Перегляд вихідного коду сторінки Село

{{unibox}}{{Політичний устрій України}}
{{Див. також|Хутір|Станиця}}
{{Otheruses}}

[[Файл:Beskidi 47.jpg|міні|ліворуч|Село в [[Карпати|Карпатах]]]]

'''Село́'''&nbsp;— значний за [[територія|територією]] і кількістю [[житло]]вих [[будівля|будівель]] [[населений пункт]] неміського типу, більшість мешканців якого займаються [[сільське господарство|сільським господарством]]. Також сумарне означення тієї частини [[населення]], яке живе із сільського господарства<ref>''Наулко В. І.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Selo Село] // {{ЕІУ|9|509—512}}</ref>. Один із видів населених пунктів в [[Україна|Україні]] та деяких інших країнах, найменша [[адміністративно-територіальна одиниця в Україні]] та [[Білорусь|Білорусі]], одна з найдавніших назв поселень у [[слов'яни|слов'ян]]. У [[Київська Русь|Київській Русі]]&nbsp;— [[князь|княжий]] [[маєток]].

== Термін і етимологія ==
[[Файл:Panelia (006).jpg|міні|right|Село на [[Панелія]] ([[Еура]], [[Фінляндія]])]]
[[Етимологія|Етимологічно]], українське слово ''село'' походить від {{lang-x-slav|*selo}} («населене місце, двори, будівлі», «поле, земля»), яке вважається спорідненим з {{lang-la|solum}} («ґрунт»)<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ|том=5|сторінки=210|гасло=[https://goroh.pp.ua/Етимологія/село Село]|}}</ref>.

«Село» є слов'янським словом і поширене в [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговині]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Північна Македонія|Македонії]], [[Сербія|Сербії]] та Україні. Наприклад, є численні села під назвою «Ново Село» в Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Сербії та Македонії. У [[Словенія|Словенії]], слово «село» використовується для дуже маленьких поселень (менше тисячі чоловік) і в [[діалект]]ах, натомість словенське слово ''vas'' використовується у всій Словенії.

Чеське ''selo'' «село; рілля», ''sídlo'' «місцеперебування», ''sedlák'' «заможний селянин»; у словацькій ''sedliak'' «заможний селянин»; у нижньолужицькій ''sedło'' «житло», в болгарській&nbsp;— село, в македонській&nbsp;— село, в сербохорватській&nbsp;— село, словенській&nbsp;— ''sêlo''.

Поряд з праслов'янським *selo, у праслов'янській існувало також слово ''*vьsь'' (походить від {{lang-x-ie|*u̯ik, *u̯eik, *u̯oiko}}; спор. з {{lang-la|vicus}}, {{lang-got|weihs}}, {{lang-goh|wich}}, {{lang-sa|विवेश}}, ''вівеса'')<ref name="ЕСУМ1">{{ЕСУМ1}}</ref>. Досі частина слов'янських мов використовує для позначення сільських населених пунктів похідні від ''*selo''
({{lang3|bg|mk|ru|uk|село}}, {{lang-be|сяло}}, {{lang-hr|selo}}, {{lang-sr|село/selo}})<ref name="ЕСУМ"/>; частина&nbsp;— похідні від ''*vьsь'' ({{lang-be|вёска}}, {{lang-pl|wieś}}, {{lang-sl|vas}}, {{lang-hsb|wjes}}, {{lang-cs|vesnice}}, {{lang-cu|вьсь}}, {{lang-chu|весь}}). Слово {{lang-cu2|село}} в старослов'янській мові означає «поле»<ref name="ЕСУМ"/><ref name="ЕСУМ1"/>.

В Росії&nbsp;— використовується слово «дєрєвня» ({{lang-ru|деревня}}), попри те, що в російській мові існує термін «[[сільське господарство]]» ({{lang-ru|сельское хозяйство}}), а «[[селяни]]»&nbsp;— російською «крєстьянє». У Росії використовуються два основних терміни&nbsp;— ''село'' і ''деревня'' (від ранішого ''*дьрвьня /*дьрвьна'', пов'язаного з ''деру'' в значенні «корчую», «звільняю землю під ріллю»)<ref>{{книга|автор=[[Макс Фасмер|М. Р. Фасмер]]|заголовок=Деревня // Этимологический словарь русского языка|посилання= |відповідальний= |місце={{М.}}|видавництво=Прогресс |рік= 1964—1973 |том= |сторінок= |сторінки= |isbn=|ref =}}</ref>. Перший вживається переважно щодо великих сіл, із церквою (у радянські часи там була розташована центральна садиба колгоспу, радгоспу); другий&nbsp;— щодо інших, менших сільських населених пунктів. Серед російських учених одні науковці схиляються до думки, що слово «деревня» пов'язане з дієсловом «дерти» і означало [[Підсічно-вогнева система землеробства|«місце, на якому був видертий, викорчуваний ліс», «розчищений під ріллю»]], а інші&nbsp;— що воно ближче до слова «дерево».<ref>Успенский Л. В. Этимологический словарь школьника</ref> В іншому випадку слово «деревня» виводять похідним від тієї ж основи, що й литовське ''drivà'' «рілля, нива» та латвійське ''druva'', первісне значення яких «місце, очищене від лісу» (для [[Землеробство|землеробства]]), потім&nbsp;— «двір з ділянкою землі», «селище», а початковим є дієслово&nbsp;— «дерти».<ref>Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.</ref>

В [[Царське Село|Царському Селі]] жили [[цар]]і до кінця існування їх [[Влада|влади]].<ref name="верзилін">[[Верзилін Микола Михайлович|Верзилин Николай Михайлович]]. По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. (с.:420-431) (с.: 407)</ref>

{{lang-la|rus}}&nbsp;— «село», «[[сільська місцевість]]», «[[провінція]]»; {{lang-la|rusticus}} (прикметник)&nbsp;— сільський, селянський, провінційний, грубий. (''див.:'' [[рустикальний банк]], [[рустикальна земля]])<br/>[[Англійська мова|Англійською мовою]] «село»&nbsp;— village 1) село, селище; 2) ''амер''. селище міського типу; містечко; 3) ''[[збірне поняття|збірн]]''. мешканці села; 4) колонія (''тварин''); амер''. Village of Magnificent Distances''  — Безкрайнє село (''жартівлива назва м. [[Вашингтон]]а'').<ref>Англо-український словник: У 2 т.&nbsp;— Близько 120 000 слів / Склав М.&nbsp;І.&nbsp;Балла.&nbsp;— К.: Освіта, 1996.&nbsp;— Т.2&nbsp;— 712 с. ISBN 5-330-03081-1 (сторінка: 636)</ref>

=== Село як поняття ===
* 1. [[Населений пункт]], назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці.
* 2. Тип поселення (зазвичай велике).
* 3. (збірн.) Жителі [[Сільська місцевість|сільської місцевості]].

[[Файл:Masouleh.jpg|міні|праворуч|250пкс|Село Масоулєх (Masouleh), провінції Гілян, [[Іран]]]]

В [[Місто#Ізраїль|Ізраїлі]] термін «місто» не має юридичного значення. У [[Місто#Швеція|Швеції]] юридичного поняття «місто» не існує також. У Данії й інших скандинавських країнах «містом» вважається союз одного або зазвичай більшої кількості сільських господарств з будинками, власні райони яких утворені як об'єднаний об'єкт або використовуються разом. Формально термін «місто» в Данії застосовують до території з кількістю жителів не менш 200, а відстань між сусідніми населеними пунктами до 200 метрів називається «зоною міста».<ref>Salmonsens Konversationsleksikon; opslag: by</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.dst.dk/Statistik/dokumentation/Varedeklarationer/emnegruppe/emne.aspx?sysrid=766 |title=Danmarks Statistik, Varedeklaration: Byopgørelsen pr. 1. januar |accessdate=27 квітня 2014 |archive-date=14 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210214224121/https://www.dst.dk/da/Statistik/dokumentation/statistikdokumentation }}</ref> Отож поняття «рибальське село» (рибальство є галуззю сільського господарства) зазвичай означає поселення, жителі яких займаються переважно риболовлею в населених пунктах чи на відкритому пляжі<ref>[http://translate.googleusercontent.com/translate_c?depth=1&hl=uk&rurl=translate.google.com&sl=auto&tl=uk&u=http://www.hmap-medbs-summerschool2009.org/papers/MacKenzie6.pdf&usg=ALkJrhhd42CSKhKwePNLEa3RwQJl8VFOaQ Brian R. MacKenzie, Maibritt Bager, Henn Ojaveer, Kenneth Awebro, Ulla Heino, Poul Holm, Aadu Must: «Multi-decadal scale variability in the eastern Baltic cod fishery 1550—1860. Evidence and causes» (Fisheries Research 87, 2007, s. 106—119)]</ref> (на відміну від «рибальських міст», у яких є «[[порт]]»). Це пов'язано з іншою [[Мовна картина світу|мовною картиною світу]] (а відтак і [[Реальність|реальністю]]), а також із [[Філософія|філософських]] міркувань.

В українській мові термін «село» походить від слова «селитися» (село, поселення), а «[[місто]]»&nbsp;— під впливом польського ''miasto'', укр. місто означало первинно те саме що й «місце», а «[[місто]]»&nbsp;— від польського ''miasto'' «місце в поселенні». В польській miasto «місце в поселенні». «Місцями» називали «території в поселенні» навколо [[Ринок|ринків]], де оселялись [[ремісники]] (це було зручним для їхнього [[бізнес]]у). Від того у багатьох містах Західної України головна площа міста носить назву «Площа Ринок». Поняття «[[Град (укріплення)|город/град/городище]]»&nbsp;— означало виключно «обгороджену територію» (з [[Кий|київ]], або [[тин]]у, або [[Паля|паль]] ([[палісад]]&nbsp;— посаджені палі)). Лише при появі [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]] на теренах України пов'язується [[інтродукція]] поняття «місто», оскільки зі створенням міської ради виник орган, що не мав аналога у селах.<ref>Kamińska K. Lokacje miast na prawie magdeburskim na ziemiach polskich do 1370 r. : studium historycznoprawne / Krystyna Kamińska.&nbsp;— Toruń : UMK, 1990.&nbsp;— 235 s. (с.: 142)</ref> Після [[війт]]а та [[лава (адміністративний орган)|лави]] міська рада стала третім за важливістю органом міського [[самоврядування]].<ref name="Кобилецький">М. Кобилецький. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vlnu_yu/2012_55/067hst55.pdf Функції та повноваження міських рад у містах України за Магдебурзьким правом] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131203171837/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vlnu_yu/2012_55/067hst55.pdf |date=2013-12-03 }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vlnu_yu/ Вісник Львівського університету. Серія юридична] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131203171547/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vlnu_yu/ |date=2013-12-03 }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vlnu_yu/2012_55/index.html 2012, Вип. 55] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131203172957/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vlnu_yu/2012_55/index.html |date=2013-12-03 }}</ref> До того часу всі поселення (і село і «місто») становили окремий судовий округ, в обох діяли війт, [[солтис]], лавники, [[ремісники]], а володіння землею було пов'язане зі сплатою [[Податки|податків]].<ref name="Кобилецький"/> Міську раду у Львові називали сенатом ({{lang-la|senatum, officium consulare}}).<ref name="Кобилецький"/> В древніх латинян всі поселення людей звались «поліс» (звідси, і «[[метрополіс]], [[метрополія]]»&nbsp;— поселення(центр, край), який має [[колонії]]).

