Перегляд вихідного коду сторінки Астрахань

{{Місто Росії|
   назва           = Астрахань 
 | прапор          = Flag of Astrakhan.svg
 | опис прапора    = 
 | герб            = Coat of Arms of Astrakhan.svg
 | опис герба      = 
 | розташування    = 
 | зображення      =
 | mapx            =
 | mapy            =
 |карта розташування1=Росія Астраханська область
 | суб'єкт         = [[Астраханська область]]
 | район           = 
 | код ОКАТО       = 12401
 | засноване       = [[1558]]
 | завойоване      = 
 | статус          = [[1717]]
 | населення       = {{збільшення}} 532 699 (2015)
 | площа           = 500
 | ref-площа       =
 | густота         = 1002,6
 | поштові індекси = 414ххх
 | код             = 8512
 | координати      = 
 | часовий пояс    = UTC+3
 | висота          = 
 | водойма         = річка [[Волга]] 
 | станція         = 
 | відстань        = 
 | залізниця о     = 
 | ref-залізниця о = 
 | автошлях о      = 
 | ref-автошлях о  = 
 | фізична о       = 
 | ref-фізична о   = 
 | залізниця с     = 
 | фізична с       = 
 | автошлях с      = 
 | міста-побратими = 
 | день міста      = 
 | адреса          = 
 | вебсторінка     = http://www.astrgorod.ru/
 | мер             = Губанова Альона В'ячеславівна
 | ремарки         = 
}}
{{Otheruses|Астрахань (значення)}}
[[Файл:Astrakhan Uspenskii sobor of kreml.jpg|праворуч|thumb|250px|[[Успенський собор (Астрахань)|Успенський п'ятиглавий собор]]&nbsp;— символ Астрахані ([[1700]]–[[1710]])]]
[[Файл:Panarama astrakhan 2009.jpg|праворуч|thumb|250px|Панорама центральної частини Астрахані з «нового мосту»]]
'''А́страхань''' ({{lang-ru|Астрахань}})&nbsp;— місто у [[Росія|Росії]], адміністративний центр [[Астраханська область|Астраханської області]].

Місто розташоване в дельті [[Волга|Волги]] на лівому березі головного річища і на островах за 100&nbsp;км від [[Каспійське море|Каспійського моря]]. Населення: 532 699 осіб (2015).

== Етимологія ==
Щодо походження назви міста існує безліч легендарних і напівлегендарних тлумачень.

Дві поширені в минулому думки на цю тему, ніби назва міста походить від слов'янського «страхань»&nbsp;— проріз, або від скіфських слів «ас»&nbsp;— [[воєвода]], і «[[Тархан (звання)|тархан]]»; обидві версії спростував іще XVIII століття російський історик [[Татищев Василь Микитович|В.&nbsp;М.&nbsp;Татищев]]<ref>Зайцев И.&nbsp;В.&nbsp;Астраханское ханство. М., 2004. С. 11.</ref><ref>Татищев В.&nbsp;Н.&nbsp;Избранные произведения. Л., 1979. С. 172.</ref>.

Назва міста у різних записах [[Повне зібрання руських літописів|Повного зібрання руських літописів]]: Азсторокань, Азтаракань, Азтарокань, Азторакань, Азторокань, Азторохань, Асторокань, Асторохань, Астрохань, Хазторокань<ref>[https://books.google.ru/books?id=e1UfAQAAMAAJ&q=Азторокань Полное собрание русских летописей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210926142920/https://books.google.ru/books?id=e1UfAQAAMAAJ&q=Азторокань|date=2021-09-26}}.&nbsp;— {{М.}}: Языки русской культуры, 2000.&nbsp;— Т. 14&nbsp;— С. 176—600 с.&nbsp;— ISBN 5-7859-0134-X.</ref>.

Такою ж неспроможною є усіляко пропагована за царювання [[Іван IV Грозний|Івана Грозного]] версія про тотожність назв [[Тмуторокань]] і Азторокань, яка з'явилася на догоду політичним інтересам з метою обґрунтувати домагання Москви на старовинні [[Київська Русь|давньоруські]] тмутороканьські землі. Повторно це тлумачення з'явилося в аматорських працях астраханського краєзнавця М. Кононенка вже в 1990-х роках, пояснюючи назву «Аз-торок-кань» як «грань (кінець) першої засіки»<ref>''Кононенко&nbsp;М.&nbsp;Ф.'' [https://books.google.ru/books?id=EAgYAQAAIAAJ&q=Азторокань С любовью и благоговением: перевод «Слова о полку Игореве», примечания, комментарии, литературоведческие работы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210225071244/https://books.google.ru/books?id=EAgYAQAAIAAJ&q=Азторокань |date=2021-02-25 }}.&nbsp;— Астрахань: Джангар, 2002.&nbsp;— С. 78.</ref>. Утім і ця версія не витримує жодної критики, оскільки автор для обґрунтування вигадав деяке Азтороканське князівство або царство, яке ніби існувало ще до приходу монголів до [[Надволжя]] і [[Дінщина|Дінщини]] («Царство до Дону»)<ref>Кононенко М.&nbsp;Ф.&nbsp;Русская Атлантида. Астрахань, 1999.</ref>.

У татар-мішарів є легенда про те, що вони мали свого правителя Сарай-хана, який мав синів Астер-хан і Касим-хан. У цій легенді явно видно спробу пояснити походження назв міст [[Сарай-Бату|Сарай]], Астрахань і [[Касимов]]<ref>Ахмеров Г. Избранные труды. Казань, 1998. С. 147.</ref>.

Найпоширенішим серед астраханців переказом є про деякого [[Хан (титул)|хана]] на ім'я Астра<ref>''Charnock, Richard Stephen''. [https://books.google.com/books?id=r2YDAAAAQAAJ&pg=PA18 Local Etymology: A Derivative Dictionary of Geographical Names] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200713084446/https://books.google.com/books?id=r2YDAAAAQAAJ&pg=PA18 |date=2020-07-13 }}.&nbsp;— London: Houlston and Wright, 1859.&nbsp;— P. 18.</ref>, який правив тамтешніми землями за далеких часів, або ж про його дочку Астру, на честь яких було названо місто. Легенда має явно пізніше [[Зросійщення|російськомовне походження]]. Щодо її правдоподібності в наукових колах питання ніколи не ставилося<ref name="autogenerated2">Крепость. Путешествие в Каспийскую столицу. Астрахань: ООО Типография «Нова», 2009. С. 22.</ref>.

Існують також спірні гіпотези, які пов'язують назву міста з племенем асів, що нібито кочували тут у середні віки, та з тарханною грамотою, отриманою асами від хана [[Золота Орда|Золотої Орди]]<ref>Шнайдштейн Е.&nbsp;В.&nbsp;Северный Прикаспий в древности: Учеб. пособие по истории края. Астрахань, 1992. С. 41, 43—44 (гл. «Ас-Тархан»).</ref>. Однак, про жодне племя асів околицями Астрахані з історичних чи археологічних джерел вченим нічого не відомо<ref name="autogenerated2" />. Історично відомі аси або [[яси]]&nbsp;— це [[Іранські мови|іраномовні]] [[алани]] [[Північний Кавказ|Північного Кавказу]] і Дінщини, а згадуються вони в контексті Нижнього Надволжя лише один раз у дорожніх записках [[Віллем Рубрук|Віллема з Рубрука]], як жителі міста [[Суммеркент]]а у передмонгольські часи<ref>Гильом Де Рубрук. [http://www.vostlit.info/Texts/rus3/Rubruk/frametext6.htm Путешествие В Восточные Страны, главы 47—53] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120510022427/http://www.vostlit.info/Texts/rus3/Rubruk/frametext6.htm |date=2012-05-10 }}, издание 1957 года.</ref>.

Існувала версія походження топоніму Астрахань від [[Тюркські мови|тюркського]] ''ас''&nbsp;— низ, нижній (або ''асра''&nbsp;— внизу) і ''таркан'' / ''тарган''&nbsp;— розташований (від ''тар'' / ''тур'' / ''тор''&nbsp;— стояти, перебувати). Таким чином ''Астаракан''&nbsp;— місце, розташоване в пониззі; нижнє<ref name="autogenerated1">География Астраханского края [Текст]: учеб. пособие / А.&nbsp;Н.&nbsp;Бармин, Э.&nbsp;И.&nbsp;Бесчётнова, Л.&nbsp;М.&nbsp;Вознесенская [и др.].&nbsp;— Астрахань: Издательский дом «Астраханский университет», 2007.&nbsp;— 259 с.</ref>.

До 1666 року відносяться відомості про місто турецького мандрівника і письменника [[Евлія Челебі|Евлії Челебі]], який зберіг до нашого часу ще один переказ про походження назви міста. Він називає Астрахань так само, як і інші мандрівники та письменники турецького і кримського походження,&nbsp;— Аждерхан, і пише, що раніше околицями міста мешкав злісний дракон&nbsp;— аждерха (поширений у тюркському фольклорі персонаж), якого переміг [[джигіт]], звільнивши жителів. Місто, засноване на місці загибелі дракона, вирішено було назвати ім'ям дракона&nbsp;— Аждерхан («Драконів»)<ref name="autogenerated2" />. Астраханський етнограф А.&nbsp;В.&nbsp;Сизранов відзначив цікаву паралель цього переказу з переказом про Зіланта&nbsp;— змія (дракона), символ [[Волзькі татари|татарської]] [[Казань|Казані]]<ref>А.&nbsp;В.&nbsp;Сызранов [http://astinform.ru/a-v-syizranov-demonologicheskiy-folklor-astrahanskih-tatar.html «Демонологический фольклор астраханских татар»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190730193248/http://astinform.ru/a-v-syizranov-demonologicheskiy-folklor-astrahanskih-tatar.html |date=2019-07-30 }}</ref>.

[[Файл:01 015 Book illustrations of Historical description of the clothes and weapons of Russian troops.jpg|thumb|Місто Астрахань на початку XVII сторіччя. Чоловік у [[Терлик|терлиці]] та шапці мурмолці]]
Найраніша згадка міста знаходиться в арабського мандрівника [[Ібн Баттута]], який відвідав [[Хаджи-Тархан]] 1334 року. Він писав: ''«Тархан означає в них (у татар) місце, звільнене від податей… Місто це отримало свою назву від тюркського [[хаджи]] (паломника), одного з благочестивців, що з'явився цим місцем. Султан віддав йому це місце безмитно, і воно стало селом; згодом воно збільшилося і стало містом»''<ref>Зайцев И.&nbsp;В.&nbsp;Астраханское ханство. М., 2004. С. 11—12.</ref>. Цю версію походження назви переказували В.&nbsp;Н.&nbsp;Татищев та [[Самуїл Ґотліб Ґмелін|С.&nbsp;Ґ.&nbsp;Ґмелін]], почувши її від астраханських татар. Зустрічається цей переказ і пізніше, в історичних записках ХІХ століття, будучи записаним зі слів місцевих релігійних (ісламських) авторитетів<ref>Зайцев И.&nbsp;В.&nbsp;Астраханское ханство. М., 2004. С. 12.</ref>.

У сучасній історичній науці саме останнє тлумачення вважається єдино обґрунтованим, оскільки існує матеріальне свідчення: велика кількість золотоординських монет XIV—XV століть, виявлених як на території [[Городище (укріплення)|городища]] [[Куйок-Кала]] ({{lang-ru|Шареный Бугор}}), так і на інших золотоординських городищах, на котрих чітко читається місце карбування&nbsp;— місто Хаджи-Тархан. Назва цього золотоординського міста різні мандрівники та посли вимовляли по-різному, оскільки говорили різними мовами і пристосовували їх до незнайомого звучання. З цієї причини назви Хаджи-Тархан, Ас-Тархан, Цитрахань, Цитархан, Дастархан, Аштар-хан, Гаджи-Тархань, Гінтрахань, Аджи-Дархан, Адяш-Тархан, Асторогань тощо&nbsp;— це все назви одного міста. Головну роль у спотворенні назви Хаджи-Тархана, виникненні на початку XVI століття кримсько-османського різновида з початковим ''А-'' Аждарханом і перетворенні його на Астрахань зіграли закони переходу звуків у тюркських мовах (Хаджи > Аджи > Азі > Аз > Ас) і транслітерації тюркської назви міста при його написанні латинськими літерами на середньовічних картах-[[портолан]]ах та при повторному прочитанні<ref>Крепость. Путешествие в Каспийскую столицу.&nbsp;— Астрахань: ООО Типография «Нова», 2009.&nbsp;— С. 23.</ref><ref>''Зайцев&nbsp;И. В.'' К вопросу о названиях города Астрахани в средневековых источниках / Зайцев. И.&nbsp;В.&nbsp;Астраханское ханство.&nbsp;— М.: «Восточная литература», 2006&nbsp;— С. 229—242.</ref>.

== Історія ==

=== Астраханське ханство ===
{{Main|Астраханське ханство}}
На думку низки істориків, поблизу сучасної Астрахані знаходився [[Ітиль]], столиця [[Хозарський каганат|Хозарського каганату]] в середині VIII—X століть. Але місце розташування міста ідентифікувати не вдалося, тому історія Астрахані починається з татарського поселення XIII століття.

Перша достовірна згадка про Астрахані, тоді Хаджи-Тархані, залишив в 1333 році арабський мандрівник [[Ібн Батута]]. Хаджі-Тархан був осінньою резиденцією ханів [[Золота Орда|Золотої Орди]], місто вважалося великим торговим центром на шляху з Персії та Індії в руські князівства і Європу. В 1395 році по землях Золотої Орди прокотилися орди [[Тамерлан]]а, Хаджі-Тархан був пограбований і прийшов до занепаду. З 1456 Астрахань стала столицею [[Астраханське ханство|Астраханського ханства]], досить слабкої держави з переважно кочовим татарським населенням.

=== Московське панування ===
У 1556 [[Іван Грозний]] приєднав [[Астраханське ханство]] до Московії, а в 1558 місто було перенесене нижче на інший, лівий берег Волги, за 12&nbsp;км від колишнього місця, щоб було легше оборонятися від неспокійних сусідів. Будівництво фортеці в 1558 році на новому місці прийнято вважати датою заснування Астрахані, хоча адміністративний статус міста Астрахань отримала за Петра I. Населення Астрахані у 1599 становило 5 000 осіб, головним чином гарнізон фортеці.

У 1670 жителі Астрахані впустили в місто [[Степан Разін|Степана Разіна]], організували народне самоврядування. Через рік царський воєвода обложив фортецю, астраханці здали останній оплот народного повстання (бунту) через два з половиною місяці.

Епідемія чуми в 1692 забрала життя більше 10 000 з 16 000 мешканців міста (62,5&nbsp;%).

=== Російська колонізація ===
{{Catmore|Астраханська губернія|Кавказьке намісництво}}

Колонізація краю російським населенням починається інтенсивно з XVIII століття. Указом [[Петро I|Петра I]] від 22 листопада 1717 створена [[Астраханська губернія]], по території збігається приблизно з нинішнім [[Приволзький федеральний округ|Приволзьким федеральним округом]]. Астрахань отримала статус губернського міста (до того офіційно вважалася фортецею). У наступні роки територія Астраханської губернії змінювалася указами згідно з внутрішнім розвитком Російської імперії.

У [[1790]]–[[1796]] була центром [[Кавказьке намісництво|Кавказького намісництва]].

У 1888 населення Астрахані зросло до 74 000 жителів. За відомостями 1900, в Астрахані значилося вже 122 000 жителів.

Сучасні кордони Астраханська область отримала 27 грудня 1943.

=== Радянська доба ===
Жовтневий переворот 1917 призвів до 2-тижневих боїв на вулицях міста в лютому 1918, у результаті більшовики розбили контрреволюційне козацтво і встановили владу Рад в Астрахані. Влітку-восени 1919&nbsp;р. на підступах до Астрахані розгорілися запеклі бої громадянської війни. У листопаді того ж року [[Червона Армія]] перейшла до наступальних операцій проти білогвардійців.

До 1934 Астрахань адміністративно входила до складу [[Нижньоволзький край|Нижньоволзького краю]] з центром у місті [[Саратов]]і, з 1934&nbsp;— [[Сталінградський край|Сталінградського краю]], а потім [[Сталінградська область|Сталінградської області]]. З 1943 Астрахань&nbsp;— центр Астраханської області.

Влітку 1942, гітлерівські війська підходили до Астрахані на 100—150&nbsp;км. Суцільної лінії фронту не було, бойові дії велися із маневрами по калмицькому степу. Авіація противника бомбила річкові судна на Волзі, кілька бомб впало і на Астрахань. Астрахань під час війни була важливим перевалочним пунктом пально-мастильних матеріалів з Кавказу у бік центральної Росії, у місті було зосереджено багато шпиталів.

== Фізико-географічна характеристика ==
Місто розташоване на численних островах річки [[Волга]], що зумовлює велику кількість мостів&nbsp;— їх у місті 38. Найбільшими з них є два Астраханських мости, [[астраханський міст (старий)|старий]] та [[астраханський міст (новий)|новий]]. Велика частина міста лежить нижче рівня світового океану на висотах близько −20 м ([[уріз води]] Волги знаходиться на позначці −26&nbsp;м, у період повені підвищується до −23 м) . Рослинна зона: полинова (північна) пустеля, [[Заплавна лука|заплавні луки]] і [[тугайові ліси]]. Ґрунти: бурі пустельні, алювіально-лукові.

=== Географічне положення ===
Астрахань розташоване на південному сході [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейської рівнини]], в [[Прикаспійська низовина|Прикаспійській низовині]], в зоні [[Напівпустеля|напівпустель]]. Координати центру: {{coord|46|21|N|48|2|E|type:city(4600000)}}. Розташовуючись на 11 островах, місто простяглося узбережжям [[Волга|Волги]] на понад 45 км. Рельєф плоско рівнинний, з окремими невеликими пагорбами відносною висотою 5-15&nbsp;м. Висота середмістя над рівнем моря становить −23 м<ref name="Данные об Астрахани на информационном портале Погода России">[http://meteo.infospace.ru/win/wcarch/html/r_day_stn.sht?num=2217 Дані про Астрахані на інформаційному порталі «Погода Росії»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140709155428/http://meteo.infospace.ru/win/wcarch/html/r_day_stn.sht?num=2217 |date=2014-07-09 }}.</ref>.
{{Розташування
| центр = Астрахань
| джерело =<ref name="trans">{{cite web
 |url         = http://www.lardi-trans.com/distance/
 |title         = Расчёт расстояний между городами
 |publisher         = 
 |author         = 
 |date         = 
 |accessdate         = 
 |archive-date         = 2011-08-12
 |archive-url         = https://www.webcitation.org/60tIrKOQf?url=http://www.lardi-trans.com/distance/
 |deadlink         = no
 }}</ref>
| пн_зх = {{Прапорець|Росія}} [[Москва]] ~ 1391 км<br>{{Прапорець|Росія}} [[Воронеж]] ~ 998 км<br>{{Прапорець|Росія}} [[Волгоград]] ~ 434 км
| пн = {{Прапорець|Росія}} [[Ульяновськ]] ~ 1245 км<br>{{Прапорець|Росія}} [[Саратов]] ~ 796 км
| пн_сх = {{Прапорець|Росія}} [[Уфа]] ~ 1712 км<br>{{Прапорець|Росія}} [[Оренбург]] ~ 1659 км
| зх = {{Прапорець|Росія}} [[Краснодар]] ~ 865 км<br>{{Прапорець|Росія}} [[Ростов-на-Дону]] ~ 780 км<br>{{Прапорець|Росія}} [[Еліста]] ~ 318 км
| сх = {{Прапорець|Казахстан}} [[Атирау]] ~ 357 км<br>{{Прапорець|Казахстан}} [[Нур-Султан]] ~ 2425 км
| пд_зх = {{Прапорець|Росія}} [[Ставрополь]] ~ 600 км<br>{{Прапорець|Росія}} [[Пятигорськ]] ~ 627 км
| пд = {{Прапорець|Росія}} [[Махачкала]] ~ 524 км<br>{{Прапорець|Азербайджан}} [[Баку]] ~ 911 км
| пд_сх = {{Прапорець|Узбекистан}} [[Самарканд]] ~ 2137 км<br>{{Прапорець|Таджикистан}} [[Душанбе]] ~ 2543 км
}}

=== Клімат ===

Клімат [[Помірно-континентальний клімат|помірно-континентальний]], посушливий з великими річними і літніми добовими коливаннями температури повітря, малою кількістю опадів та великою випаровуваністю води. Взимку рідкі опади випадають у вигляді дощу або снігу, який зазвичай швидко тане. Притаманні східні, південно-східні та північно-східні вітри, що визначають сухість і запиленість повітря влітку ([[Суховій|суховії]]) та порівняно невисокі температури взимку. Зима починається 15-20 листопада, літо (період з середньою температурою повітря вище +15&nbsp;°C) починається з перших чисел травня і триває 4,5 місяця.

За рік буває у середньому 213 сонячних днів<ref name="Погода в Астрахани по месяцам">{{Cite web |url=http://pogoda.turtella.ru/Russia/Astrahan/monthly/ |title=Погода в Астрахани по месяцам |access-date=2013-09-09 |archive-date=2013-10-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131005010214/http://pogoda.turtella.ru/Russia/Astrahan/monthly/ |deadlink=no }}</ref>. Тривалість дня в Астрахані змінюється від 8 години 36 хвилин 22 грудня до 15 години 48 хвилин 22 червня<ref name="Месячные таблицы времени восхода и захода солнца в Астрахани">{{Cite web |url=http://dateandtime.info/ru/citysunrisesunset.php?id=580497 |title=Месячные таблицы времени восхода и захода солнца в Астрахани |access-date=2013-09-09 |archive-date=2013-10-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131004221116/http://dateandtime.info/ru/citysunrisesunset.php?id=580497 |deadlink=no }}</ref>. Річна норма опадів: 234 мм<ref name="Климат Астрахани">{{Cite web |url=http://www.pogodaiklimat.ru/climate/34880.htm |title=Климат Астрахани |access-date=2013-09-09 |archive-date=2013-08-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130826061912/http://www.pogodaiklimat.ru/climate/34880.htm |deadlink=no }}</ref>. За кількістю опадів Астрахань є найбільшим посушливим містом Європи.

Перші спостереження за погодою почали проводити з 1745 року окремі ентузіасти-астраханці. 1888 року при Астраханському реальному училищі було відкрито метеостанцію. 1934 року створено Астраханське відділення гідрометслужби, яке після низки реорганізацій було перетворено 1987 року на Астраханський центр з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища<ref name="Природа и история Астраханского края">{{книга|автор = |частина = |заголовок = Природа и история Астраханского края |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = А. |видавництво = Издательство Астраханского гос. педагогического института |рік = 1996 |сторінки = 364}}</ref>. Найвища температура, зазначена в Астрахані за період спостережень: +43.4 °C, найнижча: −33.6 °C<ref name="Климат Астрахани" />.

* Середньорічна температура&nbsp;— 10,1&nbsp;°C
* Середньорічна вологість повітря&nbsp;— 70&nbsp;%.
* Середньорічна швидкість вітру&nbsp;— 3 м / c.

{{Клімат міста
|Місто_род=Астрахані
|Джерело=[http://pogoda.ru.net/climate/34880.htm Погода и климат]
| Січ_сер=−4.8 |Січ_сер_опади=15 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	
| Лют_сер= −4.7           | Лют_сер_опади=10
| Бер_сер=  1.4       | Бер_сер_опади=16
| Кві_сер=  11.4            | Кві_сер_опади=25
| Тра_сер=  17.8           | Тра_сер_опади=22
| Чер_сер=  23.0           | Чер_сер_опади=21
| Лип_сер=  25.2          | Лип_сер_опади=15
| Сер_сер=  23.4         | Сер_сер_опади=17
| Вер_сер=  17.3          | Вер_сер_опади=23
| Жов_сер=  9.6         | Жов_сер_опади=17
| Лис_сер=  3.2           | Лис_сер_опади=17
| Гру_сер= −1.8           | Гру_сер_опади=15
| Рік_сер=  10.1         | Рік_сер_опади=222
|Січ_сер_мін=−7.8 |Січ_сер_макс=−1  	 	 	 	 			 	 	 	 
| Лют_сер_мін=−8.2    | Лют_сер_макс=−0.1
| Бер_сер_мін=−2.6          | Бер_сер_макс=6.7 
| Кві_сер_мін=6.1        | Кві_сер_макс=17.7
| Тра_сер_мін=12.2        | Тра_сер_макс=24.1
| Чер_сер_мін= 17.3        | Чер_сер_макс=29.1
| Лип_сер_мін= 19.4        | Лип_сер_макс=31.6 
| Сер_сер_мін= 17.5        | Сер_сер_макс=30.0 
| Вер_сер_мін= 11.9        | Вер_сер_макс=24.0
| Жов_сер_мін= 5.2        | Жов_сер_макс=15.4
| Лис_сер_мін= 0.2         | Лис_сер_макс=7.1
| Гру_сер_мін= −4.4         | Гру_сер_макс=1.3 
| Рік_сер_мін= 5.6        | Рік_сер_макс=15.5
| Січ_а_мін=−31.8 |Січ_а_макс=14.0 	 	 	 	 			 	 	 	
| Лют_а_мін= −33         | Лют_а_макс=16.9
| Бер_а_мін= −26.9         | Бер_а_макс=24.0
| Кві_а_мін= −8.9          | Кві_а_макс=32.0
| Тра_а_мін= −1.1         | Тра_а_макс=36.8
| Чер_а_мін= 6.1        | Чер_а_макс=39.9 
| Лип_а_мін= 10.1         | Лип_а_макс=41.0 
| Сер_а_мін= 6.1        | Сер_а_макс=40.8
| Вер_а_мін= −2          | Вер_а_макс=35.8
| Жов_а_мін= −10.5         | Жов_а_макс=29.9
| Лис_а_мін= −25.8         | Лис_а_макс=21.6 
| Гру_а_мін= −29.9          | Гру_а_макс=16.4
| Рік_а_мін= −33         | Рік_а_макс=41.0
|}}

== Демографія ==
{{Населення РФ | Астрахань | Оформлення=standard| Стовпців=13}}
<br>
{{ Населення РФ | Астрахань | Графік }}

В Астрахані проживають представники понад 173 національностей, є сусідами 14 релігійних конфесій, функціонують 17 товариств національних культур, 155 громадських об'єднань.

{|
| valign="top" |
{| class="standard"
|+Національний склад з всеросійського перепису 2010 року<ref name="etnicheski">{{cite web|url=https://astrastat.gks.ru/storage/mediabank/Том%204.%20Национальный%20состав%20и%20владение%20языками,%20гражданство%20Астраханской%20области.rar|title=Итоги::Астраханьстат|accessdate=2018-07-22|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210522203614/https://astrastat.gks.ru/storage/mediabank/Том%204.%20Национальный%20состав%20и%20владение%20языками,%20гражданство%20Астраханской%20области.rar|archivedate=2021-05-22|deadlink=no}}</ref>
|-
!Народ
!Чисельність, осіб
!Частка від тих, для кого<br/> у матеріалах перепису<br/> є відомості про<br/> національність, %
|-
|[[Московити]]
| align="right" |339 853
| align="right" |77,93
|-
|[[Татари]]
| align="right" |30 432
| align="right" |6,98
|-
|[[Казахи]]
| align="right" |23 783
| align="right" |5,45
|-
|[[Азербайджанці]]
| align="right" |5737
| align="right" |1,31
|-
|[[Вірмени]]
| align="right" |4195
| align="right" |0,96
|-
|[[Українці]]
| align="right" |4141
| align="right" |0,95
|-
|[[Ногайці]]
| align="right" |3777
| align="right" |0,87
|-
|[[Аварці]]
| align="right" |3693
| align="right" |0,85
|-
|[[Лезгіни]]
| align="right" |3255
| align="right" |0,75
|-
|[[Цигани]]
| align="right" |2141
| align="right" |0,49
|-
|Інші
| align="right" |11 080
| align="right" |2,54
|-
|Усього вказали національність
| align="right" |436 075
| align="right" |100,00
|-
|Національність не вказано
| align="right" |84 264
|
|-
|-
|}
|}

