Кальченко Галина Никифорівна: відмінності між версіями

Кальченко Галина Никифорівна
Кальченко Галина Никифорівна
Народилася	4 лютого 1926; Борзна, Конотопська округа, Українська СРР, СРСР
Померла	11 березня 1975 (49 років); Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Київський державний художній інститут (1953)
Вчителі	Єлева Костянтин Миколайович, Лисенко Михайло Григорович і Муравін Лев Давидович
Членство	Спілка радянських художників України
Партія	ВКП(б)
Батько	Кальченко Никифор Тимофійович
У шлюбі з	Білаонов Павло Семенович
Діти	Кальченко Микита Павлович
Нагороди	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 15:07, 1 вересня 2023

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Кальченко.

Гали́на Никифо́рівна Ка́льченко (4 лютого 1926(1926-02-04), Борзна, Конотопська округа — 11 березня 1975(1975-03-11), Київ) — українська радянська скульпторка. Членкиня Київської організації Спілки радянських художників України з 1958 року (у 1968—1970 роках її голова).

Життєпис

Народилася 4 лютого 1926 року в містечку Борзні (нині місто в Ніжинському районі Чернігівської області, Україна) в родині українського радянського партійного і державного діяча Никифора Кальченка. Брат — економіст Володимир Кальченко.

Членкиня ВКП(б) з 1948 року. 1953 року закінчила Київський художній інститут, де її викладачами були, зокрема, Михайло Лисенко, Костянтин Єлева, Лев Муравін. У 1958 році там же закінчила аспірантуру.

У шлюбі з Павлом Білаоновим народила сина Микиту (також став скульптором). Жила в Києві, в будинку на Михайлівському провулку, № 9, квартира № 5.

Померла в Києві 11 березня 1975 року. Похована в Києві на Байковому цвинтарі (ділянка № 2). Могила і надгробний пам'ятник, роботи скульптора Анатолія Фуженка^[2], є пам'яткою культурної спадщини України національного значення (охоронний № 260003/32-Н)^[3].

Творчість

Працювала в галузі станкової та монументальної скульптури. Авторка пам'ятників, паркових статуй, портретів, надгробків, меморіальних дощок, медалей.

Станкові твори

Композиції
- «Подруги» (1953, поліхлорвініл);
- «Після допиту» (1957, бронза; Національний музей українського народного декоративного мистецтва);
- «Тарас Шевченко» (1964, оргскло);

портрети
- двічі Героя Соціалістичної Праці Галини Буркацької (1960, мармур; Національний музей українського народного декоративного мистецтва);
- Лесі Українці (1962; Музей Лесі Українки у Києві);
- Ольги Кобилянської (1962; Музей Лесі Українки у Києві);
- Ванди Василевської (1965; Національний музей українського народного декоративного мистецтва);
- Георгія Майбороди (1966);
- Миколи Леонтовича (1966);
- Левка Ревуцького (1966);
- Семена Гулака-Артемовського (1966);
- Тетяни Яблонської (1967);
- Івана Кавалерідзе (1967);
- Тетяни Голембієвської (1968);
- Григорія Косинки (1969);
- Олесандра Ільченка (1970);
- «Автопортрет» (1971);
- Катерини Білокур (1973).

Монументальні твори

Пам'ятник Ванді Василевській у Києві (1966);
Пам'ятник Василю Порику в містечку Енен-Льєтарі у Франції (1967, граніт; у співавторстві з Валентином Знобою);
Пам'ятник Івану Нечую-Левицькому в селі Стеблеві Черкаської області (1968);
Пам'ятник Миколі Леонтовичу в Тульчині (1970, граніт, архітектор Анатолій Ігнащенко);
Пам'ятник Володимиру Леніну в Кам'янці-Подільському (1970, у співавторстві з Анатолієм Білостоцьким і Оксаною Супрун);
Пам'ятник Кирилу Стеценку в селі Квітках Черкаської області (1970);
Пам'ятник Семену Гулаку-Артемовському в Городищі (1971, граніт, архітектор Анатолій Ігнащенко);
Пам'ятник Лесі Українці в Ялті (1971);
Пам'ятник Марії Заньковецькій у Києві в Маріїнському парку (1973);
Пам'ятник Лесі Українці у Києві (1973);
Пам'ятник Івану Котляревському в Києві (1975);
Пам'ятник Лесі Українці в Саскатуні в Канаді (1976);
Меморіальний комплекс «Пагорб Слави» в Черкасах (1977, у співавторстві).