Життя кожної з територіальних спільнот історично здійснювалось у її [[Свідомість|свідомості]] в «моделі села». З приходом [[Держава (символ)|християнства]] і появою поняття «держава» (походить від слова «держати») усвідомлювана модель зазнала трансформації. Наступна трансформація була нав'язана радянським режимом з відповідною йому ідеологією.

Село в Україні є [[Адміністративно-територіальна одиниця в Україні|адміністративно-територіальною одиницею]] поряд з [[район]]ом, [[місто]]м, [[Район у місті|районом у місті]], [[Область|областю]], [[селище]]м, [[автономна республіка|автономною республікою]]. Термін «село» часто вживається в розмовній мові для позначення невеликих або середніх містечок з метою привернення уваги до їх малого розміру, відсутності [[інфраструктура|інфраструктури]] тощо.
''Див. також:'' [[Хутір]], [[Станиця]].

==Історія==
Перші села, що належали власнику села, виникли в XII &nbsp;— XIII століттях у зв'язку з [[Кріпацтво|закріпаченням]] сільської громади. У тогочасних літописах широко згадуються князівські, боярські, церковні села. Спочатку термін «село» мав значення княжої [[Садиба|садиби]], де будинки [[челядь|челяді]] розташовувалися поряд з господарським двором. Водночас, на відміну від подвір'я, воно виконувало функцію центру [[вотчина|вотчинних]] [[маєток|маєтків]] на певній території.

Головною ознакою села є наявність великої [[Садиба|садиби]]. В іншому садиба нагадувала комплекс церковного подвір'я-центру: подвір'я, шинок, громадська крамниця, кінці вулиць із селянськими дворами. У період існування феодально-кріпосницького ладу села зберігали значення '''''територіально-власницьких''''' центрів. З кінця 17 століття у зв'язку з розмежуванням адміністративних провінцій (воєводств, вождівств, держав) села набувають також значення місцевих '''''адміністративно-територіальних''''' центрів. Після приєднання земель Білорусі до Російської імперії села, як правило, ставали центрами [[волость|волостей]] у складі [[повіт]]ів. Пізніше, в XIX столітті обов'язковими атрибутами села стали церква, або костел, школа, сільська управа. У ХХ столітті села стають центрами сільських рад, [[колгосп]]ів і [[радгосп]]ів.<br>
''Див. також: [[Домогосподар]], [[Столипінська реформа|Столипінські реформи]]''

== Адміністративне регулювання ==
В Україні, країнах колишнього [[СРСР|Радянського Союзу]] та в ряді інших країн зачислення якогось населеного пункту до розряду сіл чи [[місто|міст]] відбувається з урахуванням частки людей, зайнятих у [[Сільське господарство|сільському господарстві]]. Однак у більшості країн враховують лише загальну кількість [[населення]]. Нормативи у різних країнах різні, однак існує [[тенденція]], що в розвинутих і малонаселених країнах межа, яка відділяє села від міст&nbsp;— нижча, а в слабо розвинутих і густозаселених&nbsp;— вища. Наприклад, у [[Фінляндія|Фінляндії]] будь-яке поселення, де живе понад 200 осіб&nbsp;— це місто, тоді як у деяких країнах [[Африка|Африки]] та [[Росія|Росії]] поселення з 20 чи навіть 65-тисячним населенням (наприклад [[Інгушетія]], [[Орджонікідзевська|ст. Орджонікідзевська]]) вважають селами.

В Україні села можуть мати індивідуальні [[Адміністрація|адміністрації]]&nbsp;— [[Сільська рада|сільські ради]] або спільне управління&nbsp;— об'єднання двох або більше сіл. Села також можуть бути під юрисдикцією міської адміністрації&nbsp;— [[Міська рада|міської ради]].

[[Файл:Main street of the village of Castle Combe, Wiltshire, England.jpg|міні|праворуч|250пкс|На головній вулиці села Castle Combe, [[Вілтшир]], [[Англія]].]]

Шляхом адміністративних вправ села з їх населенням стають і частинами міст: на території сучасного міста [[Москва]] розташовувалось понад 100 сіл (''див.'': [[Список населених пунктів, що існували на території Москви]]). Аналогічно відбувалось і з містом [[Київ]] і іншими містами.

Станом на 2012 рік в Україні існують міста без наявності функціонуючої промисловості. Тому поділ «селюк-міський» є умовним, і таким, що містить лише адміністративний характер, і ніколи не проводиться в іншому адміністративному розрізі: «селюк-обласний/районний і&nbsp;т.&nbsp;д.».

== Статистичні дані ==
{{main|Села України (за населенням)}}

На [[1 січня]] [[1991]] в [[Україна|Україні]] було 28 844 сіл, на 5 грудня 2001 року&nbsp;— 28 619<ref>Сайт [[Українська правда]]: [http://www.pravda.com.ua/news/2011/10/6/6643213/ Щотижня в Україні зникає одне село] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180829175326/https://www.pravda.com.ua/news/2011/10/6/6643213/ |date=29 серпня 2018 }}</ref>.

Згідно інформації, наявної на сайті Верховної Ради України, станом на 01.12.2019 в Україні налічується 27207 сіл<ref>{{Cite web|url=http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/d01.rtf|title=Україна. Число адміністративно-територіальних одиниць|last=|first=|date=|website=http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmist.html|publisher=Верховна Рада України|language=Українська|accessdate=24.12.2019|archive-date=14 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210414230806/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/d01.rtf}}</ref>.<br/>
Найбільше за площею село в Україні&nbsp;— [[Космач (Косівський район)]]&nbsp;— 84,309 км².<br/>Найбільше село України за кількістю населення&nbsp;— [[Софіївська Борщагівка]]&nbsp;— понад 30000 осіб.

== Показові села в Україні ==

З 1965&nbsp;р. в [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] розгорнулося будівництво експериментально-показових сіл. У різних областях республіки створювалося 15 експериментальних сіл, на їхнє будівництво витрачено 55&nbsp;млн крб. В 1969&nbsp;р. Рада Міністрів УРСР прийняла постанову про комплексне проектування і будівництво в 1970—1975&nbsp;рр. ще 28 експериментально-показових сіл.

== Негативне емоційне забарвлення терміна на пострадянських територіях ==
За [[Феодалізм|феодального ладу]] існував [[Суспільний стан|становий поділ суспільства]], а основою економіки було сільське господарство, використання землі. У цій системі структурування суспільства відбувалось навколо наявних відносин: земля в обмін на службу або роботу. Кожен соціальний прошарок володів певними соціальними та економічними привілеями та обов'язками. У такій системі багатства за рахунок сільського господарства, яка була організована не відповідно до ринкових сил, а на основі звичайних послуг праці, існували [[кріпак]]и й землевласницька [[знать]].<ref>Річард Абельс. «[http://translate.googleusercontent.com/translate_c?hl=uk&rurl=translate.google.com.ua&sl=auto&tl=uk&twu=1&u=http://www.usna.edu/Users/history/abels/hh315/Feudal.htm&usg=ALkJrhj62eRUR7AliN4-l_ge18DIV8guAA Феодалізм]»</ref> Таким чином, наприклад, у Галичині, коли та перебувала в складі Австро-Угорщини, усе землеволодіння провінції поділялось на дві категорії: 1) [[Рустикальна земля|рустикальна]] (селянська; {{lang-la|rus}}&nbsp;— «село») земля та 2) [[Домінія|домінії]] чи табулярна власність (землі духовних чи світських [[магнат]]ів і [[Шляхта|шляхти]])<ref name="Вітенко">Вітенко М. Д. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vpnu/Ist/2008_14/072-077.pdf Польське велике землеволодіння в Галичині (кін. ХІХ&nbsp;— поч. ХХ ст.)] / Наукове видання [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vpnu/ Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника], [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vpnu/Ist/2008_14/index.htm 2008, Вип. XIV].</ref>. Таким чином те саме село в [[Галичина|Галичині]] часто було поділене на «рустикальну частину» (селянську; тобто «село з селянською частиною») і «шляхетську частину» (шляхетська частина села). З цього вже є зрозумілим, що негативне забарвлення терміну «село» є помилковим. Негативного забарвлення поняттю надав [[більшовизм]].
[[Файл:Saint-Cirq-Lapopie.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Сен-Сірк-Лапопі]] (департамент [[Лот (департамент)|Лот]]) є одним з «[[Найкрасивіші села Франції|найкрасивіших сіл Франції]]».]]
У XVIII&nbsp;ст. промислова революція спричинює розпад традиційних станових спільнот (станового поділу), а це, в свою чергу, спричинило зміну почуття тотожності й зумовлює об'єднання спільноти&nbsp;— зумовлює мислити її єдиним цілим, люди починають мислити себе частиною нації. Відбувається розпад феодальних імперій, скасовується [[кріпацтво]], відбувається утворення [[Парламентська республіка|парламентських республік]] з [[Ринкова економіка|ринковою економікою]], зароджуються підприємницькі господарства буржуазного типу,<ref name="Нечитайло">Віталій Нечитайло
[http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Psis/2010_4/nechyta.pdf Селянство як фактор континуїтету матеріальної і духовної культури народу] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Psis/ Науковий журнал Психологія і суспільство], [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Psis/2010_4/index.htm 2010, №&nbsp;4]. {{ISSN|1810-2131}}</ref> відбувається різкий розвиток і нарощування промисловості. Є зрозумілим, що для розвитку економіки стає потрібним так званий «[[середній клас]]». На царських територіях (як і на радянських) зародження потужного середнього класу було неможливе, і як наслідок,&nbsp;— повна відсутність промисловості. Сформовані за царських часів «консервативні сили», їх небажання переходу до ринкової економіки, потреба в розвитку промисловості на цих територіях&nbsp;— зумовить творення більшовизму, через що й витвориться згодом нове поняття «[[буржуазія]]», ним же й нарікається такий рух «[[буржуазний націоналізм]]». Промисловість розвиватиметься в попередньому напрямку, що утворився ще в царські часи,<ref name="lazar"/> і буде здобута [[ГУЛАГ|виправничо-трудовими способами]], [[П'ятирічки в СРСР|п'ятирічками]], позбавленням [[паспорт]]ів [[колгосп]]ників ([[неологізм]], створений відповідно до ідейних цілей радянського режиму) і забороною залишати земельні ділянки без дозволу влади, збільшенням [[Прямі податки|прямих]] і [[Непрямі податки|непрямих податків]], використанням трудового ентузіазму трудівників, примусовою працею [[Політичний в'язень|політичних в'язнів]], шляхом визиску людей, підвищенням продажу [[Горілка|горілки]] (при Сталіні), [[Колективізація сільського господарства|колективізацією сільського господарства]] (як основного джерела фінансування [[Індустріалізація#Індустріалізація в СРСР|індустріалізації]]), [[Торгзін]]ами, [[Продрозкладка|продрозкладкою]] (після проголошення курсу на форсування індустріалізації (1929&nbsp;р.)<ref name="Тимочко">Тимочко Н.&nbsp;О.&nbsp;Економічна історія України: Навч. посіб.&nbsp;— К.: КНЕУ, 2005.&nbsp;— 204 с. ISBN 966-574-759-2</ref>), захопленням територій з розвинутою або певною мірою розвинутою промисловістю і ін.). [[Селянство]] вважається шкідливим (на відміну від «[[Робочий клас|робочого класу]]»), дрібний селянський власник&nbsp;— «головним ворогом соціалізму».<ref name="lazar"/> В комуністичній радянській роботі важливе значення мало «Класове розшарування селянства»&nbsp;— процес розшарування суспільства, адже різні прошарки його враховуються в партійній комуністичній роботі (термін прошарку досить часто вживається [[Радянська фразеологія|в мові радянських діячів]])&nbsp;— проводилася «''ліквідація куркульства як класу на базі суцільної колективізації''»(ця фраза, що стала [[Мовний штамп|штампом]], вперше вжита в промові Сталіна на 1-ій Всесоюзній конференції аграрників-марксистів 27 грудня 1929 г.).<ref name="селищев">[[Селищев Афанасій Матвійович|А.&nbsp;М.&nbsp;Селищев]] / ЯЗЫК РЕВОЛЮЦИОННОЙ эпохи: Из наблюдений над русским языком (1917—1928). Издание второе, стереотипное.&nbsp;— Москва • 2003</ref> Старе слово «''кулак''» дає нові похідні&nbsp;— «''підкуркульників''»&nbsp;— так з кінця 20-х років стали іменувати середняка або бідняка, який виступає на захист заможних селян, а також «''розкуркулювати''», «''розкуркулення''» (увійшли в широкий ужиток з другої половини 1929)&nbsp;— конфіскація майна заможних селян і засилання їх самих на далеку північ, чому деякі з них чинили збройний опір.<ref name="фесенко">АНДРЕЙ И ТАТЬЯНА ФЕСЕНКО / РУССКИЙ ЯЗЫК ПРИ СОВЕТАХ.&nbsp;— НЬЮ-ЙОРК, 1955 COPYRIGHT 1955 BY THE AUTHORS Printed in U. S. A. by RAUSEN BROS. 142 E. 32nd. Street New York 16, N. Y. 317</ref> Соціалізація сіл призводить до насильницького вербування в «''колгоспи''», вербування самостійних селян&nbsp;— «''одноосібників''» в «''колгоспників''» і «''колгоспниць''».<ref name="фесенко" /> У первісну пору колективізації поняття «''індивідуальний селянин''» (тобто, що не входить в колгосп) офіційно стало виражатися одним словом «''індівідуальнік''», а в просторіччі скоротилося в «''[[індус]]''» або «''[[індик]]''».<ref name="фесенко" /> З проведенням «[[Колективізація сільського господарства|колективізації]]» ще більше зросло розпалювання класового антагонізму в селі, в якому чималу роль зіграли надіслані з міста активісти&nbsp;— «''парттисячнікі''» і місцеві «''сількори''»&nbsp;— сільські кореспонденти, котрі часто займалися [[донос]]ами під виглядом кореспондентської роботи.<ref name="фесенко" />

З цих пір і бере свій початок негативне емоційне забарвлення термінів «село» й «селянство». У 1920-х роках селяни становили 81,5&nbsp;% населення УРСР. За словами історика Ігора Гирича, Москва усвідомлювала, що українське селянство в 1917 році й у 1930-х роках було соціальною базою для створення української незалежної держави, і тільки зламавши та деморалізувавши його, можна було сподіватись на екстенсивний розвиток більшовицько-тоталітарної держави росіян, якій потрібні були безземельні, знеособлені, зденаціоналізовані раби-[[манкурт]]и для «[[Великі будови комунізму|будівель комунізму]]».<ref name="lazar">Микола Лазарович [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Psis/2011_1/lazarov.pdf Українське село в кривавих жорнах комунізму: прелюдія до геноциду] / Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Psis/ Психологія і суспільство], [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Psis/2011_1/index.htm 2011, №&nbsp;1]. {{ISSN|1810-2131}}</ref>

Власне, перехід до [[Колективізація сільського господарства|колективізації с/г]] підштовхнула так звана криза хлібозаготівель 1927—28 років, оскільки за умов зростання ринкової ціни на хліб, селянство цілком резонно розуміючи ринок як купівлю-продаж за взаємною згодою, відмовлялось продавати його урядові за нижчими цінами.<ref name="lazar"/> Через штучно встановлену різницю цін ([[ножиці цін]]) на товари промисловості і сільського господарства з метою викачувати гроші на розвиток індустрії, головним чином у Росії, українське селянство втрачало щорічно 300 мільйонів золотих довоєнних карбованців. Тобто, певний виріб до Першої світової війни український селянин міг придбати за 1 [[пуд]] [[збіжжя]], то тепер мусів віддавати за це 4-5 пудів.<ref name="lazar"/>
[[Файл:Ogi Shirakawa-gō, Gifu, Japan.jpg|міні|праворуч|250пкс|Історичне село [[Сіракава-го]], [[Нагано]], [[Японія]]]]
Генеральний секретар Центрального комітету (ЦК) [[Всесоюзна комуністична партія більшовиків|Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків)]] (ВКП(б)) [[Йосип Сталін]] у одній з своїх праць писав:
{{початок цитати}}..[[селянство]] являє собою основну армію національного руху… Без селянства не може бути сильного національного руху. Це й є те, що мається на увазі, коли ми кажемо, що національне питання&nbsp;— це сутнісно селянське питання.<ref name="lazar"/>{{кінець цитати}}

Власне, цей національний рух і звався «[[Буржуазний націоналізм|буржуазним націоналізмом]]». Тому партійні, радянські, посадові працівники сільського господарства&nbsp;стають першими літописцями історії села.<ref name="Капустян">Капустян Г. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Npifznu/2002_15/15/kapustyan.pdf Українське село в умовах радянського політичного режиму 1920-х років: історіографічний огляд] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Npifznu/ Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету: Збірник наукових праць], {{ISSN|2076-8982}}, [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Npifznu/2002_15/index.html 2002, Вип. XV] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110413045300/http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npifznu/2002_15/index.html |date=13 квітня 2011 }}.</ref>

Головним чином, ціллю вибудовуваної вертикалі влади було розділення однакових за своєю суттю поселень на ранги (міста, селища, села і тд.), а також поділ на адміністративно-територіальні одиниці (політично-територіальний поділ), що підривало з середини «селянський (він же національний, він же буржуазний) рух».

