Перегляд вихідного коду сторінки Економіка Китайської Народної Республіки

{{Infobox Economy
|country         = <br/> Китайської Народної Республіки
|image           = Shanghai Skyline, Dec2014.jpg
|width           = 300 px
|підпис          = [[Шанхай]]
|currency        = [[юань]] 
|year            = календарний рік
|organs          = [[СОТ]]
|rank            = 
|gdp             = {{прибуток}} $21,27&nbsp;трлн (2016)
|growth = {{прибуток}} 6,6&nbsp;% (2016)
|на душу населення      = $15 400 (2016)
|sectors = сільське господарство: 8,6&nbsp;%, промисловість: 40,7&nbsp;%, послуги: 50,7&nbsp;% (2016)
|inflation = 2,3&nbsp;% (2016)
|poverty = 6,1&nbsp;% (2013)
|gini = 46,9 (2014)
|labor = 805,9&nbsp;млн (2016)
|occupations = сільське господарство (33,6&nbsp;%), промисловість (30,3&nbsp;%), послуги (36,1&nbsp;%) (2012)
|unemployment = 4,2&nbsp;% (2016)
|industries = світовий лідер в валовій вартості промислової продукції; видобуток і переробка руди, чавун, сталь, алюміній і інші метали, вугілля; машинобудування; озброєння; текстиль та одяг; нафта; цемент; хімікати; добрива; споживчі товари, взуття
|exports = $2,011&nbsp;трлн (2016)
|export-goods = електричні та інші машини, в тому числі обладнання для обробки даних, одяг, меблі, текстиль, інтегральні схеми
|export-partners = {{USA}} 18&nbsp;%<br/>{{HKG}} 14,6&nbsp;%<br/>{{JPN}} 6&nbsp;%<br/>{{KOR}} 4,5&nbsp;% (2015)
|imports = $1,437&nbsp;трлн (2016)
|import-goods = електричні та інші машини, нафта і мінеральне паливо; ядерні реактори, котли, обладнання та компоненти; оптичне та медичне обладнання, металеві руди, транспортні засоби; соя
|import-partners = {{KOR}} 10,9&nbsp;%<br/>{{USA}} 9&nbsp;%<br/>{{JPN}} 8,9&nbsp;%<br/>{{DEU}} 5,5&nbsp;%<br/>{{AUS}} 4,1&nbsp;%(2015)
|debt = $983,5&nbsp;млрд (2016)
|revenue = $2,465&nbsp;трлн (2016)
|expenses = $2,897&nbsp;трлн (2016)
|reserves =
|aid =
|cianame = ch
|spelling = US
}}
'''Економіка [[Китайська Народна Республіка|Китайської Народної Республіки]]'''&nbsp;— друга після [[Сполучені Штати Америки|США]] економіка світу. Країна є найбільшою за чисельністю населення державою світу (понад 1,38&nbsp;млрд осіб). За прогнозом компанії [[PricewaterhouseCoopers]], зробленим у 2017 році до [[2050]] року [[Китайська Народна Республіка|КНР]] стане найбільшою економікою світу<ref>[http://news.finance.ua/ua/news/-/397746/yakoyu-bude-svitova-ekonomika-v-2050-rotsi-prognoz-pwc Якою буде світова економіка в 2050 році&nbsp;— прогноз PwC] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170404043505/http://news.finance.ua/ua/news/-/397746/yakoyu-bude-svitova-ekonomika-v-2050-rotsi-prognoz-pwc |date=4 квітня 2017 }} ''finance.ua'', 27.03.2017</ref>. У 2021 році з'явилися прогнози, що КНР вже в 2028 році обжене США за розміром [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]], цей процес прискорила пандемія Ковід-19 — економіка США відновлювалася набагато повільніше, ніж китайська. Ріст китайської економіки склав в 2020 році близько 6%, це єдина велика світова економіка, що відновилася після пандемії<ref name="О2028"/>.

== Загальна характеристика ==
[[Файл:CBD_view_from_Tongzhou_3.jpg|thumb|left|250px|[[Пекін]]&nbsp;— столиця КНР]]
[[Файл:Geely_Borui_001_China_2015-04-06.jpg|thumb|left|250px|Китай&nbsp;— найбільший виробник автомобілів]]

Китайська Народна Республіка&nbsp;— потужна аграрно-індустріальна країна. Розвиваються традиційні галузі промисловості&nbsp;— текстильна, вугільна, [[Чорна металургія Китаю|чорна металургія]], фосфорно-фаянсове виробництво, також створені нові галузі&nbsp;— нафтопереробна, газова, хімічна, авіаційна, космічна, електронна, машинобудування, приладобудування. КНР займає провідні позиції у світі з видобутку вугілля, цементу, виробництва мінеральних добрив, сталі, електроенергії. Розвинені сучасні види транспорту. Довжина залізниць 191,3 тис. км (2-е місце в світі) автошляхів 4,1&nbsp;млн км (3-є місце у світі). Головні морські порти: Шанхай, Тяньцзінь з Сіньганом, Далянь, Гуанчжоу з Хуанпу, Чжаньцзян, Ціньхуандао, Ціндао. В країні діють бл. 500 внутрішніх і 60 міжнародних авіаліній.

За даними [[Міжнародний валютний фонд|Міжнародного Валютного Фонду]], 2016: [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]]&nbsp;— $ 11 218&nbsp;млрд<ref>{{cite web
 |url          = http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=32&pr.y=19&sy=2015&ey=2016&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=512%2C672%2C914%2C946%2C612%2C137%2C614%2C546%2C311%2C962%2C213%2C674%2C911%2C676%2C193%2C548%2C122%2C556%2C912%2C678%2C313%2C181%2C419%2C867%2C513%2C682%2C316%2C684%2C913%2C273%2C124%2C868%2C339%2C921%2C638%2C948%2C514%2C943%2C218%2C686%2C963%2C688%2C616%2C518%2C223%2C728%2C516%2C558%2C918%2C138%2C748%2C196%2C618%2C278%2C624%2C692%2C522%2C694%2C622%2C142%2C156%2C449%2C626%2C564%2C628%2C565%2C228%2C283%2C924%2C853%2C233%2C288%2C632%2C293%2C636%2C566%2C634%2C964%2C238%2C182%2C662%2C359%2C960%2C453%2C423%2C968%2C935%2C922%2C128%2C714%2C611%2C862%2C321%2C135%2C243%2C716%2C248%2C456%2C469%2C722%2C253%2C942%2C642%2C718%2C643%2C724%2C939%2C576%2C644%2C936%2C819%2C961%2C172%2C813%2C132%2C199%2C646%2C733%2C648%2C184%2C915%2C524%2C134%2C361%2C652%2C362%2C174%2C364%2C328%2C732%2C258%2C366%2C656%2C734%2C654%2C144%2C336%2C146%2C263%2C463%2C268%2C528%2C532%2C923%2C944%2C738%2C176%2C578%2C534%2C537%2C536%2C742%2C429%2C866%2C433%2C369%2C178%2C744%2C436%2C186%2C136%2C925%2C343%2C869%2C158%2C746%2C439%2C926%2C916%2C466%2C664%2C112%2C826%2C111%2C542%2C298%2C967%2C927%2C443%2C846%2C917%2C299%2C544%2C582%2C941%2C474%2C446%2C754%2C666%2C698%2C668&s=NGDPD&grp=0&a=
 |назва         = Report for Selected Countries and Subjects
 |прізвище      = 
 |ім'я          = 
 |дата          = 
 |вебсайт       = 
 |видавець          = International Monetary Fund
 |дата-доступу      = 20.03.2018
 |archive-date      = 4 березня 2020
 |archive-url       = https://web.archive.org/web/20200304034153/https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=32&pr.y=19&sy=2015&ey=2016&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=512%2C672%2C914%2C946%2C612%2C137%2C614%2C546%2C311%2C962%2C213%2C674%2C911%2C676%2C193%2C548%2C122%2C556%2C912%2C678%2C313%2C181%2C419%2C867%2C513%2C682%2C316%2C684%2C913%2C273%2C124%2C868%2C339%2C921%2C638%2C948%2C514%2C943%2C218%2C686%2C963%2C688%2C616%2C518%2C223%2C728%2C516%2C558%2C918%2C138%2C748%2C196%2C618%2C278%2C624%2C692%2C522%2C694%2C622%2C142%2C156%2C449%2C626%2C564%2C628%2C565%2C228%2C283%2C924%2C853%2C233%2C288%2C632%2C293%2C636%2C566%2C634%2C964%2C238%2C182%2C662%2C359%2C960%2C453%2C423%2C968%2C935%2C922%2C128%2C714%2C611%2C862%2C321%2C135%2C243%2C716%2C248%2C456%2C469%2C722%2C253%2C942%2C642%2C718%2C643%2C724%2C939%2C576%2C644%2C936%2C819%2C961%2C172%2C813%2C132%2C199%2C646%2C733%2C648%2C184%2C915%2C524%2C134%2C361%2C652%2C362%2C174%2C364%2C328%2C732%2C258%2C366%2C656%2C734%2C654%2C144%2C336%2C146%2C263%2C463%2C268%2C528%2C532%2C923%2C944%2C738%2C176%2C578%2C534%2C537%2C536%2C742%2C429%2C866%2C433%2C369%2C178%2C744%2C436%2C186%2C136%2C925%2C343%2C869%2C158%2C746%2C439%2C926%2C916%2C466%2C664%2C112%2C826%2C111%2C542%2C298%2C967%2C927%2C443%2C846%2C917%2C299%2C544%2C582%2C941%2C474%2C446%2C754%2C666%2C698%2C668&s=NGDPD&grp=0&a=
 }}</ref>. Темп зростання [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]]&nbsp;— 7,8&nbsp;%. [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] на душу населення&nbsp;— $8750. Прямі закордонні інвестиції&nbsp;— $39&nbsp;млрд. Імпорт (г.ч. готова продукція&nbsp;— 82&nbsp;%, мінеральні ресурси, зокрема нафта)&nbsp;— $156 млрд (г.ч. [[Японія]]&nbsp;— 20&nbsp;%, США та [[Республіка Китай|Тайвань]]&nbsp;— по 12&nbsp;%, [[Південна Корея|Республіка Корея]]&nbsp;— 10&nbsp;%, [[Німеччина]]&nbsp;— 5&nbsp;%). Експорт (текстильна сировина, продукція електронної і текстильної промисловості, машинобудування)&nbsp;— $205 млрд (г.ч. США&nbsp;— 21,5&nbsp;%, Японія&nbsp;— 16,6&nbsp;%, [[Гонконг]]&nbsp;— 18,9&nbsp;%, [[Німеччина]]&nbsp;— 4,0&nbsp;%). Загальний обсяг зовнішньої торгівлі КНР в 1997 становив $325&nbsp;млрд, в 2000 — $361&nbsp;млрд. На початку XXI&nbsp;ст. спостерігалася тенденція до зростання імпорту ресурсної продукції, помітно збільшився й обсяг імпорту продукції машинобудівної й електронної промисловості, а також продукції високих технологій.

За обсягом інвестицій на початку XXI&nbsp;ст. КНР поступається тільки США. У 2002 році [[прямі іноземні інвестиції]] в КНР склали&nbsp;— $53&nbsp;млрд, що свідчить про дуже високу міру довіри інвесторів до цієї країни.

