойових дій на Донбасі загинуло 138 дітей.[101]

З початку року станом на 27 вересня заступник голови СММ ОБСЄ Александер Гуґ підтвердив 183 цивільних жертви: 34 загиблих та 149 поранених.[102]

2022

ред.

24 лютого 2022 року РФ почала повномасштабну збройну агресію проти України. В наслідок того, що РФ закрила доступ до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (ТОТ) міжнародним спостерігачам ММПЛУ, СММУ, МКЧХ, дані про втрати є даними верифікованими міжнародними організаціями лише з української сторони[103].

Упродовж року повномасштабної війни — період з 24 лютого 2022-го по 15 лютого 2023-го — жертвами війни стали 8006 загиблих і 13287 поранених цивільних осіб, яких зафіксувала ООН як індивідуальні верифіковані випадки та повідомив очільник УВКПЛ, що зазначив: «І наші дані — лише верхівка айсберга»[104][105].

У період з 24 лютого 2022 року по 22 лютого 2023 року 9655 загиблих цивільних, серед них — 461 дитина, зафіксувала прокуратура України та повідомив очільник Генеральної прокуратури України, що зазначив: «Ми свідомі, що реальна цифра набагато більша»[106][107].

За оцінкою, з березня 2022 року по лютий 2023 року, під час російської окупації Донецької області у масових вбивствах у Маріуполі було щонайменше 8034 смерті людей порівняно з мирним часом лише в одному місті ТОТ, — з доповіді з докладними доказами, що була оприлюднена 8 лютого 2024 року Human Rights Watch, Truth Hounds і SITU Research, за оцінкою, що немає можливості встановити, скільки з тих, хто був похований у місті, були цивільними чи військовими. Розрахунок вівся від кількості могил — 10284 і дослідники наголосили, що люди були, як у окремих могилах, так і в могилах траншейного типу[108], останки загиблих, поховані під завалами, подекуди вивозили разом із будівельним сміттям[109].

За підтвердженими міською владою даними, у зруйнованому й окупованому Росією Маріуполі загинули понад 20 тисяч людей, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода міський голова Вадим Бойченко[110].

1000
2000
3000
4000
5000
6000
7000
8000
24—28лют.
бер.
квіт.
трав.
черв.
лип.
серп.
верес.
жовт.
лист.
груд.
  •   Загиблі
  •   Поранені
  •   Всього

Графік з 24 лютого 2022 року побудований на основі даних УВКПЛ зі заниженою кількістю втрат цивільних осіб — з огляду на велику кількість наявних повідомлень, які неможливо перевірити через російську відмову в доступі до окупованих Російською Федерацією міст, де на початку збройного нападу у 2022 році велися тривалі інтенсивні бойові дії — як-от у Маріуполі (Донецька область), у Лисичанську, Попасній і Сєвєродонецьку (Луганська область) і відповідних районах[111].

[112]

2023

ред.

Внаслідок повномасштабної війни у період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2023 року — 9177 загиблих і 15993 поранених цивільних осіб, зафіксувала ООН індивідуальні верифіковані випадки та звітувало УВКПЛ. За даними ООН, реальна кількість втрат серед цивільного населення є значно вище[113][114].

8 липня 2023 року Офіс генерального прокурора України повідомив, що за 500 днів повномасштабної війни Росії проти України — щонайменше 10 500 вбитих мирних українців, серед них майже 500 вбитих дітей[115]. За даними української влади, реальна кількість втрат серед цивільного населення є значно вище.

У листопаді 2023 року відомо про 11 362 загиблих людини, з них 508 дітей, офісу генерального прокурора України. За даними української влади, реальна кількість втрат серед цивільного населення є значно вище[116].

З 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року, ООН відомо про 10 233 загиблих цивільних і ще 19 289 поранених, та понад 100 мирних українців, які загинули в російському полоні, з них — одна дитина. За даними ООН, реальна кількість втрат серед цивільного населення є значно вище[117].

100
200
300
400
500
600
700
800
900
січ.
лют.
бер.
квіт.
трав.
черв.
лип.
серп.
верес.
жовт.
лист.
груд.
  •   Загиблі
  •   Поранені
  •   Всього

Графік 2023 року побудований на основі даних УВКПЛ[111].

2024

ред.

