Перегляд вихідного коду сторінки Положення про фірму 1927 року

'''Положення про фірму'''&nbsp;— [[нормативний акт]] [[Центральний виконавчий комітет СРСР|Центрального Виконавчого Комітету Союзу РСР]] і [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік#Рада народних комісарів СРСР|Ради Народних Комісарів Союзу РСР]], прийнятий [[22 червня]] [[1927]] року. На території [[Україна|України]] Положення діяло до [[1  січня]] [[2004]] року<ref name="й">[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v3_31600-04 Щодо деяких питань про застосування господарськими судами законодавства у розгляді справ, пов'язаних із захистом права на об'єкти інтелектуальної власності: Вищий господарський суд; Лист від 14.01.2004 №&nbsp;05-3/31]</ref>. На території [[Росія|Росії]] діяло до [[2006]] року<ref name="ц">[http://msk-gid.ru/docs/show/5521.html Комментарий к статье 1473 ГК РФ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140109222619/http://msk-gid.ru/docs/show/5521.html |date=9 січня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>.

== Загальні відомості та історія ==
У [[Лютнева революція|дореволюційній (до 1917 року)]] правовій літературі велася суперечка: що індивідуалізує фірмове найменування&nbsp;— [[підприємство]] або його [[власник]]а? В.&nbsp;В.&nbsp;Розенберг, автор фундаментальної [[монографія|монографії]], присвяченої [[Комерційне найменування|фірмовому найменуванню]], вважав: «Панівне вчення визнає фірму ім'ям '''''власника''''' торгово-промислового підприємства або, мовлячи в цілому, іменем особи у сфері його торгово-промислової діяльності. На думку меншості письменників, фірма становить собою назву підприємства»<ref name="у">Розенберг В.&nbsp;В.&nbsp;Фирма. Догматический очерк. СПб., 1914. С. 8.</ref>.

Прийняте у [[НЕП]]івській Росії 1927 року ''Положення про фірму'' розуміє фірмове найменування як засіб індивідуалізації '''''підприємства''''', про що свідчить аналіз його норм<ref name="ф">[http://uristy.ucoz.ru/publ/2-1-0-529 Морозов А.&nbsp;В.&nbsp;Применение норм Положения о фирме 1927 года в современном гражданском законодательстве // Журнал российского права, №&nbsp;1, январь 2004 г.]{{ref-ru}}</ref>. З тих пір фірмове найменування слугує [[Засоби індивідуалізації|засобом індивідуалізації]] '''''[[юридична особа|юридичної особи]]'''''.

Після закінчення періоду НЕПу Положення про фірму практично не застосовувалося і було забуте внаслідок згортання [[підприємництво|підприємництва]] як такого.

Після [[Проголошення незалежності України 1991|проголошення Незалежності України]] почався бурхливий розвиток інститутів [[ринкова економіка|ринкової економіки]], проте виявилося, що спеціального закону, що визначав би порядок реєстрації і використання фірмових найменувань, не створено (щоправда, питання фірмових найменувань частково регламентувалися Законом «Про підприємництво»<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/698-12 Про підприємництво: Верховна Рада УРСР; Закон від 07.02.1991 №&nbsp;698-XII]</ref>).

Так і сталося, що об'єктивна дійсність [[правозастосування|правозастосовчої]] практики реанімувала давно забутий нормативний акт&nbsp;— Положення про фірму від 22 червня 1927 року. Його застосування на території України обумовлювалося [[Постанова Верховної Ради України|Постановою Верховної Ради]] «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 року<ref name="і">[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1545-12 Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР: Верховна Рада України; Постанова від 12.09.1991 №&nbsp;1545-XII]</ref>, а також роз'ясненням [[Міністерство юстиції України|Міністерства юстиції України]] від 02.12.1996&nbsp;р. №&nbsp;6-48-748<ref>Щодо роз'яснення ''див.:'' [https://drive.google.com/file/d/0B4Jol7u6WEiLdHNxOGk0bGxSNzg/edit?usp=sharing]</ref>.