Пам'ятник Ванді Василевській	Пам'ятник Василю Порику	Пам'ятник Івану Нечую-Левицькому	Пам'ятник Миколі Леонтовичу	Пам'ятник Семену Гулаку-Артемовському

Брала участь у республіканських та зарубіжних виставках з 1954 року, всесоюзних — з 1957 року. Персональна посмертна виставка відбулася у Києві у 1976 році.

Деякі роботи скульпторки зберігаються в Національному художньому музеї України, Національному музеї Тараса Шевченка, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Державному музеї театрального, музичного та кіно-мистецтва України, Музеї Лесі Українки у Києві, Дніпровському, Запорізькому, Луганському, Одеському, Сумському, Харківському художніх музеях, Державному музеї мистецтв Республіки Казахстан імені Абилхана Кастеєва в Алмати, Музеї Лесі Українки в селі Колодяжному Волинської області, Шевченківському національному заповіднику в Каневі.

У мистецтві

Скульпторка послугувала прообразом київської скульптури «Батьківщина-Мати» Василя Бородая^[4].

Відзнаки

Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1964 року;
Народний художник УРСР з 1967 року;
Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського за 1970 рік;
Срібна медаль імені Митрофана Грекова (1970);
Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка за 1974 рік (разом з архітектором Анатолієм Ігнащенком за пам'ятник Лесі Українці в Києві)^[5];
Орден Трудового Червоного Прапора;
Орден «Знак Пошани».

Примітки

↑ The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166
↑ Могила Кальченко Г. Н. ( — 1975) та її родичів / Прадідівсбька слава. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 29 травня 2022.
↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року № 928-2009-п «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».
↑ Чернігівщина у вогні: Календар 2003 / Чернігівське земляцтво; Автор-упорядник І. М. Корбач. — Київ: Український центр духовної культури, 2002. — 768 с.: іл. ISBN 966-628-051-5
↑ Кальченко Галина Никифорівна / Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 29 травня 2022.

Література

Кальченко Галина Никифорівна // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966—1968.;
Верба І. І. Галина Кальченко. — К., 1969;
Кальченко Галина Никифорівна: альбом репродукцій. — К., 1969;
Кальченко Галина Никифорівна // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 185—186.;
Кальченко Галина Никифорівна // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
Кальченко Галина Никифорівна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
Кальченко Галина Никифорівна // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. ., сторінка 272;
Народний художник Української РСР Галина Кальченко: каталог. — К., 1976.
Авраменко А. Этюд о скульпторе // Радуга. — 1977. — № 3 (рос.);
Яценко В. Немеркнучий талант // Образотворче мистецтво. — 1977. — № 6.
Кальченко Галина Никифорівна // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 285 . — ISBN 5-88500-042-5.;
Жадько В. О. Український некрополь: іст. наук. довід. — К. : СПД Жадько В. О., 2005. — С. 190. — ISBN 966-8567-01-3.;
Жадько В. О. Некрополь на Байковій горі: літ.-публіц. вид. — К. : Фенікс, 2008. — С. 107, 268. — ISBN 978-966-8567-13-1.;
Бондарчук П. М. Кальченко Галина Никифорівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 45. — ISBN 978-966-00-0692-8.;
Видатний майстер скульптурного портрета. До 90-річчя від дня народження Г. Кальченко (1926—1975) // Дати і події, [Архівовано 30 квітня 2016 у Wayback Machine.] 2016, перше півріччя: календар знамен. дат № 1 (7) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2016. — С. 41—44;
Лисенко Л. О. Кальченко Галина Никифорівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.

