Перегляд вихідного коду сторінки Жмеринський район (1923—2020)

{{about|колишній Жмеринський район|сучасний район|Жмеринський район}}
{{Район
 | назва           = Жмеринський
 | статус          = ліквідована
 | країна          = {{Прапорець|USR}} [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] ([[Файл:Flag_of_the_Ukrainian_Soviet_Socialist_Republic.svg|border|20пкс]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]]), </br> {{UKR}}
 | регіон          = {{Прапор|Вн}} [[Вінницька область]]
 | прапор          = Flag of Zhmerynka raion.svg
 | опис прапора    = Прапор Жмеринського району
 | герб            = Герб Жмеринського району.png
 | опис герба      = Герб Жмеринського району
 | мапа            = 
 | код КОАТУУ      = 0521000000
 | утворений       = [[7 березня]] [[1923]] року
 | ліквідований    = [[17 липня]] [[2020]] року<ref>{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>
 | населення       = 
 | площа           = 1130
 | густота         = 
 | код району      = 4332
 | поштові індекси = 23100—23163
 | центр           = м. [[Жмеринка]]
 | розташування    = Zhmerynskyi-Raion.png
 | міста           = 
 | смт             = 1
 | села            = 59
 | селища          = 10
 | міські ради     = 
 | селищні ради    = 1
 | сільські ради   = 27
 | адреса          = 23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Б. Хмельницького, 4
 | вебсторінка     = [https://zhmerynka-rda.gov.ua/ Жмеринська РДА]<br/>[http://www.zhmrada.gov.ua/ Жмеринська районна рада]
 | голова РДА      = Ніколайчук Святослав Володимирович<ref>{{РПУ|298/2020-рп|24 квітня 2020|Про призначення С.Ніколайчука головою Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області|link=https://www.president.gov.ua/documents/2982020-rp-33489}}</ref>
 | голова ради     = Малярчук Василь Григорович
}}

'''Жме́ринський райо́н'''&nbsp;— колишній [[Список районів України (1966—2020)|район]] [[Вінницька область|Вінницької області]] [[Україна|України]]. Районний центр&nbsp;— місто [[Жмеринка]], хоча сама Жмеринка як місто обласного значення до району не входило. <!-- Населення подано у нових межах. -->

== Географія ==

Жмеринський район&nbsp;— один із найбільших районів області. Площа району 1,2&nbsp;тис.&nbsp;км² або 117&nbsp;тис.&nbsp;га. На півночі він межує з [[Вінницький район (1923—2020)|Вінницьким]] і [[Літинський район|Літинським]], на півдні&nbsp;— з [[Шаргородський район|Шаргородським]], на заході&nbsp;— з [[Барський район|Барським]], на сході&nbsp;— з [[Тиврівський район|Тиврівським]] районами області.

{{Розташування2|nw=[[Хмельницька область]]<br/><small>([[Деражнянський район (Хмельницька область)|Деражнянський район]])</small>|n=[[Літинський район]]|ne=[[Вінницький район]]|w=[[Барський район]]|c=[[Жмеринка]]|e=[[Тиврівський район]]|sw=|s=[[Шаргородський район]]|se=}}

Район розташований у західній частині області і належить до правобережної [[лісостеп]]ової зони південно-західної частини [[Україна|України]]. Район розташований на перехресті залізничних колій Київського, Могилів-Подільського, Одеського і Львівського напрямків. До вузлової станції [[Жмеринка (станція)|Жмеринка]] протягом року цілодобово йде великий потік поїздів. Із п'яти посадочних платформ станція приймає і відправляє пасажирів, а на вантажно-товарній станції, що знаходиться на [[Жмеринка-Подільська|Посту-Подільському]], формуються вантажні перевезення.

Районний центр&nbsp;— [[Жмеринка]]. Адміністративна територія району поділяється на 68 сіл і селище міського типу&nbsp;— [[Браїлів (селище)|Браїлів]]. Функціонують 28 місцевих рад; [[Браїлівська селищна рада|Браїлівська селищна]] (30 депутатів) та 27 сільських рад (420 депутатів).

== Природні умови ==

З корисних копалин видобуваються [[граніт]], [[вапняк]]и для хімічної та цукрової промисловості, вапняк для випалювання вапна, будівельні піски, цегельна сировина. З 30 родовищ нині розробляється 4, всі інші перебувають у резерві.

Розташований в межах [[Подільська височина|Подільської височини]]. Рельєф району&nbsp;— хвиляста рівнина із невеликим схилом на схід та південний схід. Наявність балочної системи визначає водно-ерозійний характер рельєфу, але це дає змогу використовувати сільськогосподарську техніку.

Клімат району помірно [[континентальний клімат|континентальний]], з помірно м'якою зимою та теплим літом. Він сприяє проведенню всіх сільськогосподарських робіт, відпочинку і туризму. Тривала й достатньо суха осінь, велика кількість сонячних днів. Територія району належить до першого помірно-теплого, вологого агрокліматичного району. Максимальна температура повітря може сягнути +38&nbsp;°C, мінімальна&nbsp;— −33&nbsp;°C, а середньорічна +7&nbsp;°C. Такі кліматичні умови сприятливі для землеробства.

Річки: [[Рів (річка)|Рів]], [[Ровець|Рівець]], [[Мурафа (річка)|Мурафа]], [[Згар (річка)|Згар]], [[Мурашка (річка)|Мурашка]], їх притоки&nbsp;— спокійні, тихоплинні, повноводні. Річка Рів&nbsp;— притока [[Південний Буг|Південного Бугу]], Мурафа і Мурашка&nbsp;— [[Басейн Дністра|басейн Дністра]].

Ґрунти району&nbsp;— [[сірі лісові ґрунти|сірі лісові]] опідзолені та сірі лісові суглинкові, мають малий вміст гумусу від 0,8 до 1,8 відсотка.

На території району 20 об'єктів заповідного фонду Вінницької області. Загальна площа їх становить 493,49&nbsp;га.

[[Чернятинський парк]] визнаний пам'ятником садово-паркової архітектури минулого, його взято під охорону як дендрологічний парк. Створювали його разом з палацом, площа парку 31 га. Його творець&nbsp;— садівник-пейзажист італієць Денис Маклед. Тут окліматизувались дерева: [[бархан амурський]], [[дуб червоний]], [[Бук звичайний|бук лісовий]], [[катальта бегоневидна]], [[форзація плакуча]], [[тамарикс чотиритичинковий]]&nbsp;— всього 120 видів різних дерев і чагарників.

Район має значні рекреаційні ресурси, до яких можна віднести також парки та лісові масиви сіл Чернятин, Северинівка, Браїлів, Демидівка, Олександрівка, Носківці.

== Історія ==

=== Утворення району ===
За постановою [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|Всеукраїнського центрального виконавчого комітету]] від 7.03.1923&nbsp;р. «Про адміністративно-територіальний поділ» була утворена Вінницька округа. До неї увійшли новоутворені райони:
* Жмеринський з 11 сільськими радами (Браїлівська, Ворошилівська, Демидівська, Велико-Жмеринецька, Жуковецька, Людавська, Михайлівська, Новоселицька, Сьомацька (Сіоманська), Потоцька), місто Жмеринка;
* Межирівський з 13 сільськими радами: Біликовецька, Винниковецька, Головчинецька, Дубівська, Коростівецька, Лопатинецька, Лисогірська, Межирівська, Почапинецька, Северинівська, Сербинівська, Стодулецька, Чернятинська. (Район проіснував до 1932 року);
* Станіславчицький з 14 сільськими радами.

=== Друга світова війна ===
Визволені населені пункти
{| class="wikitable"
|-
! Населений пункт !! Дата
|-
| Вознівці, Мала Жмеринка, Жуківці, Сідаво, Рижавка, Потоки || 17.03.1944
|-
| Леляки, Подільське, Тартак, Мартинівка, Межирів, Рів, Рожепи, Лопатинці, Біликівці, Сьомаки, Олексіївка, Тарасівка, Ярошинка, Будьки, Щучинці, Станіславчик, Носківці, Кудіївці || 18.03.1944
|-
| Г.Мовчанська, Л.Мовчанська, Мовчани, Кацмазів, Телелинці, Кам'яногірка || 19.03.1944
|-
| Сл. Носковецька, Олександрівка, Голубівка, Чапаевка, Почапинці, Лисогірка, Зоринці || 20.03.1944
|-
| Северинівка || 20—22.03.1944
|-
| Сербинівці|| 20—23.03.1944
|-
| Браїлів, Демидівка, Могилівка || 21.03.1944
|-
| Жмеринка || 22.03.1944
|-
| Стодульці, Сл. Межирівська, Кармалюкове, Петрані, Куриловці, Новоселиця, Дубова || 23.03.1944
|-
| Сл. Чернятинська, Чернятин, Токарівка || 24.03.1944
|}

== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Жмеринського району}}
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 [[селищна рада|селищну раду]] та 27 [[Сільська рада|сільських рад]], які об'єднують 69 [[населений пункт|населених пунктів]] та підпорядковані [[Жмеринська районна рада|Жмеринській районній раді]]. Адміністративний центр&nbsp;— місто [[Жмеринка]], яке має статус [[Міста України#Міста обласного підпорядкування|міста обласного значення]], тому не входить до складу району<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistvin.html Адміністративно-територіальний устрій Жмеринського району] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120611205532/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistvin.html |date=11 червня 2012 }} на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.

== Утворення об'єднання територіальних громад у Жмеринському районі ==
Створено 2 територіальні громади це [[Жмеринська міська громада|Жмеринське ОТГ]] та [[Северинівська сільська громада|Северинівське ОТГ]]. В проєкті ще Станіславське ОТГ.

== Транспорт ==
З півночі на південь район перетинає [[Південно-Західна залізниця]] і проходять шляхи на [[Київ]], та {{Автошлях E|583}} ([[Кишинів]]). Існуюча мережа автомобільних доріг району має загальну довжину 384,3&nbsp;км, із них 45&nbsp;% доріг із твердим покриттям.

Автошляхи: {{Автошлях Т|0214}}, {{Автошлях Т|0218}}, {{Автошлях Т|0241}} та {{Автошлях Т|0242}}.

Залізничні станції: [[Браїлів (станція)|Браїлів]], [[Кордишівка (станція)|Кордишівка]], [[Матейкове (станція)|Матейкове]] та [[Сербинівці (станція)|Сербинівці]].

Зупинні пункти: [[Кар'єрна (зупинний пункт, Південно-Західна залізниця)|1132 км]], [[Будьки (зупинний пункт)|Будьки]], [[Демидівка (зупинний пункт)|Демидівка]], [[Дубки (зупинний пункт)|Дубки]], [[Жуківці (зупинний пункт)|Жуківці]], [[Козачівка]], [[Лопатиниці]], [[Межирів (зупинний пункт)|Межирів]], [[Могилівка (зупинний пункт)|Могилівка]], [[Стодульці (зупинний пункт)|Стодульці]], [[Тартак (зупинний пункт)|Тартак]] та [[Чернятин (зупинний пункт)|Чернятин]].

== Господарство ==

В експлуатації перебуває 150&nbsp;км газових мереж, річне споживання природного газу&nbsp;— понад 1,273&nbsp;млн.&nbsp;м³.

Діють 1590&nbsp;км ліній електропередач. Сумарне споживання електроенергії протягом року становить 150&nbsp;млн.&nbsp;кВт/год.

=== Підприємства ===
* [[Демидівський гранкар'єр]]
* [[Браїлівський сокоморсовий завод]]
* [[Мартинівський спиртзавод]]
* [[Браїлівське ТОВ «Кристал»]]
* [[Чернятинський пивзавод]]
* швейна фабрика [[«Браїлівчанка»]]
* [[ТОВ «Конкорд»]] (с. Северинівка)
* [[Браїлівський цегельний завод]]
* [[«Агромаш»]] (м. Жмеринка)