Упродовж двох років російської повномасштабної війни ООН верифікувала 10 582 загиблих цивільних в Україні та зазначила, що реальна кількість є «набагато вищою».[118][119]

До червня 2024 року: «Російські загарбники вбили понад 12 тисяч цивільних, зокрема 551 дитину. Це лише підтверджені дані. У багатьох ситуаціях українська влада не може провести належне розслідування та документування — як у випадку з Маріуполем, де, за оцінками, число загиблих цивільних може вимірюватися десятками тисяч людей.»[120]

Доповідь за липень — у липні в Україні загинуло щонайменше 244 цивільних особи і 1112 отримали поранення, що становить найбільшу кількість жертв серед цивільних осіб з жовтня 2022 року. Велика кількість загиблих та поранених у липні продовжила тенденцію до збільшення кількості жертв серед цивільних осіб з березня 2024 року.

Масштабна скоординована атака російських збройних сил по всій території України, що відбулася 8 липня, призвела до загибелі щонайменше 43 цивільних осіб, у тому числі 5 дітей, та поранення 147 осіб, у тому числі 7 дітей, у Києві, Дніпрі, Кривому Розі (Дніпропетровська область) та Київській області, за даними ООН.[вин 2]

[121]

250
500
750
1000
1250
1500
січ.
лют.
бер.
квіт.
трав.
черв.
лип.
серп.
верес.
жовт.
лист.
груд.
  •   Загиблі
  •   Поранені
  •   Всього

