Перегляд вихідного коду сторінки Еріх Редер

{{Державний діяч
| ім'я               = Еріх Йоган Альберт Редер
| оригінал імені     = {{lang-de|Erich Johann Albert Raeder}}
| портрет                                             = Bundesarchiv Bild 146-1980-128-63, Erich Raeder.jpg
| підпис                                              =
| ім'я при народженні                                 = 
| дата народження                                     = 24.4.1876
| місце народження                                    = {{Прапорець|GERold}} [[Вандсбек]], [[Німецька імперія]]
| дата смерті                                         = 6.11.1960
| місце смерті                                        = {{Прапорець|FRG}} [[Кіль (місто)|Кіль]], [[Німеччина]]
| прізвисько                                          =
| приналежність                                       = [[Файл:War Ensign of Germany (1903-1918).svg|20px]] [[Імператорські військово-морські сили Німеччини|Кайзерліхмаріне]]<br/>[[Файл:War Ensign of Germany 1933-1935.svg|20px]] [[Рейхсмаріне]]<br/>[[Файл:War Ensign of Germany (1938–1945).svg|20px]] [[Крігсмаріне]]
| країна                                              = {{GERold}} <br/> {{GERwei}} <br/>{{GERnazi}}
| рід військ                                          = [[надводні сили]]
| роки служби                                         = [[1894]]–[[1943]]
| звання                                              = {{Ранг|країна=3 Рейх|звання=Грос-адмірал}} [[Крігсмаріне]]
| формування                                          =
| командування                                        =
| битви                                               = '''[[Перша світова війна]]'''<br/>'''[[Друга світова війна]]'''
| нагороди                                            = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Лицарський хрест Залізного хреста}}{{!!}}{{Застібка до Залізного хреста 1-го класу}}{{!!}}{{Застібка до Залізного хреста 2-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Залізний хрест 1-го класу}}{{!!}}{{Залізний хрест 2-го класу}}{{!!}}{{Хрест «За вислугу років» (Пруссія)}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)}}{{!!}}{{Золотий знак НСДАП}}{{!!}}{{Орден Подвійного дракона}}
{{!}}-
{{!}}{{Китайська медаль}}{{!!}}{{Орден Червоного орла 4-го ступеня}}{{!!}}{{Орден Заслуг дома герцога Пітера-Фрідріха-Людвіга (Велике герцогство Ольденбург)}}
{{!}}-
{{!}}{{Командорський хрест ордена Франца Йосифа}}{{!!}}{{Командорський хрест Ордену Спасителя}}{{!!}}{{Орден Михая Хороброго 3-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «Імтияз»}}{{!!}}{{Медаль «Ліакат»}}{{!!}}{{Галліполійська зірка}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці}}{{!!}}{{Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)}}{{!!}}{{Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден морських заслуг (Іспанія)}}{{!!}}{{Великий офіцер ордена Заслуг (Чилі)}}{{!!}}{{Великий офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден «За військові заслуги» (Болгарія)|1}}{{!!}}{{Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)}}{{!!}}{{Великий хрест військового ордена Заслуг (Угорщина)}}
{{!}}-
{{!}}{{Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою}}{{!!}}{{Орден Вранішнього сонця|1}}{{!!}}{{Орден Білого Орла (Польща)}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «В пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом}}{{!!}}{{Медаль «В пам’ять 22 березня 1939 року»}}{{!!}}[[Файл:SWE Royal Order of the Sword - Commander Grand Cross BAR.png|60px|Орден Меча]]
{{!}}-
{{!}}{{Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»}}{{!!}}{{Великий хрест ордена Хреста Свободи}}{{!!}}{{Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена}}
{{!}}-
{{!}}{{Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря}}{{!!}}{{Орден Корони короля Звоніміра}}{{!!}}{{Німецький Олімпійський знак 1-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)}}{{!!}}{{Пам'ятна військова медаль (Угорщина)}}{{!!}}{{Почесний хрест ветерана війни}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу}}{{!!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу}}{{!!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу}}{{!!}}{{Орден морських заслуг (Іспанія)}}{{!!}}{{Орден Михая Хороброго 1-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден Михая Хороброго 2-го класу}}{{!!}}{{Столітня медаль}}
{{!)}}
| відносини                                           =
| інше                                                = [[доктор філософії]] ([[1926]]) <br/>[http://militera.lib.ru/memo/german/raeder_e/index.html мемуари «Моє життя»]
|громадянство={{GERold}} <br/> {{GERwei}} <br/> [[Файл:Flag of Germany (1935–1945).svg|20px]] [[Третій Рейх]]<br/>[[Файл:Flag of Germany.svg|20px]] [[Німеччина|ФРН]]|партія=[[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|НСДАП]]|титул=[[ОКМ|Головнокомандувач Крігсмаріне]]|періодпочаток=[[1 червня]] [[1935]]|періодкінець=[[30 січня]] [[1943]]|попередник=''він сам (як [[Рейхсмаріне|Головнокомандувач Рейхсмаріне]])''|наступник=[[Карл Деніц]]|прапор=Kriegsmarine_Grossadmiral-Flag_1945.svg|прапор2=Kriegsmarine_insignia_casco.svg|національність=[[німці|німець]]|титул_2=[[Рейхсмаріне|Головнокомандувач Рейхсмаріне]]|прапор_2=War_Ensign_of_Germany_(1921–1933).svg|прапор2_2=Wappen_Deutsches_Reich_(Weimarer_Republik).svg|періодпочаток_2=[[1 жовтня]] [[1928]]|періодкінець_2=[[1 червня]] [[1935]]|попередник_2=[[Ганс Ценкер]]|наступник_2=''він сам (як [[ОКМ|Головнокомандувач Крігсмаріне]])''|освіта=Військово-морська академія Мюрвіка}}{{Мовні помилки|дата=січень 2019}}

'''Е́ріх Йо́ган Альбе́рт Ре́дер''' ({{lang-de|Erich Johann Albert Raeder}}; [[24 квітня]] [[1876]], [[Вандсбек]], [[Німецька імперія]]&nbsp;— [[6 листопада]] [[1960]], [[Кіль (місто)|Кіль]], [[Німеччина|ФРН]])&nbsp;— [[Німеччина|німецький]] [[Воєначальник|військовий діяч]] часів [[Веймарська республіка|Веймарської республіки]] та [[Третій Рейх|Третього Рейху]], [[грос-адмірал]] ([[1939]]), [[головнокомандувач]] [[Військово-морські сили Німеччини|військово-морських сил]] [[Веймарська республіка|Веймарської республіки]]&nbsp;— [[Рейхсмаріне]] ([[1928]]–[[1935]]) та [[Третій Рейх|Третього Рейху]]&nbsp;— [[Військово-морські сили Третього Рейху|Крігсмаріне]] ([[1935]]–[[1943]]). Кавалер [[Лицарський хрест Залізного хреста|Лицарського хреста Залізного хреста]] ([[1939]]), [[доктор філософії]] ([[Кільський університет|Кільський університет імені Крістіана Альбрехта]], [[1926]]).

Прихильник [[Тотальна війна|тактики тотальної війни на морі]], відомий тим, що доклав неймовірних зусиль для створення німецького лінійного флоту, який, однак, не став надійною опорою для домінування [[Третій Рейх|Третього Рейху]] на морі й був майже повністю знищений під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. 

На [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзькому процесі]] засуджений до [[Довічне позбавлення волі|довічного ув'язнення]] як [[Список обвинувачених Нюрнберзького процесу|один з головних воєнних злочинців]]. [[1955]] року звільнений за станом здоров'я.
{{Вставка
|Вирівнювання  =right
|Ширина        =250px
|Текст         ='''Військова кар'єра'''
* [[16 квітня]] [[1894]]&nbsp;— кандидат в [[кадет]]и [[ВМС]]
* [[13 травня]] [[1895]]&nbsp;— [[кадет]] [[ВМС]]
* [[25 жовтня]] [[1897]]&nbsp;— [[молодший лейтенант|унтер-лейтенант-цур-зее]]
* [[1 січня]] [[1899]]&nbsp;— [[лейтенант-цур-зее]]
* [[9 квітня]] [[1900]]&nbsp;— [[обер-лейтенант-цур-зее]]
* [[21 березня]] [[1905]]&nbsp;— [[капітан-лейтенант]]
* [[15 квітня]] [[1911]]&nbsp;— [[корветтен-капітан]]
* [[26 квітня]] [[1917]]&nbsp;— [[фрегаттен-капітан]]
* [[29 листопада]] [[1919]]&nbsp;— [[капітан-цур-зее]]
* [[1 серпня]] [[1922]]&nbsp;— [[контр-адмірал]]
* [[10 вересня]] [[1925]]&nbsp;— [[віце-адмірал]]
* [[1 жовтня]] [[1928]]&nbsp;— [[адмірал]]
* [[20 квітня]] [[1936]]&nbsp;— [[генерал-адмірал]]
* [[1 квітня]] [[1939]]&nbsp;— [[грос-адмірал]]
|Підпис        =
}}

== Життєпис ==
Еріх Йоґан Альберт Редер народився [[24 квітня]] [[1876]] року в передмісті [[Гамбург]]у в курортному містечку [[Вансдек]], у [[Протестантизм|протестантській]] родині шкільного вчителя Ганса Редера, викладача [[Англійська мова|англійської]] та [[французька мова|французької мови]] в приватній гімназії. [[Дід]] Еріха по материнській лінії, Альберт Гартман, був придворним [[музикант]]ом при королівському дворі, а мати прищепила синові любов до [[музика|музики]], яку той проніс через усе життя.