== Населення ==
;Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref name="ukrcensus">{{cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F005&ti=19A050201%5F042%5F005%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C2%B3%ED%ED%E8%F6%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Вінницька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать |language=uk |trans_title=Населення за статтю та віком…2001 |publisher=[[Державна служба статистики України]] |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201123162130/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_005&ti=19A050201_042_005.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C2%B3%ED%ED%E8%F6%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |archivedate=23 листопада 2020 }}</ref>:
{{СВ-Таблиця-Піраміда
 | макс=2310 | всього=44136
 | ч0=990 | ж0=990
 | ч5=1343 | ж5=1288
 | ч10=1499 | ж10=1422
 | ч15=1719 | ж15=1341
 | ч20=1211 | ж20=1098
 | ч25=1314 | ж25=1310
 | ч30=1382 | ж30=1282
 | ч35=1362 | ж35=1302
 | ч40=1410 | ж40=1326
 | ч45=1209 | ж45=1213
 | ч50=1079 | ж50=1361
 | ч55=974 | ж55=1453
 | ч60=1549 | ж60=2310
 | ч65=968 | ж65=1467
 | ч70=976 | ж70=2039
 | ч75=544 | ж75=1721
 | ч80=229 | ж80=781
 | ч85=128 | ж85=544
}}
Національний склад населення за даними перепису 2001 року<ref name="Розподіл населення за національністю та рідною мовою">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_021_005&ti=19A050501_021_005.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%ED%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%B3%F1%F2%FE%20%F2%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE,%20%C2%B3%ED%ED%E8%F6%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20(2)&path=../Database/Census/05/02/02/&lang=1&multilang=uk|title=Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Вінницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову|accessdate=2017-08-26|archive-date=16 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210516002240/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_021_005&ti=19A050501_021_005.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%ED%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%B3%F1%F2%FE%20%F2%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C2%B3%ED%ED%E8%F6%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F02%2F02%2F&lang=1&multilang=uk}}</ref>:

{|rules="all" style="border: 1px solid #999"
|- bgcolor="#CD9B9B"
! Національність
! Кількість осіб
! Відсоток
|-
| [[Українці в Україні|українці]]
| align="right"| 42992
| align="right"| 97,41&nbsp;%
|-
| [[Росіяни в Україні|росіяни]]
| align="right"| 883
| align="right"| 2,00&nbsp;%
|-
| [[Молдовани в Україні|молдовани]]
| align="right"| 68
| align="right"| 0,15&nbsp;%
|-
| [[Поляки в Україні|поляки]]
| align="right"| 29
| align="right"| 0,07&nbsp;%
|-
| [[Білоруси в Україні|білоруси]]
| align="right"| 26
| align="right"| 0,06&nbsp;%
|-
| інші
| align="right"| 138
| align="right"| 0,31&nbsp;%
|}

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року<ref name="Розподіл населення за національністю та рідною мовою"/>:

{|rules="all" style="border: 1px solid #999"
|- bgcolor="#CD9B9B"
! Мова
! Кількість осіб
! Відсоток
|-
| [[Українська мова в Україні|українська]]
| align="right"| 43107
| align="right"| 97,67&nbsp;%
|-
| [[Російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 910
| align="right"| 2,06&nbsp;%
|-
| [[Молдовська мова в Україні|молдовська]]
| align="right"| 28
| align="right"| 0,06&nbsp;%
|-
| [[Азербайджанська мова|азербайджанська]]
| align="right"| 16
| align="right"| 0,04&nbsp;%
|-
| [[Вірменська мова|вірменська]]
| align="right"| 15
| align="right"| 0,03&nbsp;%
|-
| інші
| align="right"| 60
| align="right"| 0,14&nbsp;%
|}

Населення району станом на 01.01.2005 року становить 40,5&nbsp;тис. чоловік, що становить 2,2&nbsp;% від населення Вінницької області, в тому числі міське населення&nbsp;— 14&nbsp;%, сільське&nbsp;— 86&nbsp;%.

== Політика ==
[[Файл:Жмеринська районна рада.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Жмеринська районна рада. 2009 рік.]]
25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Жмеринського району було створено 58 виборчих дільниць. Явка на виборах складала&nbsp;— 69,56&nbsp;% (проголосували 19 993 із 28 742 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]&nbsp;— 66,56&nbsp;% (13 308 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]&nbsp;— 17,01&nbsp;% (3 401 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— 6,42&nbsp;% (1 284 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]&nbsp;— 2,49&nbsp;% (497 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів&nbsp;— 0,96&nbsp;%.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-03-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180227134347/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|archivedate=2018-02-27|deadurl=yes}}</ref>

== Соціальна сфера ==

У районі функціонують заклади освіти: Чернятинський державний аграрний технікум та Браїлівське СПТУ&nbsp;№&nbsp;6, загальноосвітніх шкіл І ступеня&nbsp;— 3, шкіл І-П ступенів&nbsp;— 26, шкіл І—III ступенів&nbsp;— 12. В них навчається 5131 учень. Дошкільних дитячих закладів&nbsp;— 10, у них вихованців&nbsp;— 290.

Галузь культури району об'єднує 20 будинків культури, 36 сільських клубів, 61 бібліотеку, 4 музеї, в&nbsp;т.&nbsp;ч. державний музей П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського, Н.&nbsp;Ф.&nbsp;Фон-Мекк, народний музей Устима Кармалюка (єдиний в Україні). У смт&nbsp;[[Браїлів (селище)|Браїлів]] та с.&nbsp;[[Станіславчик (Жмеринський район)|Станіславчик]] працюють філії Жмеринської музичної школи.

Районне територіальне медичне об'єднання має у своєму підпорядкуванні районну лікарню, 4 дільничні лікарні, 5 медамбулаторій, 47 фельдшерсько-акушерських пунктів. В усіх закладах працює 530 медпрацівників.

На території району діє 16 громадських організацій і 13 осередків політичних партій, 66 релігійних громад: 32 [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ Московського патріархату]]; 14&nbsp;— [[Православна церква України|ПЦУ]]; 2&nbsp;— старообрядських; 4&nbsp;— [[Римсько-католицька церква в Україні|римо-католицьких]]; 1&nbsp;— [[Євангельські християни-баптисти|євангелійських християн-баптистів]]; 7&nbsp;— [[П'ятидесятництво в Україні|християн євангельської віри]]; 5&nbsp;— [[Церква адвентистів сьомого дня|адвентистів сьомого дня]].

== ЗМІ ==
[[Файл:Жмеринська газета.jpg|міні|Логотип «Жмеринської газети»]]

=== Преса ===
{{col-begin}}
* [[Жмеринська газета]]&nbsp;— це газета, що описує життя, найважливіші події, а також історичні свідчення про Жмеринку
* [[Жмеринський Меридіан]]&nbsp;— це газета, що описує життя Жмеринського району
* [[Наша Газета]]&nbsp;— це газета, де розміщено оголошення та програма на ефірні та кабельне телебачення
* ІНФО Жмеринка
* Колорит
{{col-end}}

=== Інтернет-видання ===

* [https://zhmerynka.city/ Жмеринка.City] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190904142243/http://zhmerynka.city/ |date=4 вересня 2019 }}&nbsp;— інтернет-видання про життя Жмеринки і Жмеринського району. Засноване колективом «Жмеринської газети» у жовтні 2018 року за підтримки [[Мережа міських сайтів The City|Агенції розвитку локальних медіа «Або»]]. Входить до [[Мережа міських сайтів The City|мережі міських сайтів The City]].

=== Радіо ===
{{col-begin}}
* 67.34 FM радіостанція «Обрій» працює на частотах Першої програми Українського Радіо
{{col-end}}

=== Телебачення ===
{{col-begin}}
* Кабельне телебачення. Раніше використовувалося місцеве телебачення «Децебал», після продажу підприємства київській фірмі місцеве телебачення транслюється фірмою «DataGroup»
{{col-end}}

== Персоналії ==

* [[Устим Кармалюк]] (1787—1835)&nbsp;— керівник повстанського руху на Поділлі у 1813—1835 роках проти національного і соціального гніту українських кріпаків панами.
* [[Малько Микола Андрійович|Микола Малько]] (1883—1961)&nbsp;— український радянський диригент, головний диригент Сіднейського симфонічного оркестру (1957—1961).
* [[Абрамов Тихін Порфирійович|Тихін Абрамов]] (1901—1991)&nbsp;— радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни 1941—1945&nbsp;— командир танкової бригади, полковник Червоної Армії.
* [[Білоконь Микола Васильович|Микола Білоконь]] (1955)&nbsp;— 5-й Міністр внутрішніх справ України (2003—2005).
* [[Володимир (Війтишин)]] (1959)&nbsp;— архієпископ і митрополит Івано-Франківський Української Греко-Католицької Церкви.

== Пам'ятки культури ==
У селі Головченці, (нині [[Кармалюкове]]) народився і виріс легендарний народний герой, керівник селянського руху першої половини XIX&nbsp;ст. [[Устим Кармалюк]]. Тут створено його музей, у центрі села стоїть йому пам'ятник, мозаїчне панно, присвячене народному герою прикрашає сільський Будинок культури.

