Перегляд вихідного коду сторінки Збройні сили Франції

{{Картка збройних сил
| країна            = 
| назва             = Збройні сили Франції
| місцева_назва     = {{Lang|fr|Forces armées françaises}}
| зобр              = [[Файл:Emblème de l'État-Major des armées (EMA).svg|200px]]
| розмір_зобр       = 
| підпис            = Емблема Штабу оборони Франції
| зобр2             = 
| розмір_зобр2      = 
| підпис2           = 
| гасло             = 
| засновані         = 
| поточна_форма     = 
| розпущені         = 
<!-- Види ЗС -->
| види              = 
{{tree list}}
*{{flagicon image|Logo of the French Army (Armee de Terre).svg|size=25px}} [[Французька Армія]]
**{{flagicon image|Grenade legion.svg|size=25px}} [[Французький іноземний легіон]]
*{{flagicon image|LOGO MARINE NATIONALE 2021.svg|size=25px}} [[Військово-морські сили Франції]]
*{{flagicon image|Logo de l'Armée de l'Air et de l'Espace.svg|size=25px}} [[Повітряно-космічні сили Франції]]
*{{flagicon image|Gendarmerie nationale logo.svg|size=25px}} [[Національна жандармерія Франції]]
{{Tree list/end}}
| штаб              = [[Гексагон Балард]], [[Париж]]
| льотні_години     = <!-- середній наліт годин у ВПС -->
<!-- Командування -->
| головком          = {{flagicon image|Standard of the President of France.svg|size=25px}} [[Президент Франції|Президент]] [[Емманюель Макрон]]
| головком_назва    = [[Президент Франції|Головнокомандувач Збройних Сил]]
| міністр           = {{flagicon image|Marque mindef.svg|size=25px}} [[Себастьян Лекорню]]
| міністр_назва     = [[Міністр збройних сил Франції]]
| командувач        = 
| командувач_назва  = 
| нач_штабу         = {{flagicon image|Marque CEMA.svg|size=25px}} [[Армійський генерал|Général d'armée]] [[Тьєррі Буркгард]]
| нач_штабу_назва   = [[Начальник Генерального штабу (Франція)|Начальник Генерального штабу]]
<!-- Людські ресурси -->
| вік               = 17.5
| призов            = Відсутній
| людські_дані      = <!-- Рік наведених даних -->
| людські_вік       = 16-50
| доступні          = 
| доступні_ж        = 
| придатні          = 
| придатні_ж        = 
| досягають         = 
| досягають_ж       = 
| активні           = 198,241<ref name="Studies2023">{{cite book| title=The Military Balance 2023| author1=International Institute for Strategic Studies| author-link1=International Institute for Strategic Studies| date= Лютий 2023| publisher=[[Routledge]]| location=[[Лондон]]| isbn=9781032012278| ref=IISS2021}}</ref> 

| рейтинг           = 9-те
| резерв            = 25,785<ref name="Studies2023"/> 
| розгорнуті        = 
<!-- Фінансування -->
| бюджет            =  53.6 млрд. [[Долар США|$]]<ref name="SIPRI-2020">{{cite web |date=April 2023 |title=Trends in World Military Expenditure, 2022 |url=https://www.sipri.org/sites/default/files/2023-04/2304_fs_milex_2022.pdf |archive-url= |archive-date= |access-date=29 квітня 2023 |publisher=[[Стокгольмський інститут дослідження проблем миру]]}}</ref><br />([[Список країн за військовими витратами|посіла 8 місце]])
| відсоток_ВВП      = 1.9% {{small|(2022)}}<ref name="SIPRI-2020"/>
<!-- Промисловість -->
| дом_постачальники = 
{{plainlist|
*[[Airbus]]
*[[ArianeGroup]]
*[[Dassault Aviation]]
*[[MBDA]]
*[[Naval Group]]
*[[Nexter|Nexter Systems]]
*[[Safran]]
*[[Thales Group|Thales]]
}}
| зак_постачальники = 
{{plainlist|
*{{USA}}
*{{UK}}
*{{BRA}}
*{{SWI}}
*{{GER}}
*{{NET}}
*{{ITA}}
*{{NOR}}
*{{CAN}}
*{{BEL}}
*{{AUT}}
*{{CIV}}
}}
| імпорт            = 84 млн. $ (2014-2022)<ref name="SIPRI_India"/>
| експорт           = 2,60 млрд. $ (2014-2022)<ref name="SIPRI_India">{{cite web|url=https://armstrade.sipri.org/armstrade/page/values.php|title=TIV of arms imports/exports data for France, 2014-2022|date=30 січня 2024|work=[[Стокгольмський інститут дослідження проблем миру]]}}</ref>
<!-- Пов'язані статті -->
| історія           = [[Військова історія Франції]]
| відзнаки          = 
| нагороди          = 
}}
'''Збро́йні си́ли Франції''' ({{lang-fr|Forces armées françaises}}) складаються з чотирьох [[Вид збройних сил|видів збройних сил]] - [[Французька Армія|Армії]], [[Військово-морські сили Франції|військово-морського флоту]], [[Повітряно-космічні сили Франції|повітряно-космічних сил]] і [[Національна жандармерія Франції|національної жандармерії]]. [[Національна гвардія (Франція)|Національна гвардія]] служить [[Військовий резерв|військовим резервом]] французьких збройних сил. Згідно з [[Конституція Франції|Конституцією Франції]], [[президент Франції]] є [[головнокомандувач]]ем французьких збройних сил. Франція має [[Список країн за військовими витратами|восьмий за величиною оборонний бюджет у світі]] і другий за величиною в [[Європейський Союз|Європейському Союзі]] (ЄС). Вона також має [[Список країн за чисельністю збройних сил|найбільшу за чисельністю армію]] в ЄС.<ref name="SIPRI">{{cite web |url = https://www.sipri.org/sites/default/files/Milex-constant-2015-USD.pdf |title = Military expenditure by country, in constant (2015) US$ m., 2007–2016 (table) |publisher = [[Стокгольмський інститут дослідження проблем миру]] |access-date= 18 серпня 2017}}</ref> У звіті [[Credit Suisse]] за 2015 рік французькі збройні сили посідають шосте місце у світі серед найпотужніших збройних сил.<ref name="CreditSuisse2015">{{cite report|url=http://publications.credit-suisse.com/tasks/render/file/index.cfm?fileid=EE7A6A5D-D9D5-6204-E9E6BB426B47D054|title=The End of Globalization or a more Multipolar World?|publisher=[[Credit Suisse]] AG|first1=Michael|last1=O’Sullivan|first2=Krithika|last2=Subramanian|date=2015-10-17|access-date=2017-07-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20180215235711/http://publications.credit-suisse.com/tasks/render/file/index.cfm?fileid=EE7A6A5D-D9D5-6204-E9E6BB426B47D054|archive-date=15 лютого 2018|url-status=dead}}</ref>

Загалом, [[Франція]] є однією з небагатьох країн, у складі збройних сил якої є майже повний спектр сучасного [[озброєння]] та [[Військова техніка|військової техніки]] власного виробництва&nbsp;— від стрілецької зброї до [[Шарль де Голль (авіаносець)|ударних атомних авіаносців]] (які, окрім Франції, є тільки у [[Військово-морські сили США|США]]).

Франція з [[4 квітня]] [[1949]] року була членом військово-політичної організації [[НАТО]]. З липня 1966 року вийшла з військової організації, залишаючись учасницею політичної структури Північноатлантичного договору. [[2009]] року повернулась до усіх залишених структур.

Франція також є членом [[Ядерний клуб|Ядерного клубу]].

У 2003 році у Франції було завершено другу частину реформи збройних сил, яку було розпочато 1996 року. У рамках цієї реформи відбулись скасування призову й перехід до професійної, менш численної, але ефективнішої армії. Реформа мала тривати до [[2015]] року<ref>Ю. Акімов, Р. Костюк, І. Чернов Франція у світовому порядку XXI століття // Видавництво СПбДУ 2007. </ref>.

== Історія ==
{{Main|Військова історія Франції}}

Військова історія Франції охоплює величезну кількість конфліктів і боротьби, що тривали понад 2 000 років на територіях, що охоплюють сучасну Францію, велику Європу і [[Французька колоніальна імперія|французькі територіальні володіння за океаном]]. За словами британського історика [[Ніл Ферґюсон|Ніла Ферґюсона]], французи брали участь у 50 зі 125 великих європейських воєн, що точилися з 1495 року; це більше, ніж будь-яка інша європейська держава. За ними йдуть австрійці, які воювали в 47 з них, іспанці - в 44 і англійці (а пізніше британці), які брали участь в 43. Крім того, з усіх зафіксованих конфліктів, що відбулися з 387 року до н.е., Франція брала участь у 168 з них, виграла 109, програла 49 і звела внічию 10.<ref>{{Cite web|last=Ferguson|first=Niall|date=2001|title=The Cash Nexus: Money and Power in the Modern World, 1700–2000; p.25-27|url=https://www.goodreads.com/book/show/135753.The_Cash_Nexus|access-date=2020-07-05|website=www.goodreads.com}}</ref>

Гало-римський конфлікт тривав з 60 року до н.е. до 50 року н.е., коли римляни здобули перемогу в [[Галльська війна|завоюванні Галлії]] [[Гай Юлій Цезар|Юлієм Цезарем]]. Після занепаду [[Римська імперія|Римської імперії]] [[Германці|германське плем'я]], відоме як [[франки]], взяло під свій контроль [[Галлія|Галлію]], перемігши конкуруючі племена. "Земля Франків", від якої походить назва Франції, досягла найвищих точок експансії за часів королів [[Хлодвіг|Хлодвіга I]] та [[Карл I Великий|Карла I Великого]]. У [[Середньовіччя|Середньовіччі]] суперництво з Англією та [[Священна Римська імперія|Священною Римською імперією]] призвело до великих конфліктів, таких як [[Норманське завоювання Англії|Нормандське завоювання]] та [[Столітня війна]]. Завдяки все більш централізованій монархії, першій постійній армії з часів Римської імперії та використанню артилерії, Франція вигнала англійців зі своєї території і вийшла з Середньовіччя наймогутнішою державою Європи, щоб потім поступитися цим статусом Іспанії після поразки в [[Італійські війни|Італійських війнах]]. [[Релігійні війни у Франції|Релігійні війни]] скалічили Францію наприкінці 16 століття, але велика перемога над Іспанією у [[Тридцятилітня війна|Тридцятилітній війні]] знову зробила Францію наймогутнішою державою на континенті. Паралельно Франція створила свою [[Французька колоніальна імперія|першу колоніальну імперію]] в Азії, Африці та Америці. За [[Людовик XIV|Людовика XIV]] Франція досягла військової переваги над своїми суперниками, але ескалація конфліктів з дедалі потужнішими ворожими коаліціями [[Війна за іспанську спадщину|обмежила французькі амбіції]] і призвела до банкрутства королівства на початку XVIII століття.

[[Файл:Free French Foreign Legionnairs.jpg|thumb|right|[[Французький іноземний легіон|Легіонери]] [[Вільна Франція|Вільної Франції]] в [[Битва за Бір-Хакейм|битві за Бір-Хакейм]] (1942)]]
Відроджена французька армія здобула перемоги в династичних конфліктах проти [[Війна четверного альянсу|іспанської]], [[Війна за польську спадщину (1733—1735)|польської]] та [[Війна за австрійську спадщину|австрійської]] корон. Водночас Франція [[Французько-індіанські війни|відбивала напади]] на свої колонії. У 18 столітті глобальна конкуренція з Великою Британією призвела до [[Семирічна війна|Семирічної війни]], в якій Франція втратила свої [[Нова Франція|північноамериканські володіння]]. Втіхою стало домінування в Європі та [[Війна за незалежність США|Американська революційна війна]], де [[Франція у війні за незалежність США|значна французька допомога]] у вигляді грошей та зброї, а також [[Англо-французька війна (1778-1783)|безпосередня участь її армії та флоту]] призвели до здобуття незалежності Америки. Внутрішні політичні потрясіння врешті-решт призвели до 23 років майже безперервного конфлікту під час [[Французькі революційні війни|Французьких революційних війн]] та [[Наполеонівські війни|Наполеонівських війн]]. У цей період Франція досягла зеніту своєї могутності, безпрецедентно домінуючи на європейському континенті за часів [[Наполеон|Наполеона Бонапарта]], але до 1815 року вона була відновлена до своїх дореволюційних кордонів. Решта 19 століття стала свідком зростання [[Французька колоніальна імперія#Друга французька колоніальна імперія|Другої французької колоніальної імперії]], а також французьких інтервенцій у [[Бельгійсько-нідерландська війна|Бельгію]], [[Перша карлістська війна|Іспанію]] та [[Тістечкова війна|Мексику]]. Інші великі війни велися проти [[Російська імперія|Росії]] в [[Кримська війна|Криму]], [[Австрійська імперія|Австрії]] в [[Австро-італо-французька війна|Італії]] та [[Пруссія|Пруссії]] в самій Франції.

Після поразки у [[Французько-прусська війна|франко-прусській війні]] [[франко-німецьке суперництво]] знову спалахнуло у Першій світовій війні. Цього разу Франція та її союзники здобули перемогу. Соціальні, політичні та економічні потрясіння після конфлікту призвели до Другої світової війни, в якій союзники зазнали поразки у [[Французька кампанія (1940)|битві за Францію]], а французький уряд капітулював і був замінений [[Режим Віші|авторитарним режимом]]. [[Антигітлерівська коаліція|Союзники]], включно з [[Французька визвольна армія|Французькою визвольною армією]] при уряді у вигнанні, а згодом і звільненою французькою нацією, врешті-решт здобули перемогу над [[Країни Осі|країнами Осі]]. В результаті Франція отримала [[Окупація Німеччини|окупаційну зону в Німеччині]] та постійне місце в [[Рада Безпеки ООН|Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй]].

Необхідність уникнути третього франко-німецького конфлікту в масштабах двох світових воєн проклала шлях до [[Європейська інтеграція|Європейської інтеграції]], починаючи з 1950-х років. Франція стала [[Force de dissuasion|ядерною державою]] після [[Блакитна сойка (ядерний тест)|першого випробування атомної бомби]] в [[Алжир]]і в 1960 році.<ref>{{cite news |title=France Explodes Her First A-Bomb in a Sahara Test |first=W. Granger |last=Blair |url=https://select.nytimes.com/gst/abstract.html?res=FA0913F63C5916738DDDAA0994DA405B808AF1D3&scp=32& |newspaper=New York Times |date=13 лютого 1960 |page=1 |access-date=5 листопада 2010 }}</ref> З 1990-х років її військові дії найчастіше розглядаються у співпраці з [[НАТО]] та її європейськими партнерами.

== Міжнародна позиція ==
{{see also|Ядерна програма Франції}}

Сьогодні французька військова доктрина базується на концепціях національної незалежності, ядерного стримування (див. ''[[Force de dissuasion]]'') і військової самодостатності. [[Франція]] є статутним членом [[НАТО]] і активно працює зі своїми союзниками над адаптацією НАТО - як внутрішньою, так і зовнішньою - до умов, що склалися після закінчення [[Холодна війна|Холодної війни]]. У грудні 1995 року Франція оголосила, що збільшить свою участь у військовому крилі НАТО, в тому числі у Військовому комітеті (Франція вийшла з військових органів НАТО в 1966 році, залишаючись повноправним учасником політичних рад Організації). Франція залишається твердим прихильником [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організації з безпеки і співробітництва в Європі]] та інших спільних зусиль. У травні 1997 року в [[Париж]]і відбувся [[саміт]] Росія-НАТО, на якому було підписано Основоположний акт про взаємні відносини, співробітництво і безпеку. Поза межами НАТО Франція брала активну участь у коаліційних та односторонніх миротворчих операціях в [[Афкрика|Африці]], на [[Середній Схід|Близькому Сході]] та [[Балканський півострів|Балканах]], часто відіграючи провідну роль у цих операціях. Франція здійснила масштабну реструктуризацію з метою створення професійної армії, яка буде меншою за чисельністю, швидше розгортатиметься і буде краще пристосована для проведення операцій за межами материкової Франції. Ключові елементи реструктуризації включають: скорочення особового складу, баз і штабів, а також раціоналізацію обладнання і збройової промисловості.

Після закінчення [[Холодна війна|Холодної війни]] Франція надала великого значення контролю над озброєннями та нерозповсюдженню ядерної зброї. Французькі ядерні випробування в [[Тихий океан|Тихому океані]] і [[затоплення судна «Rainbow Warrior»]] погіршили відносини Франції з її союзниками, країнами південної частини Тихого океану (зокрема, [[Нова Зеландія|Новою Зеландією]]) і вплинули на світову громадську думку. Франція приєдналася до [[Договір про нерозповсюдження ядерної зброї|Договору про нерозповсюдження ядерної зброї]] в 1992 році і підтримала його безстрокове продовження в 1995 році. Після проведення суперечливої фінальної серії з шести ядерних випробувань на острові [[Муруроа]] в південній частині [[Тихий океан|Тихого океану]], французи підписали [[Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань]] у 1996 році. Відтоді Франція запровадила мораторій на виробництво, експорт і використання протипіхотних [[Наземна міна|мін]] і підтримує переговори, що ведуть до універсальної заборони. Французи є ключовими гравцями в адаптації Договору про Конвенційні збройні сили в Європі до нового стратегічного середовища. Франція залишається активним учасником основних програм з обмеження передачі технологій, які можуть призвести до розповсюдження зброї масового знищення: [[Група ядерних постачальників|Групи ядерних постачальників]], [[Австралійська група|Австралійської групи]] (щодо хімічної та біологічної зброї) та [[Режим контролю ракетних технологій|Режиму контролю ракетних технологій]]. Франція також підписала і ратифікувала [[Конвенція про хімічну зброю|Конвенцію про заборону хімічної зброї]].

=== Білі книги ===

==== 2008 ====
31 липня 2007 року президент [[Ніколя Саркозі]] доручив члену Державної ради пану Жан-Клоду Малле очолити комісію з тридцяти п'яти членів, якій було доручено провести широкомасштабний огляд французької оборони. Комісія опублікувала свою [[Біла книга|Білу книгу]] на початку 2008 року.<ref>Official Presidential Website, [http://www.elysee.fr/elysee/elysee.fr/anglais/speeches_and_documents/2007/white_paper_on_defence_and_national_security_letter_to_m_jean-claude_mallet_member_of_the_conseil_d_etat.79322.html Letter of Engagement to M. Jean-Claude Mallet, 31 July 2007] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080921130731/http://www.elysee.fr/elysee/elysee.fr/anglais/speeches_and_documents/2007/white_paper_on_defence_and_national_security_letter_to_m_jean-claude_mallet_member_of_the_conseil_d_etat.79322.html |date=21 вересня 2008 }}</ref> Виконуючи її рекомендації, президент Саркозі влітку 2008 року розпочав радикальні зміни у французькій оборонній політиці та структурах, починаючи з літа 2008 року. Відповідно до змін у європейській політиці і владних структурах, що відбулися після закінчення [[Холодна війна|Холодної війни]], традиційний фокус французьких збройних сил на територіальній обороні буде переорієнтований на вирішення проблем, пов'язаних з глобальними загрозами. Згідно з реорганізацією, виявлення і знищення [[Тероризм|терористичних]] мереж як у метрополії, так і у [[Африканська французька мова|франкомовній Африці]] стане першочерговим завданням французьких збройних сил. Надлишкові військові бази будуть закриті, а проекти нових систем озброєнь призупинені, щоб профінансувати реструктуризацію і глобальне розгортання інтервенційних сил. Історичною зміною стало те, що Саркозі також заявив, що Франція "тепер буде повноцінно брати участь у [[НАТО]]", через чотири десятиліття після того, як колишній президент Франції генерал [[Шарль де Голль]] вийшов зі складу командування альянсу і наказав вивести американські війська з французької землі.<ref>Jim Hoagland, "France's Whirlwind of Change", Real Clear Politics, 18 June 2008 [http://www.realclearpolitics.com/articles/2008/06/sarkozy_on_the_move.html]</ref>

==== 2013 ====

У травні 2014 року високопоставлені керівники збройних сил Франції погрожували піти у відставку, якщо оборонний бюджет зазнає подальших скорочень на додаток до тих, що вже були оголошені в Білій книзі 2013 року. Вони попередили, що подальші скорочення призведуть до того, що збройні сили не зможуть підтримувати операції за кордоном.<ref>{{cite news |url=http://www.atlanticcouncil.org/blogs/natosource/french-military-heads-threaten-to-resign-over-grave-defense-cuts |title=French Military Heads Threaten to Resign Over 'Grave' Defense Cuts |last1=Samuels |first1=Henry |date=23 травня 2014 |website=www.atlanticcouncil.org |publisher=Telegraph |access-date=27 травня 2014}}</ref>

=== Нещодавні операції ===
[[Файл:Opérations extérieures depuis 2001.png|thumb|right|upright=2.0|
{{Legend|#0000FF|Франція}}
{{Legend|#F0002B|Військові інтервенції Франції з 2001 року: [[Війна в Афганістані (2001—2021)|Афганістан]], [[Французько-івуарійський конфлікт|Кот-д'Івуар]], [[Громадянська війна в Чаді (2005-2010)|Чад]], [[Міжнародна військова операція в Лівії|Лівія]], [[Операція «Нескорена свобода» — Африканський ріг|Сомалі]], [[Війна в Малі|Малі]], [[Конфлікт у Центральноафриканській Республіці (2013-2014)|Центральноафриканська Республіка]], [[Громадянська війна в Сирії|Сирія]], [[Міжнародна військова операція на чолі з США в Іраку (2014—2021)|Ірак]].}}
]]

Наразі 36 000 французьких військовослужбовців [[Закордонні військові бази Франції|дислоковані]] на іноземних територіях - такі операції відомі під назвою "OPEX", що означає ''Opérations Extérieures'' ("Зовнішні операції"). Серед інших країн, Франція надає війська для сил Організації Об'єднаних Націй, розміщених на [[Гаїті]] після [[Повстання в Гаїті (2004)|повстання в Гаїті в 2004 році]]. Франція відправила війська, особливо [[сили спеціальних операцій]], до [[Афганістан]]у, щоб допомогти Сполученим Штатам і силам НАТО боротися із залишками [[Талібан]]у і [[аль-Каїда|Аль-Каїди]]. В рамках [[Операція «Єдиноріг»|операції «Єдиноріг»]] в [[Кот-д'Івуар]]і дислокується кількатисячний французький військовий контингент, який виконує миротворчу місію ООН. Спочатку ці війська були відправлені відповідно до умов пакту про взаємний захист між Францією і Кот-д'Івуаром, але з тих пір місія перетворилася на нинішню миротворчу операцію ООН. Французькі збройні сили також відіграють провідну роль у миротворчій місії ООН уздовж [[ліван]]сько-[[ізраїл]]ьського кордону в рамках угоди про припинення вогню, яка поклала край [[Ліванська війна (2006)|війні в Лівані в 2006 році]]. В даний час Франція має 2,000 військовослужбовців, розміщених уздовж кордону, включаючи піхоту, бронетехніку, артилерію і протиповітряну оборону. Морські і повітряні сили також дислокуються на узбережжі.

Штаб французьких об'єднаних сил і навчань (État-Major Interarmées de Force et d'Entraînement) на авіабазі 110 поблизу [[Крей|Крею]] зберігає здатність командувати середньо або великомасштабною міжнародною операцією і проводить навчання.<ref>[http://www.defense.gouv.fr/ema/commandement/organismes_et_directions_interarmees/emia_fe/emia_fe] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100605155257/http://www.defense.gouv.fr/ema/commandement/organismes_et_directions_interarmees/emia_fe/emia_fe|date=5 червня 2010}}</ref> У 2011 році, починаючи з 19 березня, Франція брала участь у забезпеченні [[Міжнародна військова операція в Лівії|безпольотної зони]] над північною [[Лівія|Лівією]] під час [[Перша громадянська війна в Лівії|громадянської війни в Лівії]], щоб не дати силам, лояльним до [[Муаммар Каддафі|Муаммара Каддафі]], здійснювати повітряні атаки на антикаддафістські сили. Ця операція була відома під назвою [[операція «Харматтан»]] і була частиною участі Франції в конфлікті в складі коаліції на чолі з НАТО, яка виконувала [[Резолюцію Ради Безпеки ООН 1973]]. 11 січня 2013 року Франція розпочала [[Операція «Сервал»|Операцію «Сервал»]] для боротьби з ісламістами в [[Малі]] і [[Сахель (область Буркіна-Фасо)|регіоні Сахель]] за підтримки Африки, але без участі НАТО, і розпочала [[Операція «Бархан»|Операцію «Бархан»]] для боротьби з терором в африканському Сахалі з 2014 по 2022 рік.

=== Навчання ===
[[Файл:French air force Dassault Rafale refuels from a U.S. Air Force KC-10 Extender.jpg|thumb|Літак [[Dassault Rafale]] дозаправляється з подовжувача KC-10 Extender ПС США]]
Франція бере участь у кількох регулярних навчаннях з іншими країнами, зокрема:
* Південноамериканські маневри Повітряних сил (CRUZEX), спільні навчання з повітряного бою в Бразилії.<ref>[https://web.archive.org/web/20110719031120/http://www.fab.mil.br/portal/operacoes_aereas/cruzex/index.php?page=mostra&id=212&idioma=1 FAB In CRUZEX IV Coalition Force's backstage]</ref><ref>[http://www.fab.mil.br/portal/capa/cruzex.pdf FAB CRUZEX IV] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110719031147/http://www.fab.mil.br/portal/capa/cruzex.pdf |date=2011-07-19 }} {{in lang|pt}}</ref>
* Caraibe 2013, кожні два роки в Карибському басейні, зосереджені на [[Мартиніка|Мартініці]] та [[Гваделупа|Гваделупі]].<ref>{{cite web |url=https://lc.ambafrance.org/FRENCH-MILITARY-EXERCISE-CARAIBE |title=FRENCH MILITARY EXERCISE – CARAIBE 2013 |author=<!--Not stated--> |date=3 травня 2013 |website=La France dans la Caraïbe |publisher=Government of France |access-date= 8 травня 2021}}</ref>
* Навчання Croix du Sud, в Новій Каледонії кожні два роки за участю Австралії, Нової Зеландії, США та інших країн Тихоокеанського регіону.
* [[Варуна (морські навчання)|Варуна]], щорічні морські навчання з Індією.
* [[Air Defender 23|NATO Air Defender 23]], найбільші навчання з розгортання в історії НАТО.

У 2023 році в регіоні [[Шампань-Арденни]] відбулися найбільші за останні десятиліття навчання Orion. В них взяли участь близько 10,000 військовослужбовців, а також французький флот і сили з Бельгії, Британії та США.

== Особовий склад ==
[[Файл:Hexagone Balard @ Ballon de Paris @ Parc André Citroën @ Paris (28745446201).jpg|thumb|[[Гексагон Балар]], штаб-квартира Збройних сил Франції]]
Очільником французьких збройних сил є [[Президент Франції|Президент Республіки]], який виконує роль ''[[Президент Франції|chef des armées]]''. Однак, згідно з Конституцією, цивільні і військові сили перебувають у розпорядженні [[Уряд Франції|уряду]] (виконавчого кабінету міністрів на чолі з [[Прем'єр-міністр Франції|прем'єр-міністром]], який не обов'язково належить до тієї ж політичної сили, що і президент). [[Міністр збройних сил Франції|Міністр збройних сил]] здійснює нагляд за фінансуванням, закупівлями та операціями збройних сил. Історично склалося так, що Франція значною мірою покладалася на [[Військовий обов'язок|військову повинність]], на додаток до невеликої кількості професійних кадрових солдатів. Після [[Алжирська війна|війни в Алжирі]] використання призовників-добровольців у закордонних операціях було припинено; якщо їхній підрозділ викликали на службу в зону бойових дій, призовникам пропонували вибір: попросити про переведення в інший підрозділ або піти добровольцем для участі в активній місії. У 1996 році уряд президента [[Жака Ширак]]а оголосив про припинення призову, а в 2001 році призов був офіційно скасований. Однак молоді люди все ще повинні реєструватися для можливого призову (якщо цього вимагатиме ситуація). Станом на 2017 рік загальна чисельність Збройних сил Франції становила 426 265 осіб, а активний особовий склад - 368 962 особи (разом з [[Національна жандармерія Франції|Національною жандармерією]]).

== Структура та види Збройних сил ==
[[Збройні сили]] Франції, що перебувають під командуванням штабів, включають п'ять [[Вид збройних сил|видів збройних сил]]: [[Французька Армія|Армію]], [[Військово-морські сили Франції|Національний флот]], [[Повітряно-космічні сили Франції|Повітряно-космічні сили]], [[Національна жандармерія Франції|Національну жандармерію]] та [[Національна гвардія (Франція)|Національну гвардію]], а також допоміжні служби та об'єднані організації:<ref>{{Cite web|title=Article L3211-1 du code de la Défense|url=https://www.legifrance.gouv.fr/WAspad/UnArticleDeCode?code=CDAFENSM.rcv&art=L3211-1|access-date=2022-02-23|website=www.legifrance.gouv.fr}}</ref><ref name="Key figures in 2017">{{cite web |url=https://www.defense.gouv.fr/actualites/articles/chiffres-cles-de-la-defense-2017 |title=Chiffres clés de la Défense – 2017 |language=fr |publisher=Defense.gouv.fr |access-date=2018-06-29 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180218090228/https://www.defense.gouv.fr/actualites/articles/chiffres-cles-de-la-defense-2017 |archive-date=2018-02-18 |url-status=dead }})</ref>

Розподіл виглядає наступним чином (2022):<ref>{{Cite web |title=defense.gouv.fr |url=https://www.defense.gouv.fr/ |access-date=2022-03-28 |website=www.defense.gouv.fr}}</ref>

* [[Французька Армія]]; 118,600 особового складу.
* [[Повітряно-космічні сили Франції]]; 43,597 особового складу.
* [[Військово-морські сили Франції|Французький флот]]; 36,044 особового складу.
* Три служби [[Служба охорони здоров'я Збройних сил Франції|DHS]], [[Департамент оперативного управління енергією (Фрація)|SEO]] та [[Генеральний директорат з питань озброєнь|DGA]]; 17,647 осіб медичного, допоміжного та адміністративного персоналу, а також персоналу, що займається закупівлею систем озброєнь.

Резервний елемент Збройних сил Франції складається з двох структур: Оперативного резерву та Громадянського резерву. Станом на 2022 рік чисельність Оперативного резерву становить 25,785 осіб.<ref name="Key figures in 2017"/>

Окрім трьох основних родів військ, до складу Збройних сил Франції також входить четвертий рід військ під назвою [[Національна жандармерія Франції|Національна жандармерія]]. У 2018 році її чисельність становила 103,000 особового складу та 25,000 резервного особового складу.<ref name="gendarmerie2011">[https://www.gendarmerie.interieur.gouv.fr/Notre-communication2/Publications-Documentations/MemoGend/Memogend-2018], gendarmerie.interieur.gouv.fr, 2018</ref> Вони беруть участь у повсякденному забезпеченні правопорядку, а також створюють формування берегової охорони під командуванням французького флоту. Однак деякі підрозділи жандармерії беруть участь у зовнішніх операціях Франції, виконуючи спеціалізовані правоохоронні та допоміжні функції.

Історично [[Національна гвардія (Франція)|Національна гвардія]] функціонувала як резерв армії для національної оборони та правоохоронної міліції. Через 145 років після її розформування, через ризик терористичних атак в країні, 12 жовтня 2016 року гвардія була офіційно відновлена, цього разу як вид Збройних Сил.<ref>{{cite web|url=http://www.militarytimes.com/articles/france-creates-national-guard-to-battle-terrorism|title=France creates National Guard to battle terrorism|first=Sylvie|last=Corbet|date=8 серпня 2017}}</ref>

З 2019 року молоді громадяни Франції можуть проходити обов'язкову цивільну службу [[Service national universel]] (SNU) у Збройних силах у роді військ за власним вибором.<ref>{{cite web|author=Text by: FRANCE 24 Follow |url=https://www.france24.com/en/20190616-france-trial-macron-new-compulsory-national-service-teen-military |title=France begins trial of compulsory civic service for teens |date=16 червня 2019 |publisher=France24.com |access-date=2020-06-02}}</ref><ref>{{cite web|last=Williamson |first=Lucy |url=https://www.bbc.com/news/world-europe-48755605 |title=France's raw recruits sign up for return of national service – BBC News |publisher=Bbc.com |date=2019-06-26 |access-date=2020-06-02}}</ref>

=== Французька Армія (''Armée de Terre'') ===
{{main|Французька Армія}}

* [[Командування Сил спеціальних операцій Французької армії|Сили спеціальних операцій]]
* Повітряно-десантні підрозділи (''Troupes aéroportées'')
* [[Піхота]] (''Infanterie'')
* [[Бронетанкові війська та кавалерія|Бронетанкова кавалерія]] (''Arme blindée cavalerie'')
* [[Артилерія]] (''Artillerie'')
* [[Французький іноземний легіон]] (''Légion étrangère'')
* [[Troupes de marine]]
* [[Легка армійська авіація Франції|Легка армійська авіація]] (''Aviation légére de l'armée de terre, ALAT'')
* Інженери (''Génie'')
* [[Пожежна служба Парижа]] (''Brigade des sapeurs-pompiers de Paris'')
* [[Корпус зв'язку (Французька Армія)|Корпус зв'язку]] (''Transmissions'')
* Транспорт та логістика (''Train'')
* [[Matériel (Французька Армія)|Matériel]] (''Supply'')
* Розвідка (''Renseignement'')

<gallery>
Файл:SETC France’s Defensive Operations Lane (41661152745).jpg|Танк [[Leclerc (танк)|Leclerc]] під час маневрів
Файл:Bastille Day Parade 2017, VBCI of the 16th battalion of chasseurs.jpg|Військовий парад до [[День взяття Бастилії|Дня взяття Бастилії]] в Парижі, 2017
Файл:Exercise Wessex Storm 2020 MOD 45167356.jpg|Французький солдат з гвинтівкою [[FAMAS]]
Файл:AMX-10 RC, nouvelles couleurs Armée de terre (14 juillet 2021) (2).jpg|Бойова броньована машина [[AMX-10 RC]]
Файл:FRF2 Afghanistan.JPG|Снайпер з гвинтівкою [[FR-F2]]
Файл:French, US forces continue working side by side.jpg|Бойовий гелікоптер [[Eurocopter Tiger]]
</gallery>

=== Національний флот (''Marine nationale'') ===
{{Main|Військово-морські сили Франції}}

* Десантні підрозділи Французького флоту
** [[Fusiliers marins]] та [[Commandos Marine]] (''Fusiliers Marins'')
* [[Морська авіація Франції]] (''Aviation navale'')
* [[Підводні сили (Франція)|Підводні сили]] (''Forces sous-marines'')
* [[Морські бойові сили]] (''Force d'action navale'')
* [[Марсельський морський пожежний батальйон]]

Крім того, [[Національна жандармерія Франції|Національна жандармерія]] формує сили берегової охорони під назвою [[Морська жандармерія]], яка перебуває під командуванням Французького флоту.

<gallery>
Файл:Temeraire1048.jpg|Атомний підводний човен з балістичними ракетами [[Підводні човни типу «Тріумфан»|типу «Тріумфан»]]
Файл:French aircraft carrier Charles de Gaulle (R91) underway on 24 April 2019 (190424-M-BP588-1005).jpg|Авіаносець [[Charles de Gaulle (R91)|«Шарль де Голль» (R91)]]
Файл:French Frigate Forbin participates in Formidable Shield 2021 - 6665647.jpg|Есмінець [[Forbin (D620)|«Форбін» (D620)]]
Файл:French frigate Auvergne (D654) underway in the Arabian Gulf on 19 September 2017 (170919-N-WM647-0667).JPG|Есмінець [[Auvergne (D654)|«Овернь» (D654)]]
Файл:FS Casabianca 03.jpg|Атомний підводний човен [[Casabianca (S603)|«Казаб'янка» (S603)]]
Файл:French amphibious assault ship Dixmude (L9015) underway off Cadiz in May 2015.JPG|Французький універсальний десантний корабель [[Dixmude (L9015)|«Діксмуд» (L9015)]]
</gallery>

=== Повітряно-космічні сили Франції (''Armée de l'Air et de l'Espace'') ===
{{Main|Повітряно-космічні сили Франції}}

* [[Французьке космічне командування]]
* Десантні підрозділи Повітряно-космічних сил Франції
** [[Fusiliers Commandos de l'Air]] (''Fusiliers Commandos de l'Air'')
** Десантники/Сили спеціального призначення (''Commando parachutiste de l'air'')
* Територіальна [[протиповітряна оборона]]

<gallery>
Файл:A French air force Rafale aircraft breaks formation after refueling from a U.S. Air Force KC-135 Stratotanker aircraft assigned to the 351st Expeditionary Air Refueling Squadron (EARS) over an undisclosed 130317-F-BY961-185.jpg|Багатоцільовий винищувач [[Dassault Rafale|Rafale]]
Файл:Mirage 2000D (cropped).jpg|Винищувач-бомбардувальник [[Dassault Mirage 2000|Mirage 2000D]]
Файл:Boeing E-3F Sentry (3).jpg|Літак ДРЛВ [[E-3 Sentry|Boeing E-3F Sentry]]
Файл:Airbus A330 MRTT F-UJCG - French Air Force.jpg|Стратегічний літак-заправник [[Airbus A330 MRTT|A330 MRTT]]
Файл:French Air Force, F-RBAN, Airbus A400M-180 (49580307822).jpg|Транспортний літак [[Airbus A400M Atlas]]
Файл:MQ-9 Reaper in flight (2007).jpg|Бойовий БПЛА [[General Atomics MQ-9 Reaper|MQ-9 Reaper]]
</gallery>

=== Національна жандармерія (''Gendarmerie nationale'')===
{{Main|Національна жандармерія Франції}}

* Десантні підрозділи Національної жандармерії
* [[Департаментальна жандармерія]] (''Gendarmerie Départementale, (GD)'') - територіальна поліція
* [[Мобільна жандармерія]] (''Gendarmerie mobile, (GM)'') - підрозділ по боротьбі з масовими заворушеннями та антитерористична група ([[GIGN]])
* [[Республіканська гвардія Франції]] (''Garde républicaine'') - республіканська гвардія Франції
* [[Жандармерія повітряного транспорту]] (''Gendarmerie des Transports Aériens'') - служба безпеки аеропортів
* [[Повітряна жандармерія]] (''Gendarmerie de l'Air'') - використовується для забезпечення безпеки Повітряно-космічних сил
* [[Морська жандармерія]] (''Gendarmerie maritime'') - підрозділ берегової охорони
* Провост жандармерії - надає послуги військової поліції військовослужбовцям Збройних сил Франції в місцях дислокації за межами Франції
* Заморська жандармерія - надає послуги військової поліції у французьких заморських володіннях, а також посольствам Франції за кордоном

Національна жандармерія - це насамперед поліція, яка виконує функції поліції в сільській місцевості та поліції загального призначення, що спроможна виконувати військові та повітрянодесантні функції.

=== Національна гвардія (''Garde nationale'') ===
{{Main|Національна гвардія (Франція)}}

Відновлена у 2016 році, Національна гвардія є офіційною первинною службою військового та поліцейського резерву Збройних Сил. Вона перебуває під юрисдикцією [[Міністерство збройних сил Франції|Міністерства Збройних Сил]] і слугує [[Військовий резерв|резервними силами]]. Вона також виконує роль мультиплікатора сил для органів правопорядку під час надзвичайних ситуацій і для підкріплення військовослужбовців під час їхнього розгортання у Франції та за її межами.

