Перегляд вихідного коду сторінки Омоніми

[[Файл:Homograph homophone venn diagram (Ukrainian).png|thumb|400пкс|Омоніми на [[діаграма Венна|діаграмі Венна]]]]
'''Омо́німи''' (від {{lang-grc|ὁμός}}&nbsp;— «однаковий» + {{lang-grc2|ὄνομα}}&nbsp;— «ім'я»)&nbsp;— це [[слово|слова]], які однаково [[звук|звучать]] та [[письмо|пишуться]], але мають різне [[Семантика|значення]].

Омоніми з'являються внаслідок:
* звукових змін у слові у процесі розвитку мови;
* смислових змін у слові у процесі розвитку мови;
* випадкового [[збіг]]у звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;
* випадкового збігу звучання форми різних слів.

Розрізняють омоніми:
* ''повні'' (''абсолютні'')&nbsp;— омоніми, у яких збігається уся система форм. Наприклад, ''ключ'' (від замка́)&nbsp;— ''ключ'' (джерело), ''рукав'' (елемент одягу)&nbsp;— ''рукав'' (річки).
* ''неповні'' (''часткові'')&nbsp;— омоніми, у яких збігаються за звучанням не всі форми. Так, слово ''кадри'', що означає склад працівників, вживається тільки у множині, а слово ''кадри'', що означає окремі сцени чи епізоди з кінофільму, знімки на кіноплівці, є формою множини іменника ''кадр''.

== Групи часткових омонімів ==

* [[Омофони]] (фонетичні омоніми)&nbsp;— це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням (стати ''по три''&nbsp;— ''потри''; ''вгорі''&nbsp;— ''в горі'').
* [[Омографи]] (графічні омоніми)&nbsp;— це слова, які однаково пишуться, але фонетично відрізняються. В українській мові вони зазвичай різняться тільки наголосом (''по́тяг''&nbsp;— ''потя́г''; ''за́мок''&nbsp;— ''замо́к''; ''бра́ти''&nbsp;— ''брати''́).
* [[Омоформи]] (граматичні омоніми)&nbsp;— це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах (''покласти на '''віз'''&nbsp;— '''віз''' дрова; жовте '''поле'''&nbsp;— '''поле''' город; чистий '''став'''(ок)''&nbsp;— '''''став''', як вкопаний'').
* [[Омоморфеми]] (омонімічні морфеми)&nbsp;— морфеми, які збігаються у написанні і вимові, але мають різні граматичні значення (закінчення '''-а''' може означати й жіночий рід прикметників, і родовий відмінок багатьох іменників II відміни, й множину середнього роду).

Зовнішньо омонімія подібна до [[Полісемія|полісемії]] (багатозначності). Проте за своїм змістом і походженням це різні явища.

Кожне переносне значення багатозначного слова обов'язково так чи інакше пов'язане з його первинним значенням:

''вогнище''

# «[[багаття|купа дров, що горить]]»
# «[[вогнище|місце, де розкладали вогонь]]»
# «своя оселя, родина» (у давнину близькі люди збиралися навколо вогнища)
# «центр, зосередження чогось».

Омоніми семантичної спільності не мають: ''бал'' («оцінка»), ''бал'' (вечір із танцями); ''стан'' (корпус людини), ''стан'' (становище), ''стан'' (стоянка), ''стан'' (механізм, прокатний стан).

Лексичні омоніми поділяють на повні (абсолютні) і неповні (часткові).

Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах:
* ''Балка'' (дерев'яний чи металевий брус), ''балка'' (яр): обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають однакові форми.
* ''Точити'' (робити гострим), ''точити'' (цідити): обидва дієслова змінюються абсолютно однаково.
* ''Моторний'' (швидкий), ''моторний'' (пов'язаний із мотором): обидва прикметники однаково змінюються за родами, відмінками та числами.
* ''Кран'' (для підіймання і переміщення вантажів), ''кран'' (для перекривання води, газу тощо).

Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм:
* ''Баранці'' (молоді барани)&nbsp;— має всі форми однини й множини, ''баранці'' (піна на гребенях хвиль)&nbsp;— має тільки форми множини.
* ''Захід'' (одна з чотирьох сторін світу)&nbsp;— має форми лише однини, ''захід'' (дія для досягнення якоїсь мети), ''захід'' (спуск небесного світила за обрій)&nbsp;— мають і форми однини й множини.
* ''Злити'' (викликати злість), ''злити'' (полити): у них усі інші форми різні, крім форм минулого часу й [[кондиціоналіс|умовного способу]].
* ''За́мок'' (укріплена будівля), ''замо́к'' (для замикання дверей, шухляд та ін.).

