Єжи Гоффман: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Dayses (обговорення | внесок)
448 редагувань
Немає опису редагування
KinoFan2021 (обговорення | внесок)
52 редагування
 
(Не показані 25 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 13: Рядок 13:
| Роки активності = [[1954]] — дотепер
| Роки активності = [[1954]] — дотепер
}}
}}
⚫
'''Єжи Юліан Го́ффман''' ({{lang-pl|Jerzy Julian Hoffman}}, {{н}} [[15 березня]] [[1932]], [[Краків]]) — [[Польща|польський]] [[кінорежисер]] і [[сценарист]], почесний громадянин [[Бидгощ]]а. Найбільш відомий як творець кіно-адаптації трилогії польського прозаїка [[Генрик Сенкевич|Генрика Сенкевича]] а саме: («[[Пан Володийовський (фільм)|Пан Володийовський]]», «[[Потоп (фільм)|Потоп]]» та «[[Вогнем і мечем (фільм)|Вогнем і мечем]]»), зокрема в Україні, пан Го́ффман також відомий як режисер документального фільму «[[Україна. Становлення нації]]» де розповідається історія України від [[Хрещення Русі]] і до сьогодення.
'''
⚫
'''Єжи Го́ффман''' ({{lang-pl|Jerzy Hoffman}}, {{н}} [[15 березня]] [[1932]], [[Краків]]) — [[Польща|польський]] [[кінорежисер]] і [[сценарист]], почесний громадянин [[Бидгощ]]а. Найбільш відомий як творець кіно-адаптації трилогії польського прозаїка [[Генрик Сенкевич|Генрика Сенкевича]] а саме: («[[Пан Володийовський (фільм)|Пан Володийовський]]», «[[Потоп (фільм)|Потоп]]» та «[[Вогнем і мечем (фільм)|Вогнем і мечем]]»), зокрема в Україні, пан Го́ффман також відомий як режисер документального фільму «[[Україна. Становлення нації]]» де розповідається історія України від [[Хрещення Русі]] і до сьогодення.


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився в сім'ї [[лікар]]ів [[єврей]]ського походження<ref>''Gershon David Hundert''. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe.&nbsp;— 2008.&nbsp;— P. 333—334.&nbsp;— ISBN 0-300-11903-8.</ref>. Предки його матері&nbsp;— [[рабин]]и&nbsp;— прийшли з [[Іспанія|Іспанії]] до Польщі у [[XVI століття|XVI столітті]], рятуючись від [[інквізиція|інквізиції]]<ref name="Хрещатик">[http://www.kreschatic.kiev.ua/print/art/2142.html Єжи Гофман: «Кастрати ніколи не любили тих, хто міг…» // Хрещатик, 30/11/2001]</ref>.
Народився в сім'ї [[лікар]]ів [[єврей]]ського походження<ref>''Gershon David Hundert''. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe.&nbsp;— 2008.&nbsp;— P. 333—334.&nbsp;— ISBN 0-300-11903-8.</ref>. Предки його матері&nbsp;— [[рабин]]и&nbsp;— прийшли з [[Іспанія|Іспанії]] до Польщі у [[XVI століття|XVI столітті]], рятуючись від [[інквізиція|інквізиції]]<ref name="Хрещатик">[http://www.kreschatic.kiev.ua/print/art/2142.html Єжи Гофман: «Кастрати ніколи не любили тих, хто міг…» // Хрещатик, 30/11/2001]{{Недоступне посилання}}</ref>.
[[Файл:Jerzy Hoffman gwiazda Lodz.jpg|thumb|200px|Зірка Єжи Гоффмана на [[Алея зірок (Лодзь)|Алеї зірок у Лодзі]]]]
[[Файл:Jerzy Hoffman gwiazda Lodz.jpg|thumb|200px|Зірка Єжи Гоффмана на [[Алея зірок (Лодзь)|Алеї зірок у Лодзі]]]]


Дитинство провів у [[Горлиці|Горлицях]]. Також від весни 1938 року проживав у м. [[Тернопіль]].
Дитинство провів у [[Горлиці|Горлицях]]. Також від весни 1938 року проживав у м. [[Тернопіль]].


