Шугнанська мова
Шугнанська мова — мова шугнанців. Відноситься до східно-іранської групи іранських мов. Поширена в Шугнанському, Рушанському та Мургабському районах Гірно-Бадахшанської АТ Таджикистану (90 тис. шугнанців за даними 1999) та Афганістані.
| Шугнанська мова | |
|---|---|
| Поширена в |  Афганістан[1] і  Таджикистан[2] |
| Носії | 60 000 осіб |
| Писемність | арабська абетка[3], кирилиця[3], латинське письмо[3] і Shughni writing systemd |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | sgh |
Писемність
ред.
Писемність на шугнанській мові створена в 1931 на основі латинського алфавіту, хоча відомі шугнанські тексти початку XX століття, записані арабською графікою. Через кілька років алфавіт був реформований та прийняв такий вигляд:
| A a | B в | C c | Ç ç | Ꞓ ꞓ | D d | Đ đ | F f |
| G g | Ƣ ƣ | H̡ h̡ | I i | J j | K k | L l | M m |
| N n | O o | Ө ө | P p | Q q | R r | S s | Ş ş |
| T t | Ѣ ѣ | U u | V v | W w | X x | X̵ x̵ | H h |
| Z z | Ƶ ƶ | З з |
До 1938 видавалися підручники, газети та інша література. Потім, до кінця 1980-х шугнанська мова не мала писемності. Зараз обмежено використовується алфавіт на основі кирилиці. Окремі матеріали на шугнанській публікуються в газетах Бадахшон, Ма'ріфат, Фарҳангі Бадахшон.
Алфавіт з підручника шугнанської мови[4]
| А а | Ā ā | б б | в в | В̌ в̌ | г г | Ғ ғ | Г̌ г̌ |
| Ғ̌ ғ̌ | д д | Д̌ д̌ | е е | е е | Ж ж | з З | З̌ з̌ |
| І і | Ӣ ӣ | Й ї | К к | Қ қ | л л | м м | н н |
| Про про | П п | р р | с з | т т | Т̌ т̌ | у у | Ӯ ӯ |
| У̊ у̊ | ф ф | х х | Ҳ ҳ | Х̌ х̌ | Ц ц | Ч ч | Ҷ ҷ |
| Ш ш | ь | е е |
Алфавіт за даними книги «Мови Російської Федерації та сусідніх держав»[5]
| а а | Ā ā | б б | в в | В̌ в̌ | г г | Ғ ғ | Г̌ г̌ |
| Д д | Д̌ д̌ | Ē ē | Ê ê | Ж ж | з З | Ҙ ҙ | і і |
| Ӣ ӣ | й ї | К к | Қ қ | л л | м м | н н | Про про |
| П п | р р | З з | т т | Т̌ т̌ | У у | Ӯ ӯ | У̊ у̊ |
| Ф ф | Х х | Ҳ ҳ | Х̌ х̌ | ц ц | ч ч | Ҷ ҷ | Ш ш |
| ь | ь |
Лексика
ред.Незважаючи на те, що лексика шугнанської мови має багато спільного з лексикою інших східноіранських мов, багато лексичних одиниць є лише в ній і в спорідненій сарикольській, але відсутня в інших східноіранських мовах (ваханська, пушту, авеста).
| Українська переклад | Фарсі | таджицька | Шугнанська | Рушанська | Сарикольська | Ваханська | Пушту | Авестійська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| син | pesær (پسر) | pisar (писар) | puts | puc | pɯts | putr | zoj | putra |
| вогонь | ɒtiʃ (اتش) | otaʃ (Оташів) | joːts | yuc | juts | rɯχniɡ | wor | âtar |
| вода | ɒb (اب) | ob (про) | xats | xats | xats | jupk | obə | aiwyô, ap |
| кисть руки | dæst (دست) | dast (даѕт) | ðust | ðost | ðɯst | ðast | lɑs | zasta |
| ступня | pɒ (پا) | po (по) | poː ð | pu:ð | peð | puð | pɯð | pxa, pʂa |
| зуб | dændɒn (دندان) | dandon (дандон) | ðinðʉn | ðinðon | ðanðun | ðɯnðɯk | ɣɑx, ɣɑʂ | ? |
| око | tʃæʃm (چشم) | tʃaʃm (Чашма) | tsem | cam | tsem | tʂəʐm | stərɡa | chashman |
| кінь | æsb (اسب) | asp (асп) | voː rdʒ | vurdʒ | vurdʒ | jaʃ | ɑs | aspa |
| хмара | æbr (ابر) | abr (абр) | abri | abr | varm | mur | uriədz | ? |
| пшениця | gændom (گندم) | gandum (гандум) | ʒindam | ʒindam | ʒandam | ɣɯdim | ɣanəm | ? |
| м'ясо | ɡuʃt (گوشت) | ɡuʃt (гушт) | ɡu ːxt | ɡu ːxt | ɡɯxt | ɡuʂt | ɣwəxa, ɣwəʂa | ? |
| багато | besjɒr (بسيار) | bisjor (бісер) | lap,fana | ghak,fana | pɯr | təqi | ɖer, pura | paoiri, paoirîsh, pouru |
| високий | bolænd (بلند) | baland (баланди) | biland | biland | bɯland | bɯland | lwəɻ | berezô, berezañt |
| далеко | dur (دور) | dur (дур) | ðar | ðar | ðar | ðir | ləre | dûra, dûrât |
| хороший | χub (خوب) | χub (Хуб) | baʃand | bashand | tʃardʒ | baf | xə, ʂə | vohu |
| малий | kutʃik (كوچك)) | χurd (Хурд) | dzul | bucik | dzɯl | dzəqlai | ləɡ, ləʐ | ? |
| говорити | goft (گفت) | guft (гуфт) | lʉvd | luvd | levd | xənak | wajəl | aoj-, mrû-, sangh- |
| робити | kærd (كرد) | kard (кард) | tʃi ːdow | tʃigo | tʃeiɡ | tsərak | kawəl | kar- |
| бачити | did (ديد) | did (дид) | wiːnt | wuːnt | wand | winɡ | winəm | dî- |
Примітки
ред.- ↑ ScriptSource - Afghanistan
- ↑ ScriptSource - Tajikistan
- ↑ а б в Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 1951. — ISSN 1946-9675
- ↑ Аламшо М., Карамшо Д. Хуг̌ну̊ни зив̌. — Хоруғ : «Помир», 2000. — С. 134.
- ↑ Шугнанский язык // Языки Российской Федерации и соседних государств. — М : «Наука», 2005. — Т. 3. — 606 с. — 1200 прим. — ISBN 5-02-011237-2.
- ↑ Gawarjon (高尔锵/Gāo Ěrqiāng). Outline of the Tajik language (塔吉克语简志/Tǎjíkèyǔ Jiǎnzhì). — Beijing : Nationalities Publishing House, 1985.
Література
ред.- І. І. Зарубін. Шугнанскіе тексти та словник. М.-Л.,1960;
- Şamвizodāt M.B. Xugnөni alifbә. Ƣullajen çāt. Sitalinobod — Toşkand 1931
- Şamвizoda Çamşed. Alifbe. Awalөn sol çat. Stalinobod, 1937
- Карамшоев. Шугнанско-російський словник. 3 вип. М., 1988–1999.
Посилання
ред.
Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Шугнанська мова