Перегляд вихідного коду сторінки Корисні копалини Фінляндії

{{wikify}}
'''Корисні копалини [[Фінляндія|Фінляндії]]'''

На території Фінляндії виявлені значні запаси руд ванадію, хрому, апатитів (2-е місце в Європі після України, 1998), кобальту (3-є місце в Європі), а також торфу, руд заліза, міді, цинку, нікелю і нерудних корисних копалин (табл. 1).

== Основні корисні копалини Фінляндії станом на 1998-99 рр.==
{| border=1 cellspacing=0 cellpadding=0
|-
| width=170 rowspan=2 | <p align=center >[[Корисні копалини]]</p>
| width=237 colspan=2 | <p align=center >Запаси</p>
| width=122 rowspan=2 | <p align=center >Вміст корисного компоненту в рудах,
  %</p>
| width=95 rowspan=2 | <p align=center >Частка у світі, %</p>
|-
| width=113 | <p align=center >Підтверджені</p>
| width=124 | <p align=center >Загальні</p>
|-
| width=170 valign=top | <p align=center >Метали [[Платина|платинової]] групи, т</p>
| width=113 | <p align=center >248</p>
| width=124 | <p align=center >&nbsp;</p>
| width=122 valign=top | <p align=center >1,15 г/т</p>
| width=95 valign=top | <p align=center >&nbsp;</p>
|-
| width=170 valign=top | <p align=center >[[Барит]], тис. т</p>
| width=113 | <p align=center >200</p>
| width=124 | <p align=center >200</p>
| width=122 valign=top | <p align=center >44 (BaSO<sub>4</sub>)</p>
| width=95 valign=top | <p align=center >0,1</p>
|-
| width=170 valign=top | <p align=center >[[Залізо|Залізні]] руди, млн т</p>
| width=113 | <p align=center >175</p>
| width=124 | <p align=center >275</p>
| width=122 valign=top | <p align=center >30 (Fe)</p>
| width=95 valign=top | <p align=center >0,1</p>
|-
| width=170 valign=top | <p align=center >[[Золото]], т</p>
| width=113 | <p align=center >16</p>
| width=124 | <p align=center >60</p>
| width=122 valign=top | <p align=center >3,2 г/т</p>
| width=95 valign=top | <p align=center >&nbsp;</p>
|-
| width=170 valign=top | <p align=center >[[Кобальт]], тис. т</p>
| width=113 | <p align=center >23</p>
| width=124 | <p align=center >34</p>
| width=122 valign=top | <p align=center >0,05 (Со) </p>
| width=95 valign=top | <p align=center >0,4</p>
|-
| width=170 valign=top | <p align=center >[[Мідь]], тис. т</p>
| width=113 | <p align=center >120</p>
| width=124 | <p align=center >730</p>
| width=122 valign=top | <p align=center >0,8 (Cu)</p>
| width=95 valign=top | <p align=center >&nbsp;</p>
|-
| width=170 valign=top | <p align=center >[[Нікель]], тис. т</p>
| width=113 | <p align=center >10</p>
| width=124 | <p align=center >110</p>
| width=122 valign=top | <p align=center >0,7 (Ni)</p>
| width=95 valign=top | <p align=center >&nbsp;</p>
|-
| width=170 valign=top | <p align=center >[[Ртуть]], тис. т</p>
| width=113 | <p align=center >&nbsp;</p>
| width=124 | <p align=center >1</p>
| width=122 valign=top | <p align=center >0,001</p>
| width=95 valign=top | <p align=center >0,7</p>
|-
| width=170 valign=top | <p align=center >[[Свинець]], тис. т</p>
| width=113 | <p align=center >50</p>
| width=124 | <p align=center >50</p>
| width=122 valign=top | <p align=center >0,3  (Pb)</p>
| width=95 valign=top | <p align=center >&nbsp;</p>
|-
| width=170 valign=top | <p align=center >[[Срібло]], т</p>
| width=113 | <p align=center >800</p>
| width=124 | <p align=center >2000</p>
| width=122 valign=top | <p align=center >50 г/т</p>
| width=95 valign=top | <p align=center >0,1</p>
|-
| width=170 valign=top | <p align=center >[[Апатити]], млн т</p>
| width=113 | <p align=center >&nbsp;</p>
| width=124 | <p align=center >6,3</p>
| width=122 valign=top | <p align=center >7 (Р<sub>2</sub>О<sub>5</sub>)</p>
| width=95 valign=top | <p align=center >&nbsp;</p>
|-
| width=170 valign=top | <p align=center >[[Цинк]], тис. т</p>
| width=113 | <p align=center >723</p>
| width=124 | <p align=center >1518</p>
| width=122 valign=top | <p align=center >2,7 (Zn)</p>
| width=95 valign=top | <p align=center >0,3</p>
|-
| width=170 valign=top | <p align=center >[[Хром]]ові руди, млн т</p>
| width=113 | <p align=center >70,4</p>
| width=124 | <p align=center >&nbsp;</p>
| width=122 valign=top | <p align=center >26 (Cr<sub>2</sub>O<sub>3</sub>)</p>
| width=95 valign=top | <p align=center >1,55</p>
|}

'''Залізо'''. Родовища залізняку розташовані в центральній і північно-західній частинах країни і пов'язані з лептитовою формацією карельського орогенезу. Руди представлені залізистими [[кварцит]]ами (родовище Пахтовара), апатито-магнетитами (Каймаярві та інші), магнетитовими скарнами (Тервола, Оріярві) та ільменіт-магнетитами (Отанмякі та інші). Розробляються комплексні магматичні і скарнові родовища.