У віці 8 років ([[1940]]) був вивезений разом із родиною до [[Новосибірська область|Новосибірської області]] Росії, де вони жили в таборі «спецпереселенців» і працювали на заготівлі лісу. Там померли дід, бабуся, сестра бабусі та дядько Єжи Гоффмана. Після нападу Німеччини на СРСР і відновлення дипломатичних відносин Москви з польським еміграційним урядом родину Гоффманів було амністовано. [[1943]] року батько Єжи Гоффмана пішов воювати з німцями, а після закінчення війни надіслав родині виклик до Польщі. У липні [[1945]] року Єжи вже був у Варшаві<ref name="ЖЖ">[http://zhzh.info/publ/4-1-0-713 Ежи Гофман в Житомире презентовал свой новый фильм (інтерв'ю) // Журнал Житомира]</ref>.
У віці 8 років ([[1940]]) був вивезений разом із родиною до [[Новосибірська область|Новосибірської області]] Росії, де вони жили в таборі «спецпереселенців» і працювали на заготівлі лісу. Там померли дід, бабуся, сестра бабусі та дядько Єжи Гоффмана. Після нападу Німеччини на СРСР і відновлення дипломатичних відносин Москви з польським еміграційним урядом родину Гоффманів було амністовано. [[1943]] року батько Єжи Гоффмана пішов воювати з німцями, а після закінчення війни надіслав родині виклик до Польщі. У липні [[1945]] року Єжи вже був у Варшаві<ref name="ЖЖ">{{Cite web |url=http://zhzh.info/publ/4-1-0-713 |title=Ежи Гофман в Житомире презентовал свой новый фильм (інтерв'ю) // Журнал Житомира |accessdate=19 серпня 2011 |archive-date=17 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150617185159/http://zhzh.info/publ/4-1-0-713 }}</ref>.


У другій половині 1940-х років переселився до [[Бидгощ]]а.
У другій половині 1940-х років переселився до [[Бидгощ]]а.
Рядок 32: Рядок 31:
[[1962]]&nbsp;— почав знімати художні фільми. Найбільше відомий як екранізатор [[історичний роман|історичних романів]] [[Сенкевич Генрик|Генрика Сенкевича]], режисер мелодрам «[[Знахар (фільм, 1982)|Знахар»]] і «[[Прокажена]]».
[[1962]]&nbsp;— почав знімати художні фільми. Найбільше відомий як екранізатор [[історичний роман|історичних романів]] [[Сенкевич Генрик|Генрика Сенкевича]], режисер мелодрам «[[Знахар (фільм, 1982)|Знахар»]] і «[[Прокажена]]».


[[1968]]&nbsp;— час зйомок фільму «[[Пан Володийовський (фільм)|Пан Володийовський»]] збігся із загостренням у Польщі юдофобських настроїв, і на Гоффмана чинився відповідний тиск. Уникнути його режисеру вдалося лише погрозою емігрувати на батьківщину дружини, громадянки СРСР<ref name="Хрещатик">[http://www.kreschatic.kiev.ua/print/art/2142.html Єжи Гофман: «Кастрати ніколи не любили тих, хто міг…» // Хрещатик, 30/11/2001]</ref>.
[[1968]]&nbsp;— час зйомок фільму «[[Пан Володийовський (фільм)|Пан Володийовський»]] збігся із загостренням у Польщі юдофобських настроїв, і на Гоффмана чинився відповідний тиск. Уникнути його режисеру вдалося лише погрозою емігрувати на батьківщину дружини, громадянки СРСР<ref name="Хрещатик"/>.


[[1980]]&nbsp;— став керівником кінематографічної групи «Зодіак».
[[1980]]&nbsp;— став керівником кінематографічної групи «Зодіак».
Рядок 42: Рядок 41:
[[2008]]&nbsp;— створив документальний фільм «[[Україна. Становлення нації (фільм)|Україна. Становлення нації»]].
[[2008]]&nbsp;— створив документальний фільм «[[Україна. Становлення нації (фільм)|Україна. Становлення нації»]].


[[2011]]&nbsp;— у пресі з'явилися повідомлення про переговори, які нібито велися з Єжи Гоффманом щодо екранізації роману [[Василь Шкляр|Василя Шкляра]] «[[Залишенець. Чорний ворон]]»<ref>[http://umoloda.kiev.ua/print/84/45/65785 Гроші на «Ворона» // Україна молода, №&nbsp;45, 22.03.2011]</ref>.
[[2011]]&nbsp;— у пресі з'явилися повідомлення про переговори, які нібито велися з Єжи Гоффманом щодо екранізації роману [[Василь Шкляр|Василя Шкляра]] «[[Залишенець. Чорний ворон]]»<ref>{{Cite web |url=http://umoloda.kiev.ua/print/84/45/65785 |title=Гроші на «Ворона» // Україна молода, № 45, 22.03.2011 |accessdate=19 серпня 2011 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714141353/http://umoloda.kiev.ua/print/84/45/65785 }}</ref>.


