Ґергард Маркс

Ґергард Маркс (нім. Gerhard Wilhelm Albert Marcks; 18 лютого 1889, Берлін — 13 листопада 1981 року, Бургброль, Айфель) — німецький скульптор і графік, один з найбільших скульпторів ХХ століття.

Ґергард Маркс
Gerhard Marcks
При народженні	Gerhard Marcks
Народження	18 лютого 1889 Берлін
Смерть	20 листопада 1880
	Бургброль, Айфель
Країна	Німеччина
Жанр	Графік, скульптор
Діяльність	скульптор, викладач університету, ілюстратор, графік, літограф, кераміст
Працівник	Hochschule für bildende Künste Hamburgd
Член	Баварська академія витончених мистецтв
Твори	Die Trauernded і Bremen Town Musiciansd
Учасник	Перша світова війна
Роботи в колекції	галерея Бельведер, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Vanderbilt Museum of Artd, Музей скульптур просто неба Мідделгейм, Collection Sports Heritage NOC*NSFd, Німецький національний музей і Print Collectiond
Нагороди	медаль Гете міста Франкфурт-на-Майні (1949) Берлінська художня преміяd (1955) Villa Romana Prized (1928) Medaille für Kunst und Wissenschaft (Hamburg)d (1968)
Ґергард Маркс у Вікісховищі

Життєпис

Ґергард Маркс народився в Берліні 18 лютого 1889 року. З 1908 року Маркс працював у скульптурній майстерні під керівництвом Георга Кольбе й Августа Гаула. У 1912–1913 роках Маркс проходив військове навчання в Любеку. Згодом він співпрацював з Вальтером Ґропіусом. У 1914 році скульптор одружився з Марією Шмідтляйн. Брав участь у Першій світовій війні, але у зв'язку з хворобою в 1916 році був комісований. У 1917 році Маркс вступив на фаянсову фабрику, там створював кольорові статуетки тварин. У 1918 році він вступив у Державну школу прикладного мистецтва до класу Бруно Пауля. У 1919 році був запрошений у Веймар і брав участь в проекті Баугауз. У 1920 році очолив відділення художньої кераміки в школі у Фейнінгері.

З 15 вересня 1925 року викладав у Вищій школі мистецтва та дизайну в Галле. Мав кілька робочих поїздок у Париж, в Італію і Грецію. Він створив скульптурну пару корови й коня в Гібіхенштайнбрюкке. У тому ж році Ґергард Маркс був відзначений премією Вілла-Романа і став ректором Вищої школи в Галле.

Після приходу до влади нацистів у Німеччині 1933 року Маркс був звільнений з керованої ним школи (перед цим Маркс висловлювався проти вигнання його колег і студентів нацистами) і переїхав до Аренсгопа. З 1936 року жив і працював у Берліні. У 1937 році націонал-соціалісти конфіскували вісімдесят шість робіт скульптора в німецьких музеях, п'ять з них представили на виставці «дегенеративного мистецтва».

У 1945 році скульптор був запрошений у Земельну школу мистецтв у Гамбурзі, з 1950 року працював як вільний художник у Кельні. З 1955 року Маркс був членом Берлінської Академії мистецтв. На початку 1970-х років скульптор поїхав до Айфеля, у сільській місцевості купив будинок. Помер у 1981 році.

У 1971 році в м. Бремені відкрився Будинок Ґергарда Маркса, який став центром дослідження його творчості та музеєм сучасної скульптури.

Творчість

Найвідомішою роботою Ґергарда Маркса є скульптура бременських музикантів. Підтримував ідею модернізації мистецтва і приєднався до проєкту в перші роки існування Баугаузу. Він став одним з перших викладачів школи. «Архітектори, скульптори, живописці — все повинні повернутися до ремісничого виробництва», — було його девізом. Цим Маркс і його сподвижники вирізнялися на тлі того Баугаузу, за який ратував після 1923 року Мартін Ґропіус — орієнтований на техніку і промисловість. Маркс працював у скульптурній майстерні з порцеляною і створив численні статуетки тварин. Займався ксилографією і різьбленням по дереву.

