Перегляд вихідного коду сторінки Праскандинавська мова

{{Мова
|Колір = індоєвропейська
|Назва          = Праскандинавська мова
|Самоназва      = 
|Поширена_в     = [[Скандинавія]]
|Офіційна         = 
|Регулює = 
|Кількість_мовців= 0 ( переросла в давньоскандинавську в [[8 століття|8 столітті]])
|Рейтинг        = 
|Статус         = 
|Категорія      = [[Мови Євразії]]
|Класифікація  = 
[[Індоєвропейські мови]]
:[[Германські мови]]
::[[Північногерманські мови]]
|Писемність         = Старший футарк 
|ГОСТ 7.75–97   = 
|ISO_639          = 
|ISO_639-2           = 
|ISO_639-3           = 
}}

'''Праскандинавська мова''' ('''протоскандинавська''', '''протопівнічногерманська''')&nbsp;— [[Індоєвропейські мови|індоєвропейська мова]], яка була поширена в [[Скандинавія|Скандинавії]], виділилась з [[Прагерманська мова|прагерманської мови]] ймовірно пізніше 1 століття н.е. Поява її пов'язується з найдавнішою знайденою [[Скандинавія|скандинавською]] писемною пам'яткою написаною старшим футарком. Праскандинавська мова переходить [[Давньоскандинавська мова|давньоскандинавську]] з початком доби вікінгів у [[8 століття|8 столітті]].

== Фонетика ==
Праскандинавська фонетика в цілому мало відрізнялась від фонетики [[Прагерманська мова|прагерманської мови]].

=== Приголосні ===
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
|+ Приголосні праскандинавської мови
|-
! &nbsp;
! [[Губно-губний приголосний]]
! [[Міжзубний приголосний]]
! colspan="2" | [[Ясенний приголосний]]
! [[Середньопіднебінний приголосний]]
! [[Задньоязиковий приголосний]]
! [[Лабіовелярний приголосний]]
|-
! [[Носовий приголосний]]
| {{IPA|m}}
|
| colspan="2" | {{IPA|n}}
|
| ({{IPA|ŋ}})
| ({{IPA|ŋʷ}})
|-
! [[Проривний приголосний]]
| {{IPA|p}}&nbsp;&nbsp;{{IPA|b}}
| {{IPA|t}}&nbsp;&nbsp;{{IPA|d}}
| colspan="2" |
|
| style="text-align:center;"|{{IPA|k}}&nbsp;&nbsp;{{IPA|ɡ}}
| style="text-align:center;"|{{IPA|kʷ}}&nbsp;&nbsp;{{IPA|ɡʷ}}
|-
! [[Фрикативні приголосні|Фрикативний приголосний]]
| {{IPA|ɸ}}&nbsp;&nbsp;({{IPA|β}})
| {{IPA|θ}}&nbsp;&nbsp;({{IPA|ð}})
| {{IPA|s}}
| rowspan="2" | {{IPA|z}}
|
| {{IPA|h}}&nbsp;&nbsp;({{IPA|ɣ}})
| {{IPA|hʷ}}
|-
![[Вібранти|Вібрант]]
|
|
| {{IPA|r}}
|
|
|
|-
![[Апроксимант]]
|
|
| colspan="2" | 
| {{IPA|j}}
|
| {{IPA|w}}
|-
![[Латеральний приголосний]]
|
|
| colspan="2" |  {{IPA|l}}
|
|
|
|}

=== Голосні ===
Система [[Голосний звук|голосних]] трохи більше відрізняється від [[Прагерманська мова|прагерманської мови]], ніж система [[Приголосний звук|приголосних]]. Раннє /ɛː/ понизилось до /ɑː/, ненаголошені /ai/ та /au/ розвинулись в /eː/ та /ɔː/. Короткі кінцеві [[Голосні звуки|голосні]] посунули [[Прагерманська мова|прагерманські]] довгі [[Голосні звуки|голосні]].

{|
|
{| class="wikitable" style="text-align: center"
|+'''Ротові голосні'''
|-
! rowspan="2" |
! colspan="2" | [[Голосний переднього ряду]]
! colspan="2" | [[Голосний заднього ряду]]
|-
! <small>короткий</small>
! <small>довгий</small>
! <small>короткий</small>
! <small>довгий</small>
|-
! [[Голосний високого піднесення]]
| {{IPA|i}}
| {{IPA|iː}}
| {{IPA|u}}
| {{IPA|uː}}
|-
! [[Голосний середнього піднесення]]
| {{IPA|e}}
| {{IPA|eː}}
| {{IPA|o}}
| {{IPA|ɔː}}
|-
! [[Голосний низького піднесення]]
|
|
| {{IPA|ɑ}}
| {{IPA|ɑː}}
|}
|
{| class="wikitable" style="text-align: center"
|+'''Носові голосні'''
|-
! rowspan="2" |
! colspan="2" | [[Голосний переднього ряду]]
! colspan="2" | [[Голосний заднього ряду]]
|-
! <small>короткий</small>
! <small>довгий</small>
! <small>короткий</small>
! <small>довгий</small>
|-
! [[Голосний високого піднесення]]
| {{IPA|ĩ}}?
| {{IPA|ĩː}}
| {{IPA|ũ}}?
| {{IPA|ũː}}
|-
! [[Голосний середнього піднесення]]
|
|
| {{IPA|ɔ̃}}
| {{IPA|ɔ̃ː}}
|-
! [[Голосний низького піднесення]]
|
|
| {{IPA|ɑ̃}}?
| {{IPA|ɑ̃ː}}
|}
|}

=== Дифтонги ===
В праскандинавській мові були присутні такі [[Дифтонг|дифтонги]]&nbsp;— /æi/, /ɑu/, /eu/, /iu/.