=== Початок військової кар'єри ===
Після школи юний Редер за власним бажанням вирішив вступити на службу до [[Імператорські військово-морські сили Німеччини|кайзерівського флоту]], бо, попри відсутність [[Дворянство|дворянського титулу,]] у майбутньому він міг стати морським офіцером. [[16 квітня]] [[1894]] молодий Еріх Редер прибув у [[Кіль (місто)|Кіль]] до військово-морського училища, де незабаром став одним з перших за успішністю, а [[1895]] року&nbsp;— найкращим випускником класу; брав участь у походах по [[Балтійське море|Балтиці]] і до островів [[Вест-Індія|Вест-Індії]]. З травня [[1895]] року прийнятий на дійсну [[військова служба|військову службу]]&nbsp;— [[кадет]]ом [[Імператорські військово-морські сили Німеччини|Кайзерліхмаріне]] ({{lang-de|Kaiserliche Marine}})&nbsp;— Військово-морських сил [[Німецька імперія|Німецької імперії]].
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-R10687, Vizeadmiral Hipper mit Stab.jpg|міні|ліворуч|221x221px|[[Віце-адмірал]] [[Франц фон Гіппер]] з офіцерами свого штабу під час [[Ютландська морська битва|Ютландської морської битви]]. Еріх Редер стоїть другим ліворуч. [[1916]]]]
[[25 жовтня]] [[1897]] року, після завершення навчання в училищі, Еріх Редер отримав після випуску військове звання [[молодший лейтенант|унтер-лейтенант-цур-зее]] й був призначений вахтовим офіцером на [[Броненосець (тип корабля)|броненосці]] [[SMS Sachsen (1877)|«Саксен»]]. Незабаром молодий морський офіцер, що відмінно зарекомендував себе з перших днів служби, переведений на [[лінкор]] [[SMS Deutschland (1904)|«Дойчланд»]]&nbsp;— [[флагманський корабель]] командира Східної [[Ескадра|ескадри]] [[Принц Генріх Прусський|принца Генріха]]. Тут він став членом [[штаб]]у принца, а також перейняв керівництво корабельним [[оркестр]]ом, через свою любов до музики. Наприкінці 1897 року «Дойчланд» вирушив на [[Далекий Схід]]. [[Принц]] Генріх протегував молодому офіцеру, брав його із собою в поїздки до [[Циндао]], [[Порт-Артур]]а, [[Владивосток]]а, [[Японія|Японію]], [[Корея|Корею]], [[Сайгон]] та на [[Філіппіни]].

Після повернення [[1901]] року Еріха призначили в Кілі офіцером-наставником, але через кілька місяців принц Генріх, який командував 1-ю ескадрою [[Лінійний корабель|лінійних кораблів]], перевів його на новий флагман [[SMS Kaiser Wilhelm der Grosse|«Кайзер Вільгельм дер Гроссе»]]. [[1903]] року Редер вступив до [[Військова академія|військово-морської академії]], де вчився два роки. Під час навчання на три місяці їздив у відрядження до Росії для вдосконалення знань з [[російська мова|російської мови]] ([[англійська мова|англійською]] та [[французька мова|французькою]] він володів).

Після успішного завершення навчання в академії Редер служив [[штурман]]ом на [[броненосець берегової оборони|броненосці берегової оборони]] [[SMS Frithjof|«Фрітьоф»]]. [[1 квітня]] [[1905]] року моряка перевели до управління інформації [[Кайзерліхмаріне]]; він завідував відділом закордонної преси, редагував часопис «Морський огляд» ({{lang-de|Marine Rundschau}}) і щорічник «Наутікус» ({{lang-de|Nautikus}}). Редер добре писав, умів прислухатися до чужої точки зору. 1908 року його призначено [[штурман]]ом на [[броненосний крейсер|броненосному крейсері]] [[SMS Yorck|«Йорк»]]. Згодом на молодого старанного морського офіцера звернув увагу [[Вільгельм II (німецький імператор)|кайзер Вільгельм II]], який [[1910]] року взяв його штурманом на імператорську [[Яхта|яхту]] {{iw|SMY Hohenzollern (1892)|«Гогенцоллерн»|de|Hohenzollern (Schiff, 1893)}}. З цього часу Редер став переконаним [[Монархізм|монархістом]]. Навіть у ті роки, коли він командував [[Крігсмаріне]], на його вимпелі була [[емблема]] [[Кайзерліхмаріне|кайзерівського флоту]].

=== Перша світова війна ===
[[1911]] року Еріху Редеру було присвоєне звання [[корветтен-капітан]]а, а [[1 жовтня]] [[1912]] року його призначено старшим офіцером штабу (з [[1917]] року&nbsp;— [[начальник штабу|начальником штабу]]) [[віце-адмірал]]а [[Франц фон Гіппер|Франца фон Гіппера]], що командував крейсерськими силами німецької Атлантичної ескадри.

Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Редер брав участь у найбільших [[Морська битва|морських битвах]], зокрема в [[Битва на Доггер-банці|бою на Доггер-банці]] [[24 січня]] [[1915]] року та в [[Ютландська битва|Ютландській битві]] [[31 травня]]&nbsp;— [[1 червня]] [[1916]]. Під час Ютландського бойовища він особисто перебував на флагманському кораблі фон Хіппера [[лінкор]]і [[SMS Lützow|«Лютцові»]] і дивом залишився живим при влученні снаряда в [[Бойова рубка|рубку]]. [[Лінкор]] від отриманих пошкоджень затонув, і Редеру довелося переміщатися зі своїми штабними офіцерами на [[лінійний крейсер]]&nbsp;— [[SMS Moltke|«Мольтке»]]. Редер спланував кілька операцій з постановки [[Морська міна|мінних загороджень]] і обстрілу берегів Великої Британії.

У січні [[1918]] року Еріх Редер отримав посаду командира новітнього [[Легкий крейсер|легкого крейсера]] [[SMS Cöln (1916)|«Кельн»]], з жовтня того ж року — начальник Центрального бюро командування Кайзерліхмаріне. За час світової війни неодноразово отримував високі нагороди. Так, у листопаді [[1914]] нагороджений [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізним хрестом]] 2-го ступеня, а в лютому [[1915]] року&nbsp;— Залізним хрестом 1-го ступеня.

=== На службі Веймарської республіки ===
[[14 жовтня]] [[1918]] року, за місяць до завершення Першої світової війни, Еріх Редер отримав призначення на посаду начальника Центрального департаменту Рейхсміністерства ({{lang-de|Reichsmarineamt}}) ВМС Німеччини. Після [[Кільське повстання 1918 року|листопадового повстання в Кілі]], втечі імператора й організації [[Веймарська республіка|Веймарської республіки]] він був втягнутий у [[Політична боротьба|політичну боротьбу]]. Домагаючись не допустити, щоб до командування флотом прийшов [[Ліві (політика)|«лівий»]], він особисто переконав міністра оборони [[Густав Носке|Густава Носке]], що на чолі [[військово-морські сили|військово-морських сил]] має бути людина, що має довіру в офіцерів, і рекомендував [[адмірал]]а [[Адольф фон Трота|Адольфа фон Трота]], начальника управління особового складу. А. фон Трота був призначений і доклав неймовірних зусиль, щоб обійти обмеження [[Версальський договір 1919|Версальського мирного договору]] і зберегти флот для Німеччини.
Після війни Редера залишили на попередній посаді, де він багато зробив для збереження залишків флоту та офіцерських кадрів. У березні [[1920]] брав участь у невдалому [[Капповський путч|Капповському путчі]]; пізніше, цього ж року, його перевели до [[архів]]у ВМС, де пропрацював близько двох років. В архіві він вивчав [[Військова стратегія|стратегію]] і [[Військова тактика|тактику]] німецького флоту періоду світової війни. Оприлюднив низку наукових робіт, його вважали великим [[теоретик]]ом у галузі [[крейсер]]ських операцій. [[1922]] року Еріх Редер отримав військове звання [[контр-адмірал|контрадмірал]]а німецького флоту. За період [[1922]]–[[1923]] він підготував і видав книги з теорії та практики ведення крейсерської війни: ''«Крейсерська війна в зарубіжних водах»'', ''«Крейсерська ескадра», "Діяльність легких крейсерів [[Emden (1908)|«Емден»]] і [[Karlsruhe (1912)|«Карлсруе»]] і «Війна на морі»''. У вільний від роботи час вивчав курс [[філософія|філософії]] і [[політологія|політології]] в [[Берлінський університет|Берлінському університеті]] і мав стати [[Доктор філософії|доктором цих наук]].[[Файл:Bundesarchiv Bild 102-06631, Erich Raeder.jpg|thumb|ліворуч|292x292px|[[Адмірал]] Еріх Редер. Жовтень [[1928]]]]