Графік 2024 року побудований на основі даних УВКПЛ[111][122].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
Виноски
  1. ↑ Дані у сусідніх звітах можуть мати розбіжності, бралися найвищі числа.
  2. ↑ Доповідь ММПЛУ за липень 2024 року.
Джерела
  1. ↑ а б в г Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні (16 травня – 15 серпня 2017 року) (PDF) (англ.).
  2. ↑ UN report on 2014-16 killings in Ukraine highlights “rampant impunity” - United Nations in Ukraine. www.un.org.ua (брит.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
  3. ↑ Решат Аметов - перший українець, убитий Росією при вторгненні в Україну (укр.). Процитовано 3 березня 2017.
  4. ↑ Gazeta.ua (3 березня 2017). Три года назад россияне убили первого украинца с момента незаконного вторжения РФ. Gazeta.ua (ru-RU) . Процитовано 3 березня 2017.
  5. ↑ «Ті, що зникли за Крим». Історії п’яти зниклих безвісти. Громадське радіо (укр.). 28 січня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  6. ↑ Ті, що зникли за Крим. Іван Бондарець і Валерій Ващук. ua.missingcrimea.tilda.ws. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  7. ↑ Цензор.НЕТ. Крым: Об этом всем нам надо помнить. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Процитовано 18 березня 2018.
  8. ↑ а б Ті, що зникли. Під грифом “Невідомо”. Українська правда. Процитовано 18 березня 2018.
  9. ↑ У МВС підтвердили смерть викраденого депутата Рибака. ukr.segodnya.ua. Процитовано 9 вересня 2016.
  10. ↑ До вбивства депутата з Горлівки причетні сепаратисти - МВС. Українська правда. Процитовано 17 квітня 2017.
  11. ↑ 24tv.ua. Закатованих поблизу Слов’янська людей топили ще живими - Телеканал новин 24. Телеканал новин 24. Процитовано 17 квітня 2017.
  12. ↑ МВС: дані слідства вказують на причетність сепаратистів до вбивства депутата Горлівської міської ради Володимира Рибака (ФОТО, ВІДЕО). Міністерство внутрішніх справ України. Процитовано 17 квітня 2017.
  13. ↑ Под Славянском обнаружили тело мужчины, похожего на похищенного сепаратистами депутата Горловского горсовета. Процитовано 9 вересня 2016.
  14. ↑ новостей, Независимое бюро. Незалежне бюро новин | У Горлівці викрадений депутат міськради. nbnews.com.ua. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 4 травня 2017.
  15. ↑ На Донеччині в річці знайшли ще одне тіло чоловіка. На Донеччині в річці знайшли ще одне тіло чоловіка. Процитовано 9 вересня 2016.
  16. ↑ В Крыму забили на смерть украиноязычного 16-летнего парня (рос.). Процитовано 28 квітня 2017.
  17. ↑ Возле Луганска террористы расстреляли семью из трех человек. ЛІГА.Новости. 9 травня 2014. Процитовано 17 квітня 2017.
  18. ↑ Террористы на глазах у семьи расстреляли донецкого фермера. ЛІГА.Новости. 18 травня 2014. Процитовано 17 квітня 2017.
  19. ↑ В Донецкой области террористы расстреляли фермера - СМИ. glavred.info. Процитовано 17 квітня 2017.
  20. ↑ а б ГПУ об убийстве священника боевиками на Донбассе: выпустили 8 пуль. glavred.info. Процитовано 17 квітня 2017.
  21. ↑ На Донбассе застрелен священник УПЦ » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua (рос.). Процитовано 17 квітня 2017.
  22. ↑ В Константиновке боевики убили священника: пытался их образумить. glavred.info. Процитовано 17 квітня 2017.
  23. ↑ Экстремисты расстреляли людей за слова "Слава Україні!" - Свобода. ЛІГА.Новости. 11 травня 2014. Процитовано 17 квітня 2017.
  24. ↑ Терористи розстріляли фермера за "зв'язок з Правим сектором". Ще одного полонили. Українська правда. Процитовано 10 вересня 2016.
  25. ↑ InfoResist.org. Подробности того, как на глазах у семьи, расстреляли фермера, зачитав «смертный приговор ДНР». InfoResist (ru-RU) . Процитовано 17 квітня 2017.
  26. ↑ Під Слов'янськом розстріляли фермера за допомогу українським військовим - ЗМІ. Процитовано 10 вересня 2016.
  27. ↑ Алексей Светиков, Третья годовщина начала войны на Луганщине [Архівовано 16 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.) // svsever.lg.ua, 22 травня 2017
  28. ↑ На блокпосту в Рубежном расстреляли джип – погибла женщина. lg.vgorode.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  29. ↑ На блокпосте Старая Краснянка в Луганской области расстреляли тонированную "Шкоду" (видео). podrobnosti. 23 травня 2014. Процитовано 19 грудня 2019.
