Штучне волокно
Штучні волокна — волокна, які одержують з продуктів хімічної переробки природних полімерів.
Хімічна промисловість виробляє такі штучні волокна:
- Ацетатне волокно — це волокно ацетилцелюлозне, в якому 74-92 відсотки гідроксильних груп є ацетильованими.[1]
- Купро (cupro) (Мідно-аміачне волокно) — це регенероване целюлозне волокно, отримують в результаті мідноаміачного процесу.[1]
- Альгінат (alginate) — це волокно отримують із солей металу альгінової кислоти.[1]
- Волокно Seacell
- Модал (modal) — це регенероване целюлозне волокно отримують в результаті модифікованого віскозного процесу.[1]
- Протеїн (protein) — це волокно отримують з натуральних протеїнових речовин, що регенеровані і стабілізовані за допомогою дії хімічних агентів.[1]
- Триацетат (triacetate) — це целюлозне ацетатне волокно, в якому не менш як 92 відсотки гідроксильних груп ацетильовані.[1]
- Віскозне волокно (viscose) — це регенероване целюлозне волокно, яке отримують в результаті віскозного процесу.[1]
У світовій практиці штучні волокна (віскозні, ацетатні, триацетатні) мають різні позначення на етикетках: zoyon, acrylique, zelltuch, rayonne.[1]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и Литвиненко Н. М., Омельченко В. Д. Аналіз державного технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів[недоступне посилання з червня 2019] // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну Науковий журнал [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — 2012, № 3 (65) [Архівовано 14 березня 2013 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |