Справа авіаторів 1941 року: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м вилучено Категорія:1941; додано Категорія:1941 в авіації за допомогою HotCat
м →‎Перебіг подій: clean up, правопис, replaced: іі → і за допомогою AWB
 
(Не показані 11 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''«Справа авіаторів 1941 року»''' — [[Сталінські репресії|репресії]] проти вищого та середнього командного складу [[ВПС СРСР|Військово-повітряних сил]] та [[керівник]]ів [[Авіаційна промисловість|авіаційної промисловості]] [[СРСР]]. Розпочаті [[НКВД]] у травні [[1941]], за ініціативою [[СРСР|радянського]] [[диктатор]]а [[Сталін|Йосипа Сталіна]].
'''«Справа авіаторів 1941 року»''' — [[Сталінські репресії|репресії]] проти вищого та середнього командного складу [[ВПС СРСР|Військово-повітряних сил]] та [[керівник]]ів [[Авіаційна промисловість|авіаційної промисловості]] [[СРСР]]. Розпочаті [[НКВС]] у травні [[1941]], за ініціативою [[СРСР|радянського]] [[диктатор]]а [[Сталін|Йосипа Сталіна]].


== Передумови ==
== Передумови ==
Рядок 6: Рядок 6:
Існує декілька версій виникнення у [[1941 у авіації|1941 році]] так званої «Справи авіаторів».
Існує декілька версій виникнення у [[1941 у авіації|1941 році]] так званої «Справи авіаторів».


Перша версія, котру більшість дослідників вважають домінуючою&nbsp;— це підвищена аварійність в частинах радянських ВПС. Головною причиною вказується: падіння дісципліни льотного та технічного складу (відсутність контролю з боку командирів за підлеглими та станом матеріальної частини, [[шкідництво]] та змова, пияцтво тощо) та невиконання розпоряджень вищого політичного та військового керівництва. 19 червня 1941 з'являється наказ наркома оборони СРСР за №&nbsp;0042, про недоліки маскування аеродромів і найважливіших військових об'єктів, прорахунки у бойовий підготовці та стан дісципліни (аналогічні накази видавалися НКО і раніше). Друга причина&nbsp;— колосальні втрати [[Військова авіація|бойових літаків]] в перші дні [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]]<ref name=" ВПК 1">[http://vpk-news.ru/articles/5865 «Неужели „без вины виноватые“?» О.&nbsp;Б.&nbsp;Широкорад, «ВПК»]</ref>.
Перша версія, котру більшість дослідників вважають домінуючою&nbsp;— це підвищена аварійність в частинах [[ВПС СРСР|радянських ВПС]]. Головною причиною вказується: падіння дисципліни льотного та технічного складу (відсутність контролю з боку командирів за підлеглими та станом матеріальної частини, [[шкідництво]] та змова, пияцтво тощо) та невиконання розпоряджень вищого політичного та військового керівництва. 19 червня 1941 з'являється наказ [[Нарком оборони СРСР|наркома оборони СРСР]] за №&nbsp;0042, про недоліки маскування аеродромів і найважливіших військових об'єктів, прорахунки у бойовий підготовці та стан дисципліни (аналогічні накази видавалися [[НКО]] і раніше). Друга причина&nbsp;— колосальні втрати [[Військова авіація|бойових літаків]] в перші дні [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]]<ref name=" ВПК 1">{{Cite web |url=http://vpk-news.ru/articles/5865 |title=«Неужели „без вины виноватые“?» О. Б. Широкорад, «ВПК» |accessdate=15 грудня 2016 |archive-date=30 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161230132833/http://vpk-news.ru/articles/5865 }}</ref>.


Проте Марк Солонін, російський дослідник і публіцист, котрий спеціалізується на історії авіації, у своїй книзі «На мирно сплячих аеродромах…» ({{lang-ru|«На мирно спящих аэродромах…»}}) стверджує, що обидві версії не були підставою для репресій<ref>Частина 3. Війна; Глава 19. Право на життя ({{lang-ru|Часть 3. Война; Глава 19. Право на жизнь}})</ref>. Перша причина, що пов'язана з аварійністю в стройових частинах ВПС, на думку автора, є недолугою тому, що втрати пілотів і літаків від аварій не перевищували норми для того часу. Друга&nbsp;— заперечується через те, що арешти авіаторів і слідство, почалися задовго до початку війни<ref name="На мирно спящ">[http://www.urantia-s.com/library/solonin-peace_sleep-1 Солонин М. С. «На мирно спящих аэродромах…»]</ref>. Солонін пише: {{comment|«Навіть на тлі|Мовою оригіналу: «Даже на фоне других абсурдных и кровавых деяний сталинского режима так называемое дело авиаторов поражает своей иррациональностью»}} інших абсурдних і кривавих діянь сталінського режиму, так звана «Справа авіаторів» вражає своєю ірраціональністю".
Проте Марк Солонін, російський дослідник і публіцист, котрий спеціалізується на історії авіації, у своїй книзі «На мирно сплячих аеродромах…» ({{lang-ru|«На мирно спящих аэродромах…»}}) стверджує, що обидві версії не були підставою для репресій<ref>Частина 3. Війна; Глава 19. Право на життя ({{lang-ru|Часть 3. Война; Глава 19. Право на жизнь}})</ref>. Перша причина, що пов'язана з аварійністю в стройових частинах ВПС, на думку автора, є недолугою тому, що втрати пілотів і літаків від аварій не перевищували норми для того часу. Друга&nbsp;— заперечується через те, що арешти авіаторів і слідство, почалися задовго до початку війни<ref name="На мирно спящ">[http://www.urantia-s.com/library/solonin-peace_sleep-1 Солонин М. С. «На мирно спящих аэродромах…»]</ref>. Солонін пише: {{comment|«Навіть на тлі|Мовою оригіналу: «Даже на фоне других абсурдных и кровавых деяний сталинского режима так называемое дело авиаторов поражает своей иррациональностью»}} інших абсурдних і кривавих діянь сталінського режиму, так звана «Справа авіаторів» вражає своєю ірраціональністю".


Одночасно зі «Справою авіаторів», розкручувався великий процес про «антирадянську змову» в Головному [[артилерія|артилерійському]] управлінні [[РСЧА]], [[Народний комісаріат|наркоматах]] боєприпасів (перші арешти тут проведено ще восени 1940) та озброєнь СРСР. Були заарештовані та розстріляні: заступник начальника Головного управління, генерал-майор Г.&nbsp;К.&nbsp;Савченко (1901&nbsp;— 28 жовтня 1941) та його заступники, багато [[Конструктор (професія)|конструкторів]] [[Артилерійська система|артилерійських систем]]. 30 травня заарештовано наркома боєприпасів І.&nbsp;П.&nbsp;Сергєєва, його заступника А.&nbsp;К.&nbsp;Ходякова та багатьох інших. 7 червня 1941 заарештовано наркома озброєнь [[Ванников Борис Львович|Б.&nbsp;Л.&nbsp;Ванникова]] (один з небагатьох, хто пережив ці репресії, майбутній керівник [[Радянський атомний проект|радянського атомного проекту]]).
Одночасно зі «Справою авіаторів», розкручувався великий процес про «антирадянську змову» в Головному [[артилерія|артилерійському]] управлінні [[РСЧА]], [[Народний комісаріат|наркоматах]] боєприпасів (перші арешти тут проведено ще восени 1940) та озброєнь СРСР. Були заарештовані та розстріляні: заступник начальника Головного управління, генерал-майор [[Савченко Георгій Кузьмич|Г.&nbsp;К.&nbsp;Савченко]] (1901&nbsp;— 28 жовтня 1941) та його заступники, багато [[Конструктор (професія)|конструкторів]] [[Артилерійська система|артилерійських систем]]. 30 травня заарештовано наркома боєприпасів І.&nbsp;П.&nbsp;Сергєєва, його заступника А.&nbsp;К.&nbsp;Ходякова та багатьох інших. 7 червня 1941 заарештовано наркома озброєнь [[Ванников Борис Львович|Б.&nbsp;Л.&nbsp;Ванникова]] (один з небагатьох, хто пережив ці репресії, майбутній керівник [[Радянський атомний проект|радянського атомного проекту]]).


== Перебіг подій ==
== Перебіг подій ==
9 квітня 1941 [[Політбюро ЦК КПРС|Політбюро ЦК ВКП(б)]] і [[РНК]] СРСР приймає постанову «Щодо аварій та катастроф в авіації Червоної Армії» ({{lang-ru|«Об авариях и катастрофах в авиации Красной Армии»}}). 6 травня 1941 Політбюро прийняло постанову про відсторонення від посади начальника [[НДІ]] ВПС О.&nbsp;І.&nbsp;Філіна (18 січня 1903&nbsp;— 23 лютого 1942) {{#tag: ref|Попередній начальник інституту комбриг М.М. Бажанов (1898—15 вересня 1938) був розстріляний у 1938<ref name="bessmertnybarak">[http://bessmertnybarak.ru/Bazhanov_Nikolay_Nikolaevich/%7c/ Бессмертный барак]</ref>|group="Вин."}}.
9 квітня 1941 [[Політбюро ЦК КПРС|Політбюро ЦК ВКП(б)]] і [[РНК]] СРСР приймає постанову «Щодо аварій та катастроф в авіації Червоної Армії» ({{lang-ru|«Об авариях и катастрофах в авиации Красной Армии»}}). 6 травня 1941 Політбюро прийняло постанову про відсторонення від посади начальника [[НДІ]] ВПС О.&nbsp;І.&nbsp;Філіна (18 січня 1903&nbsp;— 23 лютого 1942) {{#tag: ref|Попередній начальник інституту комбриг М.М. Бажанов (1898—15 вересня 1938) був розстріляний у 1938<ref name="bessmertnybarak">[http://bessmertnybarak.ru/Bazhanov_Nikolay_Nikolaevich/%7c/ Бессмертный барак]</ref>|group="Вин."}}.


Перший [[арешт]], який слід віднести до «Справи авіаторів», стався 18 травня 1941, тоді було заґратовано начальника Науково-випробувального полігону авіаційного озброєння ВПС, [[полковник]]а Г.&nbsp;М.&nbsp;Шевченка (*1894, член ВКП (б) з 1926). 23 травня заарештували і Філіна<ref name="testpilot">[http://testpilot.ru/base/2010/04/filin-a-i/ testpilot]</ref> (27 травня, вийшла Постанова [[РНК]] про НДІ ВПС, а 31 травня наказ [[Народний комісаріат оборони СРСР|Наркомату оборони]], про передачу начальника НДІ ВПС суду військового [[трибунал]]у).
Перший [[арешт]], який слід віднести до «Справи авіаторів», стався 18 травня 1941, тоді було заґратовано начальника Науково-випробувального полігону авіаційного озброєння ВПС, [[полковник]]а Г.&nbsp;М.&nbsp;Шевченка ({{н}} 1894, член ВКП (б) з 1926). 23 травня заарештували і Філіна<ref name="testpilot">{{Cite web |url=http://testpilot.ru/base/2010/04/filin-a-i/ |title=testpilot |accessdate=15 грудня 2016 |archive-date=14 січня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170114024756/http://testpilot.ru/base/2010/04/filin-a-i/ }}</ref> (27 травня, вийшла Постанова [[РНК]] про НДІ ВПС, а 31 травня наказ [[Народний комісаріат оборони СРСР|Наркомату оборони]], про передачу начальника НДІ ВПС суду військового [[трибунал]]у).


Далі заарештовані:
Далі заарештовані:
* 30 травня&nbsp;— помічник командувача ВПС [[Орловський військовий округ|Орловського ВО]] [[Шахт Ернст Генріхович|Е.&nbsp;Г.&nbsp;Шахт]] (*1904, член ВКП (б) з 1926)
* 30 травня&nbsp;— помічник командувача ВПС [[Орловський військовий округ|Орловського ВО]] [[Шахт Ернст Генріхович|Е.&nbsp;Г.&nbsp;Шахт]] ({{н}} 1904, член ВКП (б) з 1926)
* 31 травня&nbsp;— командувач ВПС [[Московський військовий округ|Московського ВО]], генерал-лейтенант авіації [[Пумпур Петро Іванович|П.&nbsp;І.&nbsp; Пумпур]] (раніше&nbsp;— начальник Управління бойової підготовки ВПС РСЧА; *1900, член ВКП (б) з 1919)
* 31 травня&nbsp;— командувач ВПС [[Московський військовий округ|Московського ВО]], генерал-лейтенант авіації [[Пумпур Петро Іванович|П.&nbsp;І.&nbsp; Пумпур]] (раніше&nbsp;— начальник Управління бойової підготовки ВПС РСЧА; *1900, член ВКП (б) з 1919)
* 1 червня&nbsp;— помічник генерал-інспектора ВПС Червоної армії, [[комдив]] М.&nbsp;М.&nbsp;Васильченко (*1896, член ВКП (б) з 1918)
* 1 червня&nbsp;— помічник генерал-інспектора ВПС Червоної армії, [[комдив]] М.&nbsp;М.&nbsp;Васильченко ({{н}} 1896, член ВКП (б) з 1918)
* 4 червня
* 4 червня
** заступник начальника штабу ВПС РККА, генерал-майор авіації П.&nbsp;П.&nbsp;Юсупов (*1894, безпартійний)
** заступник начальника штабу ВПС РККА, генерал-майор авіації П.&nbsp;П.&nbsp;Юсупов ({{н}} 1894, безпартійний)
** начальник відділу Науково-випробувального полігону авіаційного озброєння ВПС: С.&nbsp;Г.&nbsp;Онисько (*1903, член ВКП (б) з 1923)
** начальник відділу Науково-випробувального полігону авіаційного озброєння ВПС: С.&nbsp;Г.&nbsp;Онисько ({{н}} 1903, член ВКП (б) з 1923)
** начальник відділу цього ж полігону, [[Інженерні війська|військовий інженер]] 1-го рангу В.&nbsp;Я.&nbsp;Цилов (*1896, член ВКП (б) з 1918)
** начальник відділу цього ж полігону, [[Інженерні війська|військовий інженер]] 1-го рангу В.&nbsp;Я.&nbsp;Цилов ({{н}} 1896, член ВКП (б) з 1918)
* 7 червня
* 7 червня
** начальник Управління [[ППО]] СРСР генерал-полковник [[Штерн Григорій Михайлович|Г.&nbsp;М.&nbsp;Штерн]] (*1900, член ВКП (б) з 1919)
** начальник Управління [[ППО]] СРСР генерал-полковник [[Штерн Григорій Михайлович|Г.&nbsp;М.&nbsp;Штерн]] ({{н}} 1900, член ВКП (б) з 1919)
** заступник командувача ВПС [[Ленінградський військовий округ|Ленінградського ВО]], генерал-майор авіації А.&nbsp;А.&nbsp;Лєвін (*1896)
** заступник командувача ВПС [[Ленінградський військовий округ|Ленінградського ВО]], генерал-майор авіації А.&nbsp;А.&nbsp;Лєвін ({{н}} 1896)
* 8 червня &nbsp;— помічник начальника [[Генеральний штаб|Генерального штабу]] РККА по авіації, генерал-лейтенант авіації [[Смушкевич Яків Володимирович|Я.&nbsp;В.&nbsp;Смушкевич]]
* 8 червня &nbsp;— помічник начальника [[Генеральний штаб|Генерального штабу]] РККА по авіації, генерал-лейтенант авіації Я.&nbsp;В.&nbsp;Смушкевич
* 9 червня&nbsp;— генерал-полковник О.&nbsp;Д.&nbsp;Локтіонов (*1893, [[штабс-капітан]] ще старої [[Російська імператорська армія|російської армії]], член ВКП (б) з 1921. У 1937—1940 Головком ВПС РККА, заступник наркома оборони СРСР, член ЦК ВКП (б), член Головної Військової Ради, командувач [[Прибалтійський військовий округ|Прибалтійським особливим військовим округом]] до лютого 1941. Остання посада перед арештом&nbsp;— «в розпорядженні НКО». Нагороджено двома [[Орден Червоного Прапора|орденами Червоного Прапора]], [[Орден Червоної Зірки|орденом Червоної Зірки]])
* 9 червня&nbsp;— генерал-полковник [[Локтіонов Олександр Дмитрович|О.&nbsp;Д.&nbsp;Локтіонов]] ({{н}} 1893, [[штабс-капітан]] ще старої [[Російська імператорська армія|російської армії]], член ВКП (б) з 1921. У 1937—1940 Головком ВПС РККА, заступник наркома оборони СРСР, член ЦК ВКП (б), член Головної Військової Ради, командувач [[Прибалтійський військовий округ|Прибалтійським особливим військовим округом]] до лютого 1941. Остання посада перед арештом&nbsp;— «в розпорядженні НКО». Нагороджено двома [[Орден Червоного Прапора|орденами Червоного Прапора]], [[Орден Червоної Зірки|орденом Червоної Зірки]])
* 17 червня&nbsp;— командувач ВПС [[Далекосхідний фронт|Далекосхідного фронту]], генерал-лейтенант авіації К.&nbsp;М.&nbsp;Гусєв (*1906, член ВКП (б) з 1930 командувач ВПС Білоруського ОВО)
* 17 червня&nbsp;— командувач ВПС [[Далекосхідний фронт|Далекосхідного фронту]], генерал-лейтенант авіації К.&nbsp;М.&nbsp;Гусєв ({{н}} 1906, член ВКП (б) з 1930 командувач ВПС [[Білоруський військовий округ|Білоруського ОВО]])
* 19 червня&nbsp;— помічник командувача ВПС [[Приволзький військовий округ|Приволзького ВО]], генерал-лейтенант авіації П.&nbsp;А.&nbsp;Алексєєв (раніше начальник Головного управління авіаційного постачання РСЧА; *1888, член ВКП (б) з 1920)
* 19 червня&nbsp;— помічник командувача ВПС [[Приволзький військовий округ|Приволзького ВО]], генерал-лейтенант авіації П.&nbsp;А.&nbsp;Алексєєв (раніше начальник Головного управління авіаційного постачання РСЧА; *1888, член ВКП (б) з 1920)


Репресії не зупинилися і з початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], подальші арешти відбувалися:
Репресії не зупинилися і з початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], подальші арешти відбувалися:
* 24 червня
* 24 червня
** колишній головком ВПС РККА, генерал-лейтенант авіації [[Ричагов Павло Васильович|П.&nbsp;В.&nbsp;Ричагов]] (*1911, від серпня 1940 по 9 квітня 1941&nbsp;— головком ВПС РККА)
** колишній головком ВПС РККА, генерал-лейтенант авіації [[Ричагов Павло Васильович|П.&nbsp;В.&nbsp;Ричагов]] ({{н}} 1911, від серпня 1940 по 9 квітня 1941&nbsp;— головком ВПС РККА)
** командувач ВПС [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного фронту]], генерал-лейтенант авіації Є.&nbsp;С.&nbsp;Птухін (*1902, член ВКП (б) з 1918)<ref name="airaces">[http://airaces.narod.ru/spane/ptuhin_e.htm «Красные Соколы»]</ref>
** командувач ВПС [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного фронту]], генерал-лейтенант авіації Є.&nbsp;С.&nbsp;Птухін ({{н}} 1902, член ВКП (б) з 1918)<ref name="airaces">{{Cite web |url=http://airaces.narod.ru/spane/ptuhin_e.htm |title=«Красные Соколы» |accessdate=15 грудня 2016 |archive-date=23 березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170323192803/http://airaces.narod.ru/spane/ptuhin_e.htm }}</ref>
* 26 червня
* 26 червня
** командувач ВПС [[Північно-Західний фронт (Друга світова війна)|Північно-Західного фронту]] генерал-майор авіації А.&nbsp;П.&nbsp;Іонов (*1894, член ВКП (б) з 1938)
** командувач ВПС [[Північно-Західний фронт (Друга світова війна)|Північно-Західного фронту]] генерал-майор авіації А.&nbsp;П.&nbsp;Іонов ({{н}} 1894, член ВКП (б) з 1938)
** заступник командира авіаполку особливого призначення, майор М.&nbsp;П.&nbsp;Нестеренко (*1910, дружина Павла Ричагова, розстріляна разом з чоловіком 28 жовтня 1941 у селищі Барбиш)<ref name="museumdom">[http://museumdom.narod.ru/bio10/nesterenko.html Музей «Дом на Набережной»]</ref>
** заступник командира авіаполку особливого призначення, майор М.&nbsp;П.&nbsp;Нестеренко ({{н}} 1910, дружина Павла Ричагова, розстріляна разом з чоловіком 28 жовтня 1941 у селищі Барбиш)<ref name="museumdom">{{Cite web |url=http://museumdom.narod.ru/bio10/nesterenko.html |title=Музей «Дом на Набережной» |accessdate=15 грудня 2016 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305011135/http://museumdom.narod.ru/bio10/nesterenko.html }}</ref>
[[Файл:Red Army purge 1941.jpg|міні|праворуч|230пкс|Заголовна сторінка «розстрільного» списку з ім'ям Є.&nbsp;С.&nbsp;Птухіна і накладеної особистою резолюцією Й.&nbsp;В.&nbsp;Сталіна: "Розстріляти всіх названих у записці {{comment| Й. Ст.»|Йосип Сталін}}]]
[[Файл:Red Army purge 1941.jpg|міні|праворуч|230пкс|Заголовна сторінка «розстрільного» списку з ім'ям Є.&nbsp;С.&nbsp;Птухіна і накладеної особистою резолюцією Й.&nbsp;В.&nbsp;Сталіна: "Розстріляти всіх названих у записці {{comment| Й. Ст.»|Йосип Сталін}}]]
* 27 червня
* 27 червня
** начальник штабу ВПС РККА, генерал-майор авіації П.&nbsp;С.&nbsp;Володін (*1901, з 11 квітня 1941 і по день арешту начальник штабу ВПС РККА. Перший раз Володіна, на той момент начальника штабу ВПС [[1-ша Червонопрапорна армія (СРСР)|1-ї Червонопрапорної армії]], заарештували у 1938, у 1939 випустили на волю)
** начальник штабу ВПС РККА, генерал-майор авіації П.&nbsp;С.&nbsp;Володін ({{н}} 1901, з 11 квітня 1941 і по день арешту начальник штабу ВПС РККА. Перший раз Володіна, на той момент начальника штабу ВПС [[1-ша Червонопрапорна армія (СРСР)|1-ї Червонопрапорної армії]], заарештували у 1938, у 1939 випустили на волю)
** командувач ВПС 7-ї армії ([[Карелія]]), генерал-лейтенант авіації І.&nbsp;Й.&nbsp;Проскуров (*1907, раніше помічник головкому ВПС по [[Авіація далекої дії|авіації далекої дії]], член ВКП (б) з 1927)
** командувач ВПС 7-ї армії ([[Карелія]]), генерал-лейтенант авіації [[Проскуров Іван Йосипович|І.&nbsp;Й.&nbsp;Проскуров]] ({{н}} 1907, раніше помічник головкому ВПС по [[Авіація далекої дії|авіації далекої дії]], член ВКП (б) з 1927)
* 28 червня начальник [[Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна|Військової академії командного і штурманського складу ВПС]], генерал-лейтенант авіації Ф.&nbsp;К.&nbsp;Арженухин (*1902, член ВКП(б) з 1922)<ref name="ВПК">[http://vpk-news.ru/articles/6767 «Дело авиаторов» М.&nbsp;С.&nbsp;Солонін, «ВПК»]</ref>
* 28 червня начальник [[Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна|Військової академії командного і штурманського складу ВПС]], генерал-лейтенант авіації Ф.&nbsp;К.&nbsp;Арженухін ({{н}} 1902, член ВКП(б) з 1922)<ref name="ВПК">{{Cite web |url=http://vpk-news.ru/articles/6767 |title=«Дело авиаторов» М. С. Солонін, «ВПК» |accessdate=15 грудня 2016 |archive-date=10 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161110005133/http://vpk-news.ru/articles/6767 }}</ref>
* 8 липня&nbsp;— командувач ВПС [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західного фронту]], генерал-майор авіації А.&nbsp;І.&nbsp;Таюрський (*1900, заступник командувача ВПС Західного фронту, після загибелі 22 червня командувача ВПС фронту Копєця І. І.{{#tag: ref|''Копєц Іван Іванович'' ({{lang-ru|Копец Иван Иванович}}; 19 вересня 1908&nbsp;— 22 червня 1941)&nbsp;— [[льотчик]]-[[винищувач]], [[генерал-майор]] авіації, командувач [[ВПС СРСР|ВПС]] Західного Особливого військового округу на початку [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]]. [[Герой Радянського Союзу]] (нагородження №&nbsp;16) за [[Громадянська війна в Іспанії|повітряні бої у Іспанії]]. Дізнавшись про втрати авіації округу, протягом першого дня війни, застрелився<ref name="warheroes">[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=1058 warheroes]</ref>. За іншою версією, застрелився або був застрелений співробітниками [[НКВД|НКДБ]] при спробі арешту<ref name="ВПК"/>. Проте у його особистій справі зазначено: «23.7.1941 року покінчив життя самогубством. Кодограма УК №&nbsp;0239 від 24.3.42 р.» ({{lang-ru|«23.7.1941 года покончил жизнь самоубийством. Кодограмма УК №&nbsp;0239 от 24.3.42 г.»}}), а у наказі Головного управління кадрів №&nbsp;0294 від 20 грудня 1946&nbsp;— «Колишній командувач ВПС ЗахОВО генерал-майор авіації Копєц І. І. виключений зі списків Збройних Сил як покінчивший життя самогубством 23 липня 1941 року» ({{lang-ru|«Бывший командующий ВВС ЗапОВО генерал-майор авиации Копец И.И. исключается из списков Вооруженных Сил как покончивший жизнь самоубийством 23 июля 1941 года»}})<ref name="belvpo.com">[http://www.belvpo.com/ru/212.html belvpo.com]</ref>|group="Вин."}} став до виконання його обов'язків; член ВКП(б) з 1926)
* 8 липня&nbsp;— командувач ВПС [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західного фронту]], генерал-майор авіації А.&nbsp;І.&nbsp;Таюрський ({{н}} 1900, заступник командувача ВПС Західного фронту, після загибелі 22 червня командувача ВПС фронту [[Копець Іван Іванович|Копеця І. І.]]{{#tag: ref|''Копець Іван Іванович'' ({{lang-ru|Копец Иван Иванович}}; 19 вересня 1908&nbsp;— 22 червня 1941)&nbsp;— [[льотчик]]-[[винищувач]], [[генерал-майор]] авіації, командувач [[ВПС СРСР|ВПС]] Західного Особливого військового округу на початку [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]]. [[Герой Радянського Союзу]] (нагородження №&nbsp;16) за [[Громадянська війна в Іспанії|повітряні бої у Іспанії]]. Дізнавшись про втрати авіації округу, протягом першого дня війни, застрелився<ref name="warheroes">[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=1058 warheroes]</ref>. За іншою версією, застрелився або був застрелений співробітниками [[НКВД|НКДБ]] при спробі арешту<ref name="ВПК"/>. Проте у його особистій справі зазначено: «23.7.1941 року покінчив життя самогубством. Кодограма УК №&nbsp;0239 від 24.3.42 р.» ({{lang-ru|«23.7.1941 года покончил жизнь самоубийством. Кодограмма УК №&nbsp;0239 от 24.3.42 г.»}}), а у наказі Головного управління кадрів №&nbsp;0294 від 20 грудня 1946&nbsp;— «Колишній командувач ВПС ЗахОВО генерал-майор авіації Копець І. І. виключений зі списків Збройних Сил як такий, що покінчив життя самогубством 23 липня 1941 року» ({{lang-ru|«Бывший командующий ВВС ЗапОВО генерал-майор авиации Копец И.И. исключается из списков Вооруженных Сил как покончивший жизнь самоубийством 23 июля 1941 года»}})<ref name="belvpo.com">{{Cite web |url=http://www.belvpo.com/ru/212.html |title=belvpo.com |accessdate=2016-12-15 |archive-date=2016-12-20 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161220164040/http://www.belvpo.com/ru/212.html }}</ref>|group="Вин."}} став до виконання його обов'язків; член ВКП(б) з 1926)
* 12 липня&nbsp;— начальник штабу ВПС Південно-Західного фронту, генерал-майор авіації Н.&nbsp;А.&nbsp;Ласкин (*1894, безпартійний).
* 12 липня&nbsp;— начальник штабу ВПС [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного фронту]], генерал-майор авіації М.&nbsp;О.&nbsp;Ласкін ({{н}} 1894, безпартійний).


Були ще й десятки інших [[командир]]ів, [[інженер]]ів, [[Керівник|управлінців]], арештовані та страченіі в рамках «Справи авіаторів». У звинуваченнях, висунутих заарештованим, відсутні факти, документи або реальні події, а також [[Мотивація|мотиви]] вчинення злочину і спільникі на стороні супротивника, яким обвинувачені мали передавали секретні відомості. Немає нічого, окрім шаблонних фраз: «… викривається як учасник антирадянського військової змови показами…». Слідчими було переписано звинувачення часів [[Великий терор|1937–1938]] в участі у [[Ліва опозиція в РКП (б) і ВКП (б)|«Троцькістсько-терористичної змові»]], а в числі свідків звинувачення, присутні особи, що вже декілька років тому розстріляні<ref name="На мирно спящ"/>.
Були ще й десятки інших [[командир]]ів, [[інженер]]ів, [[Керівник|управлінців]], арештовані та страчені в рамках «Справи авіаторів». У звинуваченнях, висунутих заарештованим, відсутні факти, документи або реальні події, а також [[Мотивація|мотиви]] вчинення злочину і спільникі на стороні супротивника, яким обвинувачені мали передавали секретні відомості. Немає нічого, окрім шаблонних фраз: «… викривається як учасник антирадянського військової змови показами…». Слідчими було переписано звинувачення часів [[Великий терор|1937–1938]] в участі у [[Ліва опозиція в РКП (б) і ВКП (б)|«Троцькістсько-терористичної змові»]], а в числі свідків звинувачення, присутні особи, що вже декілька років тому розстріляні<ref name="На мирно спящ"/>.
Всіх, кого не було закатовано під час слідства і дожив до вироку, стратили. 28 жовтня 1941 було розстріляно у селищі Барбиш [[Самарська область|Куйбишевської області]], на спецділянці Управління НКВС СРСР по Куйбишевській області: Локтіонова, Штерна, Арженухіна, Ричагова, разом з дружиною, Смушкевича, Проскурова, Савченко, Володіна та інших, всього 25 чоловік, включаючи і звинувачених по іншим справам{{#tag: ref|В інтернеті зустрічаються твердження, що страта відбулася в [[яр]]у за [[Бариш (місто)|Бариською]] [[залізнична станція|залізничною станцією]] Бариського району [[Ульяновська область|Ульяновської області]], що межує на сході з Куйбишевською областю<ref name="ulpressa">[http://ulpressa.ru/2010/05/07/article116405/ ulpressa]</ref>|group="Вин."}}.
Всіх, кого не було закатовано під час слідства і дожив до вироку, стратили. 28 жовтня 1941 було розстріляно у селищі Барбиш [[Самарська область|Куйбишевської області]], на спецділянці Управління НКВС СРСР по Куйбишевській області: Локтіонова, Штерна, Арженухіна, Ричагова, разом з дружиною, Смушкевича, Проскурова, Савченко, Володіна та інших, всього 25 чоловік, включаючи і звинувачених по іншим справам{{#tag: ref|В інтернеті зустрічаються твердження, що страта відбулася в [[яр]]у за [[Бариш (місто)|Бариською]] [[залізнична станція|залізничною станцією]] Бариського району [[Ульяновська область|Ульяновської області]], що межує на сході з Куйбишевською областю<ref name="ulpressa">[http://ulpressa.ru/2010/05/07/article116405/ ulpressa]</ref>|group="Вин."}}.