Представники європейської аграрної історіографії вбачають головну причину призупинення селянських досліджень у Східній і Центральній Європі протягом 1920-х&nbsp;— 1930-х років у виникненні і швидкому розповсюдженні [[Диктатура|диктатур]]:<ref name="Капустян"/><ref>. Шанин Т. Перспективы исследования крестьянства и проблема восприятия параллельности общественных форм // Крестьяноведение: Теория. История. Современность. Ежегодник. 1996 / Под ред. В. Данилова, Т. Шанина.&nbsp;— М., 1996. (сторінка: 14)</ref>
{{початок цитати}}[[Нацизм]] і подібні йому явища громили академічні дослідження, в тому числі і досягнення селянських товариств. Сталінська колективізація і «чистки» занурили у велику мовчанку СРСР&nbsp;— і
марксистський, і немарксистський методи аналізу селянства виявились під забороною. Підготовка до світової війни й сама війна повсюдно відтягли на себе інтелектуальні й політичні сили… селянські дослідження повсюди припинилися на 30 років.{{кінець цитати}}

На відміну від розвинених країн світу, в СРСР індустріалізація здійснювалася не для задоволення споживчих потреб населення, а навпаки, споживання промислової продукції населенням обмежувалося.<ref name="lazar"/> Сама держава ставала не тільки власником створюваних промислових об'єктів, а й споживачем їхньої продукції: в основному [[Зброя|зброї]] та [[Засоби виробництва|засобів виробництва]].<ref name="lazar"/>

== Сучасне українське село ==
{{main|Село в незалежній Україні}}
<table style="float: right; margin-left: 1em; margin-bottom: 0.5em; width: 242px; border: #99B3FF solid 1px">
<tr>
<td valign="top" align="left">
''…Село! І серце одпочине!<br/>
''Село на нашій Україні —<br/>
''Неначе [[писанка]]&nbsp;— село<br/>
''Зеленим гаєм поросло;<br/>
''Цвітуть сади, [[Українська хата|біліють хати]],<br/>
''А на горі стоять палати,<br/>
''Неначе диво; а кругом<br/>
''Широколистії тополі,<br/>
''А там і ліс, і ліс, і поле,<br/>
''І сині гори за Дніпром…<br/>
''Сам Бог витає над селом.<br/>
''Село! Село! Веселі хати!<br/>
''Веселі здалека палати —<br/>
''Бодай ви терном поросли!<br/>
''Щоб люди й сліду не найшли,<br/>
''Щоб і не знали, де й шукати!<br/>
''В тому господньому селі,<br/>
''На нашій славній Україні,—<br/>
''Не знаю, де вони взялись,—<br/>
''Приблуда князь,&nbsp;— була й княгиня.<br/>
''Ще молоді собі були,<br/>
''Жили самі, були багаті:<br/>
''Високі на горі палати,<br/>
''Чималий у яру ставок,<br/>
''Зелений по горі садок,<br/>
''І верби, і тополі,<br/>
''І [[вітряк]]и на полі,<br/>
''І долом геть собі село<br/>
''Понад водою простяглось.<br/>
</tr>
<td valign="down" align="right">
уривок [[Княжна (поема)|поеми «Княжна»]] [[Тарас Григорович Шевченко|Тарас Шевченко]]<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/books/18/stg-k-zm.html%20 «Княжна» (Поема) / Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко Друга половина 1847, Орська кріпость] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121106051737/http://nbuv.gov.ua/books/18/stg-k-zm.html |date=6 листопад 2012 }} (текст на сайті Національної бібліотеки України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського)</ref>
</tr>
</table>
Тепер в Україні відбувається тривожне явище руїни, процес, що поглиблюється: надзвичайно понівечене національне буття, деформована [[національна свідомість]] значної частини українців, згубна з усіх боків політика щодо села.<ref name="Нечитайло"/><ref name="Іванишин"/>

{{початок цитати}}Українське село&nbsp;— це сформована тисячоліттями ефективна й унікальна система всебічного матеріального й духовного життєзабезпечення, національного людинотворення й націєзбереження.
…
Цей людиноутворюючий і націєзберігаючий потенціал українського села як системи переконливо розкривається на прикладі [[Українська діаспора|української діаспори]]. Масово емігрувавши, наприклад, до [[Канада|Канади]] і [[США]] понад сто років тому, українці, на здивування американських [[етнолог]]ів, не розчинилися в чужомовному довкіллі, а збереглися там і досі як найбільш чисельна й стійка, високодуховна й патріотична [[національна меншина]]. Організація життя української спільноти в місцях розселення здійснювалась за закодованою в її свідомості '''моделі українського села'''.<ref name="Іванишин">Петро Іванишин [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Psis/2010_4/ivanysh.pdf Село як матриця українського тут-буття] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Psis/ Науковий журнал Психологія і суспільство], [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Psis/2010_4/index.htm 2010, №&nbsp;4]. {{ISSN|1810-2131}}</ref>{{кінець цитати}}

