Щуровський Володимир Іванович
Володимир Іванович Щуровський (23 лютого 1890, Нижній Струтинь, Долинський повіт — 4 травня 1969, Дрезден) — лікар-інтерніст, громадський діяч, член Українського лікарського товариства, дійсний член НТШ.[1]
| Володимир Щуровський | |
|---|---|
 Хорунжий (файнріх) Сотник | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 23 лютого 1890 с. Нижній Струтинь, Долинський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Смерть | 4 травня 1969 (79 років) м. Дрезден, Німеччина |
| Alma Mater | Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького |
| Військова служба | |
| Приналежність |  ЗУНР |
| Вид ЗС |  Збройні сили Австро-Угорщини УСС УГА |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 |
| Командування | |
| Шеф санітарної частини 1-ї Бригади УСС | |
 Щуровський Володимир Іванович у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.
Народився в сім'ї священика УГКЦ Івана Щуровського. Старший брат — Євген Щуровський (став військовиком, адвокатом, громадським та політичним діячем)[2].
Учасник установчих зборів товариства «Медична громада» (22 червня 1910 р.), заступник голови «Медичної громади» в другій каденції виділу. Медичну освіту здобув у Львівському Університеті (1914).
Хорунжий Легіону УСС, сотник-лікар УГА. Шеф санітарної бригади УСС, потім 1-ї Бригади УСС й УГА та стрілецького шпиталю у Львові (1916—1918). Особистий лікар Івана Франка (1916) у Стрілецькому шпиталі[3][4].
Під час боїв з поляками за Львів у листопаді 1918 р. Володимир командував спеціальним пересильним пунктом, який знаходився на залізничній станції «Личаків» (саме з цього пункту відсилали поранених і хворих січовиків у запілля).[5].
Згодом доцент Львівського Таємного Університету (1921—1925), шкільний та пластовий лікар і старший лікар Львівського загального шпиталю.
Засновник і відповідальний редактор літературно-мистецького журналу «Митуса» (Львів, 1922 р.). Приятель Пласту, лікар новацького табору в Підлютому, організованому ОЗО (1930 р.), відзначений пластовою Свастикою вдячности (1930 р.). Член надзірної ради видавництва «Червона калина».[4].
У 1920-их рр. директор стрілецького шпиталю у Винниках.[4].
У 1940 — 69 роках лікар державного шпиталю в Дрездені, де помер.
Праці
ред.- «Зі записів лікаря Бригади УСС» (Календар «Червоної Калини» 1924);
- «Іван Франко серед Українських Січових Стрільців» (Календар «Червоної Калини» 1927 р.);
- «Українські січові стрільці на Запоріжжі» (Календар «Червоної Калини» 1929 р.);
- «Лікарі й медики у Визвольній війні» («Лікарський Вісник», 25-ліття Українського лікарського товариства і Медичної громади. Львів, 1935 р.);
- «Медична й санітарна служба УГА» («Укр. Гал. Армія. Матеріали до історії», т. І.— Вінніпеґ, 1958).
Примітки
ред.- ↑ Байцар Андрій. Забуті імена: Щуровський Володимир та Щуровський Евген. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015.
- ↑ Байцар, Андрій (28 жовтня 2018). Видатні винниківчани. Євген Щуровський - грамадський діяч та військовик УСС й УГА. Особистий сайт Андрія Байцара. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 13.09.2019.
- ↑ З ОСТАННІХ РОКІВ ЖИТТЯ ІВАНА ФРАНКА. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
- ↑ а б в Байцар Андрій. Забуті імена: Щуровський Володимир та Щуровський Євген http://plus.lviv.ua/publ/21-1-0-846 [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017.С. 147.
Література
ред.- Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів; Винники, 2012. — 88 с.
- Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: Друксервіс, 2016. — 312 с.
- Байцар Андрій. Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
Див. також
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |