Перегляд вихідного коду сторінки Сапсан

{{Картка:Таксономія
| name = Сапсан
| image = PeregrineFalcon.jpg
| image_width = 275px
| image_caption = Дорослий сапсан [[підвид]]у ''F. p. brookei'')
| status = LC
| status_system = iucn3.1
| domain = [[Ядерні]] (Eukaryota)
| regnum = [[Тварини]] (Animalia)
| phylum = [[Хордові]] (Chordata)
| classis = [[Птахи]] (Aves)
| ordo = [[Соколоподібні]] (Falconiformes)
| familia = [[Соколові]] (Falconidae)
| genus = [[Сокіл]] (''Falco'')
| species = '''Сапсан'''
| binomial = ''Falco peregrinus''
| binomial_authority = [[Мармадьюк Танстелл|Tunstall]], [[1771]]
| range_map = PeregrineRangeMap.png
| range_map_width = 220px
| range_map_caption = Ареал сапсана<br />
<div style='text-align: left; direction: ltr; margin-left: 1em;'>
<small>{{legend|#FFFF00| Літній ареал / гніздування}}</small>
<small>{{legend|#2E8B57| Розмноження / постійне мешкання}}</small>
<small>{{legend|#0000FF| Зимовий ареал}}</small>
<small>{{legend|#00FFFF| Ареал під час перельоту}}</small>
</div>
| subdivision_ranks = [[Підвид]]и
| subdivision =
17-19, [[#Підвиди|див. текст]]
| synonyms =
''Falco atriceps'' <small>[[Аллан Октавіан Юм|Hume]]</small><br/>
''Falco kreyenborgi'' <small>[[Отто Кляйншмідт|Kleinschmidt]] [[1929]]</small><br/>
''Falco pelegrinoides madens'' <small>[[Сідні Діллон Ріплі|Ripley]] & Watson, [[1963]]</small><br/>
''Rhynchodon peregrinus'' <small>([[Мармадьюк Танстелл|Tunstall]], [[1771]])</small>
| itis = 175604
| ncbi = 8954
| wikispecies = Falco peregrinus
}}
{{Otheruses|Сапсан (значення)}}
'''Сапса́н'''<ref>{{ВНПС}}</ref> (''Falco peregrinus'' Tunst.)&nbsp;— [[хижий птах]] родини [[Соколові|соколових]], поширений на всіх континентах, окрім [[Антарктида|Антарктиди]]. Розміром з [[Сіра ворона|сіру ворону]], він вирізняється своїм темним, аспідно-сірим оперенням спини, строкатим світлим черевом і чорною верхньою частиною голови, а також темною, видовженою плямою під очима&nbsp;— «вусами». Залежно від розміру й особливостей забарвлення, розрізняють близько 17&nbsp;підвидів цього птаха. В Україні&nbsp;— три підвиди: '''''звичайний, кавказький''''' і '''''тундровий''''' сапсани: перші два рідкісні гніздові птахи, останній зустрічається на перельотах.

Вважають, що це найшвидший птах (і взагалі тварина) у світі&nbsp;— при пікіруванні на здобич він здатний розвивати швидкість понад 322&nbsp;км/год, або 90&nbsp;м/с<ref name="Grzimek">{{cite book| author = Bernard Grzimek | title = Grzimek's Animal Life Encyclopedia | location= Boston, MA | publisher = Macmillan | year = 1968 | pages = 422 | isbn = 978-0787657789}}</ref><ref name="USFishWildlifeService1995">{{cite web|work=[[U.S. Fish and Wildlife Service]]|year=1995|url=http://www.fws.gov/species/species_accounts/bio_pere.html|title=Peregrine falcon (''Falco peregrinus anatum'', ''Falco peregrinus tundrius'', ''Falco peregrinus pealei'')|accessdate=2008-04-08|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWt1NBSg?url=http://www.fws.gov/species/species_accounts/bio_pere.html|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref><ref>{{РП}}</ref>. Під час полювання сапсан сидить на присаді або ширяє (планує) в небі; виявивши здобич, він піднімається над жертвою і майже прямовисно каменем пікірує донизу («робить ставку»), вдаряючи її складеними і притиснутими до тулубу лапами по дотичній. Удар кігтями задніх пальців сапсана по жертві буває настільки сильним, що навіть у достатньо великого розміру жертви може відлетіти голова<ref name="Buturlin"/>.

Об'єктом полювання цього сокола є переважно середнього розміру птахи, як, наприклад, [[Голубині|голуби]], [[шпак]]и, [[Качкові|качки]] та інші водні і навколоводні види, рідше невеликі [[ссавці]]. Статева зрілість сапсана наступає у віці двох років, пари зберігаються протягом усього життя<ref name="USFishWildlifeService1995"/>. Гніздиться птах на скелястих кручах, верхівках завалів, рідше на болотній купині і мочарях, або на кам'яних будівлях&nbsp;— дахах і відрогах висотних будинків, дзвіницях, мостах тощо<ref name="RIZ">{{cite web|url=http://www.nature.ok.ru/doc/birds/2_52.htm|title=Сапсан (''Falco peregrinus'')|work=РИЖ — Редкие и исчезающие Животные России|accessdate=2008-03-29|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20000819042857/http://www.nature.ok.ru/doc/birds/2_52.htm|archivedate=2000-08-19}}</ref><ref>Cade, T.&nbsp;J., M.&nbsp;Martell, P.&nbsp;Redig, T.&nbsp;Septon & H.&nbsp;Tordoff «''Peregrine Falcons in urban North America''» in {{cite book| author = D. M. Bird, D. E. Varland & J. J. Negro (eds.) | title = Raptors in Human Landscapes | location= London, San Diego | year = 1996}}: S. 3-13</ref>.

Сапсан вважається рідкісним птахом. Але по закінченні [[Друга Світова Війна|Другої світової війни]] їх невелике число зазнало ще більшого скорочення,&nbsp;— особливо внаслідок застосування у [[сільське господарство|народному господарстві]] [[ДДТ]] й інших [[Пестициди|пестицидів]], які негативно впливають на ембріональний розвиток потомства. Тільки у 1970-ті&nbsp;роки, завдяки забороні використовувати цей отрутохімікат, а також впровадженню [[екологія|екологічних]] програм, популяція птахів у багатьох районах світу почала поволі відновлюватися<ref>{{cite book | author = T. J. Cade, J. H. Enderson, C. G. Thelander & C. M. White (Eds) | title = Peregrine Falcon Populations — Their management and recovery | url = https://archive.org/details/peregrinefalconp0000unse | publisher = The Peregrine Fund | location= Boise, Idaho | year = 1988 | isbn = 0-9619839-0-6}}</ref>. Охорона сапсана регламентується як на національному рівні&nbsp;— він включений до [[Червона Книга України|Червоної книги України]] як нечисленний вид (II&nbsp;категорія)<ref>{{Cite web |url=http://redbook.land.kiev.ua/437.html |title=Сапсан у Червоній книзі України, 1910. |accessdate=30 вересня 2014 |archive-date=6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006095139/http://redbook.land.kiev.ua/437.html }}</ref>, так і на міжнародному рівні&nbsp;— занесений до Додатку I [[Конвенція з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори|Конвенції СІТЕС]]<ref name="RIZ"/>.

== Назва ==

Наукову назву ''Falco peregrinus'' надав птаху англійський орнітолог [[Мармадьюк Танстелл|Мармадюк Танстелл]] ({{lang-en|Marmaduke Tunstall}})&nbsp;— саме він першим, ще в [[1771]] році, зробив систематичний опис сапсана в роботі ''Ornithologia Britannica''<ref name="Tunstal">{{cite book |author =Tunstall, Marmaduke|title = Ornithologia Britannica: seu Avium omnium Britannicarum tam terrrestrium, quam aquaticarum catalogus, sermone Latino, Anglico et Gallico redditus: cui subjuctur appendix avec alennigenas, in Angliam raro advenientes, complectens.|publisher=London, J. Dixwell|year =1771}}</ref>. [[Латинська мова|Латинське]] слово ''falco'', що дало птаху його родову назву, є похідним від слова ''falx'' («[[серп]]») і перекладається як «подібний до серпа»&nbsp;— таким чином автор підкреслив форму крил сокола під час польоту. Видова назва ''peregrinus'' в перекладі з латинської означає «мандрівний»&nbsp;— стосується як поширення, так і способу життя цього птаха<ref name="USFishWildlifeService1999"/><ref name="ThePeregrinefund">{{cite web|work=The Peregrine fund|url=http://www.peregrinefund.org/Explore_Raptors/falcons/peregrin.html|title=Peregrine Falcon ''Falco peregrinus''|accessdate=2008-03-29|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWt2iTbZ?url=http://www.peregrinefund.org/explore-raptors-species/Peregrine_Falcon|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080321174543/http://www.peregrinefund.org/explore_raptors/falcons/peregrin.html |date=2008-03-21 }}</ref>. Схожі назви збереглися в більшості сучасних європейських мов: наприклад {{lang-en|peregrine falcon}}, {{lang-fr|faucon pèlerin}}, {{lang-de|Wanderfalke}}, {{lang-it|falco pellegrino}}, {{lang-sv|pilgrimsfalk}} тощо.

В [[Українська мова|українській мові]] сапсана тривалий час іменували соколом&nbsp;— ця традиція йде ще з часів [[Київська Русь|Київської Русі]]. Згодом назва ''«сокіл»'' отримала ширше значення й перейшла на весь рід птахів<ref name="Falconidae">{{cite web|work=Пернатые хищники России|url=http://ecoclub.nsu.ru/raptors/publicat/falco_per/Dem_sapsan.pdf|title=сімейство Соколиные Falconidae|accessdate=2008-04-08|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWt4edIr?url=http://ecoclub.nsu.ru/raptors/publicat/falco_per/Dem_sapsan.pdf|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref>. Безпосередньо слово «сапсан» в [[українська мова|українську мову]] ввійшло за посередництва [[російська мова|російської]], яка, в свою чергу, запозичила його з [[калмицька мова|калмицької]] у другій половині [[19 століття]]<ref name="Dementiev">{{cite journal| author = Дементьев Г.&nbsp;П. | year = 1951 | title = Отряд хищные птицы — Птицы Советского Союза | journal= Сов. наука | volume = 1 | pages = 70-341}}</ref><ref name="Lebedev">''Лебедев И.&nbsp;Г.'', ''Константинов В.&nbsp;М.'' (1998) Значение и этимология некоторых русских названий хищных птиц и сов фауны России. III конференция по хищным птицам Восточной Европы и Северной Азии: Материалы конференции 15-18 сентября 1998 г.: Ставрополь: СГУ, 1999 [http://rbcu.ru/birds/bn/3.htm онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070513034720/http://rbcu.ru/birds/bn/3.htm |date=13 травня 2007 }}</ref>, і як український науковий термін закріпилось лише в наш час<ref>{{Cite web |url=http://proeco.visti.net/naturalist/help/ordict.htm |title=Фесенко Г., Бокотей А. Перелік українських наукових назв птахів фауни України |accessdate=8 травня 2008 |archive-date=28 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150328113346/http://proeco.visti.net/naturalist/help/ordict.htm }}</ref>. Слід зауважити, що як за часів [[Київська Русь|Київської Русі]]<ref>{{Cite web |url=http://proeco.visti.net/naturalist/falconry/saps_u.htm |title=Ukrainian magazine"Naturalist" — стаття Миколи Рудя Сапсан (Falco peregrinus) |accessdate=8 травня 2008 |archive-date=12 травня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080512200715/http://proeco.visti.net/naturalist/falconry/saps_u.htm }}</ref>, так і понині під соколом найчастіше мають на увазі саме сапсана<ref name="Falconidae"/>.

