Црна
Црна (мак. Црна Река — «Чорна річка») — одна з найбільших річок Північної Македонії, права, друга найбільша притока Вардара. Довжина річки — 207 км, перепад висот від витоку до гирла — 631 м[1]. Басейн Црни розміром 5093 км² охоплює переважно південно-західну частину Північної Македонії, а також невелику територію на півночі Греції. Црна утворює найдовший каньйон у Північній Македонії: Скочивирську ущелину. У нижній течії побудовано гідроелектростанцію Тіквеш, яка утворила водосховище.
.jpg)
_OSM.png)
Виток Црни розташований поблизу села Желєзнєц[mk] общини Демир-Хисар в Пелагонійському регіоні на висоті близько 770 м над р. м. Гирло розташоване на висоті 130 м над р. м.
Течія річки розділяється на верхню гірську, середню рівнинну Пелагонійську та нижню долинну Тиквеську. Середня й нижня частини річки є забрудненими через діяльність людини. У басейні Црни розташовані 20 общин з 338 населеними пунктами, з яких 3 міста: Битола, Прилеп і Крушево.
Переважна частина басейну Црни розташована на території Північної Македонії, проте невелика частина займає територію Греції, де протікає права притока Црни - річка Сакулева чи Єлашка. На ній стоїть місто Флорина.
Притоки
ред.Найбільшими притоками Црни є Драгор, Шемніца й Сакулева.
Драгор
ред.Драгор — невелика річка довжиною близько 32 км. Протікає через місто Битола, впадає в річку Црна.[2] [3][4]
Історія
ред.
Під час Першої світової війни поблизу середньої течії річки пролягала частина Македонського фронту. У жовтні-листопаді 1916 року на південному вигині Црни поблизу сіл Брод[mk] і Скочевір відбулася битва на Црні, упродовж якої сербські та французькі війська за допомогою артилерії та піхотних частин прорвали фронт болгарських і німецьких військ. За наслідками цієї битви сили Антанти захопили Битолу.
Утім контрудари болгарських і німецьких сил не дозволили силам Антанти розвинути наступ. На зиму позиції залишалися незмінними, а в квітні-травні 1917 року французьке командування спробувало посунути німців і болгар від Црни шляхом наступу[en], який, проте, виявився невдалим[5].
У 1962 році в нижній течії Црни поблизу міста Кавадарці розпочалося спорудження загати та гідроелектростанції. У 1968 році були запущені перші турбини. Велике водосховище змінило течію річки та вплинуло на її біоту.
Примітки
ред.- ↑ Marjan Temovski (7 жовтня 2015). Evolution of Karst in the Lower Part of Crna Reka River Basin. Springer. с. 17—18. ISBN 978-3-319-24547-8.
- ↑ Водата од реката Драгор — најслатка на цел свет — анегдоти од Битола. Bitola.info(мак.)
- ↑ [1]
- ↑ [2]
- ↑ Корсун (1939). Балканский фронт. Воениздат НКО СССР.(рос.)
Джерела
ред.- Spirkovski, Z., Talevski, T., Ilik-Boeva, D., Kostoski, G. & Sandlund, O.T. 2007. Et sammendrag av kunnskapene om miljø og sosio-økonomiske forhold langs Crna Reka vassdraget, Makedonia. - NINA Report 293. 37 s + 12 annex.