  30. ↑ Вооруженные люди в Торезе разгромили офис депутата облсовета и убили владельца кафе в Торезе - СМИ. ОстроВ (ru-RU) . Процитовано 29 квітня 2017.
  31. ↑ 7 ДНІВ-УКРАЇНА » Бойовики в Торезі вбили власника кафе і розгромили офіс депутата-регіонала. 7days-ua.com (амер.). Архів оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 29 квітня 2017.
  32. ↑ Боевики замучили в Славянске двух дьяконов и двух сыновей пастора. — 2014. — 17 07.
  33. ↑ Боевики в Славянске замучили двух служителей и двух сыновей пастора. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2017.
  34. ↑ Восхождение. Кто убил четырёх христиан в осаждённом Славянске
  35. ↑ Замученный боевиками «ДНР» 16-летний Степан Чубенко удостоен звания «Народный герой Украины». Сайт Донецка 62.ua. Процитовано 26 квітня 2017.
  36. ↑ ДНР‬. ПРЕДАТЕЛИ. informburo.dn.ua (рос.). Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
  37. ↑ News Portal: ДНР‬. ПРЕДАТЕЛИ. news-portal.dn.ua. Процитовано 3 травня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  38. ↑ Forbes.ua. У Горлівці за добу загинуло 17 мирних громадян. Forbes.ua (рос.). Процитовано 28 квітня 2017.
  39. ↑ У Горлівці за добу загинуло 17 мешканців, серед яких 3 дітей (укр.). Процитовано 28 квітня 2017.
  40. ↑ Будні російського терориста: вербування, зброя, табори підготовки в Ростові (ФОТО). dn.depo.ua. Процитовано 16 грудня 2016.
  41. ↑ Почти через год после расстрела, в Луганске похоронили известную звезду. news-ukraine.com. Процитовано 16 грудня 2016.
  42. ↑ Весёлый ангел из Луганска • Национальный антикоррупционный портал «АНТИКОР». antikor.com.ua. Процитовано 16 грудня 2016.
  43. ↑ В Краснодоне боевики на танке врезались в троллейбус (фото). LB.ua. Процитовано 20 квітня 2017.
  44. ↑ В Краснодоне танк боевиков протаранил троллейбус, опубликовано фото. glavred.info. Процитовано 20 квітня 2017.
  45. ↑ InfoResist.org. В Краснодоне танк наехал на троллейбус, погиб водитель. Фото. InfoResist (ru-RU) . Процитовано 20 квітня 2017.
  46. ↑ Ад со всех сторон. Новая газета - Novayagazeta.ru (ru-RU) . Процитовано 20 квітня 2017.
  47. ↑ БОЙОВИКИ РОЗСТРІЛЯЛИ "ГРАДАМИ" КОЛОНУ БІЖЕНЦІВ. Українська правда. Процитовано 17 квітня 2017.
  48. ↑ РНБО: кількість загиблих під Хрящуватим зросла до 17. BBC Україна. Процитовано 17 квітня 2017.
  49. ↑ iacadmin. ЗВЕДЕНІ ДАНІ ІАЦ РНБОУ НА 12:00 – 18 СЕРПНЯ 2014 РОКУ – Інформаційно-аналітичний центр. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  50. ↑ Терористи розстріляли "Градами" колону біженців з Хрящуватого | УкрМонітор. www.ukrmonitor.com (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  51. ↑ iacadmin. ЗВЕДЕНІ ДАНІ ІАЦ РНБОУ НА 12:00 – 21 СЕРПНЯ 2014 РОКУ – Інформаційно-аналітичний центр. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  52. ↑ Стр. 41 Відповідальність за вбивства в Україні з січня 2014 року по травень 2016 року (PDF) (англ.).
  53. ↑ Слідами "коменданта Куликового поля" - Суспільство - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Процитовано 12 травня 2017.
  54. ↑ Стр. 2 Прикордонник України (PDF) (англ.).
  55. ↑ Сили АТО звільнили село на Луганщині, бойовики вбили депутата. Українська правда. Процитовано 13 вересня 2017.
  56. ↑ Колокольцев, Андрей. Смерть Эдема Асанова: вопросов больше, чем ответов. Крым.Реалии (рос.). Процитовано 14 травня 2017.
  57. ↑ Автобус з цивільними під Волновахою розстріляли задля російських журналістів
  58. ↑ Кількість жертв трагедії під Волновахою зросла до 13, — ЗМІ
  59. ↑ Бойовики вбили 2-річну дівчинку в Гранітному, а кількість жертв під Волновахою зросла до 12
  60. ↑ Донецк, трамвайный вагон № 4115
  61. ↑ Донецк, троллейбус № 1513
  62. ↑ Обстрел остановки в Донецке: погибли семь человек // BBC
  63. ↑ У Донецьку снаряди влучили в зупинку — є загиблі (фото, відео)
  64. ↑ Обстріл Маріуполя: кількість загиблих зростає. BBC. 24.01.15.
  65. ↑ ​Теракт у Маріуполі: Оприлюднено список загиблих та поранених — Українська правда — 24 січня 2015
  66. ↑ Лідер донецьких бойовиків заявив про початок наступу на Маріуполь. Українська правда. 24.01.2015.
  67. ↑ Захарченко публічно оголосив про початок наступу на Маріуполь, а після відхрестився від нього. DT.UA. 25.01.2015. Архів оригіналу за 26 січня 2015. Процитовано 17 квітня 2017.
  68. ↑ Число жертв обстрела Краматорска возросло до 17 человек - облгосадминистрация (рос.). Интерфакс. 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.
  69. ↑ Spot report by the OSCE Special Monitoring Mission to Ukraine (SMM): Shelling in Kramatorsk, 10 February 2015 (англ.). Официальный сайт ОБСЕ. 10 лютого 2015. Процитовано 10 лютого 2015.
  70. ↑ Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 18:00 (Kyiv time), 11 February 2015 (англ.). Официальный сайт ОБСЕ. 12 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
  71. ↑ Бойовики обстріляли Авдіївку: 4 мешканців загинуло, 1 поранено
    Внаслідок обстрілу в Авдіївці загинуло 4 людей, ще одна особа отримала осколкове поранення
    Аброськін показав фото обстріляного будинку в Авдіївці
    Трагедія в Авдіївці: Опубліковані фото трьох жінок, загиблих він вибуху 122-мм артснаряда бойовиків
    У Дніпрі рятують цивільного чоловіка з Авдіївки з страшним пораненням
  72. ↑ Обстрел Авдеевки. Установлено предпологаемое место, откуда оккупанты вели огонь - Inform Napalm. Inform Napalm (ru-RU) . 15 травня 2017. Процитовано 15 травня 2017.
  73. ↑ а б Підсумки тижня в "ЛНР": Вбивства "парламентарів"-сепаратистів і відкриття пам'ятників бойовикам. dn.depo.ua. Процитовано 2 жовтня 2017.
  74. ↑ Report on the human rights situation in Ukraine 15 June 2014 (PDF) (англ.).
  75. ↑ Zaxid.net. Через терористичну діяльність на сході України загинула 181 особа, - ГПУ. ZAXID.NET. Процитовано 30 жовтня 2017.
  76. ↑ Жертвами терористів на сході України стали понад 180 осіб, - Махніцький. ipress.ua (англ.). Процитовано 30 жовтня 2017.
  77. ↑ За час проведення АТО загинули 478 мирних жителів. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 4 січня 2017.
  78. ↑ Report on the human rights situation in Ukraine 15 July 2014 (PDF) (англ.).
  79. ↑ Tavernise, Sabrina; Sneider, Noah (28 липня 2014). Enmity and Civilian Toll Rise in Ukraine While Attention Is Diverted. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 4 січня 2017.
  80. ↑ Від початку АТО по 26 липня в Україні загинули 1129 мирних жителів, 3442 людини дістали поранень - четверта доповідь ООН. Інтерфакс-Україна. Процитовано 4 січня 2017.
  81. ↑ Report on the human rights situation in Ukraine 17 August 2014 (PDF) (англ.).
  82. ↑ Війна на Донбасі забрала життя 6 тисяч мирних жителів — Порошенко. Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 17 квітня 2017.
  83. ↑ Korrespondent.net. Amnesty: В Україні небезпечно підтримувати Росію. Процитовано 25 жовтня 2016.
  84. ↑ а б Humanitarian Bulletin Ukraine. Issue 13 (PDF) (англ.).
  85. ↑ Порошенко згадав про "русский мир" та назвав кількість військових і мирних жителів, загиблих на Донбасі. Процитовано 25 жовтня 2016.
  86. ↑ Humanitarian Bulletin Ukraine. Issue 11 (PDF) (англ.).
  87. ↑ ООН: на Донбасі в червні - рекордні втрати серед цивільних - 09.07.2016 10:39 — Новини Укрінформ. Процитовано 20 квітня 2017.
  88. ↑ а б Eastern Ukraine casualties highest since August 2015 – Zeid. www.ohchr.org (амер.). Процитовано 2 лютого 2017.
  89. ↑ В ООН назвали жахливі цифри втрат на сході України з початку бойових дій. Експрес - онлайн. Процитовано 20 квітня 2017.
  90. ↑ Report on the human rights situation in Ukraine 16 August to 15 November 2016 (PDF) (англ.).
  91. ↑ Humanitarian Bulletin Ukraine. Issue 14 (PDF) (англ.).
  92. ↑ Humanitarian Bulletin Ukraine. Issue 15 (1 October - 31 December 2016) (PDF) (англ.).
  93. ↑ а б Humanitarian Bulletin Ukraine. Issue 16 (1 January – 28 February 2017) (PDF) (англ.).
  94. ↑ Стало відомо, скільки цивільних загинуло за час АТО. zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
  95. ↑ З початку року через підриви на мінах загинуло 16 мирних жителів Донбасу, – ОБСЄ. Новинарня. 6 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  96. ↑ отдел, Информационно-аналитический. О внесении изменений в список погибшего гражданского населения города Горловка для мемориала. admin-gorlovka.ru (ru-ru) . Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 12 червня 2017.
