Перегляд вихідного коду сторінки Мистецтва

{{Ця стаття|описує групу конкретних мистецтв. Концепція мистецтва описана в статті [[Мистецтво]]|3=}}
[[Файл:Hans_Rottenhammer_-_Allegory_of_the_Arts_-_WGA20147.jpg|thumb|[[Ганс Роттенхаммер]], ''алегорія мистецтв'' (друга половина [[XX століття]]). [[Берлінська картинна галерея]], Берлін.]]
'''Мистецтва'''&nbsp;— термін, що стосується [[Естетика|теорії]] та [[Мистецтво|фізичному вираженні]] [[творчість|творчості]] в різних [[Суспільство|суспільствах]] і [[культура]]х. Основні складові мистецтв включають [[література|літературу]] (в тому числі [[Драматичний твір|драму]], [[поезія|поезію]] і [[проза|прозу]]), [[театральне мистецтво]] (серед них [[танець]], [[музика]] і [[театр]]), і [[образотворче мистецтво]] (включає [[малюнок]], [[живопис]], [[кіновиробництво]], [[архітектура|архітектуру]], [[кераміка|кераміку]], [[скульптура|скульптуру]] і [[фотографія|фотографію]]).

Деякі форми мистецтва поєднують візуальні елементи з грою (наприклад, у [[кінематограф]]і), або малюнки зі словами (наприклад, у [[комікс]]ах). Від доісторичних [[Печерний живопис|наскельних малюнків]] до сучасних [[кінофільм]]ів, мистецтво надає можливість виразити та оповісти про відносини людства з довкіллям.

== Визначення ==
У самому базовому, абстрактному визначенні, мистецтво&nbsp;— образне осмислення дійсності; процес або підсумок виразу внутрішнього або зовнішнього (щодо творця) світу в художньому образі; творчість, спрямована таким чином, що відображає інтерес не тільки самого автора, а й інших людей. Сам акт створення вираження може також згадуватися як певний вид мистецтва або як мистецтво в цілому. Словник [[Мерріам-Вебстер]] визначає «мистецтво» як «живопис, скульптуру, музику, театр, літературу тощо», які розглядаються як група дій, що здійснюються людьми з необхідними навичками та уявою".<ref>{{cite news|url=https://www.merriam-webster.com/dictionary/the%20arts|title=Definition of The Arts|work=Merriam-Webster|language=en|access-date=14 травня 2017|archive-date=1 червня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170601021001/https://www.merriam-webster.com/dictionary/the%20arts}}</ref> [[Конгрес США]] в Законі про Національний фонд з мистецтва і гуманітарних наук ({{lang-en|National Foundation on the Arts and Humanities Act}}) визначив «мистецтво» в такий спосіб:<ref>{{cite web|url=http://web.csulb.edu/~jvancamp/361_r8.html|title=Congressional definition of "the arts"|last=Van Camp|first=Julie|date=22 листопада 2006|website=PHIL 361I: Philosophy of Art|publisher=California State University, Long Beach|language=en|access-date=28 жовтня 2016|archive-date=29 липня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160729085109/http://web.csulb.edu/~jvancamp/361_r8.html}}</ref>
{{Quote|Термін «мистецтво» включає, але не обмежується, музику (інструментальну та вокальну), танці, драму, народну творчість, креативне письмо, архітектуру й суміжні області, живопис, скульптуру, фотографію, графіку і ремісничі мистецтва, промисловий дизайн, дизайн костюмів і одягу, кіно, телебачення, радіо, кіно, відео, касети і звукозапис, мистецтва, пов'язані з поданням, виконанням і виставкою перелічених основних видів мистецтва, всі ці традиційні види мистецтва, які практикуються різними людьми цієї країни, також вивчення і застосування мистецтв в людському середовищі.}}

== Історія та класифікації ==
{{Main|Історія мистецтв|Історія музики|Історія літератури}}
[[Файл:Venus of Brassempouy.jpg|thumb|[[Венера Брассампуйська]]]]
У [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]], усі мистецтва і ремесла називалися одним і тим самим словом, [[техне]]. Таким чином, не існувало ніякого розмежування серед мистецтв. [[Давньогрецьке мистецтво]], описуючи тваринні образи, посприяло розвитку необхідних навичок, які допомогли зобразити мускулатуру, врівноваженість, красу і анатомічно правильні пропорції. Мистецтво [[Римська імперія|Стародавнього Риму]] зображувало [[Давньоримська релігія|богів]] у вигляді ідеалізованих людей з характерними відмітними рисами та ознаками (наприклад, блискавка [[Зевс]]а). У [[Візантійське мистецтво|візантійському]] і [[Готика|готичному мистецтві]] середньовіччя панування церкви наполягало на вираженні біблійних, а не матеріальних істин<ref>{{Cite web|url=https://mlpp.pressbooks.pub/encounterswiththeartsartc150/chapter/byzantine-and-medieval-art-teaching-christianity/|title=Byzantine and Medieval Art: Teaching Christianity|first=Dr Mark|last=Thorson|date=1 вересня 2020|via=mlpp.pressbooks.pub|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://hopenomatterwhat.com/the-enigmatic-relationship-between-gothic-culture-and-religion-unveiling-the-influence-and-symbolism/|title=The Intricate Relationship Between Gothic Aesthetics and Religion: Unveiling the Dark Mysteries|date=7 листопада 2023|website=hopenomatterwhat.com|language=en|access-date=2024-01-11|archive-date=2023-12-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20231228144019/https://hopenomatterwhat.com/the-enigmatic-relationship-between-gothic-culture-and-religion-unveiling-the-influence-and-symbolism/|url-status=dead}}</ref>.

{{нп|Історія мистецтва Азії|Східне мистецтво|en|History of Asian art}}, як правило, було схоже за стилем на західне [[середньовічне мистецтво]], а саме зосереджувалося на поверхневих візерунках і локальному кольорі (мається на увазі простий колір об'єкта, наприклад основний червоний для червоного вбрання, а не модуляції цього кольору, викликані світлом, тінню та відображенням). Особливістю цього стилю є те, що {{нп|Локальний колір (образотворче мистецтво)|локальний колір|en|Local color (visual art)}} часто визначається контуром (сучасний еквівалент&nbsp;—&nbsp; мультфільм). Це помітно, наприклад, в мистецтві [[Мистецтво Індії|Індії]], [[Мистецтво Тибету|Тибету]], [[Мистецтво Японії|Японії]]. [[Ісламське мистецтво]] традиційно уникає зображення живих істот, особливо людей та інших тварин, у релігійному контексті<ref>[https://www.google.co.uk/books/edition/Islamic_Art_in_Detail/tA9Uuy2cSIcC?hl=en&gbpv=0 Islamic Art in Detail, Sheila R. Canby, 2005, ISBN 9780674023901, Harvard University Press p.33]</ref>. Натомість воно виражає релігійні ідеї через [[Каліграфія|каліграфію]] та геометричні малюнки<ref>[https://www.google.co.uk/books/edition/Islamic_Art_in_Detail/tA9Uuy2cSIcC?hl=en&gbpv=0 Islamic Art in Detail, Sheila R. Canby, 2005, ISBN:9780674023901, Harvard University Press p.21 and 81]</ref>.

=== Класифікації ===
{{Main|{{нп|Загальний опис навчальних дисциплін|Загальний опис мистецтв|en|Outline of academic disciplines}}}}
[[Файл:Catullus-at-Lesbia's-large.jpg|thumb|''Катулл у Лесбія'', [[Лоуренс Альма-Тадема]], 1865]]
У середні віки ''artes liberales'' ([[вільні мистецтва]]) викладалися в європейських {{нп|Середньовічний університет|університетах|en|Medieval university}} як частина [[Тривіум]]у, вступної програми, що включає [[Граматика|граматику]], [[Риторика|риторику]] та [[Логіка#Формальна й неформальна логіка|логіку]]{{sfn|Onions,Friedrichsen,Burchfield|1991|місце=p. 994}}, і [[Квадривіум]]у, навчальної програми, що включає «математичні мистецтва»&nbsp;— [[Арифметика|арифметику]], [[Геометрія|геометрію]], музику та [[Астрономія|астрономію]]<ref>{{cite wikisource |chapter=Quadrivium |wslink=The New International Encyclopædia |plaintitle=The New International Encyclopædia |year=1905 |quote=The quadrivium consisted of arithmetic, music, geometry, and astronomy.}}</ref>. ''{{нп|Artes mechanicae|Artes mechanicae|en|Artes mechanicae}}''<ref>У своєму коментарі до роботи Марціана Капелли на початку V століття ''Про шлюб Філології та Меркурія'', одного з головних джерел для середньовічних роздумів про вільні мистецтва</ref> практикувалися та розвивалися в цехових середовищах. Сучасне розрізнення між «художніми» і «нехудожніми» навичками не склалося до епохи [[Відродження]]. У сучасному [[Академія|академічному середовищі]], мистецтво поєднується з [[Гуманітарні науки|гуманітарними науками]] або є їх частиною<ref>{{cite book
 | title = Extraordinary Partnerships: How the Arts and Humanities are Transforming America
 | url = https://www.google.co.uk/books/edition/Extraordinary_Partnerships/qDfnDwAAQBAJ?hl=en&gbpv=1&dq=the+art+are+part+of+the+humanities&printsec=frontcover
 | isbn = 9781643150093
 | date = 5 June 2020
 | format = Paperback
 | publisher = Lever Press
 | editor = Christine Henseler
 | language = en
}}</ref>.

Види мистецтва поділяють на сім частин: живопис, архітектура, скульптура, література, музика, [[театр]] та кіно. Одні вважають літературу, живопис, скульптуру та музику основними чотирма видами мистецтва, інші вважаються похідними; драма&nbsp;— це література з акторською грою, танець&nbsp;— це музика, виражена через [[Рух (механіка)|рух]], а [[пісня]]&nbsp;— це музика з літературою та [[голос]]ом{{sfn|Rowlands,Landauer|2001}}. Кіно іноді називають «восьмим», а комікси&nbsp;— «дев'ятим» видом мистецтва{{sfn|Ryynänen|2020|місце=p. 37}}.

== Образотворче мистецтво ==
{{Main|Образотворче мистецтво}}
{{further|Твір мистецтва}}

=== Архітектура ===
{{Main|Архітектура}}
[[Файл:The Parthenon in Athens.jpg|thumb|[[Парфенон]] на вершині [[Афінський акрополь|Акрополя]], Афіни, [[Греція]]]]

Архітектура&nbsp;— це мистецтво і наука [[Дизайн|проектування]] [[Будівля|будівель]] і [[споруда|споруд]]. Слово ''архітектура'' походить від грецького ''arkhitekton'', «майстер-будівельник, керівник робіт», від ''αρχι-'' (arkhi) «керівник» + ''τεκτων'' (tekton) «будівельник, тесля»{{sfn|Harper|2016}}. Більш широке визначення включає проектування архітектурного середовища, від макрорівня [[містобудування]], [[Містобудівне проєктування|міського дизайну]] та [[Ландшафтна архітектура|ландшафтної архітектури]] до мікрорівня створення меблів. Архітектурний проект зазвичай повинен розглядати здійсненність і [[Затрати|вартість]] для [[Будівельна справа|будівельника]], а також функціональність і [[Естетика|естетику]] для [[споживач]]а<ref>{{cite book
 | last = Ching
 | first = Francis D.K.
 | title = Architecture: Form, Space, and Order
 | year = 2012
 | isbn = 9781118004821
 | chapter=7
 | publisher = Wiley
 | language = en
}}</ref>.

У сучасному розумінні архітектура&nbsp;— це мистецтво та [[Дисципліна (поведінка)|дисципліна]] створення або виведення явного або неявного плану для складного об'єкта чи [[Система|системи]]. Цей термін можна використовувати для позначення ''неявної архітектури'' абстрактних речей, таких як музика чи математика, ''очевидної архітектури'' природних речей, таких як геологічні утворення чи [[Структурна біологія|структура біологічних клітин]], або явно ''спланованої архітектури'' створених людиною речей, таких як програмне забезпечення, [[комп'ютер]]и, [[Архітектура підприємства|підприємства]] та [[база даних|бази даних]] на додачу до будівель. У будь-якому випадку архітектуру можна розглядати як ''суб'єктивне {{нп|Відображення (математика)|відображення|en|Map (mathematics)}}'' з людської точки зору (з точки зору користувача у випадку абстрактних чи фізичних артефактів) структури чи системи на [[Елемент (математика)|елементи]] чи компоненти, що зберігає зв'язки між елементами або компонентами. Спланована архітектура маніпулює простором, об'ємом, текстурою, світлом, тінню або абстрактними елементами для досягнення приємної [[Естетика|естетики]]<ref>{{Cite web|url=https://www.easyrender.com/a/light-manipulation-in-architecture-and-interior-design,%20https://www.easyrender.com/a/light-manipulation-in-architecture-and-interior-design|title=Light Manipulation in Architecture and Interior Design|website=www.easyrender.com|language=en|url-status=dead}}</ref>. Це відрізняє її від [[Прикладні наукові дослідження|прикладної науки]] чи інженерії, які зазвичай більше зосереджуються на функціональних та техніко-економічних аспектах проектування конструкцій чи споруд.

У сфері будівельної архітектури навички, необхідні для архітектора, варіюються від складніших, наприклад, для лікарні чи стадіону, до вочевидь простіших, таких як планування житлових будинків. Архітектурні твори можна розглядати як культурні та політичні [[символ]]и або витвори мистецтва. Роль архітектора, хоч і змінювалася, була центральною для проектування та реалізації приємного середовища, в якому живуть люди<ref>{{Cite web|url=https://www.commercialarchitecturemagazine.com/role-of-architects-in-shaping-cities-and-communities/|title=The Role Of Architects In Shaping Cities And Communities|language=en}}</ref>.

=== Кераміка ===
{{Main|Керамічне мистецтво}}
[[Файл:청자 어룡 모양 주전자.jpg|thumb|upright=0.8|[[Селадон]]овий чайник XII&nbsp;ст. {{нп|Посуд Корьо|Селадон Корьо|en|Goryeo ware}} вважається одним з найбільших досягнень {{нп|Мистецтво Кореї|корейського мистецтва|en|Korean art}}.]]
Керамічне мистецтво&nbsp;— це мистецтво, створене за допомогою [[Кераміка|керамічних]] матеріалів (включно з [[Глина|глиною]]), яке може приймати такі форми, як [[Гончарство|кераміка]], [[Керамічна плитка|плитка]], [[Статуетка|статуетки]], скульптури та [[посуд]]. У той час як деякі керамічні вироби вважаються образотворчим мистецтвом, інші вважаються предметами {{нп|Декоративні мистецтва|декоративного|en|Decorative arts}}, [[Промисловий дизайн|промислового]] чи [[Прикладне мистецтво|прикладного]] мистецтва. Кераміку також можна вважати [[Артефакт (археологія)|артефактами]] в [[Археологія|археології]]. Керамічне мистецтво може бути створено як однією людиною, так і групою людей. На гончарній або керамічній фабриці група людей проектує, виготовляє та прикрашає кераміку. Деякі гончарні вироби вважаються [[художня кераміка|художньою керамікою]]<ref>{{Cite web |date=2008-06-02 |title=Art Pottery Manufacturers and Collectors |url=http://artpotterymanufacturers.com/Welcome.html |access-date=2022-12-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080602012550/http://artpotterymanufacturers.com/Welcome.html |archive-date=2 червня 2008 |language=en }}</ref>. В одноосібний гончарній майстерні керамісти або гончарі виготовляють {{нп|Студія кераміки|студійну кераміку|en|studio pottery}}. Кераміка не включає [[скло]] та [[Мозаїка|мозаїку]] з ''[[Тессера|тессери]]''<ref>As glass is not a ceramic, [https://www.twi-global.com/technical-knowledge/faqs/faq-how-are-glass-ceramics-and-glass-ceramics-defined Twi global "how are glass ceramics and glass-ceramics-defined?]</ref>.

=== Концептуальне мистецтво ===
{{Main|Концептуальне мистецтво}}

Концептуальне мистецтво&nbsp;— це мистецтво, у якому концепції або ідеї, задіяні у творі, мають пріоритет над традиційними естетичними та матеріальними проблемами.
Термін було започатковано в 1960-х роках стосовно строгого та цілеспрямованого застосування мистецтва, заснованого на ідеях, яке часто кидало виклик традиційним візуальним критеріям, пов'язаним із образотворчим мистецтвом у його представленні у вигляді тексту{{sfn|LeWitt|1967|місце=pp. 79–83}}. Завдяки асоціації з [[Молоді британські митці|Молодими британськими митцями]] та {{нп|Премія Тернера|Премією Тернера|en|Turner Prize}} в 1990-х роках{{sfn|Huntsman|2015|місце=p. 221}} його популярне використання, особливо у Великобританії, розвинулося як синонім усього сучасного мистецтва, яке не практикує традиційні навички живопису та скульптури<ref>{{Cite web |date=2004-12-11 |title=Tate Britain {{!}} Turner Prize History {{!}} Issue: Conceptual Art |url=http://www.tate.org.uk/britain/turnerprize/history/issue_conceptual.htm |access-date=2022-12-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20041211013930/http://www.tate.org.uk/britain/turnerprize/history/issue_conceptual.htm |archive-date=11 грудня 2004 |language=en }}</ref>.

=== Малювання ===
{{Main|Малюнок}}

Малювання&nbsp;— це спосіб створення [[зображення]] за допомогою різноманітних інструментів і технік. Зазвичай малювання передбачає створення позначок на поверхні за допомогою тиску інструмента або переміщення інструменту по поверхні. Звичайними інструментами є [[графіт]]ні [[Олівець|олівці]], перо та туш, [[Щітка|пензлі]] з [[чорнило]]м, воскові [[Кольоровий олівець|кольорові олівці]], {{нп|Крейон|крейони|en|Crayon}}, [[деревне вугілля]], [[пастель]] і [[фломастер]]и. Використовуються також цифрові інструменти зі схожими ефектами. Основними техніками малювання є малювання лініями, {{нп|Штрихування (мистецтво)|штрихування|en|hatching}}, перехресне штрихування, довільне штрихування, малювання мазками, {{нп|Точковання|точковання|en|Stippling}} та змішування. [[Митець|Художника]], який чудово малює ескізи, плани або проекти, називають ''креслярем'' або ''кресляркою''<ref>{{cite web|url=http://www.dictionary.com/browse/draftsman|title=The definition of draftsman|website=Dictionary.com|access-date=29 жовтня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161029235558/http://www.dictionary.com/browse/draftsman|archive-date=29 жовтня 2016|url-status=live}}</ref>. Малювання можна застосовувати для створення зразків мистецтва, які використовуються в індустрії культури, таких як [[Ілюстрація|ілюстрації]], комікси та анімація. У франкомовних академічних дослідженнях комікси часто називають «дев'ятим видом мистецтва» (le neuvième art), доповнюючи традиційні «Сім мистецтв»{{sfn|Miller|2007|місце=p. 23}}.

=== Живопис ===
{{Main|Живопис}}

[[File:Mona Lisa, by Leonardo da Vinci, from C2RMF retouched.jpg|thumb|upright|''[[Мона Ліза]]'',  [[Леонардо да Вінчі]]]]

Живопис&nbsp;— це спосіб творчого вираження, який може існувати в кількох формах. Малюнок, [[жест]] (як у {{нп|Живопис дії|жестовому живописі|en|Action painting}}), [[Композиція (мистецтво)|композиція]], [[Наратив|розповідь]] (як у {{нп|наративне мистецтво|наративному мистецтві|en|Narrative art}}) або [[абстракція]] (як у [[Абстракціонізм|абстрактному мистецтві]]), серед інших естетичних способів, можуть служити для виявлення експресивного та концептуального наміру митця{{sfn|Perry|2014|місце=p. 85}}. Живопис може бути натуралістичними та репрезентативними (як у [[натюрморт]]і чи [[пейзаж]]і), [[Фотореалізм|фотографічними]], абстрактними, оповідними, [[символ]]істичними (як у мистецтві [[символізм]]у), [[Емоція|емоційними]] (як у [[експресіонізм]]і) або політичними за характером (як у [[артивізм]]і).

Сучасні художники значно розширили практику, включивши, наприклад, [[колаж]]. Колаж не є живописом у строгому сенсі, оскільки він містить інші матеріали. Деякі сучасні художники використовують різні матеріали, такі як [[пісок]], цемент, [[Солома|солому]] дерево або пасма волосся, для {{нп|Текстура (образотворче мистецтво)|текстури своїх робіт|en|Texture (visual arts)}}. Прикладом можуть служити роботи [[Жан Дюбюффе|Жана Дюбюффе]] або [[Ансельм Кіфер|Ансельма Кіфера]]<ref>{{Cite web|url=https://onlineartlessons.com/tutorial/all-you-need-to-know-about-matter-painting/|title=Alchemy on Canvas: The Captivating World of Matter Painting|website=Online Art Lessons|language=en}}</ref><ref>[https://www.moma.org/documents/moma_catalogue_2143_300062878.pdf Anselm Kiefer, By Mark Rosenthal]</ref>.

=== Фотографія ===
{{Main|Художня фотографія}}

Фотографія як вид мистецтва стосується фотографій, створених відповідно до творчого бачення фотографа. Художня фотографія відрізняється від [[Фотожурналістика|фотожурналістики]], яка забезпечує візуальний звіт про новинні події, та комерційної фотографії, головною метою якої є реклама продуктів або послуг<ref>{{Cite web|url=https://www.falmouth.ac.uk/news/what-commercial-photography|title=What is Commercial Photography?|website=www.falmouth.ac.uk|language=en}}</ref>.

=== Скульптура ===
{{Main|Скульптура}}

Скульптура&nbsp;— це галузь образотворчого мистецтва, яка працює з об'єктами в трьох вимірах. Це один з видів {{нп|Пластичне мистецтво|пластичного мистецтва|en|Plastic arts}}. Процеси створення довговічних скульптур спочатку використовували [[різьблення]] (видалення матеріалу) та моделювання (додавання матеріалу, наприклад глини) у [[Гірська порода|камені]], металі, [[Керамічне мистецтво|кераміці]], дереві, та інших матеріалах, але з часів [[модернізм]]у, зміни в підходах до створення скульптур призвели до майже повної свободи у виборі матеріалів і процесів. Різноманітні матеріали можна обробити шляхом видалення, наприклад, за допомогою різьблення, збірки [[зварювання]]м чи моделюванням, [[Виливниця|формування]] або [[Ливарне виробництво|лиття]]<ref>{{Cite web|url=https://study.com/academy/lesson/vocabulary-for-sculpture-materials-styles-techniques.html#:~:text=Four%20sculpture%20techniques%20are%20casting%2C,Casting%20requires%20the%20pouring|title=Vocabulary for Sculpture Materials|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.modernsculptureartists.com/2021/07/21/four-basic-methods-for-making-a-sculpture-are/|title=Four Basic Methods For Making A Sculpture Are|date=21 липня 2021|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.metalicoarte.com/post/welding-vs-casting-a-comparative-study-of-metal-art-techniques|title=Welding vs. Casting: A Comparative Study of Metal Art Techniques|first=Hamed|last=Fardsoltany|date=11 липня 2023|website=Metalicoarte.com|language=en}}</ref>.

== Літературне мистецтво ==
{{Main|Мова|Література}}
{{Listen|filename=Sonnet18.ogg|title=Sonnet 18|description= '''''{{нп|Сонет 18|Сонет 18|en|Sonnet 18}}''''' [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]] є частиною {{нп|Цикл сонетів|циклу|en|Sonnet sequence}} [[cонет]]ів «Присвячених другу» ({{lang-en|Fair Youth}}).|format=[[Ogg]]}}

Література (також відома як ''літературне мистецтво'' або ''мовне мистецтво'') це буквально «знайомство з літерами», відповідно до першого значення, наведеного в ''[[Оксфордський словник англійської мови|Оксфордському словнику англійської мови]]''. Іменник «література» походить від [[Латинська мова|латинського]] слова ''littera'', що означає «окремий письмовий знак ([[літера]])». Цей термін зазвичай позначає збірку [[Письмо|творів]], які в [[Західний світ|західній культурі]] є переважно [[Проза|прозою]] (як художньою, так і науковою), драмами та поезією. У більшості частин світу, якщо не в усьому світі, художнє мовне вираження також може бути {{нп|Усна словесність|усним|en|Oral literature}} і включати такі [[жанр]]и як [[епос]], [[легенда]], [[міф]], [[балада]], інші форми усної поезії та [[фольклор]]. Комікси, поєднання малюнків чи інших образотворчих мистецтв із оповідною літературою, часто називають «дев'ятим мистецтвом» (le neuvième art) у франкомовних академічних дослідженнях{{sfn|Miller|2007|місце=p.23}}.

== Виконавське мистецтво ==
{{Main|Театральне мистецтво}}
[[File:Bharata Natyam Performance DS.jpg|upright=.7|thumb|Виконавиця танцю [[Бхаратанатьям]] в {{нп|Індійський класичний танець|індійському класичному танці|en|Indian classical dance}}]]
Виконавське мистецтво включає танець, музику, театр, [[Опера|оперу]], [[Мім|пантоміму]] та інші види мистецтва, в яких головним продуктом є виступ людини. Виконавське мистецтво вирізняється цим елементом виконання на відміну від таких дисциплін, як образотворче та літературне мистецтво, де продукт є об'єктом, який не потребує спостереження за виконанням та відчуття вистави. Кожна дисципліна у виконавському мистецтві має тимчасовий характер, тобто виступ виконується протягом певного періоду часу. Виступи загалом класифікуються як повторювані (наприклад, за сценарієм чи партитурою) або імпровізовані для кожного виступу{{sfn|Honderich|2006}}. Митці, які займаються цим мистецтвом перед публікою, називаються ''виконавцями'', включаючи [[актор]]ів, [[Ілюзіонізм (шоу)|фокусників]], [[комік]]ів, [[Танець|танцюристів]], [[музикант]]ів, і [[спів]]аків. Виконавське мистецтво також залежить від послуг інших артистів або необхідних працівників, таких як [[Автор пісні|авторів пісень]] і фахівців з [[Сценічне устаткування|сценічного устаткування]]. Виконавці часто адаптують свій {{нп|Фізичний вигляд людини|зовнішній вигляд|en|Human physical appearance}} за допомогою таких інструментів, як [[костюм]]и та [[Грим|сценічний грим]]<ref>{{cite book
 | last = Durbin
 | first = Holly Poe
 | title = The Costume Designer's Toolkit: The Process of Creating Effective Design
 | isbn = 9781000729146
 | publisher = Taylor & Francis
 | language = en
 }}</ref>.

=== Танець ===
{{Main|Танець}}

Танець зазвичай відноситься до [[Рух (механіка)|рухів]] людини, які використовуються як форма самовираження або представлені в соціальному, [[Духовність|духовному]] чи виконавському середовищі{{sfn|Fraleigh|1987|місце=p. 3}}{{sfn|''OED''|loc=§&nbsp;1}}{{efn|Термін «танець» також використовується для опису кроків або шаблону для [[Хореографія|одного конкретного танцю]]{{sfn|''OED''|loc=§&nbsp;2}}, певної [[Танцювальна музика|музичної форми]] чи [[Музика|жанру]],{{sfn|''OED''|loc=§&nbsp;2b}}, {{нп|Танцювальна вечірка|соціальної зустрічі для танців|en|Dance party}}{{sfn|''OED''|loc=§&nbsp;3}}, або [[Рух (механіка)|руху]] в неживих об'єктах (наприклад, «танець води […] було видно на відстані понад милю»){{sfn|''OED''|loc=§&nbsp;4}}.}}. [[Хореографія]]&nbsp;— це мистецтво створення танців{{sfn|Goodwin,Halfyard|2011|loc=§ para. 1}}, а людина, яка цим займається, називається хореографом{{sfn|Goodwin,Halfyard|2011|loc=§ para. 3}}. Визначення того, що є танцем, залежать від [[Суспільство|соціальних]], [[Культура|культурних]], [[Естетика|естетичних]], [[Мистецтво|мистецьких]] і моральних обмежень і варіюються від функціональних рухів (таких як [[народний танець]]) до систематизованих [[віртуоз]]них технік, таких як [[балет]]. У спорті: гімнастика, [[фігурне катання]] і [[артистичне плавання]]&nbsp;— танцювальні дисципліни. У бойових мистецтвах «[[ката]]» порівнюють з танцями<ref>{{cite book
 | last = O'Brien
 | first = Andrew
 | title = The Little Bubishi: A History of Karate for Children
 | year = 2010
 | isbn = 9781609117177
 | page = 7
 | publisher = Strategic Book Publishing
 | language = en
}}</ref>.

=== Музика ===
{{Main|Музика}}
[[File:MozartExcerptK331.svg|thumb|Музична [[партитура]] вступних [[Такт (музика)|тактів]] із [[Соната для фортепіано № 11 (Моцарт)|фортепіанної сонати № 11]] [[Вольфганг Амадей Моцарт|Вольфганга Амадея Моцарта]] ({{audio|MozartExcerptK331.mid|Прослухати}})]]

Музику часто визначають як вид мистецтва, {{нп|Перелік художніх носіїв|носієм|en|Media (arts)}} якого є поєднання звуків{{sfn|Nettl|2001|loc=§I "3. General encyclopedias": "There may be disagreement on the need for explicit definition, but all these works maintain that music involves sounds and their combination, that it is both art and science"}}. Хоча вчені погоджуються з тим, що музика загалом складається з {{нп|Елементи музики|кількох основних елементів|en|Elements of music}}, їх точні визначення є предметом дискусії{{sfn|Gardner|1983|місце=p. 104}}. Загальновідомі аспекти включають [[Висота звуку|висоту звуку]] (яка керує мелодією та гармонією), {{нп|Тривалість (музика)|тривалість|en|Duration (music)}} (включаючи [[ритм]] і [[темп]]), інтенсивність (включаючи динаміку) і [[тембр]]{{sfn|Owen|2000|місце=p. 6}}. Хоча {{нп|Визначення музики|визначення музики|en|Definition of music}} вважаються {{нп|Культурна універсальність|культурною універсальністю|en|Cultural universal}}, вони дуже різняться в усьому світі, оскільки вони базуються на різних поглядах на [[Природа|природу]], надприродне та людство{{sfn|Nettl|2001|loc=§I "5. Looking to the vernacular and to behaviour"}}. Музику часто розрізняють на [[Композиція (музика)|композицію]] та виконання, тоді як [[Імпровізація (музика)|музичну імпровізацію]] можна розглядати як проміжну традицію{{sfn|Nettl|2001|loc=§III "5. Music among the arts"}}. Музику можна розділити на жанри та піджанри, хоча лінії поділу та зв'язки між жанрами часто є розмитими, іноді відкритими для індивідуальної інтерпретації, а іноді суперечливими{{sfn|Nettl|2001|loc=§III "6. Classification or Typology"}}.

=== Театр ===
{{Main|Театр}}

Театр (від грецького ''theatron'' (''θέατρον)''; від ''theasthai'', «спостерігати»<ref>{{cite web|url=http://www.etymonline.com/index.php?term=theater&allowed_in_frame=0|title=theater (n.)|last=Harper|first=Douglas|date=2001–2016|publisher=Online Etymology Dictionary|access-date=29 жовтня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161030001050/http://etymonline.com/index.php?term=theater&allowed_in_frame=0|archive-date=30 жовтня 2016|url-status=live|language=en}}</ref>)&nbsp;— це галузь сценічного мистецтва, пов'язана з розігруванням історій перед публікою з використанням комбінацій мови, жестів, музики, танцю, звуку і спектаклю&nbsp;— фактично будь-яких елементів інших виконавських мистецтв. На додаток до стандартного стилю розповідного діалогу, театр приймає такі форми, як опера, балет, [[Мім|пантоміма]], [[кабукі]], {{нп|Індійський класичний танець|класичний індійський танець|en|Indian classical dance}}, [[китайська опера]], та [[Ряджені|вистави з рядженими]].

== Багатопрофільні мистецькі твори ==
В деяких галузях твори мистецтва поєднують кілька напрямків, наприклад кіно, оперу та виконавське мистецтво. Хоча оперу часто класифікують як виконавське мистецтво музики, слово «опера» перекладається з італійської як «твір», оскільки опера поєднує мистецькі дисципліни в єдиний мистецький досвід. В традиційній опері використовуються декорації (образотворче мистецтво), костюми (мода), акторська гра (драматичне виконавське мистецтво), [[лібрето]] [слова/історія] (література), співаки та оркестр (музика)<ref>{{Cite web|url=https://www.metmuseum.org/toah/hd/opra/hd_opra.htm#:~:text=Independent+Scholar,history,+opera+has+reflected|title=The Opera &#124; Essay |publisher=The Metropolitan Museum of Art |first=Jean|last=Sorabella|website=The Met’s Heilbrunn Timeline of Art History|language=en}}</ref>.

[[Файл:Ernestine Schumann-Heink as Waltraute.png|thumb|left|{{нп|Ернестина Шуман-Гейнк|Ернестина Шуман-Гейнк|en|Ernestine Schumann-Heink}} у ролі Вальтрауте]]
Композитор [[Ріхард Вагнер]] визнавав поєднання багатьох дисциплін в одному творі опери, прикладом чого є його цикл ''[[Перстень Нібелунга]]''. Він не використовував термін опера для своїх творів, замість цього він використовував термін {{нп|Gesamtkunstwerk|Gesamtkunstwerk|en|Gesamtkunstwerk}} («синтез мистецтв»), який іноді перекладають як «музична драма», наголошуючи на літературних і театральних компонентах, які були такими ж важливими, як і музика. [[Класичний танець|Класичний балет]]&nbsp;— ще одна форма, яка виникла в 17 столітті, в якій оркестрова музика поєднується з танцем<ref name = "Au">
{{cite book
 | last = Au
 | first = Susan
 | title = Ballet and Modern Dance
 | url = https://archive.org/details/balletmoderndanc0000ausu
 | year = 2002|publisher=Thames and Hudson
 | isbn = 978-0-500-20352-1}}
 | language = en
</ref>.

Інші твори кінця XIX, XX і XXI століть поєднали інші дисципліни в унікальний і творчий спосіб, наприклад мистецтво перформансу. Мистецтво перформансу&nbsp;— це перформанс у часі, який об'єднує будь-яку кількість інструментів, об'єктів і видів мистецтва в рамках попередньо визначеної або менш чітко визначеної структури, при цьому деякі елементи можуть бути імпровізовані. Мистецтво перформансу може виконуватись за сценарієм, або без сценарію, може бути випадковим або ретельно організованим; може мати місце навіть залучення аудиторії. Багато хто вважає [[Джон Кейдж|Джона Кейджа]] більше артистом, ніж композитором, хоча він віддав перевагу останньому терміну. Він не складав музику для традиційних ансамблів. Композиція Кейджа ''{{нп|Living Room Music|Living Room Music|en|Living Room Music}},'' створена в 1940 році, є «квартетом» для невизначених інструментів, насправді немелодійних об'єктів, які можна знайти у вітальні типового будинку, звідси й походження назви<ref>James Pritchett. ''The Music of John Cage''. Cambridge University Press, 1993. {{ISBN|0-521-56544-8}} p.20</ref>.

== Інші види мистецтва ==
Не існує чіткої межі між мистецтвом і культурою. Такі сфери культури, як [[гастрономія]], іноді вважаються мистецтвом{{sfn|Desai, DeSimone, Henig|2013}}.

=== Прикладне мистецтво ===
{{Main|Прикладне мистецтво}}
Прикладне мистецтво&nbsp;— це застосування дизайну та декорування повсякденних, функціональних предметів, з метою зробити їх естетично привабливими{{sfn|Chilvers|2004|p=29}}. Прикладне мистецтво включає такі галузі, як промисловий дизайн, ілюстрація та комерційне мистецтво<ref name="dictionary.com">{{cite web |url=http://www.dictionary.com/browse/applied-art |title=Define Applied art at Dictionary.com |publisher=[[Dictionary.com]] |access-date=8 травня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170731085429/http://www.dictionary.com/browse/applied-art |archive-date=31 липня 2017 |url-status=live |language=en }}</ref>. Термін «прикладне мистецтво» використовується щоб підкреслити відмінність від образотворчого мистецтва, де останнє визначається як мистецтво, яке спрямоване на створення красивих предметів або забезпечує інтелектуальну стимуляцію, але не має основної повсякденної функції. На практиці вони часто збігаються.

=== Відеоігри ===
{{Main|{{нп|Відеоігри як вид мистецтва|Відеоігри як вид мистецтва|en|Video games as an art form}}|Відеогра}}
[[Відеогра|Відеоігри]]&nbsp;— це мультидисциплінарні твори, які включають безперечно художні елементи, такі як візуальні ефекти та звук, а також досвід, що виникає внаслідок природи їхньої інтерактивності. У {{нп|Культура відеоігор|спільноті відеоігор|en|Video game culture}} точаться дебати щодо того, чи слід {{нп|Відеоігри як вид мистецтва|класифікувати відеоігри як вид мистецтва|en|Video games as an art form}}, а [[Розробник відеоігор|розробників ігор]]&nbsp;— [[ААА (індустрія відеоігор)|ААА]] чи [[Інді-ігри|інді]]&nbsp;— слід класифікувати як митців<ref name="pratt">Pratt, Charles J. ''[http://www.gamasutra.com/view/news/27133/The_Art_History_Of_Games_Games_As_Art_May_Be_A_Lost_Cause.php The Art History… Of Games? Games As Art May Be A Lost Cause] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220509150517/https://www.gamasutra.com/view/news/27133/The_Art_History_Of_Games_Games_As_Art_May_Be_A_Lost_Cause.php |date=9 травня 2022 }}''. [[Gamasutra]]. 8 February 2010.</ref>. [[Хідео Кодзіма]], дизайнер відеоігор, якого вважають «художником ігор», стверджував у 2006 році, що відеоігри є типом послуг, а не формою мистецтва{{sfn|Gibson|2006}}{{sfn|Parker|2012|місце=p. 42}}. У соціальних науках економісти-культурологи показують, як відеоігри сприяють залученню до більш традиційних форм мистецтва{{sfn|Borowiecki, Prieto-Rodriguez|2013|місце=pp. 239–258}}. У 2011 році {{нп|Національний фонд мистецтв США|Національний фонд мистецтв|en|National Endowment for the Arts}} включив відеоігри у своє визначення «твору мистецтва»{{sfn|Barber|2012}}, а [[Смітсонівський музей американського мистецтва]] представив виставку під назвою «Мистецтво відеоігор» у 2012 році{{sfn|Parker|2012|місце=p. 46}}.

== Мистецька критика ==
<!-- en: Art criticism -> Художня критика; en: Dance criticism -> Танцювальна критика; en: Television criticism -> Телевізійна критика; en: Theatre criticism -> Театральна критика -->
{{see also|{{нп|Архітектурна критика|Архітектурна критика|en|Architecture criticism}}|Художня критика|Танцювальна критика|Кінокритика|Літературна критика|Музична критика|Телевізійна критика|Театральна критика}}
[[Файл:Gabriel Cornelius von Max, 1840-1915, Monkeys as Judges of Art, 1889.jpg|thumb|''Мавпи як судді мистецтва'', 1889, [[Габріель фон Макс]] ]]

Мистецька критика&nbsp;— це обговорення або оцінка мистецтва<ref name="ntifotva">{{cite web|title=Art Criticism|url=http://art.unt.edu/ntieva/pages/teaching/tea_comp_artcriticism.html|work=Comprehensive Art Education|publisher=North Texas Institute For Educators on the Visual Arts|access-date=12 грудня 2013|language=en}}</ref><ref name="gemtou2010">{{cite journal|last=Gemtou|first=Eleni|title=Subjectivity in Art History and Art Criticism|journal=Rupkatha Journal on Interdisciplinary Studies in Humanities|year=2010|volume=2|issue=1|pages=2–13|url=http://rupkatha.com/V2/n1/SubjectivityinArtHistoryandArt%20Criticism.pdf|access-date=12 грудня 2013|doi=10.21659/rupkatha.v2n1.02|doi-access=free|language=en}}</ref><ref name="elkins1996">{{cite encyclopedia
|last=Elkins
|first=James
|editor=Jane Turner
|encyclopedia=Grove Dictionary of Art
|title=Art Criticism
|publisher=Oxford University Press
|url=https://www.academia.edu/163427
|year=1996
}}</ref>. [[Художній критик|Художні критики]] зазвичай критикують мистецтво в контексті [[Естетика|естетики]] або теорії краси<ref name="gemtou2010" /><ref name="elkins1996" />. Метою мистецької критики є пошук раціональної основи для оцінки мистецтва<ref name="ntifotva" /><ref name="gemtou2010" /><ref name="elkins1996" />, але залишається сумнівним, чи може така критика вийти за рамки переважаючих соціально-політичних обставин<ref>Kaplan, Marty. [http://www.jewishjournal.com/marty_kaplan/article/the_curious_case_of_criticism «The curious case of criticism.»] ''{{нп|The Jewish Journal of Greater Los Angeles|Jewish Journal|en|The Jewish Journal of Greater Los Angeles}}''. 23 January 2014.</ref>.

Різноманітність {{нп|Мистецький рух|мистецьких рухів|en|Art movement}} призвела до поділу мистецької критики на різні дисципліни, кожна з яких може використовувати різні критерії для своїх суджень<ref name="elkins1996" /><ref name="tekiner2006">{{cite journal|last=Tekiner|first=Deniz|title=Formalist Art Criticism and the Politics of Meaning|journal=Social Justice|year=2006|volume=33|issue=2 (104) – Art, Power, and Social Change|pages=31–44|jstor=29768369|language=en}}</ref>. Найпоширенішим поділом у сфері критики є історична критика та оцінка, різновид [[Мистецтвознавство|історії мистецтва]], і сучасна критика робіт живих митців<ref name="ntifotva" /><ref name="gemtou2010" /><ref name="elkins1996" />.

Незважаючи на уявлення про те, що критика є діяльністю з меншим ризиком, ніж створення мистецтва, думки про сучасне мистецтво підлягають корекції з плином часу<ref name="gemtou2010" />. Критиків минулого можна висміювати за те, що вони відкидали шанованих тепер митців (наприклад, ранні роботи [[Імпресіонізм|імпресіоністів]])<ref name="elkins1996" /><ref name="rewald1973" /><ref name="ackerman1960">{{cite journal|last=Ackerman|first=James S.|title=Art History and the Problems of Criticism|journal=Daedalus|date=Winter 1960|volume=89|issue=1 – The Visual Arts Today|pages=253–263|jstor=20026565|language=en}}</ref>. В деяких випадках критики надавали зневажливі назви самим мистецьким напрямкам, але пізніше митці цього напрямку приймали ці зневажливі назви як знак пошани, напр. імпресіонізм, [[кубізм]], при цьому первинне негативне значення було забуто<ref name="rewald1973">Rewald, John (1973). ''The History of Impressionism'' (4th, Revised Ed.). New York: The Museum of Modern Art. p. 323 {{ISBN|0-87070-360-9}}</ref><ref name="Christopher Green">{{Cite web|url=http://www.moma.org/collection/details.php?theme_id=10068&displayall=1#skipToContent|title=The Collection &#124; MoMA|language=en}}</ref><ref name="fishman1963p6">{{cite book|last=Fishman|first=Solomon|title=The Interpretation of Art: Essays on the Art Criticism of John Ruskin, Walter Pater, Clive Bell, Robert Fry, and Herbert Read|url=https://archive.org/details/interpretationof00fish|year=1963|publisher=University of California Press|page=[https://archive.org/details/interpretationof00fish/page/6 6]|language=en}}</ref>. Митці часто мали непрості стосунки зі своїми критиками. Зазвичай митцям потрібні позитивні відгуки критиків, щоб залучати глядачів для перегляду та придбання їхні робіт<ref name="gemtou2010" /><ref>{{cite news|last=Seenan|first=Gerard|title=Painting by ridiculed but popular artist sells for £744,800|url=https://www.theguardian.com/uk/2004/apr/20/arts.artsnews1|access-date=12 грудня 2013|newspaper=The Guardian|date=20 квітня 2004|language=en}}</ref>.

Існує багато різних чинників, які визначають судження про мистецтво, наприклад естетика, пізнання чи сприйняття. Естетична, прагматична, експресивна, формалістична, релятивістська, процесійна, імітаційна, ритуальна, когнітивна, міметична та постмодерністська теорії&nbsp;— лише деякі з багатьох теорій, які критикують і оцінюють мистецтво. Мистецька критика та оцінка можуть бути суб'єктивними, заснованими на особистих уподобаннях до естетики та форми, або на елементах і принципах дизайну та соціальному і культурному прийнятті{{citation needed|date=Грудень 2023}}.

== Освіта ==
{{main|{{нп|Мистецтво в освіті|Мистецтво в освіті|en|Arts in education}}}}

Мистецтво в освіті&nbsp;— це галузь {{нп|Навчальні дослідження|освітніх досліджень|en|Educational research}} і практики, що ґрунтується на дослідженнях [[Навчення|навчання]] через мистецький досвід. У цьому контексті мистецтво може включати [[Театральна освіта|театральну освіту]] (танець, драма, музика), літературу та поезію, [[Оповідь (процес)|оповідання]], {{нп|Образотворча освіта|образотворчу освіту|en|Visual arts education}} в кіно, [[Ремесло|ремеслах]], дизайні, [[Комп'ютерне мистецтво|цифровому мистецтві]], медіа та фотографії<ref>{{Cite web|url=http://portal.unesco.org/culture/en/ev.php-URL_ID=30335&URL_DO=DO_TOPIC&URL_SECTION=201.html|title=UNESCO, Road Map for Arts Education, 2006|language=en}}</ref>. Мистецтво в освіті відрізняється від художнього виховання тим, що не стільки стосується викладання мистецтва, скільки зосереджене на:

* покращенні навчання за допомогою мистецтва
* застосовуванні навичок і знання, які розвиваються в художній діяльності, до інших сфер навчання
* виявленні та створенні розуміння людської поведінки, мислення, потенціалу та навчання, особливо через уважне спостереження за творами мистецтва та залучення до досвіду мистецтва

== Політика ==
{{main|{{нп|Мистецтво і політика|Мистецтво і політика|en|The arts and politics}}}}
В історії та [[Археологічна культура|культурі]] існує тісний зв'язок між мистецтвом і політикою, особливо між різними видами мистецтва і  [[Влада|владою]]. Реагуючи на [[Новини|події]] та політику, мистецтво набуває політичних, а також соціальних вимірів, стаючи центром суперечок і силою політичних і [[Соціальна зміна|соціальних змін]].

Цікавим спостереженням є те, що [[Кваліфікований робітник|великий талант]] зазвичай має [[Вільнодумство|вільний дух]]. Прикладом може бути [[Бенксі]], графіті-художник, який постійно конфліктує з владою і вважається «вільним духом» завдяки своїй роботі<ref>{{Cite web|title=F**k the Police: The Theme of Disorder & Authority in Banksy’s Prints|url=https://www.myartbroker.com/artist-banksy/articles/fk-the-police-the-theme-of-disorder-authority-in-banksys-prints|website=MyArtBroker|accessdate=2024-02-06|language=en|last=Syer|first=Joe}}</ref><ref>{{Cite web|title='The Mystery of Banksy': The unauthorized exhibition|url=https://www.hindustantimes.com/lifestyle/art-culture/the-mystery-of-banksy-the-unauthorized-exhibition-101699532123872.html|website=Hindustan Times|date=2023-11-09|accessdate=2024-02-06|language=en|last=Agnihotri|first=Akanksha}}</ref>.

Мистецтво і політика продовжують бути тісно пов'язаними. Митці використовують свої роботи, щоб виражати свої політичні погляди та сприяти суспільним змінам. А уряди використовують мистецтво для просування власних планів<ref>{{Cite web|url=https://www.odysseyroute.com/the-art-of-war-understanding-how-art-was-used-by-governments-to-win-over-people/|title=The Art of War: Understanding How Art Was Used by Governments to Win Over People|date=11 липня 2023|language=en|access-date=2024-02-06|archive-date=2023-12-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231229000353/https://www.odysseyroute.com/the-art-of-war-understanding-how-art-was-used-by-governments-to-win-over-people/|url-status=dead}}</ref>.

== Пояснювальні примітки ==
{{portal|Мистецтво}}
{{reflist|group=lower-alpha}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{Refbegin|colwidth=30em}}
'''Література'''
* {{cite book |last=Chilvers |first=Ian |title=The Oxford Dictionary of Art |url=https://archive.org/details/oxforddictionary0000unse_m7y2 |date=2004 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-860476-1 |edition=3rd |location=Oxford |ref={{sfnref|Chilvers|2004}} |language=en}}
* {{cite book |last=Fraleigh |first=Sondra Horton |title=Dance and the Lived Body: A Descriptive Aesthetics |url=https://archive.org/details/dancelivedbodyde0000fral |publisher={{нп|University of Pittsburgh Press|University of Pittsburgh Press|en|University of Pittsburgh Press}} |year=1987 |isbn=978-0-8229-7170-2 |location=Pittsburgh|language=en|ref={{sfnref|Fraleigh|1987}}}}
* {{cite book |last=Gardner |first=Howard |author-link=Говард Ґарднер |year=1983 |title=Frames of Mind: The Theory of Multiple Intelligences |url=https://archive.org/details/framesofmindtheo0000gard_c7r7 |publisher=[[Basic Books]] |location=New York |isbn=978-0-465-02508-4  |ref={{sfnref|Gardner|1983}} |language=en }}
* {{cite encyclopedia |encyclopedia=The Oxford Companion to Philosophy |title=Performing Arts |editor-last=Honderich |editor-first=Ted |year=2006 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-926479-7 |doi=10.1093/acref/9780199264797.001.0001 |language=англ. |ref={{sfnref|Honderich|2006}}}}
* {{cite book |last=Huntsman |first=Penny |title=Thinking About Art: A Thematic Guide to Art History |year=2015 |publisher=[[John Wiley & Sons|Wiley]] |isbn=978-1-118-90517-3 |location=Chichester, West Sussex, UK |language=en |ref={{sfnref|Huntsman|2015}} }}
* {{cite book |title=Reading bande dessinée : critical approaches to French-language comic strip |last=Miller |first=Ann |year=2007 |publisher=Intellect Books |isbn=978-1-84150-177-2 |ref={{sfnref|Miller|2007}} |language=en}}
* {{cite encyclopedia |last1=Goodwin |first1=Noël |author-link1=Noël Goodwin |last2=Halfyard |first2=Janet |editor-last=Latham |editor-first=Alison |year=2011 |title=Choreography |encyclopedia={{нп|The Oxford Companion to Music|The Oxford Companion to Music|en|The Oxford Companion to Music}} |publisher=[[Oxford University Press]] |location=Oxford |isbn=978-0-19-957903-7 |url=https://www.oxfordreference.com/view/10.1093/acref/9780199579037.001.0001/acref-9780199579037-e-1379 |url-access=subscription |access-date=21 липня 2022 |archive-date=21 липня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220721195826/https://www.oxfordreference.com/view/10.1093/acref/9780199579037.001.0001/acref-9780199579037-e-1379 |url-status=live |language=англ. |ref={{sfnref|Goodwin,Halfyard|2011}} }}{{subscription required}}
* {{cite encyclopedia |last=Nettl |first=Bruno |year=2001 |encyclopedia=[[Grove Music Online]] |title=Music |publisher=[[Oxford University Press]] |location=Oxford |doi=10.1093/gmo/9781561592630.article.40476 |isbn=978-1-56159-263-0 |url-access=subscription |url=https://www.oxfordmusiconline.com/grovemusic/view/10.1093/gmo/9781561592630.001.0001/omo-9781561592630-e-0000040476 |access-date=29 травня 2022 |archive-date=18 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220418003751/https://www.oxfordmusiconline.com/grovemusic/view/10.1093/gmo/9781561592630.001.0001/omo-9781561592630-e-0000040476 |url-status=live |ref={{sfnref|Nettl|2001}} |language=англ. }} (необхідна підписка або [https://www.oxfordmusiconline.com/page/subscribe#public членство в публічній бібліотеці Великобританії])
* {{cite book |title=The Oxford dictionary of English etymology |last1=Onions |first1=Charles Talbut |last2=Friedrichsen |first2=George Washington Salisbury |last3=Burchfield |first3=Robert William |year=1991 |publisher=at The Clarendon Press |isbn=978-0-19-861112-7 |location=Oxford |language=en |ref={{sfnref|Onions,Friedrichsen,Burchfield|1991}}}}
* {{cite book |last=Owen |first=Harold |year=2000 |title=Music Theory Resource Book |publisher=[[Oxford University Press]] |location=Oxford and New York |isbn=978-0-19-511539-0 |ref={{sfnref|Owen|2000}} |language=en }}
* {{Cite book |last=Ryynänen |first=Max |url=https://www.worldcat.org/oclc/1229134245 |title=On the Philosophy of Central European Art: The History of an Institution and Its Global Competitors |date=2020 |oclc=1229134245 |publisher=Rowman & Littlefield |isbn=978-1-79363-418-4 |location=Lanham |language=en |access-date=31 серпня 2021 |archive-date=31 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210831105204/https://books.google.com/books?id=Z3wGEAAAQBAJ&pg=PA37 |url-status=live |ref={{sfnref|Ryynänen|2020}}}}