Простота і прогресивність Положення дозволяла керуватися ним навіть у питанні присвоєння [[Доменне ім'я|доменних імен]] ([[DNS]]) на початку [[2000-ні|2000-х]]<ref name="в">{{Cite web |url=http://www.romanenko.biz/ua/library/article_domens_in_ua.html |title=Жуванов Д., Стогній Є. Проблема доменних імен в Україні // Інтелектуальна власність. — 2003. — № 1 |accessdate=9 січня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140109223403/http://www.romanenko.biz/ua/library/article_domens_in_ua.html |archivedate=9 січня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.

У зв'язку з прийняттям [[Цивільний  кодекс  України|Цивільного кодексу України]] та [[Господарський кодекс України|Господарського кодексу України]], якими врегульовано питання про [[право  інтелектуальної  власності]] на [[комерційне  найменування]], Положення про фірму не застосовується на території України з 1 січня 2004 року<ref name="й"/>.

== Основні аспекти документа ==
Положення про фірму містило 14 пунктів (статей), які, в основному, зводилися до такого:

* Фірма підприємства, що належить [[акціонерне товариство|акціонерному товариству]] (пайові товариства) або [[товариство з обмеженою відповідальністю|товариству з обмеженою відповідальністю]], повинна містити вказівку предмета діяльності підприємства та виду товариства.
* Не дозволяється включати у фірму позначення, здатні ввести в оману. У разі зміни найменувань [[населений пункт|населених пунктів]], назви яких включені у фірму, остання автоматично змінюється.
* Право на фірму полягає у праві виняткового [[користування]] фірмовим найменуванням в [[угода]]х, на [[вивіска]]х, в [[оголошення]]х, [[реклама]]х, на [[бланк]]ах, на [[Рахунок-фактура|рахунках]], на [[товар]]ах підприємства, їх [[упаковка|упаковці]] тощо.
* Кожний заклад підприємства, відкритий для доступу публіки (магазин, контора тощо), повинен мати на видному місці напис з позначенням повного фірмового найменування.
* Право на фірму виникає з моменту, коли фактично почалося користування фірмою, за умови відповідності її вимогам цієї постанови. Фірмове найменування не підлягає особливій реєстрації, незалежно від реєстрації підприємства.
* Усілякий, хто на підставі цієї постанови володіє правом на фірму, може вимагати в судовому порядку припинення користування тотожною або схожою фірмою зі сторони інших осіб, а так само відшкодування збитків, завданих таким користуванням, оскільки у нього право на фірму виникло раніше за інших і оскільки внаслідок тотожності або схожості фірм виникає можливість їх [[Розмиття торговельної марки|змішування]].
* Право на фірму не може бути відчужене окремо від підприємства.

== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Промислова власність]]
* [[Торгова марка]]
* [[Комерційне найменування]]
* [[Бренд]]
* [[Фірма]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* текст Положення про фірму: '''[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0002400-27 Щодо введення в дію положення про фірму: Органи влади СРСР; Постанова від 22.06.1927&nbsp;р.]'''
* [https://web.archive.org/web/20140109212403/http://www.yur-gazeta.com/oarticle/712/ Сопільняк В. Комерційне найменування: новели правового регулювання // Юридична газета.&nbsp;— №&nbsp;8 (20), 21 квітня 2004 року]
* [http://patent.km.ua/ukr/articles/i69 Ващук Я. Законодавство України&nbsp;— про фірмову назву / 28.05.2008]
* [http://for-expert.ru/gpravo2/98.shtml Гражданское право: Учебник. Том II (под ред. доктора юридических наук, профессора О.&nbsp;Н.&nbsp;Садикова).&nbsp;— «Контракт»: «ИНФРА-М», 2006 г. / Глава 57. Средства индивидуализации юридических лиц, товаров, работ и услуг]{{ref-ru}}

[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Підприємництво]]
[[Категорія:Історія права СРСР]]