Остання велика робота Ґергарда Маркса в бронзі Прометей, схоплений орлом («Prometheus unter dem Adler») .

Відзнаки

У 1914 році Маркс виставляв роботи на Берлінському Сецесіоні. Після Другої світової війни він брав участь у венеціанських бієнале. У 1954 році він отримав премію в галузі мистецтва землі Північний Рейн-Вестфалія, у 1955 році — премію в галузі мистецтва міста Берліна. У 1952 році скульптор став лицарем ордена Pour le Mérite. У 1979 році був нагороджений Командорським хрестом. У 1980 році з художником Максом Ернстом і композитором Карлгайнцом Штокгаузеном став почесним членом Академії мистецтв (Academy of Letters) у Нью-Йорку.

Галерея

• 
  Егіна
• 
  Фрея (1950)
• 
  Бременські музиканти (1953)
• 
  Альберт Великий (1956)
• 
  Кінь, який сміється (1961)
• 
  Дюкський козел (1963)
• 
  Іов (1957)
• 
  Гея II (1965)
• 
  (1967)
• 
  Пам'ятник королю Фрідріху I Пруському

Література

• Claus Pese: Mehr als nur Kunst. Das Archiv für Bildende Kunst im Germanischen Nationalmuseum, Ostfildern-Ruit 1998 (Kulturgeschichtliche Spaziergänge im Germanischen Nationalmuseum, Bd.2), S.85-86, 115—119.
• Martina Rudloff (Hrsg.): Gerhard Marcks und Charles Crodel: eine Künstlerfreundschaft. Gerhard-Marcks-Stiftung, Bremen 1992, ISBN 3-924412-16-2
• Gerhard Marcks: Ausstellungskatalog Plastik Zeichnungen Graphik, Kunstverein Hannover, 1960
• Gerhard Marcks: Zwischen Bauhaus und Dornburger Atelier. Städt. Museen Jena (Hg.), Jena 2004, ISBN 3-930128-65-9
• Adolf Rieth: Gerhard Marcks, Aurel Bongers, Recklinghausen 1959
• Volker G. Probst: Gerhard Marcks — Gedanken zum Werk. Festschrift zum 90. Geburtstag, Marco Bonn-Paris, 1979.
• Martina Rudloff — Eduard Hindelang, Hans Purrmann — Gerhard Marcks. Eine Künstlerfreundschaft in Briefen. Museum Langenargen am Bodensee — Gerhard-Marcks Stiftung Brehmen 1986. Erschienen aus Anlaß des 10-jährigen Bestehens des Museums Langenargen. Jahresgabe 1986 für den Freundeskreis des Gerhard Marcks-Hauses e. V.
• Hrsg. Jens Semrau: Durchs dunkle Deutschland — Gerhard Marcks- Briefwechsel 1933 bis 1980. Seemann, Leipzig 1995, ISBN 3-363-00645-4
• Burg Giebichenstein: Die Hallesche Kunstschule von den Anfängen bis zur Gegenwart. Ausstellungskatalog Staatliche Galerie Moritzburg Halle/Badisches Landesmuseum Karlsruhe 1993
• Wilhelm Nauhaus: Die Burg Giebichenstein. Geschichte einer deutschen Kunstschule 1915—1933. Seemann, Leipzig 1981 (Neuauflage Leipzig 1992), ISBN 3-363-00539-3

Джерела

• Масол Л. М. Мистецтво. 9-10 класи, К., 2019
• https://www.europeana.eu/portal/ru/explore/people/152110-gerhard-marcks.html [Архівовано 30 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• https://germania-online.diplo.de/ru-dz-ru/kultur/kunst/bauhaus-ausstellung-und-geschichte/1952108 [Архівовано 30 грудня 2019 у Wayback Machine.]