Вікіпедія

Шарль Лебрен

Шарль Лебре́н (фр. Charles Le Brun; 24 лютого 1619 — 22 лютого 1690) — французький художник XVII століття, організатор Академії мистецтв та її перший директор. Робив релігійні композиції, виконував декоративні твори в садибах аристократів і короля, писав портрети.

Шарль Лебрен
Charles Le Brun
Шарль Ле Брен, портрет Ніколя де Ларжильєра. Близько 1683-1686 років. Лувр, Париж
При народженніCharles Le Brun
Народження24 лютого 1619(1619-02-24)
Париж
Смерть22 лютого 1690(1690-02-22) (70 років)
 Париж
ПохованняSaint-Nicolas-du-Chardonnetd
Національністьфранцуз
КраїнаФранція Франція
Жанрбіблійні і жанрові картини, портрети.
Навчаннямайстерня Франсуа Пер'є, Париж, Рим
Діяльністьхудожник, архітектор, декоратор, дизайнер, графік, художник-гравер, архітектурний кресляр, унаочнювач
Напрямокбароко, класицизм
Роки творчості1650 — 1679
ПокровительНіколя Фуке, Кольбер, король Франції
Вплив наНоель Куапель, П'єр Міньяр
ВчительFrançois Perrierd, Сімон Вуе і Ніколя Пуссен
Відомі учніJoseph Viviend, Nicolas Bertind, Louis de Silvestred, Gabriel Reveld і François-Alexandre Verdierd
ПрацівникGobelins Tapestry Manufactoryd і Garde-Meuble de la Couronned
ЧленКоролівська академія живопису і скульптури
ТвориDescent from the Crossd, Descent from the Crossd і Дзеркальна залаd
Брати, сестриGabriel Le Brund
Роботи в колекціїШтедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Design Museum Gentd, Лувр, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен, Музей Грунінгеd, Музей Вікторії та Альберта, Скуклостер, Museum of the History of Franced, Версальський палац, Bristol City Museum and Art Galleryd, Ліонський музей красних мистецтв, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Реннський музей образотворчого мистецтва, Монреальський музей красних мистецтв, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Картинна галерея Далвічd, Музей образотворчих мистецтв, Баварські державні колекції картин, Словацька національна галерея, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Державна картинна галерея (Карлсруе), Детройтський інститут мистецтв, Національна галерея Ірландії, National Museum of Fine Arts of Cubad, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Художній музей Вірджинії, Музей історії мистецтв, Musée national du château de Paud, Museo de Arte de Ponced, Музей витончених мистецтв, Shipley Art Galleryd, Nottingham Castle Museum and Art Galleryd, Musée de la Cour d'Ord, Musée Thomas-Henryd, Vanderbilt Museum of Artd, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), Руанський музей образотворчого мистецтва, Musée des Beaux-Arts de Caend, Королівські музеї витончених мистецтв[1], Musée de Vulliod Saint-Germaind, National Museum Paleis het Lood[2], Musée d'art et d'histoire de Langresd, Musée départemental Georges de La Tourd, Bob Jones University Museum and Galleryd, Галерея мистецтв Вокера, Ресіденцгалеріd, Берлінська картинна галерея, Bowdoin College Museum of Artd, musée du Grand Siècled, Музей Енгра, Galleria Estensed, Галерея Уффіці[d], Musée d'art moderne (Saint-Étienne)d, Musée des Beaux-Arts d'Arrasd, Музей Фабра, Musée Bonnat-Helleud, Museum of Fine Arts of Reimsd, Музей витончених мистецтв (Труа), Музей палацу короля Яна III у Вілянуві, Галерея Уффіці, Musée des Beaux-Arts et d'Archéologie de Besançond, Національна галерея, Hatton Galleryd, Музей фюрера, Musée de la Chartreuse de Douaid, Musée des Beaux-Arts d'Angersd, Нантський музей образотворчого мистецтва, Музей Бойманса - ван Бенінгена[3], Musea Brugged[4][5], Королівський музей витончених мистецтв[6], Ліхтенштейнський музейd, Женевський музей мистецтва і історії і Історико-художній музей (Серпухов)
CMNS: Шарль Лебрен у Вікісховищі

Життєпис

ред.
 
Скульптор Куазевокс, погруддя Шарля Лебрена, Лувр.

Мав просте походження. Народився в Парижі. Виявив художні здібності. Художню освіту та її навички почав опановувати в майстерні художника Франсуа Пер'є. Був помічений вельможею П'єром Сег'є (майбутнім канцлером), що сприяв переходу молодого митця в учні до Симона Вуе.

На твори Лебрена звернув увагу фактичний правитель Франції — кардинал Рішельє. Серед патронів цього періоду — художник Ніколя Пуссен, разом з яким Лебрен перебував у Італії в 1642—1646 рр.