За роки реформ розвиток народного господарства набув динамічного характеру. До кінця 1980-х КНР подвоїла обсяг [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]], зняв проблему забезпечення населення продуктами споживання. 1990-ті роки відмічено високими темпами економічного розвитку. Починаючи з 1991 став збільшуватися обсяг зовнішньої торгівлі. У 1992 і 1993 приріст [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] становив 13&nbsp;%. КНР була  визнана країною з економікою, що найбільш динамічно розвивається. До початку 1997 обсяг іноземних інвестицій в китайську економіку перевищив $40 млрд. [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] в КНР в 1980—1990 зростав в середньому на 10,2&nbsp;%, з 1990 по 1997 його приріст був найбільшим у світі&nbsp;— в сер. 11,9&nbsp;%, а в 1998 склав бл. 8&nbsp;%.
[[Файл:2006Chinese exports.PNG|міні|праворуч|200пкс|Розподіл [[експорт]]у Китаю у країни світу у відсотках для кожної окремо взятої країни в 2006 році порівняно з лідером, США (100&nbsp;% = $203 898 000 000)).]] Основними центрами економічного зростання є дві найбільші економічні зони Китаю [[Дельта Перлинної річки]] та [[Дельта річки Янцзи]]

[[Файл:GDP of China in RMB.svg|lang=uk|right|thumb|250px|ВВП Китаю за період 1952—2012.]]

[[Економіка]] в основному орієнтована на [[експорт]], що сприяє швидкій інтеграції КНР в світову економіку. Частка у [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] (1994, %):
* [[промисловість]] 45;
* [[сільське господарство]] 21;
* виробничі послуги в галузях «третьої сфери» 32.

[[Файл:ВВП КИТАЯ.png|thumb|Реальне і номінальне ВВП Китаю за 2006—2011&nbsp;рр.]]

Комплексний індекс економічної ефективності промислових підприємств у 2000 році склав 117,8, збільшившись порівняно з попереднім роком на 16,1&nbsp;%. За цим показником 2000 рік став рекордним роком з 1992 року.

Виробництво електроенергії&nbsp;— 1007&nbsp;млрд кВт·ч (1995), головним чином на [[Теплова електростанція|ТЕС]]. У 1995 році в структурі енергобалансу КНР домінувало кам'яне вугілля (73&nbsp;%), за ним слідувала гідроенергія (19&nbsp;%), нафта (6&nbsp;%) і атомна енергія (1&nbsp;%). Згідно з офіційними даними, за 2002&nbsp;р. споживання енергії в КНР зросло на 20&nbsp;%. КНР і, в меншій мірі, [[Індія]], згідно з більшістю прогнозів будуть задавати темпи зростання споживання енергії у світі в найближчі півстоліття. КНР випереджає всі країни світу за потенційними запасами гідроенергетичних ресурсів. За даними [[Міжнародне енергетичне агентство|Міжнародного енергетичного агентства]] (IEA), [[природний газ]] у 2003 покриває всього 2&nbsp;% потреб КНР в енергоносіях. КНР до 2010&nbsp;р. розраховує подвоїти споживання газу. Спостерігається зростаюча залежність країни від імпорту [[нафта|нафти]] з нестабільних країн близькосхідний регіону: незважаючи на високі ціни на цю сировину, тільки за перше півріччя 2003 обсяги китайського нафтоімпорту зросли на 33&nbsp;%.

На початку грудня [[2023]] року, як повідомили урядові ЗМІ Китаю з посиланням на заяву Національного управління енергетики, у китайській провінції [[Шаньдун]] офіційно запущено в комерційну експлуатацію першу у світі атомну електростанцію четвертого покоління. На [[Атомна електростанція|АЕС]] Шидаован встановлено два високотемпературні газоохолоджувальні реактори (HTGR) потужністю 250 МВт кожен<ref>[https://www.chinadaily.com.cn/a/202312/06/WS65701fcca31090682a5f1c17.html World's 1st 4th-generation nuclear power plant goes into commercial operation in China. // Xinhua. Updated: 2023-12-06, 15:16]</ref><ref>[https://ua.news/ua/money/persha-u-sviti-aes-chetvertogo-pokolinnya-kytaj-zapustyv-v-ekspluatatsiyu-najbezpechnishu-stantsiyu Перша у світі АЕС четвертого покоління: Китай запустив в експлуатацію найбезпечнішу станцію. // Автор: Діденко Сергій. 06.12.2023, 20:23]</ref>.

[[Файл:China-wheat-prod.png|thumb|right|300px|Production of [[wheat]] from 1961 to 2004. Data from [[FAO]], year 2005. Y-axis: Production in metric ton.]]

Орієнтовно КНР в 2028 році обжене США за розміром [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]], цей процес прискорила [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемія Ковід-19]] — [[Економіка Сполучених Штатів Америки|економіка США]] відновлювалася набагато повільніше, ніж китайська<ref name="О2028">[https://investory.news/u-2020-roci-zrostannya-vvp-kitayu-bulo-minimalnim-za-ostanni-45-rokiv/ У 2020 році зростання ВВП Китаю було мінімальним за останні 45 років] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210525153245/https://investory.news//u-2020-roci-zrostannya-vvp-kitayu-bulo-minimalnim-za-ostanni-45-rokiv/ |date=25 травня 2021 }}, Investory News, 18 січня 2021</ref>. За [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]], перерахованим в долари за паритетом купівельної спроможності КНР обігнала США ще в 2014 році<ref>[http://finbalance.com.ua/news/MVF-Kitay-stav-naybilshoyu-ekonomikoyu-svitu МВФ: Китай став найбільшою економікою світу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210525152551/http://finbalance.com.ua/news/MVF-Kitay-stav-naybilshoyu-ekonomikoyu-svitu |date=25 травня 2021 }}, Фінбаланс, 8.10.2014</ref>.

== Інвестиції в КНР ==
Найбільші закордонні інвестиції, що станом на кінець 2010 року склали $1,09&nbsp;трлн, в економіку країни надійшли від британської колонії [[Гонконг]], держав [[ЄС]] та Японії<ref name="Chins">{{Cite web |url=http://www.stats.gov.cn/tjsj/ndsj/2011/html/R0614E.HTM |title=Державне управління статистики КНР |accessdate=19 травня 2012 |archive-date=6 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150606124358/http://www.stats.gov.cn/tjsj/ndsj/2011/html/R0614E.HTM }}</ref>. Через обмеження урядами деяких країн Заходу інвестицій в комуністичні країни, [[Гонконг]], що в 1997 році отримав статус особливого спеціального регіону й надалі, як посередник, є головним майданчиком залучення прямих зовнішніх інвестицій з країн Заходу в КНР. На кінець [[2010]] року [[Гонконг]]ом було залучено майже $1&nbsp;трлн<ref>{{Cite web |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2198rank.html |title=Дані WorldFactbook |accessdate=19 травня 2012 |archive-date=29 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170429221140/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2198rank.html }}</ref>, що вдвічі більше, ніж інвестовано напряму в КНР. Більшість іноземних інвестицій у [[Гонконг]] надходить від [[Віргінські острови|Віргінських Британських островів]] із застосуванням офшорних схем<ref>{{Cite web |url=http://www.censtatd.gov.hk/products_and_services/products/publications/statistical_report/feature_articles/national_income/index_cd_B71001FA_dt_detail.jsp |title=Дані агентства статистики Гонконгу |accessdate=19 травня 2012 |archive-date=13 листопада 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111113234015/https://www.censtatd.gov.hk/products_and_services/products/publications/statistical_report/feature_articles/national_income/index_cd_B71001FA_dt_detail.jsp }}</ref>.
[[Гонконг]] і [[Шанхай]] є найпривабливішими регіонами для [[Прямі іноземні інвестиції|прямих іноземних інвестицій]] у КНР. Після початку економічних реформ навколо цих міст утворились дві найбільші агломерації КНР. [[Дельта Перлинної річки]] та [[Дельта річки Янцзи]] біля [[Гонконг]]у та [[Шанхай|Шанхаю]] відповідно. Вони стали основними центрами виробництва та залучення [[Прямі іноземні інвестиції|прямих іноземних інвестицій]] в КНР.

== Інвестиції КНР до інших країн ==
У 2020 році, китайські компанії вклали в економіки інших країн $153,7 млрд. Також вплив [[Пекін]]у у сфери глобальних прямих [[Інвестиція|інвестицій]] зростали у 2020 році. Відтак на КНР припадає 20,2&nbsp;% загальносвітового обсягу [[Інвестиція|інвестицій]]<ref>{{Cite web|title=Показова сума: скільки інвестував Китай за кордон під час пандемії|url=https://economy.24tv.ua/pokazova-suma-skilki-investuvav-kitay-ekonomichni-novini-ukrayini_n1766837|website=24 Канал|accessdate=2021-11-10|language=uk|archive-date=10 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211110165202/https://economy.24tv.ua/pokazova-suma-skilki-investuvav-kitay-ekonomichni-novini-ukrayini_n1766837}}</ref>.

== Промисловість ==
{{see also|Чорна металургія Китаю}}

[[Промисловість]] включає виплавку сталі, кольорових металів ([[алюміній|алюмінію]], [[мідь|міді]], [[цинк]]у, [[свинець|олива]], [[станум|цина]], [[Стибій|сурми]] та ін.), [[виробництво]] [[цемент]]у (304&nbsp;млн т), [[Штучні добрива|мінеральних добрив]] (21&nbsp;млн т). Багатогалузеве [[машинобудування]] (сільськогосподарське і транспортне [[машинобудування]], [[Тракторобудування|тракторо-]], авто-, авіа-, [[Верстатобудування|верстато-]] й [[суднобудування]], виробництво [[Електроенергетика|електроенергетичного]] і іншого [[Промисловість|промислового]] [[обладнання]], електронних приладів, а також [[велосипед]]ів, [[Швейна машина|швейних машин]], [[годинник]]ів і інш.). Але основна виробнича база важкої промисловості успадкована від [[1950-ті|1950-х]] років або створена за тогочасними проєктами. Наприкінці [[ХХ століття]] зберігалася диспропорція в розподілі державних ресурсів на користь [[Важка промисловість|важкої індустрії]], де працювало близько 60&nbsp;% зайнятих в [[Промислове виробництво|промисловому виробництві]] і вироблялося 50&nbsp;% [[Промисловість|промислової продукції]]. Розвинена текстильна промисловість ([[бавовна|бавовняні]], [[шовк]]ові, [[вовна|вовняні]] [[тканина|тканини]]). Близько 50&nbsp;% всієї промислової продукції наприкінці [[1990-ті|1990-х]] виробляють дрібні й [[доморобне виробництво|доморобні підприємства]]. Традиційні [[ремесло|ремесла]] ([[мистецтво|мистецькі]] вироби з [[Різьблення по кістці|кістки]], шовку, емалі, лаку, [[Порцеляна|порцеляно]]-[[фаянс]]ові, вишивки). [[1997]] року в Піднебесній було вироблено [[сталь|сталі]]&nbsp;— 107,57&nbsp;млн т, металорізальних [[верстат]]ів&nbsp;— 150 тис., [[трактор]]ів&nbsp;— 80 тис., [[автомобіль|автомобілів]]&nbsp;— 1,59&nbsp;млн, випущено 5,4&nbsp;млн т [[пряжа|пряжі]], 22&nbsp;млрд м² тканин, 4,22&nbsp;млн т штучних волокон.

Приватне підприємництво посідає дедалі міцніші позиції в економіці. Частка державних підприємств у виробництві промислової продукції скорочується (з 80&nbsp;% в [[1978]] році до менш як 40&nbsp;% в [[2012]]-му<ref>[http://www.cntv.ru/2013/02/04/ARTI1359948708047139.shtml В Китае зарегистрированы более 10&nbsp;млн частных предприятий] 2013-02-04</ref>), а частка приватних підприємств продовжує зростати і [[1998]] склала понад 12&nbsp;%.