У с.&nbsp;[[Станіславчик (Жмеринський район)|Станіславчик]] проживав свого часу видатний український письменник [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайло Коцюбинський]].

Із селом [[Новоселиця (Жмеринський район)|Новоселиця]] пов'язане ім'я талановитої актриси та письменниці [[Тобілевич Софія Віталіївна|Софії Дідковської-Тобілевич]].

У різний час у с.&nbsp;[[Носківці]] перебували художник [[Антон Лямче]], відомий російський поет [[Надсон Семен Якович|Семен Надсон]], поет-демократ [[Руданський Степан Васильович|Степан Руданський]]. Письменник [[Смолич Юрій Корнійович|Юрій Смолич]] неодноразово бував у Носківцях, відвідуючи рідну сестру, яка тут вчителювала. Письменник [[Сікорський Яків Парфентійович|Яків Пантелеймонович Сікорський]], автор книги «Не ходи манівцями», [[Гудима Андрій Дмитрович|Андрій Гудима]], письменник, поет навчалися в Носковецькій десятирічці.

У селищі [[Браїлів (селище)|Браїлів]] знаходиться [[Троїцький Браїлівський жіночий монастир УПЦ МП|архітектурний ансамбль Свято-Троїцького монастиря]], в якому розміщений жіночий монастир; маєток [[Надія Філаретівна фон Мекк|Надії Філаретівни фон Мекк]]&nbsp;— меценатки класика російської музики [[Чайковський Петро Ілліч|Петра Ілліча Чайковського]] (він п'ять разів побував у Браїлові).

[[4 жовтня]] [[1891]] року у селі [[Сербинівці]], неподалік м. [[Жмеринка]], народився і мешкав з батьками в родині німецького колоніста Освальд-Еккард Бурґгардт, відомий, як знаменитий український поет [[Юрій Клен]]. Однн із п'яти прославлених [[неокласики|«неокласиків»]], до складу яких входили також [[Рильський Максим Тадейович|Максим Рильський]], [[Драй-Хмара Михайло Опанасович|Михайло Драй-Хмара]], [[Зеров Микола Костянтинович|Микола Зеров]] та [[Филипович Павло Петрович|Павло Филипович]]. Про це читайте в [[есея | есеї]] письменника [[Горобець Олександр Олександрович|Олександра Горобця]] «[[Блукання довкруги знаменитого Клена]]»

У с.&nbsp;[[Чернятин (Жмеринський район)|Чернятин]] на початку XVIII&nbsp;ст. [[Ігнатій Вітославський]] збудував палац-фортецю. Будівля збереглася без особливих змін, у ній 29 кімнат, бенкетна зала.

=== Див. також ===
* [[Пам'ятки архітектури Жмеринського району]]
* [[Перелік пам'яток монументального мистецтва Вінницької області#Жмеринський район|Пам'ятки монументального мистецтва Жмеринського району]]
* [[Пам'ятки історії Жмеринського району]]
* [[Пам'ятки археології Жмеринського району]]
* [[Список культових споруд Жмеринського району]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [https://zhmerynka.city/ Жмеринка.City&nbsp;— інтернет-видання про життя Жмеринки і Жмеринського району] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190904142243/http://zhmerynka.city/ |date=4 вересня 2019 }}
* [https://web.archive.org/web/20130625014450/http://zhmerynka-rda.gov.ua/index/pasport_rajonu/0-2 Жмеринська РДА&nbsp;— Паспорт Жмеринського району]
* [https://web.archive.org/web/20160320144419/http://myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/23zhmerynka.html Мислене древо]
* Стаття Жмеринка [http://imsu-vinnycja.com/mista-i-sela-vinnyckoi-oblasti/zhmerynskyj-rajon/zhmerynka.html - Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130305041430/http://imsu-vinnycja.com/mista-i-sela-vinnyckoi-oblasti/zhmerynskyj-rajon/zhmerynka.html |date=5 березня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.&nbsp;— 630 с.)

== Література ==
* Жмеринський район // [[Історія міст і сіл Української РСР]] : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.217-239


{{нормативний контроль}}
{{Жмеринський район|nocat=1}}
{{Вінницька область}}

[[Категорія:Жмеринський район]]
[[Категорія:Колишні райони Вінницької області]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1923]]
[[Категорія:Виборчий округ 14]]
[[Категорія:Засновані у Вінницькій області 1923]]