Рядок 72: Рядок 72:


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Справа авіаторів|Справа авіаторів 1946 року]]
* [[Справа авіаторів 1946 року]]
* [[Справа лікарів]]
* [[Справа лікарів]]
* [[Шарашка]]
* [[Шарашка]]
Рядок 79: Рядок 79:
{{External media
{{External media
|image1=[http://ic.pics.livejournal.com/ged_aged/65335079/357176/357176_900.jpg Розпорядження НКВС стосовно розстрілу 28 жовтня 1941]
|image1=[http://ic.pics.livejournal.com/ged_aged/65335079/357176/357176_900.jpg Розпорядження НКВС стосовно розстрілу 28 жовтня 1941]
|image2=[http://airaces.narod.ru/spane/kopez3.jpg Копєц І.І.]
|image2=[http://airaces.narod.ru/spane/kopez3.jpg Копець І.І.]
|image3=[http://gulagmuseum.org/getImage.do?object=75131267 Пам'ятник розстріляним під Куйбишевим (зараз Самара)]
|image3=[http://gulagmuseum.org/getImage.do?object=75131267 Пам'ятник розстріляним під Куйбишевим (зараз Самара)]
}}
}}
Рядок 87: Рядок 87:


=== Джерела з інтернету та література ===
=== Джерела з інтернету та література ===
* [http://www.vkonline.ru/article/10422.html «Волжская коммуна»]
* [http://www.vkonline.ru/article/10422.html «Волжская коммуна»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190308213847/http://www.vkonline.ru/article/10422.html |date=8 березня 2019 }}
* [http://rkka.ru/handbook/personal/945.htm rkka.ru]
* [http://rkka.ru/handbook/personal/945.htm rkka.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100114174811/http://rkka.ru/handbook/personal/945.htm |date=14 січня 2010 }}
* [http://forum.mozohin.ru/index.php?topic=305.10;wap2 forum.mozohin.ru]
* [http://forum.mozohin.ru/index.php?topic=305.10;wap2 forum.mozohin.ru]
* [http://stalin.memo.ru/images/intro.htm Сталинские списки]
* [http://stalin.memo.ru/images/intro.htm Сталинские списки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110131012740/http://stalin.memo.ru/images/intro.htm |date=31 січня 2011 }}
* [http://maxpark.com/community/14/content/3764101 Макспарк]
* [http://maxpark.com/community/14/content/3764101 Макспарк] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170510004942/http://maxpark.com/community/14/content/3764101 |date=10 травня 2017 }}
* [http://airaces.narod.ru/spane/kopez.htm Красные соколы. Советские летчики 1936—1953]
* [http://airaces.narod.ru/spane/kopez.htm Красные соколы. Советские летчики 1936—1953] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200815110714/http://airaces.narod.ru/spane/kopez.htm |date=15 серпня 2020 }}
* {{книга
* {{книга
|автор = Солонин М.С.
|автор = Солонин М.С.
Рядок 121: Рядок 121:
{{Роки у авіації}}
{{Роки у авіації}}


[[Категорія:Політичні репресії]]
[[Категорія:Сталінські репресії]]
[[Категорія:Сталінські репресії]]
[[Категорія:Репресовані по Справі авіаторів 1941 року]]
[[Категорія:Репресовані по Справі авіаторів 1941 року]]
[[Категорія:Винищення в'язнів НКВС у Другу світову війну]]
[[Категорія:Політичні судові процеси в СРСР]]
[[Категорія:Політичні судові процеси в СРСР]]
[[Категорія:Військово-повітряні сили СРСР]]
[[Категорія:Військово-повітряні сили СРСР]]
[[Категорія:Авіація]]
[[Категорія:Історія авіації]]
[[Категорія:1941 в авіації]]
[[Категорія:1941 в авіації]]
[[Категорія:1940-ві]]

Поточна версія на 13:58, 22 лютого 2023

«Справа авіаторів 1941 року» — репресії проти вищого та середнього командного складу Військово-повітряних сил та керівників авіаційної промисловості СРСР. Розпочаті НКВС у травні 1941, за ініціативою радянського диктатора Йосипа Сталіна.

Передумови

[ред. | ред. код]
1941 рік, колосальні втрати бойових літаків радянськими ВПС. Пружанський аеродром, червень

Існує декілька версій виникнення у 1941 році так званої «Справи авіаторів».

Перша версія, котру більшість дослідників вважають домінуючою — це підвищена аварійність в частинах радянських ВПС. Головною причиною вказується: падіння дисципліни льотного та технічного складу (відсутність контролю з боку командирів за підлеглими та станом матеріальної частини, шкідництво та змова, пияцтво тощо) та невиконання розпоряджень вищого політичного та військового керівництва. 19 червня 1941 з'являється наказ наркома оборони СРСР за № 0042, про недоліки маскування аеродромів і найважливіших військових об'єктів, прорахунки у бойовий підготовці та стан дисципліни (аналогічні накази видавалися НКО і раніше). Друга причина — колосальні втрати бойових літаків в перші дні німецько-радянської війни[1].

Проте Марк Солонін, російський дослідник і публіцист, котрий спеціалізується на історії авіації, у своїй книзі «На мирно сплячих аеродромах…» (рос. «На мирно спящих аэродромах…») стверджує, що обидві версії не були підставою для репресій[2]. Перша причина, що пов'язана з аварійністю в стройових частинах ВПС, на думку автора, є недолугою тому, що втрати пілотів і літаків від аварій не перевищували норми для того часу. Друга — заперечується через те, що арешти авіаторів і слідство, почалися задовго до початку війни[3]. Солонін пише: «Навіть на тлі інших абсурдних і кривавих діянь сталінського режиму, так звана «Справа авіаторів» вражає своєю ірраціональністю".

Одночасно зі «Справою авіаторів», розкручувався великий процес про «антирадянську змову» в Головному артилерійському управлінні РСЧА, наркоматах боєприпасів (перші арешти тут проведено ще восени 1940) та озброєнь СРСР. Були заарештовані та розстріляні: заступник начальника Головного управління, генерал-майор Г. К. Савченко (1901 — 28 жовтня 1941) та його заступники, багато конструкторів артилерійських систем. 30 травня заарештовано наркома боєприпасів І. П. Сергєєва, його заступника А. К. Ходякова та багатьох інших. 7 червня 1941 заарештовано наркома озброєнь Б. Л. Ванникова (один з небагатьох, хто пережив ці репресії, майбутній керівник радянського атомного проекту).

Перебіг подій

[ред. | ред. код]

9 квітня 1941 Політбюро ЦК ВКП(б) і РНК СРСР приймає постанову «Щодо аварій та катастроф в авіації Червоної Армії» (рос. «Об авариях и катастрофах в авиации Красной Армии»). 6 травня 1941 Політбюро прийняло постанову про відсторонення від посади начальника НДІ ВПС О. І. Філіна (18 січня 1903 — 23 лютого 1942) [Вин. 1].

Перший арешт, який слід віднести до «Справи авіаторів», стався 18 травня 1941, тоді було заґратовано начальника Науково-випробувального полігону авіаційного озброєння ВПС, полковника Г. М. Шевченка (нар. 1894, член ВКП (б) з 1926). 23 травня заарештували і Філіна[5] (27 травня, вийшла Постанова РНК про НДІ ВПС, а 31 травня наказ Наркомату оборони, про передачу начальника НДІ ВПС суду військового трибуналу).

Далі заарештовані:

  • 30 травня — помічник командувача ВПС Орловського ВО Е. Г. Шахт (нар. 1904, член ВКП (б) з 1926)
  • 31 травня — командувач ВПС Московського ВО, генерал-лейтенант авіації П. І.  Пумпур (раніше — начальник Управління бойової підготовки ВПС РСЧА; *1900, член ВКП (б) з 1919)
  • 1 червня — помічник генерал-інспектора ВПС Червоної армії, комдив М. М. Васильченко (нар. 1896, член ВКП (б) з 1918)
  • 4 червня
    • заступник начальника штабу ВПС РККА, генерал-майор авіації П. П. Юсупов (нар. 1894, безпартійний)
    • начальник відділу Науково-випробувального полігону авіаційного озброєння ВПС: С. Г. Онисько (нар. 1903, член ВКП (б) з 1923)
    • начальник відділу цього ж полігону, військовий інженер 1-го рангу В. Я. Цилов (нар. 1896, член ВКП (б) з 1918)
  • 7 червня
    • начальник Управління ППО СРСР генерал-полковник Г. М. Штерн (нар. 1900, член ВКП (б) з 1919)
    • заступник командувача ВПС Ленінградського ВО, генерал-майор авіації А. А. Лєвін (нар. 1896)
  • 8 червня  — помічник начальника Генерального штабу РККА по авіації, генерал-лейтенант авіації Я. В. Смушкевич
  • 9 червня — генерал-полковник О. Д. Локтіонов (нар. 1893, штабс-капітан ще старої російської армії, член ВКП (б) з 1921. У 1937—1940 Головком ВПС РККА, заступник наркома оборони СРСР, член ЦК ВКП (б), член Головної Військової Ради, командувач Прибалтійським особливим військовим округом до лютого 1941. Остання посада перед арештом — «в розпорядженні НКО». Нагороджено двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки)
  • 17 червня — командувач ВПС Далекосхідного фронту, генерал-лейтенант авіації К. М. Гусєв (нар. 1906, член ВКП (б) з 1930 командувач ВПС Білоруського ОВО)
  • 19 червня — помічник командувача ВПС Приволзького ВО, генерал-лейтенант авіації П. А. Алексєєв (раніше начальник Головного управління авіаційного постачання РСЧА; *1888, член ВКП (б) з 1920)