Неповними омонімами є також збіги окремих форм різних частин мови: а) іменників і відіменникових прислівників: кружка (довкола) і кружка (родовий відмінок іменника кружок);

б) іменників і звуконаслідувальних вигуків: ''рип'' (рипіння&nbsp;— ''рип дверей'') і ''рип'' (різкий звук від тертя&nbsp;— ''двері рип''); ''стук'' (удар&nbsp;— ''почувся стук'') і ''стук'' (різкий звук удару&nbsp;— щось у вікно ''стук'');

в) інші випадкові збіги: ''мати'' (рідна людина) і ''мати'' (володіти чимось); ''коли'' (у який час) і ''коли'' (наказовий спосіб дієслова колоти); ''їм'' (перша особа однини теперішнього часу дієслова їсти) і ''їм'' (давальний відмінок займенника ''вони'').

У мові омоніми найчастіше з'являються внаслідок запозичень. Є два випадки звукових збігів таких слів: а) звуковий збіг запозиченого слова з українським: ''мул'' (дрібні частинки у водоймах) і ''мул'' (назва тварини, запозичена з латинської мови); ''клуб'' (маса кулеподібної форми) і ''клуб'' (назва організації, запозичена з англійської); ''як'' (прислівник) і ''як'' (назва тварини, запозичена з тибетської);

б) звуковий збіг різних запозичених слів: ''гриф'' (міфічна істота, з грецької), ''гриф'' (частина струнного музичного інструмента, з французької) і ''гриф'' (штемпель на документі, з німецької); ''метр'' (міра довжини, з грецької), ''метр'' (віршовий розмір, з грецької) і ''метр'' (учитель, з французької); ''кран'' (трубка із закривкою, з голландської) і ''кран'' (механізм для піднімання вантажів, з німецької)

== Синтаксичні омоніми ==
Синтаксичні омоніми&nbsp;— це омонімічні [[синтагма (лінгвістика)|синтагми]] речення, відмінність значень яких зумовлена [[синтаксична неоднозначність|неоднозначністю]] їхньої синтаксичної структури<ref>''Шипнівська Ольга'' [http://www.philolog.univ.kiev.ua/library/zagal/Ukr_movoznavstvo_2013_43/104-113.pdf Визначення типів синтаксичної неоднозначності у знаннєорієнтованій системі машинного перекладу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131019133145/http://www.philolog.univ.kiev.ua/library/zagal/Ukr_movoznavstvo_2013_43/104-113.pdf |date=19 жовтня 2013 }}&nbsp;// Українське мовознавство.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;43.&nbsp;— С.&nbsp;104—113.</ref>. Наприклад, речення «''Тінь яблуні не заважає»'' може бути інтерпретоване як «''Тінь від яблуні не заважає''», або як «''Тінь не заважає яблуні''».

== Міжмовні омоніми ==
{{Основна стаття|Фальшиві друзі перекладача}}

Слова з різних мов, які мають однаковий вигляд або однакове звучання, але означають різні речі називаються міжмовними омонімами, або фальшивими друзями перекладача, наприклад: {{lang-ru|час}} «година» і {{lang-uk|час}} ({{lang-ru|время}}).

== Див. також ==
* [[Омографи]]
* [[Омофони]]
* [[Омоформи]]
* [[Гетерогенні омоніми]]
* [[Синоніми]]
* [[Антоніми]]
* [[Пароніми]]

== Примітки ==
{{примітки}}
== Посилання ==
* {{УМЕ10|частина=Омонім|сторінки=1214-1215}}
* {{ЛЗЕ2|частина =Омоніми|сторінки =152}}
* {{ШевЕ-4|частина=Омоніми|сторінки =703-704}}
* {{ЄСФ1|частина =Омонім/синонім|сторінки =288-300}} 
* {{ЕСКМ2017|частина =Омонімія|сторінки =357}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Мовознавство]]
[[Категорія:Лексика]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Типи слів]]
[[Категорія:Омоніми]]