Перегляд вихідного коду сторінки Багаторазова авіаційно-космічна система

{{помилки|дата=січень 2018}}
{{не плутати|Буран (орбітальний корабель)|"Бураном"|}}
'''Багаторазова авіаційно-космічна система''', '''БАКС'''&nbsp;— проектований двоступеневий комплекс повітряного старту, що складається з літака-носія [[Ан-225 «Мрія»|Ан-225]] розробки [[Акціонерне товариство «Антонов»|АНТК ім.&nbsp;О.&nbsp;К.&nbsp;Антонова]] ([[Україна]], [[Київ]]), на якому встановлюється [[орбітальний літак]] у пілотованому або безпілотному варіанті чи вантажний контейнер із зовнішнім паливним баком, заповненим кріогенними компонентами палива.

Система базується на звичайних [[Аеродром|аеродромах]] 1 класу, дообладнаних необхідними для БАКС засобами заправлення компонентами палива, наземного технічного і посадкового комплексу і вписується, в основному, в чинні засоби наземного комплексу управління космічними системами. Основні елементи системи БАКС виконані в багаторазовому виконанні, крім зовнішнього паливного бака і блоку виведення. БАКС створюється на основі останніх досягнень науки й техніки в галузі авіації та космонавтики.

БАКС може застосовуватися для аварійного порятунку екіпажів космічних об'єктів або з метою наземної розвідки. Відсутність прив'язки до космодрому також розширює застосування такої системи.

== Історія проєкту ==
[[Файл:Buran on An-225 (Le Bourget 1989).JPEG|thumb|right|250пкс|Мрія та Буран в Ле-Бурже]]
Цей проєкт був початий ще в [[1980-ті]] роки науково-виробничим об'єднанням «<nowiki/>[[Молнія]]<nowiki/>». При цьому використовувався досвід і результати робіт над проєктом «Спіраль» і над експериментальним безпілотним орбітальним ракетопланом БОР-4. Цей проєкт, на відміну від «[[Буран (орбітальний корабель)|Бурана]]», заснований на принципі самоокупності. За розрахунками, витрати повинні окупатися через 1,5 року, а сам проєкт може дати 8,5-кратний прибуток. Ця система є унікальною, тому що у світі не розроблялося жодного подібного апарату.{{джерело}} Крім того, БАКС значно дешевше ракет шляхом багаторазового використання літака-носія (до 100 разів), вартість виведення вантажу на низьку навколоземну орбіту&nbsp;— близько 1000 дол. / кг, для порівняння: середня вартість виведення в наш час{{коли}} становить близько 8000-12 000 дол. / кг, для конверсійної РН «[[Дніпро (ракета-носій)|Дніпро]]»&nbsp;— 3500 дол. / кг. До переваг можна також віднести велику екологічну чистоту шляхом застосування менш токсичного палива (трикомпонентний двигун РД-701 гас / водень + кисень). В наш час{{коли}} на проєкт вже витрачено близько 14&nbsp;млрд доларів.

Програма «БАКС» отримала золоту медаль (з відзнакою) та спеціальний приз прем'єр-міністра Бельгії в [[1994]] році в Брюсселі на Всесвітньому салоні винаходів, наукових досліджень і промислових інновацій «Брюссель-Еврика-94».
«Код розробки&nbsp;— 9А-10485».

== Технічний вигляд системи ==
Що стосується технічного вигляду БАКС, то це багаторазова всеазимутальна система, першим щаблем якої служить літак-носій [[Ан-225 «Мрія»|Ан-225]], створений в [[Акціонерне товариство «Антонов»|АНТК ім.&nbsp;О.&nbsp;К.&nbsp;Антонова]] ([[Україна]], [[Київ]]). Як основні розглядаються такі модифікації:
* Пілотована (БАКС-ОС) на основі орбітального крилатого ступеня;
* Вантажна (БАКС-Т) з одноразовим ракетним блоком
* Безпілотна (БАКС-М) з безпілотним багаторазовим крилатим ступенем.

Залежно від способу вантажність на низьку орбіту може становити: у першому випадку 6-9 т, в другому&nbsp;— до 20 т. Обидва варіанти системи включають одноразовий що скидається паливний бак. У віддаленій перспективі розглядається повністю багаторазова система (БАКС-М).

