Завролоф
| † Зауролоф Час існування: пізня крейда, ~70–66 млн р. т. | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Змонтований скелет S. angustirostris у Міському науковому музеї Нагої
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| † Saurolophus osborni Brown, 1912 | ||||||||||||||||||||||
Інші види
| ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Завролоф або зауролоф (лат. Saurolophus, від грец. σαῦρος — «ящір», грец. λοφίο — «гребінь») — рід великих гадрозаврів з пізньокрейдового періоду Азії та Північної Америки, що мешкали на території сучасного каньйону Підкови та формації Немегт приблизно 70—66 мільйонів років тому. Це один з небагатьох родів динозаврів, відомих з різних континентів.
Типовий вид, S. osborni, був описаний Барнумом Брауном у 1912 році з канадських скам'янілостей. Другий відомий вид, S. angustirostris, представлений численними зразками з Монголії та був описаний радянським палеонтологом Анатолієм Рождественським.
Завролофа відрізняє колосоподібний гребінь, що тягнеться назад і вгору з його черепа. Це був травоїдний динозавр, який міг пересуватися як на двох ногах, так і на чотирьох.
Опис
ред.
Завролоф відомий за майже повними скелетами, які дають дослідникам чітке уявлення про його кісткову анатомію. S. osborni, більш рідкісний альбертський вид, сягав близько 8,2—8,5 м завдовжки, з черепом в 1 м у довжину[1][2]. За оцінками, він важив близько 3 тонн[2].
S. angustirostris, монгольський вид, був більшим; він сягав 13 м у довжину, з повідомленнями про існування навіть більших решток. За оцінками, він потенційно міг важити до 11 тонн[2]. Найбільший відомий череп S. angustirostris сягав 1,22 м завдовжки[3]. Не враховуючи розмірів, ці два види практично ідентичні, і їхня диференціація ускладнена недостатньою вивченістю.
Завролофи мали великі задні кінцівки та невеликі передні. Пересуватися могли як на двох, так і на чотирьох ногах. Рослиноїдні динозаври, ймовірно, використовували свої передні кінцівки для захоплення гілок і листя, а також для будівництва гнізд. Довгий хвіст використовувався для балансу при русі на двох ногах.
На голові був кістковий гребінь, що підтримував «мішок» з еластичної шкіри. Гребінь починався над очима і підіймався над головою під кутом в 45 градусів. Спочатку вважалося, що завролофи вели напівводний спосіб життя, і мішок служив для дихання. Зараз вважається, що завролофи, як й інші гадрозавриди, вели стадний сухопутний спосіб життя, а «мішок» служив свого роду рупором; можливо, в ньому були отвори. Науковці вважають, що якщо «мішок» був барвистим, то він міг служити ознакою домінантного самця в стаді[5]. Крім того, висловлювалися теорії про терморегуляторні функції[6].
Таксономія
ред.Барнум Браун, який описав перші зразки, відніс вид до родини Trachodontidae (= Hadrosauridae), підродини Saurolophinae. У той час у цю підродину також включали Corythosaurus і Hypacrosaurus[7].
Більшість публікацій до 2010 року включає Saurolophus до підродини Hadrosaurinae. У 2010 році рід віднесений до підродини Saurolophinae[8].
Кладограма
ред.
Кладограма підродини Saurolophinae, складена у 2010 році Альбертом Прієто-Маркесом за результатами філогенетичного аналізу[9]:
| Saurolophinae |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія відкриття
ред.Завролофа відкрили в Північній Америці. Потім його рештки знайшла в Монголії експедиція І. А. Єфремова в 1947 році в місцезнаходженні «могила дракона» в горах Алтан-Ула на півдні монгольської Гобі. Завролофи відомі також за кількома скелетами й багатьма окремими кістками й черепами з верхньої крейди Південної Монголії. Повний скелет завролофа зберігається в палеонтологічному музеї ім. Ю. А. Орлова при Палеонтологічному інституті РАН у Москві.
Примітки
ред. |
 |
 |
Зауролоф на марках
|
- ↑ Lull, Richard Swann; Wright, Nelda E. (1942). Hadrosaurian Dinosaurs of North America. Geological Society of America Special Paper. Т. 40. Geological Society of America. с. 226.
- ↑ а б в Paul, Gregory S. (2011). The Princeton Field Guide to Dinosaurs (англ.). Princeton University Press. с. 335. doi:10.1515/9781400836154. ISBN 978-0-691-13720-9.
- ↑ Bell, Phil R. (2011-12). Cranial Osteology and Ontogeny of Saurolophus angustirostris from the Late Cretaceous of Mongolia with Comments on Saurolophus osborni from Canada. Acta Palaeontologica Polonica (англ.). Т. 56, № 4. с. 703—722. doi:10.4202/app.2010.0061. ISSN 0567-7920. Процитовано 16 вересня 2024.
- ↑ Bell, Phil R. (3 лютого 2012). Farke, Andrew A. (ред.). Standardized Terminology and Potential Taxonomic Utility for Hadrosaurid Skin Impressions: A Case Study for Saurolophus from Canada and Mongolia. PLoS ONE (англ.). Т. 7, № 2. с. e31295. doi:10.1371/journal.pone.0031295. ISSN 1932-6203. PMC 3272031. PMID 22319623. Процитовано 16 вересня 2024.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ What do scientists know about the Saurolophus? [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] Discovery Channel
- ↑ Maryańska Teresa. Cranial anatomy of Saurolophus angustirostris with comments on the Asian Hadrosauridae (Dinosauria) / and Osmólska, Halszka // Palaeontologia Polonica. — тисячі дев'ятсот вісімдесят одна. — Vol. 42. — P. 5-24.
- ↑ Brown Barnum. Corythosaurus casuarius, a new crested dinosaur from the Belly River Cretaceous, with provisional classification of the family Trachodontidae // Bulletin of the American Museum of Natural History. — 1914. — Vol. 33, iss. 55. — P. 559-564. Процитовано 2007-04-29.
- ↑ Prieto-Márquez Alberto. Global phylogeny of Hadrosauridae (Dinosauria: Ornithopoda) using parsimony and Bayesian methods // Zoological Journal of the Linnean Society. — 2010. — Vol. 159, iss. 2. — P. 435-502. — DOI:.
- ↑ Prieto-Márquez, A. Global phylogeny of Hadrosauridae (Dinosauria: Ornithopoda) using parsimony and Bayesian methods // Zoological Journal of the Linnean Society. — 2010. — Vol. 159, iss. 2. — P. 435-502. — DOI:.
Література
ред.- Рождественский А. К. Утконосый динозавр-зауролоф из верхнего мела Монголии // Vertebrata Palasiatica. — 1957. — Т. 1, № 2.
- Brown, Barnum. A crested dinosaur from the Edmonton Cretaceous // Bulletin of the American Museum of Natural History. — 1912. — Vol. 31, no. 14. — P. 131-136.
- Brown, Barnum. The skeleton of Saurolophus, a crested duck-billed dinosaur from the Edmonton Cretaceous // Bulletin of the American Museum of Natural History. — 1913. — Vol. 32, no. 19. — P. 387-393.
Посилання
ред.- Saurolophus — Enchanted Learning Software [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про динозаврів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |