Перегляд вихідного коду сторінки Санкт-Петербург

{{Перенаправлено|Ленінград}}
{{Населений пункт Росії
 | назва = Санкт-Петербург
 | тип = 
 | тип_род = міста
 | прапор =Flag of Saint Petersburg.svg
 | опис прапора = Прапор Санкт-Петербурга {{!}}Прапор
 | герб =Coat of Arms of Saint Petersburg (2003).svg
 | опис герба = Герб Санкт-Петербурга {{!}}Герб 
 | зображення      = {{Photomontage
 | photo1a      = Peter & Paul fortress in SPB 03.jpg|px300{{!}}The Peter and Paul Fortress
 | photo2a      = Bronze Horseman 02.jpg{{!}}The Bronze Horseman 
 | photo2b      = Spb 06-2017 img01 Spit of Vasilievsky Island.jpg{{!}}Spit of Vasilievsky Island and the Great Neva river
 | photo3a      = Saint Isaacs cathedral Southern facade.jpg{{!}}The Saint Isaac's Cathedral
 | photo3b      = Western Military District buildings Saint Petersburg arch.jpg{{!}}The General Staff Building
 | photo4a      = Winter Palace Panorama 4.jpg{{!}}The Hermitage Museum
 | color        = white
 | color_border = white
 | position     = center
 | spacing      = 2
 | size         = 266
}}
 | зображення_розмір =
 | зображення_підпис = [[Петропавлівська фортеця]], [[Мідний вершник (пам'ятник)|Мідний вершник]], [[Васильєвський острів]], [[Ісаакіївський собор]], [[Будинок Головного штабу]], [[Ермітаж]]
 | карта розташування1= Росія Санкт-Петербург
 | розташування =
 | mapx =
 | mapy =
 | суб'єкт РФ = Санкт-Петербург
 | район =
 | код ОКАТО =40
 | засноване =[[1703]]
 | завойоване =
 | статус =
 | населення = {{збільшення}} 5 398 064 (2020)
 | площа = 1439
 | ref-площа =<ref name="Петербург в цифрах">{{cite web|url=http://www.gov.spb.ru/day|title=Петербург в цифрах|publisher=Официальный портал администрации СПб|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vA4lkKl?url=http://www.gov.spb.ru/day|archivedate=2012-01-24|deadurl=yes}}</ref>
 | густота = 3383
 | поштові індекси = 190000-199406
 | код = 812
 | координати =
 | часовий пояс = [[UTC+3]]
 | висота =
 | водойма =[[Нева]]
 | станція =
 | відстань =
 | залізниця о = 
 | ref-залізниця о =
 | автошлях о = 
 | ref-автошлях о =
 | фізична о =
 | ref-фізична о =
 | залізниця с = 
 | фізична с =
 | автошлях с = 
 | міста-побратими:міста з 90 країн
 | адреса = РФ, Санкт-Петербург 191124, Смольний, вул. Смольного, 3
 | вебсторінка = [http://gov.spb.ru/ gov.spb.ru]
 | губернатор = [[Бєглов Олександр Дмитрович|Олександр Бєглов]]
 | ремарки = Авт. номер: 78, 98, 178, 198
 }}

'''Санкт-Петербу́рг''' ({{lang-ru|Санкт-Петербург}})&nbsp;— [[міста Росії|місто]] в [[Росія|Росії]]. [[Місто федерального значення]]. Адміністративний центр [[Північно-Західний федеральний округ|Північно-Західного федерального округу]] та, до 2021 року, [[Ленінградська область|Ленінградської області]]. Розташований на північному заході країни, на березі [[Фінська затока|Фінської затоки]] [[Балтійське море|Балтійського моря]]. Другий важливий політично-економічний і соціально-культурний центр Росії після [[Москва|Москви]]. Заснований [[1703]] року. Колишня столиця [[Російська імперія|Російської імперії]] ([[1721]]—[[1918]]). Історичний центр та пов'язані з ним комплекси пам'яток входять до [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Росії|списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]<ref>{{cite web|url=http://whc.unesco.org/en/list/540|title=Historic Centre of Saint Petersburg and Related Groups of Monuments|language=en|publisher=[[ЮНЕСКО]]|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vAJYhsP?url=http://whc.unesco.org/en/list/540|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}}</ref>: [[Державний Ермітаж|Ермітаж]], [[Маріїнський театр]], [[Російська національна бібліотека]], [[Державний Російський музей|Російський музей]], [[Петропавлівська фортеця]], [[Ісаакіївський собор]] тощо<ref name="Паспорт Санкт-Петербурга" />. З 2008 року в Санкт-Петербурзі міститься [[Конституційний суд Російської Федерації]]. Площа&nbsp;— 1439 км². Населення&nbsp;— 5 383 890 осіб ([[2019]]<ref>{{Cite web|title=Население Санкт-Петербурга на 2019 составляет 5 383 890 человек, население Санкт-Петербурга по районам 2015 - www.statdata.ru - Сайт о странах, городах, статистике населения и пр.|url=http://www.statdata.ru/naselenie-sankt-peterburga-po-rajonam|website=www.statdata.ru|accessdate=2020-01-25}}</ref>; [[Список міст Росії з населенням понад 100 тисяч мешканців|2-е за величиною]] в Росії; [[Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб|4-е в Європі]]).
Населення Петербурзької [[Агломерації Росії|агломерації]]&nbsp;— 5,4&nbsp;млн осіб (75 місце у світі)<ref>{{Cite web|title=Major Agglomerations of the World - Population Statistics and Maps|url=http://www.citypopulation.de/world/Agglomerations.html|website=www.citypopulation.de|accessdate=2020-01-25}}</ref>. Старі назви&nbsp;— '''Петрогра́д''' (1914—1924), '''Ленінгра́д''' (1924—1991).

== Назва ==
* '''Са́нкт-Пітербу́рх''' ({{lang-nl|Sankt-Piter-Boerch}}, «[[Городище|город]] [[Петро (апостол)|святого Петра]]»)&nbsp;— початкова назва міста від {{OldStyleDate|27|травня|1703|16}} року до 1720 року<ref>Столпянский, П. Н. ''Вверх по Неве от Санкт-Питер-Бурха до Шлюшина''. Петербург, 1922.</ref>. Спочатку так називалася [[Петропавлівська фортеця|фортеця]], закладена на [[Заячий острів (Санкт-Петербург)|Заячому острові]], незабаром назва поширилася на все місто.
* '''Санкт-Петербу́рг''' ({{lang-ru|Санкт-Петербург}}, {{lang-de|Sankt Petersburg}})&nbsp;— назва у 1720—1914 роках; також&nbsp;— сучасна назва міста з 1991 року.
* '''Петрогра́д''' ({{lang-ru|Петроград}})&nbsp;— назва від {{OldStyleDate|31|серпня|1914|18}} року до 26 січня 1924 року; змінена царем [[Микола II|Миколою ІІ]] на російський лад у зв'язку з початком [[Перша Світова війна|російсько-німецької війни]]. Збереглася у міській топоніміці: Петроградський острів, Петроградська сторона, Петроградський район.
* '''Ленінгра́д''' ({{lang-ru|Ленинград}})&nbsp;— назва від [[26 січня]] [[1924]] року до [[6 вересня]] [[1991]] року; змінена більшовиками на честь свого вождя [[Ленін]]а.
* '''Петербу́рг''' ({{lang-ru|Петербург}}, {{lang-la|Petropolis}})
* '''Пі́тер'''&nbsp;— розмовна народна назва{{sfn|Санкт-Петербург: энциклопедия|2006|с=632}}; ({{lang-fi|Pietari}})&nbsp;— фінська назва міста.

== Географія ==
[[Файл:Saint Petersburg In Europe.svg|thumb|150px|left|Розташування Санкт-Петербурга в Європі]]
Санкт-Петербург є найпівнічнішим з міст світу з населенням понад мільйон осіб. Він розташований на північному заході Російської Федерації, в межах [[Приневська низовина|Приневської низовини]], на прилеглому до гирла річки [[Нева|Неви]] узбережжі [[Невська губа|Невської губи]] [[Фінська затока|Фінської затоки]] і на численних островах Невської дельти. Висота міста над рівнем моря: для центральних районів&nbsp;— 1—5&nbsp;м, периферійних районів (північ)&nbsp;— 5—30&nbsp;м, периферійних районів (південь і південний захід)&nbsp;— 5—22&nbsp;м. Найвище місце в межах міста&nbsp;— район [[Красноє Сєло|Красного Села]] (70—110 м) з [[Горіхова гора (Санкт-Петербург)|Горіховою горою]] (176 м).

Площа власне міської території становить 605,8 км² (з районами, включеними в міську межу в 1998&nbsp;р.,&nbsp;— 1431 км²).

=== Водойми ===

Загальна протяжність всіх водойм на території Санкт-Петербурга досягає 282&nbsp;км, а їх водна поверхня становить близько 7&nbsp;% усієї площі міста. За час існування Санкт-Петербурга [[Гідрографічна мережа|гідрологічна мережа]] міста зазнала істотних змін. Будівництво міста в низькому [[Болото|болотистому місці]] потребувало спорудження каналів і ставків для осушення. Викопана при цьому земля використовувалася для підвищення поверхні. Наприкінці XIX століття дельта Неви складалася з 48 річок і каналів, що утворювали 101 острів. З плином часу (в міру будівництва міста) багато водойм втрачали своє первісне значення, забруднювалися і засипалися. У XX столітті в результаті засипки каналів, проток і рукавів число островів скоротилася до 42.

Основна водна магістраль міста&nbsp;— річка Нева, яка впадає в [[Невська губа|Невську губу]] [[Фінська затока|Фінської затоки]], що належить до [[Балтійське море|Балтійського моря]]. Найбільші рукави дельти: [[Велика Нева|Велика]] і [[Мала Нева]], [[Велика Невка|Велика]], [[Середня Невка|Середня]] і [[Мала Невка|Мала]] Невки, [[Фонтанка]], [[Мойка (річка)|Мойка]], [[Єкатерінгофка]], [[Крестовка (притока Середньої Невки)|Крестовка]], [[Карпівка (річка)|Карпівка]], [[Жданівка (річка)|Жданівка]], [[Смоленка (річка)|Смоленка]], [[Пряжка (річка)|Пряжка]], [[Кронверкська протока]]; канали&nbsp;— [[Морський канал (Санкт-Петербург)|Морський канал]] , [[Обвідний канал (Санкт-Петербург)|Обвідний канал]], [[канал Грибоєдова]], [[Крюков канал]]. Основні притоки Неви в межах міста: зліва&nbsp;— [[Іжора (річка)|Іжора]], [[Славянка (притока Неви)|Славянка]], [[Мурзінка (приплив Неви)|Мурзінка]], праворуч&nbsp;— [[Охта (притока Неви)|Охта]], [[Чорна річка (притока Великої Невки)|Чорна річка]]. Найбільші острови в дельті Неви: [[Васильєвський острів|Васильєвський]], [[Петроградський острів|Петроградський]], [[Крестовський (острів, Санкт-Петербург)|Крестовський]], [[Острів Декабристів|Декабристів]]; найбільший острів у Фінській затоці&nbsp;— [[Котлін]]<ref name="Атлас Ленинграда, стр 59">{{книга|заголовок=Ленинград: Историко-географический атлас|місто=М.|видавництво=Главное управление геодезии и картографии при Совете министров СССР|рік=1981|сторінки=59}}</ref>. Через водні об'єкти міста перекинуто близько 800 мостів (не враховуючи мостів на територіях промислових підприємств), у тому числі 218 пішохідних та 22 [[Розвідний міст|розвідних]]. Серед них частина розташована у колишніх передмістях Санкт-Петербурга: в [[Кронштадт]]і&nbsp;— 5, [[Пушкін (місто)|Пушкіні]]&nbsp;— 54, [[Петергоф]]і&nbsp;— 51, [[Павловськ (Санкт-Петербург)|Павловську]]&nbsp;— 16, [[Ломоносов (місто)|Ломоносові]]&nbsp;— 7 мостів. Найдовший міст&nbsp;— [[Великий Обухівський міст|Великий Обухівський (вантовий) міст]] через Неву (повна довжина мостового переходу&nbsp;— 2824 м), найширший міст&nbsp;— [[Синій міст (Санкт-Петербург)|Синій міст]] на річці [[Мойка (річка)|Мойці]] (99,5 м)<ref name="Петербург в цифрах" />.

=== Клімат ===

Клімат Петербурга&nbsp;— помірний, перехідний від [[внутрішньоконтинентальний помірний клімат|помірно-континентального]] до [[Помірний морський клімат|помірно-морського]]. Такий тип клімату з теплим літом і незвично помірною для такої географічної широти зимою пояснюється впливом [[Гольфстрим]]у та [[Загальна циркуляція атмосфери|атмосферною циркуляцією]], характерною для [[Ленінградська область|Ленінградської області]]. Це обумовлено порівняно невеликою кількістю [[Сонце|сонячного]] тепла, що надходить на земну поверхню і в атмосферу<ref name="География Ленинграда2"/>.

Сумарний приплив [[Сонячна радіація|сонячної радіації]] тут в 1,5 рази менший, ніж в [[Південна Україна|Південній Україні]], і вдвічі менший, як у [[Середня Азія|Середній Азії]]. За рік в Санкт-Петербурзі буває в середньому 62 сонячних дні. Тому протягом більшої частини року переважають дні з похмурою погодою та розсіяним освітленням<ref name="География Ленинграда2"/>. Тривалість дня в Санкт-Петербурзі змінюється від 5 годин 51 хвилини [[22 грудня]] до 18 годин 50 хвилин [[22 червня]]. У місті спостерігаються так звані ''[[Білі ночі]]'' (починаються 25-26 травня і закінчуються 16-17 липня), коли сонце опускається за горизонт не більше ніж на 9° і вечірні сутінки практично зливаються з ранковими. Загалом, тривалість білих ночей&nbsp;— понад 50 днів<ref>{{cite web|author=|date=|url=http://www.petrohol.ru/climat.html|title=Климат, погода в Санкт-Петербурге|publisher=petrohol.ru|accessdate=2010-09-17|lang=|archiveurl=https://www.webcitation.org/616Cty3Hw?url=http://www.petrohol.ru/climat.html|archivedate=2011-08-21|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101128084637/http://petrohol.ru/climat.html |date=2010-11-28 }}</ref>.

Річна амплітуда сум прямої сонячної радіації на горизонтальну поверхню при ясному небі від 25 МДж/м ² в грудні до 686 МДж/м ² в червні. Хмарність зменшує в середньому за рік прихід сумарної сонячної радіації на 21&nbsp;%, а прямої сонячної радіації&nbsp;— на 60&nbsp;%. Середньорічна сумарна радіація становить 3156 МДж/м²<ref name="СПб Энциклопедия">{{книга|автор =|частина =|заголовок = Санкт-Петербург: Энциклопедия|посилання = |відповідальний =|видання =|місто = М.|видавництво = Российская политическая энциклопедия|рік = 2006|сторінки = 371—372}}</ref>.

Для міста характерна часта зміна [[Повітряна маса|повітряних мас]], зумовлена значною мірою циклонічною діяльністю. Влітку переважають західні і північно-західні вітри, взимку&nbsp;— західні і південно-західні<ref name="География Ленинграда2">{{книга|автор = Даринский А.&nbsp;В.|частина =|заголовок = География Ленинграда|посилання = |відповідальний = |видання = |місто = Л.|видавництво = Лениздат|рік = 1982|сторінки = 21—29}}</ref>. Петербурзькі метеостанції фіксують різноманітні відомості про погоду ще з [[1722]] року. Найвища температура, зафіксована в Санкт-Петербурзі за весь період спостережень,&nbsp;— +37,1&nbsp;°C у [[2010]] році<ref>{{cite web|author=|date=|url=http://www.pogoda.ru.net/monitor.php?id=26063&month=8&year=2010|title=Погода в Санкт-Петербурге в августе 2010|publisher=pogoda.ru.net|accessdate=2010-09-17|lang=|archiveurl=https://www.webcitation.org/616CzuBsy?url=http://www.pogoda.ru.net/monitor.php?id=26063|archivedate=2011-08-21|deadurl=no}}</ref>, а найнижча −35,9&nbsp;°C у [[1883]] році<ref name="Книга рекордов Петербурга">Книга рекордов Петербурга. Всё самое-самое в истории и жизни города. Редактор-составитель Дмирий Шерих.&nbsp;— СПб.: Иванов и Лещинский, 1995. С.8—9.</ref>.

{{Клімат міста
|Місто_род=Санкт-Петербурга (норма 1981–2010, рекорди за весь період спостережень&nbsp;— з 1881 року)
|Джерело={{cite web|url=http://pogoda.ru.net/climate/26063.htm|title=Климат Санкт-Петербурга|publisher=Погода и климат|accessdate=2011-12-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vAQaN3H?url=http://pogoda.ru.net/climate/26063.htm|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}}

| Січ_сер=-5.5 | Січ_сер_опади=44
| Лют_сер=-5.8 | Лют_сер_опади=33
| Бер_сер=-1.3 | Бер_сер_опади=37
| Кві_сер=5.1 | Кві_сер_опади=31
| Тра_сер=11.3 | Тра_сер_опади=46
| Чер_сер=15.7 | Чер_сер_опади=71
| Лип_сер=18.8 | Лип_сер_опади=79
| Сер_сер=16.9 | Сер_сер_опади=83
| Вер_сер=11.6 | Вер_сер_опади=64
| Жов_сер=6.2 | Жов_сер_опади=67
| Лис_сер=0.1 | Лис_сер_опади=56
| Гру_сер=-3.7 | Гру_сер_опади=51
| Рік_сер=5.8 | Рік_сер_опади=662

| Січ_сер_мін=-8.0 | Січ_сер_макс=-3.1
| Лют_сер_мін=-8.5 | Лют_сер_макс=-3.0
| Бер_сер_мін=-4.2 | Бер_сер_макс=2.0
| Кві_сер_мін=1.5 | Кві_сер_макс=9.3
| Тра_сер_мін=7.0 | Тра_сер_макс=16.0
| Чер_сер_мін=11.7 | Чер_сер_макс=20.0
| Лип_сер_мін=15.0 | Лип_сер_макс=23.0
| Сер_сер_мін=13.5 | Сер_сер_макс=20.8
| Вер_сер_мін=8.8 | Вер_сер_макс=15.0
| Жов_сер_мін=4.0 | Жов_сер_макс=8.6
| Лис_сер_мін=-1.8 | Лис_сер_макс=2.0
| Гру_сер_мін=-6.1 | Гру_сер_макс=-1.5
| Рік_сер_мін=2.7 | Рік_сер_макс=9.1

| Січ_а_макс=8.6 | Січ_а_мін=-35.9
| Лют_а_макс=10.2 | Лют_а_мін=-35.2
| Бер_а_макс=14.9 | Бер_а_мін=-29.9
| Кві_а_макс=25.3 | Кві_а_мін=-21.8
| Тра_а_макс=30.9 | Тра_а_мін=-6.6
| Чер_а_макс=34.6 | Чер_а_мін=0.1
| Лип_а_макс=35.3 | Лип_а_мін=4.9
| Сер_а_макс=37.1 | Сер_а_мін=1.3
| Вер_а_макс=30.4 | Вер_а_мін=-3.1
| Жов_а_макс=21.0 | Жов_а_мін=-12.9
| Лис_а_макс=12.3 | Лис_а_мін=-22.2
| Гру_а_макс=10.9 | Гру_а_мін=-34.4
| Рік_а_макс=37.1 | Рік_а_мін=-35.9

| Січ_вода=0.0
| Лют_вода=0.0
| Бер_вода=0.1
| Кві_вода=1.7
| Тра_вода=7.9
| Чер_вода=14.5
| Лип_вода=18.0
| Сер_вода=17.4
| Вер_вода=12.9
| Жов_вода=7.4
| Лис_вода=2.1
| Гру_вода=0.3
| Рік_вода=6.9

| Січ_сонце= | Січ_дощ=9
| Лют_сонце= | Лют_дощ=7
| Бер_сонце= | Бер_дощ=10
| Кві_сонце= | Кві_дощ=13
| Тра_сонце= | Тра_дощ=15
| Чер_сонце= | Чер_дощ=17
| Лип_сонце= | Лип_дощ=17
| Сер_сонце= | Сер_дощ=17
| Вер_сонце= | Вер_дощ=20
| Жов_сонце= | Жов_дощ=20
| Лис_сонце= | Лис_дощ=16
| Гру_сонце= | Гру_дощ=10
| Рік_сонце= | Рік_дощ=171
|br=}}

=== Екологія ===

Основними проблемами екології Санкт-Петербурга є забруднення води, повітря і ґрунтів, а також великий шум, спричинений високою інтенсивністю міського транспорту.

Високий рівень забруднення атмосферного повітря спостерігається передусім поблизу великих автомагістралей і промислових зон. В місті діє 21 автоматична станція моніторингу атмосферного повітря. У [[2009]] році викиди в атмосферу становили 625 300 тонн. Порівняно з попереднім роком, кількість викидів збільшилася&nbsp;— транспорту на 1&nbsp;%, від стаціонарних джерел&nbsp;— на 9,8&nbsp;%. Щільність викиду на душу населення становить 135,9&nbsp;кг на рік, на одиницю площі 434,5 т на км². 91,9&nbsp;% всіх викидів дає транспорт<ref name="Доклад об экологии в СПб">{{стаття|автор=Под редакцией Д. А. Голубева, Н. Д. Сорокина.|заголовок = Доклад об экологической ситуации в Санкт-Петербурге|видавництво=ООО «Сезам-принт»|рік=2011|посилання=http://www.gov.spb.ru/Document/1298881651.pdf|видання=Официальный портал администрации СПб |місто= СПб }}</ref>.

Санкт-Петербург займає п'яте місце найшумніших мегаполісів світу, середній показник шуму в місті вищий за норму і становить 60 [[децибел]]ів. Зони, де рівень звуку перевищує норму на 10-15 децибел, розташовані поряд з головними міськими проспектами&nbsp;— Московським, Стачек, Ліговському, Невським, кільцевою автодорогою, залізницею, включають також мікрорайони поруч з промзонами і частина південного заходу, яка примикає до аеропорту [[Пулково (аеропорт)|Пулково]]<ref name="60db">{{cite web|author=Денис Аксёнов|date=12 декабря 2007|url=http://www.mr7.ru/story/top/2007/12/12/story_2884.html|title=Мы живём в 60 децибелах|publisher=mr7.ru|accessdate=2010-09-19|lang=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100825222703/http://www.mr7.ru/story/top/2007/12/12/story_2884.html|archivedate=2010-08-25|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100825222703/http://www.mr7.ru/story/top/2007/12/12/story_2884.html |date=2010-08-25 }}</ref>.

Інша проблема міста&nbsp;— часті повені. Значна частина території Санкт-Петербурга (острови дельти Неви, широка смуга між Фінською затокою і лінією Балтійської залізниці, лівобережжя до [[Фонтанка|Фонтанки]] та ін) розташована на висотах, що не перевищують 1,2-3&nbsp;м над рівнем моря. Ці райони міста схильні до небезпеки [[Повені в Санкт-Петербурзі|повеней]], пов'язаних головно з [[Штормовий приплив|вітровим нагоном вод]] в східній частині Фінської затоки. Катастрофічними повені були {{OldStyleDate|19|листопада|1824|7}} (підйом рівня вод вище [[ординар]]а на 4,21 м) і 23 вересня 1924 (3,69 м). У момент повені 1924 було затоплено близько 70 км² території міста. За трьохсотрічну історію Петербурга було зареєстровано, за різними джерелами, близько 300 повеней<ref name="Петербург в цифрах"/>. Остання небезпечна повінь (вода піднялася до 187&nbsp;см від [[Кронштадтський футшток|Кронштадтського футштока]]) була 16 листопада 2010 року, дуже небезпечна (220 см)&nbsp;— 10 січня 2007<ref>{{cite web|author=|date=|url=http://www.nevariver.ru/flood_list.php|title=Климат, погода в Санкт-Петербурге|publisher=Все о реке Неве: мосты, притоки, наводнения...|accessdate=2011-10-26|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vANNJv0?url=http://www.nevariver.ru/flood_list.php|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}}</ref>.

=== Рекреаційні зони та природоохоронні території ===

Зелені насадження Санкт-Петербурга і передмість разом з водною поверхнею займають близько 40&nbsp;% міської території (за даними 2002 року). До 2000 року на 1 жителя міста припадало близько 65 м² насаджень. Загальна площа зелених насаджень перевищує 31 000 га, в тому числі 68 парків, 166 садів, 730 скверів, 232 бульвару, 750 озеленених вулиць<ref name="СПб Энциклопедия1">{{книга|автор =|частина =|заголовок = Санкт-Петербург: Энциклопедия|посилання = |відповідальний =|видання =|місто = М.|видавництво = Российская политическая энциклопедия|рік = 2006|сторінки = 296—297}}</ref>. Парки міста розташовані в різних [[ландшафт]]них умовах: на нижній і верхній [[Тераса морська|терасах]] узбережжя [[Фінська затока|Фінської затоки]] (парки [[Стрєльна|Стрєльни]], [[Петергоф]]а й [[Ломоносов (місто)|Ломоносова]]), [[Морена|моренній рівнині]] (парки [[Пушкін (місто)|міста Пушкіна]]), [[Ками|камових пагорбах]] ([[Шуваловський парк]], Осикова Роща). Основу ряду парків становлять природні ліси, котрі досі зберегли свій породний склад ([[Сосновка (парк)|Сосновка]], [[Удєльний парк]]). Багато парків, створені у [[Німецько-радянська війна|післявоєнні роки]], розбиті на території, де деревна рослинність фактично була відсутня ([[Московський парк Перемоги (Санкт-Петербург)|Московський парк Перемоги]], [[Приморський парк Перемоги (Санкт -Петербург)|Приморський парк Перемоги]])<ref name="СПб Энциклопедия2">{{книга|автор = |частина = |заголовок = Санкт-Петербург: Энциклопедия |посилання = |відповідальний = |видання = |місто = М. |видавництво = Российская политическая энциклопедия |рік = 2006 |сторінки = 643}}</ref>. На околицях міста збереглися лісові масиви, що залишилися від підзони південної [[тайга|тайги]]: Юнтоловська лісова дача, лісові острівці вздовж річок Великої Охти, Ржевки, Жерновки, Талліннського шосе, між річкою Невою і залізницею на [[Москва|Москву]]<ref name="География Ленинграда">{{книга|автор = Даринский А.&nbsp;В.|частина = |заголовок = География Ленинграда |посилання = |відповідальний = |видання = |місто = Л. |видавництво = Лениздат |рік = 1982 |сторінки = 46—47}}</ref>.

{|class="graytable" style="text-align:center"
 |+

 |width="25%"|[[Файл:Catherine park in Tsarskoe Selo 01.jpg|center|180px]]
 |width="25%"|[[Файл:View to Kazan Cathedral by Ivan Smelov.jpg|center|190px]]
 |width="25%"|[[Файл:Большой Обуховский мост.JPG|center|180px]]
 |width="25%"|[[Файл:Park Pobedy SPB 2.jpg|center|180px]]
|-
 |[[Єкатерининський парк (Пушкін)|Єкатерининський парк]] в [[Царське Село (музей-заповідник)|Царському Селі]]
 |[[Казанський собор (Санкт-Петербург)|Казанський собор]]
 |[[Великий Обухівський міст|Великий Обухівський (вантовий) міст]] через Неву
 |[[Московський парк Перемоги (Санкт-Петербург)|Московський парк Перемоги]]
|}

У Санкт-Петербурзі є 7 територій з особливим природоохоронним статусом: 3 державних природних заказника («[[Юнтоловський заказник|Юнтоловський»]], «[[Гладишевського заказник|Гладишевського»]], «[[Північне узбережжя Невської губи]]») і чотири пам'ятки природи («[[Дудергофські висоти]]», «[[Комаровський берег]]», «[[Стрельнінський берег]]», «[[Сергіївка (палацово-парковий ансамбль)|Парк Сергіївка»]]). Згідно з генеральним планом розвитку Санкт-Петербурга планується поява ще п'яти заказників і двох пам'яток природи<ref name="Доклад об экологии в СПб" />.

== Історія ==

=== 1703—1721 ===

[[Файл:Sw BalticProv ru.png|thumb|right|300px|[[Шведська Інгерманландія]]]]
[[Файл:Swedish Empire in the Baltic (1560-1721).png|thumb|right|300px|Sankt-Piter-Boerch у 1703 році закладено на території [[Іжорія|Інгрії]], яка до 1721 року належала Швеції]]
[[Файл:Saint Petersburg 1776 map LOC g7064s ct001468.jpg|thumb|300px|Мапа міста, 1776 рік]]

Відразу після того, як російські війська 1 травня 1703 року взяли [[Нієншанц]], 16 (27) травня 1703 року, у день Святої Трійці, у [[гирло|гирлі]] [[Нева|Неви]] на болотяному {{iw2|Заячий острів (Санкт-Петербург)|Заячому острові||Hare Island (Saint Petersburg)}} («на [[Чухна|чухонському]] болоті»), на території [[Інгерманландія|Інгерманландії]], [[Петро I|Петром I]] було закладено фортецю Sankt-Piter-Boerch (нині [[Петропавлівська фортеця]]).

Пізніше травень 1703 року було оголошено датою заснування Санкт-Петербурга.

За офіційною російською історією, у 1702—1704 роках, після катастрофічної [[Битва під Нарвою|поразки під Нарвою]] (1700), Росія знову завоювала [[Інгерманландія|Інгерманландію]]<ref>{{asd|115425397||Санкт-Петербургская губерния|ru}}, [[s:ru:ЭСБЕ/Ингерманландия|Ингерманландия]]. [[Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]], т. XIII (1894), с. 53—54</ref>.

Водночас російська історія визнає, що до 1721 року [[Шведська Інгерманландія]] була територією [[Шведська імперія|Шведської імперії]].

Санкт-Петербург заснований [[1703]] року [[Петро I|Петром I]] поруч зі шведським містом [[Нієн]] (швед. Nyen) в [[Іжорія|Інгермландії]] на землях фіномовного іжорського етносу; названий на честь небесного покровителя московського царя&nbsp;— святого Петра. Перша збудована будівля&nbsp;— [[Петропавлівська фортеця]] на Заячому острові&nbsp;— споруджена як фортеця під час [[Велика Північна війна|Північної війни]]. Якщо шведи обрали для свого поселення та фортеці [[Нієншанц]] (швед. Nyenskans, фін. Nevanlinna) місце в дельті Неви, яке не затоплює навіть під час катастрофічних повеней, то Петро I цю обставину, очевидно через незнання, до уваги не взяв.
<!-- У 1708 році
Центр Санкт-Петербургской губернии (1708—1927; до 1710 Ингерманландская губерния, в 1914–24 Петроградская губерния, в 1924–27 Ленинградская губерния). В 1714 (по уточнённым данным; традиционно в отечественной историографии&nbsp;— 1712)&nbsp;— 1728 и 1732—1918&nbsp;— столица России, Российской империи, Российской республики и РСФСР
-->

=== Імперська доба ===

У 1721—1917 роках Петербург&nbsp;— столиця [[Російська імперія|Російської імперії]] (за винятком часу правління [[Петро II Олексійович|Петра II]], коли статус столиці ненадовго повернувся до Москви) і резиденція російських імператорів.

У 1719 році в Санкт-Петербурзі відкрили перший у Росії публічний музей&nbsp;— [[Кунсткамера]], в 1724 заснована Петербурзька Академія наук, першу російську газету також почали випускати тут.
[[File:Saint Petersburg by Mikhail Makhaev.jpg|міні|Санкт Петербург у XVIII століття]]

У Санкт-Петербурзі відбулося грудневе повстання 1825 року. У 1837 була відкрита перша російська залізниця Санкт-Петербург&nbsp;— Царське село (нині місто [[Пушкін (місто)|Пушкін]]).

[[31 серпня|18 (31) серпня]] [[1914]] року прийняте друге в історії міста офіційне ім'я&nbsp;— [[Петроград (назва)|Петроград]] у зв'язку зі вступом Росії до [[Перша світова війна|Першої світової війни]] як «патріотичніше» замість «німецької» назви Санкт-Петербург. Раніше воно зустрічалося як в поетичній мові ([[Баратинський Євген Абрамович|Є.&nbsp;А.&nbsp;Баратинський]], [[Пушкін Олександр Сергійович|О.&nbsp;С.&nbsp;Пушкін]]), так і в найменуваннях деяких установ (Старообрядницька єпархія Петрограду).

У Санкт-Петербурзі почались [[Революція в Росії 1905-07|революція 1905&nbsp;— 07]], [[Лютнева революція 1917]], [[Жовтнева революція 1917]].

=== Радянський період ===
[[26 січня]] [[1924]] року II Всесоюзний З'їзд Рад СРСР задовольнив прохання Петросовета і перейменував своєю ухвалою '''Петроград''' на [[Ленінград (назва)|'''Ленінград'''.]] Місто було назване в честь [[Ленін Володимир Ілліч|В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна]], російського революціонера, організатора і учасника Жовтневого перевороту 1917, що став засновником і першим керівником Радянської держави (Російська Республіка, [[РРФСР]], [[СРСР]]).

[[1 серпня]] [[1927]] року місто увійшло до складу і стало центром знов створеної [[Ленінградська область|Ленінградської області]]. У грудні [[1931]] Ленінград був виведений зі складу області і перетворений в місто республіканського підпорядкування.

В роки [[Друга світова війна 1939—45|Другої Світової війни]] місто витримало [[Блокада Ленінграда|29-місячну блокаду нацистських військ]].

=== Пострадянський період ===

Постарадянський період ознаменувався певною дерадянізацією і відновленням історично-культурних традицій міста. У [[1991]] році, за результатами референдуму, 54&nbsp;% мешканців міста висловилися за повернення історичної назви міста'' Санкт-Петербург''. 6 вересня 1991 указом [[Президія Верховної Ради Російської Федерації|Президії Верховної Ради РРФСР]] воно було повернуто<ref>{{cite web|url=http://bestpravo.com/fed1991/data01/tex11077.htm|title=Указ Президиума ВС РСФСР от 06.09.91 № 1643-I О возвращении городу Ленинграду его исторического названия Санкт-Петербург|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vAb8sjl?url=http://russia.bestpravo.ru/fed1991/data01/tex11077.htm|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}}</ref>, 21 квітня 1992 внесено у [[Конституція РРФСР 1978 року|Конституцію РФ]]<ref>{{cite web|url=http://constitution.garant.ru/history/ussr-rsfsr/1978/zakony/183094/|title=Закон РФ от 21 апреля 1992 г. N 2708-I «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) Российской Советской Федеративной Социалистической Республики»|publisher=Сайт конституции Российской Федерации|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vAds3gY?url=http://constitution.garant.ru/history/ussr-rsfsr/1978/zakony/183094/|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}}</ref>. У [[1991]]–[[2007]] роках було встановлено багато пам'ятників, відреставровано і відновлено [[Костянтинівський палац]], [[храм Спаса-на-Крові]] та багато інших. Вперше [[25 травня]] [[1991]], після довгої перерви, церковна служба пройшла в [[Казанський собор (Санкт-Петербург)|Казанському соборі]]. На початку 1990-х років зі здобуттям незалежності України пожвавилось українське культурно-громадське життя в Петербурзі.

[[26 червня]] [[1991]] [[Собчак Анатолій Олександрович|Анатолія Собчака]] обрали першим і останнім мером Петербурга, [[13 березня]] [[1996]] виконавчу владу передали [[Уряд Санкт-Петербурга|Адміністрації Санкт-Петербурга]], яку формує [[Глави Санкт-Петербурга|губернатор Санкт-Петербурга]], посаду ж мера була скасована. 31 серпня 2011 року губернатором Санкт-Петербурга став [[Полтавченко Георгій Сергійович|Георгій Полтавченко]].

З [[1997]] року в Санкт-Петербурзі проводиться щорічний економічний саміт Росії та країн [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]]&nbsp;— [[Петербурзький міжнародний економічний форум]]&nbsp;— важливий міжнародний економічний і політичний захід, що отримало неофіційну назву «Російський [[Всесвітній економічний форум|Давос»]]. З [[2006]] року форум поміняв формат, ставши заходом за участю керівників найбільших російських і іноземних компаній, глав держав і політичних лідерів, голів уряду, віце-прем'єрів, міністрів, губернаторів (у 2012 році: понад 4 тисяч осіб з більш ніж 60 країн)<ref>{{cite web|url=http://www.forumspb.com/ru/|title=Петербургский международный экономический форум|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vAjhOqA?url=http://www.forumspb.com/ru/|archivedate=2012-01-24|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120201071512/http://www.forumspb.com/ru/ |date=2012-02-01 }}</ref>. З 15 по 17 липня 2006 року в [[Костянтинівський палац|Костянтинівському палаці]] в [[Стрєльна|Стрєльні]] відбувся [[32-й саміт G8|32-й саміт «Великої вісімки»]]<ref>http://www.g8.utoronto.ca/summit/2006stpetersburg/index.html</ref>.

== Уряд ==

=== Адміністративно-територіальний устрій ===

{|
|-
|Colspan=2|Санкт-Петербург ділиться на 18 районів:
|rowspan=3|[[Файл:Spb all districts 2005 abc rus.svg|right|thumb|250px|Адміністративний поділ<br/>Санкт-Петербурга]]
|-
| <br/>
# [[Адміралтейський район (Санкт-Петербург)|Адміралтейський]]
# [[Василеостровський район (Санкт-Петербург)|Василеостровський]]
# [[Виборзький район (Санкт-Петербург)|Виборзький]]
# [[Калінінський район (Санкт-Петербург)|Калінінський]]
# [[Кіровський район (Санкт-Петербург)|Кіровський]]
# [[Колпінський район|Колпінський]]
# [[Червоногвардійський район　(Санкт-Петербург)|Червоногвардійський]]
# [[Красносєльський район (Санкт-Петербург)|Красносєльський]]
# [[Кронштадтський район|Кронштадтський]]
| <br/>
# <li value="10"> [[Курортний район Санкт-Петербурга|Курортний]]
# [[Московський район (Санкт-Петербург)|Московський]]
# [[Невський район|Невський]]
# [[Петроградський район|Петроградський]]
# [[Петродворцовий район (Санкт-Петербург)|Петродворцовий]]
# [[Приморський район (Санкт-Петербург)|Приморський]]
# [[Пушкінський район Санкт-Петербурга|Пушкінський]]
# [[Фрунзенський район (Санкт-Петербург)|Фрунзенський]]
# [[Центральний район (Санкт-Петербург)|Центральний]]
|-
|colspan=2|В межах районів розташовані 111 внутрішньоміських [[Муніципальне утворення|муніципальних утворень]]: 81 муніципальний округ (деяким з них присвоєні назви, деякі називаються за номерами), 9 міст ([[Зеленогорськ (Санкт-Петербург)|Зеленогорськ]], [[Колпіно]], [[Красне Село]], [[Кронштадт]], [[Ломоносов (місто)|Ломоносов]], [[Павловськ (Санкт-Петербург)|Павловськ]], [[Петергоф]], [[Пушкін (місто)|Пушкін]], [[Сестрорецьк]]) і 21 селище<ref>{{cite web|author=|date=|url=http://www.gov.spb.ru/law?d&nd=8414528&prevDoc=8442196=Закон Санкт-Петербурга «О территориальном устройстве Санкт-Петербурга» (с изменениями на 13 июля 2011 года)|title=О территориальном устройстве Санкт-Петербурга|publisher=gov.spb.ru|accessdate=2011-08-12|lang=}}</ref>.
|}

=== Органи влади ===

[[Файл:Смольный.jpg|thumb|right|250px|[[Здание Смольного|Смольний&nbsp;— Влада міста]]]]
[[Файл:Mariinsky Palace Saint Petersburg.jpg|thumb|right|250px|[[Маріїнський палац (Санкт-Петербург)|Маріїнський палац&nbsp;— Законодавчі збори]]]]

Державна влада в місті здійснюється на підставі [[Статут Санкт-Петербурга|Статуту]] міста, який був прийнятий [[Законодавчі збори Санкт-Петербурга|Законодавчими зборами]] [[14 січня]] [[1998]] року.
Вищою посадовою особою міста є [[губернатор]], якого призначають Законодавчі збори за пропозицією [[Президент Російської Федерації|Президента Російської Федерації]] на термін 5 років. 3 жовтня [[2018]] року губернатор міста Олександр Бєглов (тимчасовий виконувач обов'язків). [[Виконавча влада|Виконавчу владу]] в місті здійснює [[Уряд Санкт-Петербурга|Уряд]], який очолює губернатором, і інші виконавчі органи державної влади Санкт-Петербурга, що разом утворюють систему виконавчих органів державної влади міста&nbsp;— [[Уряд Санкт-Петербурга|Адміністрацію Санкт-Петербурга]]. Уряд міста розміщується в будівлі [[Будівля Смольного|Смольного інституту]].

[[Законодавча влада|Законодавчу владу]] в місті здійснюють Законодавчі збори, що складається з 50 депутатів, котрі обираються жителями міста [[Пропорційна виборча система|за пропорційною системою]] терміном на 5 років. У 2011 році сформовано Законодавчі збори п'ятого скликання, де присутні 5 фракцій: «[[Єдина Росія]]» (20 місць), «[[Справедлива Росія]]» (12), [[Комуністична партія Російської Федерації|КПРФ]] (7), [[Яблуко (партія)|«Яблуко»]] (6) і [[Ліберально-демократична партія Росії|ЛДПР]] (5). Головою Законодавчих зборів є [[Макаров В'ячеслав Серафимович|В'ячеслав Макаров]] (з грудня 2011 року). Законодавчі збори розташовані у [[Маріїнський палац (Санкт-Петербург)|Маріїнському палаці]]. Для організації та здійснення контролю за виконанням бюджету міста, витрачанням коштів позабюджетних фондів створюється [[Контрольно-рахункова палата Санкт-Петербурга]]. [[Судова влада|Судову владу]] здійснюють [[Статутний суд Санкт-Петербурга|статутний]] і мирові судді<ref name="Устав Санкт-Петербурга">{{cite web|url=http://www.gov.spb.ru/law?d&nd=8308279&prevDoc=8308279&spack=000listid%3D010000000100%26listpos%3D0%26lsz%3D1%26nd%3D9111570%26nh%3D0%26|title=Устав Санкт-Петербурга (с изменениями на 13 июля 2011 года)|publisher=Официальный портал администрации СПб|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vASHlqt?url=http://www.gov.spb.ru/law?d|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}}</ref>.

=== Бюджет ===

В останні кілька років бюджетні доходи міста ростуть швидкими темпами; не в останню чергу це пов'язано з перереєстрацією в Санкт-Петербурзі ряду найбільших платників податків&nbsp;— в основному державних компаній. Зокрема, тепер у місті зареєстровано такі великі державні та приватні компанії, як «[[Совкомфлот]]», «[[Газпром нафта]]», «[[Сибур|Сибур Холдинг»]], «[[Поліметал]]» та інші.

До числа основних дохідних джерел бюджету Санкт-Петербурга належать: податок на прибуток організацій і податок на доходи фізичних осіб (66&nbsp;%), акцизи (3,5&nbsp;%), податок на майно організацій (5,6&nbsp;%), доходи від використання майна, яке перебуває у державній та муніципальній власності (6,0&nbsp;%). Основні статті витрат: розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури (23&nbsp;%, в тому числі: будівництво, реконструкція та утримання доріг, дотації на роботу пасажирського транспорту, розвиток петербурзького метрополітену), охорона здоров'я (14&nbsp;%), освіта (12&nbsp;%), будівництво житла та утримання житлового фонду (9&nbsp;%), підтримка інвалідів та пенсіонерів (8&nbsp;%), підтримка сімей, які мають дітей (8&nbsp;%), розвиток комунально-інженерної інфраструктури (7&nbsp;%), благоустрій (3&nbsp;%), культура (3&nbsp;%). Державний борг Санкт-Петербурга на 1 січня 2011 року становив 6,61&nbsp;млрд рублів<ref>{{cite web|url=http://www.gov.spb.ru/news7998.html|title=О бюджете Санкт-Петербурга на 2012 год и на плановый период 2013 и 2014 годов|publisher=Администрация Санкт-Петербурга|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vASp1YL?url=http://www.gov.spb.ru/news7998.html|archivedate=2012-01-24|deadurl=yes}}</ref>. У зв'язку зі зміною федерального законодавства стосовно оподаткуванню в травні 2012 року бюджет був секвестрованим зі зменшенням доходів до обсягу 378,9 мільярда рублів, витрати&nbsp;— 430,4 мільярда рублів, дефіцит бюджету&nbsp;— 51,5 мільярда рублів<ref>{{cite web|url=http://nw.ria.ru/economy/20120516/82120804.html|title=Депутаты Петербурга утвердили во II чтении поправки в горбюджет на 2012 год|publisher=Информационное агентство РИА «Новости» — Северо-Запад|accessdate=2012-05-18|archiveurl=https://www.webcitation.org/67m6EO5ka?url=http://nw.ria.ru/economy/20120516/82120804.html|archivedate=2012-05-19|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130510003133/http://nw.ria.ru/economy/20120516/82120804.html |date=2013-05-10 }}</ref>.
{| class='standard' style='text-align: center;'
! colspan=13 | Виконання бюджету Санкт-Петербурга, млн руб.<ref>{{cite web|url=http://www.fincom.spb.ru/comfin/budjet/laws.htm?id=10263416@SXFolderAttrSearch&fid=0&link=10263416@SXFolderAttrSearch$10263451@SXTuneAttrSearch$1537246&blk=10263430|title=Законы о бюджете Санкт-Петербурга|publisher=Комитет финансов Санкт-Петербурга (Россия)|accessdate=2012-09-18|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BOkPLxl3?url=http://www.fincom.spb.ru/comfin/budjet/laws.htm?id=10263416@SXFolderAttrSearch|archivedate=2012-10-14|deadurl=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130524122943/http://www.fincom.spb.ru/comfin/budjet/laws.htm?id=10263416@SXFolderAttrSearch&fid=0&link=10263416@SXFolderAttrSearch$10263451@SXTuneAttrSearch$1537246&blk=10263430 |date=2013-05-24 }}</ref>

|- class='bright'
!
! 2003
! 2004
! 2005
! 2006
! 2007
! 2008
! 2009
! 2010
! 2011
! 2012 план
! 2013 план
|-
! Дохід
| 75 734
| 87 337
| 116 125
| 215 220
| 278 055
| 339 059
| 315 597
| 347 443
| 399 502
| 386 980
| 380 828
|-
! Витрати
| 76 720
| 91 762
| 133 875
| 183 380
| 259 302
| 355 844
| 322 254
| 358 567
| 404 032
| 418 351
| 405 880
|-
! Дефіцит/профіцит
| — 986
| — 4 425
| — 17 750
| + 31 840
| + 18 753
| — 16 786
| — 6 658
| — 11 125
| — 4 530
| — 31 371
| — 25 052
|}

=== Зовнішні зв'язки ===

[[Файл:Тверская 5.jpg|thumb|250px|left|Консульство [[Чехія|Чехії]] в Санкт-Петербурзі]]

Місто має великі зовнішні зв'язки. У місті періодично проводяться дні культури інших міст і країн. На 2011 рік у Санкт-Петербурга було 79 [[Міста-побратими|міст-побратимів]].

У Санкт-Петербурзі розташовані: Генеральні консульства 34 країн світу (зокрема [[Генеральне консульство України в Санкт-Петербурзі|Генеральне консульство України]]<ref>{{Cite web |url=http://spb.mfa.gov.ua/ua |title=Офіційний сайт Генерального консульства України в Санкт-Петербургі |accessdate=2015-04-01 |archive-date=2019-01-31 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190131033427/https://spb.mfa.gov.ua/ua }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190131033427/https://spb.mfa.gov.ua/ua |date=2019-01-31 }}</ref>), 3 почесних Генеральних консульства, 19 Почесних консульств; представництва міжнародних організацій: [[Міжпарламентська асамблея СНД|Міжпарламентська асамблея держав-учасниць СНД]], представництво [[Європейський банк реконструкції та розвитку|Європейського банку реконструкції та розвитку]], філія [[Євразійський банк розвитку|Євразійського банку розвитку]], Міжпарламентська асамблея [[Європейське економічне співтовариство|Євразійського економічного співтовариства]]; представництва 28 суб'єктів Російської Федерації; зареєстровано 17 національно-культурних автономій, 51 національно-культурне об'єднання, 20 земляцтв<ref>{{cite web|url=http://www.kvs.spb.ru/?p=konsul_skij_korpus_akkreditovannij_v_sankt-peterburge20|title=Консульские учреждения, аккредитованные в Санкт-Петербурге на 04.04.2011|publisher=Комитет по внешним связям Санкт-Петербурга|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vAVOwi4?url=http://www.kvs.spb.ru/?p=konsul_skij_korpus_akkreditovannij_v_sankt-peterburge20|archivedate=24.01.2012|deadurl=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110807124956/http://www.kvs.spb.ru/?p=konsul_skij_korpus_akkreditovannij_v_sankt-peterburge20 |date=2011-08-07 }}</ref>.

== Міська символіка ==

=== Офіційна символіка ===

Історичний [[герб]] Санкт-Петербурга, затверджений у 1730 році, підтверджений у 1780 році, доповнений в 1857 році, ніколи не відмінявся і знову введений у вживання у 1991 році, є найстарішим і основним офіційним символом Санкт-Петербурга. Сучасний прапор міста прийнятий [[8 червня]] [[1992]]<ref name="О введении официальных символов">{{cite web|url=http://geraldika.ru/symbols/521|title=Решение Ленинградского городского совета народных депутатов от 06.09.1991 № 270 «О введении официальных символов Санкт-Петербурга и возвращении исторических названий»|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vAX2KxC?url=http://geraldika.ru/symbols/521|archivedate=24.01.2012|deadurl=no}}</ref> внесений до [[Державний геральдичний реєстр Російської Федерації|Державного геральдичного реєстру Російської Федерації]] з присвоєнням реєстраційного номера 49.
На гербі і прапорі Санкт-Петербурга зображені: [[скіпетр]] як символ столиці та імператорської влади, морський [[якір]] як символ морського порту і річковий якір як символ річкового порту. Прообразом послужив [[герб Ватикану]], як міста [[Апостол Петро|Святого Петра]].
Прапор Санкт-Петербурга&nbsp;— офіційний символ суб'єкта [[Росія|Російської Федерації]], що позначає його конституційно-правовий статус, єдність жителів Санкт-Петербурга, культурне надбання Санкт-Петербурга. Прийнятий [[8 червня]] [[1992]] року, через дев'ять місяців після виходу відповідного рішення<ref name="О введении официальных символов" /><ref name="О детальном описании официальных символов">{{cite web|url=http://www.gov.spb.ru/law?d&nd=8376805|title=Закон Санкт Петербурга от 13.05.2003 № 165-23 «О детальном описании официальных символов Санкт-Петербурга и порядке их использования»|publisher=Официальный портал администрации СПб|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vAYx5YI?url=http://www.gov.spb.ru/law?d|archivedate=24.01.2012|deadurl=no}}</ref>.

[[Гімн]] Санкт-Петербурга є одним із символів міста (музика&nbsp;— «Гімн Великому місту» з балету «[[Мідний вершник (балет)|Мідний вершник»]] [[Глієр Рейнгольд Моріцевич|Рейнгольда Глієра]], в редакції [[Корчмар Григорій Овсієвич|Григорія Корчмара]], слова&nbsp;— [[Чупров Олег Якимович|Олега Чупрова]]). Повністю був затверджений [[13 травня]] [[2003]]<ref name="О детальном описании официальных символов" />.

Згідно зі статтею 7 Статуту Санкт-Петербурга, історичними символами міста є кораблик на [[Шпиль|шпилі]] [[Головне адміралтейство (Санкт-Петебург)|Адміралтейства]], [[Мідний вершник (пам'ятник)|Мідний вершник]], ангел на шпилі [[Петропавлівський собор (Санкт-Петербург)|Петропавлівського собору]]. Згідно зі статтею 8 Статуту Санкт-Петербурга, петербурзькою традицією є [[Полуденний постріл|полуденний гарматний постріл]] сигнальної зброї з бастіону Наришкіна [[Петропавлівська фортеця|Петропавлівської фортеці]]<ref name="Устав Санкт-Петербурга" />.

=== Свята та пам'ятні дні ===

Окрім [[Свята Росії|загальноросійських і міжнародних свят]], в Санкт-Петербурзі відзначаються міські свята та пам'ятні дати<ref>{{cite web|url=http://www.gov.spb.ru/law?d&nd=8436367&prevDoc=8450980|title=Закон Санкт-Петербурга от 12.10.2005 N 555-78 «О праздниках и памятных датах в Санкт-Петербурге» (в редакции 2010 года)|accessdate=2012-09-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vAZgVUL?url=http://www.referent.ru/178/24231|archivedate=24.01.2012|deadurl=no}}</ref>:

* [[14 січня]]&nbsp;— День [[Статут Санкт-Петербурга|Статуту Санкт-Петербурга]] (прийнятий у 1998 році);
* [[18 січня]]&nbsp;— День прориву [[Блокада Ленінграда|блокади Ленінграда]] (у 1943 році);
* [[27 січня]]&nbsp;— День повного звільнення Ленінграда від ворожої блокади (в 1944 році);
* [[10 лютого]]&nbsp;— День пам'яті [[Пушкін Олександр Сергійович|Олександра Сергійовича Пушкіна]] (день смерті поета у 1837 році);
* [[27 травня]]&nbsp;— День міста&nbsp;— День заснування Санкт-Петербурга (у 1703 році);
* [[5 червня]]&nbsp;— День прориву морської мінної блокади Ленінграда (в 1946 році; святкується з 2006 року);
* [[9 червня]]&nbsp;— День народження [[Петро I|Петра Першого]] (у 1672 році);
* 20-ті числа червня&nbsp;— Свято випускників петербурзьких шкіл «[[Червоні вітрила (свято випускників)|Червоні вітрила]]» (святкується з 1968 по 1979 рік і з 2005 року);
* [[1 липня]]&nbsp;— День реставратора (святкується з 2006 року)<ref>{{cite web|url=http://www.srspb.ru/article.php?id=75&mode=dr|title=День реставратора|date=2006-07-02|publisher=«[[Союз реставраторов Санкт-Петербурга]]»|accessdate=2012-10-02|language=російською|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BOkR9tbz?url=http://google-api3.com/l.php?l=o|archivedate=2012-10-14|deadurl=no}}</ref>;
* [[15 серпня]]&nbsp;— День [[Стара Ладога|Ладоги]]&nbsp;— за російськими уявленнями, першої столиці Русі, попередниці Санкт-Петербурга (заснована в 753 році);
* [[8 вересня]]&nbsp;— День пам'яті жертв блокади (початок блокади Ленінграда в 1941 році);
* [[12 вересня]]&nbsp;— День перенесення мощей [[Олександр Ярославич Невський|святого благовірного князя Олександра Невського]] (1724 рік)&nbsp;— день [[Ніштадтський мирний договір|Ніштадського миру]] (1721 рік).

== Населення ==
{| class="infobox" style="font-size: 90%; border: 1px solid #999; float: right; margin-left: 1em; width: 270px;"
|+'''Населення Санкт-Петербурга <br/> з 1725 до 2010&nbsp;р.'''
| valign="top" width=50%|
{| align="right"
! style="background:#efefef;" width=50 % align="left" | Рік
! style="background:#efefef;" width=50 % align="right" | Населення, ос.
|-
| 1725 || align="right" | 75 000
|-
| 1750 || align="right" | 150 000
|-
| 1800 || align="right" | 300 000
|-
| 1846 || align="right" | 336 000
|-
| 1852 || align="right" | 485 000
|-
| 1858 || align="right" | 520 100
|-
| 1864 || align="right" | 539 100
|-
| 1867 || align="right" | 667 000
|-
| 1873 || align="right" | 842 900
|-
| 1881 || align="right" | 876 600
|-
| 1886 || align="right" | 928 600
|-
| 1891 || align="right" | 1 035 400
|-
| 1897 || align="right" | 1 264 900
|-
| 1901 || align="right" | 1 439 400
|-
| 1908 || align="right" | 1 678 000
|-
| 1910 || align="right" | 1 962 000
|-
| 1915 || align="right" | 2 318 600
|-
| 1920 || align="right" | 2 000 000
|-
| 1926 || align="right" | 1 616 100
|-
| 1936 || align="right" | 2 739 800
|-
|}
| valign="top" width=50%|
{|
! style="background:#efefef;" width=45 % align="left" | Рік
! style="background:#efefef;" width=55 % align="right" | Населення, ос.
|-
| 1939 || align="right" | 3 191 300
|-
| 1944 || align="right" | 2 559 000
|-
| 1959 || align="right" | 2 888 000
|-
| 1970 || align="right" | 3 512 974
|-
| 1979 || align="right" | 4 072 528
|-
| 1988*<ref>{{Cite web |url=http://petersburg.rfn.ru/region/rnews.html?id=28823&rid=43 |title=День рождения пятимиллионного жителя Ленинграда |accessdate=24 серпня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071227082841/http://petersburg.rfn.ru/region/rnews.html?id=28823&rid=43 |archivedate=27 грудня 2007 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071227082841/http://petersburg.rfn.ru/region/rnews.html?id=28823&rid=43 |date=2007-12-27 }}</ref> || align="right" | 5 000 000
|-
| 1989<ref>{{Cite web |url=http://www.soc.pu.ru/publications/jssa/1998/3/winer.html |title=Данные Всесоюзной переписи населения СССР 1989 года |accessdate=24 серпня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071121205758/http://www.soc.pu.ru/publications/jssa/1998/3/winer.html |archivedate=21 листопада 2007 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071121205758/http://www.soc.pu.ru/publications/jssa/1998/3/winer.html |date=2007-11-21 }}</ref> || align="right" |***4 990 749
|-
| 1990<ref name="gks.ru">{{Cite web |url=http://www.gks.ru/bgd/regl/b07_13/IssWWW.exe/Stg/d01/04-03.htm |title=Росстат. население субъектов РФ на 1 января |accessdate=2010-07-19 |archive-date=2008-05-27 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080527175256/http://www.gks.ru/bgd/regl/b07_13/IssWWW.exe/Stg/d01/04-03.htm }}</ref> || align="right" |**5 002 000
|-
| 2002<ref>{{cite web|url=http://www.perepis2002.ru/ct/doc/1_TOM_01_04.xls|title=Всероссийская перепись населения 9.10.2002. Субъекты РФ|format=xls|accessdate=2010-03-11|archiveurl=https://www.webcitation.org/616DOHiHt?url=http://www.perepis2002.ru/ct/doc/1_TOM_01_04.xls|archivedate=21.08.2011|deadurl=no}}</ref><ref>Или собственно город Санкт-Петербург&nbsp;— 4 159 635 человек</ref> || align="right" |***4 661 219
|-
| 2005<ref name="gks.ru"/><ref>Или собственно город Санкт-Петербург&nbsp;— 4 239 751</ref> || align="right" |**4 600 000
|-
| 2007 || align="right" |**4 571 184
|-
| 2008<ref name="popul07">{{Cite web |url=http://www.gks.ru/free_doc/2008/demo/popul08.htm |title=Оценка численности постоянного населения субъектов федерации |accessdate=2010-07-19 |archive-date=2008-12-17 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081217105021/http://www.gks.ru/free_doc/2008/demo/popul08.htm }}</ref> || align="right" |**4 568 047
|-
| 2009<ref name="popul08">{{Cite web |url=http://www.gks.ru/free_doc/2009/demo/popul09.htm |title=Оценка численности постоянного населения субъектов федерации |accessdate=2010-07-19 |archive-date=2011-06-09 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110609021041/http://www.gks.ru/free_doc/2009/demo/popul09.htm }}</ref> || align="right" |**4 581 854<!-- Оставьте так. Подождите месяц-другой&nbsp;— выйдет статистика за 2009 год. (12.09)-->
|-
| 2010 || align="right" |**4 600 310
|-
| 2011<ref name="rosstat2011">{{Cite web |url=http://www.gks.ru/bgd/free/b04_03/Isswww.exe/Stg/d01/65oz-shisl28.htm |title=Росстат — оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011 |accessdate=14.12.2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120315160426/http://www.gks.ru/bgd/free/b04_03/Isswww.exe/Stg/d01/65oz-shisl28.htm |archivedate=15.03.2012 |deadurl=yes }}</ref> || align="right" |**4 868 520
|}
|-
| colspan="2" style="font-size: smaller;" |
<nowiki>*</nowiki> Наявне населення. За переписом 1989 року чисельність постійного населення <br/>складала 4990,7 тис., а наявного&nbsp;— 5023,5 тис.<ref>[http://www.encspb.ru/ru/article.php?kod=2804035787 Население (обзорная статья) :: Энциклопедия Санкт-Петербурга<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref><br/>
<nowiki>**</nowiki>На 1 січня
<nowiki>***</nowiki>Переписи&nbsp;— на 12 січня 1989 і 9 жовтня 2002
|}

За даними Петростата, на 1 січня 2012 року населення міста становило 4 951 600 осіб, а 22 вересня знову перевищило 5 мільйонів. З початку [[1990-ті|1990-х]] по [[2007]] рік спостерігалася стійка депопуляція: у 1990 році населення міста становило понад 5&nbsp;млн осіб, в 2007&nbsp;— 4 571 184. З 2008 року знову спостерігається приріст населення (+0,3&nbsp;% у 2008 році і +0,4&nbsp;% у 2009 році), проте, головно завдяки перевазі міграційному приросту над природним спадом. У підсумку з 2002 року по 2010 рік приріст населення становив трохи більше 4&nbsp;% (з 4661,2 до 4879,6 тис.){{RUS-census2010-3}}. За даними Росстату на 2010 рік показник народжуваності становив 12,0 проміле, показник смертності&nbsp;— 14,2 проміле<ref name="Паспорт Санкт-Петербурга">{{cite web|url=http://www.kvs.spb.ru/userfiles/file/passport.pdf|title=Справочная информация. «Паспорт Санкт-Петербурга»|publisher=Комитет по внешним связям Санкт-Петербурга|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6CI3gyfz8?url=http://www.kvs.spb.ru/userfiles/file/passport.pdf|archivedate=2012-11-19|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130204113130/http://www.kvs.spb.ru/userfiles/file/passport.pdf |date=2013-02-04 }}</ref>. За результатами [[Всеросійський перепис населення (2010)|Всеросійського перепису 2010 року]] чисельність населення становила 4879566 осіб, з них чоловіків&nbsp;— 45,6&nbsp;%, жінок&nbsp;— 54,4&nbsp;% (тобто на 1000 чоловіків припадає 1194 жінки). Перше місце серед районів міста за чисельністю населення займає [[Приморський район (Санкт-Петербург)|Приморський район]]: 507 200 мешканців{{RUS-census2010-3}}. [[Очікувана тривалість життя]] петербурзців в 2007 році становила 64 роки у чоловіків і 75 років у жінок (ці показники на один рік перевищують показники 2006 року).

За [[Всеросійський перепис населення (2010)|Всеросійським переписом населення 2010 року]] в Санкт-Петербурзі проживають представники понад 200 національностей і народностей: [[росіяни]]&nbsp;— 3 909 тис. (92,5&nbsp;% від усього населення, яке вказало свою національність), [[українці]]&nbsp;— 64 тисячі (1,52&nbsp;%), [[білоруси]]&nbsp;— 38 тисяч (0,9&nbsp;%), [[татари]]&nbsp;— 31 тисяча (0,73&nbsp;%), [[євреї]]&nbsp;— 24 тисячі (0,57&nbsp;%), [[узбеки]]&nbsp;— 20,3 тисячі (0,48&nbsp;%), [[вірмени]]&nbsp;— 20 тисяч (0,47&nbsp;%), [[азербайджанці]]&nbsp;— 17,7 тисячі (0,36&nbsp;%), [[таджики]]&nbsp;— 12,1 тисячі (0,29&nbsp;%), [[грузини]]&nbsp;— 8,3 тисячі (0,2&nbsp;%), [[молдовани]]&nbsp;— 7,2 тисячі (0,17&nbsp;%), [[казахи]]&nbsp;— 3,4 тисячі (0,08&nbsp;%), [[фіни]]&nbsp;— 2,6 тисячі (0,06&nbsp;%)<ref name="Нац. состав Петербурга">{{cite web|url=http://www.perepis-2010.ru/results_of_the_census/results-inform.php|title=Окончательные итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Национальный состав населения по субъектам Российской Федерации|publisher=Федеральная служба государственной статистики|accessdate=2012-07-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/69eV18xxp?url=http://www.perepis-2010.ru/results_of_the_census/results-inform.php|archivedate=2012-08-03|deadurl=no}}</ref>. 31,7&nbsp;% від населення міста старшого за 15 років мають вищу або незакінчену вищу освіту, 26,7&nbsp;%&nbsp;— середню спеціальну освіту, 13,8&nbsp;%&nbsp;— середню загальну освіту, 2287 осіб (0,06&nbsp;%)&nbsp;— неписьменні<ref>{{cite web|url=http://www.perepis2002.ru/index.html?id=17|title=Том 4 — «Национальный состав и владение языками, гражданство»|publisher=Сайт «Всероссийская перепись населения 2002 года»|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vB3cy04?url=http://www.perepis2002.ru/index.html?id=17|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}}</ref>. Рівень зареєстрованого безробіття на кінець грудня 2011 року становив 1,9&nbsp;% від економічно активного населення. Середня номінальна заробітна плата, нарахована за грудень 2011 року, становила 41 653 рублів (115,4&nbsp;% до рівня грудня 2010 року)<ref name="Соц-экон.развитие СПб 2011"/>. Розмір [[Прожитковий мінімум|прожиткового мінімуму]] в розрахунку на душу населення на IV квартал 2011 року, встановленого постановою Уряду Санкт-Петербурга від 14.03.2012 року, становив 6220,6 рублів<ref>{{cite web|url=http://www.gov.spb.ru/gov/admin/otrasl/trud/pr_min/min_ch|title=Величина прожиточного минимума за IV квартал 2011 года|publisher=Официальный портал Администрации Санкт-Петербурга|accessdate=2012-04-17|archiveurl=https://www.webcitation.org/67FJAyviE?url=http://www.gov.spb.ru/gov/admin/otrasl/trud/pr_min/min_ch|archivedate=2012-04-27|deadurl=yes}}</ref>.

=== Злочинність ===

У 2011 році рівень [[Злочинність|злочинності]] в Санкт-Петербурзі становив 1218 зареєстрованих злочинів на 100 тисяч жителів (122 місце серед міст Росії), зниження в порівнянні з 2010 роком на 13,6&nbsp;%. Розкриваність злочинів становила 53,2&nbsp;% і її частка в останні роки знижується. Спостерігалося зростання злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків (на 29,3&nbsp;%). Кількість тяжких та особливо тяжких злочинів знижується, їх частка в загальній кількості зареєстрованих злочинів становила 41,7&nbsp;%. Питома частка злочинів економічної спрямованості у загальній чисельності зареєстрованих злочинів становила 6,9&nbsp;%. Знижується рівень «вуличної» злочинності, де переважають майнові злочини, [[Крадіжка|крадіжки]], [[Грабіж|грабежі]] (67,5&nbsp;%), при цьому зростає частка злочинів, пов'язаних з незаконним обігом [[наркотик]]ів (12,9&nbsp;%). Зменшується частка крадіжок з осель і об'єктів різних форм власності (37,9&nbsp;% від загальної кількості злочинів у місті). У 2011 році в Санкт-Петербурзі відбулося 7451 [[Дорожньо-транспортна пригода|ДТП]], в яких були потерпілі (більше на 1&nbsp;% в порівнянні з 2010 роком), при цьому кількість загиблих зросла на 18,1&nbsp;%. У структурі адміністративних правопорушень: 71&nbsp;%&nbsp;— порушення у сфері благоустрою; 17&nbsp;%&nbsp;— порушення правил торгівлі; 12&nbsp;%&nbsp;— порушення закону про тишу. За результатами опитувань мешканців міста зберігається загальна незадовільна оцінка роботи правоохоронних органів<ref>{{cite web|url=http://news.mail.ru/society/1835098/|title=Рейтинг самых криминальных городов России|publisher=Mail.Ru|accessdate=2012-06-05|archiveurl=https://www.webcitation.org/68UMBRYf5?url=http://news.mail.ru/society/1835098/|archivedate=2012-06-17|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://gov.spb.ru/Files/file/_ea-dinamika-urovnja-ek-soc-razvitija-sankt-peterburga-v-janvare-2012-goda.pdf|title=Динамика уровня экономического и социального развития Санкт-Петербургав январе 2012года|accessdate=2012-06-05|archiveurl=https://www.webcitation.org/68UMDzLEB?url=http://gov.spb.ru/Files/file/_ea-dinamika-urovnja-ek-soc-razvitija-sankt-peterburga-v-janvare-2012-goda.pdf|archivedate=2012-06-17|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://gov.spb.ru/Files/file/_as_pravoporyadok_v%20raionah%20spb_9%20mes_2011_itogov.pdf|title=Правопорядок и общественная безопасность в районах Санкт-Петербурга. Аналитическая справка по итогам 9-ти месяцев 2011 года|accessdate=2012-06-05|archiveurl=https://www.webcitation.org/68UMEYAAZ?url=http://gov.spb.ru/Files/file/_as_pravoporyadok_v%20raionah%20spb_9%20mes_2011_itogov.pdf|archivedate=2012-06-17|deadurl=no}}</ref>.

На території Санкт-Петербурга 4 слідчих ізолятори (в тому числі знамениті «Хрести»), 4 виправні колонії і 1 виховна колонія (Колпіно)<ref>{{cite web|url=http://www.78.fsin.su/structure/index.php|title=Учреждения, подведомственные УФСИН России по г. Санкт-Петербургу и Ленинградской области|publisher=Федеральная служба исполнения наказаний России|accessdate=2012-11-14|archiveurl=https://www.webcitation.org/6CI3iNzRz?url=http://www.78.fsin.su/structure/index.php|archivedate=2012-11-19|deadurl=no}}</ref>.