З [[1923]] року — [[інспектор]] військово-морських навчальних закладів. [[19 вересня]] [[1924]] року Еріх Редер обійняв посаду командувача крейсерськими силами [[Північне море|Північного моря]]. У січні [[1925]] року йому присвоєно чин [[віце-адмірал|віцеадмірал]]а, його було призначено начальником Балтійського військово-морського району. На цьому посту адмірал прославився завдяки твердому почуттю службового обов'язку і неухильному дотриманню заповідей офіцерського [[Честь|кодексу честі]].[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-1982-0326-500, Treffen hoher Reichswehr- und SS-Führer.jpg|thumb|праворуч|221x221px|Вищий [[генералітет]] Третього Рейху: [[генерал артилерії]] [[Вільгельм Ріттер фон Лееб|В.фон Лееб]], [[генерал артилерії]] [[Вернер фон Фріч|В.фон Фріч]], [[рейхсфюрер СС]] [[Генріх Гіммлер|Г.Гіммлер]], [[генерал-полковник]] [[Вернер фон Бломберг|В.фон Бломберг]], [[обергрупенфюрер]] П. Кьонер, [[адмірал]] '''Е.Редер''', [[Генерал від інфантерії (Німеччина)|генерал від інфантерії]] [[Герд фон Рундштедт|Г.фон Рундштедт]] та [[генерал авіації]] Е.Ваченфельд. [[13 січня]] [[1935]]]]У серпні [[1927]] року у Веймарській республіці надбанням суспільства стали факти таємного фінансування [[Суднобудування|будівництва військових кораблів]], заборонених Версальським договором. Одна з газет оприлюднила інформацію про існування особливих секретних грошових фондів, призначених для переозброєння ВМФ, які були в розпорядженні [[капітан-цур-зее|капітана-цур-зее]] Вальтера Ломана з відділу морського транспорту та капітана-цур-зее Готфріда Хансена з відділу озброєнь. Крім цього, викрили, що на одній з контрольованих [[Круппи|фірмою Круппа]] турецьких [[Корабельня|верфей]] будувалися спроєктовані в Німеччині [[U-Boot|підводні човни]]. «Скандал Ломана» спричинив парламентське розслідування, у результаті якого була проведена зміна вищого військового командування, зокрема міністра оборони і глави військово-морського командування адмірала Ганса Адольфа Ценкера. Тепер вимагали замінити його прореспублікансько налаштованим адміралом. Еріх Редер був найкращою кандидатурою. Його висуненню зовсім не зашкодив той факт, що [[рейхспрезидент]] [[Пауль фон Гінденбург]] ставився до нього з великою симпатією.

[[1 жовтня]] [[1928]] року, за згодою [[рейхстаг]]у, Редера призначено начальником Головного морського штабу [[Рейхсмаріне]].

На новій, вищій для морського офіцера посаді для початку [[адмірал]] вирішив зробити свій авторитет незаперечним і заявив, що будь-яке його розпорядження має виконуватися беззаперечно. Потім Редер провів акцію, яку його недоброзичливці охрестили ''«полюванням на великого тюленя»'', яка полягала в тому, що кількох вищих офіцерів флоту змусили піти у [[відставка|відставку]], нібито для того, щоб дати дорогу молодшим і талановитішим. Однак, як писав відомий дослідник історії Крігсмаріне Чарлз Томас, «Редер не переставав піклуватися про те, щоб ніхто з його обдарованіших підлеглих не зміг зазіхнути на його [[авторитет]], і протягом усього часу, поки він очолював флот, критикувати командувача було смерті подібно».
Водночас, із приходом до влади, Редер почав утілювати в життя концепцію «збалансованого» флоту, яка зрештою стала згубною для Крігсмаріне і несприятливо позначилася на результатах Другої світової війни для Німеччини. Редер хотів мати у флоті всі типи бойових кораблів, але найбільше покладався на так звані [[Важкі крейсери типу «Дойчланд»|«кишенькові лінкори»]]&nbsp;— легкі [[лінійний крейсер|лінійні крейсери]], які «могли піти від будь-якого, хто захоче їх потопити, і потопити будь-кого, кого зможе наздогнати». Еріх Редер розгорнув будівництво великих надводних кораблів, а також заохочував будівництво [[Вантажне судно|вантажних суден]], які легко можна було конвертувати у [[допоміжний крейсер|допоміжні крейсери]], і [[Траулер|рибальських траулерів]], які могли переробляти в мінні тральщики. Більш приховано, ніж за Ценкера, тривало виготовлення [[підводний човен|підводних човнів]].[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-1987-0703-514, Hitler, von Blomberg, Raeder auf der "Deutschland".jpg|міні|ліворуч|222x222px|[[Адольф Гітлер]], [[Вернер фон Бломберг]] та '''Еріх Редер''' на борту німецького [[Deutschland (1931)|крейсера «Дойчланд»]]. Квітень [[1934]]]]Моряки [[Рейхсмаріне]] недолюблювали Редера за дріб'язковість, з якою він чіплявся до їхнього зовнішнього вигляду і порядку на березі. Він був здатний влаштувати рознос командиру [[підводний човен|підводного човна]], що повернувся з тривалого походу, за неохайний вигляд [[екіпаж]]у. Строгий і мовчазний, адмірал не мав [[почуття гумору]]. Він домагався, щоб на флоті служили добре дисципліновані, навчені, люди, що абсолютно не цікавляться [[політика|політикою]]. Редер дійшов до того, що уявив себе охоронцем моральності всього офіцерського корпусу, включаючи дружин офіцерів. Одного разу цей ретроград видав наказ, який забороняв офіцерським подружжям коротко стригти [[волосся]], користуватися [[косметика|косметикою]], носити короткі [[спідниця|спідниці]] і фарбувати [[нігті]]!

=== Співпраця з нацистами ===
У січні [[1933]] року начальник Головного морського штабу [[Рейхсмаріне]] підтримав прихід [[Адольф Гітлер|Адольфа Гітлера]] до влади. Водночас, Еріх Редер з деякими застереженнями вітав появу на політичній арені [[націонал-соціалізм]]у, сподіваючись, що зможе без перешкод здійснювати свою програму будівництва флоту, однак, будучи обережним, не виступав і проти інших партій, здатних у майбутньому створити уряд. Але до влади [[Machtergreifung|прийшли саме нацисти]]. [[2 лютого]] [[1933]] року Редер уперше зустрівся з [[Адольф Гітлер|Адольфом Гітлером]] і описував його, як ''«…непересічну людину, народжену вести за собою людей»''. Гітлер і сам був радий мати Редера на чолі Крігсмаріне, тому що адмірал суворо обмежував свої амбіції рамками цього відомства, лояльно ставився до режиму і став прекрасним радником фюрера з військово-морських питань, у яких той, за власним визнанням, нічого не тямив. Тому незабаром [[фюрер]] схвалив запропоновану останнім програму переозброєння флоту.
[[Файл:Langhammer - Erich Raeder 1936.jpg|міні|294x294пкс|[[Адмірал]] Еріх Редер. [[1936]]]]
У березні [[1935]] року [[Адольф Гітлер|Гітлер]] в односторонньому порядку денонсував [[Версальський договір]], і програму Редера з будівництва флоту почали реалізовувати повною мірою. [[18 червня]] [[1935]] року в [[Лондон]]і уповноважений посол рейху [[Йоахім фон Ріббентроп]] підписав [[Англо-німецька військово-морська угода (1935)|англо-німецьку військово-морську угоду]], відповідно до якої Німеччина обмежувала загальний тоннаж своїх [[Надводні сили|надводних сил]] до 35&nbsp;% щодо [[Королівський військово-морський флот Великої Британії|надводних сил Об'єднаного Королівства]]. При цьому кількість субмарин не обмежувалася, і [[Німеччина]] могла мати їх стільки, скільки їй було необхідно для збереження паритету. Гітлер і Редер були в захваті, оскільки здавалося, що угода виключає [[Велика Британія|Велику Британію]] з числа противників рейху. Адмірал заборонив офіцерам [[ОКМ]] ({{lang-de|Obercommando der Kriegsmarine}}&nbsp;— головне командування ВМФ) будь-які згадки про можливу війну з «туманним Альбіоном» навіть в умовних [[Командно-штабні навчання|штабних навчаннях]].

Програма будівництва німецького флоту, апологетом якої був Редер, передбачала досягнення відносного паритету з [[Королівський військово-морський флот Великої Британії|британськими ВМС]] до [[1944]] року. Але з самого початку її реалізація дуже відставала від запланованих термінів. До осені [[1939]] року в розпорядженні Редера виявилося лише чотири споруджуваних [[лінкор]]и різного ступеня готовності проти 12 готових у британців і два [[лінійний крейсер|лінійних крейсери]] проти трьох британських. Дев'яти британським [[Авіаносець|авіаносцям]] [[Третій Рейх]] не міг протиставити жодного свого.

У найкоротший термін, зокрема й завдяки енергійним зусиллям Редера, Німеччині вдалося підняти свої [[ВМС]] на належний рівень, ввести в дію нові, надсучасні кораблі. З [[1936]] року розпочалося будівництво гігантських [[лінкор]]ів: [[Bismarck (1939)|«Бісмарк»]] водотоннажністю 41&nbsp;700 тонн і [[Tirpitz (1939)|«Тірпіц»]]&nbsp;— 42&nbsp;900. У наступні два роки зі стапелів зійшли лінкори [[Scharnhorst (1936)|«Шарнхорст»]] і [[Gneisenau (1936)|«Гнейзенау»]], а також [[легкий крейсер|легкі крейсери]] [[Leipzig (1929)|«Лейпциг»]] і [[Nürnberg (1934)|«Нюрнберг»]]. Дещо пізніше за ними пішли [[важкий крейсер|важкі крейсери]] [[Admiral Hipper (1939)|«Хіппер»]] і [[Blücher (1937)|«Блюхер»]]. У цей же період будувалася велика кількість [[Ескадрений міноносець|есмінців]] і [[U-Boot|субмарин]]. Була створена [[1-ша флотилія підводних човнів Крігсмаріне|1-ша підводна флотилія]] під командуванням [[капітан-цур-зее|капітана-цур-зее]] [[Карл Деніц|Карла Деніца]].