  97. ↑ OHCHR | Conflict in Ukraine enters its fourth year with no end in sight — UN report. www.ohchr.org (амер.). Процитовано 15 червня 2017.
  98. ↑ Ukrainian civilian death toll on the rise in rebel east: UN. France 24 (амер.). 13 червня 2017. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
  99. ↑ Ukraine, OSCE SMM (17 червня 2017). In 2017 conflict in E #Ukraine took 47 lives & injured 222 people. Most cases were due to shelling in populated areas #uncomfortabletruthpic.twitter.com/aUVdhdW0oT. @OSCE_SMM. Процитовано 22 червня 2017.
  100. ↑ OHCHR | Interactive Dialogue on the regular periodic update on Ukraine. www.ohchr.org (амер.). Процитовано 22 червня 2017.
  101. ↑ С начала АТО в Донбассе погибли 2378 украинских военных. ЛІГА.Новости. 5 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  102. ↑ OSCE SMM Ukraine on Twitter. Twitter (укр.). Процитовано 12 жовтня 2018.
  103. ↑ Британія закликала Росію звільнити затриманих українців-співробітників ОБСЄ. Укрінформ. 19 липня 2024.
  104. ↑ Втрати серед цивільних осіб в Україні у період з 24 лютого 2022 року по 15 лютого 2023 року (PDF). Управління верховного комісара ООН з прав людини. 21 лютого 2023.
  105. ↑ Türk, Volker (21 лютого 2023). Türk deplores human cost of Russia’s war against Ukraine as verified civilian casualties for last year pass 21,000 [Тюрк висловлює спочуття про людські втрати у війні Росії проти України, оскільки підтверджені втрати серед мирного населення минулого року перевищили 21 тис.] (Пресреліз) (англ.). Женева: Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Процитовано 23 лютого 2023.
  106. ↑ За рік війни в Україні загинули понад 9,6 тисячі цивільних, серед них — 461 дитина. Укрінформ. 22 лютого 2023.
  107. ↑ Пресконференція Андрія Костіна про роботу прокуратури за рік повномасштабної агресії РФ. Генеральна прокуратура. 22 лютого 2023.
  108. ↑ Лія Русик (8 лютого 2024). «Жодного району, де б не було тіл». 10 тисяч поховань за рік — правозахисники проаналізували злочини Росії в Маріуполі. Суспільне.
  109. ↑ Валентина Левицька (31 січня 2024). Маріуполь в окупації: що насправді відбувається за «пропагандистською вітриною» Росії. Радіо Свобода.
  110. ↑ Мер Маріуполя назвав дані про загиблих у місті. Радіо Свобода. 14 квітня 2023. Процитовано 22 липня 2024.
  111. ↑ а б в УВКПЛ ООН (8 липня 2024). Захист цивільних осіб у збройному конфлікті — червень 2024 р. ООН Україна (резюме). Процитовано 18 липня 2024.
  112. ↑ Скільки людей загинуло у Маріуполі: журналістка розкрила нові дані джерел. Дзеркало тижня. 4 травня 2023.
  113. ↑ Втрати серед цивільних осіб в Україні у період з 24 лютого 2022 року до 30 червня 2023 року (PDF). Управління верховного комісара ООН з прав людини. 7 липня 2023.
  114. ↑ Криштоф Яновські (7 липня 2023). Війна в Україні сягнула ще однієї сумної позначки. Організація Об'єднаних Націй (пресреліз). Процитовано 21 липня 2023.
  115. ↑ За 500 днів війни росіяни вбили щонайменше 10 тис. цивільних українців. Еспресо TV. 8 липня 2023. Процитовано 21 липня 2023.
  116. ↑ Прокурор Юрій Бєлоусов: Коли зайдемо в Маріуполь, побачимо, що воєнних злочинів в рази більше. РБК-Україна. 2 листопада 2023.
  117. ↑ Христина Мельник; Юлія Кузьменко (10 січня 2024). Понад 10 200 цивільних загинуло від початку вторгнення Росії, зокрема одна дитина померла в полоні — ООН. Суспільне.
  118. ↑ УВКПЛ ООН (березень 2024). Дворічний звіт. Захист цивільних осіб: вплив бойових дій на цивільних з 24 лютого 2022 року (PDF). ООН. Процитовано 10 липня 2024.
  119. ↑ ООН верифікувала 10 582 загиблих цивільних в Україні через агресію РФ, але каже, що реальна кількість є «набагато вищою». Радіо Свобода. 22 лютого 2024.
  120. ↑ Генпрокурор Костін підтвердив загибель понад 12 тисяч цивільних унаслідок дій російських військових. Радіо Свобода. 17 червня 2024.
  121. ↑ Ксенія Золотова (9 вересня 2024). Україна другий рік поспіль лідирує за кількістю жертв від касетних боєприпасів у світі, — HRW. Еспресо TV.
  122. ↑ УВКПЛ ООН (11 жовтня 2024). Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення, вересень 2024 року (PDF). УВКПЛ ООН (звіт). Процитовано 18 жовтня 2024.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цивільні_втрати_у_російсько-українській_війні_(з_2014)&oldid=43708710