[[1 січня]] [[2002]] року Китайська Народна Республіка вступила в [[Світова організація торгівлі|СОТ]], ставши 144-м її членом. У рамках підписаних угод Китай зобов'язався зменшити тарифні ставки і скасувати [[квота|квоти]] на імпорт. Торговельний оборот в [[2000]] р збільшився на 31,5&nbsp;% в порівнянні з [[1999]]&nbsp;р. Найбільшим експортним ринком Китаю є азійські країни. Їхня частка становить 62&nbsp;% його загального експорту. [[Північна Америка|Північній Америці]] належить 22&nbsp;%, з яких 21&nbsp;% США. Загальний продаж заліза і сталі у [[2000]] р. становив $14,1&nbsp;млрд, кольорові і рідкісні [[метал]]и&nbsp;— $10,1&nbsp;млрд і неметалеві [[корисні копалини]]&nbsp;— $7,1&nbsp;млрд. Більш ніж на 10&nbsp;% збільшився імпорт [[глинозем]]у, алюмінію, міді і мідної руди, [[хроміт]]у, [[залізняк]]у, [[алмаз]]ів. Експорт цементу, продукції з міді, вугілля, коксу, продукції з сталі, цинку і продукції з нього збільшився більш ніж на 10&nbsp;%. У 2000 р. уряд схвалив відкриття в [[Шанхай|Шанхаї]] ринку по продажу [[діамант]]ів. «Великий Китай», включно з [[Гонконг]]ом і [[Тайвань|Тайванем]], є третім за обсягом продажу діамантів на світовому ринку після США і Японії.

== Сільське господарство ==
Частка у валовій продукції сільського господарства (1992, %): рослинництво 74, тваринництво 26. Є овочівництво, плодівництво, виноградарство, виробництво зернових, рибальство, збір дикорослих плодів і лікарських трав, заготівля деревини. За станом на кінець 1990-х років Китай мав бл. 95&nbsp;млн га земель, що обробляються. З однієї ділянки нерідко знімають три і більше урожаї за два роки, а в басейні р. Янцзи&nbsp;— щорічно два урожаї. У Південному Китаї багато які поля дають по три урожаї основних сільськогосподарських культур або до п'яти урожаїв овочів на рік. Величезна територія країни і різноманітність кліматичних умов, ґрунтів і рельєфу були причиною формування різних агроекосистем. У Китаї вирощують понад 50 видів польових, 80 видів городніх і 60 видів садових культур. Гірські місцевості крайніх західних районів Китаю і степи Сіньцзян-Уйгурського автономного району і Тибету використовуються для розведення великої рогатої худоби, коней, овець і кіз, а оази в пустельних районах Сіньцзяну&nbsp;— для вирощування [[кавун]]ів і [[виноград]]у. На великих полях відносно холодних північних провінцій Хейлунцзян і Цзілінь вирощують злакові і бобові культури (кукурудзу, пшеницю, соєві боби). У Північному Китаї, включаючи західну частину провінції Хебей, провінції Шаньсі, Шеньсі і Ганьсу вирощують посухостійкі культури (пшеницю, кукурудзу, просо). На Північно-Китайській рівнині (південна частина провінції Хебей, провінція Хенань і частина провінції Шаньдун, Цзянсу і Аньхой)&nbsp;— олійні культури і тютюн. Найпродуктивнішими є долина нижньої течії р. Янцзи, провінція Сичуань і субтропічна провінція Гуандун. Провінції Хунань, Сичуань і Цзянсу&nbsp;— найбільші в країні виробники рису. Велику частину цукрової тростини обробляють в провінціях Гуандун і Гуансі. У субтропічних районах Китаю вирощують, в основному на експорт, мандарини, апельсини, ананаси тощо.

== Видобуток рідкоземельних елементів ==
Китайська Народна Республіка є одним з найбільших видобувачів рідкоземельних елементів у світі<ref name=":3">{{Cite web|title=China continues dominance of rare earths markets to 2030, says Roskill|url=https://www.mining.com/china-continues-dominance-of-rare-earths-markets-to-2030-says-roskill/|website=MINING.COM|date=2021-02-26|accessdate=2021-11-10|language=en-US|archive-date=10 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211110073535/https://www.mining.com/china-continues-dominance-of-rare-earths-markets-to-2030-says-roskill/}}</ref>. За певними даними, до 2010 року, КНР контролювала 90&nbsp;% світового видобутку рідкоземельних елементів<ref name=":8">{{Cite web|title=Why raw materials could impact speed of energy transition {{!}} DW {{!}} 29.11.2021|url=https://www.dw.com/en/why-raw-materials-could-impact-speed-of-energy-transition/a-59950853|website=DW.COM|accessdate=2021-11-29|language=en-GB|first=Deutsche|last=Welle (www.dw.com)|archive-date=29 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211129115749/https://www.dw.com/en/why-raw-materials-could-impact-speed-of-energy-transition/a-59950853}}</ref>.

Найбільшою мірою рідкісноземельні елементи використовуються у виробництві постійних [[магніт]]ів, що використовуються у [[Вітряні турбіни з вертикальною віссю|вітряних турбінах]], [[Трансмісія|трансмісії]] [[Гібридне авто|гібридних]] та [[Електродвигун|електричних]] [[Транспортний засіб|транспортних засобах]], а також в [[Енергоефективність|енергоефективних]] додатках, і на теперішній час на них припадає 29&nbsp;% загального світового попиту на рідкоземельних елементів<ref name=":3" />.

Також рідкісноземельні елементи широко використовуються в [[Аерокосмічна техніка|аерокосмічній]], [[Оборонна промисловість|оборонній]] та [[Електронна промисловість|електронній]] [[Промисловість|промисловості]]<ref name=":3" />.

На думку експерта "У міру того, як ми переходимо до глобальної економіки з низьким рівнем викидів вуглецю, попит на постійні магніти тільки зростатиме і, як очікується, до кінця десятиліття досягне приблизно 40&nbsp;% від загального попиту на рідкісноземельні елементи", - сказав він<ref name=":3" />.

На ринках рідкісноземельних елементів спостерігаються дві основні [[Тенденція|тенденції]]. По-перше, це зростання [[попит]]у з боку магнітних додатків, особливо неодим-залізо-борних магнітів, які пропонують найвище магнітне поле на одиницю обсягу, а друге - домінування КНР в [[Галузь|галузі]]<ref name=":3" />.

2020 року китайські [[Копальня|копальні]] виробили 110 000 [[Тонна|тонн]] рідкісноземельних елементів, що становить понад 55&nbsp;% від загального обсягу видобутку [[Корисні копалини|корисних копалин]] у [[світ]]і. «Незважаючи на те, що очікується невелике зниження виробництва приблизно до 100 000 тонн у 2022 році, виробництво в КНР, за прогнозами, залишиться відносно незмінним до кінця [[десятиліття]]<nowiki/>»<ref name=":3" />.

Китайське [[виробництво]] як на стадії [[Видобуток корисної копалини|видобутку]], так і на стадії [[Переробна промисловість|переробки]] контролюється [[Квотування|квотами]], призначеними шести [[Державне підприємство|державним підприємствам]], які сильно інтегровані в ланцюжок постачання рідкісноземельних елементів<ref name=":3" />.

Скорочення внутрішнього [[Виробництво|виробництва]] в КНР з 2022 року призведе до того, що попит на сировину з боку деяких провідних китайських [[Переробна промисловість|переробників]] рідкісноземельних елементів все більше задовольнятиметься за рахунок [[імпорт]]них мінеральних [[концентрат]]ів<ref name=":3" />.

У 2020 році КНР виробила 85&nbsp;% [[Продукція|продуктів]] рафінованих рідкісноземельних елементів у [[світ]]і, але в міру стабілізації внутрішнього виробництва в КНР [[імпорт]] рідкісноземельних елементів до КНР, за прогнозами, зросте до 80 000 тонн на рік до 2030 року в порівнянні з приблизно 60 000 тонн у 2020 році<ref name=":3" />.

Китайська Народна Республіка домінує у пропозиції рідкоземельних елементів, а й у попиті ними, у своїй 70&nbsp;% [[Світове господарство|світового]] [[Виробництво|виробництва]] споживається на внутрішньому [[Ринок збуту|ринку]] КНР<ref name=":3" />.

[[Домінування]] КНР на світових [[Ринок збуту|ринках]] та його централізований [[контроль]] над внутрішнім [[виробництво]]м надали [[Уряд Китайської Народної Республіки|китайському уряду]] значний [[контроль]] над [[ціноутворення]]м. Через це такі країни як США, Японія та [[Росія]] [[Імпорт|закуповують]] рідкісноземельні елементи за межами КНР<ref name=":3" />.

Попри те, що річне [[виробництво]] з не китайських джерел, за прогнозами, зросте з 20 000 тонн РЗЕ у 2020 році до приблизно 70 000 тонн до 2030 року, існує дуже обмежений сполучний ланцюжок постачання для підтримки попиту з боку [[Виробництво|виробництва]], і тому більша частина цього матеріалу, швидше за все, буде оброблятися в КНР<ref name=":3" />.

Очікується що ринки рідкісноземельних елементів почнуть посилюватися з 2023-24 років, що чинитиме підвищувальний тиск на [[Ціна|ціни]] на рідкісноземельні елементи. Зокрема, це посилення призведе до зростання [[Ціна|цін]] на неодим у другій половині десятиліття, оскільки споживачі прагнутимуть забезпечити постачання неодиму для [[магніт]]ів<ref name=":3" />.

== Переробка літію та нікелю ==
[[Літій]], є найбільш потрібним матеріалом, особливо для виробництва акумуляторних  батарей, видобуток якого доступний лише у деяких регіонах світу. Проте на думку окремих експертів, видобуток не є таким стратегічним фактором як його переробка. КНР займає домінуюче положення в переробці літію для акумуляторних батарей, і китайські компанії скуповують багато нових потужностей з постачання літію<ref name=":8" />.

[[Нікель]] є ще одним з ключових мінерал для виробництва акумуляторних батарей, і КНР переробляє основну частину цього ресурсу в світі<ref name=":8" />.

== Експорт та імпорт ==
За даними Головного митного управління КНР, у жовтні 2021 року [[експорт]] КНР зріс на 27,1&nbsp;% у доларовому вираженні у порівнянні з минулим роком до $300,2&nbsp;млрд. Це був 13-й місяць поспіль двозначного зростання, яке перевершило очікування економістів про приріст на 22,8%. [[Імпорт]] збільшився на 20,6%, внаслідок чого позитивне сальдо торговельного балансу становило $84,54&nbsp;млрд<ref name=":2">{{Cite web|title=China posts record trade surplus despite global supply-chain woes|url=https://www.aljazeera.com/economy/2021/11/8/china-posts-record-trade-surplus-despite-global-supply-chain-woes|website=www.aljazeera.com|accessdate=2021-11-09|language=en|archive-date=9 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211109191808/https://www.aljazeera.com/economy/2021/11/8/china-posts-record-trade-surplus-despite-global-supply-chain-woes}}</ref>.

Зростання [[Торгівля|торгівлі]] КНР протягом усього року залишалося значно вищим за [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|допандемічний]] рівень. Його експорт до жовтня 2021 року, вже перевершив весь 2020 рік<ref name=":2" />.

Високі торгові показники надають підтримку китайській економіці, яка в останні місяці різко сповільнилася через слабкий внутрішній попит, викликаний спадом на ринку нерухомості, нестачею електроенергії, що призвела до уповільнення промислового виробництва, і слабкими споживчими витратами, що погіршуються через спорадичні спалахи корона<ref name=":2" />.

[[Імпорт]] [[вугілля]] в КНР майже подвоївся в жовтні 2021 року, у порівнянні з попереднім роком, оскільки [[Пекін]] боровся з перебоями в подачі [[Електрична енергія|електроенергії]], викликаними нестачею [[Сировина|сировини]] й [[попит]]ом на [[Електрична енергія|електроенергію]], що зростає, особливо з боку орієнтованих на експорт виробників. [[Імпорт]] [[Газ|природного газу]], альтернативного електриці для опалення будинків, за перші 10 місяців 2021 року підскочив на 22&nbsp;%<ref name=":2" />.

Згідно з митними даними, 2021 року [[експорт]] КНР до [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] та США зростав найшвидше серед його основних торгових партнерів<ref name=":2" />.

Позитивне сальдо [[Торговельний баланс|торгового балансу]] країни зі США, що є джерелом торгової напруженості між двома найбільшими економіками світу, зросло до 2,08&nbsp;трлн [[Юань Женьміньбі|юанів]] ($325&nbsp;млрд) за 10 місяців по жовтень 2021 року з 1,75&nbsp;трлн юанів роком раніше, частково через те, що КНР [[імпорт]]ує соєві боби із США. сповільнився через проблеми, пов'язані з погодою в останні місяці<ref name=":2" />.

Згідно з даними, опублікованими Головним митним управлінням(GAC), [[експорт]] КНР в США зріс на 7,9&nbsp;% в річному вирахуванні до $451,81&nbsp;млрд, тоді як його [[імпорт]] із США зріс на 9,8&nbsp;% до $134,91&nbsp;млрд<ref name=":5">{{Cite web|title=China: economic cooperation with the U.S. highly complementary|url=https://news.cgtn.com/news/2021-11-14/China-economic-cooperation-with-the-U-S-highly-complementary-15bonKy2djy/index.html|website=news.cgtn.com|accessdate=2021-11-14|language=en|archive-date=14 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114152508/https://news.cgtn.com/news/2021-11-14/China-economic-cooperation-with-the-U-S-highly-complementary-15bonKy2djy/index.html}}</ref>.

За даними GAC, за перші дев'ять місяців 2021 року двостороння торгівля зросла на 35,4&nbsp;% у річному вирахуванні до $543,1&nbsp;млрд, що вище, ніж у КНР з іншими найбільшими торговими партнерами, включаючи [[Асоціація держав Південно-Східної Азії|АСЕАН]] (зростання на 31,1&nbsp;%) та [[Європейський Союз|ЄС]] (зростання на 30,4&nbsp;%)<ref name=":5" />.

Крім того, КНР є найбільшим партнером США з торгівлі товарами, його загальний обсяг товарообігу становить $559,2&nbsp;млрд. За даними Міністерства торгівлі США, [[експорт]] [[товар]]ів та [[Послуга|послуг]] до КНР у 2019 році забезпечив близько 758 000 [[Робоче місце|робочих місць]]<ref name=":5" />.

За даними порту [[Лос-Анджелес]], найбільшого контейнерного порту в США, показують, що майже половина з $259&nbsp;млрд [[Торгівля|торгівлі]], яку він забезпечив у 2020 році, стосувалася материковоъ частини КНР та [[Гонконг|Спеціального адміністративного району Гонконг]]<ref name=":5" />.

За даними митної адміністрації, цього року на машини та електротехнічну продукцію припало майже 60&nbsp;% вартісного експорту КНР<ref name=":2" />.

На трудомісткі товари, такі як одяг та пластмасові вироби, припало ще 18%. Аналітики Goldman Sachs Group Inc. зазначають, що у жовтні 2021 року експорт таких товарів, як побутова техніка, освітлення та меблі, був найшвидшим<ref name=":2" />.

КНР є найбільшим у світі джерелом [[попит]]у на більшість [[товар]]ів через свою [[промисловість]] та [[Будівельна справа|будівельну]] економіку<ref name=":2" />.

[[Попит]] на [[товар]]и для [[Будівельна справа|будівництва]] 2021 року сповільнився через спад на ринку [[Нерухомість|нерухомості]] країни, при цьому [[імпорт]] залізняку в жовтні 2021 року скоротився в натуральному вираженні<ref name=":2" />.

Вперше за понад два десятиліття Китай поступився Мексиці першістю в імпорті товарів до Сполучених Штатів за 2023 рік. Згідно з даними опублікованими міністерством торгівлі США вартість товарів, імпортованих Вашингтоном з Мексики, зросла майже на 5% з 2022 по 2023 рік, до більш ніж 475 млрд доларів. Водночас вартість китайського імпорту впала на 20% до 427 млрд доларів.<ref>{{Cite web|title=Mexico overtakes China as the leading source of goods imported by US|url=https://abcnews.go.com/US/wireStory/mexico-overtakes-china-leading-source-goods-imported-us-107034221|website=ABC News|accessdate=2024-02-08|language=en|first=A. B. C.|last=News}}</ref>

== Судноплавство в КНР ==

=== Важливість транспортної галузі для економіки КНР ===
За економічною потужністю КНР стоїть найбільша у світі судноплавна галузь. У КНР 7 із 10 найбільших контейнерних портів світу, а також близько 400 менших портів<ref name=":4">{{Cite web|title=How China’s shipping industry has an impact on supply chains|url=https://www.scmp.com/economy/global-economy/article/3155405/china-shipping-its-monopoly-containers-its-critical-role|website=South China Morning Post|date=2021-11-10|accessdate=2021-11-13|language=en|archive-date=13 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211113185221/https://www.scmp.com/economy/global-economy/article/3155405/china-shipping-its-monopoly-containers-its-critical-role}}</ref>.

Як найбільший у світі [[експортер]] і виробник [[Промисловість|промислових]] [[товар]]ів, [[експорт]] КНР в 2020 році склав 39,18% [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] країни. Тим часом країна також є другим за величиною [[імпортер]]ом у світі після США<ref name=":4" />.

[[Зовнішня торгівля]] неминуче має спиратися на [[транспорт]]. Серед різних способів транспортування морський транспорт чи морські перевезення є найважливішими для КНР. [[Судноплавство]] також тісно пов'язане зі світовою економікою, оскільки, за даними Clarksons Research, понад 85&nbsp;% товарів у [[Міжнародна торгівля|міжнародній торгівлі]] перевозяться морем<ref name=":4" />.

Офіційні дані КНР та дані [[Світова організація торгівлі|Світової організації торгівлі]] показують, що у 2020 році до КНР було [[імпорт]]овано та [[експорт]]овано [[товар]]ів на суму 2,5&nbsp;трлн (комбінований)<ref name=":4" />.

=== Роль КНР в глобальній транспортній мережі ===
За даними Конференції [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]] з торгівлі та розвитку, за вантажопідйомністю для морської торгівлі КНР посів третє місце у світі з 6896 суднами та загальним дедвейтом (DWT) 128 892 849 тонн у 2020 році, поступаючись лише [[Греція|Греції]] та Японії<ref name=":4" />.

Найбільші судноплавні компанії КНР включають державну COSCO Shipping та China Merchants Group. COSCO Shipping, найбільша судноплавна компанія у світі, повідомила, що станом на серпень 2021 рік, у неї флот із 1371 судна загальною вантажопідйомністю 113,7 млн DWT<ref name=":4" />.

Компанія також є найбільшим оператором терміналів у світі, річна пропускна спроможність її контейнерних терміналів складає 129,4 млн одиниць двадцятифутового еквівалента - стандартна міра обсягу одиниць двадцятифутових морських контейнерів<ref name=":4" />.

З більш ніж 400 портами, розкиданими по внутрішніх річках і береговій лінії, КНР має чотири з п'яти найбільших світових контейнерних портів і сім з десяти провідних контейнерних портів. Шанхайський порт є найбільшим портом у світі з погляду пропускної спроможності контейнерів, а Нінбо-Чжоушань – найбільшим портом у світі. найбільший порт з вантажопідйомності<ref name=":4" />.

=== Важливість китайського суднобудівництва та контейнерного виробництва для судноплавної галузі ===
КНР – провідний [[Суднобудівництво|суднобудівник]] у світі. За даними Китайської асоціації національної суднобудівної промисловості, за перші три квартали 2021 року КНР поставив нових суден дедвейтом 30,34 млн т, що становить 45,6&nbsp;% від загальних світових постачань<ref name=":4" />.

Попри домінуюче становище КНР в [[Галузь|галузі]], більшість вироблених ним суден, включаючи балкери, мають низьку додану вартість і низькотехнологічні в порівнянні з суднами, що виробляються двома іншими провідними суднобудівниками, [[Південна Корея|Республікою Корея]] та Японією<ref name=":4" />.

В ініціативі «Зроблено в Китаї 2025 року», яку КНР запустила у 2015 році[[Суднобудування|, суднобудування]] було визначено як один із 10 пріоритетних секторів з метою досягнення прогресу у високотехнологічному суднобудуванні<ref name=":4" />.

Тим часом КНР також має [[Монополія|монополію]] на світове виробництво контейнерів, і майже кожен контейнер для морських перевезень у світі будується в країні завдяки урядовій підтримці галузі, низьким витратам на робочу силу та величезному місцевому попиту<ref name=":4" />.

За даними британської морської консалтингової компанії Drewry, КНР виробляє понад 96&nbsp;% світових суховантажних контейнерів та 100&nbsp;% рефрижераторних контейнерів із регульованою температурою<ref name=":4" />.

=== Вплив пандемія Covid-19 має на судноплавну галузь КНР ===
Оскільки [[Виробничий процес|виробничий]] сектор КНР швидко оговтався від впливу пандемії, у той час, як його основні конкуренти в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]], як і раніше, стикаються зі зростаючим завантаженням, він став майже найкращим варіантом для імпортерів та споживачів з усього світу, щоб отримати потрібну їм продукцію<ref name=":4" />.

Заходи економічного стимулювання у США та [[Європа|Європі]] також допомогли звільнити відкладений попит, спричинений пандемією<ref name=":4" />.

На тлі високого попиту на експорт цього року стався сплеск вантажообігу та контейнерного обігу у великих [[порт]]ах КНР. За даними Міністерства транспорту, за перші дев'ять місяців 2021 року, [[порт]]и КНР обробили 3,5&nbsp;млрд тонн вантажів для [[Міжнародна торгівля|зовнішньої торгівлі]], що приблизно на 5,2&nbsp;% більше, ніж за аналогічний період минулого року<ref name=":4" />.

Незбалансована структура світової торгівлі також порушила постачання контейнерів до країни. Оскільки [[Північна Америка]] та [[Європа]] виробляють менше [[Продукція|продукції]] на [[експорт]], порти накопичуються в [[порт]]ах, затримуючи їх повернення до [[Азія|Азії]] та призводячи до [[дефіцит]]у в КНР<ref name=":4" />.

Щоб боротися з цією проблемою, китайська влада координувала дії з вітчизняними виробниками контейнерів для збільшення [[Виробництво|виробництва]], але інсайдери галузі висловили стурбованість щодо надмірної пропозиції контейнерів після завершення пандемії<ref name=":4" />.

З середини року стало відомо про нові збої в роботі через спорадичні спалахи серед портових робітників у великих портах КНР. У травні порт Янтянь у південній провінції Гуандун був закритий на кілька тижнів, а в серпні - термінал Мейшань у порту Нінбо. Обидва зупинки викликали безпрецедентне навантаження і ще більше завдали шкоди глобальній логістичній мережі<ref name=":4" />.

Навіть без закриття портів китайська влада ввела суворі заходи щодо профілактики захворювань та карантину для портових робітників і моряків, але ці дії знизили ефективність роботи та посилили завантаженість портів<ref name=":4" />.

Що найважливіше, всі збої призвели до нестримних витрат на доставлення. Згідно з Шанхайським індексом контейнерних перевезень, ціни на фрахт підскочили більш ніж на 400&nbsp;% з найнижчого рівня 2020 року<ref name=":4" />.

Вартість доставлення 20-футового контейнера до [[Європа|Європи]] з [[Шанхай|Шанхаю]] злетіла до 5736 [[Фунт стерлінгів|фунтів стерлінгів]] ($6640) і 9 112 [[Фунт стерлінгів|фунтів стерлінгів]] ($10 550), залежно від порту, за даними ManSys, компанії-розробника програмного забезпечення, що спеціалізується Світова торгівля. Для порівняння, середня вартість експорту того ж контейнера із [[Шанхай|Шанхаю]] у 2020 році становила 855 [[Фунт стерлінгів|фунтів стерлінгів]], а у 2019 році – всього 592 [[Фунт стерлінгів|фунти стерлінгів]]<ref name=":4" />

За даними Freightos, платформи цифрового бронювання для міжнародних перевезень, для маршруту КНР - США вартість контейнерних перевезень приблизно в чотири рази вища, ніж за той же період минулого року, і більш ніж у 10 разів вища за рівень до пандемії<ref name=":4" />.

Ціни на купівлю чи оренду контейнера також різко зросли. [[Китайська Народна Республіка|Китайські]] [[експортер]]и заявили, що у різдвяний сезон доставки цього року вони мають заплатити у вісім-десять разів більше за забезпечення контейнера порівняно із витратами до пандемії<ref name=":4" />.

Зростання вартості фрахту вже затьмарило перспективи [[Китайська Народна Республіка|китайського]] [[експорт]]у, особливо дешевої та трудомісткої продукції, яка значною мірою залежить від морських перевезень<ref name=":4" />.

Субіндекси нових замовлень та нових експортних замовлень офіційного індексу менеджерів із закупівель у виробничій сфері КНР у вересні впали до 49,3 та 46,2 відповідно. Це свідчить про ослаблення закордонного попиту на китайську [[Продукція|продукцію]]<ref name=":4" />.

Є деякі ознаки того, що спотові ставки на купівлю, оренду та транспортування контейнерів знижуються з кінця вересня, але більшість експертів очікують, що глобальні збої в доставці продовжаться як мінімум до наступного року<ref name=":4" />.

КНР лідирує у світі з відновлення транскордонної [[Торгівля|торгівлі]] завдяки ефективним зусиллям щодо стримування поширення COVID-19. У КНР зовнішня торгівля зросла на 1,5&nbsp;% до $4,65&nbsp;трлн 2020 року, з яких експорт склав  $2590&nbsp;млрд з 3,6&nbsp;% на рік зростати. Пропускна спроможність основних портів КНР відновилася рівня, перед [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемії]]. Для порівняння, провідні світові порти в [[Сінгапур]]і, [[Роттердам]]і та [[Пусан]]і зафіксували зниження обсягів торгівлі через падіння попиту<ref>{{Cite web|title=Graphics: A glance at the world's busiest cargo port in east China|url=https://news.cgtn.com/news/2021-06-10/Graphics-A-glance-at-the-world-s-busiest-cargo-port-in-east-China-10YQ4SwAcvK/index.html|website=news.cgtn.com|accessdate=2021-11-14|language=en|archive-date=18 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210818081610/https://news.cgtn.com/news/2021-06-10/Graphics-A-glance-at-the-world-s-busiest-cargo-port-in-east-China-10YQ4SwAcvK/index.html}}</ref>.

== Освоєння космосу ==
{{main|Китайська космічна програма}}

== Малі та середні підприємства (МСП) в економіці КНР ==

=== Що вважається МСП у КНР та їх чисельність ===
[[Комерційна організація|Компанії]] в КНР класифікуються за формами власності та розміром<ref name=":6">{{Cite web|title=Why are China’s small businesses considered the backbone of the economy?|url=https://www.scmp.com/economy/china-economy/article/3155660/chinas-smes-how-important-are-small-firms-economy-and-what|website=South China Morning Post|date=2021-11-14|accessdate=2021-11-14|language=en|archive-date=14 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114195003/https://www.scmp.com/economy/china-economy/article/3155660/chinas-smes-how-important-are-small-firms-economy-and-what}}</ref>.

Державні компанії повністю чи частково належать державі. Власний [[капітал]] може бути у формі інвестицій на рівні місцевого уряду чи повної власності центрального уряду<ref name=":6" />.

Приватні підприємства створюються фізичними особами та не отримують державного фінансування. Малі, середні та мікропідприємства у КНР, як правило, є приватними підприємствами, які підпадають під встановлений урядом ліміт на кількість співробітників, виручку та загальні активи<ref name=":6" />.

Точні обмеження варіюються залежно від галузі. Малі та мікропідприємства мають річний оподатковуваний дохід до 3 млн юанів ($464 000) та не більше 300 співробітників<ref name=":6" />.

За даними Національного бюро статистики КНР, на кінець 2018 року 99,8% підприємств у країні були МСП. Близько 85,3&nbsp;% були мікропідприємствами, 13,2&nbsp;% - малими підприємствами та 1,3&nbsp;% - середніми підприємствами<ref name=":6" />.

За даними уряду за квітень цього року, у КНР налічується 44 млн мікро- та малих підприємств. Крім того, налічується понад 90 млн самозайнятих осіб<ref name=":6" />.

=== Важливість МСП для економіки КНР ===
МСП роблять істотний внесок в другу економіку світі. Станом на кінець 2019 року на малі підприємства припадало близько 80&nbsp;% зайнятості у недержавних організаціях<ref name=":6" />.

Дрібніші фірми також є ключовими гравцями в технологічному секторі КНР. Минулого року в КНР налічувалося понад двісті тисяч технологічних МСП, при цьому зростання у секторі високотехнологічного виробництва становило 7,1&nbsp;%<ref name=":6" />

=== Сучасні проблемами МСП у КНР ===
На тлі ширшого відновлення економіки КНР у 2021 році, малі та середні [[Підприємство|підприємства]] борються зі зростаючими витратами [[Виробництво|виробництва]]<ref name=":6" />.

МСП в [[Переробна промисловість|обробній промисловості]] зіткнулися з високими витратами на [[Сировина|сировину]], які різко зросли в міру відновлення [[Промислове виробництво|промислового виробництва]]. [[Ціна|Ціни]] на [[Сировина|сировину]], таку як [[Залізні руди|залізна руда]] та [[мідь]], зросли до рекордних значень на тлі відновлення світової економіки після [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|коронавірусу]]<ref name=":6" />.

Відключення [[Електроенергія|електроенергії]] та зростання [[Ціна|цін]] на [[Електрична енергія|електроенергію]] також призвели до скорочення [[Виробництво|виробництва]] на МСП. Більш ніж у половині [[Провінції КНР|провінцій]] КНР з вересня 2021 року запроваджено суворе нормування електроенергії, що змусило багато [[Фабрика|фабрик]] скоротити виробничі потужності, що поставило під загрозу робочі місця<ref name=":6" />.

Глобальні проблеми судноплавства, у тому числі завантаженість портів та різке зростання вартості доставки, також є проблемою для МСП, скорочуючи прибуток та затримуючи виконання замовлень. Власники бізнесу повідомляють про труднощі із бронюванням [[Контейнеровоз|контейнерів]] для своїх товарів через глобальний [[дефіцит]]<ref name=":6" />.

Відомі випадки закриття портів через коронавірус включали найбільший порт Китаю Янтянь і ключовий термінал у порту Нінбо-Чжоушань, хоча обидва вони знову відкрилися<ref name=":6" />.

=== Державна підтримка МСП в КНР ===
Прагнучи зберегти основу економіки на плаву, китайський уряд запровадив зниження [[Податок|податків]] та інші форми фінансової підтримки МСП<ref name=":6" />.

[[Уряд Китайської Народної Республіки|Державна рада]], кабінет міністрів країни у березні 2021 року, продовжила схему підтримки [[Позика|позик]] для малого бізнесу до кінця року. Схема передбачає продовження терміну погашення кредиту та відсотків, а також кредитну підтримку<ref name=":6" />.

Ці заходи покликані полегшити МСП отримання позичок, отримання яких було утруднено декому через те, що вони могли надати іпотечні гарантії<ref name=":6" />.

Минулого року [[Пекін]] знизив податки, щоб скоротити операційні витрати малих та середніх підприємств. Він також відмовився від внесків роботодавців на соціальне страхування та накопичувальне страхування їхніх працівників<ref name=":6" />.

У квітні 2021 року, [[Уряд Китайської Народної Республіки|китайський уряд]] підвищив щомісячний поріг [[Податок|податку]] на [[Додана вартість|додану вартість]] для дрібних платників податків із продажу у розмірі 100 000 юанів ($15 600) до 150 000 юанів, щоб знизити податкове навантаження на МСП<ref name=":6" />.

У жовтні 2021 року, [[Пекін]] заявив, що з листопада 2021 року, відкладе збір податків для МСП на три місяці<ref name=":6" />.

=== Інші проблеми МСП ===
Попри заходи щодо надання допомоги, малі та середні підприємства також опинилися у пастці безпрецедентних нормативних обмежень КНР<ref name=":6" />.

Капітальний ремонт приватного сектору освіти КНР, оборот якого становить $1&nbsp;млрд, призвів до банкрутств та звільнень у дрібніших компаніях<ref name=":6" />.

Посилення регулювання в секторі нерухомості, включаючи новий податок на нерухомість та підвищення цін на іпотечні кредити, також чинить тиск на доходи дрібніших фірм у сфері нерухомості та будівництва<ref name=":6" />.

В інших країнах податкові та виробничі обмеження, пов'язані з політикою «загального процвітання» центрального уряду та його прагненням до декарбонізації, створюють операційні проблеми для МСП<ref name=":6" />.

== Глобальна фінансова криза 2020 ==
Доповідь «Моніторинг глобальних інвестиційних тенденцій», опублікована [[Конференція ООН з торгівлі та розвитку|Конференцією ООН з торгівлі та розвитку]] в січні 2021 року, константувала, що у 2020 Китай став світовим лідером за припливом іноземних інвестицій, обігнавши США<ref>{{Cite web|title=Global foreign direct investment fell by 42&nbsp;% in 2020, outlook remains weak {{!}} UNCTAD|url=https://unctad.org/news/global-foreign-direct-investment-fell-42-2020-outlook-remains-weak|website=unctad.org|accessdate=2021-04-29|archive-date=2 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210502024919/https://unctad.org/news/global-foreign-direct-investment-fell-42-2020-outlook-remains-weak}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://unctad.org/system/files/official-document/diaeiainf2021d1_en.pdf |title=Архівована копія |accessdate=29 квітня 2021 |archive-date=1 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210501043538/https://unctad.org/system/files/official-document/diaeiainf2021d1_en.pdf }}</ref>.

По-перше, Китай рішуче зреагував на епідемію, що дозволило відновити роботу виробництв. По-друге, з точки зору середньострокових і довгострокових чинників економічна політика Китаю стабільна, потенціал економічного зростання величезний. По-третє, Китай продовжує розширювати свою відкритість. В останні роки постійно пом'якшуються обмеження для доступу на китайський ринок, рівень відкритості постійно зростав, ділове середовище покращувалося. Наприклад, нова версія [https://en.m.wikipedia.org/wiki/Encouraged_Industry_Catalogue Каталогу галузей для стимулювання іноземних інвестицій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220507094120/https://en.m.wikipedia.org/wiki/Encouraged_Industry_Catalogue |date=7 травня 2022 }}<ref>{{Cite web|title=【《鼓励外商投资产业目录(2020年版)》 2020年第38号令】-国家发展和改革委员会|url=https://www.ndrc.gov.cn/xxgk/zcfb/fzggwl/202012/t20201228_1260594.html|website=www.ndrc.gov.cn|accessdate=2021-04-29|archive-date=1 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210501183838/https://www.ndrc.gov.cn/xxgk/zcfb/fzggwl/202012/t20201228_1260594.html}}</ref>, яка офіційно набрала чинності в січні 2021 року, ще більше сприяла стимулюванню іноземних інвестицій.

За даними Ernst & Young (EY), п'ята частина [[IPO]] 2020 року (180 розміщень) проведена на [[Шанхайська фондова біржа|шанхайській фондовій біржі]]. Для порівняння, на біржі Nasdaq за аналогічний період часу провели 119 розміщень. Всього за перші три квартали 2020 року китайські фондові біржі, за даними EY, провели 45&nbsp;% світових IPO<ref>{{Cite web|title=IPOs continue to grow in mainland China and Hong Kong despite the outbreak of COVID-19|url=https://www.ey.com/en_cn/news/2020/06/ipos-continue-to-grow-in-mainland-china-and-hong-kong-despite-the-outbreak-of-covid-19|website=www.ey.com|accessdate=2021-04-29|language=en-CN|archive-date=29 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210429022645/https://www.ey.com/en_cn/news/2020/06/ipos-continue-to-grow-in-mainland-china-and-hong-kong-despite-the-outbreak-of-covid-19}}</ref>.

Бізнес впливає на політики держави через лобізм, і загалом очікує від неї підтримки та зрештою отримує її. Але, з іншого боку, бізнес вимагає невтручання. Це призводить до значно більш ринкової поведінки західних [[Транснаціональна корпорація|багатонаціональних підприємств]], але при цьому — і до зниження їхньої конкурентоздатності по відношенню до китайських компаній. З іншого боку, ринкове створення умов для інновацій передбачає вихід на все більші масштаби. І хоча американські гіганти створюють такі можливості для себе, максимально заволодіваючи споживчим ринком ([[Бізнес для споживача|В2С]]), наражаючись при цьому на критику та покарання урядів, в сфері застосування цифрових технологій у масштабах всієї економіки, передусім у промисловості ([[Бізнес до бізнесу|В2В]]), вони не мають можливостей такого масштабування, як китайські.

4 березня 2021 відбулись сесії [[Всекитайські збори народних представників|Всекитайських зборів народних представників]]. Робота сесій не зводиться до засідань за твердженням звіту уряду, бюджету, плану розвитку на {{не перекладено|14-та п'ятирічка|14-ту п'ятирічку|3=zh |4=中华人民共和国国民经济和社会发展第十四个五年规划和2035年远景目标纲要}}, тощо. Найцікавіший продукт роботи сесій [[Цілі довгострокового розвитку КНР до 2035 року]]<ref>{{Cite web|title=CGTN: China Outlines Plan to Address Economic Challenges in Next 5 Years|url=https://www.businesswire.com/news/home/20210305005288/en/CGTN-China-Outlines-Plan-to-Address-Economic-Challenges-in-Next-5-Years|website=www.businesswire.com|date=2021-03-05|accessdate=2021-04-29|language=en|archive-date=29 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210429022645/https://www.businesswire.com/news/home/20210305005288/en/CGTN-China-Outlines-Plan-to-Address-Economic-Challenges-in-Next-5-Years}}</ref>.

Ініціативи мають позитивний і розмитий характер: постковідне відновлення і зростання ВВП на 6&nbsp;%, 11 млн нових робочих місць в містах та безробіття на рівні 5,5&nbsp;%, низька річна інфляція (до 3&nbsp;%) і стабільність обмінного курсу. Китай націлюється на підвищення загального рівня життя своїх громадян, забезпечення їх якісною охороною здоров'я ({{нп|Ініціатива «Здорова нація 2020|3=zh|4=%E4%B8%AD%E8%8F%AF%E4%BA%BA%E6%B0%91%E5%85%B1%E5%92%8C%E5%9C%8B%E9%86%AB%E7%99%82%E9%AB%94%E5%88%B6%E6%94%B9%E9%9D%A9}}), відновлення рівня народжуваності ({{не перекладено|політика двох дітей |3=zh|4=中华人民共和国计划生育}}) та поліпшення екологічної ситуації шляхом зниження енергоємності ВВП (на 13,5&nbsp;%) і викидів вуглекислого газу (на 18&nbsp;% на одиницю ВВП). Заплановані дії повинні сприяти подоланню поточних труднощів, «піднести китайську економіку на нові висоти» і забезпечити подвоєння ВВП до 2035 року.

Головна мета китайської держави на найближче майбутнє — «нова філософія розвитку», що спирається на «{{не перекладено|високотехнологічна трансформація МІС-2025|високотехнологічну трансформацію МІС-2025|3=en|4=Made_in_China_2025}}» <ref>{{Cite web|title=Сердечний О. В. Китайська стратегічна програма «Зроблено в Китаї – 2025»|url=https://sinologist.com.ua/serdechnyj-o-v-kytajska-strategichna-programa-zrobleno-v-kytayi-2025/|website=sinologist|date=2018-02-28|accessdate=2021-04-29|archive-date=29 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210429022647/https://sinologist.com.ua/serdechnyj-o-v-kytajska-strategichna-programa-zrobleno-v-kytayi-2025/}}</ref>. На порядку денному не тільки подальші технологічні розробки, а й перш за все їх практичне застосування в інфраструктурі і промисловості.

В ході подолання [[Глобальна фінансова криза 2008 року|кризи 2008-2009 років]], китайські технократи переконалися, що інвестиції в інфраструктуру — найкраще рішення, бо не тільки гарантовано відновлюють сукупний попит, а й створюють супутній ефект для підприємців в формі поліпшених умов ведення бізнесу.

Коли транснаціональні технологічні компанії [[Apple Inc.]], [[Google]] й інші почали переносити виробництво з Китаю і перебудовувати глобальні ланцюжки поставок, Китай проголосив відмову від кредитно-фінансової корпоративного капіталізму і перехід до замкнутої системи державної економіки з інкорпорованими в неї фрагментами приватного сектора. Каналами зосередження інвестицій в цільових галузях стали [[фонди управління трансформацією науково-технічних досягнень КНР]] (ДФНП)<ref>{{Cite web|title=Technology Innovation Guiding Fund in China|url=http://chinainnovationfunding.eu/technology-innovation-guiding-fund/|website=China Innovation Funding|accessdate=2021-04-29|language=en-GB|archive-date=19 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210419160848/https://chinainnovationfunding.eu/technology-innovation-guiding-fund/}}</ref>.

Нові інститути (поширилися з 2018 року) виникають в основному при профільних підрозділах регіональних міністерств і відомств і діють, керуючись принципами [[Інвестиційний менеджмент|інвестиційного менеджменту]]. Акумулюючи кошти різних донорів — агентств, великих банків, зацікавлених держпідприємств, приватний венчурний капітал, державні фінанси, — ДФНП формують інвестиційні комітети, проводять конкурси проектів і фінансують кращі з них. Фонди користуються фіскальними преференціями від влади, однак поводяться незалежно в певних їм секторах і сферах. 60&nbsp;% з них працюють тільки з інноваціями.

Після ІІ світової війни подібною діяльністю у США займались [[Національний науковий фонд]] під керівництвом [[Веннівер Буш|Ванневара Буша]] («модель технологічного трикутника Ваннівара Буша», союз між урядом, промисловістю та наукою, важлива інновація, що сприяла технологічній революції XX століття), {{не перекладено|приватні інвестиційні фірми|3=en|4=Private-equity_firm}}, та {{не перекладено|Центри розвитку малого бізнесу|3=en|4=Small_Business_Administration#Small_Business_Investment_Companies}} організовуючи довготривалі інвестиції в цільові галузі. Західні інвестиційні фірми приватного капіталу та інвестиційних фондів не слід плутати з інвестиційними [[гедж-фонд]]ами, які зазвичай роблять короткострокові інвестиції в цінні папери та інші більш ліквідні активи в галузевому секторі, але з меншим прямим впливом або контролем над діяльністю конкретної компанії.

Під час [[Глобальна фінансова криза 2020 року|кризи 2020-го]] перевірений засіб виходу з кризи було творчо переосмислено: об'єктом інвестування стала не фізична, а цифрова інфраструктура. Гроші були спрямовані на поліпшення мереж зв'язку, базові станції [[5G]], впровадження ІІ в базову інфраструктуру, нові обчислювальні потужності і процесингові центри, блокчейн і супутниковий зв'язок. Такий підхід різко контрастує з {{не перекладено|«План порятунку» економіки США|3=en|4=Consolidated_Appropriations_Act,_2021}}, де близько $1&nbsp;трлн пропонується роздати населенню у вигляді прямих трансфертів або допомоги з безробіття.

Загалом, за озвученими китайським прем'єром даними, до 2020 року Китай довів обсяг прямих інвестицій на [[Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи|НДДКР]] до $350&nbsp;млрд.

У 2021 році країна зробить упевнений перший крок до формування нової концепції розвитку ({{не перекладено|економіка подвійного оббігу|3=en|4=Dual_circulation}}), в рамках якої внутрішній і зовнішні ринки будуть зміцнювати один одного з опорою на розвиток вітчизняного ринку<ref>{{Cite web|title=Guide to China's dual circulation economy|url=https://news.cgtn.com/news/2020-10-25/Guide-to-China-s-dual-circulation-economy-US8jtau4h2/index.html|website=news.cgtn.com|accessdate=2021-04-29|language=en|archive-date=29 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210429035503/https://news.cgtn.com/news/2020-10-25/Guide-to-China-s-dual-circulation-economy-US8jtau4h2/index.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=China's 'dual circulation' will bring prosperity to the world|url=https://news.cgtn.com/news/2021-03-06/China-s-dual-circulation-will-bring-prosperity-to-the-world-YpgAM6TYM8/index.html|website=news.cgtn.com|accessdate=2021-04-29|language=en|archive-date=29 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210429040343/https://news.cgtn.com/news/2021-03-06/China-s-dual-circulation-will-bring-prosperity-to-the-world-YpgAM6TYM8/index.html}}</ref>.

== Зовнішній та внутрішній борг КНР ==

=== Загальна характеристика ===
Внутрішній борг КНР, виражений в юанях, складається із трьох компонентів: корпоративного боргу, боргу домогосподарств та [[Державний борг|державного боргу]]. Корпоративний борг включає позики приватного сектора та державних компаній. Державний борг є комбінацією державного боргу та боргу місцевого уряду<ref name=":0" />.

Домашній борг - це сукупний борг всіх людей, домогосподарств включаючи споживчий борг і іпотечні позички<ref name=":0" />.

Зовнішній борг КНР у валютах, відмінних від юаня, включає позикові кошти фірм приватного сектора в іноземних банків, пов'язані з торгівлею кредитами китайським фірмам від іноземних торгових партнерів та боргові цінні папери, випущені китайськими державними та приватними фірмами для іноземних інвесторів<ref name=":0" />.

=== Деталізація заборгованості, та прогресія його зростання ===
Загальний борг КНР на кінець 2020 року становив 270,1&nbsp;% від [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]]. На кінець 2019 року, він становив 246,5&nbsp;% від [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] КНР. Борг домашніх господарств стосовно [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] КНР, на початок першого кварталу 2021 року складає 62,1&nbsp;%. По категорії довгострокових споживчих кредитів виросли від 13,4&nbsp;% в кінці 2020 року до 13,9&nbsp;% в І кварталі 2021 року<ref name=":0" />.

Непогашений зовнішній борг КНР, включаючи борг у доларах США, у 2020 році сягнув $2,4&nbsp;трлн<ref name=":0">{{Cite web|title=Has China’s debt changed in 2021 and how big is it now?|url=https://www.scmp.com/economy/china-economy/article/3135883/china-debt-has-it-changed-2021-and-how-big-it-now|website=South China Morning Post|date=2021-06-05|accessdate=2021-11-02|language=en|archive-date=2 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211102194647/https://www.scmp.com/economy/china-economy/article/3135883/china-debt-has-it-changed-2021-and-how-big-it-now}}</ref>.
{| class="wikitable"
|+Зовнішній борг КНР
!Рік
!
!Долар США
!
!
|-
|1985 р
|
|$15.83&nbsp;млрд
|
|
|-
|1990 р
|
|$52,55&nbsp;млрд
|
|
|-
|1995 р
|
|$106.59&nbsp;млрд
|
|
|-
|2000 р.
|
|$145,73&nbsp;млрд
|
|
|-
|2005 р.
|
|$296.55&nbsp;млрд
|
|
|-
|2010 р.
|
|$548.94&nbsp;млрд
|
|
|-
|2015 р.
|
|$1,38&nbsp;трлн
|
|
|-
|2020 р.
|
|$2,4&nbsp;трлн
|
|
|-
|}
Джерело: Державне валютне управління КНР<ref name=":0" />

Внутрішній борг КНР з 2008 року зростає в середньому на 20&nbsp;% на рік швидше за зростання його [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]]. Прагнучи протидіяти впливу [[Глобальна фінансова криза 2008 року|світової фінансової кризи]], [[Пекін]] у 2008 році оприлюднив пакет стимулів у розмірі 4&nbsp;трлн юанів ($586&nbsp;млрд) для стимулювання своєї економіки, що призвело до різкого збільшення запозичень з боку місцевих органів влади та державних компаній<ref name=":0" />.

Але з 2016 року КНР активізувала зусилля зі скорочення своєї купи боргу, щоб приборкати фінансові ризики в рамках кампанії зі скорочення позикових коштів, яку проводить центральний банк. Однак [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемія]], що почалася 2020 року, знову підвищила загальний коефіцієнт левереджу КНР<ref name=":0" />.

Рівень внутрішнього боргу КНР в основному обумовлений його прагненням якнайшвидшого зростання [[Економіка|економіки.]] Робота посадових осіб [[Місцеве самоврядування|місцевих органів влади]] вже давно оцінюється майже повністю на основі їхньої здатності забезпечувати [[економічне зростання]]<ref name=":0" />.

Ця структура стимулів була складовою частиною економічного успіху КНР з того часу, як він розпочав ринкові реформи понад 40 років тому, і поки КНР зростає досить швидкими темпами, позичальники можуть отримувати достатньо прибутку від своїх проєктів, щоб розплачуватися з боргами<ref name=":0" />.

Проте к[[Уряд Китайської Народної Республіки|итайський уряд]] зазначив, що швидкість економічного зростання не така бажана, як раніше, і, таким чином, заявив, що має намір утримувати середньорічні темпи економічного зростання протягом наступних п'яти років у межах «розумного» діапазону у своєму плані розвитку на майбутнє на 2021-2025 роки<ref name=":0" />.

Скорочення боргу було виділено як одне з п'яти основних завдань 2021 року, оскільки [[Пекін]] прагне скоротити надлишки житла та зменшити надлишкові потужності у певних секторах<ref name=":0" />.

=== Кому належать боргові зобов'язання КНР ===
Більшість державного боргу КНР належить державним чи контрольованим державою фінансовим установам. Протягом десятиліть, місцеві органи влади КНР, покладалися на позабалансові позики через механізми фінансування місцевих органів влади (LGFV)<ref name=":0" />.

Багато з цих позик не реєструються, а прозорість використання коштів слабка. За оцінками Standard & Poor's у 2018 році такі приховані борги становили від 30&nbsp;трлн юанів ($4,2&nbsp;трлн) до 40&nbsp;трлн юанів<ref name=":0" />.

Для порівняння, за даними Міністерства фінансів, на кінець квітня непогашений борг місцевих органів влади становив 26,6&nbsp;трлн юанів<ref name=":0" />.

Китайський борг зазвичай належить внутрішнім інституційним інвесторам, таким як комерційні банки, за якими йдуть політичні банки, які є державними банками, чия практика інвестування та кредитування підтримує державну політику, включаючи випуск облігацій для залучення коштів для інвестицій в інфраструктуру та страхових компаній<ref name=":0" />.

З іншого боку, іноземні [[інвестор]]и вкладають свої гроші на ринок облігацій КНР, який складається з облігацій, випущених національним урядом, місцевими органами влади та приватними компаніями, а також іпотечними цінними паперами та іншими цінними паперами, забезпеченими активами<ref name=":0" />.

== Боргові зобов'язання інших країн перед КНР ==
Практично всі кредити які виділяються КНР іншим країнам, є офіційними та надходять від держави, та державних компаній(компанії які під контролем держави)<ref name=":0" />.

Протягом багатьох років КНР кредитує країни в яких тільки формується ринкова економіка. Як правило це країни [[Африка|Африки]]. Однак багато запозичень у [[Країни, що розвиваються|країнах, що розвиваються]], здійснюються між [[уряд]]ами, і КНР часто не розкриває деталі або умови позик<ref name=":0" />.

КНР також є великим власником казначейських облігацій США, тим самим ефективно фінансуючи дефіцит федерального бюджету у США<ref name=":0" />.

За даними [[Міністерство фінансів США|Міністерства фінансів США]], запаси КНР в казначейських облігаціях США станом на вересень 2021 року, становить $1,047&nbsp;трлн. КНР залишається другим за величиною власником казначейських облігацій за межами США після Японії, яка на кінець серпня 2021 року, мала $1,319&nbsp;трлн<ref>{{Cite web|title=China cuts US Treasury holdings in Aug to lowest since 2010 amid financial risks - Global Times|url=https://www.globaltimes.cn/page/202110/1236735.shtml|website=www.globaltimes.cn|accessdate=2021-11-10|archive-date=28 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211028080528/https://www.globaltimes.cn/page/202110/1236735.shtml}}</ref>.

КНР також розширює свої закордонні проєкти, які фінансуються коштом державних позик у рамках ініціативи «<nowiki/>[[Один пояс, один шлях]]<nowiki/>» - амбітного плану [[Інвестиція|інвестицій]] в [[Інфраструктура|інфраструктуру]] для будівництва [[Залізниця|залізничних]], автомобільних, морських та інших маршрутів з КНР до [[Азія|Азії]], [[Африка|Африки]] та [[Європа|Європи.]]<ref name=":0" />

Згідно зі звітом Інституту міжнародних фінансів за січень 2021 року, непогашені боргові вимоги КНР до решти світу збільшилися з приблизно $1,6&nbsp;трлн у 2006 році до більш ніж $5,6&nbsp;трлн станом на середину 2020 року, що зробило КНР однією із найбільших [[кредитор]]ів країн з низькими доходами<ref name=":0" />.

Закордонні [[Інвестиція|інвестиції]] дають КНР можливість розширювати [[Торгівля|торгівлю]] та [[бізнес]], сприяючи розвитку власної економіки. Ініціатива [[Один пояс, один шлях|«Один пояс, один шлях]]<nowiki/>», візитна картка [[Пекін]]а у зовнішній політиці дозволяє КНР  використовувати свою економічну міць для збільшення свого впливу за кордоном<ref name=":0" />.

Таким чином, на рівень зовнішнього боргу КНР також впливатимуть його зовнішньополітичні цілі у рамках ініціативи [[Один пояс, один шлях|«Один пояс, один шлях».]] Але збільшення обсягів закордонного кредитування КНР викликало питання про те, чи слід йому продовжувати отримувати кредити від [[Світовий банк|Світового банку]] як [[Країни, що розвиваються|країни, що розвивається]]<ref name=":0" />.

США, як найбільший акціонер [[Світовий банк|Світового банку]] заперечують проти кредитування КНР. Девід Малпасс, американський президент [[Світовий банк|Світового банку]], розкритикував кредитні зусилля КНР щодо фінансування своїх проєктів зі створення [[Інфраструктура|інфраструктури]] поясів і доріг, заявивши, що через кредити слабші країни залишаються із «надмірною заборгованістю та низькоякісними проєктами»<ref name=":0" />.

На зустрічі з міністром фінансів КНР Лю Куном у квітні 2021 року Малпасс наголосив на важливості пошуку «довгострокових рішень непосильного боргового тягаря найбідніших країн світу», закликавши КНР зосередити увагу на «прозорості боргу та необхідності повної участі. при поводженні з боргами власниками облігацій та приватними кредиторами, а також усіма офіційними двосторонніми кредиторами»<ref name=":0" />.

До першої п'ятірки країн-боржниць КНР входять: Росія - $125&nbsp;млрд. Ці гроші з 2000 по 2017 роки набрали російські державні нафтогазові компанії під майбутні постачання [[вуглеводні]]в. [[Венесуела]] ($85,54&nbsp;млрд), [[Ангола]] ($40,65&nbsp;млрд), [[Бразилія]] ($39,08&nbsp;млрд) і [[Казахстан]] ($39,01&nbsp;млрд). А всього у світі сума «прихованих» боргів різних країн перед КНР  становить $385&nbsp;млрд<ref>{{Cite web|title=Цифра дня: Россия должна Китаю 125 миллиардов долларов|url=https://newizv.ru/news/economy/30-09-2021/tsifra-dnya-rossiya-dolzhna-kitayu-125-milliardov-dollarov|website=newizv.ru|accessdate=2021-11-10|language=ru|archive-date=10 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211110165202/https://newizv.ru/news/economy/30-09-2021/tsifra-dnya-rossiya-dolzhna-kitayu-125-milliardov-dollarov}}</ref>.

== Ринок нерухомості КНР ==
Ринок [[Нерухомість|нерухомості]] КНР вже вдвічі перевищує ринок [[житло]]вої [[Нерухомість|нерухомості]] США, і у 2019 році становив $52&nbsp;трлн. Нерухомість є ключовим фактором економічного зростання, який даює близько 29&nbsp;% [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] КНР<ref name=":1">{{Cite web|title=Why China's property crash isn't a new Lehman moment {{!}} DW {{!}} 04.11.2021|url=https://www.dw.com/en/why-chinas-property-crash-isnt-a-new-lehman-moment/a-59716702|website=DW.COM|accessdate=2021-11-05|language=en-GB|first=Deutsche|last=Welle (www.dw.com)|archive-date=5 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211105050002/https://www.dw.com/en/why-chinas-property-crash-isnt-a-new-lehman-moment/a-59716702}}</ref>.

Загальний сукупний борг найбільших забудовників КНР на сьогодні оцінюється фінансовою групою [[Nomura Holdings|Nomura]] більш як $5&nbsp;трлн<ref name=":1" />.

Також необхідно зазначити, що багато економістів вважають що ринок нерухомості КНР вже давно перегрітий. Підтвердженням цього може слугувати також той факт, що кожен п'ятий побудований будинок у КНР (це: 65 млн) порожні<ref name=":1" />.

== Ринок облігацій КНР ==
[[Китайська Народна Республіка|Китайський]] ринок [[Облігація|облігацій]] нині є другим за величиною після [[Сполучені Штати Америки|американського]]. З 2016 року він став доступним для іноземних інвесторів через контрольовані державою схеми, такі як програма Bond Connect та схема кваліфікованого іноземного інституційного інвестора<ref name=":0" />.

Іноземні інвестори, пайові інвестиційні фонди, сімейні офіси та хедж-фонди, тримали китайських облігацій на суму 3,6&nbsp;трлн юанів на кінець квітня 2021 року, що становить близько 3,4% всіх облігацій, що звертаються на міжбанківському ринку<ref name=":0" />.

За даними [[Народний банк Китаю|Народного банку Китаю]], 58&nbsp;% цих облігацій є казначейськими облігаціями, а 27,9&nbsp;% вкладені в облігації політичних банків<ref name=":0" />.