Репресії не зупинилися і з початком німецько-радянської війни, подальші арешти відбувалися:

  • 24 червня
    • колишній головком ВПС РККА, генерал-лейтенант авіації П. В. Ричагов (нар. 1911, від серпня 1940 по 9 квітня 1941 — головком ВПС РККА)
    • командувач ВПС Південно-Західного фронту, генерал-лейтенант авіації Є. С. Птухін (нар. 1902, член ВКП (б) з 1918)[6]
  • 26 червня
    • командувач ВПС Північно-Західного фронту генерал-майор авіації А. П. Іонов (нар. 1894, член ВКП (б) з 1938)
    • заступник командира авіаполку особливого призначення, майор М. П. Нестеренко (нар. 1910, дружина Павла Ричагова, розстріляна разом з чоловіком 28 жовтня 1941 у селищі Барбиш)[7]
Заголовна сторінка «розстрільного» списку з ім'ям Є. С. Птухіна і накладеної особистою резолюцією Й. В. Сталіна: "Розстріляти всіх названих у записці Й. Ст.»

Були ще й десятки інших командирів, інженерів, управлінців, арештовані та страчені в рамках «Справи авіаторів». У звинуваченнях, висунутих заарештованим, відсутні факти, документи або реальні події, а також мотиви вчинення злочину і спільникі на стороні супротивника, яким обвинувачені мали передавали секретні відомості. Немає нічого, окрім шаблонних фраз: «… викривається як учасник антирадянського військової змови показами…». Слідчими було переписано звинувачення часів 1937–1938 в участі у «Троцькістсько-терористичної змові», а в числі свідків звинувачення, присутні особи, що вже декілька років тому розстріляні[3]. Всіх, кого не було закатовано під час слідства і дожив до вироку, стратили. 28 жовтня 1941 було розстріляно у селищі Барбиш Куйбишевської області, на спецділянці Управління НКВС СРСР по Куйбишевській області: Локтіонова, Штерна, Арженухіна, Ричагова, разом з дружиною, Смушкевича, Проскурова, Савченко, Володіна та інших, всього 25 чоловік, включаючи і звинувачених по іншим справам[Вин. 3].

Доля найбільшої групи ув'язнених по «Справі авіаторів», була вирішена на початку наступного року. 29 січня 1942 Лаврентій Берія надав список із 46 заарештованих, котрих ще не встигли стратити до того часу. Сталін особисто накреслив на доповідній записці наркома НКВС: «Розстріляти всіх названих у записці». 13 лютого Особлива нарада НКВС СРСР видала постанову про смертний вирок, а розстріляли — 23 лютого 1942, у День Червоної армії і флоту[8].

Галерея

  • П.В. Ричагов
    П.В. Ричагов
  • Г.М. Штерн
    Г.М. Штерн
  • О.Д. Локтіонов
    О.Д. Локтіонов
  • Я.В. Смушкевич
    Я.В. Смушкевич
  • О. І. Філін
    О. І. Філін
  • П. І. Пумпур
    П. І. Пумпур
  • Е.Г. Шахт
    Е.Г. Шахт

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення
Розпорядження НКВС стосовно розстрілу 28 жовтня 1941
Копець І.І.
Пам'ятник розстріляним під Куйбишевим (зараз Самара)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Неужели „без вины виноватые“?» О. Б. Широкорад, «ВПК». Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
  2. ↑ Частина 3. Війна; Глава 19. Право на життя (рос. Часть 3. Война; Глава 19. Право на жизнь)
  3. ↑ а б Солонин М. С. «На мирно спящих аэродромах…»
  4. ↑ Бессмертный барак
  5. ↑ testpilot. Архів оригіналу за 14 січня 2017. Процитовано 15 грудня 2016.
  6. ↑ «Красные Соколы». Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 15 грудня 2016.
  7. ↑ Музей «Дом на Набережной». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
  8. ↑ а б в «Дело авиаторов» М. С. Солонін, «ВПК». Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
  9. ↑ warheroes
  10. ↑ belvpo.com. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
  11. ↑ ulpressa

Джерела з інтернету та література

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Попередній начальник інституту комбриг М.М. Бажанов (1898—15 вересня 1938) був розстріляний у 1938[4]
  2. ↑ Копець Іван Іванович (рос. Копец Иван Иванович; 19 вересня 1908 — 22 червня 1941) — льотчик-винищувач, генерал-майор авіації, командувач ВПС Західного Особливого військового округу на початку німецько-радянської війни. Герой Радянського Союзу (нагородження № 16) за повітряні бої у Іспанії. Дізнавшись про втрати авіації округу, протягом першого дня війни, застрелився[9]. За іншою версією, застрелився або був застрелений співробітниками НКДБ при спробі арешту[8]. Проте у його особистій справі зазначено: «23.7.1941 року покінчив життя самогубством. Кодограма УК № 0239 від 24.3.42 р.» (рос. «23.7.1941 года покончил жизнь самоубийством. Кодограмма УК № 0239 от 24.3.42 г.»), а у наказі Головного управління кадрів № 0294 від 20 грудня 1946 — «Колишній командувач ВПС ЗахОВО генерал-майор авіації Копець І. І. виключений зі списків Збройних Сил як такий, що покінчив життя самогубством 23 липня 1941 року» (рос. «Бывший командующий ВВС ЗапОВО генерал-майор авиации Копец И.И. исключается из списков Вооруженных Сил как покончивший жизнь самоубийством 23 июля 1941 года»)[10]
  3. ↑ В інтернеті зустрічаються твердження, що страта відбулася в яру за Бариською залізничною станцією Бариського району Ульяновської області, що межує на сході з Куйбишевською областю[11]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Справа_авіаторів_1941_року&oldid=38488895