Перегляд вихідного коду сторінки Жандармерія

{{refimprove}}
{{unibox}}'''Жандарме́рія''' ({{lang-fr|gendarmerie}} від ''gens d'armes''&nbsp;— «люди зброї»)&nbsp;— різновид [[Військова поліція|військової поліції]] та орган [[Політичний розшук|політичного розшуку]]. До [[Велика французька революція|Французької революції 1789 року]]&nbsp;— різновид [[важка кавалерія|важкої кавалерії]] (спочатку&nbsp;— [[лейбгвардія]]).

== Історія ==
За часів [[Середньовіччя]] '''жандармами''' звалися важко озброєні [[лицар]]і, окрема [[гвардія]] [[Французький король|французького короля]]. Під час [[Велика французька революція|Французької революції]] (1789—1799) організовано замість скасованої земської поліції&nbsp;— жандармерію в новітньому розумінні, систематично розбудувавши її вже за [[Перша Французька імперія|імперії]] (початок XIX ст.). За французьким взірцем створено жандармерію і в країнах, у межах яких опинилися українські землі: [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]] та [[Російська імперія|Російській імперії]].

=== Австро-угорські жандарми ===

В Австро-Угорщині створено одностайний корпус жандармерії для всієї держави [[1849]] року спочатку як складову частину армії. В 1876 році її вилучено зі складу армії. Тоді ж, відповідно до двоподілу монархії, постали дві жандармерії: одна для «австрійських коронних країв», а друга&nbsp;— для «країв угорської корони».

Перша&nbsp;— «цісарсько-королівська жандармерія» («kaiserlich-königliche Gendarmerie») була врегульована законом про жандармерію з [[25 грудня]] [[1894]], який згодом став основою організації Державної жандармерії [[ЗОУНР]] (Західна Область Української Народної Республіки<ref>{{Cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15882 |title=Західна область Української Народної Республіки (ЗОУНР) {{!}} Енциклопедія Сучасної України |accessdate=30 травня 2020 |archive-date=20 червня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200620033554/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15882 }}</ref>). Згідно з ним, жандармерія підлягала&nbsp;— у військовому і господарсько-адміністраційному та вишкільному відношеннях&nbsp;— своїм військовим зверхникам (старшинам жандармерії). У виконуванні служби безпеки&nbsp;— адміністраційним урядам, а в останній інстанції в усіх справах міністерству крайової оборони. Військовим зверхником жандармерії був інспектор жандармерії в ранзі генерала жандармерії, розміщена на території одного коронного краю, мала свою крайову команду жандармерії; на українських землях&nbsp;— у Львові (ч. 5) для Галичини і в Чернівцях (ч. 13) для Буковини. Їм підлягали команди відділів Ж. (на декілька повітів), повітові команди і жандармські станиці&nbsp;— найнижчі організаційні клітини Ж. (в містах і більших селах). Посередньою ланкою між: крайовими командами і командами відділів були т.&nbsp;зв. експоновані булавні старшини жандармерії; в східній Галичині було їх три: у Львові, Перемишлі і Станиславові. Жандарми підлягали військовому судівництву. Вони виконували службу на підставі «службової інструкції», користуючись правами військ. і цивільної варти. Хоч призначенням жандармерії було стояти на сторожі закону та берегти життя і майно громадян, все-таки австрійсько-польська влада в Галичині нерідко зловживала нею для переслідування українського населення. В жандармерії служили також українці, однак їх приділювано до служби здебільша між неукраїнським населенням, тоді як на українських землях жандармерія складалася переважно з чужинців, головним чином поляків. Кільканадцять старшин українців, що служили в австрійській жандармерії, майже всі мали службове призначення поза українськими землями.

Подібну організацію мала й угорська королівська жандармерія («magyar királyi csendőrség»). Вона відіграла відому роль перед і під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] в переслідуванні закарпатських українців.

=== Жандармерія Російської імперії ===

У Російській Імперії діяв окремий [[Жандармерія в Російській імперії|корпус жандармерії]], створений [[Микола I (російський імператор)|Миколою І]] 1827 року. Він підлягав міністерству внутрішніх справ із окремим командиром корпусу, штабом і жандармським управлінням. Всю імперію поділено на 8 жандармських округів під командою генералів; їм підлягали губернські, а останнім&nbsp;— міські й повітові управління та окремі команди. Лише останні виконували службу порядкової поліції, тоді як всі інші частини займалися викриванням і розслідом політичних протидержавних дій. Для цього жандармерія користувалася широкими повноваженнями: право кожночасних обшуків, арештів тощо. Основна різниця між жандармерією царської Росії і західних країн полягала в тому, що перша була суто політичною поліцією, тоді як діяльність других зводилася до чинностей порядково-виконавчої служби. Бувши упривілейованим знаряддям деспотичного режиму, російська жандармерія разом із ославленою «охранкою» (таємною поліцією) здавлювала нещадно всі протирежимні прояви і їх носіїв; була вона також засобом гноблення й русифікації поневолених неросійських народів, а особливо українців.

У відновленій після революції в Росії [[Українська Народна Республіка|українській державі]] службу безпеки несла спершу міська та повітова міліція, за [[Українська Держава|гетьманату]] [[державна варта]], за [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]] знову міліція. Незалежно від цього, засновано 1919 для тієї ж служби «Кіш для охорони республіканського ладу»; 1920 організовано жандармерію. У зв'язку з цим видано «Тимчасову загальну інструкцію служби для жандармерії», затверджену військовим міністром УНР 24.09.1920.

=== Жандармерія УНР і ЗУНР ===

В [[ЗУНР]] встановлено 6.11.1918 Радою державних секретарів Корпус Державної Жандармерії. Його організація основувалася на колишньому австрійському законі з 1894 року. В останній інстанції Ж. підлягала у всіх справах державному секретаріатові військових справ. Команду Державної Ж. створено у Львові, що пізніше мала осідок в Тернополі, врешті в Станіславі. В кожній з 3 військово-територіальних областей встановлено «експонованого старшину Ж.», якому підлягали команди відділів, повітів і станиць. Комендантами Державної Ж. були отаман [[Індишевський Лев|Л. Індишевський]], з лютого 1919 підполковник О. Красіцький; заступниками останнього були Індишевський, а згодом підполковник Я. Яськевич. «Експонованими старшинами» були сотники: І. Козак ([[Львів]]), С. Малинович ([[Івано-Франківськ|Станіслав]]) та М. Алиськевич ([[Тернопіль]]). Інспектором Держ. Ж. іменовано полковника О. Гаванського.

Реорганізацію Ж. проведено законом УНРади з 15.2.1919, який змінив частково кол. австр. закон про Ж., встановлюючи, що Ж. підлягає щодо служби публічної безпеки держ. повітовим комісарам, а в справах військових, господарсько-адміністраційних, вишколу і контролю служби своїм командантам; в останній інстанції у всіх справах&nbsp;— державному секретаріатові внутрішніх справ. Пост інспектора Ж. скасовано, а натомість створено при державному секретаріаті внутрішніх справ «б відділ Ж. і поліції», начальником якого став отаман Ю. Волощук. Скасовано також пости експонованих старшин, але в березні 1919 створено такий пост в [[Дрогобич]]і, очолений отаманом І. Дичкою. Для вишколу пробних жандармів Команда Держ. Ж. організувала «доповняючий відділ». В лютому 1919 на 23 встановлених відділів Держ. Ж. було обсаджених повністю 18, а решта частково. Держ. Ж. перед переходом за [[Збруч]] налічувала 6 булавних і 25 сотенних старшин, 1000 професійних жандармів, 400 пробних (австрійських і українських вишколів) та 3000 міліціонерів, що становили доповнення жандармських станиць з уваги на воєнний час. Після ліквідації державного секретаріату внутрішніх справ в червні 1919 Державну Ж. підпорядковано спочатку Начальній Команді УГА, потім Команді Запілля, вкінці Військовій Канцелярії Диктатора ЗОУНР. Після виїзду останнього з України Державна Ж. перейшла в розпорядження і владу Команди Етапу УГА. За Збручем в липні 1919 перейменовано Державну Ж. на «Народну Сторожу», щоб не дратувати населення Центральної і Східної України пригадкою про злопам'ятну російську жандармерію. Із професійних і пробних жандармів створено 8 відділів «Народної Сторожі», що несли службу безпеки й допоміжну військову службу в районі розташування [[УГА]]. Після катастрофи УГА частина Державної Ж. вступила до Дійової Армії [[УНР]], інші опинилися в полоні або в таборах інтернованих в Чехо-Словаччині.

Рішенням державного секретаріату військових справ 24.3.1919 створено при Залізнодорожній військовій управі Залізнодорожну Жандармерію; вона виконувала службу безпеки на залізницях.