'''БАКС призначена для вирішення широкого кола завдань у космосі, в тому числі:'''

* Виведення на навколоземну орбіту і повернення з орбіти різних корисних вантажів;
* Транспортно-технічне забезпечення космічних об'єктів різного призначення;
* Проведення аварійно-рятувальних робіт на орбіті;
* Рішення науково-технічних і технологічних експериментів в космосі;
* Проведення міжнародного контролю за космічним простором;
* Екологічний контроль за космічним простором і земною поверхнею, дистанційне зондування Землі та дослідження навколоземного простору;
* Очищення навколоземного космічного простору від [[Космічне сміття|техногенного сміття]];
* Виробництво кристалів, біопрепаратів та інших матеріалів в умовах вакууму і мікрогравітації;
* Складання великогабаритних об'єктів на навколоземній орбіті з модулів, в тому числі для місячних і марсіанських експедицій;
* [[Космічний туризм]].

'''БАКС має незаперечні переваги перед чинними ракетами-носіями:'''
* Менша вартість виведення корисних вантажів на орбіту (~ 1000 дол США / кг) в порівнянні з одноразовими ракетами-носіями (~ 12000-15000 US $ / кг) і багаторазовими засобами виведення першого покоління («[[Буран]]», [[СРСР]] і «[[Space Shuttle]]», [[Сполучені Штати Америки|США]]);
* Можливість запуску в будь-якому напрямку;
* Можливість виведення на орбіти з необхідним фазування та паралаксом щодо аеродрому вильоту;
* Можливість широкого маневрування в поздовжній і бічній площинах при поверненні з орбіти;
* Оперативність застосування;
* Можливість повернення корисних вантажів і їх багаторазового використання;
* Можливість повернення БАКС при скасуванні пуску;
* Екологічна чистота (скорочення полів падіння ступенів і нетоксичні компоненти палива).

== Схема виведення ==
Розробники запропонували наступну схему виведення КА на [[Геостаціонарна орбіта|ГСО]]. Система збирається в [[Самара (місто)|Самарі]], потім на літаку-носії перелітає, наприклад, на [[аеродром Енгельс]], звідки здійснюється політ (з незаправленим 2-м ступенем) на індійський [[Космодром імені Сатіша Дгавана|космодром імені Сатіша Дхавана]], де є кріогенна заправна база. [[Космодром імені Сатіша Дгавана|Космодром імені Сатіша Дхавана]] використовується як «аеродром підскоку», тут заправляється другий ступінь (з індійською стороною це питання обговорювалося), і літак летить у площину екватора. Потім над океаном відбувається запуск на геостаціонарну орбіту. Економічний ефект від такої схеми застосування системи дуже великий; це альтернатива російським північним космодромам.

== Стан проєкту на сьогодні ==
У порівнянні з початковим варіантом кінця 1980-х років, стартова маса БАКС зросла з 250 до 275 т, а водневі двигуни замінені на трикомпонентні [[РД-701]] розробки [[НВО Енергомаш|НВО «Енергомаш»]] імені В.&nbsp;П.&nbsp;Глушко.

У [[НВО «Молнія»]] виготовлені натурні макети частин орбітального літака (ОЛ). Повнорозмірний конструктивно-подібний макет з алюмінію від'єднуваного паливного бака, був виготовлений на заводі [[Південний машинобудівний завод|«Південмаш»]]. На жаль, після його транспортування в [[Москва|Москву]] він був утилізований на металолом.

Стан літака-носія [[Ан-225]] істотно кращий. Цей унікальний апарат, згідно з технічним завданням, початково був розроблений для виконання трьох завдань:
* Транспортування вантажів до 250 т як на зовнішній підвісці («на спині»), так і всередині вантажної кабіни;
* Транспортування елементів ракетно-космічної системи «[[Енергія (ракета-носій)|Енергія-Буран]]» з заводів-виробників на космодром [[Байконур]];
* Використання літака, як носія [[Авіаційно-космічна система|АКС]].

Літак був створений в рекордні терміни: проєктування розпочалося в [[1984]]&nbsp;р., А перший політ відбувся наприкінці [[1988]] Перший (і поки єдиний) екземпляр [[Ан-225 «Мрія»|Ан-225]] в [[2001]] був відновлений до льотного стану, сертифікований для вантажних перевезень та експлуатується за призначенням.