== Опис ==

=== Зовнішній вигляд ===

[[Файл:Saker_Falcon_profile_shot.jpg|left|200px|thumb|Голова сапсана]]
[[Файл:PeregrineFalconSilhouettes.svg|left|200px|thumb|Силует сапсана в ширянні і перед пікіруванням]]

Сапсан&nbsp;— це великий [[сокіл]]: довжина його тіла становить 34-50&nbsp;см, розмах крил 80-120&nbsp;см<ref name="Handbook">White, C. M. «''60. Peregine Falcon''» in {{cite book | author = Del Hoyo, J.; Elliott, A. & Sargatal, J. (editors) | title = Handbook of Birds of the World | volume = 2 (New World Vultures to Guineafowl) | pages = [https://archive.org/details/handbookofbirdso0001unse/page/274 274—275, plate 28] | year = 1994 | publisher = Lynx Edicions | location = Barcelona | isbn = 84-87334-15-6 | url = https://archive.org/details/handbookofbirdso0001unse/page/274 }}</ref>. Як і в більшості решти хижих птахів, самки сапсанів є помітно більшими за самців: важать у межах 910—1500 г, тоді як самці приблизно на третину менші за розміром, а їхня вага становить 440—750 г<ref name="Snow1998">{{cite book| author = Snow, D. W.; Perrins, Christopher M.; Doherty, P. & Cramp, S. | year = 1998 | title = The complete birds of the western Palaearctic on CD-ROM | publisher = Oxford University Press | isbn = 0192685791}}</ref>. У забарвленні не виражений [[статевий диморфізм]]&nbsp;— самці і самки виглядають однаково (виняток&nbsp;— рідкісний підвид ''F.&nbsp;p.&nbsp;madens'').

Загальна [[статура]] міцна, характерна для активних хижих птахів&nbsp;— широкі груди з твердими і опуклими м'язами, сильні пальці з гострими і круто зігнутими кігтями, короткий, подібно до серпа заломлений [[дзьоб]]<ref name="Buturlin">{{cite book | author = Бутурлин С. А. и др. | year = 1940 | title = Птицы. Животный мир СССР | url = http://www.ecosystema.ru/08nature/birds/038.php | accessdate = 26 квітня 2008 | archive-date = 17 жовтня 2012 | archive-url = https://web.archive.org/web/20121017142338/http://ecosystema.ru/08nature/birds/038.php }}</ref>. У дорослих птахів верхня частина тулуба, включаючи вузькі загострені крила і надхвістя, аспідно-сірого кольору, часто з нечіткими темними поперечними смужками (див. розділ «[[Сапсан#Підвиди|Підвиди]]»). Кінчики крил чорні<ref name="Dewey2002">{{cite web|author=Dewey, T. & Potter, M.|year=2002|work=Animal Diversity Web|url=http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Falco_peregrinus.html|title=''Falco peregrinus''|accessdate=2008-03-29|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWt5Qn0P?url=http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Falco_peregrinus.html|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref>.

Черевна частина зазвичай світла; залежно від району проживання вона може бути сірувато-білою, рожевою, рудуватою або вохристою, з тонкими бурими або чорними поперечними плямами на череві, боках і підхвісті. На грудях краплясті плями<ref name="ecoclub">{{cite web|author=И. Карякин|url=http://ecoclub.nsu.ru/raptors/species/falco_per.shtm|title=Сапсан (''Falco peregrinus'')|work=Клуб исследователей русских пернатых хищников|accessdate=2008-03-29|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWt6NtnX?url=http://ecoclub.nsu.ru/raptors/species/falco_per.shtm|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref><ref name="Ferguson-Lees">{{cite book| author = Ferguson-Lees, J. & Christie, D. | year = 2001 | title = Raptors of the World. Houghton Mifflin Field Guides. | url = https://archive.org/details/raptorsofworld0000ferg | isbn = 0618127623}}</ref>. [[Хвіст]] відносно довгий, вузький, на кінці заокруглений; нижня частина чорна з невеликою білою смужкою на кінці. Верхня частина голови і «вуса» (ділянка пір'я від кута дзьоба до горла) чорні, нижня частина і горло контрастно-світлі&nbsp;— білі або рудуваті<ref name="Terres1991">{{cite book| author = Terres, J. K. & National Audubon Society | year = 1991 | title = The Audubon Society Encyclopedia of North American Birds | publisher = Wings Books | location= New York | year = Reprint of 1980 edition | isbn = 0517032880}}</ref>.

[[Файл:Peregrine falcon scheme.jpg|right|270px|thumb|Прикметні особливості тіла сапсана]]
[[Очі]] великі, опуклі, темно-карі, оточені жовтуватим кільцем голої шкіри<ref name="Buturlin"/>. [[Восковиця]] жовта, дзьоб і ноги чорні<ref name="Beckstead2001">{{cite web|author=Beckstead, D.|year=2001|url=http://www.nps.gov/yuch/Expanded/key_resources/peregrine_falcons/peregrine_falcon.htm|title=American Peregrine Falcon|work=U.S. National Park Service, Версія від 2001-09-11|accessdate=2008-03-31|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWt7yQTg?url=http://www.nps.gov/nps/404.htm|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref>. На кінці [[наддзьоб'я]] є зубці, якими птахи перекушують [[хребет]] шиї своєї жертви<ref name="USFishWildlifeService1999">{{cite web | work = [[U.S. Fish and Wildlife Service]] | year = 1999 | url = http://www.fws.gov/endangered/recovery/peregrine/QandA.html | title = All About the Peregrine Falcon | accessdate = [[31 березня]] [[2008]] | archive-date =  16 квітня 2008 | archive-url = https://web.archive.org/web/20080416195055/http://www.fws.gov/endangered/recovery/peregrine/QandA.html }}</ref><ref name="Terres1991"/>. На нозі внутрішній палець значно коротший за зовнішній; середній палець довший за [[цівка (анатомія)|цівку]]<ref name="ecoclub"/>.

Оперення молодих птахів є менш контрастним&nbsp;— верхня частина тіла бура з облямівками криючих вохристого кольору, нижня світліша і має радше подовжні плями, на відміну від поперечних смуг дорослих птахів. Восковиця блакитно-сіра, ноги жовті<ref name="Handbook"/><ref name="ecoclub"/><ref name="Terres1991"/>.

Більшість звуків, що видає сапсан, пов'язані з аспектами репродуктивної поведінки. Поза [[шлюбний сезон|шлюбним сезоном]] птах зазвичай мовчазний<ref name="Mullarney1999">{{cite book| author = Killian Mullarney, Lars Svensson, Dan Zetterström, & Peter J. Grant | year = 1999 | title = Birds of Europe | publisher = Princeton University Press | isbn = 978-0-691-05054-6 | pages = 98}}</ref>, за винятком внутрішньо- і міжвидових зіткнень. Репертуар самок і самців подібний, мало відрізняється від інших видів сокола, але відносна частота і контекст вокалізів залежать від статі і виду. Географічних відмінностей між птахами 4 підвидів (''F. p. tundrius'', ''F. p. pealei'', ''F. p. anatum'', ''F. p. brookei'') не спостерігалося<ref>{{cite journal| author = Wrege, P. H. and T. J. Cade | year = 1977 | title = Courtship behavior of large falcons | journal = Raptor Res. | volume = 11 | pages = 1–27}}</ref>. Вокаліз самців і самок відрізняється за частотою та спектром, зазвичай виклики самців приблизно 0,2 кГц вищі, ніж самок, містять ширший ряд частот і мають чіткішу гармонійну структуру<ref>{{cite book| author = Cramp, S. and K. E. L. Simmons | year = 1980 | title = The birds of the Western Palearctic | volume = 2: hawks to bustards | publisher = Oxford Univ. Press | location= Oxford, U.K.}}</ref>. Чоловічі і жіночі вокалізи дозволяють ототожнення індивідуумів з точністю близько 90&nbsp;%<ref>{{cite book| author = Telford, E. A.| year = 1996 | title = Peregrine Falcons in the northeastern United States: sonagraphic analysis of the defense call, population turnover, and dispersal | work = M.S. thesis | publisher = Boise State Univ. | location= Boise, ID}}</ref>. Зареєстровані типи вокалізу такі<ref name=birdsofNAname>{{cite web|title=Peregrine Falcon|work=The birds on North America online|url=http://bna.birds.cornell.edu/bna/species/660/articles/introduction|author=White, Clayton M., Nancy J. Clum, Tom J. Cade, and W. Grainger Hunt|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWt8w2DL?url=http://bna.birds.cornell.edu/bna/species/660/articles/introduction|archivedate=2013-06-21|accessdate=2008-05-13|deadurl=no}}</ref>:

'''''Кек''''' ({{lang-en|cack}}): послідовність коротких (0,15 с), гармонійних викликів із широким спектром (1-9 кГц) з інтервалами 0,1-0,2 с, нагадує жорсткий ''кек-кек-кек-кек-кек'' або ''к'як-к'як-к'як'', часто повторюється не припиняючись. Виклик самок прагне бути швидшим, з коротшими інтервалами. Надається у випадку тривоги і асоціюється із захистом гнізда. Може зростати в швидкості та інтенсивності, проте швидкість зменшується під час атаки, коли викрик фрагментується до ''кее-ее-ек, кее-ее-ек''<ref name=cade1960>{{cite journal| author = Cade, T. J. | year = 1960 | title = Ecology of the Peregrine and Gyrfalcon populations in Alaska | journal = Univ. of California Publ. Zool. | volume = 63 | pages = 151–290}}</ref>. Інколи цей виклик може подаватися для спілкування і привернення уваги<ref name="Bogolubov">{{cite book | author = Боголюбов А.&nbsp;С., Жданова О.&nbsp;В., Кравченко М.&nbsp;В. | title = Определитель птиц и птичьих гнёзд средней полосы России | location = Москва | publisher = Экосистема | year = 2006 | url = http://www.ecosystema.ru/08nature/birds/038.php онлайн | accessdate = 26 квітня 2008 | archive-date = 17 жовтня 2012 | archive-url = https://web.archive.org/web/20121017142338/http://ecosystema.ru/08nature/birds/038.php }}</ref>.

'''''Щебет''''' (''chitter''): послідовність дуже раптових (0,02 с) гармонійних викликів спектральною шириною 0-5 кГц з дуже короткими (0-0,02 с) інтервалами. Нагадує швидке ''чі-чі-чі-чі-чі'', що повторюється циклами по 5-12 разів або безперервно до кількох секунд. Частіше всього подається самцем до або протягом спаровування<ref name=Nelson1977>{{cite book| author = Nelson, R. W. | year = 1977 | title = Behavioral ecology of coastal Peregrines (''Falco peregrinus pealei'') | work = Ph.D. diss. | publisher = Univ. of Calgary | location= Calgary, AB}}</ref><ref>{{cite journal| author = Wrege, P. H. and T. J. Cade | year = 1977 | title = Courtship behavior of large falcons | journal = Raptor Res. | volume = 11 |pages = 1–27}}</ref>; іноді подається самцями і самками у тривозі<ref name=Nelson1977/><ref>{{cite book| author = Marchant, S. and P. J. Higgins | year = 1993 | title = Handbook of Australia, New Zealand, and antarctic birds|volume =  2 | publisher = Oxford Univ. Press | location= Melbourne, Australia}}</ref>.

'''''Іі-чіп''''' (''eechip''): послідовність викликів з трьох частин змінної, але відносно довгої тривалості (0,25-0,8 с) з інтервалами 0,1-0,8 с. У найповнішій формі нагадує ''ку-іі-чіп, ку-іі-чіп'', причому ''ку'' або ''іі'' можуть опускатися, тоді як останній склад, що містить більшу частину енергії, має гармонійну структуру і покриває найширший ряд частот (1-6 кГц), присутній завжди. Використовується представниками обох статей протягом або негайно після спаровування<ref name=cade1960/>.

'''''Завивання''''' (''wail''): безперервний або повторний відносно довгий виклик (0,4-2,0 с), з нерегулярними інтервалами від 0,1 с до кількох хвилин. Менш галасливий і з чіткішою гармонійною структурою, ніж інші виклики, шириною 1-6 кГц, злегка підвищуюється за частотою. Має найширшу різноманітність форм серед всіх викликів. З'являється в кількох випадках: наявності їжі, при спаровуванні або при залицянні за самкою<ref name=birdsofNAname/><ref name=Nelson1977/>.

== Розповсюдження ==

Сапсан широко поширений на всіх континентах (за винятком [[Антарктида|Антарктиди]]), а також на багатьох островах. Будучи невибагливим до умов проживання, птах легко пристосовується як до суворого холодного клімату [[Арктика|арктичної]] [[Тундра|тундри]], сягаючи 70° пн.&nbsp;ш. у [[Гренландія|Гренландії]] і 78° пн.&nbsp;ш. на [[Нова Земля|Новій Землі]], так і до спекотних [[Тропіки|тропіків]] [[Африка|Африки]] та [[Південно-східна Азія|Південно-Східної Азії]]<ref name="Falconidae"/>. У цілому, в різні пори року його можна побачити практично всюди, за винятком полярних і високогірних районів, пустель і переважної більшості [[Вологий тропічний ліс|вологих тропічних лісів]]. Також сапсан зазвичай уникає широких відкритих просторів, зокрема, [[степ]]ів [[Євразія|Євразії]] або [[пампа]]сів [[Південна Америка|Південної Америки]]. У гірській місцевості птах зустрічається на висоті до 4000&nbsp;м над рівнем моря<ref name="Grzimek"/>. Завдяки такому широкому ареалу сапсан вважається найрозповсюдженішим хижим птахом у світі<ref name="Ferguson-Lees"/>. Єдиним великим, позбавленим криги районом, де сапсан цілком відсутній,&nbsp;— це [[Нова Зеландія]]. Детальний опис розповсюдження сапсана наведено в розділі «[[Сапсан#Підвиди|Підвиди]]».

В Україні в [[Карпати|Карпатах]] гніздиться [[номінативний підвид]], у Кримських горах і на берегових урвищах Кримського півострова&nbsp;— кавказький [[підвид]], під час міграції і взимку на всій території трапляється тундровий підвид.

== Чисельність і причини її зміни ==
В Європі гніздиться 12—25 тис. пар. В Україні гніздиться близько 120—130 пар, з яких 100—110 пар в Криму. В останні десятиріччя помітно зростає кримська популяція. Зменшення чисельності у 1950—60 роках було обумовлене застосуванням [[ДДТ]] як сильнодіючого інсектициду і узаконеним нищенням хижих птахів людиною. Сучасне зростання, можливо, пов'язане з забороною застосування ДДТ і відстрілу хижаків<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Червона книга України. Тваринний світ |оригінал = |посилання = |відповідальний = за ред. І.&nbsp;А.&nbsp;Акімова |видання = |місце = К. |видавництво = Глобалконсалтинг |рік = 2009 |том = |сторінки = |сторінок = 600 |серія = |isbn = 5-88500-064-6 |тираж =}}</ref>.

=== Місця гніздування ===
[[Файл:Falco peregrinus nest USFWS.jpg|right|250px|thumb|Скелі&nbsp;— улюблене місце гніздування сапсана]]

Сапсан зазвичай вибирає малодоступні для людини місця з широким горизонтом; перевагу віддає скелястим берегам різних водойм&nbsp;— як внутрішніх, так і зовнішніх. Найбільші популяції птахів зустрічаються в долинах гірських річок, де є оптимальні умови для гніздування<ref name="ecoclub"/>. У гірській місцевості сапсан, як правило, гніздяться на скелях; у лісовій зоні часто селиться уздовж річкових круч, на [[Болото|мочарях]] або високо на деревах, де займає старі гнізда інших птахів<ref name="RIZ"/>. Незалежно від місцевості, завжди поблизу має бути водний або болотяний комплекс площею не менше 10 км²<ref name="ecoclub"/>. Крім того, сапсан уникає як ділянок суцільних хащів, так як і широких просторів, не зайнятих лісом.

Іноді (останніми роками рідше) сапсани вибирають для житла населені пункти, в тому числі і великі. У межах міста птахи влаштовують гнізда на дахах церков та інших кам'яних висотних будівель.

За винятком найпівнічніших популяцій, сапсани часто-густо ведуть осілий спосіб життя, або в холодну пору року переміщуються на незначну відстань. При цьому самці, що досягли статевої зрілості, за можливості тримаються поблизу гніздової території цілоріч<ref name="USFishWildlifeService1995"/>. В умовах арктичного й субарктичного клімату птахи здійснюють довгі сезонні [[Міграція птахів|міграції]], залітаючи при цьому нерідко на більші відстані ніж їхні сусіди&nbsp;— неперелітні птахи. Так, за спостереженнями орнітологів, сапсани, що гніздяться в Гренландії, взимку можуть сягати південного краю Південної Америки<ref name="Grzimek"/>.
{{-}}

== Спосіб життя ==

=== Розмноження ===

[[Файл:Falco peregrinus MHNT.ZOO.2010.11.102.1.jpg|thumb| Яйця ''Falco peregrinus'' в [[оологія|оологічній]] колекції, [[Тулузький музей]]]]
[[Файл:Falco peregrinus madens MHNT.ZOO.2010.11.102.8.jpg|thumb| Яйце ''Falco peregrinus madens'' в оологічній колекції, [[Тулузький музей]]]]

[[Статева зрілість]] у самців і самок наступає вже наступного року після народження<ref name="USForestService">{{cite web|work=US Forest Service|url=http://www.fs.fed.us/database/feis/animals/bird/fape/all.html|title=Falco peregrinus — Biological data and habitat requirements|accessdate=2008-04-14|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWtA41DB?url=http://www.fs.fed.us/database/feis/animals/bird/fape/all.html|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref>, хоча розмножуватися птахи, як правило, починають лише у віці двох або трьох років<ref name="USFishWildlifeService1995"/><ref name="Cramp">{{cite book| author = S.&nbsp;Cramp, K.&nbsp;E.&nbsp;L.&nbsp;Simmons, R.&nbsp;Gillmor, P.&nbsp;A.&nbsp;D.&nbsp;Hollom, R.&nbsp;Hudson'', ''E.&nbsp;M.&nbsp;Nicholson, M.&nbsp;A.&nbsp;Ogilvie, P.&nbsp;J.&nbsp;S.&nbsp;Olney, C.&nbsp;S.&nbsp;Roselaar, K.&nbsp;H.&nbsp;Voous, D.&nbsp;I.&nbsp;M.&nbsp;Wallace, J.&nbsp;Wattel | year = 1980 | title = Handbook of the Birds of Europe, the Middle East and North Africa: The Birds of the Western Palearctic| volume = 2: Hawks to Bustards}}</ref><ref name="WDNR">Wisconsin Department of Natural Resources «[http://www.dnr.state.wi.us/ORG/land/er/factsheets/birds/Falcon.htm Peregrine Falcon (Falco peregrinus)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070813071151/http://www.dnr.state.wi.us/org/land/er/factsheets/birds/Falcon.htm |date=13 серпня 2007 }}» Прочитано 2008-04-14</ref>.

Сапсани [[моногамія|моногамні]]; пари зберігаються протягом багатьох років. Даному виду, незалежно від способу життя, також притаманна прихильність до певної гніздової території, яка зберігається в декількох поколінь птахів протягом тривалого часу<ref name="RIZ"/>,&nbsp;— наприклад, на невеликому острові біля узбережжя [[Уельс|Вельса]] дослідники зафіксували кам'янистий відріг, на якому постійно гніздились птахи, починаючи, принаймні, від [[1243]] року<ref name="WDNR"/>. Початок сезону розмноження припадає на квітень-червень; північні популяції, як правило, розмножуються пізніше<ref name="Gooders1995">{{cite book| author = John&nbsp;Gooders | year = 1995 | title = Pocket Guide Birds of Britain and Ireland | url = https://archive.org/details/pocketguidebirds0000good | publisher = Larousse | isbn = 978-0752300160}}</ref>.

Зазвичай першим до місця майбутнього гнізда прилітає самець; закликаючи самку, він виконує різні повітряні піруети: кружляє по спіралі, раптово пірнає або перекидається<ref name="USFishWildlifeService1995"/>. Якщо самка врешті сідає на невеликій відстані від самця, це означає, що пару сформовано. Птахи, які сидять поруч, можуть уважно розглядати один одного, чистити своєму партнерові пір'я або обгризати кігті<ref name="Dewey2002"/>. Крім того, в процесі залицяння самець часто годує самку, нальоту передаючи їй спійману ним здобич. Приймаючи їжу від самця, що знаходиться згори, самка в повітрі перевертається догори ногами. У гніздовий період сапсани ретельно боронять свою територію та дуже агресивно налаштовані проти прибульців. Відстань між сусідніми гніздами майже ніколи не менше 1&nbsp;км, навіть у районах з великою щільністю популяцій<ref name="Blood2001">{{cite web|author=Blood,&nbsp;D. & Banasch,&nbsp;U.|year=2001|url=http://www.hww.ca/hww2.asp?id=60|title=Hinterland Who’s Who Bird Fact Sheets: Peregrine Falcon|accessdate=2008-04-09|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080508212057/http://www.hww.ca/hww2.asp?id=60|archivedate=2008-05-08}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080508212057/http://www.hww.ca/hww2.asp?id=60 |date=2008-05-08 }}</ref>, складаючи зазвичай 2-6 км<ref name="ecoclub"/>. Така територія, включно з водними просторами, необхідна птахам для забезпечення нормальної життєдіяльності в період розмноження (перш за все, для годівлі). Всередині однієї гніздової території пара може мати до семи місць, придатних для відкладення яєць, які використовує почергово протягом кількох сезонів<ref name="Blood2001"/>.

Сапсани активно боронять свою територію: при вторгненні у неї здатні напасти на порушника, навіть на більшого розміром пернатого хижака, наприклад, [[Орел|орла]] чи [[крук]]а<ref name="Buturlin"/><ref name="Blood2001"/>. При наближенні людини, птахи починають проявляти неспокій вже на відстані 200—300&nbsp;м від гнізда, подаючи тривожні голосові сигнали. На ближчій відстані спочатку самець, а потім і самка з гучними криками кружляють над людиною, іноді сідаючи поблизу на короткий час<ref name="ecoclub"/>.

Розташування [[Гніздо|гнізда]] залежить від навколишнього ландшафту, проте в будь-якому випадку вимагає відкритого простору для підльоту і наявність поблизу водойми. У скелястій місцевості гніздо зазвичай влаштовується в кам'янистому міжгір'ї або на відрогу вгорі схилу на висоті 20-80&nbsp;м від землі. У [[Тундра|тундрі]] сапсани гніздяться переважно на кручах або пагорбах біля водойм. На мочарах гніздо може міститися просто на купині на незначному узвишші. В деяких регіонах, наприклад в [[Австралія|Австралії]] або на північно-західному узбережжі [[Північна Америка|Північної Америки]], гнізда часто влаштовуються у великих дуплах дерев<ref>{{cite web|work=Australasian Raptor Association|url=http://www.ausraptor.org.au/vpp/Reports2001/peregrine_info_sheet01.html|title=Information on the Peregrine falcon|accessdate=2008-04-14|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20050616135814/http://www.ausraptor.org.au/vpp/Reports2001/peregrine_info_sheet01.html|archivedate=2005-06-16}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050616135814/http://www.ausraptor.org.au/vpp/Reports2001/peregrine_info_sheet01.html |date=2005-06-16 }}</ref>.

[[Файл:Faucon pelerin 7 mai.jpg|left|250px|thumb|Дорослий птах з молодим пташеням у гнізді.]]

В окремих випадках сапсани займають старі гнізда інших хижих птахів на деревах&nbsp;— [[крук]]а, [[канюк]]а, [[Яструб-тетерев'ятник|яструба-тетерев'ятника]], [[шуліка|шуліки]], [[Скопа|скопи]] та інших<ref name="ecoclub"/><ref name="Ehrlich">{{cite book | author = P.&nbsp;R.&nbsp;Ehrlich, D.&nbsp;S.&nbsp;Dobkin, D.&nbsp;Wheye & S.&nbsp;L.&nbsp;Pimm | year = 1994 | title = The Birdwatcher’s Handbook: A Guide to the Natural History of the Birds of Britain and Europe | publisher = Oxford University Press | isbn = 978-0198584070 | url-access = registration | url = https://archive.org/details/birdwatchershand00ehrl }}</ref>. Зрідка за місце під гніздо сапсану правлять ніші (виїмки) у кам'яних будівлях в населених пунктах, що нагадують птахам скелясті виступи&nbsp;— карнизи високих будівель, мости, дзвіниці, заводські труби і т. ін.<ref name="Handbook"/>. За можливості викопується невелика ямка в ґрунті завглибшки 1-3&nbsp;см і діаметром 20-30&nbsp;см, або розчищається невелика ділянка<ref name="ecoclub"/>. Устилка, як така, відсутня, проте при багаторазовому використанні в гнізді можуть залишатися кістки або пір'я. Однією з визначних особливостей сапсана є велика кількість решток кісток жертв навколо гнізда, що скупчуються протягом тривалих років, а також рясні сліди посліду пташенят.

[[Кладка яєць|Яйця відкладаються]] один раз на рік, в другій половині квітня&nbsp;— початку травня. У випадку, якщо первинну кладку з якоїсь причини втрачено, самка здатна відкласти яйця вдруге<ref name="WDNR"/>. Зазвичай самка відкладає 3 [[Яйце птахів|яйця]] (рідше&nbsp;— від двох до п'яти), по одному яйцю раз на дві доби. Яйця яскраво забарвлені&nbsp;— мають бурий або червонуватий кольори з плямами і цятками темніших червонувато-бурих відтінків<ref name="Peterson1976">{{cite book| author = Peterson, R. T | year = 1976 | title = A Field Guide to the Birds of Texas: And Adjacent States. Houghton Mifflin Field Guides | isbn = 0395921384}}</ref>. Розмір яєць (51-52) х (41-42) мм<ref name="Bogolubov"/>. Період інкубації становить 33-35 діб<ref name="Dewey2002"/>; висиджують яйця обоє батьків, проте самка перебуває в гнізді більшу частину часу. Пташенята, які щойно вилупилися з яєць, вкриті брудним білим пухом, мають непропорційно великі ноги і спершу є цілком безпорадними. В той час як самка обігріває і годує пташенят, самець переважно здобуває їжу<ref name="WDNR"/>. Кормова територія в період розмноження зазвичай сягає 19—24 кілометрів в окружності від гнізда<ref name="Towry1987">Towry, R. K. «Wildlife habitat requirements», pp. 73-210 в {{cite book| year = 1987| author = R. L. Hoover & D. L. Wills (editors) | title = Managing Forested Lands for Wildlife | publisher = Colorado Division of Wildlife | location= Denver, Colorado, USA}}</ref>. Перший [[Політ птахів|політ]] пташенята здійснюють у віці 35-45 днів, проте ще декілька тижнів по тому залишаються залежними від батьків, перш ніж навчаться самостійно здобувати собі корм.

=== Живлення ===
[[Файл:Falco peregrinus on ship USFWS.jpg|right|250px|thumb|Сапсан, що поїдає здобич]]
Сапсан живиться майже виключно середніми за розмірами й дрібними птахами: [[Горобець|горобцями]], [[Дрозди|дроздами]], [[шпак]]ами, [[Голубині|голубами]], [[Качкові|качками]] тощо. Прихильності до полювання певних видів загалом немає&nbsp;— раціон варіює залежно від доступності здобичі в даній місцевості. Окрім птахів, сапсан зрідка полює на деяких невеликих [[ссавці]]в, зокрема на [[кажани|кажанів]]<ref name="USFishWildlifeService1999"/>, [[Вивірка|вивірок]] і [[зайців]]<ref name="Greiman1975">Greiman, Harley L. (1975) Nesting observations of peregrine falcons (''Falco peregrinus annatum''), Los Padres National Forest, California. Goleta, CA: U.S. Department of Agriculture, Forest Service, Los Padres NationalForest, Santa Lucia Ranger District. 41 p.</ref>, а також на [[Земноводні|земноводних]] та [[комахи|комах]]<ref name="ThePeregrinefund"/>. Найактивніші птахи вранці і ввечері<ref name="WDNR"/>. За дуже рідкісних випадків, здобич ловиться на льоту чи на підльоті; при цьому птахи часто полюють парою, почергово пікіруючи за жертвою<ref name="USFishWildlifeService1999"/>. Сапсан вичікує в засідці на високому відрогу або пролітає низько над землею, полохаючи потенційну жертву. Визначившись в повітрі зі здобиччю, він швидко набирає висоту і, склавши крила, різко, майже прямокутно, падає вниз, прагнучи лапами зачепити її<ref name="Buturlin"/>. За оцінками деяких фахівців, під час пікірування швидкість польоту птаха може досягати 322 км/год, або 90 м/с<ref name="Grzimek"/>, що дозволяє назвати сапсана найшвидшим живим організмом у світі, хоча прямі вимірювання швидкості кількох птахів, проведені іншими дослідниками, не показали значень, вищих за 140 км/год<ref>{{cite journal | author = T. Alerstam | title = Radar observations of the stoop of the Peregrine Falcon ''Falco peregrinus'' and the Goshawk ''Accipiter gentilis'' | journal = Ibis | volume = 169 | year = 1986 | pages = S. 267–273}}</ref>. Удар сапсана при нападі може бути настільки сильним, що жертві може відірвати голову, або в неї буде розпатраний вздовж тулуб<ref name="Buturlin"/>, хоча зазвичай, під час нападу на птаха, сапсан намагається лише ушкодити одне з його крил, задля зменшення ударного ефекту на власне тіло<ref name="USFishWildlifeService1995"/>. Зі здобутим кормом птахи завжди здіймаються угору, де влаштовують трапезу. На відміну від багатьох інших хижаків, сапсани залишають цілими голову, крила і ноги своєї жертви<ref name="ecoclub"/>.
{{-}}

== Класифікація ==

=== Еволюція і систематичне положення ===

Сапсан належить до роду [[Сокіл|соколів]] родини [[Соколові|соколових]]; його найбільш близькими родичами вважаються [[кречет]] (''Falco rusticolus''), [[балабан]] (''Falco cherrug''), [[лаггар]] (''Falco jugger''), [[середземноморський сокіл|середземноморський]] (''Falco biarmicus'') і [[Мексиканський сокіл|мексиканський]] (''Falco mexicanus'') соколи<ref name="Helbig1994">{{cite book | author = Helbig,&nbsp;A.J.; Seibold,&nbsp;I.; Bednarek,&nbsp;W.; Brüning,&nbsp;H.; Gaucher,&nbsp;P.; Ristow,&nbsp;D.; Scharlau,&nbsp;W.; Schmidl,&nbsp;D. & Wink,&nbsp;M. | year = 1994 | title = Phylogenetic relationships among falcon species (genus ''Falco'') according to DNA sequence variation of the cytochrome b gene | work = Meyburg, B.-U. & Chancellor, R.D. (eds.): Raptor conservation today: 593—599 | url = http://www.uni-heidelberg.de/institute/fak14/ipmb/phazb/pubwink/1994/4.%201994.pdf | accessdate = 2011-01-08 | archive-date = 26 листопада 2012 | archive-url = https://www.webcitation.org/6CS5BPIQo?url=http://www.uni-heidelberg.de/institute/fak14/ipmb/phazb/pubwink/1994/4.%201994.pdf }}</ref><ref name="Wink2000">{{cite book | author = Wink,&nbsp;M.; Döttlinger,&nbsp;H.; Nicholls,&nbsp;M.&nbsp;K. & Sauer-Gürth,&nbsp;H. | year = 2000 | title = Phylogenetic relationships between Black Shaheen (''Falco peregrinus peregrinator''), Red-naped Shaheen (''F. pelegrinoides babylonicus'') and Peregrines (''F. peregrinus'') | work = Chancellor, R.D. & Meyburg, B.-U. (eds): Raptors at Risk: 853—857 | publisher = WWGBP/Hancock House | location = Berlin/Blaine | url = http://www.uni-heidelberg.de/institute/fak14/ipmb/phazb/pubwink/2000/22.%202000.pdf | accessdate = 2011-01-08 | archive-date = 26 листопада 2012 | archive-url = https://www.webcitation.org/6CS5C2Vak?url=http://www.uni-heidelberg.de/institute/fak14/ipmb/phazb/pubwink/2000/22.%202000.pdf }}</ref>, яких часто об'єднують в одну групу. Вчені вважають, що [[еволюція|еволюційні]] відмінності цих птахів від решти представників роду почали проявлятися за [[Міоцен|пізнього міоцену]] або за [[Пліоцен|раннього пліоцену]], приблизно 5-8&nbsp;млн. років тому. Оскільки група включає види як [[Старий Світ|Старого]], так і [[Новий Світ|Нового Світу]], то вважають, що найімовірніше осередком формування розбіжностей стала [[Європа]] або [[Африка]]. Взаємовідношення цієї групи з рештою соколів досі остаточно не з'ясовано; одним з чинників, що утруднює наукові дослідження, є значно поширена [[Гібрид (біологія)|гібридизація]] між різними видами<ref name="Helbig1994"/><ref name="Wink2000"/>. Зокрема, при розведенні у вольєрах популярним є схрещування сапсана і середземноморського сокола&nbsp;— їхнє спільне потомство володіє характерними рисами обох видів: мисливською вправністю першого і витривалістю другого.

=== Підвиди ===

[[Файл:PeregrineSubspeciesMap.png|400px|thumb|Гніздовий ареал підвидів сапсана]]

За період спостережень різними авторами було описано велику кількість підвидів сапсана, залежно від розміру і особливостей забарвлення, проте дотепер лише деякі з них визнані більшістю [[Орнітологія|спеціалістів]]. Одним з найповніших сучасних орнітологічних каталогів є «Керівництво по птахам світу» ({{lang-en|Handbook of Birds of the World}}), який містить описи 19 підвидів цього птаху<ref name="Handbook"/>.

* ''Falco peregrinus '''peregrinus''''' Tunstall, 1771
: Номінативний (типовий) підвид, гніздиться в помірному поясі [[Євразія|Євразії]] в проміжку між [[Тундра|тундрою]] на півночі і межею степової зони, узбережжям [[Середземне море|Середземного моря]] і [[Піренеї|Піренейськими горами]] на півдні<ref name="Union">American Ornithologists Union (1910): Check-list of North American Birds (Third Edition) American Ornithologists Union.</ref>. На більшій частині [[Європа|Європи]] (за винятком [[Скандинавський півострів|Скандинавії]] і півночі Європейської частини Росії) веде осілий спосіб життя; на решті території велика частина птахів в зимовий час відкочовує на південь. Вага самців 580—750&nbsp;г, самок :925—1300&nbsp;г<ref name="Snow1998"/>. Включає підвиди ''brevirostris'', ''germanicus'', ''rhenanus'' і ''riphaeus''.

* ''Falco peregrinus '''calidus''''' Latham, 179
: тундровий, або білощокий сокіл (раніше описувався як ''Falco peregrinus leucogenys'') гніздиться в тундровій смузі Євразії, включаючи [[Арктика|арктичне]] узбережжя, на островах [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]] і північній частині лісової зони уздовж річкових долин. Західна межа ареалу обмежена [[Кольський півострів|Кольським півостровом]], східна приблизно басейнами річок [[Яна (річка в Якутії)|Яна]] і [[Індигірка (річка)|Індигірка]] в [[Східний Сибір|Східному Сибіру]]. Це [[Міграція птахів|перелітний]] птах, що взимку мігрує в райони на південь від східного узбережжя [[Середземне море|Середземного моря]], [[Чорне море|Чорного]] і [[Каспійське море|Каспійського морів]], [[Середня Азія|Середньої Азії]] і досягає районів [[Субсахарська Африка|Субсахарської Африки]]. У порівнянні з номінативним підвидом, має світліше й блідіше забарвлення, особливо в області голови, характеризується відсутністю рудих тонів. Вага самців 588—740&nbsp;г, самок 925—1333&nbsp;г<ref name="Snow1998"/>. Включає підвид ''caeruleiceps''. [[Ненці]] і народи [[Західний Сибір|Західного Сибіру]] називають цього птаха «ханавей», [[якути]]&nbsp;— «мок-сокол», народи Середньої Азії&nbsp;— «бахрін» або «бахарін»<ref name="Falconidae"/>.

[[Файл:Peales.jpg|250px|right|thumb|Алеутський сокіл (''F. p. pealei'')]]

* ''Falco peregrinus '''japonensis''''' Gmelin, 1788
: Включаючає ''kleinschmidti'', ''pleskei'' і ''harterti''; поширений на північному сході [[Сибір]]у, [[Камчатка|Камчатки]] і [[Японські острови|Японських островах]], ймовірно є проміжною формою між ''peregrinus'' і ''calidus''. На узбережжі [[Тихий океан|Тихого океану]] цей підвид, можливо, змішується з іншим підвидом ''pealei''. Популяції [[Східна Азія|Східної Азії]] перелітні, на островах осілі. У гніздовому наряді має зовнішню схожість з ''peregrinus'', проте молоді птахи помітно темніші (і темніші, ніж ''anatum'').