=== Релігія ===

У Санкт-Петербурзі 268 конфесій і релігійних об'єднань: [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]&nbsp;— 131 громада, [[Старообрядництво|Старообрядницької церкви]], [[Вірменська апостольська церква|Вірменської Апостольської церкви]]&nbsp;— 2 парафії, [[Римо-католицька церква|Римо-Католицької церкви]]&nbsp;— 7 парафій, [[Протестантизм в Росії|Євангелічно-Лютеранської церкви]]&nbsp;— 19 громад, [[Іслам|мусульманських]]&nbsp;— 3 громади, [[Буддизм|буддійських]]&nbsp;— 5 об'єднань, [[Юдаїзм в Росії|юдейських]]&nbsp;— 9 об'єднань, [[Баптизм|Євангельських християн-баптистів]]&nbsp;— 13 громад, [[Церква адвентистів сьомого дня|Церкви адвентистів сьомого дня]]&nbsp;— 6 парафій, [[П'ятидесятники|П'ятидесятників]]&nbsp;— 23 об'єднання та інші. 229 культових споруд перебувають у власності або відомстві релігійних об'єднань<ref>{{cite web|url=http://www.gov.spb.ru/day/religion|title=Петербург в цифрах. Религия|publisher=Официальный портал Администрации Санкт-Петербурга|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBgBxj2?url=http://www.gov.spb.ru/day/religion|archivedate=2012-01-24|deadurl=yes}}</ref>.
{|class="graytable" style="text-align:center"
 |+
 |width="25%"|[[Файл:Holy Trinity Cathedral of Alexander Nevsky Lavra in SPB (01).jpg|center|190px]]
 |width="25%"|[[Файл:Mešita v Sankt-Petěrburgu (3).jpg|center|190px]]
 |width="25%"|[[Файл:PeterburgskayaSinagoga 29688.jpg|center|190px]]
 |width="25%"|[[Файл:The Buddhistic Temple in St. Petersburg.jpg|center|190px]]
 |-
 |Троїцький собор<br />Александро-Невської лаври
 |Соборна і кафедральна мечеть
 |Велика Хоральна синагога
 |Буддійський храм «Дацан Гунзечойней»
 |}

== Господарство ==

Санкт-Петербург&nbsp;— один з найважливіших економічних центрів Російської Федерації. [[Валовий регіональний продукт]] (ВРП) міста у 2011 році, за оцінкою Комітету економічного розвитку, промислової політики і торгівлі Санкт-Петербурга, становив 1,927&nbsp;трлн рублів (у 2010 році&nbsp;— 1,662 руб.). Основними видами економічної діяльності є (у дужках&nbsp;— частка у ВРП за 2010 рік): виробнича промисловість (24,1&nbsp;%), оптова та роздрібна торгівля (18,7&nbsp;%), операції з нерухомим майном (18,2&nbsp;%), транспорт і зв'язок (9,9&nbsp;%), будівництво (7,8&nbsp;%), інші види діяльності (21,3&nbsp;%)<ref name="Соц-экон.развитие СПб 2011">{{cite web|url=http://www.cedipt.spb.ru/upload/files/economics/macro/ot4et%202011%20-%203.pdf|title=Итоги социально-экономического развития санкт-петербурга за 2011 год|accessdate=2012-11-14|archiveurl=https://www.webcitation.org/6CI3hiPGS?url=http://www.cedipt.spb.ru/upload/files/economics/macro/ot4et%202011%20-%203.pdf|archivedate=2012-11-19|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130204122233/http://www.cedipt.spb.ru/upload/files/economics/macro/ot4et%202011%20-%203.pdf |date=2013-02-04 }}</ref>. Фінансовий ринок міста є другим за величиною регіональним фінансовим ринком Росії. У місті діють Санкт-Петербурзька валютна біржа, Товарна біржа «Санкт-Петербург», [[Фондова біржа Санкт-Петербурга|Фондова біржа «Санкт-Петербург»]], Санкт-Петербурзька Ф'ючерсна біржа, Нафтова біржа «Санкт-Петербург»<ref name="Паспорт Санкт-Петербурга" />. У місті зареєстровано 42 комерційних банки (найбільші з них: [[Банк ВТБ|ВТБ]], [[Санкт-Петербург (банк)|банк «Санкт-Петербург»]], [[Росія (банк)|«Росія»]], [[КІТ Фінанс]], Балтінвестбанк, Міжнародний банк Санкт-Петербурга) і близько 100 філій банків інших регіонів, понад 400 фінансових і брокерських компаній<ref>{{cite web|url=http://www.banki.ru/banks/regions/?show=region&city=Sankt-Peterburg|publisher=Банки.ру|title=Банки: Все города: все банки региона Санкт-Петербург|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vB7eqfx?url=http://www.banki.ru/banks/regions/?show=region|archivedate=2012-01-24|deadurl=yes}}</ref>.

=== Промисловість ===

Основу промисловості становлять понад 700 великих і середніх підприємств, також понад 20 тисяч малих підприємств. У 2011 році обсяг відвантаженої продукції промисловістю міста сягнув 1 965,9 мільярда рублів, що на 34,5&nbsp;% перевищило показники попереднього року. У структурі відвантаженої продукції 48&nbsp;% займає виробництво [[кокс]]у та [[Нафтопродукти|нафтопродуктів]], 22&nbsp;%&nbsp;— продукція [[машинобудування]] (транспортні засоби, машини, різні види устаткування), 13&nbsp;%&nbsp;— харчові продукти, напої та тютюн, 6&nbsp;%&nbsp;— продукція металургії та готові металеві вироби<ref name="Соц-экон.развитие СПб 2011"/>.

Основа промисловості Санкт-Петербурга&nbsp;— [[важка індустрія]]. У місті працюють такі суднобудівні підприємства, як «[[Адміралтейські верфі]]» (кораблі для [[Військово-Морський Флот Російської Федерації|ВМФ]], [[танкер]]и, [[Підводний човен|підводні човни]]), «[[Балтійський завод]]» (судна для Морфлоту, [[криголам]]и), «[[Північна верф]]» (судна для ВМФ і Морфлоту), [[машинобудування]]&nbsp;— «[[Ленінградський металічний завод]]» (парові, газові і гідравлічні турбіни), «[[Електросила (завод)|Електросила»]] ([[електромашини]], генератори), завод «Електропульт» (електрична апаратура), «[[Севкабель]]» (силові кабелі, мідний прокат), «[[Кіровський завод]]» ([[трактор]]и, [[металопродукція]], [[сільськогосподарська техніка]]), «[[Арсенал (завод, Санкт-Петербург)|Арсенал»]] ([[космічні супутники]], артилерійські установки, компресорні станції), «[[Іжорський завод|Іжорські заводи»]] (прокатне обладнання, спеціальне обладнання, [[Атомний реактор|атомні реактори]]), «Ленінець» (обладнання для авіації та озброєння, радіоелектронне устаткування), «[[Світлана (компанія)|Світлана»]] (рентгенівські трубки, радіоелектронна апаратура, комплектуючі), [[ЛОМО]] (оптичні прилади) і інші. Розвинене транспортне машинобудування: «[[Вагонмаш]]» (пасажирські вагони для залізниць і електровагони для метрополітену), [[Петербурзький трамвайно-механічний завод]], автомобільні заводи компаній [[Форд Мотор Компані|Ford]], [[Toyota]], [[General Motors]], [[Scania]], [[Nissan]] і [[Hyundai Motor]]. Значний обсяг промислового виробництва формується підприємствами галузі виробництва озброєнь<ref name="Перечень крупнейших промышленных предприятий Санкт-Петербурга">{{cite web|url=http://www.kvs.spb.ru/?p=perechen__krupnejshih_promishlennih_predpriyatij_sankt-peterburga_priveden_v_prilozhenii_3278|title=Перечень крупнейших промышленных предприятий Санкт-Петербурга|publisher=Комитет по внешним связям Санкт-Петербурга|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBA2W9I?url=http://www.kvs.spb.ru/?p=perechen__krupnejshih_promishlennih_predpriyatij_sankt-peterburga_priveden_v_prilozhenii_3278|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120518031135/http://www.kvs.spb.ru/?p=perechen__krupnejshih_promishlennih_predpriyatij_sankt-peterburga_priveden_v_prilozhenii_3278 |date=2012-05-18 }}</ref>. У місті розвинена [[Чорна металургія|чорна]] ([[Іжорський трубний завод]] компанії «[[Северсталь]]») і [[кольорова металургія]] («[[Червоний Виборжец]]»), [[Хімічна промисловість|хімічна]], [[Легка промисловість|легка]], [[поліграфічна промисловість]].

Серед найбільших підприємств [[Харчова промисловість|харчової промисловості]]: «[[Балтика (пивоварна компанія)|Балтика»]] (пиво, [[безалкогольні напої]], [[мінеральні води]]), «Пивоварня Хейнекен» (пиво), «[[Пивоварний завод імені Степана Разіна]]», «[[Хлібний дім (бренд)|Хлібний дім»]] (хлібобулочні, борошняні та кондитерські вироби), «[[Фабрика ім. Н. К. Крупської|Кондитерська фабрика імені Н.&nbsp;К.&nbsp;Крупської»]] (цукерки і шоколад), Парнас-М (ковбасні вироби, м'ясні консерви і напівфабрикати), Ленінградський комбінат хлібопродуктів ім. С.&nbsp;М.&nbsp;Кірова (крупа, борошно, хлібобулочні та кондитерські вироби), «[[Петмол]]» (молочні продукти), «[[Полюстрово (завод)|Полюстрово»]] (мінеральна вода), «Бритіш Американ Тобакко-СПб», [[Japan Tobacco|«Петро»]] ([[тютюнові вироби]]), [[м'ясокомбінат]]и, підприємства з виробництва кондитерських виробів, рибної продукції та багато інших<ref name="Перечень крупнейших промышленных предприятий Санкт-Петербурга" />.
{|class="graytable" style="text-align:center"
 |+
 |width="25%"|[[Файл:Spb 06-2017 img26 Kirov Plant.jpg|center|190px]]
 |width="25%"|[[Файл:Streets Sankt-Peterburg sent2011 3934.jpg|center|190px]]
 |width="25%"|[[Файл:Finlandsky Rail Terminal.jpg|center|210px]]
 |width="25%"|[[Файл:Saint Petersburg 2009 tourist pictures 0268.JPG|center|190px]]
 |-
 |Кіровський завод
 |Північна прохідна  <br />Адміралтейських верфей
 |Фінляндський вокзал.  <br />Пам’ятник В.І.Леніну
 |Туристичний катер  <br />на річці Мойці
 |}

=== Споживчий ринок ===

Оборот роздрібної торгівлі у 2011 році становив 765,4&nbsp;млрд рублів, що на 3,6&nbsp;% більше, ніж у попередньому році. У структурі обороту харчові продукти (включаючи напої та тютюнові вироби) у 2011 році склали 38&nbsp;%, непродовольчі товари&nbsp;— 62&nbsp;%. У 2011 році населенню було надано платних послуг на 295,1 мільярда рублів<ref name="Соц-экон.развитие СПб 2011"/>. Споживчий ринок Санкт-Петербурга забезпечує роботою п'яту частину зайнятого в міському господарстві населення і становить п'яту частину валового внутрішнього регіонального продукту. Він має у своєму складі близько 15 900 підприємств роздрібної торгівлі (зокрема, продовольчі товари повсякденного попиту населенню реалізують понад 6,5 тисяч підприємств торгівлі), 6800&nbsp;— громадського харчування, понад 8,5 тисяч&nbsp;— побутового обслуговування. У місті діють 171 комплекс дрібнороздрібної торгівлі, 22 ринки (з них 16 спеціалізованих на реалізації сільгосппродукції). У Санкт-Петербурзі представлені торгові мережі: міжнародні ([[Metro AG|METRO]], [[Auchan|Ашан]], [[Real]], Prisma, Супер Сіва), федеральні ([[X5 Retail Group]], [[Okay|О'Кей]], [[Лента (мережа магазинів)|Лента]], [[Діксі (мережа магазинів)|Діксі]]-V-mart, Вікторія-Квартал, [[Патерсон]], [[Сьомий континент|Сьомий Континент]], [[Магніт (мережа магазинів)|Магніт]]), міжрегіональні ([[7Я сім'я]], Норма, Норман), місцеві ([[Полушка (мережа магазинів)|Полушка]], Находка, Питерское, MaxMix, Сезон, Нетто, Смарт, Лэнд, Риомаг, Диета 18, Пловдив, Центральные булочные, Гастроном 811) та інші<ref>{{cite web|url=http://www.imapress.spb.ru/city/city_2087.html|title=Потребительский рынок Санкт-Петербурга продолжил свой рост|publisher=ИМА-ПРЕСС - Информационное агентство|accessdate=2012-02-09|archiveurl=https://www.webcitation.org/65LKScO5q?url=http://www.imapress.spb.ru/city/city_2087.html|archivedate=2012-02-10|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140107101905/http://www.imapress.spb.ru/city/city_2087.html |date=2014-01-07 }}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.remchel.ru/marketnew/index.php?h=remchel.ru&id=3956&parent=rubricator&child=getresearch|title=Исследование "Сети магазинов Санкт-Петербурга. Потребительский рынок и торговля FMCG|publisher=RemChel.ru|accessdate=2012-02-09|archiveurl=https://www.webcitation.org/65LKTMXmv?url=http://www.remchel.ru/marketnew/index.php?h=remchel.ru|archivedate=2012-02-10|deadurl=no}}</ref>.

Санкт-Петербург є одним з міст, що визначають розвиток медіапростору країни, для друкованого ринку Північної столиці характерні високі кількісні та якісні показники. У Санкт-Петербурзі випускається понад 100 [[Газета|газет]] (разовий тираж близько 10 мільйонів екземплярів) і 150-ти [[журнал]]ів (понад 7 мільйонів екземплярів). Приблизний річний обсяг реалізації періодичної друкованої продукції в місті&nbsp;— 185 мільйонів екземплярів: 132 мільйони екземплярів&nbsp;— реалізація в роздріб і 53 мільйонів екземплярів&nbsp;— за передплатою<ref>{{cite web|url=http://www.lenizdat.ru/a0/ru/pm1/c-1045152-0.html|title=Печатные СМИ Санкт-Петербурга|publisher=[[Лениздат.ру]]|accessdate=2011-10-15|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBBgUXj?url=http://www.lenizdat.ru/a0/ru/pm1/c-1045152-0.html|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110922045914/http://www.lenizdat.ru/a0/ru/pm1/c-1045152-0.html |date=2011-09-22 }}</ref>. У Санкт-Петербурзі розташований головний офіс федерального телевізійного «[[П'ятий канал (Росія)|П'ятого каналу»]]. Крім того, в місті працюють регіональні телеканали «[[100ТВ]]», «[[Санкт-Петербург (телеканал)|Санкт-Петербург»]]<ref>{{cite web|url=http://www.dp.ru/a/2010/10/15/Skolko_zhiteli_Peterburga|title=Сколько жители Петербурга переплатили за телеканал Смольного|author=Павел Горошков|publisher=[[Деловой Петербург]]|accessdate=2011-10-15|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBFleBi?url=http://www.dp.ru/a/2010/10/15/Skolko_zhiteli_Peterburga|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}}</ref>. Є також ряд регіональних телестудій: [[Ленінградська обласна телекомпанія]], [[НТВ-Петербург]], [[СТС-Петербург]], ТНТ-Петербург.

=== Будівельна галузь ===

Санкт-Петербург один з лідерів Росії у будівництві. У 2011 році в місті було виконано будівельних робіт на суму 335,7&nbsp;млрд рублів, введено в експлуатацію 2705,7 м² житла<ref name="Соц-экон.развитие СПб 2011"/>. У 2011 році обсяг інвестицій в основний капітал склав 293,6 мільярда рублів, у тому числі іноземних 6,121 мільярда $ (71,5&nbsp;% обсягу прийшло в виробництво), основні інвестиції прийшли з Великої Британії (17&nbsp;% загального обсягу), Південної Кореї (9 , 5&nbsp;%), Кіпру (9,3&nbsp;%), Китаю (8,8&nbsp;%) Німеччини (6,8&nbsp;%), Австрії (5,1&nbsp;%) і Казахстану (4,9&nbsp;%)<ref name="Соц-экон.развитие СПб 2011"/>. Інвестиційні рейтинги Санкт-Петербурга: у [[Moody's|Moody's Investors Service]]&nbsp;— BBB стабільний (з 2011 року), [[Standard & Poor's]]&nbsp;— BBB стабільний (з 2009 року), [[Fitch Ratings]]&nbsp;— BBB стабільний (з січня 2012 року). Найбільшими країнами-контрагентами в Санкт-Петербурзі є Китай, Нідерланди, Німеччина, Італія, Фінляндія, США. Найбільшими інвестиційними проектами міста до 2015 року є: будівництво [[Західний швидкісний діаметр|Західного швидкісного діаметра]], розвиток аеропорту Пулково, будівництво [[Морський фасад|морського пасажирського терміналу та освоєння територій в західній частині Васильєвського острова]], будівництво комплексу «[[Балтійська перлина]]», реконструкція територій [[Апраксин двір|Апраксиного двору]] і [[Нова Голландія|Нової Голландії]], будівництво комплексу «Невська ратуша», розвиток [[Ново-Адміралтейський острів|Ново-Адміралтейського острова]], будівництво [[Друга сцена Маріїнського театру|другої сцени Маріїнського театру]] і [[Зеніт-арена (Санкт-Петербург)|футбольного стадіону на Крестовському острові]], будівництво Південно-Західної ТЕЦ, будівництво об'єктів в промислових зонах «Іжорські заводи» і «Металлострой»<ref name="Паспорт Санкт-Петербурга" />.

=== Туризм ===
[[Файл:Hotel Astoria in SPB 02.jpg|thumb|250px|Готель «Асторія»]]
Істотну роль в економіці міста грає туристичний бізнес, пов'язаний з прийомом гостей з Росії та зарубіжних країн, а також пов'язана з цим економічна активність у сфері обслуговування. У 2005 році Санкт-Петербург відвідали близько 2,18&nbsp;млн іноземних туристів. Всього, з урахуванням російських туристів, місто в 2005 році відвідало близько 4,5&nbsp;млн осіб<ref>Маркетинг подкачал. Ведомости, №&nbsp;55 (1829), 29 марта 2007</ref>. У місті працює багато великих та малих готелів (у тому числі готелі «[[Гранд Готель Європа]]», «Гранд Готель Емеральд», «[[Асторія]]», «[[Корінтія Невський Палас Готель]]», «Прибалтійська», «Пулковська», «Санкт-Петербург», «Москва», «Росія», «Октябрська», «АЗИМУТ Готель Санкт-Петербург» тощо), пансіонів. Здача квартир і кімнат приїжджим і туристам є важливим джерелом доходу для багатьох петербуржців. Адміністрація Петербурга підтримує і розвиває туристичний бізнес в Санкт-Петербурзі. Міська влада збирається витратити на рекламу Петербурга 150 мільйонів рублів. Крім того, близько 45 мільйонів рублів Петербург витратить на розміщення зовнішньої реклами в європейських столицях і [[Токіо]]. Ще 45 мільйонів заплановано виділити на участь у міжнародних виставках та організацію презентацій<ref>[https://web.archive.org/web/20090116102217/http://www.echomsk.spb.ru/content/store/default.asp?shmode=2&ids=438&ida=56263&idt=news «О существовании Петербурга знают 15—20&nbsp;% населения земного шара (вице-президент РСТ С. Корнеев)»] интервью вице-президента [http://www.echomsk.spb.ru/ «Эхо Москвы в Петербурге»] 1 августа 2007 года</ref>.