Вересень [[2011]]&nbsp;— вийшов фільм Єжи Гоффмана «[[Варшавська битва. 1920]]». Це перший польський історичний фільм, знятий за технологією [[3D кіно|3D]], один із найдорожчих в історії польського кіно<ref>[http://umoloda.kiev.ua/number/164/0/69978 ''Людмила Олтаржевська''. Конструктивність без фанфар // Україна молода, №&nbsp;191, 25.10.2011]</ref>.
Вересень [[2011]]&nbsp;— вийшов фільм Єжи Гоффмана «[[Варшавська битва. 1920]]». Це перший польський історичний фільм, знятий за технологією [[3D кіно|3D]], один із найдорожчих в історії польського кіно<ref>{{Cite web |url=http://umoloda.kiev.ua/number/164/0/69978 |title=''Людмила Олтаржевська''. Конструктивність без фанфар // Україна молода, № 191, 25.10.2011 |accessdate=25 жовтня 2011 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714223344/http://umoloda.kiev.ua/number/164/0/69978 }}</ref>.


Протягом своєї мистецької праці був удостоєний багатьох світових нагород і відзнак. Має почесний [[титул]] «Заслуженого діяча національної культури».
Протягом своєї мистецької праці був удостоєний багатьох світових нагород і відзнак. Має почесний [[титул]] «Заслуженого діяча національної культури».


== Сім'я ==
== Сім'я ==
Перша дружина&nbsp;— вірменка ''Марлен'', однокурсниця по [[Всесоюзний державний інститут кінематографії|ВДІКу]] (розлучилися після трьох років спільного життя)<ref name="Сегодня">Женой Ежи Гофмана была киевлянка // Сегодня, №&nbsp;269 (1021), 28.11.2001</ref>. За твердженням кінорежисера, їхня дочка, ''Йона Гоффман'', була серед групи винахідників першого [[персональний комп'ютер|персонального комп'ютера]]<ref name="ЖЖ">[http://zhzh.info/publ/4-1-0-713 Ежи Гофман в Житомире презентовал свой новый фильм (інтерв'ю) // Журнал Житомира]</ref>.
Перша дружина&nbsp;— вірменка ''Марлен'', однокурсниця по [[Всесоюзний державний інститут кінематографії|ВДІКу]] (розлучилися після трьох років спільного життя)<ref name="Сегодня">Женой Ежи Гофмана была киевлянка // Сегодня, №&nbsp;269 (1021), 28.11.2001</ref>. За твердженням кінорежисера, їхня дочка, ''Йона Гоффман'', була серед групи винахідників першого [[персональний комп'ютер|персонального комп'ютера]]<ref name="ЖЖ"/>.


Друга дружина&nbsp;— колишня [[Київ|киянка]] ''Валентина Трахтенберг'', дочка оперної співачки й аптекаря, сестра відомого київського [[токсикологія|токсиколога]], академіка [[Трахтенберг Ісак Михайлович|Ісака Трахтенберга]]<ref name="Хрещатик">[http://www.kreschatic.kiev.ua/print/art/2142.html Єжи Гофман: «Кастрати ніколи не любили тих, хто міг…» // Хрещатик, 30/11/2001]</ref><ref>[http://77.90.196.5/print/art/28577.html Хрещатик, 28/10/2005]</ref>. На момент знайомства з Гоффманом Валентина була одружена з варшавським інженером, випускником київського [[виш]]у. З Гоффманом прожила у шлюбі 33 роки, померла від раку [[1999]]-го, під час зйомок фільму «Вогнем і мечем»<ref name="Сегодня">Женой Ежи Гофмана была киевлянка // Сегодня, №&nbsp;269 (1021), 28.11.2001</ref>.
Друга дружина&nbsp;— колишня [[Київ|киянка]] ''Валентина Трахтенберг'', дочка оперної співачки й аптекаря, сестра відомого київського [[токсикологія|токсиколога]], академіка [[Трахтенберг Ісак Михайлович|Ісака Трахтенберга]]<ref name="Хрещатик"/><ref>[http://77.90.196.5/print/art/28577.html Хрещатик, 28/10/2005]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. На момент знайомства з Гоффманом Валентина була одружена з варшавським інженером, випускником київського [[виш]]у. З Гоффманом прожила у шлюбі 33 роки, померла від раку [[1999]]-го, під час зйомок фільму «Вогнем і мечем»<ref name="Сегодня"/>.


== Україна і Гоффман ==
== Підтримка України ==
Єжи Гоффману притаманні певні стереотипи сприйняття України поляками. Свого часу В. Ющенко звернувся до нього з проханням екранізувати роман Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон». Гоффман відповів, зокрема: «…книжка мені не сподобалась, м'яко кажучи. Я завжди погано ставився до радянської влади, але ніколи&nbsp;— до російського народу. Шкляр написав відверто націоналістичний [[ксенофобія|ксенофобський]] твір. Мені це нецікаво». Також вважає, що бійці [[УПА]]&nbsp;— "не тільки антипольські, вони антиросійські, вони&nbsp;— антиєврейські! Як там: «Різати москалів, ляхів і жидів».<ref name="С5"/>


Під час [[Російська інтервенція в Україну 2014|російської інтервенції в Україну в березні 2014 року]] Єжи Гоффман разом з іншими відомими діячами польського театру та кіно [[Ева Шикульська|(Евою Шикульською]], [[Барбара Брильська|Барбарою Брильською]], [[Анджей Вайда|Анджеєм Вайдою]], [[Кшиштоф Зануссі|Кшиштофом Зануссі]], [[Войцех Марчевський|Войцехом Марчевським]], [[Яцек Блавут|Яцеком Блавутом]], [[Ян Новіцький|Яном Новіцьким]]) виступив із підтримкою українського народу:<ref>[http://tsn.ua/glamur/zirka-ironiyi-doli-barbara-brilska-pidtrimala-ukrayinciv-340946.html Зірка «Іронії долі» Барбара Брильська підтримала українців / [[ТСН]], 20 березня 2014]</ref>
Під час [[Російська інтервенція в Україну 2014|російської інтервенції в Україну в березні 2014 року]] Єжи Гоффман разом з іншими відомими діячами польського театру та кіно [[Ева Шикульська|(Евою Шикульською]], [[Барбара Брильська|Барбарою Брильською]], [[Анджей Вайда|Анджеєм Вайдою]], [[Кшиштоф Зануссі|Кшиштофом Зануссі]], [[Войцех Марчевський|Войцехом Марчевським]], [[Яцек Блавут|Яцеком Блавутом]], [[Ян Новіцький|Яном Новіцьким]]) виступив із підтримкою українського народу:<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/glamur/zirka-ironiyi-doli-barbara-brilska-pidtrimala-ukrayinciv-340946.html |title=Зірка «Іронії долі» Барбара Брильська підтримала українців / &#91;&#91;ТСН&#93;&#93;, 20 березня 2014 |accessdate=9 червня 2014 |archive-date=4 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140604105753/http://tsn.ua/glamur/zirka-ironiyi-doli-barbara-brilska-pidtrimala-ukrayinciv-340946.html }}</ref>


{{Text|Дорогі українські друзі, у цю важку хвилину хочемо підтримати вас морально і висловити свою солідарність з вами. Боротьба за гідність, незалежність та мир є найбільшою чеснотою. Жоден з нас не може спокійно спостерігати за тим, що зараз відбувається в Україні. Для кожного з нас останні місяці були часом молитви&nbsp;— молитви за вільну та незалежну Україну. Ми пишаємося вашою витримкою та хочемо ще раз підкреслити&nbsp;— ми з вами!}}
{{Text|Дорогі українські друзі, у цю важку хвилину хочемо підтримати вас морально і висловити свою солідарність з вами. Боротьба за гідність, незалежність та мир є найбільшою чеснотою. Жоден з нас не може спокійно спостерігати за тим, що зараз відбувається в Україні. Для кожного з нас останні місяці були часом молитви&nbsp;— молитви за вільну та незалежну Україну. Ми пишаємося вашою витримкою та хочемо ще раз підкреслити&nbsp;— ми з вами!}}

У 2018 підтримав звернення [[Європейська кіноакадемія|Європейської кіноакадемії]] на захист ув'язненого у Росії українського режисера [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]]<ref name="Eur_FA">{{Cite web |url=https://www.europeanfilmacademy.org/Free-Oleg-Sentsov.465.0.html |title=The European Film Academy Free Oleg Sentsov! |accessdate=15 червня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180614220015/https://www.europeanfilmacademy.org/Free-Oleg-Sentsov.465.0.html |archivedate=14 червня 2018 |deadurl=yes }}</ref>