[[1935]] року статус Редера змінився, адже він став [[головнокомандувач]]ем Крігсмаріне. [[20 квітня]] [[1936]] Гітлер, з нагоди свого 47-річчя, присвоїв Редеру звання [[генерал-адмірал]]а, а [[1937]] року той став почесним членом [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|НСДАП]].

[[1938]] року проявилися перші конфліктні ситуації між фюрером і [[головнокомандувач]]ем ВМС. Гітлер став дорікати Редеру за низькі темпи кораблебудування, на що той відповів, що через широкий розмах інших проєктів фюрера на [[корабельня]]х бракує матеріалів і фахівців, зокрема відчувається гостра нестача кваліфікованих зварників і монтажників. Гітлер зажадав прискорити будівництво [[Лінійний корабель|лінійних кораблів]], Редер дав вказівку головному штабу [[ВМС]] відповісти, що необхідно заморозити невійськові проєкти і звільнити робітників для [[Військова економіка|військового виробництва]]. Але Гітлер, проігнорувавши його аргументи, вимагав прискорити темпи виробництва кораблів, спустити на воду [[Bismarck (1939)|«Бісмарк»]] і [[Tirpitz (1939)|«Тірпіц»]] уже на початку [[1940]] року, розробити канонерський [[підводний човен]] і запустити в [[Серійне виробництво|масове виробництво]] [[Підводні човни типу VII|субмарин типу VII]]. Однак програма будівництва флоту дедалі більше відставала від термінів, запланованих Гітлером.

Особливо погіршував ситуацію той факт, що керівництво 4-річним економічним планом і розподіл промислових ресурсів було зосереджено в руках [[рейхсмаршал]]а [[Герман Герінг|Германа Герінга]]. Обидва зневажали і ненавиділи один одного. Редер ненавидів Герінга за те, що той зірвав усі його спроби створити в складі Крігсмаріне [[Морська авіація|морську авіацію]], і за те, що «товстий Герман» зіграв вельми непривабливу роль у [[справа Бломберга-Фріча|справі Бломберга-Фріча]]. Герінг же, зі свого боку, підривав репутацію Редера в [[ставка Гітлера|ставці Гітлера]], ставлячи під сумнів його політичні погляди, звертаючи увагу фюрера на те, що [[адмірал]] підозріло часто ходить до церкви, і даючи спотворену інформацію про стан справ на флоті.

Редер особливо з цього приводу не турбувався, мотивуючи це тим, що фюрер йому довіряє і що він особисто сказав, ніби флот знадобиться Німеччини не раніше [[1944]] року. [[Генерал-адмірал]] вірив Гітлеру і діяв відповідно.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-1991-0319-501, Nürnberg, Reichsparteitag, Tag der Wehrmacht.jpg|міні|ліворуч|222x222px|[[Еріх Редер]] з [[Вернер фон Фріч|Вернером фон Фрічем]] та [[Герман Герінг|Германом Герінгом]] на з'їзді [[НСДАП]]. [[Нюрнберг]]. Вересень [[1936]]]]
Редер був здатний вступити в конфлікт із самим фюрером у справах флоту, навіть якщо те було дуже ризиковано. Зокрема, йому вдалося домогтися від Гітлера, щоб нацисти дали спокій відставному [[контрадмірал]]у Карлу Кюленталю, наполовину єврею, і навіть забезпечив йому пенсію. Він допомагав і іншим євреям, які служили на флоті, і флотським священникам.

[[1 листопада]] [[1938]] року [[Адольф Гітлер|Гітлер]] накричав на адмірала, розірвав план розвитку флоту і зажадав посилити захист нових [[Лінійний корабель|лінійних кораблів]] та довести чисельність підводних човнів до чисельності британських. Узимку [[1938]]—[[1939]] років Редер попереджав, що в найближчі 2 роки флот не буде готовий до боротьби з [[Велика Британія|Великою Британією]]. Однак фюрер стверджував, що раніше 1946 року флот не знадобиться. Тому Редер розробив [[план «Z»]] (перша буква слова {{lang-de|Ziel}}&nbsp;— ''ціль''), за яким до 1947 року слід було побудувати 4 [[Лінкори класу Bismark|лінкори типу «Бісмарк»]], 6 [[Лінкори типу «Н»|лінкорів типу «Н»]] з 420-мм гарматами ([[Водотоннажність|водотоннажністю]] більше за 56&nbsp;000 тон), 4 [[Авіаносець|авіаносці]], 15 [[Важкі крейсери типу «Дойчланд»|«кишенькових лінкорів»]], 5 [[Важкий крейсер|важких]] і 44 [[Легкий крейсер|легких крейсерів]], 68 [[Ескадрений міноносець|есмінців]] і 249 [[Підводний човен|підводних човнів]]. План, представлений [[17 січня]] [[1939]] року, був схвалений Гітлером, який надав [[Крігсмаріне]] перевагу перед авіацією і армією. Задоволений діяльністю Редера, фюрер [[1 квітня]] [[1939]] року перевів його в [[грос-адмірал]]и.

Однак незабаром взаємини Редера і Гітлера погіршали через те, що [[грос-адмірал]], затятий поборник офіцерської [[Честь|честі]], вимагав звільнити за ганебний шлюб морського [[ад'ютант]]а фюрера, а той захищав його. Редер погрожував [[відставка|відставкою]] і не зустрічався з Гітлером довгий час.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-1983-0210-507, Berlin, Staatsakt für Admiral von Trotha.jpg|thumb|праворуч|222x222px|Фюрер Третього Рейху [[Адольф Гітлер]] з вищим [[генералітет]]ом країни (справа наліво: [[генерал-полковник]] [[Фрідріх Фромм]], [[генерал-фельдмаршал]] [[Ергард Мільх]], [[генерал-фельдмаршал]] [[Вільгельм Кейтель]] та [[грос-адмірал]] '''Еріх Редер''') на державних похованнях [[адмірал]]а [[Адольф фон Трота|Адольфа фон Трота]]. [[15 жовтня]] [[1940]]]]

=== Друга світова війна ===
З початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Еріх Редер керував діями [[Крігсмаріне]]. Опівдні [[3 вересня]] [[1939]] року, через два дні [[Польська кампанія 1939|після вторгнення до Польщі]], [[грос-адмірал]] Еріх Редер забув про свої образи і прибув до [[Адольф Гітлер|Адольфа Гітлера]]. Фюрер був упевнений, що [[Велика Британія]] не вступить до війни і з нею не доведеться воювати. Однак того ж дня [[британці]] оголосили про [[стан війни]] з Німеччиною. Оскільки флот до боротьби з британським флотом не був готовий, Редер записав у військовому щоденнику [[ОКМ]]: ''«Нашому надводному флоту не залишається нічого іншого, як тільки демонструвати, що він може [[Відвага|відважно]] вмирати»''.

[[Крігсмаріне]] довелося вступити у війну на 5 років раніше запланованого терміну та всього через 4 роки після початку реалізації програми нарощування надводних сил. Усі сили німецького надводного флоту складалися на той час з двох [[лінкор]]ів, трьох «кишенькових лінкорів», трьох [[Важкий крейсер|важких]] і шести [[Легкий крейсер|легких крейсерів]], а також 34 [[Ескадрений міноносець|есмінців]] і [[Торпедний катер|торпедних катерів]].

Наприкінці літа [[1939]] року обидва [[Важкі крейсери класу Deutschland|«кишенькові» лінкори]] [[Deutschland (1931)|«Дойчланд»]] і [[Admiral Graf Spee (1934)|«Граф Шпее»]] вийшли в Атлантику на комунікації супротивника для полювання на конвої, що слабо охоронялися, і окремими суднами. [[Deutschland (1931)|«Дойчланд»]] потопив два торговельні судна і в листопаді [[1939]] року повернувся до Німеччини.

Інакше склалася доля [[Admiral Graf Spee (1934)|«Графа Шпее»]]. Цей [[лінкор]] за три місяці свого [[Рейдери (кораблі)|рейдерства]] в [[Тихий океан|Тихому]], [[Атлантичний океан|Атлантичному]] і [[Індійський океан|Індійському океанах]] знищив дев'ять британських [[Військове транспортне судно|транспортів]]. Але 13 грудня [[Битва біля Ла-Плати|він атакував]] ударну групу британського флоту в районі гирла [[Ла-Плата (річка)|річки Ла-Плата]] в Південній Америці. Один [[Важкий крейсер|важкий]] і два [[Легкий крейсер|легких]] британських крейсери, помилково прийняті за один звичайний [[крейсер]] і два есмінці, завдали важких ушкоджень німецькому лінкору, і він був затоплений своєю командою.

[[Підводна війна]] розгорнулася пізніше. Найефективнішою зброєю виявилися [[Міна (військова справа)|магнітні міни]], які німецькі кораблі і [[гідролітак]]и ставили біля берегів Великої Британії. Однак Редер, переконаний у тому, що війни з «володаркою морів» не буде, мало приділяв увагу цьому виду зброї, а [[Герман Герінг|Герінг]] не давав свої літаки, поки запас мін у нього не досяг 5 000 штук. Тим часом британці розгадали секрет [[морська міна|магнітних мін]], і ця нова зброя, за допомогою якої німецький флот до березня [[1940]] року потопив 128 [[торговельне судно|торговельних суден]], 3 [[Ескадрений міноносець|есмінці]] і 6 [[Допоміжне військове судно|допоміжних суден]], втратила колишню ефективність.

Мала ефективність [[флот]]у, небезпечне співвідношення сил [[Німеччина|Німеччини]] і Великої Британії та втрата [[Admiral Graf Spee (1934)|«Графа Шпее»]] змусили Гітлера вимагати від моряків активних дій, але дотримуватися обережності. З такими ж вимогами виступав і Редер, який вимагав успіхів без втрат. Він болісно ставився до критики та 21 жовтня 1939 змістив з посади командувача флотом [[Герман Бем|Германа Бема]] тільки за те, що у формулюванні наказу, підготовленого [[штаб]]ом флоту, запідозрив глузування над одним зі своїх наказів. Однак і наступного командувача [[Вільгельм Маршалл|Вільгельма Маршалла]] він звинуватив у тому, що той, благополучно провівши в Німеччину [[Deutschland (1931)|«Дойчланд»]] і потопивши британське озброєне судно [[HMS Rawalpindi|«Равалпінді»]], не став переслідувати бачений у тумані невідомий [[корабель]]. Улітку [[1940]] року, після того, як Маршалл не отримав подяки за вдалі дії біля берегів [[Норвегія|Норвегії]], він удав хворобу, був звільнений у [[відставка|відставку]] і замінений [[Гюнтер Лют'єнс|Гюнтером Лют'єнсом]], який не ризикував суперечити Редеру.

==== [[Операція «Везерюбунг»|Норвезька операція]] ====
[[Операція «Везерюбунг»|Норвезька операція]] стала ініціативою Редера. [[Грос-адмірал]]у вдалося переконати Гітлера, що необхідно випередити британців, які не зупиняться перед порушенням [[нейтралітет]]у Норвегії, щоб [[Шведська залізна руда під час Другої світової війни|позбавити]] [[Третій Рейх]] шведської [[Залізні руди|руди]]. Справді, [[Вінстон Черчілль]] готував висадку до Норвегії з метою захоплення [[Нарвік]]а, [[Тронгейм]]а, [[Берген]]а і [[Ставангер]]а. Німецький флот випередив. Це була найсерйозніша операція за задумом Редера. Спеціальний [[штаб]] розробив [[Морська десантна операція|висадку десанту]] трьома [[Ешелон (військова справа)|ешелонами]] під прикриттям майже всіх сил флоту. Редер побоювався, що [[противник]] завдасть удару по десантних силах, що підходять. На його вимогу, попри опір [[Карл Деніц|Деніца]], для протидії розгорнули 42 [[U-Boot|підводні човни]].

Помилково британський [[Домашній Флот|Хоум Фліт]] ({{lang-en|Home Fleet}}), що вийшов у море 7 квітня 1940 року, попрямував до північної частини [[Північне море|Північного моря]], щоб перекрити німецьким кораблям вихід до океану. Однак і без його участі німецькі сили зіткнулися із затятим опором [[норвежці]]в. Вогнем [[Берегова артилерія|берегових батарей]], а також атаками британської авіації і підводних човнів були знищені [[важкий крейсер]] [[Blücher (1937)|«Блюхер»]], [[легкий крейсер]] [[Königsberg (1927)|«Кенігсберг»]], виведений з ладу [[Важкі крейсери класу Deutschland|«кишеньковий» лінкор]] [[Deutschland (1931)|«Лютцов» (колишній «Дойчланд»)]]. Чимало [[Ескадрений міноносець|есмінців]] було затоплено і в Нарвіку. Загибель [[Blücher (1937)|«Блюхера»]] та серйозні пошкодження [[Deutschland (1931)|«Лютцова»]], посланих фюрером усупереч запереченням [[грос-адмірал]]а, порушували його плани ведення війни на союзних комунікаціях. Однією з причин великих втрат і малої ефективності також були несправні детонатори (контактні і магнітні). Часто німецькі підводники стріляли з вигідного положення, але [[торпеда|торпеди]] не вибухали. Заснована Редером комісія встановила причини й оголосила винних. Однак головним винуватцем, про якого не говорили, був сам Редер, якому [[віце-адмірал|віцеадмірал]] Фрідріх Геттінген, начальник торпедної інспекції [[ОКМ]], двічі до початку війни доповідав про брак [[детонатор]]ів.

Попри заперечення командувачів оперативних командувань «Схід» і «Захід», які вважали за необхідне зберегти невеликі наявні сили, у травні Редер наполіг на застосуванні головних сил флоту для знищення [[Конвой суден|конвоїв]] [[британці]]в, які [[24 квітня]] [[1940]] висадилися в Норвегії. [[Грос-адмірал]] наказав адміралові Маршаллу обстріляти британську [[військово-морська база|військово-морську базу]] в [[Харстад]]і, щоб полегшити становище [[альпійські стрільці|альпійських стрільців]], котрі залишалися в Нарвіку, а потім на вимогу Гітлера наказав підтримати загін Фойрштейна, який пробивався з Тронгейма на допомогу [[Едуард Дітль|Дітлю]]. Коли [[Вільгельм Маршалл|Маршалл]] спитав, який наказ виконувати першим, Редер відповів: ''«Обидва»''.

Маршалл з лінкорами [[Scharnhorst (1936)|«Шарнгорст»]], [[Gneisenau (1936)|«Гнейзенау»]], [[крейсер]]ом [[Admiral Hipper (1939)|«Хіппер»]], 4 есмінцями і [[танкер]]ом «Дитмаршен» попрямував до Нарвіка. Дізнавшись [[7 червня]], що британці вивели з Нарвіка 3 конвої, [[Вільгельм Маршалл|Маршалл]] усупереч наказу кинувся на їхнє перехоплення. Німецьким кораблям вдалося потопити [[авіаносець]] [[HMS Glorious|«Глоріус»]], кілька суден і ескортних кораблів. Влучення британської торпеди в [[Scharnhorst (1936)|«Шарнгорст»]] змусило Маршалла йти на ремонт у Тронгеймі, не добивши британський конвой. Однак Редер не схвалив дії Маршалла, що незабаром послужило підставою для заміни його слухнянішим [[Гюнтер Лют'єнс|Лют'єнсом]].
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-H27590, Erich Raeder, Adolf Hitler.jpg|міні|ліворуч|312x312px|Еріх Редер на зустрічі з Гітлером. Лютий [[1943]]]]

==== Керівництво флотом ====
[[10 жовтня]] [[1939]] року Редеру довелося відмовитися від [[план «Z»|плану «Z»]]. Грос-адмірал, який раніше недооцінював значення підводних човнів, запропонував Гітлеру перенести центр уваги на розвиток [[Підводний флот|підводного флоту]] і будувати по 29 [[U-Boot]] щомісяця замість 2. Гітлер доручив вивчити це питання [[Вільгельм Кейтель|Кейтелю]], а той направив Редера до [[Герман Герінг|Герінга]]&nbsp;— давнього ворога Редера. Не отримавши підтримки, він був змушений відмовитися від задуму, щоб не гальмувати будівництво великих кораблів, на які покладав надію. Від програмного збільшення підводного флоту довелося відмовитися.

[[10 червня]] [[1940]] року [[Королівство Італія (1861-1946)|Королівство Італія]] оголосило війну [[Велика Британія|Великій Британії]], що було на руку Редеру. Він вважав, що після поразки Французької республіки Третьому Рейху треба було взяти під повний контроль [[Середземномор'я]], вибивши британські та союзні їм війська з цього регіону. Але спроби грос-адмірала схилити [[Адольф Гітлер|Гітлера]] до перенесення основного удару з [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] на [[Середземноморський, Близькосхідний і Африканський театри воєнних дій Другої світової війни|Середземноморський театр дій]] були марні. Німецьке верховне командування воліло вести суто континентальну війну. Середземномор'я було для Гітлера другорядним театром інтересів, де треба було захищати [[італійці]]в від британців, водночас для [[британці]]в цей напрямок війни тривалий час був головним [[театр воєнних дій|театром воєнних дій]].

До весни [[1941]] року Редер отримав надію на успіх своїх дій щодо блокади Великої Британії. Готувався до вступу у стрій німецький лінкор [[Bismarck (1939)|«Бісмарк»]], закінчувалося будівництво однотипного йому [[Tirpitz (1939)|«Тірпіца»]]. Лінійні крейсери [[Scharnhorst (1936)|«Шарнгхорст»]], [[Gneisenau (1936)|«Гнейзенау»]], [[важкий крейсер|важкі крейсери]] [[Admiral Scheer (1933)|«Адмірал Шеєр»]] і [[Admiral Hipper (1939)|«Хіппер»]] місяцями були в Атлантиці, потопили велику кількість транспортів противника, причому британцям жодного разу не вдалося вступити з ними у вогневий контакт.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101II-MW-0952-17, Frankreich, Auszeichnungen für U-99-Besatzung.jpg|міні|праворуч|222x222px|[[Головнокомандувач]] [[Крігсмаріне]] '''Еріх Редер''' вітає командира [[U-Boot]] [[U-99 (1940)|U-99]] [[Отто Кречмер|О.Кречмера]]. [[Німецька окупація Франції (1940—1944)|Окупована Франція]]. Серпень [[1940]]]]
З метою [[План «Зеельове»|підготовки до вторгнення]] на [[Британські острови]] через [[Ла-Манш]], головнокомандувач Крігсмаріне Редер зібрав понад 3 000 різних плавзасобів, що включали старі діряві посудини. Однак [[Вторгнення (військова справа)|вторгнення]] було скасоване, бо сили прикриття були мізерні, і досить було одному боєздатному кораблю опинитися в протоці, щоб знищити армію вторгнення на воді.

[[11 липня]] [[1940]] року Редер знову зустрівся з Гітлером, і під час наради  було вирішено, що будівництво [[Лінкори типу «Н»|«супер-лінкорів» H-класу]],  передбачене [[план «Z»|планом «Z»]] і призупинене з початком війни у вересні [[1939]] року, повинно відновитися.

У травні [[1941]] року лінкор [[Bismarck (1939)|«Бісмарк»]] отримав наказ вийти в море у супроводі важкого крейсера [[Prinz Eugen (1938)|«Принц Ойген»]]. Очолив це з'єднання адмірал [[Гюнтер Лют'єнс]]. Але німецькі кораблі з самого початку походу переслідували невдачі. Ще під час переходу до Норвегії їх виявила британська [[Повітряна розвідка|авіарозвідка]]. Вихід з'єднання з норвезького фіорду також не залишився непоміченим. У результаті [[24 травня]] два німецьких кораблі зустрілися між [[Ісландія|Ісландією]] та [[Гренландія|Гренландією]] з британськими лінкорами [[HMS Hood (51)|«Худ»]] і [[HMS Prince of Wales (53)|«Принц Уельський»]], які вийшли на їх перехоплення. «Бісмарк» потопив [[HMS Hood (51)|«Худ»]], але й сам отримав важкі пошкодження. [[26 травня]] британські [[Торпедоносець|торпедоносці]] пошкодили кермове управління лінкора, і вранці наступного дня він був потоплений у 400 морських милях від [[Брест (Франція)|Бреста]].

Потопивши «Бісмарк», британці стали бомбити французькі порти, прагнучи вивести з ладу [[Scharnhorst (1936)|«Шарнгхорст»]], [[Gneisenau (1936)|«Гнейзенау»]] і [[Prinz Eugen (1938)|«Принц Ойген»]]. Наслідком цього став наказ Редера про перехід цих кораблів до Третього Рейху. [[Британці]] фактично не стали на заваді цьому переходу, можливо, тому, що тепер могли не боятися виходу німецьких лінкорів і крейсерів в Атлантику.

Тепер німецьке командування ВМС могло розпочати планувати великі операції в [[Північне море|Північному морі]]. Перший великий успіх був досягнутий на початку травня 1942 року, коли німецькі підводні човни і [[авіація]] потопили два британських [[крейсер]]и&nbsp;— [[HMS Edinburgh (16)|«Единбург»]] і [[HMS Trinidad (46)|«Тринідад»]], а також кілька транспортів. Того ж місяця був розбитий ще один [[Конвой суден|конвой]], а німецька авіація почала нальоти на [[Мурманськ]] і Мурманську залізницю, знищуючи вже доставлені вантажі.

До цього часу німецьке командування ВМС мало для дій на [[Північне море|Північному морі]] потужне з'єднання надводних кораблів. До його складу входили лінкор [[Tirpitz (1939)|«Тірпіц»]], [[важкий крейсер]] [[Admiral Hipper (1939)|«Хіппер»]], «кишенькові» лінкори [[Admiral Scheer (1933)|«Адмірал Шеєр»]] і [[Deutschland (1931)|«Лютцов»]], пізніше до них приєднався [[Prinz Eugen (1938)|«Принц Ойген»]].

[[4 липня]] [[1942]] року німецькі підводні човни й авіація почали розгром сумнозвісного [[конвой PQ 17|конвою PQ 17]]. Британське [[адміралтейство]], побоюючись близькості «Тірпіца», фактично кинуло цей конвой напризволяще, відкликавши прикриття задовго до наближення до радянської зони відповідальності. Протягом трьох днів німецькі підводні човни й авіація розстрілювали [[Конвой суден|конвой]], потопивши 25 з 35 суден, що входили до складу конвою. У результаті союзники протягом декількох місяців узагалі утримувалися від відправлення конвоїв в [[Радянський Союз]].

Але до осені становище на [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецькому фронті]] стало критичним. У вересні було відправлено два конвої, які прибули до [[Мурманськ]]а, втративши 17 [[Військове транспортне судно|транспортів]] і один [[есмінець]]. Потім кілька місяців британці відправляли в СРСР лише поодинокі судна, бо їм були потрібні кораблі для висадки в Північній Африці. Але з подовженням полярних ночей посилання конвоїв відновилися.

З [[1941]] року Гітлер почав набагато частіше втручатися в справи морського командування. Він висловився проти виходу [[Bismarck (1939)|«Бісмарка»]] в плавання, і, коли лінкор був потоплений [[27 травня]], почав втрачати довіру до Редера. Ще менше довіри у фюрера стало після того, як Редер засумнівався в можливості провести кораблі у води Німеччині через [[Ла-Манш]], а операція, розпочата з ініціативи Гітлера, вдалася.
[[Файл:Nuremberg-1-.jpg|міні|праворуч|220x220px|На [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзькому трибуналі]]. Відповідачі у своїй ложі (в передньому ряду, зліва направо): [[Герман Герінг]], [[Рудольф Гесс]], [[Йоахим фон Ріббентроп]], [[Вільгельм Кейтель]], (в другому ряду зліва направо): [[Карл Деніц]], [[Еріх Редер]], [[Бальдур фон Ширах]], [[Фріц Заукель]]]]
Але останньою краплею стала невдала спроба [[Admiral Hipper (1939)|«Хіппера»]], [[Deutschland (1931)|«Лютцова»]] і 6 есмінців атакувати конвой [[Конвой JW 51B|«JW 51B»]] наприкінці грудня [[1942]] року. [[31 грудня]] [[1942]] року відбувся [[морський бій]], що послужив приводом для відставки Редера. Важкий крейсер «Хіппер» і «кишеньковий» лінкор «Лютцов», супроводжувані шістьма есмінцями, перехопили конвой, що рухався під прикриттям також шести есмінців. Під час бою, що зав'язався, один британський [[есмінець]] затонув, а другий був серйозно пошкоджений. Незабаром підійшли два британські крейсери і також вступили в [[бій]]. Німецькі кораблі, втративши один есмінець, вийшли з бою. Командував німецькою оперативною групою [[віце-адмірал|віцеадмірал]] [[Оскар Кумметц|О. Кумметц]], що мав наказ не ризикувати, уникаючи прямої атаки конвою, проте зіткнувся з двома британськими крейсерами, причому «Хіппер» був пошкоджений, а есмінець загинув. Це бій, який німецькі кораблі не змогли виграти, маючи явну перевагу, призвів до різкого охолодження між Гітлером і Редер.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-60485-0028, Berlin, Raeder mit Ehefrau.jpg|міні|ліворуч|305x305px|Редер з дружиною під час звільнення з в'язниці Шпандау]]
Важкі втрати під час проведення [[Операція «Везерюбунг»|окупації Норвегії]] та дії великих надводних бойових кораблів ув [[Битва за Атлантику (1939—1945)|Атлантиці]], інтриги у владній верхівці, призвели в січні [[1943]] до наказу Гітлера про розформування надводного флоту. Керівництво [[Третій Рейх|Третього Рейху]] відверто звинувачувало в усіх поразках флоту Редера. Розлючений Гітлер заявив, що накаже здати на [[металобрухт]] усі великі кораблі. Він викликав до себе Редера. Той, приїхавши в [[Берлін]], удав хворого і зустрівся з [[фюрер]]ом тільки через п'ять днів. Проте Гітлер дорікнув йому настільки, що 30 січня 1943 року Редер подав у відставку.

Того ж дня посаду Головнокомандувача [[Військово-морські сили|ВМС]] Третього Рейху обійняв [[Карл Деніц]]. З виходом у відставку Редер отримав почесний титул Головного інспектора флоту, який мав до кінця війни, не беручи участі в державних справах.

=== Повоєнні роки ===
У травні [[1945]] року Редера з дружиною [[арешт|заарештовано]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянською]] контррозвідкою, звідки він потрапив до радянського полону. [[20 травня]] [[1945]] року колишній головнокомандувач німецьких ВМС переніс важкий [[інфаркт]] і після лікування був відправлений до Москви, а восени, як військовий злочинець, постав перед [[Нюрнберзький процес|міжнародним трибуналом у Нюрнберзі]]. [[Грос-адмірал]] Еріх Редер був визнаний винним і присуджений до [[Довічне позбавлення волі|довічного ув'язнення]], хоча і просив замінити його [[розстріл]]ом. Вирок відбував у берлінській [[Шпандау|в'язниці Шпандау]]. До [[17 січня]] [[1955]] Редер залишався у в'язниці, після чого його звільнили з-під варти за станом здоров'я.

Моряк оселився в [[Кіль (місто)|Кілі]], де написав книгу [http://militera.lib.ru/memo/german/raeder_e/index.html «Моє життя»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130721124542/http://militera.lib.ru/memo/german/raeder_e/index.html |date=21 липня 2013 }}. Помер він [[6 листопада]] [[1960]] року в Кілі, у 84-річному віці.