'''Статті'''
* {{cite magazine |last=LeWitt |first=Solomon |author-link=Сол Левітт |date=June 1967 |title=Paragraphs on Conceptual Art |url=https://www.artforum.com/print/196706/paragraphs-on-conceptual-art-36719 |magazine={{нп|Artforum|Artforum|en|Artforum}} |language=en-US |volume=5 |issue=10 |access-date=12 травня 2020 |archive-date=26 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200726100127/https://www.artforum.com/print/196706/paragraphs-on-conceptual-art-36719 |url-status=live |ref={{sfnref|LeWitt|1967}} }}
* {{cite journal |date=2013 |title=Video Games Playing: A substitute for cultural consumptions? |last1=Borowiecki |first1=Karol J. |last2=Prieto-Rodriguez |first2=Juan |journal=Journal of Cultural Economics |volume=39 |issue=3 |pages=239–258 |doi=10.1007/s10824-014-9229-y |s2cid=49572910 |ref={{sfnref|Borowiecki, Prieto-Rodriguez|2013}} |language=en }}
* {{cite journal |date=12 грудня 2012 |title=An Art World for Artgames |url=https://journals.sfu.ca/loading/index.php/loading/article/view/119/160 |last=Parker |first=Felan |journal=Loading... |volume=7 |issue=11 |issn=1923-2691 |access-date=14 травня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161226143132/http://journals.sfu.ca/loading/index.php/loading/article/viewArticle/119 |archive-date=26 грудня 2016 |url-status=live |ref={{sfnref|Parker|2012}} |language=en }}
* {{cite journal|last=Perry |first=Lincoln |title=The Music of Painting |journal=The American Scholar |date=Summer 2014 |volume=83 |issue=3 |language=en |ref={{sfnref|Perry|2014}}}}

'''Онлайн ресурси'''
* {{cite news |last=Barber |first=Bonnie |date=16 серпня 2012 |title=Professor Mary Flanagan Participates in White House Consortium |publisher=Darthmouth News |url=https://news.dartmouth.edu/news/2012/08/professor-mary-flanagan-participates-white-house-consortium |access-date=13 травня 2020 |archive-date=26 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200726103117/https://news.dartmouth.edu/news/2012/08/professor-mary-flanagan-participates-white-house-consortium |url-status=live |ref={{sfnref|Barber|2012}} |language=en }}
* {{cite web|url=http://www.eurogamer.net/articles/news240106kojimaart|title=Games aren't art, says Kojima|last=Gibson|first=Ellie|date=24 січня 2006|website=Eurogamer|publisher=Gamer Network|accessdate=7 березня 2015|archive-date=9 березня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150309104553/http://www.eurogamer.net/articles/news240106kojimaart|ref={{sfnref|Gibson|2006}} |language=en}}
* {{cite web |title=The New Face of French Gastronomy – Knowledge@Wharton |url=http://knowledge.wharton.upenn.edu/article/new-face-french-gastronomy/ |last1=Desai |first1=Trex |last2=DeSimone |first2=Frank |last3=Henig |first3=Sarit |date=20 грудня 2013 |website=knowledge.wharton.upenn.edu |publisher=[[Вортонська школа бізнесу|Wharton School of the University of Pennsylvania]] |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20170912192044/http://knowledge.wharton.upenn.edu/article/new-face-french-gastronomy/ |archive-date=12 вересня 2017 |access-date=8 травня 2018 |ref={{sfnref|Desai, DeSimone, Henig|2013}} |language=en}}
* {{cite web|url=http://americanart.si.edu/exhibitions/archive/2012/games/|title=The Art of Video Games|website=SI.edu|publisher=Smithsonian American Art Museum|accessdate=7 березня 2015|archive-date=28 травня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160528142408/http://americanart.si.edu/exhibitions/archive/2012/games/}}
* {{cite web|url=http://www.tate.org.uk/learn/online-resources/glossary/c/conceptual-art|title=Conceptual art|website=Tate Glossary|accessdate=7 березня 2015|archive-date=20 березня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150320082742/http://www.tate.org.uk/learn/online-resources/glossary/c/conceptual-art}}
* {{cite web|url=http://arts.endow.gov/grants/apply/AIM-presentation.html|title=FY 2012 Arts in Media Guidelines|website=Endow.gov|publisher=National Endowment for the Arts|accessdate=7 березня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120213155959/http://arts.endow.gov/grants/apply/AIM-presentation.html|archivedate=13 February 2012}}
* {{cite web |url=https://www.etymonline.com/word/architect |title=Origin and meaning of architect by Online Etymology Dictionary |last=Harper |first=Douglas |date=2016 |publisher={{нп|Online Etymology Dictionary|Online Etymology Dictionary|en|Online Etymology Dictionary}} |access-date=29 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160319123642/http://www.etymonline.com/index.php?term=architect&allowed_in_frame=0 |archive-date=19 березня 2016 |url-status=live |language=en |ref={{sfnref|Harper|2016}} }}
* {{cite web |url=http://www.importanceofphilosophy.com/Esthetics_Main.html |title=Esthetics |last1=Rowlands |first1=Joseph |last2=Landauer |first2=Jeff |date=2001 |website=Importance of Philosophy |access-date=28 жовтня 2016 |archive-url=https://archive.today/20160416105657/http://www.importanceofphilosophy.com/Esthetics_Main.html |archive-date=16 квітня 2016 |url-status=live |ref={{sfnref|Rowlands,Landauer|2001}} |language=en}}
* {{cite encyclopedia |encyclopedia=[[Оксфордський словник англійської мови|OED Online]] |title=dance, n. |publisher=[[Oxford University Press]] |location=Oxford |url-access=subscription |url=https://www.oed.com/view/Entry/47116 |ref={{sfnRef|''OED''}} |access-date=21 липня 2022 |archive-date=2 жовтня 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231002015651/https://www.oed.com/dictionary/dance_n |url-status=live }}{{subscription required}}
{{refend}}

== Подальше читання ==
{{refbegin|30em}}
* {{cite news|url=https://www.washingtonpost.com/gog/exhibits/the-art-of-video-games,1215143/critic-review.html|newspaper=The Washington Post|title=Museum exhibit asks: Is it art if you push ‘start’?|first=Christina|last=Barron|date=29 квітня 2012|accessdate=12 лютого 2013|archive-date=4 червня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130604201354/http://www.washingtonpost.com/gog/exhibits/the-art-of-video-games,1215143/critic-review.html}}
* {{cite book|last=Feynman|first=Richard|authorlink=Richard Feynman|title=QED: The Strange Theory of Light and Matter|year=1985|publisher=Princeton University Press|isbn=978-0691024172|url-access=registration|url=https://archive.org/details/qedstrangetheory00feyn}}
* {{cite news|url=https://www.washingtonpost.com/gog/exhibits/the-art-of-video-games,1215143/critic-review.html|newspaper=The Washington Post|title=The Art of Video Games|first=Philip|last=Kennicott|date=18 березня 2012|accessdate=12 лютого 2013|archive-date=4 червня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130604201354/http://www.washingtonpost.com/gog/exhibits/the-art-of-video-games,1215143/critic-review.html}}
{{refend}}

{{Гуманітарні науки}}
{{нк}}

[[Категорія:Мистецтво]]
[[Категорія:Естетика]]
[[Категорія:Списки:Мистецтво]]
[[Категорія:Гуманітарні науки]]