== Фільмографія ==
== Фільмографія ==


=== Режисер ===
=== Режисер ===
{{2 стовпці}}
* [[2011]]&nbsp;— [[Варшавська битва. 1920]]
* [[2011 у кіно|2011]]&nbsp;— [[Варшавська битва. 1920]]
* [[2008]]&nbsp;— [[Україна. Становлення нації (фільм)|Україна. Становлення нації]]
* [[2008 у кіно|2008]]&nbsp;— [[Україна. Становлення нації (фільм)|Україна. Становлення нації]]
* [[2003]]&nbsp;— [[Давня легенда. Коли сонце було богом]]
* [[2003 у кіно|2003]]&nbsp;— [[Давня легенда. Коли сонце було богом]]
* [[1999]]&nbsp;— [[Вогнем і мечем (фільм)|Вогнем і мечем]]
* [[1999 у кіно|1999]]&nbsp;— [[Вогнем і мечем (фільм)|Вогнем і мечем]]
* [[1992]]&nbsp;— Прекрасна незнайомка
* [[1992 у кіно|1992]]&nbsp;— Прекрасна незнайомка
⚫
* [[1984]]&nbsp;— ''Blutiger Schnee'' (німецький варіант «Згідно з твоїми вироками»)
* [[1983]]&nbsp;— Згідно з твоїми вироками
* [[1984 у кіно|1984]]&nbsp;— ''Blutiger Schnee'' (німецький варіант «Згідно з твоїми вироками»)
⚫
* [[1983 у кіно|1983]]&nbsp;— Згідно з твоїми вироками
* [[1982]]&nbsp;— [[Знахар (фільм, 1982)|Знахар]]
* [[1982 у кіно|1982]]&nbsp;— [[Знахар (фільм, 1982)|Знахар]]
* [[1979]]&nbsp;— До останньої крові
* [[1976]]&nbsp;— [[Прокажена]]
* [[1979 у кіно|1979]]&nbsp;— До останньої крові
* [[1974]]&nbsp;— [[Потоп (фільм)|Потоп]]
* [[1976 у кіно|1976]]&nbsp;— [[Прокажена]]
* [[1974 у кіно|1974]]&nbsp;— [[Потоп (фільм)|Потоп]]
* [[1970]]&nbsp;— А наймиліша є Мазовія
* [[1970]]&nbsp;— Мазовія
* [[1970 у кіно|1970]]&nbsp;— А наймиліша є Мазовія
* [[1969]]&nbsp;— [[Пан Володийовський (фільм)|Пан Володийовський]]
* [[1970 у кіно|1970]]&nbsp;— Мазовія
* [[1969 у кіно|1969]]&nbsp;— [[Пан Володийовський (фільм)|Пан Володийовський]]
* [[1967]]&nbsp;— Батько
* [[1967 у кіно|1967]]&nbsp;— Батько
* [[1966]]&nbsp;— Ярмарок чудес
* [[1966 у кіно|1966]]&nbsp;— Ярмарок чудес
* [[1965]]&nbsp;— Три кроки по землі
* [[1965 у кіно|1965]]&nbsp;— Три кроки по землі
* [[1964]]&nbsp;— Закон і п'ястук
* [[1964 у кіно|1964]]&nbsp;— Закон і п'ястук
* [[1964]]&nbsp;— Момент пригадувань
* 1964&nbsp;— Момент пригадувань
* [[1963]]&nbsp;— Візит у Закопане
* [[1963 у кіно|1963]]&nbsp;— Візит у Закопане
* [[1962]]&nbsp;— Гангстери і філантропи
* [[1962 у кіно|1962]]&nbsp;— [[Гангстери і філантропи]]
* [[1962]]&nbsp;— Зустрілися в Гавані
* 1962&nbsp;— Зустрілися в Гавані
* [[1962]]&nbsp;— Патріа о Муерте
* 1962&nbsp;— Патріа о Муерте
* [[1961]]&nbsp;— Аби квітло життя…
* [[1961 у кіно|1961]]&nbsp;— Аби квітло життя…
* [[1961]]&nbsp;— Гавана ’61
* 1961&nbsp;— Гавана ’61
* [[1960]]&nbsp;— Дві прелюдії
* [[1960 у кіно|1960]]&nbsp;— Дві прелюдії
* [[1960]]&nbsp;— Два обличчя Бога
* 1960&nbsp;— Два обличчя Бога
* [[1960]]&nbsp;— Репортаж просто з пательні
* 1960&nbsp;— Репортаж просто з пательні
* [[1960]]&nbsp;— Листівки із Закопаного
* 1960&nbsp;— Листівки із Закопаного
* [[1959]]&nbsp;— Зелена перешкода
* [[1959 у кіно|1959]]&nbsp;— Зелена перешкода
* [[1959]]&nbsp;— Гаудеамус
* 1959&nbsp;— Гаудеамус
* [[1959]]&nbsp;— Типи на сьогодні
* 1959&nbsp;— Типи на сьогодні
* [[1958]]&nbsp;— Шлях
* [[1958 у кіно|1958]]&nbsp;— Шлях
* [[1958]]&nbsp;— Ловицька карусель
* 1958&nbsp;— Ловицька карусель
* [[1958]]&nbsp;— Пам'ятка з Кальварії
* 1958&nbsp;— Пам'ятка з Кальварії
* [[1957]]&nbsp;— СОПОТ 1957
* [[1957 у кіно|1957]]&nbsp;— СОПОТ 1957
* [[1957]]&nbsp;— На дорогах Вірменії
* 1957&nbsp;— На дорогах Вірменії
* [[1956]]&nbsp;— Ясь і Малгося
* [[1956 у кіно|1956]]&nbsp;— Ясь і Малгося
* [[1956]]&nbsp;— Дітей звинувачують
* 1956&nbsp;— Дітей звинувачують
* [[1955]]&nbsp;— Увага, пустуни!
* [[1955 у кіно|1955]]&nbsp;— Увага, пустуни!
* [[1954]]&nbsp;— Чи ти є серед них…
* [[1954 у кіно|1954]]&nbsp;— Чи ти є серед них…
</div>