'''Титанові і ванадієві руди''' приурочені до східної околиці найбільшої титанорудної провінції Балтійського щита. Родовища пов'язані з нижньо- і середньопротерозойськими ультраосновними масивами габро-піроксеніт-дунітів і контролюються розломами субмеридіонального простягання. Основні запаси титанових і ванадієвих руд зосереджені в родовищах Отанмякі і Муставара.

'''Хромові руди''' сконцентровані в єдиному промисловому родовищі Кемі, розташованому на північному березі Ботнічної затоки. Родовище пов'язане з масивом анортозит-серпентинітового складу, що залягає на контакті [[кварцит]]ів і сланців з ґнейсами архею. Запаси хромітів родовища Кемі оцінюються в 50 млн т при вмісті триоксиду хрому 24,8&nbsp;%. Співвідношення Cr до Fe в рудах 1,55:1.

'''Руди кольорових металів''' сульфідного типу (міді, нікелю, кобальту та ін.) зосереджені в межах Ладозько-Ботнічного пояса (Головний сульфідний пояс Фінляндії) північно-західного простягання. Головні. родовища мідно-нікелевих руд приурочені до ефузивно-осадових метаморфічних утворень свекофено-карельського комплексу. Виявлено мідно-нікелеві лікваційні родовища, пов'язані з ультрамафітами (Коталахтінська зона сульфідного пояса&nbsp;— родовища Коталахті, Хітура, Маккола та інші, середній вміст нікелю 0,7–1,2&nbsp;%, міді 0,3&nbsp;%), і колчеданні стратиформні родов. карельського типу, що асоціюють з чорними графітовими сланцями (родовища Оутокумпу, Вуонос, Хаммаслахті та інші; вміст міді 1–3,5&nbsp;%, кобальту 0,2&nbsp;%, нікелю 0,1&nbsp;%, цинку 1–7&nbsp;%, золота 0,8–1 г/т, срібла 8–11 г/т). 

'''Родовища поліметалічних руд''' є в південній частині Балтійського щита і пов'язані з породами лептитової формації. Руди, крім свинцю і цинку, містять мідь, золото, срібло та інші елементи.

'''Родовища руд благородних металів''' розташовані в межах Головного сульфідного поясу, в зоні нікеленосних родовищ в південній частині країни, в районі м. Кемі і в північної Лапландії. Золото, срібло і платиноїди є в рудах сульфідних родовищ (Оутокумпу, Віханті, Ваммала та ін.), родов. золото-сульфідної формації з [[кварц]]ом (Ільоярві, Гавері), в розсипах донного типу ([[Інарі (озеро)|Інарі]], Лемменйокі), а також разом з урановою мінералізацією&nbsp;— в кварцито-конґломератах середнього докембрію (Паукаянваре). Прогнозні ресурси МГП Фінляндії незначні і складають до 300 т (~0,6&nbsp;% світових).

'''Родовища руд рідкісних металів''' пов'язані з пегматитами і карбонатитами. Пегматитові жили виявлені головним чином у Південно-Фінляндській і Центрально-Фінляндській зонах, що обрамовують орогенний масив гранітів рапаківі. Основні родовища&nbsp;— Кемійо і Кангасала. У пегматитах виявлені сподумен, лепідоліт, монацит, берил, колумбіт, апатит та інші мінерали. Найбільш відомі карбонатитові родовища Соклі (Фінська Лапландія) і Силіньярві (центральна частина Головного сульфідного поясу). Руди містять пірохлор, флогопіт, циркон, баделеїт, ільменіт, магнетит (до 25&nbsp;%), апатит. Флуорапатит містить 1,2&nbsp;% SrO і 0,4&nbsp;% оксидів рідкісних земель.

'''Уран.''' Родовища уранових руд приурочені до карельського [[кварцит]]ово-сланцевого комплексу і до його границі з архейським ґрануліт-граніто-ґнейсовим комплексом. Деякі родовища пов'язані зі свекофенськими метаморфічними породами. Найбільші родовища: Кесанкітунтурі (Коларі) Палтамо, Ноутіярві і група родовищ Паукаянваре.

'''Нерудні мінеральні ресурси.''' На території Фінляндії виявлено значну кількість родовищ нерудних корисних копалин: апатитових руд, каоліну, польового шпату, вапняку, тальку, азбесту, [[воластоніт]]у, бариту та ін.

== Див. також ==
* [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Фінляндії]]
* [[Гірнича промисловість Фінляндії]]
* [[Геологія Фінляндії]]
* [[Гідрогеологія Фінляндії]]
* [[Економіка Фінляндії]]
* [[Географія Фінляндії]]

== Джерела ==
* {{ГЕС3}}
* {{Гайко}}
* Гайко Г. І., Білецький В.&nbsp;С.&nbsp;Історія гірництва: Підручник.&nbsp;— Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013.&nbsp;— 542 с.
* [https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2021/mcs2021.pdf U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200807012725/https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2020/mcs2020.pdf |date=7 серпня 2020 }}, https://doi.org/10.3133/mcs2020.

{{Фінляндія в темах}}
{{Корисні копалини країн світу}}

[[Категорія:Корисні копалини Фінляндії| ]]