Перегляд вихідного коду сторінки Головко Арсеній Григорович

{{Військовик
| ім'я                = Головко Арсеній Григорович
| оригінал імені      = 
| портрет             = Арсений_Головко,_1944_г.jpg
| розмір              = 
| підпис              =
| ім'я при народженні = 
| дата народження     = 23.06.1906(10)
| місце народження =  станиця [[Прохладний (Кабардино-Балкарія)|Прохладна]] на [[Північний Кавказ|Північному Кавказі]] в [[Кабардино-Балкарія|Кабардино-Балкарії]]
| дата смерті = 17.05.1962
| місце смерті = [[Москва]]
| прізвисько =
| приналежність =
| країна = {{RUSold}}→{{URS}}
| рід військ = {{fВМФ СРСР}}
| роки служби = 1925—1962
| звання = {{Ранг|країна=СРСР|звання=Адмірал}}
| підрозділ =
| командування = [[Каспійська флотилія]], [[Амурська військова флотилія (СРСР)|Амурська флотилія]], [[Північний флот (СРСР)|Північний флот]], [[Балтійський флот (СРСР)|Балтійський флот]]
| битви = [[Громадянська війна в Іспанії]]<br/> [[Німецько-радянська війна]]
| нагороди =
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Леніна}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Червоного Прапора}} {{!!}} {{Орден Червоного Прапора}} {{!!}} {{Орден Червоного Прапора}} {{!!}} {{Орден Червоного Прапора}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Ушакова 1 ступеня}} {{!!}} {{Орден Ушакова 1 ступеня}} {{!!}} {{орден Нахімова 1 ступеня}} {{!!}} {{Орден Червоної Зірки}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Червоної Зірки}} {{!!}} {{Медаль «За оборону Радянського Заполяр'я»}} {{!!}} {{Медаль «За перемогу над Німеччиною»}} {{!!}} {{Медаль «XX років РСЧА»}}
{{!}}-
{{!}} {{Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»}} {{!!}} {{Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»}}
{{!)}}
'''Нагороди інших країн'''
{{(!}} style="background: transparent"
{{!!}} {{Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа}}
{{!)}}
| відносини =
| інше =
}}
{{othernames|Головко}}
'''Головко́ Арсе́ній Григо́рович''' ({{н}} {{ДН|23|6|1906|10}}&nbsp;— {{†}} {{ДС|17|5|1962}})&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[воєначальник]], військово-морський діяч, [[адмірал]] (1944), командуючий [[Північний флот (СРСР)|Північним флотом]] в роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]].

== Біографія ==

=== Рання кар'єра ===
Народився в станиці Прохолодна на Північному Кавказі, в [[Кабардино-Балкарія|Кабардино-Балкарії]], один з семи дітей. Батько&nbsp;— козак, ветфельдшер, мати&nbsp;— селянка. У [[1920]] році вступив до [[комсомол]]у, два роки навчався на робітфаку в [[Ростов-на-Дону|Ростові-на-Дону]] і підробляв в порту. Після робітфаку він поїхав до Москви, вчився у [[Тімірязєвська сільськогосподарська академія|Сільськогосподарській академії імені Тімірязєва]]. У [[1925]] році Головко по комсомольському набору направили на [[Балтійський флот]].<ref>
{{книга
 |автор          = Головко А.Г.
 |заголовок      = Вместе с флотом
 |посилання      = 
 |відповідальний = 
 |місце          = М.
 |видавництво    = Воениздат
 |рік            = 1979
 |том            = 
 |сторінок       = 
 |сторінки       = 9
 |isbn           = 
}}
</ref>.

У листопаді [[1925]] року&nbsp;— травні [[1928]] року вчився у Військово-морському училищі імені М.&nbsp;В.&nbsp;Фрунзе. Після закінчення училища направили в Морські сили Чорного моря. З травня по вересень [[1928]] рік служив вахтовим начальником [[Есмінець|есмінця]] «Фрунзе», потім до листопада 1929 року&nbsp;— [[Командир взводу|командиром взводу]], [[штурман]]ом канонерського човна «Ленін».<br/>
У листопаді [[1929]] року&nbsp;— жовтні [[1930]] року&nbsp;— груповий штурман канонерських човнів Морських сил [[Каспійське море|Каспійського моря]]. У жовтні 1930 року&nbsp;— травні 1931 року Головко навчався в мінному секторі Спеціальних курсів комскладу [[ВМС]] [[РСЧА]]. Після курсів його направили в Морські сили Балтійського моря. З травня по листопад 1931 року він був дивізіонним мінером дивізіону ескадрених міноносців<ref name="Командуючий">{{cite web |url= http://historylib.org/historybooks/Nikolay-Skritskiy_Flagmany-Pobedy--Komanduyushchie-flotami-i-flotiliyami-v-gody-Velikoy-Otechestvennoy-voyny-1941-1945/5 |title= Головко Арсеній Григорович |publisher= historylib.org |date=  |accessdate= 24 листопада 2014 року |archive-date= 24 грудня 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141224143215/http://historylib.org/historybooks/Nikolay-Skritskiy_Flagmany-Pobedy--Komanduyushchie-flotami-i-flotiliyami-v-gody-Velikoy-Otechestvennoy-voyny-1941-1945/5 }}</ref>.<br/>
У листопаді [[1931]] року&nbsp;— березні [[1932]] року Головко був викладачем Спеціальних курсів комскладу [[Військово-морські сили|ВМС]] [[Робітничо-Селянська Червона Армія|РСЧА]].

=== Передвоєнні роки ===
У 1932 році направили флагманським мінером бригади тралення [[Тихоокеанський флот (СРСР)|Тихоокеанського флоту]]. З січня [[1933]] року по серпень [[1936]] року Головко служив начальником штабу загону [[Торпедний катер|торпедних катерів]] особливого призначення, начальником штабу і командиром бригади торпедних катерів. Разом із товаришем по училищу А.&nbsp;В.&nbsp;Кузьміним він проводив експерименти з ефективного використання торпедних катерів, був прихильником нічних атак і одного разу на навчаннях флоту непомітно проскочив в бухту Золотий Ріг.<br/>
У [[1937]] році А.&nbsp;Г.&nbsp;Головко з групою добровольців направили в Іспанію. Там він під ім'ям дон Симон Гарсія Галвіс став радником начальника головної бази флоту Картахени<ref name="Флот">{{cite web |url= http://flot.com/history/personalities/golovko.htm |title= Адмирал А.Г. Головко |publisher= flot.com |date=  |accessdate= 27 листопада 2014 року |archive-date= 6 грудня 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141206013313/http://flot.com/history/personalities/golovko.htm }}</ref>.<br/>
Моряк брав участь у розробці планів операцій, виходив у море зустрічати транспорт з СРСР, з його ім'ям пов'язано потоплення франкістського крейсера «Балеарес». Моряка нагородили [[Орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]]. Після повернення його направили на [[Північний флот (СРСР)|Північний флот]]. Головко був на посаді начальника штабу флоту (травень&nbsp;— червень 1938 року), командував дивізіоном есмінців Північного флоту (червень&nbsp;— серпень 1938 року).<br/>
З серпня [[1938]] року по липень [[1939]] року командував [[Каспійська військова флотилія (СРСР)|Каспійською військовою флотилією]], потім до липня 1940 року&nbsp;— [[Амурська військова флотилія (СРСР)|Амурською військовою флотилією]]. 29 липня 1939 року він став [[Флагман флоту 2-го рангу|флагманом 2-го рангу]], 4 червня 1940 року йому присвоєно звання [[контр-адмірал]].<br/>
26 липня [[1940]] року флагмана призначили командувачем Північним флотом. У цій посаді Арсеній Григорович пройшов усю Велику Вітчизняну війну. Для підняття боєздатності командувач поставив на ремонт максимальну кількість кораблів, а командирам інших наказав готувати екіпажі по-бойовому, без умовностей, в будь-яку погоду. Береговим артилеристам слід було боротися за перший залп, тилу&nbsp;— забезпечувати всім необхідним найвіддаленіші точки. Головко налагодив взаємодію з армією. Після загибелі підводного човна «Д-1» Головко, крім суворої догани, отримав вказівку проводити навчання на глибинах, що не перевищують робочої глибини занурень підводних човнів, але в Баренцевому морі такої можливості не було. Щоб не зірвати бойову підготовку, командувач ризикнув ігнорувати заборону. До травня 1941 року підводники вже відпрацьовували торпедні атаки<ref>
{{книга
 |автор          = Головко А.Г.
 |заголовок      = Вместе с флотом
 |посилання      = 
 |відповідальний = 
 |місце          = М.
 |видавництво    = Воениздат
 |рік            = 1979
 |том            = 
 |сторінок       = 
 |сторінки       = 12-13
 |isbn           = 
}}
</ref>.

=== Німецько-радянська війна ===
У перші дні війни противник накопичував сили біля кордону, діючи з повітря. Незважаючи на перевагу ворожої авіації в чисельності, літаки флоту завдавали ударів по аеродромах і портах противника, вступали в повітряні бої. Командувач зазначив незвичайний випадок, коли тихохідний розвідник [[МБР-2]] атакував «Юнкерс» і змусив його відступити.<br/>
Командуванням флоту було евакуювано мирне населення, перевозили підкріплення для армії. Так як бракувало ескортних судів і пального для них,Головко вирішив відправити понад 155 торговельних і риболовецьких суден в [[Біле море]] вдень без охорони, поодинці і з різними інтервалами, а ворожу авіацію відвернути нальотами на її аеродроми. В результаті нестандартного рішення всі судна досягли мети благополучно.<br/>
Пізніше Головко писав:
{{цитата|«Розрахунок виявився вірним. Ризик був необхідний, доцільний і тому виправданий. Тепер можна сказати: ще одне зіткнення розумів у війні на морі тут, у Заполяр'ї, виграно нами.»<ref>
{{книга
 |автор          = Головко А.Г.
 |заголовок      = Вместе с флотом
 |посилання      = 
 |відповідальний = 
 |місце          = М.
 |видавництво    = Воениздат
 |рік            = 1979
 |том            = 
 |сторінок       = 
 |сторінки       = 43
 |isbn           = 
}}
</ref>.}} <br/>
29 червня гітлерівці перейшли в наступ на суші і відтіснили нечисленні сили 14-ї армії. Підтримка армії стала найважливішим для командувача флотом, бо наступ загрожував головній базі флоту. Ще до отримання наказу з Москви Головко вислав есмінці для артилерійської підтримки військ; хоча і міг їх прикрити з повітря лише 6 винищувачами. Завдяки тому, що один з полків 14-ї армії втримав позицію на гірському хребті Мустая-Тунтурі, німцям не вдалося прорватися до [[Мурманськ]]а. Згодом ця позиція була передана флоту, і моряки обороняли Північний оборонний район 3 роки. Флоту довелося сформувати і терміново відправити на фронт загони з корабельних фахівців, бо морською піхоти він не мав<ref>
{{книга
 |автор          = 
 |заголовок      = Боевой путь Советского Военно-Морского флота
 |посилання      = 
 |відповідальний = 
 |місце          = М.
 |видавництво    = Воениздат
 |рік            = 1988
 |том            = 
 |сторінок       = 
 |сторінки       = 178-179
 |isbn           = 
}}
</ref>.<br/>
У складі Північного флоту було 8 [[Есмінець|есмінців]], 7 сторожових кораблів, 2 [[тральщик]]а, 15 [[Підводний човен|підводних човнів]], 15 мисливців за підводними човнами, інші судна і кораблі; чисельно він не поступався німецьким силам в портах Норвегії, але в будь-який момент противник міг підвести підкріплення. З 116 літаків половину становили старі машини; ворог мав явну перевагу в авіації, яка і ставала причиною загибелі кораблів і суден.<ref name="Флот"/><br/>
У [[1941]] році німецькі есмінці потопили збройні траулери «Пассат» і «Туман», гідрографічне судно «Меридіан» та інші судна. Підводники Північного флоту на початку війни не домагалися результатів, поки не була відпрацьована тактика торпедних атак.<br/>
Головко про підводників писав:
{{цитата|«До них успіх прийшов далеко не відразу, незважаючи на рішучість і відвагу командирів та екіпажів. Цих якостей було ще недостатньо, щоб окремі удачі змінилися постійним успіхом. Вирішували досвід, доскональне вивчення театру і прийомів противника, знання перешкод, та природних, і спеціально підготовлених гітлерівцями на тій чи іншій дільниці, мистецтво пошуку, майстерність при виборі моменту і напрямки торпедної атаки плюс спокійна військова зухвалість, приголомшуюча ворога».<ref>
{{книга
 |автор          = Головко А.Г.
 |заголовок      = Вместе с флотом
 |посилання      = 
 |відповідальний = 
 |місце          = М.
 |видавництво    = Воениздат
 |рік            = 1979
 |том            = 
 |сторінок       = 
 |сторінки       = 70-71
 |isbn           = 
}}
</ref>.}}
Успіх підводникам приносили не тільки торпедні атаки, застосовували артилерію, а з часом і міни, які ставили у ворожих баз. 16 вересня 1941 року А.&nbsp;Г.&nbsp;Головко підвищили у віце-адмірали. У січні-березні [[1943]] року на Північний флот прибуло 5 підводних човнів, які прийшли з Тихого океану, обігнувши половину земної кулі. Підводники відразу включилися в бойові дії. До початку [[1944]] року Північний флот мав у своєму розпорядженні 23 підводні човни, 8 есмінців, 20 сторожових кораблів, 14 торпедних катерів, 63 мисливця і сторожові катери, 36 базових та 40 катерів-тральщиків, 353 літаки. Була сформована ескадра зі старих лінкора, крейсера та есмінців, отриманих від союзників за рахунок розділу італійського флоту.<br/>
31 березня [[1944]] року за заслуги Головко підвищили в адмірали<ref name="Командуючий"/>. У ході війни командувач Північним флотом застосував нові форми ведення збройної боротьби: проведення нападів на комунікації противника різними силами флоту (авіація, підводні човни, катери), використання підводних човнів методом нависаючої завіси, [[Топмачтове бомбометання|топмачтове бомбометання і низьке торпедометання]] для атак кораблів та суден. Північний флот провів кілька операцій з охорони внутрішніх комунікацій та зовнішніх конвоїв. Для оборони союзних конвоїв кораблі флоту здійснили 868 виходів у море, провели більше 1400 транспортів. Ім'я Головко не раз відзначали у наказах Верховного головнокомандування. Нарком ВМФ Н.&nbsp;Г.&nbsp;Кузнєцов вважав, що Головко був одним із найосвіченіших флотоводців, а успішні дії флоту на Півночі є найкращою атестацією для командувача.