=== Сценарист ===
=== Сценарист ===
{{2 стовпці}}
* [[2008]]&nbsp;— [[Україна. Становлення нації (фільм)|Україна. Становлення нації]]
* [[2008 у кіно|2008]]&nbsp;— [[Україна. Становлення нації (фільм)|Україна. Становлення нації]]
* [[2003]]&nbsp;— Стара казка&nbsp;— коли сонце було богом
* [[2003 у кіно|2003]]&nbsp;— [[Давня легенда. Коли сонце було богом]]
* [[1999]]&nbsp;— [[Вогнем і мечем (фільм)|Вогнем і мечем]]
* [[1999 у кіно|1999]]&nbsp;— [[Вогнем і мечем (фільм)|Вогнем і мечем]]
* [[1992]]&nbsp;— Прекрасна незнайомка
* [[1992 у кіно|1992]]&nbsp;— Прекрасна незнайомка
* [[1983]]&nbsp;— Згідно з твоїми вироками
* [[1983 у кіно|1983]]&nbsp;— Згідно з твоїми вироками
* [[1982]]&nbsp;— [[Знахар (фільм, 1982)|Знахар]]
* [[1974]]&nbsp;— [[Потоп (фільм)|Потоп]]
* [[1982 у кіно|1982]]&nbsp;— [[Знахар (фільм, 1982)|Знахар]]
* [[1969]]&nbsp;— [[Пан Володийовський (фільм)|Пан Володийовський]]
* [[1974 у кіно|1974]]&nbsp;— [[Потоп (фільм)|Потоп]]
* [[1969 у кіно|1969]]&nbsp;— [[Пан Володийовський (фільм)|Пан Володийовський]]
* [[1967]]&nbsp;— Батько
* [[1965]]&nbsp;— Три кроки по землі
* [[1967 у кіно|1967]]&nbsp;— Батько
* [[1963]]&nbsp;— Візит у Закопане
* [[1965 у кіно|1965]]&nbsp;— Три кроки по землі
* [[1962]]&nbsp;— Патріа о Муерте
* [[1963 у кіно|1963]]&nbsp;— Візит у Закопане
* [[1962]]&nbsp;— Гангстери і філантропи
* [[1962 у кіно|1962]]&nbsp;— Патріа о Муерте
* [[1960]]&nbsp;— Листівки із Закопаного
* 1962&nbsp;— Гангстери і філантропи
* [[1959]]&nbsp;— Типи на сьогодні
* [[1960 у кіно|1960]]&nbsp;— Листівки із Закопаного
* [[1959]]&nbsp;— Гаудеамус
* [[1959 у кіно|1959]]&nbsp;— Типи на сьогодні
* [[1959]]&nbsp;— Шифр «Октан»
* 1959&nbsp;— Гаудеамус
* [[1958]]&nbsp;— Шлях
* 1959&nbsp;— Шифр «Октан»
* [[1957]]&nbsp;— СОПОТ 1957
* [[1958 у кіно|1958]]&nbsp;— Шлях
* [[1956]]&nbsp;— Дітей звинувачують
* [[1957 у кіно|1957]]&nbsp;— СОПОТ 1957
* [[1955]]&nbsp;— Увага, пустуни!
* [[1956 у кіно|1956]]&nbsp;— Дітей звинувачують
* [[1955 у кіно|1955]]&nbsp;— Увага, пустуни!
</div>

== Вшанування ==
На фасаді [[Палац кіно|Палацу кіно]] в Тернополі 27 серпня 2016 відкрили пам'ятну дошку на його честь.<ref name="С5">''Садовська Г.'' Єжи Гоффман: де закінчується любов до України…&nbsp;— С. 5.</ref><ref>{{YouTube|XnaI7VNLyco|Меморіальну дошку Єжи Гоффману відкрили у Тернополі|logo=1}} // Телекомпанія TV-4.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 29 серпня.</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}


== Джерела ==
== Джерела ==
{{Вікіцитати}}
* ''Гуцал П.'' Гоффман Єжи // {{ТЕС|1|406}}
* ''Гуцал П.'' Гоффман Єжи // {{ТЕС|1|406}}
* ''Садовська Г.'' Єжи Гоффман: де закінчується любов до України // Вільне життя плюс.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;69 (15085) (2 вер.).&nbsp;— С. 5. (Світ нашої духовності)


{{Фільми Єжи Гофмана}}
== Посилання ==
{{Бібліоінформація}}
* {{imdb name|0388956}}

{{DEFAULTSORT:Гофман, Єжи}}
{{DEFAULTSORT:Гофман, Єжи}}


[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Польські режисери]]
[[Категорія:Польські режисери]]
[[Категорія:Польські сценаристи]]
[[Категорія:Польські сценаристи]]
[[Категорія:Народились 15 березня]]
[[Категорія:Народились 1932]]
[[Категорія:Уродженці Кракова]]
[[Категорія:Уродженці Кракова]]
[[Категорія:Персоналії:Бидгощ]]
[[Категорія:Персоналії:Бидгощ]]

Поточна версія на 20:42, 23 червня 2023

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гофманн.
Єжи Го́ффман
Jerzy Hoffman
Зображення
Зображення
Дата народження15 березня 1932(1932-03-15) (92 роки)
Місце народженняКраків, Польща
ГромадянствоПольща Польща
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1955) і High School No. 1 in Bydgoszczd
ПрофесіяКінорежисер
Сценарист
Кар'єра1954 — дотепер
ЧленствоPolish Film Academyd і Асоціація польських кінематографістів
Нагороди
IMDbID 0388956
CMNS: Єжи Гоффман у Вікісховищі

Єжи Юліан Го́ффман (пол. Jerzy Julian Hoffman, нар. 15 березня 1932, Краків) — польський кінорежисер і сценарист, почесний громадянин Бидгоща. Найбільш відомий як творець кіно-адаптації трилогії польського прозаїка Генрика Сенкевича а саме: («Пан Володийовський», «Потоп» та «Вогнем і мечем»), зокрема в Україні, пан Го́ффман також відомий як режисер документального фільму «Україна. Становлення нації» де розповідається історія України від Хрещення Русі і до сьогодення.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї лікарів єврейського походження[1]. Предки його матері — рабини — прийшли з Іспанії до Польщі у XVI столітті, рятуючись від інквізиції[2].

Зірка Єжи Гоффмана на Алеї зірок у Лодзі

Дитинство провів у Горлицях. Також від весни 1938 року проживав у м. Тернопіль.

У віці 8 років (1940) був вивезений разом із родиною до Новосибірської області Росії, де вони жили в таборі «спецпереселенців» і працювали на заготівлі лісу. Там померли дід, бабуся, сестра бабусі та дядько Єжи Гоффмана. Після нападу Німеччини на СРСР і відновлення дипломатичних відносин Москви з польським еміграційним урядом родину Гоффманів було амністовано. 1943 року батько Єжи Гоффмана пішов воювати з німцями, а після закінчення війни надіслав родині виклик до Польщі. У липні 1945 року Єжи вже був у Варшаві[3].

У другій половині 1940-х років переселився до Бидгоща.

1955 — закінчив режисерський факультет ВДІК (Москва).

1954 — почав знімати документальні фільми.

1962 — почав знімати художні фільми. Найбільше відомий як екранізатор історичних романів Генрика Сенкевича, режисер мелодрам «Знахар» і «Прокажена».

1968 — час зйомок фільму «Пан Володийовський» збігся із загостренням у Польщі юдофобських настроїв, і на Гоффмана чинився відповідний тиск. Уникнути його режисеру вдалося лише погрозою емігрувати на батьківщину дружини, громадянки СРСР[2].

1980 — став керівником кінематографічної групи «Зодіак».

1983 — обраний до складу Національної ради Товариства польсько-радянської дружби.