== Нагороди грос-адмірала Еріха Редера ==
{{hidden
| style = border:solid 0.5px black; width: 100%; 
| headerstyle = background: #F0F8FF; font-size: 110%;
| contentstyle = text-align: left; color:black;
| header = '''Нагороди грос-адмірала Еріха Редера'''
| content =
* [[Орден Подвійного дракону (Китай)]] 2-го класу ([[10 жовтня]] [[1898]])
* [[Файл:China-Denkmünze recto.jpg|25пкс]] Сталева [[Китайська медаль (Німецька імперія)]] ([[12 грудня]] [[1901]])
* [[Файл:PrRAO4obv.jpg|25пкс]] [[Орден Червоного орла]] 4-го класу ([[Пруссія (королівство)|Пруссія]]) ([[22 червня]] [[1907]])
* Почесний лицар [[орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга (Ольденбург)|ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга]] зі срібною короною 2-го класу ([[Ольденбург]]) ([[17 вересня]] [[1907]])
* [[Файл:PrRAO4obv.jpg|25пкс]] [[Орден Червоного орла]] 4-го класу з короною ([[Пруссія (королівство)|Пруссія]]) ([[5 вересня]] [[1911]])
* [[Файл:Officier in de Frans Jozef-Orde van Oostenrijk 2.jpg|35пкс]] Командорський хрест [[Орден Франца Йосифа|ордена Франца Йосифа]] ([[Австро-Угорщина]]) ([[16 вересня]] [[1911]])
* [[Файл:Cross of the Order of the Redeemer (Heraldry).svg|35пкс]] Командорський хрест [[Орден Спасителя|ордена Спасителя]] ([[Грецьке королівство]]) ([[14 травня]] [[1912]])
* [[Файл:Bagde to Order St Stanislav 2nd crown.jpg|25пкс]] [[Орден Святого Станіслава]] 2-го класу ([[Російська імперія]]) ([[16 квітня]] [[1913]])
* [[Файл:Ek23f.JPG|25пкс]] [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізний Хрест]] 2-го класу ([[19 листопада]] [[1914]])
* [[Файл:Ek23f.JPG|25пкс]] [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізний Хрест]] 1-го класу ([[18 лютого]] [[1915]])
* [[Файл:Imtiyaz in zilver met gesp.jpg|25пкс]] Срібна [[медаль «Імтияз»]] з [[шабля]]ми ([[Османська імперія]])
* [[Файл:Gallipoli-star-unadorned.jpg|25пкс]] [[Галліполійська Зірка]] ([[Османська імперія]])
* [[Файл:Vorstelijke Hohenzollerorde.jpg|25пкс]] Лицарський хрест Королівського [[Орден дому Гогенцоллернів|ордена дому Гогенцоллернів]] з мечами ([[Пруссія (королівство)|Пруссія]]) ([[5 червня]] [[1916]])
* [[Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)]] II (?) та I ступеня ([[22 серпня]] [[1916]])
* [[Файл:BMV4X.jpg|25пкс]] [[Військовий орден «За заслуги» (Баварія)|Військовий орден «За заслуги»]] IV ступеня з мечами та короною ([[Королівство Баварія|Баварія]]) ([[20 грудня]] [[1916]])
* [[Файл:Commemorative Medal for World War I Bulgaria 1933 Avers.JPG|25пкс]] [[Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)]] ([[Третє Болгарське царство|Болгарське царство]]) ([[20 листопада]] [[1917]])
* [[Файл:Militärverdienstkreuz mit Kriegsdekoration und Schwertern.jpg|25пкс]] [[Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)|Хрест «За військові заслуги»]] III ступеня з бойовою відзнакою ([[Австро-Угорщина]]) ([[4 вересня]] [[1918]])
* [[Файл:Grand Cross of the Naval Merit (Spain) - White Decoration.svg|32пкс]] [[Хрест «За військово-морські заслуги» (Іспанія)|Великий Білий Хрест «За військово-морські заслуги»]] ([[Королівство Іспанія]]) ([[16 листопада]] [[1928]])
* [[Хрест «За вислугу років» (Пруссія)|Хрест «За вислугу років»]] ([[Королівство Пруссія]])
* Великий Офіцерський Хрест [[орден Заслуг (Чилі)|ордена Заслуг]] із зіркою ([[Чилі]]) (вересень [[1928]])
* [[Пам'ятна військова медаль (Угорщина)|Пам'ятна військова медаль]] з мечами ([[Угорське королівство (1920—1946)|Угорське королівство]]) ([[3 червня]] [[1931]])
* [[Файл:Grootofficier Sint Mauritius en Sint Lazarus.jpg|32пкс]] Великий офіцер [[Орден Святих Маврикія та Лазаря|ордена Святих Маврикія та Лазаря]] ([[Королівство Італія (1861-1946)|Королівство Італія]]) ([[7 травня]] [[1934]])
* [[Файл:Орден „За Военна Заслуга“ I степен (без шарф и без звезда).jpg|32пкс]] Великий хрест [[Орден «За військові заслуги» (Болгарія)|ордена «За військові заслуги»]] ([[Третє Болгарське царство|Болгарське царство]]) ([[28 червня]] [[1934]])
* [[Файл:Ehrenkreuz fuer Frontkaempfer.JPG|25пкс]] [[Почесний хрест ветерана війни]] за 1914-1918 ([[9 жовтня]] [[1934]])
* [[Файл:Unkarin Ansioritarikunnan suurristin rintatähti.png|32пкс]] [[Орден Заслуг (Угорщина)|Орден Заслуг]] 1-го класу ([[Угорське королівство (1920—1946)|Угорське королівство]]) ([[5 грудня]] [[1934]])
* [[Файл:Commander of the Order of the White Rose of Finland.JPG|25пкс]] Великий хрест [[орден Білої троянди (Фінляндія)|ордена Білої троянди]] ([[Фінляндія]]) ([[27 лютого]] [[1936]])
* [[Німецький Олімпійський знак]] 1-го класу ([[16 серпня]] [[1936]])
* [[Файл:ParteiabzeichenGold.jpeg|25пкс]] [[Золотий партійний знак НСДАП]] [[30 січня]] [[1937]]
* [[Файл:Grootofficier Sint Mauritius en Sint Lazarus.jpg|32пкс]] Великий хрест [[Орден Святих Маврикія та Лазаря|ордена Святих Маврикія та Лазаря]] ([[Королівство Італія (1861-1946)|Королівство Італія]]) ([[20 вересня]] [[1937]])
* [[Орден Вранішнього Сонця]] 1-го класу ([[Японська імперія]]) ([[9 листопада]] [[1937]])
* [[Файл:Commemorative Medal for World War I Bulgaria 1933 Avers.JPG|25пкс]] [[Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)]] ([[Третє Болгарське царство|Болгарське царство]]) ([[30 листопада]] [[1937]])
* [[Файл:Order of White Eagle Poland-Order Star.jpg|25пкс]] [[Орден Білого Орла]] ([[Польща]]) ([[2 червня]] [[1939]])
* [[Файл:Grand Cross of the Naval Merit (Spain) - White Decoration.svg|32пкс]] [[Хрест «За військово-морські заслуги» (Іспанія)|Великий Білий Хрест «За військово-морські заслуги»]] ([[Королівство Іспанія]]) ([[21 серпня]] [[1939]])
* [[Файл:Sudetenland Medal.jpg|25пкс]] [[Медаль «В пам'ять 1 жовтня 1938»]] ([[28 жовтня]] [[1938]]) з [[Празький град|Празьким градом]] ([[19 вересня]] [[1939]])
* [[Медаль «В пам’ять 22 березня 1939 року»]] ([[26 жовтня]] [[1939]])
* [[Файл:Wiederholungsspange EK2 (cropped).jpg|25пкс]] Застібка до [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізного хреста]] 2-го класу ([[30 вересня]] [[1939]])
* [[Файл:Spange-EK1.JPG|25пкс]] Застібка до [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізного хреста]] 1-го класу ([[30 вересня]] [[1939]])
* [[Лицарський хрест Залізного хреста]] ([[30 вересня]] [[1939]])
* [[Файл:Riddare med stora korset av Svärdsorden.png|25пкс]] Великий хрест [[Орден Меча|ордена Меча]] ([[Швеція]]) ([[24 жовтня]] [[1940]])
*Великий хрест [[орден Святого Олександра (Болгарія)|ордена Святого Олександра]] з мечами ([[Третє Болгарське царство|Болгарське царство]]) ([[3 вересня]] [[1941]]) 
* [[Файл:Orde van Michael de Dappere met Zwaarden.jpg|25пкс]] [[Орден Михая Хороброго]] ([[Румунія]]):
** 3-го класу ([[14 жовтня]] [[1941]])
** 2-го класу ([[14 жовтня]] [[1941]])
** 1-го класу ([[14 жовтня]] [[1941]])
* [[Файл:Vapaudenristin 1lk rintatähti mk.png|25пкс]] Великий хрест [[орден Хреста Свободи|ордена Хреста Свободи]] ([[Фінляндія]]) ([[25 березня]] [[1942]])
* [[Файл:Italy Ordine militare di savoia.jpg|25пкс]] Кавалер Великого Хреста [[Савойський військовий орден|Савойського військового ордена]] ([[Королівство Італія (1861-1946)|Королівство Італія]]) ([[4 квітня]] [[1942]])
*Великий Хрест [[Орден Корони короля Звонімира (Незалежна Держава Хорватія)|ордена Корони короля Звонімира]] з [[меч]]ами ([[Незалежна Держава Хорватія]]) ([[26 вересня]] [[1942]])
* [[Файл:Ster van de Hongaarse Orde van Verdienste.jpg|30пкс]] Великий Хрест [[Орден Заслуг (Угорщина)|ордена Заслуг]] з [[меч]]ами ([[Угорське королівство (1920—1946)|Угорське королівство]]) ([[8 лютого]] [[1943]])
* [[Файл:WMLSA1944.jpg|25пкс]] [[Медаль «За вислугу років у Вермахті»|Медаль за вислугу років у збройних силах I ступеня]] (за 25 років [[військова служба|військової служби]]) ([[2 жовтня]] [[1936]])
** Медаль за вислугу років у збройних силах II ступеня (за 18 років військової служби)
** Медаль за вислугу років у збройних силах III ступеня (за 12 років військової служби)
** Медаль за вислугу років у збройних силах IV ступеня (за 4 роки військової служби)
}}