В Римі склалася художня манера Лебрена — холоднувато велична, декоративна, орієнтована на зразки Величної манери римської школи. Малював Лебрен і портрети, але не любив як їх, так і пейзажі, вважав їх лише методою покращення майстерності художника.

Після повернення у Париж, брав участь в декоративних роботах в новому палаці міністра фінансів Ніколя Фуке разом з архітектором Луї Лево, найкращому палацово-парковому ансамблі доби. Став одною з фігур підступної інтриги кардинала Джуліо Мазаріні, що приховано стравлював двох вельмож — Ніколя Фуке та Кольбера. В протистоянні з Кольбером та королем Фуке програв і закінчив життя в ув'язненні, перебуваючи в тюрмі останні 15 років життя. Кольбер посів колишні посади Фуке, а митці, що працювали на Фуке, силоміць переведені на роботи в Версаль. Серед них — і Шарль Лебрен.

Перехід на замови короля сприяв значному зростанню кар'єри митця. Він отримав дворянство у 1662 р., титул першого королівського художника, довічну пенсію. Ще у 1660 Лебрен відновив роботу Мануфактури гобеленів, яка стала Королівською мануфактурою. У 1663 р. — він її перший директор. У 1666 р. Лебрен заснував Французьку академію у Римі, яка відігравала значну ролю в мистецькому житті Франції, через навчання в ній пройшла значна більшість майбутніх митців Франції, частка яких створила славу французької школи живопису XVII—XVIII століть. Серед них:

Твори Лебрена отримали статус офіційного зразка французького абсолютизму і значно вплинули на смаки та світосприйняття, ймовірно, двох поколінь офіційних художників на зламі XVII—XVIII століть в різних країнах Європи.

Помер в Парижі.

Друкований твір

ред.

Після смерті митця вийшла з друку книга «Про методу навчання зображення почуттів» (1698 р.)

Вибрані твори

ред.
 
Поклоніння пастухів, (1689), Лувр
  • портрет скульптора Дюкенуа, 1635, Зальцбург
  • Горацій Коклес, що захищає Рим, (1644)
  • Банкір Жабаш з родиною, (1647)
  • Каяття Марії Магдалини (1656—1657)
  • Канцлер Франції П'єр Сегюр верхи і кортеж, Лувр
  • Христос у Гетсиманському саду, Ермітаж, Санкт-Петербург
  • тондо Жертвоприношення Ієвфая, Росія, Серпухов
  • Тріумфальний в'їзд Олександра Македонського у Вавилон,
  • Родина перського царя Дарія на колінах перед Олександром Македонським, Музей історії Франції
  • портрети короля Франції Людовика XIV, різні варіанти
  • Поклоніння пастухів, (1689), Лувр
  • Картони для гобеленів
  • прокти декору залів палацу Во-ле-Віконт
  • прокти декору залів палацу Версаль
  • декор Аполлонової галереї в палаці Лувр
  • декор залів замку Сен-Жермен.
  •  
    портрет скульптора Дюкенуа, 1635, Зальцбург
  •  
    Родина перського царя Дарія на колінах перед Олександром Македонським, Музей історії Франції
  •  
    Канцлер Франції П'єр Сегюр верхи і кортеж, Лувр
  •  
    портрет Монфлері

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • Georg Kaspar Nagler: Neues allgemeines Künstler-Lexicon, zweiter Band, Eintragung unter «Brun», S. 163 ff. Verlag von E.A.Fleischmann, München 1835.
  • Bellier de La Chavignerie, Emile: Dictionnaire général des artistes de l´ école francaise depuis l´ origine des arts du dessin jusqu´ à nos jours, Eintragung unter «Lebrun», S. 994 linke Spalte unten ff. Verlegt bei Renouard, Paris 1882—1887; Reprint bei Garland Publishing Inc., New York, London 1979.
  • Giancarlo Sestieri: Battle Painters. Italian and Foreign Masters of the XVII and XVIII centuries, Rom 1999.
  • Michel Gareau, Charles LeBrun First Painter To King Louis XIV, Abrams NY, 1992
  • Morel d'Arleux, Louis-Marie-Joseph, Dissertation sur un traité de Charles Le Brun concernant le rapport de la physionomie humaine avec celle des animaux (1827)
  • Pinault-Sorensen, Madeleine, De la Physionomie Humaine et Animale: Dessins de Charles Le Brun gravés pour la Chalcographie du Musée Napoléon (Paris)|Musée Napoleon en 1806, Musée du Louvre, (2000) (ISBN 2-7118-4094-8)

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарль Лебрен
  1. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/le-brun-charles
  2. ↑ Fonteinsculptuur, kopie, voorstellende Venus met Cupido, centraal beeld van de Venusfontein — 1984.
  3. ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
  4. ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/0000_GRO0470_I
  5. ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/0020_GRO0614_III
  6. ↑ http://kmska.be/collection/work/data/fhjcsk
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шарль_Лебрен&oldid=43464319