Перегляд вихідного коду сторінки Капіляр (біологія)

{{refimprove|дата=липень 2015}}{{Otheruses|Капіляр}}
[[Файл:Illu capillary microcirculation.jpg|left|thumb|]]
[[Файл:Illu capillary uk.jpg|міні|праворуч]]
'''Капіляри''', ''гемокапіляри'' ({{lang-la|capillaris}})&nbsp;— найтонші [[кровоносні судини]], що виконують основну функцію [[кровоносна система|кровоносної системи]] щодо обміну речовин між [[кров|кров'ю]] та [[тканина (біологія)|тканинами]], відіграють роль гістогематичного бар'єра, а також забезпечують мікроциркуляцію.

Гемодинамічні умови в капілярах характеризуються низьким тиском (25—30&nbsp;мм рт.ст. на артеріальному кінці та 8—12&nbsp;— на венозному) і малою швидкістю кровотоку (0,5 мм/с).

[[Латинська мова|Латинське]] слово ''capillaris'' означає «волосяний», хоча переважна більшість капілярів тонші за людську [[волосся|волосину]]. Просвіт капілярів іноді менший, ніж діаметр [[еритроцит]]ів (3-5 мкм), однак є і великі капіляри діаметром понад 20-30 мкм, так звані ''синусоїдні капіляри'' та ''лакуни''. Середня довжина капіляра 0,7-0,8&nbsp;мм, площа поперечного розрізу 30 мкм<sup>2</sup>. Капіляри&nbsp;— найчисленніші судини [[організм]]у.

Здебільшого капіляри утворюють сітку, але можуть формувати й петлі (наприклад, у рецепторах [[шкіра|шкіри]] і синовіальних волосинках [[суглоб]]ів), а також клубочки (в [[нирки|нирці]]). Різні [[орган (біологія)|органи]] мають різний рівень розвитку капілярної сітки. Наприклад, у шкірі на 1 мм² є 40 капілярів, а в [[м'яз]]ах&nbsp;— близько 1000. Значний розвиток капілярної сітки має сіра речовина органів [[центральна нервова система|центральної нервової системи]] (ЦНС), ендокринні залози, скелетні м'язи, [[серце]], жирова тканина.

Стінка капілярів дуже тонка: вона утворена [[ендотелій|ендотелієм]], [[базальна мембрана|базальною мембраною]] та [[перицити|перицитами]].

Залежно від будови ендотелію, базальної мембрани, а також від діаметра просвіту капіляри класифікують на:
* соматичного типу діаметром до 10 мкм, які мають нефенестрований ендотелій і суцільну базальну мебрану; вони локалізуються у [[шкіра|шкірі]], [[м'язова тканина|м'язовій тканині]], [[серце|серці]], [[Головний мозок|головному мозку]];
* капіляри вісцерального типу, які містять відкритий фенестрований ендотелій і суцільну базальну мембрану; локалізується у [[нирки|ниркових клубочках]], ворсинках [[тонка кишка|тонкої кишки]], [[залози внутрішньої секреції|залозах внутрішньої секреції]];
* капіляри синусоїдного типу, які містять фенестри в ендотелії та пори у базальній мембрані; розташований в [[органи кровотворення|органах кровотворення]], [[печінка|печінці]].

'''Транскапіля́рний о́бмін'''&nbsp;— переміщення речовин через стінку капілярів за допомогою [[дифузія (біологія)|дифузії]], [[фільтрація (біологія)|фільтрації]], [[реабсорбція|реабсорбції]] тощо.

== Джерела ==

* ''Луцик О. Д., Іванова А. Й., [[Кабак Костянтин Степанович|Кабак&nbsp;К.&nbsp;С.]], Чайковський&nbsp;Ю.&nbsp;Б.'' «Гістологія людини»
* Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології.&nbsp;— Львів. 2002.&nbsp;— 240 с.
{{фізіологія-доробити}}
{{Серцево-судинна система}}

{{Портали|Біологія}}

[[Категорія:Анатомія серцево-судинної системи]]