== Проблема реінтеграції Франції в НАТО ==
Після падіння [[Біполярний мир|біполярної системи]] Франція продовжила свою незалежну від НАТО оборонну політику. Більше того, вона прагнула взагалі витіснити Сполучені Штати з Європи. Президент Франції, [[Франсуа Міттеран]] хотів використати завершення Холодної війни, для того щоб звільнити європейську політику від «сліпого» рівняння на США й надати ЄС статусу автономного центру сили, який би діяв незалежно від НАТО. Французи думали, що безпека Європи не буде забезпечена, якщо її оборона буде залежати від США . Однак, автономність європейської оборони не відповідала інтересам США{{без джерел|дата= 17 січня 2022}}

15 червня 1991 року в Бельгії було проведено нараду міністрів оборони країн НАТО, на якій було вирішено створити «Сили швидкого реагування». На нараді було запропоновано використовувати збройні сили Альянсу для розв’язання конфліктів у Європі як інструмент ОБСЄ. Відповідно, передбачалось, що НАТО стане основою європейської системи безпеки, чому опиралась Франція. Позиція Франції зводилась до того, що Європейська оборона має покладатись на ОБСЄ, Раду НАТО й ЗЄР. 

Після [[Об'єднання Німеччини (1990)|об'єднання Німеччини]] й [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]], США потрібно було знайти нові виправдання для військової присутності у Європі та існування НАТО як такого. Так зародився проект, розроблений у США, що ставив Альянс у центр європейської системи безпеки. Також було висунуто ідею про розповсюдження Альянсу «від Ванкувера до Владивостока». Такий розвиток НАТО викликав пересторогу у Франції, яка первинно була проти розширення НАТО на схід . Франція виступала за поступове приєднання колишніх країн ОВД до країн західного світу, що проходило б у рамках переважно європейських структур.

Франція сьогодні робить четвертий за величиною внесок до Північноатлантичного Альянсу. Країна платить й надає у розпорядження людські ресурси, але вона не бере участі у роботі адміністративної ради.
 
Висловивши прагнення знову увійти до складу об’єднаного командування, Ніколя Саркозі завершив процес за повної прозорості. В цьому була суть парламентських дебатів з питань міжнародної політики Франції з 2007 року, що відбулись 17 березня <ref name=autogenerated1> Повернення Франції до об’єднаного командування НАТО // https://archive.today/20130225031903/www.ambafrance-ru.org/spip.php?article7257 </ref>.

1992 року, за Франсуа Міттерана, офіційні особи почали брати участь у роботі воєнного комітету в рамках операцій у Боснії.
 
За [[Жак Ширак|Жака Ширака]] Франція знову ввела французьких військових до об’єднаної структури у 2004 році. Існують три штаби в [[Лілль|Ліллі]], [[Ліон]]і й [[Тулон]]і, здатні проводити союзницькі операції.
 
На місцях війська беруть участь спільно з НАТО в операціях в [[Афганістан]]і й [[Косово]]. 

Франція посідає 4-е місце за фінансуванням НАТО, маючи війська, що представляють 7% контингенту, що бере участь в операціях. Це близько 4650 солдат, які діють під прапором НАТО. 

До того ж у Франції немає крупного командування й вона не може впливати на стратегічні рішення альянсу. НАТО – єдина організація, де у Франції немає можливості брати участь та впливати. Реінтеграція до командних структур означає для країни можливість діяти, а не вести себе пасивно. <ref name=autogenerated1 />

Завдяки французькому головуванню у Європейському Союзі, європейська політика безпеки й оборони отримала конкретні просування вперед з посиленням оперативного потенціалу й масштабною участю Європи в операціях на місцях (продовження операцій європейського контингенту в [[Чад]]і, початок цивільних спостережних місій у [[Грузія|Грузії]] у вересні, а у грудні – в Косово, й, нарешті, перша морська європейська операція «АТАЛАНТ» для боротьби проти [[пірат]]ів).

Принципи незалежності, закладені 1966 року генералом де Голлем залишаються непохитними: Франція, за будь-яких обставин, зберігає повну свободу прийняття рішення з відрядження військ для участі в операції.
 
Країна не буде направляти жоден військовий контингент у постійне розпорядження командування НАТО у мирний час. Стосовно ядерного стримування, буде зберігатись повна незалежність, так само як і у [[англійці]]в, з тією метою, щоб ядерна загроза слугувала як Європі, так і НАТО. Саме на базі цих принципів оновлюються стосунки Франції з НАТО. Першим кроком був саміт у Страсбурзі-Келі 3 й 4 квітня 2009 року. <ref name=autogenerated1 />

== Див. також ==
[[Французький іноземний легіон]]
[[Військова історія Франції]]

== Примітки ==
{{Примітки}}

== Посилання ==
* [http://www.defense.gouv.fr/ Офіційний сайт Збройних сил Франції] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110221191453/http://www.defense.gouv.fr/ |date=21 лютого 2011 }}
* [http://www.globalfirepower.com/country-military-strength-detail.asp?country_id=France France Military Strength] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141229115238/http://www.globalfirepower.com/country-military-strength-detail.asp?country_id=france |date=29 грудня 2014 }}
* [http://war1960.narod.ru/vs/vs_france.html Полковник ФРОЛОВ, Збройні сили Франції]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Зарубіжний військовий огляд
* [https://web.archive.org/web/20110603061059/http://www.world-tours.ru/atlas/doc/army-4.html Історія французької армії]
* [http://www.strana-oz.ru/?article=352&numid=9 Військова реформа у Франції після 1996 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111015234036/http://strana-oz.ru/?numid=9&article=352 |date=15 жовтня 2011 }}

{{Європа за темами|Збройні сили|}}
{{Збройні сили країн НАТО}}
{{НАТО}}
{{Франція в темах}}
{{Бібліоінформація}}
{{Вікіфікувати|дата=січень 2014}}

[[Категорія:Збройні сили Франції|*]]
[[Категорія:Засновані у Франції 1792]]