* ''Falco peregrinus '''brookei''''' Sharpe, 1873
: Іноді називають «мальтійським соколом» завдяки однойменній новелі американського письменника [[Дешіл Хеммет|Дешіла Хеммета]]: коли в [[1530]] році імператор [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]] [[Карл V Габсбург|Карл V]] передав острів [[Мальта (острів)|Мальту]] [[Мальтійський орден|Мальтійському ордену]], він зобов'язав представників останнього щорічно посилати йому одного мисливського птаха як феодальну повинність<ref name="Hammett">{{cite book | author = Dashiell Hammett | year = 1930 | title = The Maltese Falcon | publisher = Orion | isbn = 978-0752847641 | url-access = registration | url = https://archive.org/details/maltesefalconcri00dash }}</ref>. Область розповсюдження цього птаха&nbsp;— [[Середземномор'я]], [[Піренейський півострів]], [[Північна Африка|Північно-Західна Африка]], [[Мала Азія]], [[Кавказ]] і південний берег [[Кримський півострів|Криму]]<ref name="Falconidae"/>. Також включає кавказького сокола (''F.&nbsp;p.&nbsp;caucasicus'') і велику частину особин передбачуваної раси ''punicus'' (деякі автори відносять її до ''pelegrinoides'' або вважають рідкісним гібридом між ''brookei'' і ''pelegrinoides''). Це осілий підвид. Він менше номінатівного підвиду, на череві має рудий відтінок<ref name="Ferguson-Lees"/>. Вага самців біля 445&nbsp;г, самок до 920 г<ref name="Handbook"/>.

[[Файл:FalcoPeregrinusBabylonicusGould.jpg|250px|right|thumb|Підвид ''Falco peregrinus babylonicus'']]

* ''Falco peregrinus '''pelegrinoides''''' Temminck, 1829
: Поширений на [[Канарські острови|Канарських островах]], в [[Північна Африка|Північній Африці]] і на [[Близький Схід|Близькому Сході]] до [[Межиріччя]]. Має схожість з ''brookei'', проте помітно світліше у верхній частині, має рудувату шию і піщаного кольору черево з ледь помітними смугами. Менше номінатівного підвиду. Вага самок близько 610 г<ref name="Snow1998"/>. Підвид ''Falco peregrinus babylonicus'' P.L. Sclater, 1861 водиться на сході [[Іран]]у, в горах [[Гіндукуш]], [[Тяньшань|Тяньшані]] і [[Алтай|Алтаї]]. Зовні нагадує дрібного [[ланнер]]а (''Falco biarmicus''). Вага самців 330—400&nbsp;г, самок 513—765&nbsp;г<ref name="Snow1998"/>.

* ''Falco peregrinus '''peregrinator''''' Sundevall, 1837
: Раніше відомий як ''Falco atriceps'' і ''Falco shaheen''. Мешканець [[Південна Азія|Південної Азії]]&nbsp;— [[Пакистан]]у, [[Індія|Індії]], [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]] і [[Китайська Народна Республіка|Південно-Східного Китаю]]. Осілий підвид. Невеликого розміру, темніших тонів. Має руде з світлими смугами оперення в черевній частині тіла. У Шрі-Ланці ці птахи віддають перевагу високим пагорбам в центральній частині острова, тоді як сапсани підвиду ''calidus'', що прилітають на зиму, зазвичай селяться вздовж узбережжя<ref name="Döttlinger2005">{{cite journal | author = Döttlinger,&nbsp;H. & M.&nbsp;Nicholls | year = 2005 | title = Distribution and population trends of the black shaheen Peregrine Falcon ''Falco peregrinus peregrinator'' and the eastern Peregrine Falcon ''F. р. calidus'' in Sri Lanka | journal = Forktail | volume = 21 | pages = 133—138 | url = http://www.orientalbirdclub.org/publications/forktail/21pdf/Dottlinger-Peregrine.pdf | accessdate = 2011-01-08 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20090326082616/http://www.orientalbirdclub.org/publications/forktail/21pdf/Dottlinger-Peregrine.pdf | archivedate = 2009-03-26 | deadurl = yes }}</ref>.

* ''Falco peregrinus '''madens''''' Ripley & Watson, 1963
: З [[Острови Зеленого мису|Островів Зеленого мису]]. Виділяється від решти сапсанів тим, що у нього виражений [[статевий диморфізм]] у забарвленні: у самців є рудуваті плями на голові, потилиці, вухах і спині, і виразні рожевий-бурі плями на череві; у самок виразно виражений бурий відтінок по всьому тілу, особливо на голові і потилиці<ref name="Ferguson-Lees"/>. Птахи цього підвиду знаходяться на межі зникнення&nbsp;— відомо, що лише 6-8 пар живуть досі<ref name="Handbook"/>.

[[Файл:Peregrine Falcon Kobble Apr07.JPG|250px|right|thumb|Підвид ''Falco peregrinus macropus'']]

* ''Falco peregrinus '''minor''''' [[Шарль Люсьєн Бонапарт|Bonaparte]], 1850
: Раніше ''Falco peregrinus perconfusus''<ref name="Vaurie1961">Vaurie,&nbsp;C. (1961): ''Systematic notes on Palearctic birds''. No. 44, Falconidae, the genus Falco. (Part 1, Falco peregrinus and Falco pelegrinoides). American Museum Novitates 2035: 1-19. [http://digitallibrary.amnh.org/dspace/handle/2246/3466 онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140818170642/http://digitallibrary.amnh.org/dspace/handle/2246/3466 |date=2014-08-18 }}</ref>) поширений головним чином в Південній Африці, а також фрагментарно на решті частини континенту південніше [[Сахара|Сахари]]. Осілий підвид. Відрізняється невеликими розмірами і темним оперенням. Ареал ще одного африканського осілого підвиду ''Falco peregrinus radama'' Hartlaub, 1861&nbsp;— [[Мадагаскар (острів)|Мадагаскар]] і [[Коморські острови]]<ref name="Ferguson-Lees"/>.

* ''Falco peregrinus '''macropus''''' Swainson, 1837
: Мешкає виключно в [[Австралія|Австралії]]&nbsp;— на більшій частині материка, за винятком південного заходу. Веде осілий спосіб життя. Зовні нагадує підвид ''brookei'', але порівняно з ним дещо менший за розмірами і має чорну ділянку пір'я в районі вух<ref name="Ferguson-Lees"/>. Ще один австралійський підвид&nbsp;— ''Falco peregrinus submelanogenys'' Mathews, 1912&nbsp;— мешканець південно-західної частини материка.

* ''Falco peregrinus '''ernesti''''' Sharpe, 1894
: Мешкає на островах [[Тихий океан|Тихого океану]] на південь від [[Індонезія|Індонезії]] і [[Філіппіни|Філіппін]] і на північ від [[Нова Гвінея|Нової Гвінеї]] і [[Архіпелаг Бісмарка|архіпелага Бісмарка]]. Межа гніздовання цього птаха і підвиду ''nesiotes'' знаходиться під питанням. Осілий підвид. Виділяється дуже темними виразними смугами на череві і чорним пір'ям в районі вух. Підвид ''Falco peregrinus furuitii'' Momiyama, 1927 населяє [[Бонінські острови]] і [[Острови Іцу]] в ([[Японія|Японії]]). Веде осілий спосіб життя. Дуже рідкісний птах<ref name="Handbook"/>. Оперення темне&nbsp;— нагадує ''pealei'', але дещо темніше, особливо на хвості<ref name="Ferguson-Lees"/>. Підвид ''Falco peregrinus nesiotes'' Mayr, 1941 мешкає на [[Фіджі (архіпелаг)|островах Фіджі]], а також можливо на [[Вануату]] і в [[Нова Каледонія|Новій Каледонії]]. Осілий підвид<ref name="Peters1979">Peters,&nbsp;J.&nbsp;L.; Mayr,&nbsp;E. & Cottrell,&nbsp;W. (1979): Check-list of Birds of the World. Museum of Comparative Zoology.</ref>.

* ''Falco peregrinus '''anatum''''' [[Шарль Люсьєн Бонапарт|Bonaparte]], 1838
: Раніше був включений до ''leucogenys'', був колись широко поширений в [[Північна Америка|Північній Америці]] від тундри на півночі до пустель на півдні, проте в наш час{{коли}} мешкає лише в районі [[Скелясті гори|Скелястих гір]] на заході материка. Орнітологи намагаються відновити колишню чисельність і розширити ареал птаха, [[Інтродуковані види|реінтродукувавши]] його в інші райони континенту<ref name="Union"/>. Більшість сапсанів, що досягли статевої зрілості, за винятком північної популяції, осілі. Випадкові зальоти до [[Західна Європа|Західної Європи]], ймовірно, здійснюються північнішим і виключно перелітним підвидом ''tundrius''. ''Falco peregrinus anatum'' зовні нагадує номінатівний підвид, але трохи менший. Дорослі птахи в цілому світліші і в черевній частині менш строкаті, а молоді темніші і мають яскраво виражену смугастість. Вага самців 500—570&nbsp;г, самок 900—960&nbsp;г<ref name="Handbook"/>.

* ''Falco peregrinus '''pealei''''' Ridgway, 1873&nbsp;
: Алеутський, або чорний сокіл&nbsp;— зустрічається на [[Тихий океан|тихоокеанському]] узбережжі Північної Америки&nbsp;— в [[Британська Колумбія|Британській Колумбії]] на північ від затоки [[Пьюджет-Саунд]], [[Острови Королеви Шарлоти|островах Королеви Шарлоти]], уподовж [[Затока Аляска|затоки Аляска]], [[Алеутські острови|Алеутських островах]] і російському узбережжі [[Берингове море|Берингового моря]]<ref name="Union"/>. Можливо, його також можна виявити на [[Камчатка|Камчатці]] і [[Курильські острови|Курильських островах]]. Немігруючий птах. Це найкрупніший підвид; зовні він нагадує дуже великого і темнішого ''tundrius'', або крупного ''anatum'' з яскраво-вираженими смугами на череві. [[Дзьоб]] дуже широкий<ref name="Proctor1993">{{cite book| author = Proctor,&nbsp;N. & Lynch,&nbsp;P. | year = 1993 | title = Manual of Ornithology: Avian Structure & Function | url = https://archive.org/details/manualofornithol0000proc | publisher = Yale University Press | location= New Haven, CT | isbn = 9780300057461}}</ref>. У молодих птахів верхня частина голови зрідка буває світлою.

* ''Falco peregrinus '''tundrius''''' White, 1968
: Раніше включений до ''leucogenys'', мешкає в арктичній тундрі Північної Америки і в [[Гренландія|Гренландії]]. Перелітний птах, у зимовий час переміщається до [[Центральна Америка|Центральної]] і [[Південна Америка|Південної Америки]]<ref name="Proctor1993"/>. Відомі випадку зальоти цього птаха до Західної Європи. Порівняно з ''anatum'' менший за розміром і світліший. У більшості птахів лоб і район вух чисто білі, тоді як верхня частина голови і «вуса» контрастно-темні<ref name="Proctor1993"/>. Молоді птахи в порівнянні з ''calidus'' швидше бурі, ніж сірі, а на відміну від ''anatum'' світліші, іноді майже піщаного кольору.

* ''Falco peregrinus '''cassini''''' Sharpe, 1873
: Мешкає в [[Південна Америка|Південній Америці]]&nbsp;— [[Еквадор]]і, [[Болівія|Болівії]], [[Перу]], [[Аргентина|Аргентині]], [[Чилі]] до [[Вогняна Земля|Вогняної Землі]] і на [[Фолклендські острови|Фолклендських островах]]<ref name="Ferguson-Lees"/>. Включає також ''kreyenborgi''&nbsp;— знебарвлену форму (''leucism''&nbsp;— явище часткової або повної відсутності пігментації, проте на відміну від [[Альбінізм|альбіносів]] очі цей процес не зачіпає), що мешкає на південному краю материка і довгий час вважався вимерлим підвидом<ref name="Ellis1983">{{cite journal | author = Ellis,&nbsp;D.&nbsp;H. & Garat,&nbsp;C.&nbsp;P. | year = 1983 | title = The Pallid Falcon Falco kreyenborgi is а color phase of the Austral Peregrine Falcon (''Falco peregrinus cassini'') | journal = Auk | volume = 100 | issue = 2 | pages = 269—271 | url = http://elibrary.unm.edu/sora/Auk/v100n02/p0269-p0271.pdf | accessdate = 2011-01-08 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20101107120522/http://elibrary.unm.edu/sora/Auk/v100n02/p0269-p0271.pdf | archivedate = 2010-11-07 | deadurl = yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101107120522/http://elibrary.unm.edu/sora/Auk/v100n02/p0269-p0271.pdf |date=2010-11-07 }}</ref>. Має схожість з ''peregrinus'', але дещо менший і має ділянку чорного пір'я на вухах. Форма ''kreyenborgi'' має сіру верхню частину тіла, слабку смугастість  на нижній і оперення голови, як у [[балабан]]а, за винятком білої плями в районі вух<ref name="Ellis1983"/>.