{{center|<gallery perrow="6" mode="packed" heights="300" caption="Населення Астрахані по районах, у % за переписом 2010 р.">
Файл:Население Астрахани по районам, в % I.png|200px|I частина
Файл:Население Астрахани по районам, в % II.png|II частина
</gallery>}}

== Адміністративно-територіальний устрій ==
[[Файл:Astrakhan districts.jpg|праворуч|thumb|200px|Адміністративний поділ<br>Астрахані]]
Астрахань ділиться на 4 райони<ref name="АТУ">{{Cite web |url=http://docs.cntd.ru/document/802076638 |title=Закон «Об административно-территориальном устройстве Астраханской области» |access-date=2016-10-26 |archive-date=2016-11-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161102035851/http://docs.cntd.ru/document/802076638 |deadlink=no }}</ref><ref name="устав">{{Cite web |url=http://administration.astrgorod.ru/официальная-информация/устав-города |title=Устав города |accessdate=2020-03-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190818072102/http://administration.astrgorod.ru/официальная-информация/устав-города |archivedate=2019-08-18 |deadlink=yes }}</ref>:

{| class="standard sortable"
!№
!Район
!Площа,<br> км²
!Населення,<br> осіб
|-
| align="center" | 1
|[[Кіровський район (Астрахань)|Кіровський]]
| align="right" | 17,6
| align="right" | {{ Населення РФ | Кировский район (Астрахань) | тп }}
|-
| align="center" | 2
|[[Радянський район (Астрахань)|Радянський]]
| align="right" | 100
| align="right" | {{ Населення РФ | Советский район (Астрахань) | тп }}
|-
| align="center" | 3
|[[Ленінський район (Астрахань)|Ленінський]]
| align="right" | 200
| align="right" | {{ Населення РФ | Ленинский район (Астрахань) | тп }}
|-
| align="center" | 4
|[[Трусовський район (Астрахань)|Трусовський]]
| align="right" | 76
| align="right" | {{ Населення РФ | Трусовский район (Астрахань) | тп }}
|}

=== Органи влади ===
Державна влада у місті здійснюється на підставі Статуту, який було ухвалено рішенням Міської Думи муніципальної утворення «Місто Астрахань» від 31 березня 2016 р. № 24<ref>{{cite web|url=http://duma-astrakhan.ru/polnomochiya/ustav-mo-gorod-astraxan-gl-v/|title=Устав МО «Город Астрахань» (раздел V)|publisher=Городская Дума муниципального образования "Город Астрахань"|lang=ru|accessdate=2019-10-01|archive-date=2019-10-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20191001121911/http://duma-astrakhan.ru/polnomochiya/ustav-mo-gorod-astraxan-gl-v/|deadlink=no}}</ref>. Вищою посадовою особою міста є голова муніципального утворення «Місто Астрахань», який обирається громадянами Російської Федерації, які проживають на території Астрахані і мають відповідно до федерального закону активне виборче право, на основі загального рівного та прямого виборчого права при таємному голосуванні на строк 5 років<ref name="Устав МО Город Астрахань">{{cite web |url=http://old.astrgorod.ru/index.php-razd=541.htm |title=Устав МО «Город Астрахань» |accessdate=2013-09-10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131004232852/http://old.astrgorod.ru/index.php-razd=541.htm |archivedate=2013-10-04 |deadlink=yes }}</ref>. З 20 грудня 2011 року по 22 листопада 2013 року мером міста був [[Столяров Михайло Миколайович|Михайло Миколайович Столяров]]<ref name="Официальный портал органов местного самоуправления">{{Cite web |url=http://administration.astrgorod.ru/ |title=Структура администрации города |accessdate=2013-09-10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131004230519/http://administration.astrgorod.ru/ |archivedate=2013-10-04 |deadlink=yes }}</ref>.

У зв'язку з арештом Столярова за підозрою в отриманні хабара в особливо великому розмірі, який тимчасово виконував обов'язки голови адміністрації Астрахані з 15 листопада 2013 року, була начальник правового управління адміністрації Астрахані — заступник мера з правового забезпечення Ірина Юріївна Єгорова<ref>{{Cite web |url=http://www.vesti.ru/doc.html?id=1155190&tid=105374 |title=Вести. Ru: Мэр Астрахани арестован и не отвечает на вопросы следствия |access-date=2013-11-15 |archive-date=2013-11-16 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131116032139/http://www.vesti.ru/doc.html?id=1155190&tid=105374 |deadlink=no }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.vesti.ru/doc.html?id=1155396 |title=Вести. Ru: Врио мэра Астрахани назначена Ирина Егорова |access-date=2013-11-15 |archive-date=2013-11-16 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131116012446/http://www.vesti.ru/doc.html?id=1155396 |deadlink=no }}</ref>.

За підсумками виборів мера міста з 18 лютого 2015 року до 5 жовтня 2015 року головою міста була [[Симеонова Олена Іванівна]]<ref name="Официальный сайт Городской Думы МО «Город Астрахань»">{{cite web |url=http://www.duma-astrakhan.ru/page/1/ |title=Председатель Городской Думы Астрахани |accessdate=2013-09-10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130928034745/http://www.duma-astrakhan.ru/page/1/ |archivedate=2013-09-28 |deadlink=yes }}</ref>, яка до цього займала посаду голови міської думи.

12 березня 2015 року по 5 жовтня 2018 року депутатами Астраханської міської думи було обрано на посаду голови адміністрації (сіті-менеджера) Астрахані [[Полумордвінов Олег Анатолійович]], після 16 листопада 2018 року по 25 лютого 2020 року [[Харсисов Радик Ленартович|Радик Ленартович Харсисов]]. З 26 лютого 2020 року до 28 лютого 2020 року посада в. о. голови адміністрації займала Ельвіра Раудіновна Мурадханова<ref>{{Cite web |url=http://www.astrakhanfm.ru/jekonomika-politika/62719-jelvira-muradhanova-vremenno-vozglavila-administraciju-astrahani.html |title=Эльвира Мурадханова стала и. о. главы администрации Астрахани |access-date=2020-02-25 |archive-date=2020-02-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200225165952/https://www.astrakhanfm.ru/jekonomika-politika/62719-jelvira-muradhanova-vremenno-vozglavila-administraciju-astrahani.html |deadlink=no }}</ref>. З 3 березня 2020 року, по 29 вересня 2020 року офіційно посаду обіймала [[Пермякова Марія Миколаївна|Марія Миколаївна Пермякова]]<ref>{{Cite web |url=https://astravolga.ru/i-o-glavy-administracii-astrahani-izbrana-marija-permjakova/ |title=Мария Пермякова назначена новым и. о. главы администрации Астрахани |access-date=2020-03-05 |archive-date=2020-07-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200713082507/https://astravolga.ru/i-o-glavy-administracii-astrahani-izbrana-marija-permjakova/ |deadlink=no }}</ref>.

=== Зовнішні зв'язки ===
У місті розташовані:

;'''Консульства:'''
* {{IRN}}: генеральне консульство Ісламської Республіки Іран в Астрахані (вул. Адміралтейська, б. 3);
* {{KAZ}}: консульство Республіки Казахстан в Астрахані (вул. 1-ша Аршанська, б. 17);
* {{TKM}}: консульство Туркменістану в Астрахані<ref name="Российская газета - www.rg.ru">{{Cite web |url=http://www.rg.ru/2013/07/31/reg-ufo/koncul-anons.html |title=В Астрахани открылось консульство Туркменистана |access-date=2013-09-10 |archive-date=2013-08-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130826083135/http://www.rg.ru/2013/07/31/reg-ufo/koncul-anons.html |deadlink=no }}</ref> (вул. 1-ша Аршанська, б. 11);

;'''Ділові центри:'''
* {{AZE}}: Азербайджанський діловий центр (вул. Бакінська, б. 100)<ref>{{Cite web |url=https://www.astrobl.ru/news/105556 |title=В Астрахани открылся Азербайджанский деловой центр |access-date=2018-10-08 |archive-date=2018-10-08 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181008175422/https://www.astrobl.ru/news/105556 |deadlink=no }}</ref>

;'''Міста побратими:'''
До міст-побратимів Астрахані входять:

{| class="standard sortable"
! Країна, регіон
! Місто-побратим
! Рік встановлення зв'язку
|-
| {{KAZ}}|| [[Атирау]]<ref>{{cite web|url=http://etnokonf.astrobl.ru/document/1662|title=В гостях у побратимов|last=Щербаков|first=Юрий.|date=2013-07-02|publisher=Этноконфессиональный совет при Губернаторе Астраханской области|accessdate=2015-11-21|archive-date=2021-02-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20210227050556/https://etnokonf.astrobl.ru/document/1662|deadlink=no}}</ref> || align="center" | —
|-
| {{IND}}|| [[Ахмадабад]]<ref name="MapsOfIndia">{{Cite web |url=http://www.mapsofindia.com/maps/gujarat/ahmedabadcity.htm |title=Ahmedabad City Map |access-date=2013-10-07 |archive-date=2013-09-30 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130930224001/http://www.mapsofindia.com/maps/gujarat/ahmedabadcity.htm |deadlink=no }}</ref> || align="center" | —
|-
| {{AZE}}|| [[Баку]]<ref>{{cite web|url=http://www.trend.az/life/socium/2269161.html|title=В Баку отметили Всемирный день породнённых городов|last=Бабаева|first=Д.|date=2014-05-01|publisher=Агентство международной информации Trend (www.trend.az)|website=Trend Life|accessdate=2015-11-21|archive-date=2015-11-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20151122171638/http://www.trend.az/life/socium/2269161.html|deadlink=no}}</ref> || align="center" | —
|-
| {{BLR}}|| [[Брест]]<ref name="АиФ Астрахань 45 (162)" /> || align="center" |1999
|-
| {{BEN}}|| [[Ґран-Попо]]<ref name="АиФ Астрахань 45 (162)" /> || align="center" | 2003
|-
| {{ARM}}|| [[Єреван]]|| align="center" | —
|-
| {{RUS}}|| [[Іваново]]<ref name="АиФ Астрахань 45 (162)" /> || align="center" | 1998
|-
| {{RUS}}|| [[Йошкар-Ола]]<ref name="АиФ Астрахань 45 (162)" /> || align="center" | 2001
|-
| {{RUS}}|| [[Казань]]<ref name="АиФ Астрахань 45 (162)" /> || align="center" | 1997
|-
| {{KOR}}|| [[Кван'ян]]|| align="center" | 2019
|-
| {{RUS}}|| [[Кисловодськ]]<ref name="АиФ Астрахань 45 (162)" /> || align="center" | 1998
|-
| {{SVN}}|| [[Любляна]]<ref name="АиФ Астрахань 45 (162)" /> || align="center" | 1997
|-
| {{USA}}|| [[Пемброк-Пайнс]]<ref name="АиФ Астрахань 45 (162)">{{Cite web |url=http://gazeta.aif.ru/_/online/astrakhan/162/01_03 |title=Сколько у Астрахани городов-побратимов? |access-date=2013-09-10 |archive-date=2015-04-19 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150419151848/http://gazeta.aif.ru/_/online/astrakhan/162/01_03 |deadlink=yes }}</ref> <!-- ({{en|Pembroke Pines, Florida}}) --> || align="center" | 1996
|-
| {{IRN}}|| [[Решт]]<ref name="Центральный интернет-портал Шанхайской Организации Сотрудничества">{{Cite web |url=http://infoshos.ru/ru/?idn=7250 |title=Астрахань и иранский Решт станут городами-побратимами |access-date=2013-10-07 |archive-date=2015-06-10 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150610203803/http://infoshos.ru/ru/?idn=7250 |deadlink=no }}</ref> || align="center" | —
|-
| {{BOL}}|| [[Русе]]<ref name="АиФ Астрахань 45 (162)" /> || align="center" | 1998
|-
| {{RUS}}|| [[Ставрополь]]<ref name="АиФ Астрахань 45 (162)" /> || align="center" | 1998
|-
| {{USA}}|| [[Форт-Лодердейл]]<ref name="АиФ Астрахань 45 (162)" /> || align="center" | 1996
|}

З 2006 року місто є членом Євразійського регіонального відділення Світової організації «Об'єднані міста та місцева влада»<ref name="Сайт ОГМВ Евразия">{{Cite web |url=http://www.euroasia-uclg.ru/index.php?option=com_weblinks&view=category&id=1&Itemid=3&lang=ru |title=Члены ОГМВ Евразия |access-date=2013-09-09 |archive-date=2013-08-31 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130831183231/http://euroasia-uclg.ru/index.php?option=com_weblinks&view=category&id=1&Itemid=3&lang=ru |deadlink=no }}</ref>. Створена 2004 року за підтримки ООН Світова організація «[[United Cities and Local Governments|Об'єднані міста та місцева влада]]» ({{lang-en|United Cities and Local Governments}}) об'єднує понад 1000 міст й асоціацій світу із 136 країн<ref name="Сайт ОГМВ Евразия" />.

2014 року в Астрахані проходив IV Каспійський саміт, де узгоджувалися основні пункти майбутньої конвенції про правовий статус [[Каспійське море|Каспійського моря]]<ref>{{Cite web |url=http://kremlin.ru/events/president/news/46686 |title=В Астрахани состоялся IV Каспийский саммит |access-date=2015-11-22 |archive-date=2015-12-16 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151216095932/http://kremlin.ru/events/president/news/46686 |deadlink=no }}</ref>.

== Економіка ==

* ТОВ [[«Газпром добыча Астрахань»]]
* ВАТ Суднобудівельний завод «Красные Баррикады»
* ЗАТ Судостроительно-судоремонтный завод «Ленина»
* ТОВ «АСПО»
* ВАТ «Астраханская судостроительная верфь»
* Суднобудівельно-Судноремонтний Завод ім. А.&nbsp;П.&nbsp;Гужвіна
* ВАТ «Астраханское стекловолокно»
* ВАТ «Астраханский завод резиновых технических изделий»
* ТОВ «Южная генерирующая компания&nbsp;— ТГК-8»
* [[Астраханський тепловозоремонтний завод]]

== Транспорт ==
{{main|Транспорт в Астрахані}}
[[Файл:Astr railroad station.jpg|thumb|праворуч|240px|Залізничний вокзал Астрахані]]
* [[Астрахань (аеропорт)|Аеропорт Астрахань імені Б.&nbsp;М.&nbsp;Кустодієва (колишній Наріманово)]]. Регулярні щоденні рейси до Москви здійснюють авіакомпанії «[[Аерофлот]]», «[[Росія (авіакомпанія)|Росія]]», «[[Побєда (авіакомпанія)|Побєда]]» та [[S7 Airlines]]. Також, станом на серпень 2022 року, є міжнародні рейси до [[Актау]] ([[Казахстан]]), [[Решт]] ([[Іран]]), [[Ош (Киргизстан)|Ош]] ([[Киргизстан]]), [[Баку]] ([[Азербайджан]]), [[Ургенч]] ([[Узбекистан]]).
За 16&nbsp;км на північний захід від аеропорту Астрахань знаходиться [[військове летовище]] [[Приволзький (авіабаза)|Приволзький]]. З 1963 до 1979 року воно було основним аеропортом Астрахані. На південний схід від міста Астрахань є два [[Спортивне летовище|спортивні летовища]] Осипний Бугор і Три Протоки.

* [[Залізничний вокзал|Залізничні вокзали]] станцій [[Астрахань I]] й [[Астрахань II]] [[Приволзька залізниця|Приволзької залізниці]]. Залізницю до Астрахані провели 1909 року. У 1990–1998 роках та з 2002 року працюють [[електропоїзд]]и на лінії [[Кутум (станція)|Кутум]]&nbsp;— Аксарайська-1 та [[Кутум (станція)|Кутум]]&nbsp;— Аксарайська-2.
* Автовокзал та 8 автостанцій. З центрального автовокзалу, що розташовується на Привокзальній площі, відправляються автобуси в [[Ростов-на-Дону]], [[Таганрог]], [[Краснодар]], [[Сімферополь]], [[Севастополь]], [[Ставрополь]], [[Волгоград]], [[Владикавказ]], [[Нальчик]], [[Черкеськ]], [[П'ятигорськ]], [[Еліста|Елісту]], [[Вороніж]], [[Казань]], ряд міст і селищ Чорноморського узбережжя Кавказу, а також у [[Казахстан]] ([[Атирау]]) та [[Азербайджан]] ([[Баку]]).
* Громадський транспорт: 4 маршрути автобусів великої і середньої місткості, близько 100 маршрутів автобусів малої й особливо малої місткості.
* До 25 липня 2007 року в Астрахані працювала [[Астраханський трамвай|трамвайна мережа]].
* До 1 листопада 2017 року працювало декілька маршрутів [[Астраханський тролейбус|астраханського тролейбуса]]. Рішенням адміністрації роботу підприємства було припинено. Таким чином, протягом 10 років Астрахань повністю втратила міський електротранспорт.
[[Файл:Астрахань, троллейбус 124.JPG|thumb|праворуч|220px|Астраханський тролейбус]]
* [[Астрахань (порт)|Морський порт Астрахань]]. В межах міста Астрахані працює понад 20 морських терміналів<ref>{{cite web |url=http://www.astrakhanvp.h15.ru/port.html |title=Volga River Servise |accessdate=2009-08-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121101091052/http://www.astrakhanvp.h15.ru/port.html |archivedate=2012-11-01 |deadlink=yes }}</ref>.
** Порт ТОВ «ПФ „Стрілецьке&nbsp;— Термінал“», довжина [[Причальні споруди|причальної стінки]] 310 метрів, максимальне осідання суден 4,2&nbsp;м.<!--<ref>http://www.riverfleet.ru/predpr/ports/volga_astrakhan_strelezkoe.shtm</ref>-->
** ВАТ «Вантажова компанія „Армада“», довжина причальної стінки 175 метрів, максимальне осідання суден 4,5&nbsp;м.<!--<ref>http://www.riverfleet.ru/predpr/ports/volga_astrakhan_armada.shtm</ref>-->
** ВАТ «Астраханський порт» найбільша стивідорна компанія в Астрахані. Вантажні причали загальною протяжністю 690 метрів, максимальне осідання суден 4,8&nbsp;м. Сьогодні входить до складу логістичної інвестиційної групи «[[Сафінат]]».
** ТОВ «Юг-Термінал», довжина причальної стінки 150 метрів, максимальне осідання суден 4,5 м<ref name="map">[http://wikimapia.org/12229342/ru/Причалы-ООО-Юг-Терминал-и-ООО-ПКФ-Белуга-Терминал Причалы ООО «Юг-Терминал» и ООО ПКФ «Белуга-Терминал»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120106123000/http://wikimapia.org/12229342/ru/Причалы-ООО-Юг-Терминал-и-ООО-ПКФ-Белуга-Терминал |date=2012-01-06 }}, ''WIKIMAPIA''</ref>.
** ТОВ «ВКФ „Білуга-Термінал“», довжина причальної стінки 90 метрів, максимальне осідання суден 4 м<ref name="map" />.
* Маршрутні таксі: 80 міських маршрутів і безліч приміських<ref>{{Cite web |url=http://www.fmap.ru/astrahan/ |title=Электронная схема общественного транспорта |access-date=2010-03-13 |archive-date=2010-09-19 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100919233452/http://fmap.ru/astrahan/ |deadlink=yes }}</ref>.
* Водний транспорт: місцевий маршрут Волгою на річкових [[Москва (тип річкових суден)|теплоходах типу «Москва»]]. Круїзні маршрути на річкових лайнерах.
* Мости:
** [[Астраханський міст (новий)]]
** [[Астраханський міст (старий)]]

== Культура ==
[[Файл:Astrakhan music theatre.jpg|thumb|[[Астраханський державний театр опери і балету]]]]
В Астрахані працюють 5 театрів:
# [[Астраханський державний музичний театр]]
# [[Астраханський державний театр ляльок]]
# [[Астраханський державний театр юного глядача]]
# [[Астраханський драматичний театр]]
# [[Астраханський державний театр опери і балету]] відкрито 27 жовтня 2011 року. Побудовано на місці парку Леніна (з 2012 року&nbsp;— Театральний парк)<ref>{{cite web|url=https://www.astrobl.ru/news/66071|title=Сегодня в Астрахани открылся Театральный парк|date=2012-05-09|website=Министерство культуры Астраханской области|publisher=Портал исполнительных органов государственной власти Астраханской области|website=Новости региона|accessdate=2015-11-04|archive-date=2016-06-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20160625012304/https://www.astrobl.ru/news/66071|deadlink=no}}</ref>. Будівля театру одна із найбільших театральних будівель Європи.

[[Файл:Краеведческий_музей_города_Астрахань.jpg|thumb|230px|ліворуч|Астраханський державний об'єднаний історико-архітектурний музей-заповідник]]

У місті працюють філармонія, цирк.

В облаштуванні культурного життя міста бере активну участь обласний методичний центр народної культури<ref>{{Cite web |url=http://folc.ru/ |title=Областной методический центр народной культуры |access-date=2009-01-21 |archive-date=2009-03-30 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090330075914/http://folc.ru/ |deadlink=no }}</ref>. Під егідою ОМЦНК відбуваються різноманітні культурно-масові заходи, вистави, музичні і кінофестивалі.

З 1837 року в місті працює [[Астраханський краєзнавчий музей|краєзнавчий музей]], а з 1918 року [[Астраханська картинна галерея імені П. М. Догадіна|картинна галерея]]. Також є музей-заповідник, [[Астраханська обласна наукова бібліотека|обласна наукова бібліотека ім. Н.&nbsp;К.&nbsp;Крупської]], дитяча бібліотека, юнацька бібліотека, бібліотека для сліпих, центр культури і мистецтва, будинок-музей осетрових риб, музей історії міста, музей бойової слави, музей культури Астрахані, будинок-музей Б.&nbsp;М.&nbsp;Кустодієва, будинок-музей Веліміра Хлєбнікова.

2008 року в місті пройшло VIII федеральне національне свято [[Сабантуй]].

=== Архітектура ===
[[Файл:Astrakhan Uspenskii sobor of kreml.jpg|thumb|праворуч|230px|[[Успенський собор (Астрахань)|Успенський собор]] і дзвіниця Пречистенської брами. [[Астраханський кремль]]. Символи Астрахані.]]
[[Файл:Белая мечеть-1.jpg|міні|[[Біла мечеть (Астрахань)|Біла мечеть]] ]]
Землі Астрахані перетнуті рукавами і протоками, що відходять від волзького русла на південний схід (Болда, Кутум, Царьов, Кізань). Це зумовило в ньому зведення безліч мостів, перекинутих через річки і [[єрик]]и, що ріднить місто із [[Санкт-Петербург]]ом, як і те, що тут бував [[Московське царство|московський цар]] [[Петр I]] 1722 року, доклавший зусилля до розвитку Астрахані як волго-каспійського порту.

Середмістя, історично утворене ядро, є островом, що омивається водами Волги, Кутума, Царьова і єриком Козачий. На найвищому пагорбі спорудили [[Астраханський кремль]] (1580–1620; зодчий Дорофій Мякішев, будівельники Михайло Вельямінов і Дей Губастий), що сходить лівим берегом Волги майже до набережної, з білокам'яними стінами, 4 глухими і 3 проїзними вежами. Нижче кремля раніше розташовувався посад (Біле місто) з протягнутими вздовж пагорба вулицями, що сікли його (планування збереглося).

На території кремля знаходяться:
* [[Успенський собор (Астрахань)|Успенський собор]] (1698–1710, зодчий Дорофій Мякішев), кубічний, п'ятиголовий, з багатим оздобленням фасаду і з відкритою арочною галереєю, що складає єдиний архітектурний комплекс з Лобним місцем;
* Троїцький собор (XVI–XVIII ст.),
* Архієрейський будинок (XVI–XVIII ст.), з домовою церквою,
* Гауптвахта (1807),
* Кирилівська каплиця (XVIII–XIX ст.) тощо.

1769 року було затверджено генеральний план Астрахані (архітектор А. В. Квасов), за яким місто отримало регулярне планування з квадратною Генерал-губернаторською (Плац-парадною) площею, забудованою по периметру будинками в стилі [[Класицизм (архітектура)|класицизму]]: будинок генерал-губернатора (1790-ті роки), довга (нині закладена) аркада, Московський торговий дім (1790) тощо. Середмістя забудоване за «зразковими проєктами», набережні зі садибними комплексами і маєтками з'єднано з іншими частинами міста численними мостами. У центрі колишнього Білого міста збереглися обійстя східних купців, мечеті, римо-католицький [[Храм Успіння Богородиці (Астрахань)|храм Успіння Богородиці]] (1762–1778); астраханська католицька церква була третім за часом заснування католицьким храмом у Росії (після петербурзького і московського). XIX століття місто було реконструйовано, було зведено розкішні маєтки, банки, торгові заклади в стилі [[Архітектура модерну|модерн]].

{{center|<gallery perrow="6" widths="150">
Файл:Vlad sobastr.jpg|[[Собор Святого Володимира (Астрахань)|Собор Рівноапостольного князя Володимира]], одна з міських [[Домінанта (архітектура)|домінант]]
Файл:Astrakhan puppet theatre.jpg|[[Астраханський державний театр ляльок]]
Файл:Astrakhan ul rozi-lyuksembu.jpg|Будівля колишнього Азовсько-Донського банку
Файл:Центральная мечеть Астрахани.jpg|Червона мечеть
</gallery>}}

{{center|<gallery perrow="6" caption="Втрачені храми (деякі)">
Файл:Вознесенская единоверческая церковь.jpg|Вознесенська єдиновірча церква (знесено 1933)
Файл:Армянская церковь Петра и Павла.jpg|Вірменська церква Петра і Павла (знесено 1934)
[[Файл:Астраханская Лютеранская кирха.jpg|thumb|Лютеранська кірха]]
Файл:Астраханская Лютеранская кирха.jpg|[[Лютеранство|Лютеранська]] кірха (перебудовано в житловий будинок 1939 року)
Файл:Астраханская Крестовоздвиженская церковь.jpg|Церква Хрестовоздвиженська (знесено 1933))
Файл:Астраханская церковь Рождества Пресвятой Богородицы.jpg|Церква Різдва Пресвятої Богородиці (знесено 1934, на її місці 1952 року збудовано житловий будинок)
Файл:Астраханская колокольня Благовещенского монастыря.jpg|Дзвіниця Благовіщенського монастиря (знесено 1918, відновлено у травні-вересні 2014)
</gallery>}}

=== Визначні пам'ятки ===
На території Астрахані розташовані:
{{Div col}}
* будівля колишнього Азовсько-Донського банку, а нині будівля ГУ Банку Росії по Астраханській області, 1910, [[архітектор]] [[Лідваль Федір Іванович|Федор Іванович Лідваль]];
* маєток Губіна, кінець XIX століття ([[Червона Набережна (Астрахань)|Червона Набережна]], 7);
* шатрова вежа огорожі [[Спасо-Преображенський монастир (Астрахань)|Спасо-Преображенського монастиря]] (початок XVIII століття) зі вставками з поліхромних кахлів;
* Демидівське подвір'я (XVII–XVIII століття);
* церква Іоанна Златоуста (1763; «восьмерик на четверик» з багатим скульптурним декором; перебудовано XIX ст.);
* будинок Астраханського козачого війська, 1906 (архітектор В. Б. Вальковський);
* кінотеатр «Октябрь» з особливим зимовим садом-[[Дендрарій|дендрарієм]] (наразі закрито на реставрацію);
* [[Індійське торгове подвір'я (Астрахань)|Індійське торгове подвір'я]];
* Вірменське подвір'я;
* [[Перське торгове подвір'я (Астрахань)|Перське торгове подвір'я]];
* дерев'яні житлові будинки в російському чи ропетівському стилі;
* [[Астраханська обласна наукова бібліотека|Обласна наукова бібліотека імені М.К.Крупської]];
* Лебедине озеро у середмісті;
* Успенський катедральний собор;
* Пречистенська соборна дзвіниця;
* Микільська надбрамна церква;
* Покровський катедральний собор;
* Іоано-Золотоустівський храм;
* [[Іоанно-Предтеченський монастир (Астрахань) | Іоанно-Предтеченський чоловічий монастир]];
* Казанська церква;
* [[Собор Святого Володимира (Астрахань)|Собор Рівноапостольного князя Володимира]], 1895–1904 (за радянських часів у будівлі розташовувався автовокзал, 1999 р. храм передано православній церкві);
* Іоанно-Предтеченська церква;
* Спасо-Преображенська церква;
* [[Покровська церква (Астрахань, старообрядницька)|Старообрядницька Покровська церква (колишня Христоріздвяна церква)]];
* Свято-Микільський храм на о. Заячим;
* Храм Казанської ікони Божої Матері в селі Іллінка;
* Чуркінський монастир;
* Благовіщенський монастир;
* [[Введенський храм (Астрахань)|Введенський храм]];
* Духосуспільна церква;
* Петропавлівська церква;
* Церква Різдва Пресвятої Богородиці;
* Церква Христа Спасителя;
* Церква Св. Олександра Невського;
* Храм в ім'я Святого великомученика і цілителя Пантелеїмону — АЦКК, «Тінакі»;
* Троїцький монастир;
* Скульптура «Святий Хрест»;
* [[Астраханська телевежа]];
* Тріумфальна арка на честь 300-річчя [[Астраханська губернія|Астраханської губернії]]
* [[Біла мечеть (Астрахань)|Біла мечеть]];
* [[Чорна мечеть (Астрахань)|Чорна мечеть]];
* Червона мечеть;
* [[Зелена мечеть (Астрахань)|Зелена мечеть]];
* Перська мечеть (потребує реконструкції);
* Ногайська мечеть
{{Div col end}}

=== Пам'ятники ===
{{Div col}}
* [[Пам'ятник Махтумкулі (Астрахань)|пам'ятник туркменському поетові Махтумкулі Фрагі]] на вул. Татищева у сквері «Студентський» неподалік будівлі [[Астраханський державний університет|АДУ]];
* [[пам'ятник Курмангази]] на вул. Радянській/Калініна, навпроти скверу «Вірменія»;
* [[Пам'ятник Габдуллі Тукаю (Астрахань)|пам'ятник Габдуллі Тукаю]] на вул. [[Нахімов Павло Степанович|Адмірала Нахімова]]/Александрова;
* пам'ятник філософу [[Омар Хаям|Омару Хаяму]] на вул. Татищева у сквері «Студентський» неподалік будівлі [[Астраханський державний університет|АДУ]];
* пам'ятник [[В. І. Ленін]]у на Площі Леніна (скульптор З. І. Азгур, 1956–1957);
* скульптура «Калыханка» (зодчий З. І. Азгур, 1955) вул. [[Ахшарумов Дмитро Дмитрович|Ахшарумова]];
* пам'ятник [[О. С. Пушкін]]у (скульптор З. І. Азгур, 1954) на вул. Комуністична/Радянська;
* пам'ятник [[Кіров Сергій Миронович|С. М. Кірову]] (1932);
* пам'ятник загиблим прихильникам за встановлення радянської влади в Астрахані (1920) вул. [[Тредіаковський Василь Кирилович|Василия Тредіаковського]];
* пам'ятник загиблим воїнам [[28-ма армія (СРСР)|28-ої армії]] (1960, перебудовано 1977) вул. Савушкіна;
* пам'ятник загиблим прихильникам за встановлення радянської влади в Астрахані (1977);
* пам'ятник А. Є. Трусову на вулиці Еспланадній біля ЦУМу;
* пам'ятник С. М. Кірову на вулиці [[Чернишевський Микола Гаврилович|Чернишеського]];
* пам'ятник «[[Дзержинський Фелікс Едмундович|Дзержинський]] з дитиною» у сквері ім. Дзержинського (вул. Дзержинського);
* погруддя [[Дзержинський Фелікс Едмундович|Ф. Е. Дзержинського]] біля входу в УФСБ РФ по Астраханській області на вулиці Свердлова;
* пам'ятник «Сім'я нафтовика» на вулиці [[Набережна Приволзького затону]], біля Лебединого озера;
* пам'ятник «Волоба-годувальниця»;
* скульптури на Волзькій набережній: «Дама з песиком» та «Хлопчик-чистильник взуття»;
* пам'ятник В. І. Леніну у парку ім. В. І. Леніна у Трусівському районі;
* пам'ятник В. І. Леніну навпроти входу до колишнього заводоуправління АЦКК;
* пам'ятник В. І. Леніну на вул. Космонавта Комарова;
* пам'ятник В. І. Леніну у парку ім. 10-річчя Жовтня;
* пам'ятники на бульварі Перемоги: танк [[Т-34-85]], гармати [[ЗІС-3]], пам'ятник загиблим кораблям, пам'ятник Героям СРСР;
* пам'ятник-меморіал Чорний тюльпан вул. [[Островський Микола Олексійович|М. Островського]];
* пам'ятник астраханським прикордонникам вул. М. Островського;
* пам'ятник Святим [[Петро і Февронія|Петру і Февронії Муромським]] вул. Печенізька;
* пам'ятник [[Петро I|Петру I]] на вулиці [[Гракх Бабеф|Бабефа]];
* погруддя [[Муса Джаліль|Мусе Джалілю]] на вулиці [[Татищев Василь Микитович|Татищева]] у сквері «Студентський» недалеко від будівлі [[Астраханський державний університет|АДУ]];
* пам'ятник природи «[[Астраханський дуб]]» вул. Мінусинська;
* погруддя [[Скоморохов Микола Михайлович|Миколаю Скоморохову]] на перетині вулиць бульвар Перемоги/Бертюльська.
* погруддя [[Джанібеков Абдул-Хамід Шершенбієвіч|Абдул-Хаміду Джанібекову]] на перетині вулиць Набережна Приволзького затону/[[Джанібеков Абдул-Хамід Шершенбієвіч|Джанібекова]]
{{Div col end}}

=== Парки і сквери ===
{{Div col}}
'''Ленінський район'''
* парк «Театральний» вул.[[Анрі Барбюс]]а/Комуністична/[[Корольов Сергій Павлович|Академіка Корольова]]/[[Максакова Марія Петрівна|Марії Максакової]];
* парк ДРЕС вул. [[Яблочков Павло Миколайович|Яблочкова]]/[[Сунь Ятсен|Сун Ят-Сена]];
* сквер «Студентський» вул. [[Татищев Василь Микитович|Татищева]]/пер. Смоляної/Савушкіна/Латишева;
* алея Газовиків вул. [[Бабаєвський Семен Петрович|Бабаєвського]]/Житлова;
* сад ім. [[Татищев Василь Микитович|Татищева]] пр. Геолога Бориса Волкова;
* сквер ім. [[Сталінградська битва|60-річчя Сталінградської битви]] вул. Комсомольська Набережна/б-р [[День Перемоги|Перемоги]];
* парк «Залізничників» вул. Берінга;
* парк «Віра» вул. [[Татищев Василь Микитович|Татищева]]
'''Кіровський район'''
* сквер [[Ульянов Ілля Миколайович|Ульянових]] вул. Адміралтейська/[[Тредіаковський Василь Кирилович|Василя Тредіаковського]];
* сквер «[[Чорнобильська АЕС|Чорнобильський]]» вул. [[День Перемоги|Перемоги]];
* сквер «[[Вірменія]]» вул. Радянська/[[Калінін Михайло Іванович|Калініна]];
* сквер Перемоги вул. Перемоги;
* сквер «Нафтовик» вул. Червона Набережна/Комуністична/Раскольнікова;
* сквер ім. [[Кіров Сергій Миронович|С. М.Кірова]] вул. Радянська/[[Сергій Миронович Кіров|Кірова]];
* сквер ім. А. Є. Трусова вул. Кірова/Еспланадна;
* сквер ім. [[Пушкін Олександр Сергійович|О. С. Пушкіна]] вул. Комуністична/Радянська;
* сквер ім. [[Гейдар Алієв|Г. Алієва]] вул. [[Набережна Приволзького затону|Набережна Приволзького затону]];
* площа [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]];
* площа [[Петро I|Петра I]] пр-т. Губернатора [[Гужвін Анатолій Петрович|Анатолія Гужвіна]]/[[Бабеф Гракх|Бабефа]];
* сквер Філармонії вул. Молодої гвардії/[[Гольдштейн Мойсей Маркович|Володарського]];
* Братський сад вул. Кірова/Радянська/Василя Тредіаковського/[[Ахматова Ганна Андріївна|Ахматовська]];
* Морський сад вул. Радянська/Михайла Аладьїна/Молодої гвардії;
* парк культури і відпочинку «Аркадія» вул. [[Корольов Сергій Павлович|Академіка Корольова]]/[[Калінін Михайло Іванович|Калініна]];
* парк «Дружба» вул. [[Набережна Приволзького затону]];
* Петровська набережна;
* алея Сім'ї вул. [[Набережна Приволзького затону]];
* алея Слави Землі Астраханської пр-т. Губернатора Анатолія Гужвіна/[[Сергєєв Анатолій Андрійович|Анатолія Сергєєва]];
* алея Астрахань-Зіген Петровська набережна;
* алея Співробітництва Петровська набережна;
* алея Військової слави вул. [[Набережна Приволзького затону]] біля будівлі [[ДОСААФ]];
'''Радянський район'''
* сквер ім. [[Габдулла Тукай|Габдулли Тукая]] вул. [[Нахімов Павло Степанович|Адмірала Нахімова]]/Александрова;
* сквер Ветеранів вул. Бойова/Сахалінська;
* алея [[Воїни-інтернаціоналісти|воїнів-інтернаціоналістів]] вул. [[Островський Микола Олексійович|М. Островського]]/Зоряна;
* бульвар Енергетиків вул. М. Островського/Зоряна;
* садок Велосипедистів вул. М. Островського;
* парк культури і відпочинку «Планета» вул. М. Островського/Зоряна/Космонавтів;
* парк «Дружба» вул. М. Островського/Бойова/[[Хмельницький Богдан Михайлович|Б.Хмельницького]];
'''Трусівський район'''
* алея Ветеранів вул. Мосіна/пр-т Бумажніков;
* алея Військової слави вул. Мосіна/Мехоношина/Коновалова;
* парк «Приволжя» вул. Набережна Волзьких Зорь/Староастраханська;
* парк ім. ІІІ Інтернаціоналу вул. [[Вільямс Василь Робертович|Вільямса]]/Паркова;
* парк ім. В. І. Леніна вул. [[Луначарський Анатолій Васильович|Луначарського]];
* парк Любові, сім'ї і вірності вул. Печенізька/Комсомольська;
* алея Віри, Надії і Любові вул. Печенізька/Комсомольська;
* парк ім. 10-річчя Жовтня вул. Капітана Краснова/Капітанська;
* сквер ім. [[Дзержинський Фелікс Едмундович|Ф. Е. Дзержинського]] вул. Дзержинського/[[Карл Маркс|Карла Маркса]];
* сквер Будівельників пр-т Бумажніков/Флемінга
{{Div col end}}