1986–1989 — був членом Всепольского Ґрюнвальдського комітету — організації, яку створила тодішня влада для «пропаганди традицій польської зброї та зміцнення пам'яті про битву під Ґрюнвальдом».

2008 — створив документальний фільм «Україна. Становлення нації».

2011 — у пресі з'явилися повідомлення про переговори, які нібито велися з Єжи Гоффманом щодо екранізації роману Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон»[4].

Вересень 2011 — вийшов фільм Єжи Гоффмана «Варшавська битва. 1920». Це перший польський історичний фільм, знятий за технологією 3D, один із найдорожчих в історії польського кіно[5].

Протягом своєї мистецької праці був удостоєний багатьох світових нагород і відзнак. Має почесний титул «Заслуженого діяча національної культури».

Сім'я

[ред. | ред. код]

Перша дружина — вірменка Марлен, однокурсниця по ВДІКу (розлучилися після трьох років спільного життя)[6]. За твердженням кінорежисера, їхня дочка, Йона Гоффман, була серед групи винахідників першого персонального комп'ютера[3].

Друга дружина — колишня киянка Валентина Трахтенберг, дочка оперної співачки й аптекаря, сестра відомого київського токсиколога, академіка Ісака Трахтенберга[2][7]. На момент знайомства з Гоффманом Валентина була одружена з варшавським інженером, випускником київського вишу. З Гоффманом прожила у шлюбі 33 роки, померла від раку 1999-го, під час зйомок фільму «Вогнем і мечем»[6].

Україна і Гоффман

[ред. | ред. код]

Єжи Гоффману притаманні певні стереотипи сприйняття України поляками. Свого часу В. Ющенко звернувся до нього з проханням екранізувати роман Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон». Гоффман відповів, зокрема: «…книжка мені не сподобалась, м'яко кажучи. Я завжди погано ставився до радянської влади, але ніколи — до російського народу. Шкляр написав відверто націоналістичний ксенофобський твір. Мені це нецікаво». Також вважає, що бійці УПА — "не тільки антипольські, вони антиросійські, вони — антиєврейські! Як там: «Різати москалів, ляхів і жидів».[8]

Під час російської інтервенції в Україну в березні 2014 року Єжи Гоффман разом з іншими відомими діячами польського театру та кіно (Евою Шикульською, Барбарою Брильською, Анджеєм Вайдою, Кшиштофом Зануссі, Войцехом Марчевським, Яцеком Блавутом, Яном Новіцьким) виступив із підтримкою українського народу:[9]

Дорогі українські друзі, у цю важку хвилину хочемо підтримати вас морально і висловити свою солідарність з вами. Боротьба за гідність, незалежність та мир є найбільшою чеснотою. Жоден з нас не може спокійно спостерігати за тим, що зараз відбувається в Україні. Для кожного з нас останні місяці були часом молитви — молитви за вільну та незалежну Україну. Ми пишаємося вашою витримкою та хочемо ще раз підкреслити — ми з вами!

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[10]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисер

[ред. | ред. код]

Сценарист

[ред. | ред. код]

Вшанування

[ред. | ред. код]

На фасаді Палацу кіно в Тернополі 27 серпня 2016 відкрили пам'ятну дошку на його честь.[8][11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Gershon David Hundert. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe. — 2008. — P. 333—334. — ISBN 0-300-11903-8.
  2. ↑ а б в Єжи Гофман: «Кастрати ніколи не любили тих, хто міг…» // Хрещатик, 30/11/2001[недоступне посилання]
  3. ↑ а б Ежи Гофман в Житомире презентовал свой новый фильм (інтерв'ю) // Журнал Житомира. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 19 серпня 2011.
  4. ↑ Гроші на «Ворона» // Україна молода, № 45, 22.03.2011. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 19 серпня 2011.
  5. ↑ Людмила Олтаржевська. Конструктивність без фанфар // Україна молода, № 191, 25.10.2011. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 жовтня 2011.
  6. ↑ а б Женой Ежи Гофмана была киевлянка // Сегодня, № 269 (1021), 28.11.2001
  7. ↑ Хрещатик, 28/10/2005[недоступне посилання з червня 2019]
  8. ↑ а б Садовська Г. Єжи Гоффман: де закінчується любов до України… — С. 5.
  9. ↑ Зірка «Іронії долі» Барбара Брильська підтримала українців / [[ТСН]], 20 березня 2014. Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 9 червня 2014.
  10. ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
  11. ↑  Меморіальну дошку Єжи Гоффману відкрили у Тернополі на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 29 серпня.

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Єжи Гоффман
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єжи_Гоффман&oldid=39772029