== Сапсан і людина ==

=== Екологія й охорона ===
[[Файл:Aa 2006 05 06 peregrine tiercel on bare hand 02 300x600.jpg|left|200px|thumb|Навчання птаха]]

Сапсан у всі часи залишався рідкісним птахом, незважаючи на свою пристосовність до різних ландшафтів і кліматичних умов. У наш час{{коли}} популяція птахів в цілому визнається стабільною<ref name="IUCN">{{cite web|work=BirdLife International|year=2004|url=http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/144581/0|title=''Falco peregrinus''|accessdate=8 січня 2011|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWtArPHt?url=http://www.iucnredlist.org/details/106003622/0|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref>, хоча в окремих регіонах може спостерігатися коливання чисельності або зникнення з колишніх місць проживання<ref name="RIZ"/><ref name="RedBookChelyabinsk">{{cite book | work = Красная Книга Челябинской области | url = http://www.redbook.ru/article333.html | title = Сапсан (Красная Книга России) | accessdate = 27 квітня 2008 | archiveurl = https://www.webcitation.org/6CS5IAg83?url=http://www.redbook.ru/article333.html | archivedate = 26 листопада 2012 | deadurl = yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130509050431/http://www.redbook.ru/article333.html |date= 9 травня 2013 }}</ref>. Серйозні загрози збереження цього виду виникли в другій половині 20 століття, з початком масового використання хлорорганічних [[Пестициди|пестицидів]] (зокрема [[ДДТ]]) в [[Сільське господарство|сільському господарстві]]<ref name="Cade1988">{{cite book| author = T.&nbsp;J.&nbsp;Cade, J.&nbsp;H.&nbsp;Enderson, C.&nbsp;G.&nbsp;Thelander & C.&nbsp;M.&nbsp;White (Eds) | year = 1988 | title = Peregrine Falcon Populations — Their management and recovery | url = https://archive.org/details/peregrinefalconp0000unse | publisher = The Peregrine Fund | location= Boise, Idaho | isbn = 0-9619839-0-6}}</ref>. Небезпечні речовини накопичувалися в організмі птахів і перешкоджали ембріональному розвитку потомства (різко скоротилася вилуплюваність пташенят)<ref name="Ehrlich"/>. З кінця [[1940-ві|1940-х]] до середини [[1960-ті|1960-х]] років тільки в [[Сполучені Штати Америки|США]] сапсани повністю зникли в східній частині країни, а на заході їх чисельність впала на 80-90&nbsp;%<ref name="USFishWildlifeService1995"/>. Аналогічна ситуація виникла і в [[Західна Європа|Західній Європі]], де на значній території вони перестали траплятися<ref name="RIZ"/>. Тільки у [[1970-ті]] роки, після законодавчої заборони на використання особливо небезпечних отрутохімікатів і впровадження екологічних програм, популяція сапсанів у світі почала поволі відновлюватися.

Окрім використання отрутохімікатів, несприятливими чинниками, що впливають на чисельність, також є зростаюча конкуренція з [[Балабан|соколом-балабаном]], нестача придатних для гніздування місць, культурна зміна ландшафтів і браконьєрство. Певної шкоди можуть заподіяти природні хижаки, що руйнують гнізда,&nbsp;— [[пугач]]і, [[лисиця|лисиці]], [[Куничні|куниці]] та інші<ref name="RedBookChelyabinsk"/>. Сапсани уживаються поряд з житлом людини, проте чутливі до надмірного турбування з боку людей.

На міжнародному масштабі сапсан включений до [[Конвенція по міжнародній торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори|Додатку 1 Конвенції СІТЕС]] (заборона на торгівлю), [[Боннська конвенція|Додатку 2 Боннської Конвенції]], [[Бернська конвенція з охорони європейської фауни, флори, та природних місць перебування|Додатку 2 Бернської Конвенції]], а також охороняється рядом двосторонніх угод<ref name="RedBookChelyabinsk"/>. У США, [[Канада|Канаді]] і [[Німеччина|Німеччині]] розроблені програми вирощування молодника у вольєрах з подальшим впровадженням в умови дикої природи<ref name="Readers">{{cite book| author = Reader’s Digest Editors | year = 2005 | title = Book Of North American Birds. Reader’s Digest | isbn = 978-0895773517}}</ref>. У період утримання в неволі, щоб уникнути звикання пташенят, контакт з людиною значною мірою обмежений&nbsp;— наприклад, штучне годування відбувається з рукавичок у вигляді голови дорослого сапсана.

Згідно з [[Міжнародний союз охорони природи|МСОП]], зараз сапсани мешкають на території близько 10&nbsp;млн км² території планети, а їх популяція (до 100 тис. особин), незважаючи на загрози, залишається стабільною. Проте, залишається загроза для деяких підвидів цього птаха у регіональному масштабі. Так, наприклад, у [[Кримський півострів|Криму]] залишилося лише кілька десятків пар сапсанів підвиду ''F. p. brookei'' плюс невелика кількість перелітних птахів підвиду ''calidus''.

=== Сапсан у світовій історії та культурі ===
[[Файл:S F-E-CAMERON 2006-10-EGYPT-EDFU-0059.JPG|180px|thumb|Єгипетський бог Гор]]
Сокіл-сапсан здавна присутній в культурі народів світу.

Образ сокола наявний в [[міфологія|міфологічних]] уявленнях багатьох народів світу. Зокрема, у [[Давній Єгипет|єгипетській]] міфології бог неба і сонця [[Гор (міфологія)|Гор]] зображався у вигляді людини з соколиною головою або як сонячний диск з крилами сокола<ref name="McDevitt">{{cite book | author = Р.&nbsp;К.&nbsp;Баландин | url = http://bibliotekar.ru/100bogov/8.htm | title = 100 великих богов | location = Москва | publisher = Вече /year = 2000 | isbn = 978-5-9533-2349-9 | accessdate = 27 квітня 2008 | archiveurl = https://www.webcitation.org/6CS5KsFFt?url=http://bibliotekar.ru/100bogov/8.htm | archivedate = 26 листопада 2012 | deadurl = yes }}</ref>. В [[індуїзм|індійській міфології]] в одному з сюжетів боги [[Індра]] й [[Агні]], бажаючи випробувати сумлінність Ушінари обертаються відповідно на сокола, що женеться, та голуба, який рятується від соколиних пазурів в Ушінари, і той, рятуючи птаха, відтинає шматки свої плоті,&nbsp;— задоволені божества дарують герою вічну славу ([[Махабхарата]]).

В [[Західна Європа|Західній Європі]] перша писемна згадка про сапсана як про окремого птаха датується аж [[15 століття]]м, коли побачив світ [[Англія|англійський]] [[рукопис]] «''Boke of St. Albans''», що містить правила полювання з хижими птахами<ref name="Glasier2006"/>.

З сапсанами пов'язана низка західноєвропейських традицій. Зокрема, в 1405 році король Англії [[Генріх IV (король Англії)|Генріх IV]] передав [[острів Мен]] в довічне володіння [[Сер (титул)|серові]] Джону Стенлі (''John Stanley'') в обмін на зобов'язання подарувати йому двох сапсанів на коронацію й дарувати по два птахи всім наступним англійським [[монарх]]ам. Ця традиція зберігалася аж до 1821 року, коли був коронований король [[Георг IV (король Великобританії)|Георг IV]],<ref>{{cite web|url=http://www.gov.im/isleofman/facts.xml|title=Island Facts|work=Офіційний сайт уряду острова Мен|accessdate=2008-04-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWtC8oAU?url=http://www.gov.im/isleofman/facts.xml|archivedate=2013-06-21|deadurl=yes}}</ref> й відбилася на лівій частині герба острова Мен. А 1530 році імператор [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]] [[Карл V Габсбурґ|Карл V]] при передачі острова [[Мальта]] [[Мальтійський орден|лицарському ордену Госпітальєрів]] (Мальтійському ордену) також зобов'язав тих щороку присилати йому по одному сапсану як феодальну повинність. У 30-х роках XX століття цей історичний епізод використав у своєму творі «Мальтійський сокіл» англійський письменник Дешіл Хеммет.

Взагалі більшість свідчень про сапсанів (і соколів загалом), і в європейських, і в східних, і в давньоруській культурах, стосуються саме [[соколине полювання|соколиного полювання]].

=== Соколине полювання ===
: ''Основна стаття: '''[[Соколине полювання]]'''''

Полювання з використанням соколів або інших ловецьких птахів було відоме ще за глибокої давнини&nbsp;— найдавніше документальне свідчення знайдено під час розкопок [[Ассирія|ассирійської]] фортеці ''Дур-Шаррукін'', вотчині царя ''[[Саргон II|Саргона II]]'' (722—705 роки до н.&nbsp;е.), де на кам'яному [[барельєф]]і зображені двоє мисливців, один з яких запускає птаха в повітря, а другий ловить його<ref name="Layard">{{cite book| author = A.&nbsp;H.&nbsp;Layard | year = 1853 | title = Discoveries in the Ruins of Nineveh and Babylon; with Travels in Armenia, Kurdistan and the Desert | publisher = Adamant Media Corporation | year = 2001 | isbn = 978-1402174445}}</ref><ref name="Dalley1993">{{cite book | author = Stephanie Dalley | year = 1993 | url = http://www.clt.astate.edu/aromero/Babylonians.pdf | title = Ancient Mesopotamian Gardens and the Identification of the Hanging Gardens of Babylon Resolved | work = Garden History | volume = 21 | pages = 1-13 | accessdate = 27 квітня 2008 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20100613205922/http://www.clt.astate.edu/aromero/Babylonians.pdf | archivedate = 13 червня 2010 | deadurl = yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100613205922/http://www.clt.astate.edu/aromero/Babylonians.pdf |date= 13 червня 2010 }}</ref>.
[[Файл:Codex Manesse Markgraf Heinrich von Meißen.jpg|thumb|180px|Соколині лови. Мініатюра з [[Манесський кодекс|Манесського кодексу]].]]

Таким чином, вже до нашої ери соколине полювання було широко відоме в тогочасному світі&nbsp;— у [[Монголія|монгольських]] [[кочівники|кочівників]], [[Китайська Народна Республіка|китайських]] [[імператор]]ів, на [[Корейський півострів|Корейскому півострові]], в [[Індокитай|Індокитаї]], [[Персія|Персії]] і на [[Близький Схід|Близькому Сході]]<ref name="IAFCBP">{{cite web|work=International Association for Falconry and Conservation of Birds of Prey|url=http://www.i-a-f.org/history.html|title=A Brief History of Falconry|accessdate=2008-04-15|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120819001214/http://www.i-a-f.org/history.html|archivedate=2012-08-19}}</ref>.