== Спорт ==
В Астрахані базуються такі спортивні клуби:
[[Файл:Волгарь в сезоне 2013-2014.jpg|thumb|270px|праворуч|[[Волгар (футбольний клуб)|ФК «Волгар»]]. Сезон 2013–2014 рр.]]
* футбольний клуб «[[Волгар (футбольний клуб)|Волгар]]» (засновано 1960 року), учасник більшості сезонів [[Першість Футбольної Національної Ліги|першості Росії Футбольної національної ліги]] (Першого дивізіону) XXI століття. В його складі розпочинав свою кар'єру [[Голкіпер року в світі|найкращий воротар світу]] 1988 року, уродженець міста Астрахані [[Дасаєв Рінат Файзрахманович|Рінат Дасаєв]]. У 3-му ешелоні російського професійного футболу у 1990-х роках грав ФК «[[Астратекс (футбольний клуб)|Астратекс]]» (розформовано), у XXI столітті&nbsp;— ФК «[[Астрахань (футбольний клуб)|Астрахань]]» (колишній «Судостроитель»);
* [[гандбол]]ьний клуб «[[Динамо (гандбольний клуб, Астрахань)|Динамо]]» (1978), чемпіон СРСР 1990 року, багаторазовий призер національної першості, незмінний її учасник із 1980-х років;
* жіночий гандбольний клуб «[[Астраханочка (гандбольний клуб)|Астраханочка]]» (1993), [[Чемпіонат Росії з гандболу серед жінок|чемпіон Росії]] 2016, незмінний її учасник з 1998 року;
* [[Водне поло|ватерпольний]] клуб «Динамо», бронзовий призер [[Чемпіонат Росії з водного поло серед чоловіків|чемпіонату Росії]] 2015 року.

Астраханський гандбол більше, ніж інші види спорту, увійшов до історії астраханського та російського спорту, делегував до національної збірної безліч гравців, переможців і призерів міжнародних турнірів. Окрім згаданих видів спорту, хороші традиції має участь астраханців у змаганнях з [[Академічне веслування|академічного веслування]] і [[Художня гімнастика|художньої гімнастики]].

== Охорона здоров'я ==
[[Файл:IMG 20180807 145953Алесандро-Мариинская больница.jpg|thumb|Александро-Маріїнська лікарня]]
'''Лікарні'''
* Олександро-Маріїнська обласна клінічна лікарня вул. Татищева, 2;
* Астраханська клінічна лікарня вул. [[Максим Горький|Максима Горького]], 12, 14;
* Міська клінічна лікарня №2 ім. братів Губиних вул. Кубанська, 1;
* Міська клінічна лікарня №3 ім. С. М. Кірова вул. Хібінська, 2;
* [[Обласна інфекційна клінічна лікарня імені А. М. Нічоги]] вул. Началівське шосе, 7;
* Обласна клінічна психіатрична лікарня вул. Началівське шосе, 15;
* [[РЖД]]-Медицина вул. [[Сунь Ятсен|Сун Ят-Сіна]], 62;
* Приволзька районна лікарня вул. Александрова, 9А;
'''Дитячі лікарні'''
* Дитяча консультація, Астраханська клінічна лікарня вул. Капітанська 22;
* Обласна дитяча клінічна лікарня ім. Н. Н. Силищової вул. Медиків, 6;
* Структурний підрозділ №1, Обласна дитяча клінічна лікарня ім. Н. М. Силищової вул. Татищева, 2;
* Структурний підрозділ №2, Обласна дитяча клінічна лікарня ім. Н. М. Силищової вул. М. Островського, 119;
* Структурний підрозділ №3, Обласна дитяча клінічна лікарня ім. Н. М. Силищової вул. Іхтіологічна, 1.
'''Центри і диспансери'''
* Обласний лікарсько-фізкультурний диспансер вул. Татищева, 56Б, 42А;
* Обласний кардіологічний диспансер вул. Адмірала Нахімова, 133;
* Обласний шкірно-венерологічний диспансер вул. Марії Максакової, 6;
* Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер вул. Началівське шосе, 7У;
* Обласний наркологічний диспансер вул. Адмірала Нахімова, 70В;
* Обласний онкологічний диспансер вул. Б. Алексєєва, 57;
* Федеральний центр серцево-судинної хірургії вул. Покровський Гай, 4;
* Астраханська філія ФДБУ «Національний медичний дослідницький центр оториноларингології ФМБА Росії» вул. Татищева, 2к7;
* ФБУЗ «Центр гігієни та епідеміології в Астраханській області» вул. Кірова, 89А

== Відомі люди ==
* [[Черкасов Микола Петрович]] (1884—1944)&nbsp;— російський актор
* [[Свердлін Лев Наумович]] (1901—1969)&nbsp;— радянський російський актор.
* [[Оржеховський Орест Адріанович]] (1905—1994)&nbsp;— український кінооператор
* [[Любезнов Іван Олександрович]] (1909—1988)&nbsp;— російський актор.
* [[Чекмарьов Віктор Костянтинович]] (1911—1987)&nbsp;— радянський російський актор.
* [[Янковський Марко Ілліч]] (1915—1980)&nbsp;— український сценограф.
* [[Панченко Платон Миколайович]]&nbsp;— український поет.
* [[Абраменко Ірина Вікторівна]]&nbsp;— лікар. Доктор медичних наук (1994).
* [[Венчислав Глинський]] (1921—2008)&nbsp;— польський актор театру, кіно, радіо і кабаре
* [[Тимошко Тамара Михайлівна]] (* 1942)&nbsp;— українська артистка оперети
* [[Етінгер Лев Маркович]] (* 1948)&nbsp;— український композитор.

== Військово-морська база ==
В Астрахані розташована військово-морська база [[Каспійська флотилія Росії|Каспійської флотилії Росії]]. В базі дислокується 73-я гвардійська бригада кораблів охорони водного району:
* 327-й гвардійський Бєлградський [[дивізіон]] артилерійських кораблів (4 малих артилерійських корабля і 5 [[Артилерійський катер|артилерійських катерів]])
* 198-й дивізіон мінно-тральних кораблів (5 рейдових [[тральщик]]ів).
* авіабаза [[Приволзький (авіабаза)|Приволзький]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Воробьев А. В. |заголовок=Астраханский кремль |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Изд-во «Советская Россия» |рік=1972 |сторінок=22 |isbn= |ref=Воробьев А. В. }}

== Посилання ==
{{Commonscat|Astrakhan}}
* [http://www.love-astrakhan.narod.ru Фотографії Астрахані] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121214215644/http://love-astrakhan.narod.ru/ |date=14 грудня 2012 }} {{ref-ru}}
* [http://maps.google.com/maps?ll=46.360435,48.055229&spn=0.114569,0.234180&t=k&hl=en Satellite picture by Google Maps] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110513234448/http://maps.google.com/maps?ll=46.360435,48.055229&spn=0.114569,0.234180&t=k&hl=en |date=13 травня 2011 }}
* [http://Astrakhan.space Вікі проєкт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200406215347/http://astrakhan.space/ |date=6 квітня 2020 }} {{ref-ru}}
* [https://uk.zhujiworld.com/ru/309416-astrakhan/ Населення і демографія Астрахані.] Прогноз по населенню міста

{{Navboxes
|titlestyle = background:#CCCCFF
|groupstyle = background:#CCCCFF
|title = Статті та теми пов'язані з містом
|list  =
{{Міста Південного федерального округу з населенням понад 100 тисяч осіб}}
{{50 найбільших міст Росії}}
{{Міста трудової доблесті}}
{{ac}}
}}

[[Категорія:Міста Астраханської області]]
[[Категорія:Обласні центри Росії]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1558]]
[[Категорія:Астрахань| ]]
[[Категорія:Міста Росії]]
[[Категорія:Військово-морські бази Росії]]
[[Категорія:Міста на Волзі]]