Перегляд вихідного коду сторінки Гебраїзм (філологія)

'''Гебраї́зм''' [від лат. ''Hebraeus'', грец. ‛εβραϊκός (‛εβραίϊκος)&nbsp;— єврейський]&nbsp;— [[слово]], рідше вислів, запозичені з [[гебрейська мова|гебрейської мови]], а також із сучасного [[іврит]]у.

Запозичення з [[їдиш]]у мають окрему назву&nbsp;— [[їдишизм]]и.

== Гебраїзми в українській мові ==

Прямих запозичень в [[українська мова|українській мові]] практично не зафіксовано: першим проміжним ланцюгом виступає переважно [[грецька мова]], з якої ''гебраїзми'' переходили до [[старослов'янська мова|старослов'янської]], а з неї&nbsp;— до [[давньокиївська писемно-літературна мова|давньокиївської мови]], звідки потрапили до [[українська мова|української]]. Менше гебраїзмів проникло в українську мову через [[їдиш]], ще менше&nbsp;— через [[німецька мова|німецьку]] та [[французька мова|французьку]] мови.

В українській мові гебраїзми:
* належать переважно до біблійної та релігійної лексики&nbsp;— ''[[Адам]], [[алілуя]], [[амінь]], [[геєна]], [[Едем]], [[левіафан]], [[манна]], [[месія]], [[Молох (міфологія)|Молох]], [[осанна]], [[Саваоф]], [[сатана]], [[серафим]], [[Талмуд]], [[Тора]], [[хам]], [[херувим]]'';
* передають специфічні етнокультурні реалії&nbsp;— ''[[єврей]], [[юдей]], [[кабала]], [[караїм]], [[кошерний]], [[маца]], [[меламед]], [[пейси]], [[рабин]], [[хедер]], [[цимес]], [[шамес]]''.

Частину гебраїзмів становлять [[арґо]] (''бахур, махлювати, хохма, шабаш, шмон'' та ін.) і окремі лексичні одиниці (''[[Бегемот (міфологія)|бегемот]]'').

До гебраїзмів належать і нові лексичні запозичення із сучасної гебрейської мови (''[[кібуц]], [[кнесет]]'' тощо).

== Література ==

* ''Рибалкін В. С.'' Гебраїзм // {{УМ-2000}}&nbsp;— С.&nbsp;88.
* Гебраїзми // {{МФЕ}}&nbsp;— С.&nbsp;71.


{{Мовні запозичення}}
{{ling-stub}}

[[Категорія:Мовні запозичення]]
[[Категорія:Лексика української мови]]