В УНР створення подібних формувань затверджено постановою [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]] від 14 березня 1920 року. Згідно неї було створено Корпус військових жандармів на чолі з [[Список міністрів оборони України|військовим міністром]]. Підрозділи діяли як на фронті так і у запіллі. У першому випадку підпорядковувалися командуванню фронту, у другому губернським і повітовим комісарам. Сотні польової жандармерії діяли при кожній дивізії, зокрема у складі [[Січові Стрільці|СС]] діяло 120 жандармів Польової варти<ref>Сідак B.C. Національні спецслужби в період Української революції 1917—1921&nbsp;рр.&nbsp;— Київ: Альтернативи, 1998 .&nbsp;— 320 с. : іл. ISBN 966-02-0222-9</ref>.

=== Жандарми після 1920 року ===
Після поразки [[Українська революція (1917—1921)|Української революції]] на землях колишньої [[Українська Народна Республіка|УНР]] існували поліційні формації різних держав. 

В [[УРСР]] діяла [[ВЧК]], перетворена на [[Державне політичне управління]] (згодом [[НКВС]] і [[Міністерство внутрішніх справ СРСР|МВС СРСР]]), як політична [[поліція]] та [[міліція]].

На українських землях під [[Польща|Польщею]] роль жандармерії виконувала державна поліція (Policja państwowa), організована на зразок жандармерії. Дана залишилася в [[Польща|Польщі]] лише за військовою жандармерією.

На [[Закарпаття|Закарпатті]] під чехо-словацькою владою діяла жандармерія (Československé četnictvo), організована на зразок колишньої австрійської.

Угорська жандармерія [[1939]]–[[1944]] під час окупації [[Закарпаття]] прославилася побиттям населення і репресіями проти інтелігенції<ref>''Славік Ю. В.'' 
[https://shron1.chtyvo.org.ua/Slavik_Yurii/Represii_uhorskoho_okupatsiinoho_rezhymu_v_Karpatskii_Ukraini_vesna_1939_r.pdf?PHPSESSID=1fl6fhdlr55p178pr7vfjmm554 Репресії угорського окупаційного режиму в Карпатській Україні (весна 1939 р.)]// Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. — 2014. — Вип. 2. — С. 40, 41, 42, 44.</ref>.

Під [[Румунія|Румунією]] подібні дії чинила сільська жандармерія (Jandarmeria rurală), що, крім охорони громадської безпеки, виконувала функції кримінальної поліції. У військовому відношенні вона підпорядквувалась Міністерству національної оборони, а в кримінальних справах&nbsp;— юстиції. Румунська жандармерія була поділена на легіони, секції, а на місцях&nbsp;— на станиці<ref>[https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/01/NS_Tom_19_Pidpillia_OUN_na_Bukovyni_1943-1951_Dokumenty_i_materialy.pdf Підпілля ОУН на Буковині: 1943-1951: документи і матеріали] / Національна академія наук України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, Видавництво «Літопис УПА», Галузевий державний архів Служби безпеки України; [упоряд. Д. Проданик]. — Літопис УПА. Нова серія. Том 19. — Київ-Торонто: Літопис УПА, 2012. — С. 31, 62, 69, 72, 73, 74, 89, 90. — 1000 екз. — ISBN 978-1-897431-38-2 (Canada). — ISBN 978-966-2105-38-4 (Україна)</ref>.

== За країною ==
* {{FRA}}: [[Національна жандармерія Франції]]
* {{ITA}}: [[Карабінери Італії]]
* {{ПрТ|Іспанія}}: [[Цивільна гвардія (Іспанія)]]
* {{ПрТ|Україна}}: [[Національна гвардія України]]
* {{POR}}: [[Національна республіканська гвардія (Португалія)]]
* {{ПрТ|Мексика}}: [[Національна гвардія (Мексика)]]
* {{ПрТ|Туреччина}}: [[Головне командування жандармерії (Туреччина)]]
* {{URS}}: [[Внутрішні війська МВС СРСР]]

== Див. також ==
* [[Військова служба правопорядку України]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{ЕУ}}&nbsp;— Т. 2.

== Посилання ==
* [http://cyclop.com.ua/content/view/306/58/1/4/#6538 Жандармерія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160730074557/http://cyclop.com.ua/content/view/306/58/1/4/#6538 |date=30 липня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|2}}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part4.pdf Жандарм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210504234615/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part4.pdf |date=4 травня 2021 }} // {{УМЕ4|сторінки=438}}
{{-}}{{Mil-stub}}
{{Військова справа та війна}}
{{Види ЗС}}

[[Категорія:Жандармерія| ]]