Чоловіче — жіноче
«Чоловіче — жіноче» (фр. Masculin, féminin: 15 faits précis) — фільм Жана-Люка Годара за оповіданням Гі де Мопассана. Нагорода «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю 1966 року Жану-П'єру Лео.
Чоловіче — жіноче | |
|---|---|
| фр. Masculin féminin | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Жан-Люк Годар |
| Продюсер | Анатоль Доман |
| Сценарист | Жан-Люк Годар |
| У головних ролях | Жан-П'єр Лео[1], Марлен Жобер[1], Бріжіт Бардо[2], Франсуаза Арді, Chantal Goyad[2][1], Birger Malmstend[2], Antoine Bourseillerd[2], Catherine-Isabelle Duportd[2], Dominique Zardid, Henri Attald, Med Hondod, Mickey Bakerd і Yves Afonsod |
| Оператор | Willy Kurantd |
| Композитор | Jean-Jacques Deboutd |
| Кінокомпанія | Anouchka Films, Argos Films, Sandrews, Svensk Filmindustri (SF) |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 104 хв. |
| Мова | французька, англійська[3] і шведська[3] |
| Країна | .svg){kind=small} Франція Швеція |
| Рік | 1966 |
| IMDb | ID 0060675 |
Сюжет
ред.Поль — тільки що відслуживший в армії молодий чоловік, який намагається влаштуватися в житті. Він зустрічає дівчину на ім'я Мадлен, яка працює в журналі моди і її знайомий допомагає йому влаштуватися туди. Тим часом Мадлен починає будувати кар'єру поп-зірки. Вони починають зустрічатися, але подруги Мадлен ревнують її до Поля і її успіху. Друг Поля захоплює його політичною діяльністю, вони протестують проти війни у В'єтнамі і капіталізму. Весь фільм у Поля немає постійного житла і врешті він гине на будівництві будинку, де нарешті придбав власну квартиру, щоб жити з Мадлен. Мадлен вагітна, але не знає, чи залишить дитину.
Фільм складається з діалогів героїв, в які вклинюються гротескні сцени насильства і дивно поводячих себе людей. Сцени спілкування перемежовуються нарізкою кадрів життя Парижа, роботи та відпочинку героїв, на які накладаються монологи Поля, Мадлен і Бріджит Бардо (зіграла в епізоді), і інтертекстовими вставками, що супроводжуються звуком пострілу. Зміст інтертексту не має прямого відношення до сюжету. Одна з фінальних вставок говорить: «Цей фільм міг би називатися „Діти Маркса і Кока-коли“.»
У ролях
ред.| • Жан-П'єр Лео | … | Поль |
| • Шанталь Гойя[en] | … | Мадлен |
| • Марлен Жобер | … | Елізабет |
| • Мішель Дебор | … | Робер |
| • Катрін-Ізабель Дюпорт | … | Катрін-Ізабель |
| • Бріжіт Бардо | … | себе (камео) |
| • Франсуаза Арді | … | дружина Американського офіцера (камео) |
Посилання
ред.- Офіційний сайт фільму
- Чоловіче — жіноче на сайті IMDb (англ.)