У країнах [[Західна Європа|Західної Європи]] полювання з використанням ловецьких птахів залишалося невідомим або непопулярноим до [[3 століття|III століття]]; принаймні, про нього не згадується ані в [[Давній Рим|римських]], ні в [[Стародавня Греція|давньогрецьких]] джерелах, попри те, що починаючи з [[1 століття|І століття]] відбувалася масова [[міграція]] народів [[Центральна Азія|Центральної Азії]] (зокрема унаслідок завоювань вождя [[Гунни|гуннів]] [[Аттіла|Аттіли]]) до [[Середземномор'я]], бурхливо розвивалася торгівля, а [[Александр Македонський]] здійснював походи на [[Близький Схід]], [[Персія|Персію]] й [[Індія|Індію]]<ref name="Pratt2008">{{cite web|author=Teresa Pratt|year=2008|url=http://www.exmoorfalconry.co.uk/History%20of%20falconry.htm|title=History of falconry|accessdate=2008-04-21|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080514125643/http://www.exmoorfalconry.co.uk/History%20of%20falconry.htm|archivedate=2008-05-14}}</ref>. Лише в [[1274]] році імператор [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]] [[Фрідріх II Гогенштауфен]] написав трактат «''De Arte Venandi cum Avibus''» («Мистецтво полювання з птахами»), в якій описує правила соколиної охоти. У [[Середньовіччя|Середньовіччі]], не зважаючи на свою популярність в багатьох країнах Європи, соколине полювання через законодавчі обмеження залишалася розвагою лише вищого [[стан (соціальний)|стану]]: наприклад, в англійському трактаті «''Boke of St. Albans''» ([[1486]] року) стверджується, що мати сапсана може лише [[принц]] або [[герцог]]<ref name="Glasier2006">{{cite book | author = Phillip Glasier | year = 2006 | url = http://books.google.com/books?id=lo3z3p5ebCAC&pg=PA19&lpg=PA19&dq=Boke+of+St.+Albans+falcon&source=web&ots=d20M7LaKPC&sig=cS70dobtNoJvykVbYK4LCA10Ie8&hl=en | title = Falconry & Hawking | publisher = Batsford | isbn = 978-0713484076 | accessdate = 27 квітня 2008 | archive-date = 7 липня 2014 | archive-url = https://web.archive.org/web/20140707025004/http://books.google.com/books?id=lo3z3p5ebCAC&pg=PA19&lpg=PA19&dq=Boke%20of%20St.%20Albans%20falcon&source=web&ots=d20M7LaKPC&sig=cS70dobtNoJvykVbYK4LCA10Ie8&hl=en }}</ref>.

На території сучасної [[Україна|України]], у [[Київська Русь|Київській Русі]], соколине полювання стало популярним десь на рубежі [[8 століття|8]]-[[9 століття|9]] століть, ймовірно завдяки [[тюркські мови|тюркомовним]] кочівникам<ref name="IAFCBP"/>, що населяли територію [[Дикий Степ|Дикого Степу]]. У [[10 століття|10 столітті]] київський князь [[Олег]] влаштував у себе на подвір'ї соколиний двір, де займався розведенням птахів для полювання<ref name="Lapland">Офіційний сайт [[Лапландський заповідник|Лапландського заповідника]] «[http://www.lapland.ru/press/2007/07/16/ „Дамский“ сокол при парадных выездах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100117100246/http://www.lapland.ru/press/2007/07/16/ |date=17 січня 2010 }}» Прочитано 2008-12-15</ref>.

Є відомості про пишні соколині лови в [[Московія|Московії]] часів [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] у XVII столітті, коли в т.зв. ''потішних дворах'' в підмосковних селах ''Коломенське'' і ''Семенівське'' для влаштування ''царських ловів'' нараховувалося понад 3000 ловецьких птахів, поділених за «статтями», зокрема і соколів, якими відали царські сокольники ([[сокольничі]]).<ref name="ESBE">{{cite book| author = Ф.&nbsp;А. Брокгауз і І.&nbsp;А.&nbsp;Ефрон |year = 1901 | title = Соколиная охота | work = [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона|Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]] | volume = 60}}</ref>.

=== Сапсан-сокіл в українській культурі ===
У давньоукраїнській традиції образ сокола-сапсана входив до так званого пташиного епосу. Хоча в пізнішому українському [[фольклор]]і сокіл не виступає як герой казок про тварин<ref>Казки про тварин («Українська народна творчість»). Упорядкування, вступна стаття та примітки Березовського І. П., К.: «Наукова думка», 1979</ref>, натомість про нього збереглися деякі давні легенди й уривчасті вірування [[язичництво|дохристинянської]] епохи, стійкі мовленеві звороти і словесні формули тощо, які навіть дали змогу деяким дослідникам і аматорам зробити припущення щодо ролі і місця сокола в давній українській [[міфологія|міфології]].

У легендах про сокола збереглися залишки [[архаїка|архаїчного]] [[тотемізм]]у давніх [[слов'яни|слов'ян]]. Зокрема, окремі українські вірування про вогненний дух [[Раріг]], що також існував також у [[чехи|чехів]] та [[словаки|словаків]] (''Ра́рог''), який уявлявся в соколиній подобі (у [[давньоукраїнська мова|староукраїнській]] та [[чеська мова|чеській]] мовах фіксуються відповідно слова ''раріг'' й ''raroh''&nbsp;— «сокіл»), вчені пов'язують з образом одного з верховних богів слов'янської міфології [[Сварог]]ом<ref>Мифологический словарь. Под редакцией Мелетинского Е., М.: «Советская энциклопедия», 1991, стор. 465</ref>. Письменник [[Плачинда Сергій Петрович|Сергій Плачинда]] в своєму «Словнику української міфології»<ref>{{Cite web |url=http://ukrlife.org/main/minerva/plachinda.htm |title=Плачинда С. Словник давньоураїнської міфології |accessdate=9 травня 2008 |archive-date=9 травня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080509123129/http://ukrlife.org/main/minerva/plachinda.htm }}</ref>, не визнаному офіційною наукою, твердить про сокола як одну з іпостасей давньоукраїнського бога [[Род]]а.

[[Файл:Detail Arca wh falcon.jpg|250px|thumb|left|Фрагмент оздоби з соколами ''арки з Вжища'' <br/>(біля сучасного [[Брянськ]]а), 2-а пол. XII століття]]

Образ сокола активно використовувався в [[мистецтво|мистецтві]] та [[література|літературі]] [[Київська Русь|Київської Русі]]. Наприклад, одне з трактувань сцени, зображеної на [[срібло|срібному]] обрамленні великого туриного рогу з княжого кургану ''Чорна Могила'' в [[Чернігів|Чернігові]], говорить про те, що тут знайшла своє відображення давня легенда&nbsp;— ''«Віщий Птах Сокіл відбиває від себе „замовлені стріли“, і вони летять на Птаха Півня (Кощія) та вбивають його, цим самим Сокіл допомагає молодому воїну і дівчині, яку намагався забрати Птах Півень»''<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrajinci.hu/arhiv/hromada_78/kultura/mate.htm |title=Музичук Н. МАТИ — ПТИЦЯ // «Громада», часопис українців Угорщини, ч. 4(78) за липень-серпень 2005 року |accessdate=8 травня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080613124933/http://www.ukrajinci.hu/arhiv/hromada_78/kultura/mate.htm |archivedate=13 червня 2008 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080613124933/http://www.ukrajinci.hu/arhiv/hromada_78/kultura/mate.htm |date=2008-06-13 }}</ref>. Взагалі образ сокола часто зустрічається в декоративно-ужиткових мистецьких творах, оздобах тощо княжої доби, наприклад, на наріжному камені Борисоглібського собору в Чернігові (12 століття) імовірно теж зображений саме сокіл.

У пізнішому українському фольклорі, як писав український вчений-філолог і громадський діяч [[Іван Огієнко]], ''«сокіл завжди символ хоробрости та скорости»''<ref>Митрополит Іларіон «Дохристиянські вірування українського народу. Історично-релігійна монографія»., Вінніпег, 1965, стор. 75</ref>, його образ часто зустрічається як в близькому до міфологічних уявлень, комплексі сезонних обрядових пісень [[колядка|колядок]], [[щедрівка|щедрівок]] та [[веснянки|веснянок]], так і в історичних, в тому числі і [[козак|козацьких]], піснях, де наголошується на значенні, пов'язаному з рисами вільного ''птаха-соколика''&nbsp;— сила, спритність, гордість і волелюбність. Тому часто в описах боїв у народних піснях про вправного вояку говориться, що він ''«соколом літає»''.

Дещо інший соколиний образ в [[лірика|ліричній]] народній поезії. Так, український [[етнограф]] і [[фольклорист]] Ольга Таланчук наголошує, що «…в піснях про кохання та народно-побутових сокіл не так визначає характер чоловіка чи парубка, як свідчить про почуття, які він викликає у матері або коханої (''соколику-синку, вчини мою волю'')»<ref>Таланчук О.&nbsp;М.&nbsp;Українознавство. Усна народна творчість., К.: «Либідь», 1998, стор. 142</ref>. У сімейно-побутових піснях сокіл&nbsp;— подеколи образ парубка, що добивається жіночого кохання, а у весільних&nbsp;— часто сокіл це наречений, а голубка&nbsp;— наречена. Схожий образ оспіваний у польській пісні «Гей, соколи», складеній за українськими мотивами<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=-5oJs5FPjfI |title=Гей, соколи у виконанні Марилі Родович |accessdate=23 вересня 2014 |archive-date=5 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150305120238/https://www.youtube.com/watch?v=-5oJs5FPjfI }}</ref>, яка стала популярною завдяки знаменитому фільму [[Єжи Гофман]]а [[Вогнем і мечем (фільм)|«Вогнем і мечем»]].

Нерідко в [[Українські народні пісні|українських народних піснях]] образ сокола поєднаний з образом [[орел|орла]], про що писав ще [[Микола Костомаров]] у «Слов'янській міфології»<ref>Костомаров М. «Слов'янська міфологія. Вибрані праці з фольклористики й літературознавства». («Літературні пам'ятки України», К.: «Либідь», 1994, стор. 98</ref>, як в одній історичній пісні про татарську навалу:
[[Файл:Sokal.png|120px|thumb|right|Герб міста [[Сокаль]]]]
<blockquote>
: ''Сокіл з орлом купається,
: ''Сокіл орла питається:
: ''«Чи не був, орле, на Вкраїні?»
 </blockquote>

Сокіл знаходить своє відображення як в українській народній і офіційній [[топонім]]іці фактично по всій Україні&nbsp;— [[Соколи]], [[Сокаль]], [[Соколівка]], [[Сокільча]], [[Соколине]], [[Соколове]] тощо, так і в міській [[геральдика|геральдиці]].

Зокрема, одна з легенд про походження назви міста [[Сокаль]] на [[Львівська область|Львівщині]] говорить, що місто стояло біля урочища, де водилось багато соколів<ref>{{Cite web |url=http://www.sokal-adm.lviv.ua/pro_sokal.htm |title=Офіційна сторінка Сокальського району — про місто Сокаль |accessdate=8 травня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070714084751/http://sokal-adm.lviv.ua/pro_sokal.htm |archivedate=14 липня 2007 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070714084751/http://sokal-adm.lviv.ua/pro_sokal.htm |date=2007-07-14 }}</ref>. Основою цієї легенди є, за інформацією одного з основоположників [[Західна Україна|західноукраїнського]] [[краєзнавство|краєзнавства]] Василя Чернецького, грамота мазовецького князя Зимовита, датована [[1424]] роком, в якій він дозволяв полювати в околицях Сокаля на звірів і птахів за винятком соколів<ref>{{Cite web |url=http://www.sokal.lviv.ua/default.php?page=history%2Fi_vashkiv_iii |title=ІМ'Я МІСТА… В ГІПОТЕЗАХ — неофіційна сторінка про м. Сокаль і Сокальський район |accessdate=27 березня 2022 |archive-date=24 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201124235312/http://www.sokal.lviv.ua/default.php?page=history%2Fi_vashkiv_iii }}</ref>. На [[герб]]і міста Сокаль, що в цілому зберігся ще з [[Австро-Угорщина|австрійського]] періоду, зображений в червоному полі сокальський замок і сокіл<ref>[http://uh.ms.km.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=656#verh Українська геральдика&nbsp;— герб міста Сокаль]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

=== Сапсан (сокіл) у сучасній мас-культурі ===
Як приклад сучасного використання образу сапсана можна навести те, що [[Японська мова|японська]] назва птаха «''хаябуса''» стала назвою [[торгова марка|марки]] швидкохідних [[мотоцикл]]ів компанії [[Suzuki|Судзукі]]&nbsp;— «Судзукі Хаябуса».

Крім того, сапсан часто зображується на [[філателія|філателічній]] продукції, пам'ятних [[монета]]х центральних [[банк]]івських установ багатьох держав світу, в тому числі й України. Так, сапсан викарбуваний на 25-[[цент]]овій монеті, випущеній в обіг Монетним Двором США в 2007 році, на визначення [[Айдахо|штату Айдахо]], одним з символів якого він є<ref>United States Idaho Statutes, Title 67, Chapter 45, Section 67-4512</ref>.

В слов'янських мовах, як і раніше, слово ''сапсан'' поступається популярністю слову ''сокіл''. Саме з соколом пов'язана [[етимологія]] багатьох назв населених пунктів України, він же присутній на локальній [[геральдика|геральдиці]]&nbsp;— [[герб]]ах і [[прапор]]ах українських міст і сіл [[Сокаль]] ([[Львівська область|Львівщина]]), [[Губків]] ([[Рівненська область|Рівненщина]]), [[Губин (Старокостянтинівський район)|Губин]] ([[Хмельницька область|Хмельниччина]]), [[Волноваха]] і [[Слов'янськ]] ([[Донецька область|Донеччина]]) тощо.

Словом ''сокіл'' часто іменувалися різні спілки, товариства і організації. Зокрема, засноване в 60-х роках XIX&nbsp;ст. в [[Чехія|Чехії]] [[Сокіл (товариство)|товариство Сокіл]] відіграло значну роль у національному відродженні слов'янських народів, а на наприкінці XIX&nbsp;— на початку XX століть активно діяло на українських теренах.

Українські спортивні клуби також нерідко мають назву ''сокіл'', в тому числі і [[хокей]]на команда [[Сокіл (Київ)]], гравці якої становлять основу [[Національна збірна України з хокею|Національної збірної України з хокею]].

{|class="graytable"
|+
| width="15&nbsp;%"|[[Файл:Coat of Arms of Volnovakha.png|90px]]
| width="5&nbsp;%"|
| width="15&nbsp;%"|[[Файл:PeregrineFalconStampUSSR.jpg|80px]]
| width="5&nbsp;%"|
| width="15&nbsp;%"|[[Файл:Falco peregrinus Stamps.jpg|80px]]
| width="5&nbsp;%"|
| width="15&nbsp;%"|[[Файл:RR5516-0009R Сапсан.gif|115px]]
| width="5&nbsp;%"|
| width="15&nbsp;%"|
| width="5&nbsp;%"|
| width="15&nbsp;%"|[[Файл:Falco peregrinus Coins.gif|115px]]
|-
| align="center"|<small>Герб міста [[Волноваха|Волновахи]]</small>
|
| align="center"|<small>Сапсан на [[поштова марка|поштовій марці]] [[СРСР]], [[1965]] рік</small>
|
| align="center"|<small>Сапсан на українській марці, [[1994]] рік.</small>
|
| align="center"|<small>Сапсан на 50-рублевій монеті Банку Росії, 1992 рік</small>
|
| align="center"|<small>Сапсан на 25-центовій монеті США, 2007 рік</small>
|
| align="center"|<small>Сапсан на 50-рублевій монеті Банку Білорусі, 2006 рік</small>
|
|}

== Сапсан в Україні ==
{| border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" align="right"
|-frame
|{{Image label begin|image=Map of Ukraine political simple blank.svg|width={{{width|300}}}|float={{{float|none}}}}}
{{Image label small|x=0.037|y=0.16|scale={{{width|600}}}|text=<font color="#000000">[[Файл:RedDot.png|10px]]}}
{{Image label small|x=0.067|y=0.19|scale={{{width|600}}}|text=<font color="#000000">[[Файл:RedDot.png|10px]]}}
{{Image label small|x=0.33|y=0.33|scale={{{width|600}}}|text=<font color="#000000">[[Файл:RedDot.png|10px]]}}
|-
|}
В [[Україна|Україні]] сапсан гніздиться у [[Кримські гори|Кримських горах]] (кавказький сапсан, ''F. p. caucasicus'', зараз включений до ''F. p. brookei''), [[Українські Карпати|Українських Карпатах]], зрідка у [[лісостеп|лісостеповій зоні]], на [[Полісся|Поліссі]] (звичайний сапсан, ''F. p. peregrinus''). На решті території сапсан зустрічається під час міграцій (тундровий сапсан, ''F. p. calidus'').

Популяції, що гніздяться у Криму та Карпатах, налічують разом лише 15-20 пар. В інших районах дуже рідкісний (з 70-х років 20 століття гнізд не знаходили).

В Україні планується розводити вид на біостанціях Мелітопольського й Ніжинського педінститутів, а також в [[Одеський зоопарк|Одеському зоопарку]] з метою подальшої реінтродукції.

В [[1980]] році сапсана було занесено до [[Червона книга України|Червоної книги Української РСР]], охороняється в [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатському біосферному]], [[Кримський природний заповідник|Кримському]] та [[карадазький природний заповідник|Карадазькому]] природних заповідниках.

== Література ==
* [http://raptors.org.ua/ru/38 Зубаровський В.&nbsp;М.&nbsp;Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи.&nbsp;— К.: Наук. думка, 1977.&nbsp;— 322 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110720195123/http://raptors.org.ua/ru/38 |date=20 липня 2011 }}
* Banasch, U., and G. Holroyd. 2004. The 1995 Peregrine Falcon survey in Canada. Occasional Paper No. 110. Canadian Wildlife Service, Ottawa.
* Craig, G.R., and J.H. Enderson. 2004. Peregrine Falcon biology and management in Colorado 1973—2001. Technical Publication No. 43. Colorado Division of Wildlife, Fort Collins, Colorado.
* Enderson, J.H., W. Heinrich, L. Kiff, and C.M. White. 1995. Population changes in North American Peregrines. Transactions of the 60th North American Wildlife and Natural Resources Conference. pp.&nbsp;142–161.
* Powell, P., G.L. Holroyd, and U. Banasch. 2003. The 2000 Canadian Peregrine Falcon survey. Journal of Raptor Research 37 (2), pp.&nbsp;98–116
* Bent, A.C. 1980. Life Histories of North American Birds of Prey, Part II. Dover Pubns. ISBN 978-0-486-20932-6
* Brown, Leslie. 1976. Birds of Prey: Their Biology and Ecology. A & W Publishers, Inc., NY. 256 pp. ISBN 0-89479-001-3
* Cade, Tom. 1982 The Falcons of the World. Comstock Publishing Assoc., Ithaca, NY. 192 pp. ISBN 978-0-8014-1454-1
* Gieck, C. 1991. Peregrine Falcons: A Native Returns to Wisconsin. Activity Guide. WDNR-BER 30 pp.
* Hickey, J.J. (ed.). 1969. Peregrine Falcon Populations, Their Biology and Decline. The Univ. Wis. Press, Madison. ISBN 978-0-299-05050-4
* Ratcliffe, D. 1980 The Peregrine Falcon. Buteo Books, Vermillion, SD. ISBN 978-0-85661-060-8
* Snow, C. 1972. American Peregrine Falcon and Arctic Peregrine Falcon. Habitat management series for endangered species, Report No. 1. Bur. of Land Management, U.S. Dept. of the Interior. 35 pp.

== Виноски ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{commonscat|Falco peregrinus}}
* [http://redbook.land.kiev.ua/437.html Сапсан у Червоній книзі України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006095139/http://redbook.land.kiev.ua/437.html |date=6 жовтня 2014 }}
* [http://leksika.com.ua/14620125/ure/sapsan В. М. Зубаровський. Сапсан // Українська радянська енциклопедія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161022094823/http://leksika.com.ua/14620125/ure/sapsan |date=22 жовтня 2016 }}
* [http://litopys.org.ua/encycl/euii207.htm Енциклопедія українознавства] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160806123726/http://litopys.org.ua/encycl/euii207.htm |date=6 серпня 2016 }}
* [http://www.raptor.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=8&Itemid=9 Про сапсана на сайті "Хижі птахи України"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161022092647/http://www.raptor.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=8&Itemid=9 |date=22 жовтня 2016 }}
* [http://www.zoolog.com.ua/ptici197.html Сокіл-сапсан на сайті zoolog.com.ua] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161110175623/http://www.zoolog.com.ua/ptici197.html |date=10 листопада 2016 }}
* [http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=446 Інформація про сапсана на сайті "Пернаті друзі"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161022090140/http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=446 |date=22 жовтня 2016 }}
* [http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-53B9B6B48C145/list-154AED8EF27 Про сапсана на сайті "Острів знань"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161022152105/http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-53B9B6B48C145/list-154AED8EF27 |date=22 жовтня 2016 }}
* [http://ecoclub.nsu.ru/raptors/species/falco_per.shtm Сапсан&nbsp;— Клуб исследователей русских пернатых хищников] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111129093916/http://ecoclub.nsu.ru/raptors/species/falco_per.shtm |date=29 листопада 2011 }} {{ref-ru}}
* [http://ecoclub.nsu.ru/raptors/publicat/falco_per/Dem_sapsan.pdf Описание и экология подвидов сапсана] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6HWt4edIr?url=http://ecoclub.nsu.ru/raptors/publicat/falco_per/Dem_sapsan.pdf |date=21 червня 2013 }} {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20000819042857/http://www.nature.ok.ru/doc/birds/2_52.htm Сапсан&nbsp;— Редкие и исчезающие животные России] {{ref-ru}}
* [http://www.ecosystema.ru/08nature/birds/038.php Сапсан на сайте ecosystema.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121017142338/http://ecosystema.ru/08nature/birds/038.php |date=17 жовтня 2012 }} {{ref-ru}}
* [https://www.webcitation.org/6CS5CXKUs?url=http://www.peregrinefund.org/subsites/explore-raptors-2001/falcons/peregrin.html The Peregrine fund] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20161002222129/http://falcoperegrinus.net/ Сайт рабочої групи по збереженню сапсана в Європі] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20080508212057/http://www.hww.ca/hww2.asp?id=60 Дані про сапсана на сайті Hinterland Who's] {{ref-en}}
* [http://bna.birds.cornell.edu/bna/species/660 Велика стаття про сапсана на сайті The Birds of North America Online] (вимагає передплати) {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20090228160207/http://ccb.wm.edu/vafalcons/falpop/vapop.htm Virginia Center for Conservation Biology: Falcon Populations] {{ref-en}}
* {{cite web|url=http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Falco_peregrinus.html|work=Animal Diversity Web|title=''Falco Peregrinus''|archiveurl=https://www.webcitation.org/6CS58cgX5?url=http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Falco_peregrinus.html|archivedate=2012-11-26|accessdate=2008-04-26|deadurl=no}} {{ref-en}}
* {{cite web|title=Peregrine Falcon (''Falco peregrinus'')|url=http://www.dnr.state.wi.us/ORG/land/er/factsheets/birds/Falcon.htm|work=Wisconsin Department of Natural Resources|archiveurl=https://www.webcitation.org/6CS5HTL8v?url=http://dnr.wi.gov/newurl.html|archivedate=2012-11-26|accessdate=2008-04-26|deadurl=yes}} {{ref-en}}
* [http://ibc.hbw.com/ibc/phtml/especie.phtml?idEspecie=868 Відеокліпи за участю сапсана] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6CS5VAzCT?url=http://ibc.lynxeds.com/species/peregrine-falcon-falco-peregrinus |date=26 листопада 2012 }} {{ref-en}}
* [http://www.youtube.com/watch?v=v-wQWECP8rM&mode=related&search= Відео&nbsp;— сапсан, що пожирає голуба] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150707091917/https://www.youtube.com/watch?v=v-wQWECP8rM&mode=related&search= |date=7 липня 2015 }}
* [http://www.flickr.com/search/?l=commderiv&q=Peregrine+falcon&m=text Фотографії сапсана]
* [http://raptors.org.ua/ru/138 Сучасний стан популяції сапсана в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100323084721/http://raptors.org.ua/ru/138 |date=23 березня 2010 }}
* [http://raptors.org.ua/ru/149 Міграції сапсана за даними супутникової телеметрії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110720195411/http://raptors.org.ua/ru/149 |date=20 липня 2011 }}

{{добра стаття}}
{{Птахи, занесені до Червоної книги України}}
{{Taxonbar|from=Q30535}}
{{Портали|Біологія}}

[[Категорія:Птахи, описані 1771]]
[[Категорія:Соколові]]
[[Категорія:Птахи України]]
[[Категорія:Космополітичні птахи]]
[[Категорія:Птахи Європи]]
[[Категорія:Птахи Азії]]
[[Категорія:Птахи Північної Америки]]
[[Категорія:Птахи ЧКУ]]
[[Категорія:Птахи Резолюції 6 Бернської конвенції за назвою]]