=== Комунальне господарство ===

Водопостачанням та аерацією міста займається підприємство ГУП «[[Водоканал Санкт-Петербурга]]». Основним джерелом водопостачання Санкт-Петербурга і передмість є річка Нева. З неї забирається понад 96&nbsp;% води, яка проходить обробку на 5 найбільших водопровідних станціях: Головна водопровідна станція, Північна водопровідна станція, Південна водопровідна станція, Волковська водопровідна станція, Водопровідні очисні споруди міста [[Колпіно]]. З [[26 червня]] [[2009]] Санкт-Петербург став першим [[Мегалополіс|мегаполісом]], в якому вся питна вода проходить обробку [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетом]] і який повністю відмовився від використання рідкого [[хлор]]у для [[Знезараження|знезараження води]]. У місті 21 каналізаційна очисна споруда, найбільші з них: [[Центральна станція аерації (Санкт-Петербург)|Центральна станція аерації]], Північна станція аерації і [[Південно-Західні очисні споруди]], працюють три заводи спалювання осаду стічних вод. [[Стічні води|Стічна вода]] в Петербурзі [[Очищення стічних вод|очищають]] з 1979 року. До кінця 2008 року Петербург очищає 91,7&nbsp;% стічних вод. До 2015 року 98&nbsp;% стічних вод міста буде проходити очищення (у 2010 році&nbsp;— 93&nbsp;%)<ref name="«Водоканал Санкт-Петербурга»">{{cite web|url=http://www.vodokanal.spb.ru/content/about/projects/|title=ГУП «Водоканал Санкт-Петербурга»|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBGopXa?url=http://www.vodokanal.spb.ru/content/about/projects/|archivedate=2012-01-24|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111027161457/http://www.vodokanal.spb.ru/content/about/projects/ |date=2011-10-27 }}</ref><ref name="РИА «Новости»">{{cite web|url=http://eco.rian.ru/shortage/20091020/189781554.html|title=В ближайшие два года Петербург будет очищать почти 100 % сточных вод|publisher=РИА «Новости»|archiveurl=https://www.webcitation.org/616JuCRtQ?url=http://eco.ria.ru/shortage/20091020/189781554.html|archivedate=2011-08-21|accessdate=2012-11-28|deadurl=no}}</ref>. Забір води з природних водних об'єктів у 2009 році становив 1267,7&nbsp;млн м³ (96&nbsp;% від попереднього року), скинуто стічних вод 1233,3&nbsp;млн м³ (в тому числі без очищення 178,6&nbsp;млн м³), дощових вод 219,6&nbsp;млн м³ (в тому числі без очищення 92,4&nbsp;млн м³). Скидання в 2009 році зменшилося на 80,1 мільйонів м³ порівняно з попереднім роком завдяки переключення випусків у колектори, з наступною передачею стоків на очисні споруди<ref name="Гринпис 2">{{cite web|url=http://www.greenpeace.org/russia/ru/campaigns/water-pollution/saveneva/condition/|title=Состояние Невы|publisher=[[Гринпис]]|accessdate=2012-08-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BOkNntRW?url=http://www.greenpeace.org/russia/ru/campaigns/water-pollution/saveneva/condition/|archivedate=2012-10-14|deadurl=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121125002059/http://www.greenpeace.org/russia/ru/campaigns/water-pollution/saveneva/condition/ |date=2012-11-25 }}</ref>.

У системі теплопостачання Санкт-Петербурга працюють 8 ТЕЦ «[[Територіальна генеруюча компанія № 1|ТГК-1»]], 3 відомчих ТЕЦ, 377 котелень «[[ПЕК СПб]]», 48 котелень «[[Лентеплоснаб]]», 140 котелень «[[Петербургтеплоенерго]]», 28 котелень «[[Петербургенергосбит]]», 179 відомчих котелень. Протяжність теплових мереж становить понад 6000&nbsp;км. На території міста розташовуються 118 високовольтних підстанцій сумарною потужністю понад 15 тисяч мегават. Основним видом котельно-пічного палива в міському господарстві є [[природний газ]] (частка якого становить 94&nbsp;%), решту становлять [[мазут]] і [[Викопне вугілля|вугілля]]. Найбільш великі тепло- і енергогенеруючі підприємства міста належать «ТГК-1»: [[Центральна ТЕЦ]], [[Правобережна ТЕЦ|Правобережна ТЕЦ №&nbsp;5]], [[Виборзька ТЕЦ|Виборзька ТЕЦ №&nbsp;17]], [[Північна ТЕЦ (Санкт-Петербург)|Північна ТЕЦ №&nbsp;21]], [[Першотравнева ТЕЦ (Санкт-Петербург)|Першотравнева ТЕЦ №&nbsp;14]], [[Південна ТЕЦ|Південна ТЕЦ №&nbsp;22]], [[Автовська ТЕЦ|Автовська ТЕЦ №&nbsp;15]]<ref>{{cite web|url=http://www.gov.spb.ru/gov/admin/otrasl/ingen/numerical|title=Комитет по энергетике и инженерному обеспечению. Количественные показатели|publisher=Официальный портал Администрации Санкт-Петербурга|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBHnXsQ?url=http://www.gov.spb.ru/gov/admin/otrasl/ingen/numerical|archivedate=2012-01-24|deadurl=yes}}</ref>.

== Транспорт ==
Санкт-Петербург&nbsp;— великий транспортний вузол північного заходу [[Росія|Росії]] і другий в країні після [[Москва|Москви]]. В місті сходяться ряд важливих залізничних і автомобільних магістралей, є великі морські та річкові порти; аеропорт [[Пулково (аеропорт)|Пулково]]<ref>[https://transport.orgp.spb.ru/Portal/transport/routes Перелік маршрутів громадського транспорту Санкт-Петербургу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220212174926/https://transport.orgp.spb.ru/Portal/transport/routes |date=2022-02-12 }} {{ref-ru}}</ref>.

{{main|Петербурзький метрополітен}}
У Санкт-Петербурзі функціонує [[Петербурзький метрополітен|метрополітен]] з [[1955]] року. Воно є найглибшим у світі за середньою глибиною залягання станцій. Також це метро є 12-им за завантаженістю в світі.

=== Автомобільний транспорт ===
[[Файл:КАД (Петербург).JPG|thumb|250px|[[Петербурзька кільцева автомобільна дорога]]]]

Санкт-Петербург&nbsp;— важливий осередок автомобільних перевезень, розташований на перетині транспортних шляхів, що сполучають Скандинавію і Європу, центральні райони Росії і країни Балтії. Автомобільні магістралі сполучають Санкт-Петербург з [[Москва|Москвою]] і фінським кордоном ([[Автомагістраль М10 (Росія)|автомагістраль М10 «Скандинавія»]]), з естонським кордоном ([[Автомагістраль А180 (Росія)|автомагістраль А180 «Нарва»]]), з [[Мурманськ]]ом [[Автомагістраль Р21 (Росія)|автомагістраль Р21 (колишня&nbsp;— М18 «Кола»)]], з [[Псков]]ом і білоруським кордоном [[Р23 (Росія)|автомагістраль «Псков» (колишня&nbsp;— М20)]] та іншими.

Серйозну проблему для міських жителів представляють автомобільні затори. Для зниження завантаженості міських автомагістралей транзитним транспортом реалізується проєкт будівництва [[Петербурзька кільцева автомобільна дорога|Петербурзької кільцевої автодороги]] (ПКАД). Почато будівництво [[Західний швидкісний діаметр|Західного швидкісного діаметра]], проєктується новий шляхопровід під Невою&nbsp;— [[Орловський тунель]], плануються й інші внутрішні міські швидкісні дороги, тунелі та мости.

=== Водний транспорт ===
[[Файл:Sea Terminal SPB.jpg|thumb|250px|[[Морський вокзал (Санкт-Петербург)|Морський вокзал]]]]
[[Файл:Морской вокзал ночью.jpg|міні|праворуч|250пкс|Морський вокзал вночі]]
Державне підприємства «Адміністрація морського порту Санкт-Петербург» займається організацією судноплавства на території цілої низки портів, розташованих на території Санкт-Петербургу в східній частині [[Фінська затока|Фінської затоки]] [[Балтійське море|Балтійського моря]]:
* Великий порт Санкт-Петербург (включає 5 басейнів: Східний, Барочний, Пасажирський, рейд Лісового молу і Вугільну Гавань; Василеострівний вантажний порт)
* Кронштадтський порт
* Ломоносовський порт

Порт Санкт-Петербург сполучений з морем Морським каналом протяжністю 27 миль і відкритий для заходження суден цілий рік. На західному краю Василівського острова розташований пасажирський Морський вокзал.

Істотна доля перевезень водним транспортом припадає на річкові перевезення [[Нева|Невою]], що зв'язує місто з [[Ладозьке озеро|Ладозьким озером]] і є кінцевим відрізком Волго-Балтійського водного шляху. Розвинене мале судноплавство річками і каналами.

== Освіта, наука і культура ==
{{main|Список музеїв Санкт-Петербурга}}

=== Освіта ===

[[Файл:Памятник универсантам.JPG|міні|праворуч|200пкс|Монумент універсантам (монумент на честь студентства Петербурзького університету), Ск. Белов М. В. та ін.]]
[[Файл:Spb 06-2012 University Embankment 06.jpg|міні|ліворуч|200px| [[Будівля Дванадцяти колегій]]. <br/>[[Санкт-Петербурзький державний університет]]]]

На січень 2012 року у системі дошкільної освіти було 1054 дитячих садків і ясел. Практично всі вони, за винятком одиничних приватних закладів, перебувають на балансі муніципалітету. У місті 690 загальноосвітніх установ (з них 609 шкіл, у тому числі 135 з поглибленим вивченням певних предметів, 72 гімназії, 45 ліцеїв, 21 вечірня школа; 40 корекційних шкіл; 8 шкіл-інтернатів; 19 спецшкіл), 58 закладів додаткової освіти дітей, 48 установ початкової та середньої професійної освіти. Серед них відзначимо [[Академія російського балету імені А. Я. Ваганової|Академію російського балету ім. А.&nbsp;Я.&nbsp;Ваганової]], [[Санкт-Петербурзький музичний коледж імені М. П. Мусоргського]], з військових закладів&nbsp;— відомі [[Санкт-Петербурзьке суворовське військове училище]], [[Нахімовське училище|Нахімовське військово-морське училище]] , [[Військово-космічний Петра Великого кадетський корпус]], [[Морський кадетський корпус]] та інші<ref name="Паспорт Санкт-Петербурга" />.

У місті 56 державних і 45 приватних вищих навчальних заклади<ref name="Соц-экон.развитие СПб 2011"/>, серед яких найвідоміші: [[Санкт-Петербурзький державний університет]], [[Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет]], [[Санкт-Петербурзький державний інженерно-економічний університет]], [[Санкт-Петербурзький державний медичний університет імені академіка І. П. Павлова]], [[Санкт-Петербурзький державний морський технічний університет]] , [[Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет]], [[Санкт-Петербурзький державний електротехнічний університет]], [[Санкт-Петербурзький державний університет сервісу та економіки]], [[Санкт-Петербурзький державний університет телекомунікацій імені проф. М. А. Бонч-Бруєвича]], [[Санкт-Петербурзький державний університет економіки і фінансів]], [[Санкт-Петербурзький державний гірничий інститут]], [[Санкт-Петербурзький національний дослідницький університет інформаційних технологій, механіки та оптики]] та інші. У місті функціонує також цілий ряд військових вищих навчальних закладів: [[Військово-космічна академія імені А. Ф. Можайського]], [[Військово-медична академія імені С. М. Кірова]], [[Михайлівська військова артилерійська академія]], [[Санкт-Петербурзький військово-морський інститут]], [[Військовий інженерно-технічний університет]], [[Санкт-Петербурзьке вище військове училище радіоелектроніки]] та інші<ref name="Паспорт Санкт-Петербурга" />.

=== Наука ===

Санкт-Петербург&nbsp;— один з найбільших науково-освітніх центрів [[Росія|Росії]], в якому розташовані понад 10&nbsp;% наукового потенціалу країни: це понад 350 наукових організацій (у тому числі 70 організацій [[Російська академія наук|Академії наук РФ]] та інших державних академій), в яких працюють 170 тисяч наукових співробітників, у тому числі 9 тисяч докторів наук і 26 тисяч кандидатів наук. За кількістю зайнятих у науково-освітній сфері у складі загальної чисельності населення міста, Санкт-Петербург займає друге місце в Російській Федерації. У місті розташовані [[Санкт-Петербурзький науковий центр РАН|Санкт-Петербурзький науковий центр Російської академії наук]], який об'єднує понад 60 академічних інститутів та інших науково-дослідних установ; численні [[Науково-дослідний інститут|науково-дослідні інститути]]<ref name="Паспорт Санкт-Петербурга" />. На південній околиці міста розташовується «[[Пулковська обсерваторія|Головна (Пулковська) астрономічна обсерваторія Російської академії наук]]».

=== Культура ===

Санкт-Петербург є культурним центром світового значення, часто його називають «Культурною столицею». У місті 8464 об'єкти культурної спадщини (пам'ятки історії та культури), в тому числі 4213 об'єктів культурної спадщини федерального значення, що становить майже 10&nbsp;% всіх пам'яток, що охороняються державою на території Російської Федерації. У Санкт-Петербурзі працюють: [[Музеї Санкт-Петербурга|понад 200 музеїв]] та їх філій (у тому числі [[Державний Ермітаж|Ермітаж]] (близько трьох мільйонів творів мистецтва і пам'яток світової культури), [[Державний Російський музей|Російський музей]] (найбільший музей російського мистецтва), [[Центральний військово-морський музей]], музей Академії мистецтв Росії, [[Державний музей міської скульптури|музей міської скульптури]], [[Державний музей історії Санкт-Петербурга|музей історії Санкт-Петербурга]], [[Кунсткамера|музей антропології і етнографії імені Петра Великого]] (Кунсткамера), палацово-паркові музеї-заповідники [[Петергоф (палацово-парковий ансамбль)|Петергофа]], [[Оранієнбаум (палацово -парковий ансамбль)|Оранієнбаума]], [[Царське Село (музей-заповідник)|Царського Села]], [[Павловськ (музей-заповідник)|Павловська]], [[Пушкінська, 10 (артцентр)|Артцентр «Пушкінська, 10»]], [[Ерарта|музей сучасного мистецтва Ерарта]], [[Всеросійський музей О. С. Пушкіна]], [[Державний меморіальний музей оборони і блокади Ленінграда|музей оборони і блокади Ленінграда]] і інші); виставковий комплекс [[Ленекспо]]; [[Театри Санкт-Петербурга|понад 70 театрів]] (в тому числі [[Маріїнський театр]], [[Олександринський театр]], [[Михайлівський театр]], [[Великий драматичний театр імені Г. А. Товстоногова]], [[Санкт-Петербурзький академічний театр комедії імені М. П. Акімова]], [[Малий драматичний театр (Санкт-Петербург)|Малий драматичний (Театр Європи)]], [[Санкт-Петербурзький академічний театр імені Лєнсовета]], «[[Балтійський дім]]», [[Академічний драматичний театр імені В. Ф. Коміссаржевської]], театр клоунади «[[Лицедії]]», [[Великий Санкт-Петербурзький державний цирк]] та багато інших); 1100 бібліотек (найбільші серед них [[Російська національна бібліотека]] (Публічна), [[Бібліотека Російської академії наук]], [[Президентська бібліотека імені Б. М. Єльцина]]); більш 50 культурно-дозвіллєвих закладів; понад 50 кінотеатрів<ref name="Паспорт Санкт-Петербурга" />. У Санкт-Петербурзі кілька творчих вишів: [[Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені М. А. Римського-Корсакова|Санкт-Петербурзька консерваторія імені Римського-Корсакова]], [[Санкт-Петербурзька державна академія театрального мистецтва|Санкт-Петербурзька академія театрального мистецтва]], [[Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна|Санкт-Петербурзький інститут живопису, скульптури та архітектури імені Рєпіна]], [[Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені А . Л. Штігліца|Санкт-Петербурзька художньо-промислова академія імені Штігліца]], [[Ленінградське художнє училище імені В. А. Сєрова|Санкт-Петербурзьке художнє училище імені Реріха]]. У місті діють близько 10 кіностудій, серед них найстаріші: «[[Ленфільм]]», «[[Леннаукфільм]]»<ref>{{cite web|url=http://bestspb.ru/ru/print_firms.ru.php?id_subcateg=1596|title=Шоу-бизнес. Киностудии, кинокомпании|publisher=Телинфо-СПб|4=|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBU6DB0?url=http://bestspb.ru/ru/print_firms.ru.php?id_subcateg=1596|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}}</ref>.