Життєоснови суспільства залежать визначальною мірою саме від села, воно за даними офіційної [[Статистика|статистики]] забезпечує населення основами основ життєдіяльності&nbsp;— продуктами харчування, сировиною для тканин для пошиття одежі, шкірсировини для взуття, є продуцентом товарного хліба тощо. В Україні на [[продукти харчування]] витрачається майже 80&nbsp;% сукупного доходу сім'ї, в той час як в країнах Європи&nbsp;— 15&nbsp;%, [[Польща|Польщі]]&nbsp;— 30&nbsp;%, а в США&nbsp;— 10&nbsp;%.<ref name="Панченко">Панченко П.&nbsp;П.&nbsp;Рец. на кн.: [http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/INB/2009-4/09rez_panchenko.pdf Українське село у спектрі наукового осмислення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120216161401/http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/INB/2009-4/09rez_panchenko.pdf |date=16 лютого 2012 }} / М.&nbsp;М.&nbsp;Ігнатенко; Кримський гуманітарний ун-т.&nbsp;— Ялта: Обл. вид., 2009. // [http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/INB/2009-4/ Електронне наукове фахове видання]. Історія науки і [[біографістика]] 2009&nbsp;— N 4</ref>
[[Файл:Маяки.jpg|міні|ліворуч]]

Відповідно до існуючих міжнародних норм, країни, де більше половини доходу витрачається на продукти харчування, віднесені до числа «бідних».<ref name="Панченко"/>

У теперішній час{{коли}} у розвинених країнах не мала частина населення [[Сільська місцевість|сільської місцевості]] працює в [[Третинний сектор економіки|третинному]] й [[Вторинний сектор економіки|вторинному]] секторах економіки.

В Україні плоди [[Індустріалізація|індустріалізації]] в села так і не прийшли: в обробітку землі широко практикується важка ручна праця, використання [[Тяглові тварини|тяглових тварин]], урожайність харчових культур значно нижча за урожайність в технологічно розвинених країнах (наприклад, урожайність [[Картопля|картоплі]], зернових), [[технології]] й [[інновації]] в сільське домашнє господарство так і не прийшли, на відміну від [[Данія|Данії]], національна економіка якої значною мірою опирається на високотехнологічне сільське господарство й сімейну ферму.

В Україні відбувається обезлюднення [[Сільська місцевість|сільської місцевості]], зняття з обліку незаселених поселень і, як наслідок, деградація сільської поселенської мережі. Станом на 2008 рік майже зникла десята частина сільських поселень в Україні.<ref name="Комарніцька">Комарніцька О. П. [http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/inb/2008-4/08kopbsu.pdf З історії державного забезпечення продовольчої безпеки в США та Україні] // [http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/inb/2008-4/ Історія науки і біографістика.&nbsp;— 2008, N 4]</ref> Темпи природного скорочення населення на селі значно вищі, ніж у середньому по Україні та міського населення.<ref name="Комарніцька"/><br/>
Трохи більше як половина (50,3&nbsp;%) селян мешкає у великих селах із населенням від 1 тис. осіб,
26,3&nbsp;%&nbsp;— у селах із 500—999 мешканців,
17&nbsp;%&nbsp;— із 200—499 мешканців, та
6,4&nbsp;%&nbsp;— у ще малолюдніших населених пунктах (Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ). Саме через дрібні села їхня загальна кількість зменшується. Офіційна статистика відображає цей процес не в повному масштабі: за даними [[Держстат]]у із 1990 по 2018 роки зникли з мапи лише 426 сільських населених пунктів. Однак справжня кількість «вимерлих» сіл набагато більша: 2014-го р. 369 безлюдних сіл просто не були зняті з державного (адм.-тер.) обліку (Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ, 2017). На межі зникнення перебуває ще 4684 села, де станом на 2015 рік мешкало до 50 осіб у кожному. Тобто вже в перспективі кількох десятиліть сільська поселенська структура України зменшиться приблизно на 17&nbsp;%.<ref>{{cite news|назва= Щотижня в Україні зникає одне село|автор= |url= http://www.pravda.com.ua/news/2011/10/6/6643213/|газета= [[Українська правда]]|дата= 2011-10-06|дата-доступу= 12 березня 2020|archive-date= 29 серпня 2018|archive-url= https://web.archive.org/web/20180829175326/https://www.pravda.com.ua/news/2011/10/6/6643213/}}</ref><ref>{{cite news|назва= В Украине исчезло до тысячи сел.|автор= |url= https://tsn.ua/ru/ukrayina/v-ukraine-ischezlo-do-tysyachi-sel-kakaya-oblast-vymret-pervoy-1225125.html|газета= ТСН|дата= 2018-09-28|дата-доступу= 12 березня 2020|archive-date= 25 лютого 2022|archive-url= https://web.archive.org/web/20220225042920/https://tsn.ua/ru/ukrayina/v-ukraine-ischezlo-do-tysyachi-sel-kakaya-oblast-vymret-pervoy-1225125.html}}</ref><ref>{{публікація|стаття|автор= Брусенцова А. А.|назва= Аналіз змін кількості сільських поселень Дніпропетровської області|посилання= http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pbgo_2015_22_9 |вид= |співавтори= |відповідальний= |видання= Проблеми безперервної географічної освіти і картографії|видання відповідальний= |тип= |рік= 2015|місяць= |день= |номер= |том= |випуск= 22|сторінки= 25–29|мова= |issn= |ref= }}</ref>

У середньому на три села припадає одна [[сільська рада]].<ref name="Комарніцька"/>