Станом на початок листопада 2021 року, КНР є другим за величиною ринком облігацій у світі, його розмір перевищує 120&nbsp;трлн юанів (близько $18,8&nbsp;трлн). Останні дані показали, що на кінець вересня 2021 року, світові інвестори тримали 3,9&nbsp;трлн юанів китайських облігацій<ref>{{Cite web|title=China's government bonds join FTSE Russell's flagship index|url=http://www.news.cn/english/2021-10/30/c_1310278637.htm|website=www.news.cn|accessdate=2021-11-09|archive-date=30 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211030051345/http://www.news.cn/english/2021-10/30/c_1310278637.htm}}</ref>.

== Валютні резерви КНР ==
За даними [[Народний банк Китаю|Народного банку КНР]], державні [[валютні резерви]] КНР на кінець жовтня 2021 року, становлять $3,22&nbsp;трлн<ref name=":2" />.

Долари США для КНР є важливою подушкою безпеки проти будь-яких майбутніх потрясінь у світовій економіці<ref name=":2" />.

== Політика КНР стосовно криптовалюти ==
У першій половині 2021 року, КНР була найбільшим у світі центром видобутку біткойнів, але його випередили США, оскільки [[Пекін]] прагнув викорінити торгівлю та видобуток криптовалюти<ref>{{Cite web|title=China accuses digital economy promoter of crypto-linked corruption|url=https://www.scmp.com/economy/china-economy/article/3155961/china-accuses-digital-economy-promoter-crypto-linked|website=South China Morning Post|date=2021-11-13|accessdate=2021-11-13|language=en|archive-date=13 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211113180821/https://www.scmp.com/economy/china-economy/article/3155961/china-accuses-digital-economy-promoter-crypto-linked}}</ref>.

== Проблеми ==
За даними Національного інституту фінансів та розвитку (NFID), у 2021 році в КНР безробіття серед людей віком 20-24 років із вищою освітою постійно перевищує 20&nbsp;%<ref name=":7">{{Cite web|title=5 dilemmas facing China’s economy, from trade tensions to zero-Covid|url=https://www.scmp.com/economy/article/3157490/us-trade-tensions-beijings-zero-covid-goal-5-dilemmas-facing-chinas-economy|website=South China Morning Post|date=2021-11-29|accessdate=2021-11-29|language=en|archive-date=29 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211129102127/https://www.scmp.com/economy/article/3157490/us-trade-tensions-beijings-zero-covid-goal-5-dilemmas-facing-chinas-economy}}</ref>.

Високі ціни на вугілля та низькі його запаси стали причиною однієї з найсерйозніших енергетичних криз у КНР у 2021 році. У багатьох [[Провінції КНР|провінціях]] було введено нормування електроенергії, що призвело до відключення електроенергії на фабриках та домашніх господарствах<ref name=":7" />.

Зусилля влади КНР зі скорочення боргу в секторі нерухомості держави у 2021 році, сповільнило економічне зростання КНР, що призвело до зниження продажів та загальних цін на житло<ref name=":7" />.

Це проблема може посилитися через запровадження пілотного податку на нерухомість у деяких регіонах КНР. Схема застосовна до житлової та нежитлової власності, а також до власників землі та власності, але виключає сільські землі та сільські житлові будинки, що знаходяться у законній власності<ref name=":7" />.

У багатьох людей слово Китай, та економічний розвиток Китаю асоціюється із  голодом та "копікет"- економікою, яка зростала на піратстві.<ref>{{Cite book
|title=Квантова економіка
|last=Індсет
|first=Андерс
|year=2021
|publisher=ArtHuss
|location=Київ
|pages=48
|language=укр
|isbn=978-617-8025-06-9
}}</ref>

Економічна модель КНР та промислова політика держави є головною причиною суперечок у торговельних відносинах зі США<ref name=":7" />.

== Цікава інформація ==
Станом на листопад 2021 року, сумарний статок 100 найбагатших [[Підприємець|бізнесменів]] КНР за рік збільшився на $150&nbsp;млрд, і досяг $1,48&nbsp;трлн<ref>{{Cite web|title=Рейтинг найбагатших бізнесменів Китаю: Джек Ма впав на п'яте місце|url=http://minfin.com.ua/ua/2021/11/05/74843603/|website=minfin.com.ua|accessdate=2021-11-05|language=uk|archive-date=5 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211105141748/https://minfin.com.ua/ua/2021/11/05/74843603/}}</ref>.

Станом на початок 2024 року, за повідомленням інформаційної агенції Сіньхуа, КНР протягом 11 років поспіль, залишається найбільшим у світі ринком роздрібної [[Електронна комерція|онлайн-торгівлі]]<ref>[https://ukranews.com/ua/news/977480-kytaj-protyagom-11-rokiv-zalyshayetsya-najbilshym-u-sviti-rynkom-rozdribnoyi-onlajn-torgivli Китай протягом 11 років залишається найбільшим у світі ринком роздрібної онлайн-торгівлі. // Автор: Тимофій Борзенко. 23.01.2024, 03:28]</ref>.

== Див. також ==
* [[Корисні копалини Китаю]],
* [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Китаю]],
* [[Гірнича промисловість Китаю]],
* [[Обвал фондового ринку Китаю (2015)]]
* [[Фонди управління трансформацією науково-технічних досягнень КНР]]
* [[Cross-Border Inter-Bank Payments System]]
* [[Список проєктів ініціативи «Один пояс, один шлях»]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [https://shron1.chtyvo.org.ua/Biletskyi_Volodymyr/Hirnychyi_entsyklopedychnyi_slovnyk_Tom_3.pdf? Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. [[Володимир Білецький|В. С. Білецького]]. — Д. : [[Східний видавничий дім]], 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X]

== Посилання ==
* [http://www.stats.gov.cn/english National Bureau of Statistics of China] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090220180746/http://www.stats.gov.cn/english/ |date=20 лютого 2009 }}
* [http://www.chinability.com/ Chinability] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170315155156/http://www.chinability.com/ |date=15 березня 2017 }} News and statistics on China's economy and business climate.
* [http://www.nationmaster.com/country/ch-china/eco-economy Chinese Economy statistics] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090304202949/http://www.nationmaster.com/country/ch-china/eco-economy |date=4 березня 2009 }} NationMaster ([http://www.nationmaster.com/red/country/ch-china/eco-economy&all=1 All stats] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130417172737/http://www.nationmaster.com/red/country/ch-china/eco-economy%26all%3D1 |date=17 квітня 2013 }})
* Asian Development Bank [https://web.archive.org/web/20100424200755/http://www.adb.org/PRC/default.asp People's Republic of China]
* China, World Bank [http://www.worldbank.org/cn] [http://www.worldbank.org/china]
* China, IMF [http://www.imf.org/external/country/CHN/index.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090224154452/http://www.imf.org/external/country/CHN/index.htm |date=24 лютого 2009 }}
* [http://capitalbook.net/statistics/china-financial-system.htm Фінансова система КНР] {{Ref-uk}}
* [https://web.archive.org/web/20090226192439/http://www1.cei.gov.cn/ce/ China Economy] (China Economic Information Network). News stories and subscriber-only market analysis for various sectors of the country's economy.
* Far Eastern Economic Review. [http://www.feer.com/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060720105410/http://www.feer.com/ |date=20 липня 2006 }} Dow Jones’ monthly magazine on Asia. For valuable insights on Asia's business and political development. With search and 58-year archive.
* Chinese Economy. [http://www.chinadaily.com.cn/china/china_07economy_page.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090303095633/http://www.chinadaily.com.cn/china/china_07economy_page.html |date=3 березня 2009 }} China Daily Special Coverage
* China [http://www.ft.com/world/asiapacific/china] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090218215145/http://www.ft.com/world/asiapacific/china |date=18 лютого 2009 }} Financial Times.
* [http://www.nytimes.com/interactive/2007/12/21/world/asia/choking_on_growth_9.html The New York Times series «Choking on Growth»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090225234235/http://www.nytimes.com/interactive/2007/12/21/world/asia/choking_on_growth_9.html |date=25 лютого 2009 }}
* The China Perspective. [https://web.archive.org/web/20141029054105/http://www.thechinaperspective.com/topics/city/changchun/]
* [https://web.archive.org/web/20180809023416/http://www.sme.gov.cn/ China Small and Medium Enterprises (SMEs) Information Network]

=== UN ===
* [[United Nations in China]] [http://www.unchina.org/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090228182639/http://unchina.org/ |date=28 лютого 2009 }}
** [[UN Development Programme]] [http://www.undp.org.cn/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081106163653/http://www.undp.org.cn/ |date=6 листопада 2008 }}
** [[Міжнародна організація праці]] [http://www.ilo.org/public/english/region/asro/beijing/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090220133324/http://www.ilo.org/public/english/region/asro/beijing/ |date=20 лютого 2009 }}
** [[World Food Programme]] [https://web.archive.org/web/20090805204211/http://www.wfp.org.cn/]
** [[Asian and Pacific Centre for Agricultural Engineering and Machinery]] [http://www.unapcaem.org/erji.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090214033024/http://unapcaem.org/erji.htm |date=14 лютого 2009 }}
** [[UN Industrial Development Organization]] [http://www.unido.org.cn/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080705142814/http://www.unido.org.cn/ |date=5 липня 2008 }}
** [[UNIFEM]] [http://www.unchina.org/unifem/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090303071730/http://www.unchina.org/unifem/ |date=3 березня 2009 }}
** [[UNESCO]] [http://www.unesco.org/beijing-new/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090228084942/http://www.unesco.org/beijing-new/ |date=28 лютого 2009 }}

=== Government sites ===
* Australia Embassy in Beijing Trade Services [http://www.china.embassy.gov.au/bjng/trade.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090516051929/http://www.china.embassy.gov.au/bjng/trade.html |date=16 травня 2009 }}
* UK Trade & Investment (UKTI) [http://ukinchina.fco.gov.uk/en/doing-business/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090221192936/http://ukinchina.fco.gov.uk/en/doing-business |date=21 лютого 2009 }}
* US Foreign Agricultural Service [http://www.fas.usda.gov/itp/china/us-China.asp] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090402082534/http://www.fas.usda.gov/itp/china/us-China.asp |date=2 квітня 2009 }}
* USAID China Page [http://www.usaid.gov/locations/asia_near_east/countries/china/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090215105911/http://www.usaid.gov/locations/asia_near_east/countries/china/ |date=15 лютого 2009 }}
* US Commercial Service in Beijing [http://www.buyusa.gov/china/en/beijing.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090220072205/http://www.buyusa.gov/china/en/beijing.html |date=20 лютого 2009 }}
* US Government China Business Information Center [http://www.export.gov/china] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090217222944/http://export.gov/china/ |date=17 лютого 2009 }}

=== WTO ===
* WTO MEMBER INFORMATION [http://www.wto.org/english/thewto_e/countries_e/china_e.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170111083239/https://www.wto.org/english/thewto_e/countries_e/china_e.htm |date=11 січня 2017 }}
* China and WTO [http://lib.hku.hk/hkspc/wto/wto_china.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090305132700/http://lib.hku.hk/hkspc/wto/wto_china.html |date=5 березня 2009 }}

=== APEC ===
* [[APEC]] [http://www.apec.org/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200914185426/http://www.apec.org/ |date=14 вересня 2020 }}
* APEC-China [http://www.apec-china.gov.cn/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080724161537/http://www.apec-china.gov.cn/ |date=24 липня 2008 }} [http://www.apec-china.gov.cn/en/index.asp] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090326231750/http://www.apec-china.gov.cn/en/index.asp |date=26 березня 2009 }}

{{Китай у темах}}
{{Економіка країн світу}}
{{Члени СОТ}}

[[Категорія:Економіка Китаю| ]]