Для другого льотного екземпляра практично готовий планер, але немає багатьох компонентів, які вже морально застаріли, устаткування і двигунів. Основні характеристики машини:
* злітна маса збільшена до 620—640 т;
* крейсерська швидкість в межах 800—850 км/год;
* максимальна дальність польоту до 15&nbsp;тис. км.

О.&nbsp;К.&nbsp;Богданов, заступник генерального конструктора [[Акціонерне товариство «Антонов»|АНТК ім.&nbsp;О.&nbsp;К.&nbsp;Антонова]] ([[Україна]], [[Київ]]), повідомив: „Ми пройшли етапи технічної пропозиції, зробили ескізний проєкт, потім додатку, оскільки {{abbr|ОЛ|Орбітальний літак}} з баком весь час «рухався», і виконали дуже великий обсяг науково-дослідних робіт. Звичайно, можна буде поставити потужніші двигуни, але доведеться трохи змінити деякі силові елементи фюзеляжу і вкоротити його, тому що ОС з баком уже зріс до 275 т. На мій погляд, найскладніша робота&nbsp;— це створення бортового стартового комплексу, який повинен бути поставлений на літак-носій і забезпечить роботу власне {{abbr|ОЛ|Орбітальний літак}}“.

При цьому вантажна кабіна зберігає можливість використання для перевезення різних вантажів, пов'язаних з роботою авіаційно-космічної системи. Були опрацьовані та вирішені, а потім спільно з ЦАГІ перевірені в аеродинамічних трубах всі питання, пов'язані з вузлами кріплення, панеллю роз'єму і надфюзеляжним залізом.

Конструктори [[Акціонерне товариство «Антонов»|АНТК ім.&nbsp;О.&nbsp;К.&nbsp;Антонова]] встановили межу стартової маси БАКС&nbsp;— 275 т. Подальше збільшення маси «ракетного сегмента» неможливо.

Також планується обладнати [[Ан-225 «Мрія»|Ан-225]] системою дозаправлення в повітрі. Ну і, звичайно, треба побудувати необхідну кількість літаків-носіїв і провести льотні випробування на другому примірнику [[Ан-225 «Мрія»|Ан-225]]. На думку фахівців [[АНТК імені Олега Антонова|АНТК]], науково-технічні доробки дозволяє створити реальну транспортну систему виведення корисного навантаження в космічний простір, оскільки ключова позиція&nbsp;— літак [[Ан-225 «Мрія»|Ан-225]]&nbsp;— є.

Як вважають фахівці [[Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського|ЦАГІ]], в наш час{{коли}} БАКС є найбільш проробленою авіаційно-космічною системою. У [[1998]]&nbsp;р. на підставі результатів роботи одинадцяти робочих груп фахівців в області аеродинаміки, міцності, стійкості та керованості, теплозахисту, двигунів і устаткування [[Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського|ЦАГІ]] спільно з [[ЦНДІМАШ]] підготували позитивний висновок про технічну реалізованість проєкту. Щоправда, окремі фахівці відзначали високу вартість розробки системи '''БАКС''', внаслідок чого не ухвалили рішення про перехід на стадію [[Дослідно-конструкторські роботи|ДКР]] по створенню системи БАКС. Подальший розвиток проєкту може бути виправдане лише у випадку обґрунтування ролі й місця цієї системи у вирішенні цільових завдань". До [[2007]]&nbsp;р. такі завдання були нарешті визначені, а [[Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського|ЦАГІ]] провів великі дослідження різних проєктів [[Авіаційно-космічна система|АКС]] на базі літаків-носіїв [[МіГ-31]], [[Ту-160]], [[Ту-22М]], [[М-55]], [[Ан-124 «Руслан»|Ан-124]], «Геракл».

У зв'язку з початком [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]] реалізація проєкту стала неможливою.

== Див. також ==

* [[Ан-225 «Мрія»|Ан-225 "Мрія"]]
* [[Буран (орбітальний корабель)|Буран]]

== Посилання ==
* [http://www.buran.ru/htm/maxmain.htm Почему именно Многоцелевая авиационно-космическая система (МАКС)?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100718085515/http://buran.ru/htm/maxmain.htm |date=18 липня 2010 }} {{ref-ru}}
{{Системи космічного запуску багаторазового використання}}

[[Категорія:Міжнародні космічні проєкти]]
[[Категорія:Космічні літаки|*]]
[[Категорія:Нездійснені проєкти радянської космонавтики]]
[[Категорія:Багаторазова космічна система]]