Причинами зниження життєвого рівня сільського населення, насамперед, є зниження реальних доходів, які не забезпечують відтворення робочої сили, незадовільне забезпечення соціальними послугами, особливо низький рівень надання медичних послуг. Система [[Адміністративно-територіальний устрій України|адміністративно-територіального устрою]], яка дісталася Україні в спадок від колишнього СРСР, характеризується високим ступенем [[Централізація|централізації]] влади по вертикалі, що обумовлює низьку ефективність діяльності [[Органи місцевого самоврядування|органів місцевого самоврядування]], яка, значною мірою, обумовлена недостатнім рівнем бюджетного фінансування та відсутністю механізму трансферу фінансових ресурсів на рівень [[Територіальна громада|територіальних громад]].<ref name="Верещук">Верещук І. А. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ech/2011_9-10/2011_9_10/54_56.pdf Особливості територіальної організації влади Львівської області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131203170808/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ech/2011_9-10/2011_9_10/54_56.pdf |date=3 грудень 2013 }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ech/ Економічний часопис-XXI Науковий журнал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131203173207/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ech/ |date=3 грудень 2013 }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ech/2011_9-10/index.html ХХІ №&nbsp;9-10 2011] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131203172748/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ech/2011_9-10/index.html |date=3 грудень 2013 }}</ref>

Станом на 2008 рік в промислових регіонах (Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Луганська області), попри складний екологічний стан, де рівень [[Заробітна плата|заробітної плати]] в сільському господарстві значно вищий від західних та північних областей України, розрив між [[Народжуваність|народжуваністю]] й [[Смертність|смертністю]] нижчий.<ref name="Комарніцька"/>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Див. також ==
{{Commons|Category:Villages}}
* [[Децентралізація]]
* [[Сільська місцевість]]
* [[Провінція (територія)]]
* [[Хутір]]
* [[Селище міського типу]]
* [[Індустріалізація#Індустріалізація в СРСР|Індустріалізація в СРСР]]
* [[Селянин]]
* [[Місто]]
* [[Адміністративно-територіальна одиниця в Україні]]
* [[Парцела]]

== Джерела та література ==
* ''Наулко В. І.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Село] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160709231101/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf |date=9 липня 2016 }} // {{ЕІУ|9|509}}

=== Література ===
* [https://archive.org/details/geografichna03pya/page/n180/mode/1up?view=theater Село] // [[Географічна енциклопедія України]].&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— К., 1993.&nbsp;— С. 173.
* Алфьоров М.&nbsp;А.&nbsp;Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров&nbsp;— Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012.&nbsp;— 552 с.
* Галицьке село: соціально-економічне життя та суспільно-політичні процеси (1919—1939) / Віталій Виздрик.&nbsp;— Львів: Ін-т українозн. ім. І. Крип'якевича НАН України, 2015.&nbsp;— 394 с., іл.&nbsp;— ISBN 978-966-486-1199-7
* Легендарні села України = The Renowned Ukrainian Villages / [авт.-уклад.]: Х.&nbsp;Й.&nbsp;Роглєв [та ін.].&nbsp;— К. : Книга, 2009.&nbsp;— 255 с. : іл., портр.&nbsp;— (Серія «Культурно-історична спадщина України» = Series «Cultural and Historical Inheritance of Ukraine»).&nbsp;— Текст парал.: укр., англ.&nbsp;— Бібліогр.: с. 254—255 (49 назв).&nbsp;— ISBN 978-966-8314-65-0.
* Сільське суспільство Галицького Прикарпаття у XVI—XVIII століттях: історичні нариси: Моногр. / В.&nbsp;Ф.&nbsp;Інкін; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. Ін-т іст. дослідж.&nbsp;— Л. : Добра справа, 2004.&nbsp;— XX, 420 c.&nbsp;— (Моногр.; №&nbsp;2).&nbsp;— Бібліогр.: с. XXXIII-LXXIII.
* Фінансове забезпечення розвитку сільських територіальних громад: монографія / І. Сторонянська, А. Пелехатий; НАН України, Ін-т регіон. дослідж. ім. М.&nbsp;І.&nbsp;Долішнього.&nbsp;— Львів: ІРД ім. М.&nbsp;І.&nbsp;Долішнього НАН України, 2014.&nbsp;— 190 c.&nbsp;— (Проблеми регіон. розвитку).&nbsp;— Бібліогр.: с. 166—181.

== Посилання ==
* [https://archive.org/stream/strukrainsk/t.2#page/n331/mode/2up Сєло, Сѣло]; [https://archive.org/details/strukrainsk/t.2/page/n333/mode/2up?view=theater Сєлцє] // [[Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.|Словник староукраїнської мови XIV—XV&nbsp;ст.]]: У 2 т. / Укл.: [[Гринчишин Дмитро Григорович|Д.&nbsp;Г.&nbsp;Гринчишин]] та інш.&nbsp;— Т. 2: Н&nbsp;— Θ.&nbsp;— К.: «[[Наукова думка]]», 1978.&nbsp;— С. 334—335.
* [http://leksika.com.ua/14290114/legal/selo Село] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161120133107/http://leksika.com.ua/14290114/legal/selo |date=20 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|5}}
* {{УМЕ13|частина=[https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_13_Риз-Се/page/n123/mode/2up?view=theater Село]|сторінки=1712}}
* [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1654-10 Указ Президії Верховної Ради УРСР 1654-X від 12 березня 1981 року «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР»]
* [http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/d01.rtf Україна. Число адміністративно-територіальних одиниць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191224095600/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/d01.rtf |date=24 грудня 2019 }}

{{Населені пункти2}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Адміністративно-територіальні одиниці]]
[[Категорія:Населені пункти]]
[[Категорія:Селянство]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Села| ]]
[[Категорія:Сільська географія]]
[[Категорія:Місця проживання людини]]