=== Післявоєнний період ===
З квітня [[1946]] року по лютий [[1947]] року&nbsp;— заступник начальника Головного штабу, а потім до березня 1950 року&nbsp;— начальник Головного штабу&nbsp;— заступник головнокомандувача ВМС.<br/>
З березня [[1950]] року до серпня [[1952]] року&nbsp;— начальник Морського генерального штабу&nbsp;— перший заступник військово-морського міністра.<br/>
З 6 серпня 1952 року по 27 січня [[1956]] року Головко командував 4-м флотом на Балтиці. Під його прапором флот здійснював перші походи за кордон.<br/>
З листопада 1956 року Арсеній Григорович був першим заступником головкому ВМФ, вніс вагомий внесок у будівництво вітчизняного флоту, у вдосконалення його боєготовності. Був депутатом Верховної Ради СРСР 2-го і 4-го скликань. У ході Великої Вітчизняної війни адмірал вів щоденник, записи якого лягли в основу його мемуарів «Разом з флотом».<br/>
17 травня [[1962]] року помер у Москві.<br/>
Похований на [[Новодівочий цвинтар (Москва)|Новодівичому цвинтарі]]. Пам'ятник на могилі виконав скульптор [[Кербель Лев Юхимович|Л. Кербель]]<ref name="Командуючий"/>. Це була найбільша подяка за ту підтримку, яку молодий моряк отримав від адмірала А.&nbsp;Г.&nbsp;Головко.

== Нагороди ==
* 4 [[Орден Леніна|Ордена Леніна]] (1943&nbsp;р., 1944&nbsp;р., 1950&nbsp;р., 1956&nbsp;р.)
* 4 [[Орден Червоного Прапора|Ордени Червоного Прапора]] (1938&nbsp;р., 1941&nbsp;р., 1945&nbsp;р., 1956&nbsp;р.)
* 2 [[Орден Ушакова|Ордена Ушакова 1 ступеня]] (1944&nbsp;р., 1945&nbsp;р.)
* 2 [[Орден Червоної Зірки|Ордена Червоної Зірки]] (1944&nbsp;р.)
* [[Орден Нахімова 1 ступеня]] (1944&nbsp;р.)
* [[Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»]]
* [[Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»]]
* [[Медаль «За перемогу над Німеччиною»]]
* [[Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»]]
* [[Медаль «За оборону Радянського Заполяр'я»]]
Іноземні нагороди:
* норвезькі: [[Орден Святого Олафа|Орден Святого Олафа ступеня Великого хреста]]
* югославські: Орден братерства і єдності, Партизанська зірка І ступеня<ref name="Командуючий"/>