== Посилання ==
{{Commons category|Erich Raeder}}
{{Wikiquote}}
* {{cite web|url=http://www.geocities.com/~orion47/WEHRMACHT/KRIEGSMARINE/Grossadmirals/RAEDER_ERICH.html|title=Großadmiral Dr.phil.h.c. Erich Raeder|publisher=на geocities.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hvz6hbMF?url=http://www.geocities.com/~orion47/WEHRMACHT/KRIEGSMARINE/Grossadmirals/RAEDER_ERICH.html|archivedate=2013-07-07|accessdate=2013-07-07|deadurl=yes}} {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20120720043946/http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Holocaust/Raeder.html Erich Raeder]
* [http://www.ww2awards.com/person/35798 Raeder, Erich Johann Albert] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071220024956/http://www.ww2awards.com/person/35798 |date=20 грудня 2007 }}&nbsp;— нагороди грос-адмірала Редера {{ref-en}}
* [http://ww2db.com/person_bio.php?person_id=194 Erich Raeder] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130701003924/http://ww2db.com/person_bio.php?person_id=194 |date=1 липня 2013 }}
* [http://ldfb.tripod.com/r01.html Grand Admiral Erich Raeder] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306154935/http://ldfb.tripod.com/r01.html |date=6 березня 2016 }}
* [http://www.time.com/time/covers/0,16641,19420420,00.html Admiral Erich Raeder | Apr. 20, 1942] {{Webarchive|url=https://archive.today/20130707091400/http://www.time.com/time/covers/0,16641,19420420,00.html |date=7 липня 2013 }}
* {{cite web|url=http://www.hrono.ru/biograf/bio_r/reder.html|title=Редер, Эрих|publisher=на hrono.ru|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130307000000/http://hrono.ru/biograf/bio_r/reder.html|archivedate=2013-03-07|accessdate=2013-07-07|deadurl=yes}}{{ref-ru}}
* {{cite web|url=http://www.secondworldwar.ru/content/view/138/9/|title=Редер Эрих|publisher=на secondworldwar.ru|archiveurl=https://www.webcitation.org/65OgZFyHU?url=http://www.secondworldwar.ru/content/view/138/9/|archivedate=2012-02-12|accessdate=2013-07-07|deadurl=yes}}{{ref-ru}}
* {{cite web|url=http://www.peoples.ru/military/admiral/erikh_reder/|title=Эрих Редер/ Erikh Reder|publisher=на peoples.ru|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130326155323/http://www.peoples.ru/military/admiral/erikh_reder/|archivedate=2013-03-26|accessdate=2013-07-07|deadurl=yes}}{{ref-ru}}
* {{cite web|url=http://www.e-reading-lib.com/chapter.php/1003737/96/Lubchenkov_Yuriy_-_100_velikih_polkovodcev_Vtoroy_mirovoy.html|title=Редер Эрих|publisher=на e-reading-lib.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hvz99U80?url=http://www.e-reading-lib.com/chapter.php/1003737/96/Lubchenkov_Yuriy_-_100_velikih_polkovodcev_Vtoroy_mirovoy.html|archivedate=2013-07-07|accessdate=2013-07-07|deadurl=no}}{{ref-ru}}
* [http://encyclopediya_3go_reicha.academic.ru/748/Редер,_Эрих Редер, Эрих] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305061348/http://encyclopediya_3go_reicha.academic.ru/748/Редер,_Эрих |date=5 березня 2016 }}

== Мемуари ==
* {{книга
|автор          = Редер, Эрих 
|частина        = 
|заголовок      = Грос-адмирал
|оригінал       = Mein Leben
|посилання      = http://militera.lib.ru/memo/german/raeder_e/index.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = М.
|видавництво    = ЗАО Центрполиграф
|рік            = 2004
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 489
|серія          = За линией фронта. Мемуары
|isbn           = 5–9524–1014–6
|тираж          = 7 000
}} {{ref-ru}}

== Література ==
* {{книга
|автор          = Митчем-мл., Сэмюэл Уильям; Мюллер, Джин
|частина        = Офицеры Кригсмарине
|заголовок      = Командиры Третьего рейха
|оригінал       = Hitler's Commanders.
|посилання      = http://militera.lib.ru/bio/mitcham_mueller/06.html
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = Смоленск
|видавництво    = Русич
|рік            = 1995
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* Bird, Keith Erich Raeder Admiral of the Third Reich, Annapolis: Naval Institute Press, 2006, ISBN 1557500479
* Carl Dreeßen: Die deutsche Flottenrüstung in der Zeit nach dem Vertrag von Versailles bis zum Beginn des Zweiten Weltkrieges und ihre Darstellung und Behandlung im Nürnberger Prozess von 1945/46. Mittler, Hamburg u.a. 2000, ISBN 3-8132-0720-X
* Kurt Fischer: Großadmiral Dr. phil. h. c. Erich Raeder. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Bd. 1. Von den Anfängen des Regimes bis Kriegsbeginn. Primus, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-083-2, S. 185—194.
* Gilbey, Joseph Kriegsmarine: Admiral Raeder's Navy&nbsp;— A Broken Dream, 2006.
* Jost Dülffer: Weimar, Hitler und die Marine. Reichspolitik und Flottenbau 1920—1939. Droste, Düsseldorf 1972, ISBN 3-7700-0320-9
* Michael Salewski: Die Deutschen und die See. Studien zur deutschen Marinegeschichte des 19. und 20. Jahrhunderts. 2 Bände, Steiner, Stuttgart 1998 und 2002, ISBN 978-3-515-07319-6 (1. Band) und ISBN 978-3-515-08087-3 (2. Band).
* Michael Salewski: Raeder, Erich. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 21, Duncker & Humblot, Berlin 2003, ISBN 3-428-11202-4, S. 104—106 (Digitalisat).
* Weinberg, Gerhard A World at Arms: A Global History of World War II, Cambridge: Cambridge University Press, 2005, ISBN 978-0-521-61826-7.

{{start box}}
|-
! colspan="3" style="background: #FFBBFF;" | Міжнародне визнання та нагороди
{{succession box|титул=[[Людина тижня (Тайм)|Людина тижня]]<br/>[[Тайм (журнал)|журналу «Тайм»]]|попередник=[[Сер (титул)|сер]]<br/> [[Стаффорд Кріппс]]<br/>[[Велика Британія]] |наступник=[[П'єр Лаваль]]<br/>[[Франція]]|роки=[[Файл:Time Magazine logo.svg|25px]]<br/> <tt>'''[[20 квітня]] [[1942]]'''</tt>}}
{{end box}}
{{start box}}
|-
! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами)<br/> Третього Рейху
{{succession box|титул=[[Файл:War Ensign of Germany 1933–1935.svg|35px]]<br/>[[Рейхсмаріне|Головнокомандувач<br/>Рейхсмаріне]]|попередник=[[грос-адмірал]] <br/>'''Еріх Редер''' |наступник=перетворене на [[Крігсмаріне]] |роки='''[[1 січня]] [[1928]]&nbsp;— [[31 травня]] [[1935]]'''}}
{{succession box|титул=[[Файл:Großadmiralflagge 1939-1945.svg|35px]]<br/>[[Крігсмаріне|Головнокомандувач<br/>Крігсмаріне]]|попередник= перейменоване з [[Рейхсмаріне]] |наступник=[[генерал-адмірал]]<br/>[[Карл Деніц]]|роки='''[[31 травня]] [[1935]]&nbsp;— [[30 січня]] [[1943]]'''}}
{{end box}}

{{Фельдмаршали нацистської Німеччини}}
{{Нюрнберзький процес}}
{{Бібліоінформація}}

{{Портали|Біографії|Нацистська Німеччина|Друга світова війна|Війна}}

{{DEFAULTSORT:Редер Еріх}}
[[Категорія:Засуджені до довічного позбавлення волі]]
[[Категорія:Німецькі військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Учасники Другої світової війни з Німеччини]]
[[Категорія:Померли в Кілі]]
[[Категорія:Адмірали Рейхсмаріне]]
[[Категорія:Грос-адмірали крігсмаріне]]
[[Категорія:Німецькі монархісти]]
[[Категорія:Уродженці Гамбурга]]