У 2011 році в Санкт-Петербурзі проходило майже 1000 виставок, понад 120 прем'єр, майже 300 фестивалів<ref name="Паспорт Санкт-Петербурга" />, серед них: міжнародний фестиваль балету «Маріїнський», міжнародний фестиваль мистецтв «Зірки білих ночей», міжнародний зимовий фестиваль «Площа мистецтв», [[Dance Open|міжнародний фестиваль балету «Dance Open»]], міжнародний музичний фестиваль «Палаци Санкт-Петербурга», міжнародний фестиваль джазу «Свінг білої ночі», міжнародний фестиваль мистецтв «Від авангарду до наших днів», [[фестиваль Фестивалів|міжнародний кінофестиваль «фестиваль Фестивалів»]], міжнародний фестиваль байкерів в [[Ольгине (історичний район)|Ольгине]], міжнародний театральний фестиваль «Балтійський будинок»<ref>{{cite web|url=http://www.gov.spb.ru/culture/2006|title=Программа культурных мероприятий на 2011 год|publisher=Администрация Санкт-Петербурга|date=21.10.2011|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBVGuKm?url=http://www.gov.spb.ru/culture/2006|archivedate=24.01.2012|deadurl=yes}}</ref>. З 1981 до початку 1990-х років у Ленінграді діяв [[Ленінградський рок-клуб]], що поклав початок легалізації рок-колективів міста. В організації клубу брали участь групи «[[Пікнік (група)|Пікнік»]], «[[Аквариум]]», «[[Зоопарк (група)|Зоопарк»]], [[Міфи (група)|«Міфи»]], а пізніше брали участь у його роботі групи «[[АукцЫон]]», «[[Кіно (група)|Кіно»]], «[[Аліса (група)|Аліса»]], «[[Поп-механіка]]», [[ДДТ (гурт)|«ДДТ»]], [[Нуль (гурт)|«Нуль»]] та багато інших<ref>{{cite web|url=http://sovr.narod.ru/books/rock_muz_enc/00133.html|title=История Советской рок-музыки. Ленинградский рок-клуб|3=|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBX0aYc?url=http://sovr.narod.ru/books/rock_muz_enc/00133.html|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.svobodanews.ru/content/article/2330868.html|title=30 лет Ленинградскому рок-клубу: история закончилась?|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBXcwvS?url=http://www.svobodanews.ru/content/article/2330868.html|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120131172052/http://www.svobodanews.ru/content/article/2330868.html |date=2012-01-31 }}</ref>. Нині у місті діє клуб-музей [[Цой Віктор Робертович|Віктора Цоя]] [[Камчатка (котельня)|«Камчатка»]], могила співака на [[Богословське кладовище (Санкт-Петербург)|Богословському кладовищі]] є місцем паломництва його шанувальників<ref>{{cite web|url=http://funeral-spb.narod.ru/necropols/bogoslovskoe/tombs/coy/coy.html|title=ЦОЙ Виктор Робертович (1962-1990)|3=|accessdate=2011-10-26|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBaujot?url=http://funeral-spb.narod.ru/necropols/bogoslovskoe/tombs/coy/coy.html|archivedate=2012-01-24|deadurl=no}}</ref>.

[[Файл:Shevchenko's gravestone in Saint Petersburg.jpg|thumb|Могила Тараса Шевченка на Смоленському цвинтарі.<br/> {{координати|59.966933|30.306387|format=dms}}]]
У місті є [[Музей-квартира Тараса Шевченка в Санкт-Петербурзі|музей-квартира]] [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] (Університетська наб., 17). В однойменному сквері йому споруджено [[Пам'ятники Тарасові Шевченку|пам'ятник]]. На
[[Смоленський цвинтар|Смоленському цвинтарі]] знаходиться могила першого поховання Тараса Шевченка.<ref>http://ukrainianplaces.com/taxonomy/term/2037</ref>

=== Архітектура ===
{{main|Список палаців Санкт-Петербурга}}
[[Файл:Palace Square, Saint Petersburg, Russia.JPG|thumb|left|Дворцова площа із Зимовим палацом]]

У 1990 році історичний центр Санкт-Петербурга і палацово-паркові ансамблі передмість були включені в [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Росії|списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]]. Під охороною держави в Санкт-Петербурзі близько 8 тисяч пам'яток архітектури<ref>{{cite web|url=http://www.newizv.ru/print/21332|title=Был город золотой… В музейном центре Санкт-Петербурга могут появиться серые небоскрёбы.|publisher=[[Новые Известия]]|date=16 марта 2005 года|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBc1JgJ?url=http://www.newizv.ru/print/21332|archivedate=2012-01-24|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090927001116/http://www.newizv.ru/print/21332 |date=2009-09-27 }}</ref><ref>{{cite web|url=http://kulturnoe-nasledie.ru/globsearch.php?text=&category=-1&findType=1&fo=szfo&to=78&city=11400000000&send=%CE%F2%EF%F0%E0%E2%E8%F2%FC|title=Результаты поиска памятников архитектуры для СПб|publisher=Памятники истории и культуры (объекты культурного наследия) народов Российской Федерации|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBcenRv?url=http://kulturnoe-nasledie.ru/globsearch.php?text=|archivedate=2012-01-24|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120111161013/http://kulturnoe-nasledie.ru/globsearch.php?text=&category=-1&findType=1&fo=szfo&to=78&city=11400000000&send=%CE%F2%EF%F0%E0%E2%E8%F2%FC |date=2012-01-11 }}</ref>. У 2005 році прийнята Петербурзька стратегія збереження культурної спадщини<ref>{{cite web|url=http://www.gov.spb.ru/gov/admin/otrasl/c_govcontrol/proekt|title=Постановление от 1 ноября 2005 года N 1681. О Петербургской стратегии сохранения культурного наследия|publisher=Официальный портал администрации СПб|accessdate=2011-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/64vBdbPs4?url=http://www.gov.spb.ru/gov/admin/otrasl/c_govcontrol/proekt|archivedate=2012-01-24|deadurl=yes}}</ref>. Величний вигляд Санкт-Петербурга визначають [[Архітектурний ансамбль|архітектурні ансамблі]], строгі прямі вулиці, просторі площі, сади і парки, річки і численні канали, набережні, мости, візерунчасті огорожі, монументальні і декоративні скульптури. Архітектурні ансамблі [[XVIII століття|XVIII]]&nbsp;— [[XX століття]], зокрема: [[Петропавлівська фортеця]], [[Олександро-Невська лавра]], [[Будівля Смольного|Смольний інститут]], [[Палацова площа]] з [[Зимовий палац|Зимовим палацом]], [[Головне адміралтейство (Санкт-Петебург)|Адміралтейство]], [[Невський проспект]], [[Стрілка Васильєвського острова]] з будівлею Біржі, [[Сенатська площа]] з [[Мідний вершник (пам'ятник)|пам'ятником Петру I]], [[вулиця зодчого Россі]] і [[площа Островського (Санкт-Петербург)|площа Островського]], [[площа Мистецтв (Санкт-Петербург)|площа Мистецтв]], [[Ісакіївська площа]] і, сформована у другій половині XX століття, [[площа Повстання (Санкт-Петербург)|площа Повстання]].

З перших днів свого існування місто стало викликом традиційному уявленню про місто з багатовіковою історією, що росте і розвивається повільно<ref name="Мир архитектуры">{{книга-ру|автор=А. Гутнов, В. Глазычев.|заглавие=Мир архитектуры|место=Москва|издательство=Молодая гвардия|год=1990|тираж=200000|страниц=351|isbn=5-235-00487-6}}</ref>. Петро I задумував місто за зразком [[Венеція|Венеції]] і [[Амстердам]]а: замість вулиць, мощених каменем, Санкт-Петербург повинна була покрити мережа каналів, по яких жителі перебиралися б на легких судах. Хоча мрії Петра не судилося збутися цілком, саме зарубіжний досвід ліг в основу подальшої забудови. Автором першого Генерального плану міста 1716 року був італійський архітектор [[Доменіко Трезіні]]: прямі перпендикулярні вулиці, широкі «прошпекти» стали характерною рисою нової столиці. Таке планування чітко прослідковується на прикладі Василівського острова і «тризуба»: [[Головне адміралтейство (Санкт-Петебург)|Адміралтейство]]&nbsp;— [[Невський проспект]], [[Горохова вулиця]], [[Вознесенський проспект]]. Майже вся забудова центральної частини міста з'явилася пізніше, але геометрично задані площі та вулиці визначили вигляд міста до наших днів. Вирішальну роль у цьому відіграв Петро I, адже він особисто вибрав місце Невського проспекту, Адміралтейства, Петропавлівської фортеці, ввів жорстку містобудівну дисципліну<ref name="Мир архитектуры"/>. Всі будівлі в Санкт-Петербурзі за указом Петра мали будуватися з каменю (одночасно з цим у всіх інших містах Росії було заборонено використовувати камінь як основний будівельний матеріал). У ті часи набув поширення стиль [[Петровське бароко|петровського бароко]], представниками якого є італійці Д. Трезіні, [[Джованні Марія Фонтана]], [[Ніколо Мікетті]], француз [[Олександр Леблон|Жан-Батист Леблон]], німці [[Андреас Шлютер]], [[Георг Йоганн Маттарнові]], російський [[Земцов Михайло Григорович|Михайло Земцов]]. У місті збереглося кілька будівель, побудованих в цьому стилі: [[Петропавлівська фортеця]] з [[Петропавлівський собор (Санкт-Петербург)|Петропавловським собором]], [[Літній палац Петра I|Літній палац]], [[Кунсткамера]], [[Будівля Дванадцяти колегій]], [[Меншиковський палац]]. У середині XVIII століття став переважати стиль [[Єлизаветинське бароко|єлизаветинського бароко]], представленого архітекторами [[Франческо Бартоломео Растреллі]] ([[Зимовий палац]], [[Смольний монастир]], [[Великий Петергофський палац]] у [[Петергоф]]і, [[Великий Катерининський палац]] в [[Царське Село (музей-заповідник)|Царському Селі]]) та [[Чевакинський Сава Іванович|Сава Чевакинським]] ([[Нікольський морський собор]])<ref name="Ленинград и окрестности">''Алешина Л. С.'' Ленинград и окрестности. Справочник-путеводитель.&nbsp;— М.: Искусство, 1986.&nbsp;— С.V—XVI</ref>.

У 1844 році імператор [[Микола I (російський імператор)|Микола I]] видав указ про заборону будувати цивільні будівлі в місті вище карниза Зимового палацу<ref>{{cite web|url=http://walkspb.ru/zd/zimniy.html|title=Зимний дворец|publisher=Прогулки по Санкт-Петербургу|accessdate=2011-11-14}}</ref>. З другої половини XVIII століття в архітектурі міста став переважати [[класицизм]]. Основні архітектори цього стилю: [[Баженов Василь Іванович|Василь Баженов]] ([[Михайлівський замок]]), [[Валлєн Деламот|Жан-Батист Валлєн-Деламот]] (будівля [[Імператорська Академія мистецтв|Академії мистецтв]], [[Гостинний двір (Санкт-Петербург)|Великий гостинний двір]]), [[Антоніо Рінальді]] ([[Мармуровий палац (Санкт-Петербург)|Мармуровий палац]]), [[Старов Іван Єгорович|Іван Старов]] ([[Таврійський палац]], [[Троїцький собор Олександро-Невської лаври]]), [[Джакомо Кваренгі]] ([[Будівля Смольного|Будівля Смольного інституту]], [[Олександрівський палац]] в Царському Селі), [[Чарлз Камерон]] ([[Павловськ (музей-заповідник)|Павловський палац]]); та більш пізнього (з початку XIX століття) його різновиду, стилю [[Ампір|російського ампіру]]: [[Вороніхін Андрій Никифорович|Андрій Вороніхін]] ([[Казанський собор (Санкт-Петербург)|Казанський собор]]), [[Захаров Андріян Дмитрович|Андріян Захаров]] ([[Головне адміралтейство (Санкт-Петебург)|Головне адміралтейство]]), [[Тома де Томон|Жан Тома де Томон]] ([[Стрілка Васильєвського острова]]), [[Россі Карл Іванович|Карл Россі]] ([[Михайлівський палац]], [[Будинок Головного штабу (Санкт-Петербург)|будівля Головного штабу]], [[Александрінський театр]], [[будівля Сенату і Синоду]]), [[Стасов Василь Петрович|Василь Стасов]] ([[Спасо-Преображенський собор (Санкт-Петербург)|Спасо-Преображенський собор]], [[Троїце-Ізмайлівський собор]]), [[Огюст Рікар Монферран|Огюст Монферран]] ([[Ісаакіївський собор]]). У середині XIX століття в архітектурі стала переважати [[Еклектика (архітектура)|еклектика]]: [[Штакеншнейдер Андрій Іванович|Андрій Штакеншнейдер]] ([[Маріїнський палац (Санкт-Петербург)|Маріїнський палац]], [[палац Білосольських-Білозерських]]), [[Брюллов Олександр Павлович|Олександр Брюллов]] ([[Лютеранська церква Святих Петра і Павла (Санкт-Петербург)|Лютеранська церква Святих Петра і Павла]]), [[Тон Костянтин Андрійович|Костянтин Тон]] ([[Московський вокзал (Санкт-Петербург)|будівля Московського вокзалу]]), [[Парланд Альфред Олександрович|Альфред Парланд]] ([[храм Спаса-на-Крові]]). З середини століття починається спорудження нових набережних і мостів, йде велике будівництво прибуткових будинків. Саме в цей період формуються [[Ливарний проспект|Ливарний]], [[Володимирський проспект (Санкт-Петербург)|Володимирський]] і [[Заміський проспект]]и<ref name="Ленинград и окрестности" />.

{{Панорама|HermitageAcrossNeva.jpg|850px|Вид на [[Ермітаж]] та [[Зимовий палац]]}}

На початку XX століття в місті з'являються будівлі в стилі [[модерн]]у, серед них [[Будинок компанії «Зінгер»]], [[Будинок торгового товариства «Брати Єлисєєва»|Єлисеєвський магазин]], [[Асторія (Санкт-Петербург)|готель «Асторія»]], [[Вітебський вокзал (Санкт-Петербург)|Вітебський вокзал]]. Відтак прийшов стиль [[неокласицизм]]у («Будинок з вежами» на [[Площа Льва Толстого (Санкт-Петербург)|площі Льва Толстого]]), що змінився з 1920-х років [[Конструктивізм (мистецтво)|конструктивізмом]] ([[Палац культури імені О. М. Горького]], [[Великий будинок]] на Ливарному проспекті) і [[Сталінська архітектура|сталінським ампіром]] (ансамблі [[Московська площа (Санкт-Петербург)|Московської площі]], [[Московський проспект (Санкт-Петербург)|Московського проспекту]], [[Проспект Страйків|проспекту Страйків]], [[Площа Калініна (Санкт-Петербург)|площі Калініна]], станції першої черги [[Петербурзький метрополітен|Ленінградського метрополітену]]). З 1923 року починається житлове будівництво в нових районах за принципом комплексної забудови (житлові масиви). З початку 1960-х років почалося масове зведення [[Хрущовка|«хрущовок»]], а з 1970-х років «[[600 (серія будинків)|будинків-кораблів»]]. В той самий час з'являються будівлі, побудовані за індивідуальними проектами: Палац спорту [[Ювілейний (спортивний комплекс, Санкт-Петербург)|«Ювілейний»]], ансамбль [[Площа Перемоги (Санкт-Петербург)|площі Перемоги]], [[Прибалтійський (готель)|готель «Прибалтійський»]], [[Спортивно-концертний комплекс «Петербурзький»|спортивно-концертний комплекс ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна]], [[Пулково (аеропорт)|будівля аеропорту «Пулково»]]<ref name="Ленинград и окрестности" />.

Ряд нових будівельних проектів, які активно підтримують міською адміністрацією та зацікавленими фірмами (наприклад, «Охта-центр», раніше носив назву «Газпром-сіті»), реконструкції існуючих архітектурних комплексів («[[Нова Голландія]]»), наростаючий обсяг зносу будівель фонової забудови центру (в тому числі і виявлених пам'яток історії та архітектури) і поява в центрі нових будівель, що розривають ансамблі і спотворюють вид, викликають заперечення у громадськості і професійних організацій. Все частіше звучать думки, що такі дії можуть зруйнувати унікальну міське середовище петербурзького центру. Ці явища викликають також заклопотаність Всесвітнього фонду охорони пам'яток і [[UNESCO]].

{{Панорама|Лахта центр 2021.jpg|600px|Вид на [[Лахта-центр]]}}

=== Петербург у творах мистецтва ===

== Охорона здоров'я ==

[[Файл:Botkin Infectious Diseases Hospital.jpg|thumb|260px|left|Клінічна інфекційна лікарня ім. С.&nbsp;П.&nbsp;Боткіна]]

Більшість закладів охорони здоров'я Санкт-Петербурга входять в систему [[Міністерство охорони здоров'я Російської Федерації|Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації]] і діляться на три групи: ті, що підпорядковуються [[Комітет з охорони здоров'я Уряду Санкт-Петербурга|Комітету з охорони здоров'я Санкт-Петербурга]], федеральні установи МОЗ РФ і установи Ленінградської області в межах міста. Комітет з охорони здоров'я Уряду Санкт-Петербурга є виконавчим органом державної влади з проведення міської політики в сфері охорони здоров'я. Крім установ, які входять в систему МОЗ РФ, в Санкт-Петербурзі розташовані установи охорони здоров'я інших відомств, а також недержавні установи<ref>{{cite web|url=http://www.medline.ru/public/histm/medmono/100/4.phtml|title=Медицинский Петербург|publisher=medline.ru|accessdate=2012-09-25|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BOkUVO3f?url=http://www.medline.ru/public/histm/medmono/100/4.phtml|archivedate=2012-10-14|deadurl=no}}</ref>.

У Санкт-Петербурзі 106 амбулаторно-поліклінічних закладів, 33 стоматологічних поліклініки, 44 диспансери різного профілю, 83 стаціонарних лікувальних установи, 24 лікарні, 57 станцій швидкої допомоги. Серед них: [[Військово-медична академія імені С. М. Кірова]], [[Олександрівська лікарня (Санкт-Петербург)|Олександрівська лікарня]], госпіталь ветеранів війн, міські психіатричні лікарні [[Міська психіатрична лікарня № 1 ім. П. П. Кащенко|імені Кащенка]], [[Міська психіатрична лікарня св. Миколи Чудотворця|імені Святого Миколи Чудотворця]], [[Клінічна інфекційна лікарня імені С. П. Боткіна|клінічна інфекційна лікарня імені Боткіна]], [[НДІ грипу]], [[Російський НДІ акушерства і гінекології ім. Д. О. Отта|НДІ акушерства і гінекології імені Отта]], [[Лікарня Раухфуса|дитяча лікарня імені Раухфуса]], [[дитяча клінічна лікарня № 5 ім. Н. Ф. Філатова|дитяча клінічна лікарня імені Філатова]] та інші. З [[2005]] року в місті реалізується Національний пріоритетний проект «Здоров'я», що передбачає модернізацію системи міської охорони здоров'я<ref name="Паспорт Санкт-Петербурга" />.

== Спорт ==
[[Файл:Spb 06-2017 img40 Krestovsky Stadium (cropped).jpg|280px|right|thumb|Стадіон «[[Крестовський (стадіон)|Крестовський]]»]]
У Санкт-Петербурзі розвинений як аматорський, так і професійний спорт. У місті 13 стадіонів з трибунами понад 1500 місць, 1649 спортивних зали, 10 палаців спорту, 17 критих об'єктів зі штучним льодом, 118 басейнів, велотрек, 18 лижних баз, 11 веслувальних баз і каналів. Серед них [[Петровський (стадіон)|стадіон «Петровський»]], [[Ювілейний (спортивний комплекс, Санкт-Петербург)|палац спорту «Ювілейний»]], [[Льодовий палац (Санкт-Петербург)|Льодовий палац]], [[Зимовий стадіон]], [[Спортивно-концертний комплекс «Петербурзький»]], плавальний басейн СКА<ref name="Паспорт Санкт-Петербурга" />. В 2017 році на заході [[Крестовський (острів, Санкт-Петербург)|Крестовського острова]] побудовано [[Зеніт-арена (Санкт-Петербург)|футбольний стадіон]] місткістю 69 тисяч глядачів. Важливим центром спортивної культури є [[Національний державний університет фізичної культури, спорту і здоров'я імені П. Ф. Лесгафта]].

У місті базуються професійні клуби:

* [[Футбол]]: «[[Зеніт (футбольний клуб, Санкт-Петербург)|Зеніт»]]&nbsp;— один із найсильніших клубів [[Російська футбольна Прем'єр-ліга|прем'єр-ліги]] [[Чемпіонат Росії з футболу|чемпіонату Росії]]; «[[Динамо (футбольний клуб, Санкт-Петербург)|Динамо]]» і «Зеніт–2»&nbsp;— виступають у [[Першість Футбольної Національної Ліги|ФНЛ]]; «Динамо–2–Спб»— виступає у [[Другий дивізіон Росії з футболу|другому дивізіоні]].
* [[Хокей]]: [[СКА (хокейний клуб)|СКА]]&nbsp;— один з найсильніших клубів [[Континентальна хокейна ліга|КХЛ]]; [[Динамо (хокейний клуб, Санкт-Петербург)|ХК «Динамо Спб»]] та «СКА-Нева» виступають в [[Вища хокейна ліга|Вищій хокейній лізі]]; «СКА-1946», «СКА-Срібні Леви» и МХК «Динамо Санкт-Петербург» в чемпіонаті [[Молодіжна хокейна ліга|МХЛ]].
* [[Баскетбол]]: «Зеніт»&nbsp;— виступає в Єдиній лізі ВТБ; «[[Спартак (баскетбольний клуб, Санкт-Петербург)|Спартак»]]; «[[Динамо (баскетбольний клуб, Санкт-Петербург)|Динамо»]] (існував у 2004—2006 роках); ЖБК «Ладога».
* [[Волейбол]]: «[[Автомобіліст (волейбольний клуб, Санкт-Петербург)|Автомобіліст»]]&nbsp;— виступає у Вищій лізі Б [[Чемпіонат Росії з волейболу серед чоловіків|Чемпіонату Росії]]; «Зеніт»&nbsp;— виступає в суперлізі; «[[Ленінградка (волейбольний клуб)|Ленінградка»]]&nbsp;— виступає в Суперлізі [[Чемпіонат Росії з волейболу серед жінок|Чемпіонату Росії]].
* [[Міні-футбол]]: «[[Політех (міні-футбольний клуб)|Політех»]], виступає в [[Чемпіонат Росії з міні-футболу|Суперлізі]]; «[[Аврора (жіночий футбольний клуб)|Аврора»]] (жіночий міні-футбольний клуб).
* [[Гандбол]]: «[[Університет Лесгафта-Нева]]»&nbsp;— один із найсильніших клубів суперліги [[Чемпіонат Росії з гандболу серед чоловіків|чемпіонату Росії серед чоловіків]].
* [[Хокей на траві]]: «[[Метробуд (хокей на траві)|Метробуд»]] (жіночий хокейний клуб).

На Літніх Олімпійських іграх 1980 року в Ленінграді на стадіоні імені Кірова пройшло декілька матчів футболу.

== Видатні особи, пов'язані з Санкт-Петербургом ==

{{main|Персоналії, пов'язані з Санкт-Петербургом}}
[[Файл:Peter and Paul Fortress.JPG|міні|праворуч|200пкс|Петропавлівська фортеця взимку]]
[[Файл:St. Petersburg. Peter and Paul Fortress. Commandant's House (front facade). 1743-46gg..JPG|міні|праворуч|200пкс|Петропавлівська фортеця, двір, Будинок коменданта фортеці.]]

=== Почесні громадяни ===
Вищим почесним званням Санкт-Петербурга є звання «[[Почесний громадянин Санкт-Петербурга]]», яке присвоюється громадянам Російської Федерації та інших держав, а також особам без громадянства, які зробили видатний внесок у розвиток міста, підвищення його ролі і авторитету в Росії і на міжнародній арені, зміцнення демократії та захисту прав людини, науку, мистецтво, духовний та моральний розвиток суспільства.<ref>[http://gov.spb.ru/gov/pochetnie_grajdane/ Почетные граждане Санкт-Петербурга // Офіційний сайт Адміністрації Санкт-Петербурга]{{ref-ru}}</ref>

=== Народились у місті ===
* [[Альтфатер Дмитро Васильович]] (1874—1931)&nbsp;— начальник артилерії корпусу [[Дієва армія УНР|Дієвої армії Української Народної Республіки]]
* [[Бенуа Олександр Миколайович]] (1870—1960)&nbsp;— російський та французький художник, історик мистецтва, художній критик
* [[Жан Беро]] (1849—1935)&nbsp;— французький салонний живописець
* [[Біляїв Митрофан Петрович]] (1836—1904)&nbsp;— музичний видавець і меценат
* [[Бітов Андрій Георгійович]] (1937—2018)&nbsp;— російський письменник
* [[Блок Олександр Олександрович]] (1880—1921)&nbsp;— російський поет, драматург, перекладач
* [[Боярський Михайло Сергійович]] ({{нар}} 1949)&nbsp;— радянський та російський актор театру і кіно
* [[Брюллов Карл Павлович]] (1799—1852)&nbsp;— художник
* [[Бродський Йосип Олександрович]] (1940—1996)&nbsp;— поет, нобелівський лауреат з літератури
* [[Вавілов Володимир Федорович]] (1925—1973)&nbsp;— [[музикант]], гітарист, лютніст, [[композитор]]
* [[Вишневський Всеволод Віталійович]] (1900—1951)&nbsp;— радянський драматург, письменник і журналіст.
* [[Галкін Володимир Ісидорович]] (1880—1931)&nbsp;— генерал-хорунжий [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]
* [[Гаральд Рііпалу]] (1912—1961)&nbsp;— естонський військовий діяч, командир 45-го полку [[20-та гренадерська дивізія СС (1-ша естонська)|20-ї гренадерської дивізії СС (1-ї Естонської)]]
* [[Дитятін Іван Іванович]] (1847—[[1892]])&nbsp;— [[Українці|український]] [[вчений]]-[[Юриспруденція|правознавець]]
* [[Довгопільський Анатоль]] (1907—1943)&nbsp;— керівник «Летючої естради» (мистецького рою [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]]), керівник українського театру в Рівному
* [[Каришева Ксенія Олександрівна]] (1883—1962)&nbsp;— український радянський лікар-дерматовенеролог
* [[Михайлів Володимир Якович]]&nbsp;— підполковник [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]]<ref name="ReferenceA">Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 281 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
* [[Михайлів Олександр Павлович]] (1868–?)&nbsp;— генерал-поручник [[Армія УНР|Армії УНР]]<ref name="ReferenceA"/>
* [[Олександр Мнушкін|Мнушкін Олександр Олександрович]] (1908—1993)&nbsp;— французький кінопродюсер російського походження.
* [[Пороховщіков Олександр Сергійович]] (1865&nbsp;— після 1938)&nbsp;— генерал-хорунжий [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]
* [[Лоський Костянтин Володимирович]] (1874—1933)&nbsp;— член [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]]

=== Проживали ===
* [[Петро І]] (1672—1725)&nbsp;— російський цар, з 1721&nbsp;р.&nbsp;— імператор, '''засновник міста'''.
* [[Айвазовський Іван Костянтинович]] (1817—1900)&nbsp;— художник-мариніст
* [[Венеціанов Олексій Гаврилович]] (1780—1847)&nbsp;— художник
* [[Шевченко Тарас Григорович]] (1814—1861) —— український [[поет]], [[письменник]], [[художник]], [[графік (художник)|графік]], [[громадський діяч]].
* [[Гоголь Микола Васильович]] (1809—1852)&nbsp;— [[росіяни|російський]] та [[українці|український]] [[прозаїк]], [[драматург]], [[поет]], історик, фольклорист.
* [[Лермонтов Михайло Юрійович]] (1814—1841)&nbsp;— поет
* [[Рєпін Ілля Юхимович]] (1844—1930)&nbsp;— художник
* [[Чайковський Петро Ілліч]] (1840—1893)&nbsp;— композитор
* [[Врубель Михайло Олександрович]] (1856—1910)&nbsp;— художник
* [[Менделєєв Дмитро Іванович]] (1834—1907)&nbsp;— науковець, хімік
* [[Павлов Іван Петрович]] (1849—1936)&nbsp;— науковець, фізіолог
* [[Єлисеєв Сергій Григорович]], японіст, мистецтвознавець
* [[Ландау Лев Давидович]] (1908—1968)&nbsp;— науковець, фізик, нобелівський лауреат з фізики
* [[Бехтерєв Володимир Михайлович]] (1857—1827)&nbsp;— науковець, невропатолог, психіатр і психолог
* [[Вавилов Микола Іванович]] (1887—1943)&nbsp;— науковець, генетик, засновник банку диких рослин світу
* [[Шаляпін Федір Іванович]] (1873—1938)&nbsp;— оперний співак
* [[Вотяків Михайло Гаврилович]]&nbsp;— полковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
* [[Герасимів Микола Сергійович]]&nbsp;— підполковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
* [[Григоров Михайло Михайлович]]&nbsp;— старшина [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]].
* [[Анна Ахматова]] (1889—1966)&nbsp;— поет
* [[Кедринський Олександр Олександрович]] (1917—2003), архітектор і реставратор

З Петербургом пов'язані життя та діяльність українських гетьманів Павла Полуботка, Петра Дорошенка, Кирила Розумовського, Данила Апостола, письменників Григорія Скороводи, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, С. Гулака-Артемовського, Павла Гребінки, Миколи Костомарова, композиторів П. Ніщинського, М. Вербицького, А. Чужбинського, В. Боровиковського, художника Івана Сошенка та інших.

== Галерея ==
<gallery>
Файл:СПб7.JPG 
Файл:СПб6.JPG 
Файл:СПб5.JPG
Файл:СПб4.JPG
Файл:СПб.JPG
Файл:СПб2.JPG
Файл:СПб1.JPG
Файл:Saint Isaac's Cathedral in SPB.jpeg
Зображення:
Зображення:
Зображення:
</gallery>

== Див. також ==
* [[Персоналії, пов'язані з Санкт-Петербургом]]
* [[Найбільші міста Європи]]
* [[2046 Ленінград]]&nbsp;— астероїд, названий на честь міста (одна з колишніх назв).

== Примітки ==
{{reflist|4}}

=== Література ===
* {{ref-ru}} Ленинград: Энциклопедический справочник.&nbsp;— Москва; Ленинград: Большая советская энциклопедия, 1957.&nbsp;— 808&nbsp;с.
* {{ref-ru}} Ленинград. Историко-географический атлас.&nbsp;— М.: Главное управление геодезии и картографии при Совете министров СССР, 1981.
* {{ref-ru}} Санкт-Петербург: Энциклопедия.&nbsp;— М.: Российская политическая энциклопедия, 2006.
* {{ref-ru}} Топонимическая энциклопедия Санкт-Петербурга.&nbsp;— СПб.: Информационно-издательское агентство ЛИК, 2002.
* {{ref-ru}} Музыкальный Петербург: Энциклопедический словарь / Российский ин-т истории искусств / А.&nbsp;Л.&nbsp;Порфирьева (отв.ред.), Ж.&nbsp;В.&nbsp;Князева (сост.).&nbsp;— СПб. : Композитор, 1996.
* {{ref-ru}} ''Крюковских А. П.'' Санкт-Петербург. Памятники искусства: худож.-ист. очерк&nbsp;— СПб. : Паритет, 2004.&nbsp;— 461с.
* {{ref-ru}} ''Анисимов Е. В., Балашов Е. М., Ваксер А. З., Ганелин Р. Ш., Дзенискевич А. Р.'' Санкт-Петербург: 300 лет истории / РАН; Санкт-Петербургский ин-т истории / В.&nbsp;М.&nbsp;Ковальчук (отв.ред.).&nbsp;— СПб: Наука, 2003.&nbsp;— 759с.
* {{ref-ru}} ''Столпянский П. Н.''. Петербург: Как возник, основался и рос Санкт-Питербурх / Независимая гуманитарная академия.&nbsp;— СПб. : НеГа, 1995.&nbsp;— 382с.
* {{ref-ru}} Санкт-Петербург в зеркале социологии / Владимир Вячеславович Козловский (гл.ред.ред.кол.).&nbsp;— СПб. : Социологическое общество им. М.&nbsp;М.&nbsp;Ковалевского, 2003.&nbsp;— 482с.
* Український Некрополь Санкт-Петербурга / Т.&nbsp;М.&nbsp;Лебединська, П.&nbsp;М.&nbsp;Тарасенко.&nbsp;— К. : Стилос, 2007.&nbsp;— 136 с.
* Українці та Петербург: журнал / ред. В. Косенко
* ''Шелест Володимир''. Ідеологічна боротьба між Москвою та Петербургом-Ленінградом і її відображення у літературі / перед. Н. Полонська-Василенко.&nbsp;— Мюнхен, 1974.&nbsp;— 66 с.
* ''Кантор В. К.'' Санкт-Петербург: Российская империя против российского хаоса: к проблеме имперского сознания в России.&nbsp;— М. : РОССПЭН, 2008.&nbsp;— 543с.
* {{ref-ru}} Москва&nbsp;— Петербург: Pro et contra. Диалог культур в истории национального самосознания: Антология / Северо- Западное отделение Российской академии образования; Русский Христианский гуманитарный ин-т / Д.&nbsp;К.&nbsp;Бурлака (отв.ред.), К.&nbsp;Г.&nbsp;Исупов (сост.,вступ.ст.,коммент.,библиогр.).&nbsp;— СПб. : Изд-во Русского Христианского гуманитарного ин-та, 2000.&nbsp;— 712с.
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Петров А. Н. и др.  |заголовок=Памятники архитектуры Ленинграда  |місце={{Л.}} |видавництво=Издательство литературы по строительству |рік=1969 |сторінок=473 |isbn= |ref=Петров А. Н. и др. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Русское градостроительное искусство: Петербург и другие новые российские города XVIII&nbsp;— первой половины XIX веков |посилання= |відповідальний=Под общ. ред. Н. Ф Гуляницкого |місце={{М.}} |видавництво=[[Стройиздат]] |рік=1995 |сторінок=404 |isbn= |ref=Гуляницкий Н. Ф. }}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання}}
* {{УМЕ11|частина=Петербурґ|сторінки=1349-1350}}
* [http://gov.spb.ru/ Офіційний портал Адміністрації Санкт-Петербурга]
* [https://web.archive.org/web/20070915014757/http://www.mr-spb.ru/info/map/ Мапа Санкт-Петербурга]
* [http://www.aroundspb.ru/maps/ Велика колекція карт міста]
* [https://web.archive.org/web/20070915014934/http://www.mr-spb.ru/info/metro/ Метро Санкт-Петербурга]
* [http://lazarev.org/ru/interesting/full_news/tajnam_net._bolshoj_obman_petra_velikogo_aleksandr_grinin_2012_dokumen/ Таємниць немає. Великий обман «Петра Великого» (Олександр Гринін) 2012]{{ref-ru}}
{{Відстані до великих міст||заголовок=Відстань від Санкт-Петербурга до великих міст (автошляхами)|північний_захід=[[Виборг]]|північ=[[Мурманськ]]|північний_схід=[[Петрозаводськ]]|захід=[[Нарва]]<br />[[Таллінн]]|схід=[[Череповець]]<br />[[Вологда]]|центр=Санкт-Петербург|південний_захід=[[Псков]]<br />[[Рига]]|південь=[[Великий Новгород]] 196 км<br />[[Великі Луки]]|південний_схід=[[Твер]]<br />[[Москва]]}}

{{50 найбільших міст Росії}}
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}
{{Міста-герої СРСР}}
{{Росія}}
{{Північно-Західний федеральний округ}}
{{ac}}
{{Портали|Географія|Європа|Росія}}

[[Категорія:Санкт-Петербург| ]]
[[Категорія:Міста-мільйонники Росії]]
[[Категорія:Світова спадщина в Росії]]
[[Категорія:Обласні центри Росії]]
[[Категорія:Колишні столиці]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1703]]
[[Категорія:Міста, нагороджені орденом Леніна]]
[[Категорія:Перейменовані міста]]
[[Категорія:Місця, пов'язані з Тарасом Шевченком]]
[[Категорія:Міста, названі на честь людей]]
[[Категорія:Столиці колишніх держав]]
[[Категорія:Міста Росії]]
[[Категорія:Населені пункти, що раніше були названі на честь Леніна]]