== Особисте життя ==
{{цитата|«...Чудовий був чоловік - талановитий, красивий, добрий. Дозволяв мені витрачати його гроші, вони в мене витікали між пальців. І в борг я давала. Коли він помер, ніхто борги не повернув, та я й не питала...» - згадує вдова Кіра Миколаївна<ref>{{cite web |url= http://mxat.ru/actors/golovko/11729/ |title= МХТ им.А.П. Чехова |publisher= mxat.ru |date=  |accessdate= 5 грудня 2014 року |archive-date= 13 грудня 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141213081503/http://mxat.ru/actors/golovko/11729/ }}</ref>.}}
У [[1944]] році при трагічних обставинах померла перша жінка Арсенія Григоровича. Потім був роман з актрисою
[[Великий театр|Великого Театра]] Ніною Горською.<br/>
У [[1948]] році адмірал Арсеній Григорович одружився з актрисою театра Кірою Івановою.<br/>
Дочка&nbsp;— Наталія, актриса. У [[1974]] році закінчила Школу-студію МХАТ(курс А.&nbsp;М.&nbsp;Карева), грала на сцені [[МХАТ]]<ref>{{cite web |url= http://uk.rodovid.org/wk/Запис:786711 |title= Наталія Арсеніївна Головко |publisher= uk.rodovid.org |date=  |accessdate= 5 грудня 2014 року |archive-date= 6 грудня 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141206065952/http://uk.rodovid.org/wk/Запис:786711 }}</ref>.<br/>
Син&nbsp;— Михайло, офіцер ВМФ, [[капітан 1-го рангу]]. У [[1971]] році закінчив Вище військово-морське училище ім. М.&nbsp;В.&nbsp;Фрунзе, в [[1978]] році&nbsp;— Військово-морську академію. Служив на Чорноморському та Північному флотах, потім у Москві, у журналі «Морський збірник»<ref>{{cite web |url= http://uk.rodovid.org/wk/Запис:786709 |title= Михайло Арсенійович Головко |publisher= uk.rodovid.org |date=  |accessdate= 5 грудня 2014 року |archive-date= 6 грудня 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20141206064904/http://uk.rodovid.org/wk/Запис:786709 }}</ref>.

== Пам'ять ==
* 18 грудня 1962 року ім'ям флотоводця назвали ракетний крейсер «Адмірал Головко» (колишній «Доблесний»).
* У місті, де народився А.&nbsp;Г.&nbsp;Головко, його ім'ям названа одна з центральних вулиць, яка перетинає місто з заходу на схід, а також школа №&nbsp;4<ref>{{cite web |url= http://www.school4-golovko.narod.ru/Mart/3_03_10/3/Musey_2010.htm |title= Музей «Боевой и трудовой славы» |publisher= www.school4-golovko.narod.ru |date=  |accessdate= 3 грудня 2014 року |archive-date= 4 березня 2016 |archive-url= https://web.archive.org/web/20160304233448/http://www.school4-golovko.narod.ru/Mart/3_03_10/3/Musey_2010.htm }}</ref>. В одному із скверів у центрі міста встановлено пам'ятник адміралу<ref>{{cite web |url= http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-50732/ |title= "Школа жизни"- познавательный журнал |publisher= shkolazhizni.ru |date=  |accessdate= 3 грудня 2014 року |archive-date= 29 червня 2013 |archive-url= https://web.archive.org/web/20130629045852/http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-50732/ }}</ref>.
* Імені А.&nbsp;Г.&nbsp;Головка названа одна з основних магістралей [[Нальчик]]а, вулиці в [[Сєвероморськ]]у<ref>{{cite web |url= http://www.dcir.ru/dopolnitelnye_te/rgf/603/page,3/ |title= Управления культуры и международных связей администрации ЗАТО г. Североморска |publisher= dcir.ru |date=  |accessdate= 3 грудня 2014 року }}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, [[Балтійськ]]у.

== Джерела ==
# Боевой путь Советского Военно-Морскоро Флота .- 4-е изд., испр. и доп.- М.: Воениздат, 1988.- 607 с.
# Головко А.&nbsp;Г.&nbsp;Вместе с флотом .- М.: Воениздат, 1979.- 285 с.
# Егоров Г.&nbsp;М.&nbsp;Фарватерами Флотской службы: Записки командующего флотом .- М.: Патриот, 1992 .- 428 с.
# Лубченков Ю. Н. 100 великих полководцев Второй мировой / Ю.&nbsp;Н.&nbsp;Лубченков .- М., 2006 .- 480 с.- ISBN 5-9533-0573-7.
# Михайловский Н. Он мерил жизнь особой меркой .- М.: Воениздат, 1977.- 111 с.

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Бібліоінформація}}
{{Портали|Біографії|СРСР}}

[[Категорія:Уродженці Кабардино-Балкарії]]
[[Категорія:Учасники Громадянської війни в Іспанії]]
[[Категорія:Радянські військові моряки Другої світової війни]]
[[Категорія:Командувачі Північним флотом СРСР]]
[[Категорія:Командувачі Балтійським флотом СРСР]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання]]
[[Категорія:Мемуаристи СРСР]]
[[Категорія:Померли в Москві]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради РРФСР]]
[[Категорія:Делегати XIX з'їзду КПРС]]