=== Наголос ===
У праскандинавській мові [[наголос]] падав на перший склад. Деякі школи висловлюють думку, що праскандинавська мала і музичний наголос, який вона успадкувала від [[Індоєвропейська прамова|індоєвропейської мови]], який в свою чергу перейшов в тональний наголос в сучасних [[Шведська мова|шведській]] та [[Норвезька мова|норвезькій мовах]] та так званий поштовх (stød) в сучасній [[Данська мова|данській мові]].

== Пам'ятки ==
[[Файл:Järsbergsstenen 2.JPG|міні|праворуч|200пкс|Рунічний камінь в ландскапі [[Вермланд (ландскап)|Вермланд]]]]
Всі вцілілі пам'ятки праскандинавської мови є [[Руни|рунічними]] і написані старшим футарком. Всього існує 260 пам'яток, найстарша з них датується [[2 століття]]м.

Приклади:

* '''Øvre Stabu spearhead'''&nbsp;— найстаріший зі знайдених написів, датується [[2 століття]]м;
* '''Золоті роги з Галлехуса'''&nbsp;— два золоті роги (один більший за інший), виявлені в Галлехусі на півночі від Тендера в [[Ютландія|Південній Ютландії]] ([[Данія]]);
* '''Рунічний камінь з Туне''', район [[Естфол]], Норвегія, датується [[200]]–[[450]] роками нашої ери;
* '''Рунічний камінь Ейнанґ''', знайдений в [[Норвегія|Норвегії]], датується [[4 століття]]м;
* '''Спис Краґехул'''&nbsp;— спис, знайдений в [[Данія|Данії]], датується приблизно [[500]] роком;
* '''Рунічний камінь з Бйоркеторпу''', розташований в ландскапі [[Блекінге]] ([[Швеція]]), [[500]]-[[700]] рік нашої ери;
* '''Рунічний камінь з Рьо''', знайдений у [[1919]] році на острові Оттерьо, неподалік [[Швеція|шведського]] міста Ґреббестадт в ландскапі [[Богуслен (ландскап)|Богуслен]].

== Запозичення з праскандинавської ==
Деяка кількість запозичень з праскандинавської залишилась у [[Прибалтійсько-фінські мови|прибалтійсько-фінських мовах]].

Приклади:
* [[Естонська мова|Естонська]]/[[Фінська мова|Фінська]] ''kuningas'' < *''kuningaz'' "король" (праскандинавська ''kunungr'', ''konungr'')
* [[Фінська мова|Фінська]] ''ruhtinas'' "принц" < *''druhtinaz'' "князь" (праскандинавська ''dróttinn'')
* [[Фінська мова|Фінська]] ''sairas'' "хворий" < *''sairaz'' "хворий" (праскандинавська ''sárr'')
* [[Естонська мова|Естонська]] ''juust'', [[Фінська мова|Фінська]] ''juusto'' "сир" < *''justaz'' (праскандинавська ''ostr'')
* [[Естонська мова|Естонська]]/[[Фінська мова|Фінська]] ''lammas'' "вівця" < *''lambaz'' "баранина" (праскандинавська ''lamb'')
* [[Фінська мова|Фінська]] ''hurskas'' "благочестивий" < *''hurskaz'' "мудрий, швидкомислячий" (праскандинавська ''horskr'')
* [[Фінська мова|Фінська]] ''runo'' "поема, руна" < *''rūno'' "таємниця, руна" (праскандинавська ''rún'')
* [[Фінська мова|Фінська]] ''vaate'' "одяг" < *''wādiz'' (праскандинавська ''váð'')
* [[Фінська мова|Фінська]] ''viisas'' "мудрий" < *''wīsaz'' (праскандинавська ''víss'')

== Джерела ==
* [https://web.archive.org/web/20061006014953/http://www.chiark.greenend.org.uk/~marisal/ie/ngmc.html Загальна інформація]{{ref-en}}
* [http://www.iki.fi/jschalin/?cat=4 Праскандинавська мова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220116052128/http://tcoimom.suntuubi.com/?cat=4 |date=16 січня 2022 }}{{ref-en}}
* [https://yadi.sk/d/7yA9UgLeD9oSc Мови світу. Германські та кельтські мови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200628040317/https://yadi.sk/d/7yA9UgLeD9oSc |date=28 червня 2020 }}{{ref-ru}}

{{Германські мови}}

[[Категорія:Середньовічні мови]]
[[Категорія:Прамови]]
[[Категорія:Скандинавські мови]]
[[Категорія:Скандинавія]]