Біографії Скульптура Київ

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q48204_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q10855166">[https://cs.isabart.org/person/145141_The_Fine_Art_Archive]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q10855166]]</div>-1] The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166

[2] Могила Кальченко Г. Н. ( — 1975) та її родичів / Прадідівсбька слава. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 29 травня 2022.

[3] Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року № 928-2009-п «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».

[4] Чернігівщина у вогні: Календар 2003 / Чернігівське земляцтво; Автор-упорядник І. М. Корбач. — Київ: Український центр духовної культури, 2002. — 768 с.: іл. ISBN 966-628-051-5

[5] Кальченко Галина Никифорівна / Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 29 травня 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+{{ПІП}}
 {{Особа
-| зображення  = Кальченко Галина.jpg
+|зображення        = Кальченко Галина.jpg
+}}
-}}{{ПІП}}
 [[Файл:Могила-Кальченко.JPG|thumb|250пкс|Надгробок]]
-'''Гали́на Никифо́рівна Ка́льченко''' {{життєпис}} — [[УРСР|українська радянська]] [[скульптор]]ка; член Київської організації [[Спілка радянських художників України|Спілки радянських художників України]] з 1958 року (у 1968—1970 роках її голова). [[Дочка]] українського радянського партійного і [[державний діяч|державного діяча]] [[Кальченко Никифор Тимофійович|Никифора Кальченка]], [[сестра]] [[економіст]]а [[Кальченко Володимир Никифорович|Володимира Кальченка]], [[мати]] скульптора [[Кальченко Микита Павлович|Микити Кальченка]], [[дружина (жінка)|дружина]] [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] [[Білаонов Павло Семенович|Павла Білаонова]].
+'''Гали́на Никифо́рівна Ка́льченко''' {{життєпис}}&nbsp;— [[УРСР|українська радянська]] [[скульптор]]ка. Членкиня Київської організації [[Спілка радянських художників України|Спілки радянських художників України]] з 1958 року (у 1968—1970 роках її голова).
 == Життєпис ==
-Народилася [[4 лютого]] [[1926]] року в містечку [[Борзна|Борзні]] (нині [[місто]] у [[Ніжинський район|Ніжинському районі]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]], [[Україна]]). Член [[ВКП(б)]] з [[1948]] року. 1953 року закінчила [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Київський художній інститут]], де її [[викладач]]ами були зокрема [[Лисенко Михайло Григорович|Михайло Лисенко]], [[Єлева Костянтин Миколайович|Костянтин Єлева]], [[Муравін Лев Давидович|Лев Муравін]]. У 1958 році там же закінчила [[аспірантура|аспірантуру]].
+Народилася [[4 лютого]] [[1926]] року в містечку [[Борзна|Борзні]] (нині [[місто]] в [[Ніжинський район|Ніжинському районі]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]], [[Україна]]) в родині українського радянського партійного і [[державний діяч|державного діяча]] [[Кальченко Никифор Тимофійович|Никифора Кальченка]]. Брат&nbsp;— [[економіст]] [[Кальченко Володимир Никифорович|Володимир Кальченко]].
+Членкиня [[ВКП(б)]] з [[1948]] року. 1953 року закінчила [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Київський художній інститут]], де її [[викладач]]ами були, зокрема, [[Лисенко Михайло Григорович|Михайло Лисенко]], [[Єлева Костянтин Миколайович|Костянтин Єлева]], [[Муравін Лев Давидович|Лев Муравін]]. У 1958 році там же закінчила [[аспірантура|аспірантуру]].
-Жила в [[Київ|Києві]], в будинку на [[Михайлівський провулок (Київ)|Михайлівському провулку]], № 9, квартира № 5. Померла в Києві [[11 березня]] [[1975]] року. Похована в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому цвинтарі]] (ділянка № 2). Могила і [[надгробний пам'ятник]], роботи скульптора [[Фуженко Анатолій Семенович|Анатолія Фуженка]]<ref>{{Cite web |url=https://www.pslava.info/Kyiv_BajkovaVul_BajkovyjCvynt_MogylaKalchenkoGN-1975,166781.html |title=Могила Кальченко Г. Н. ( — 1975) та її родичів / Прадідівсбька слава. |accessdate=29 травня 2022 |archive-date=11 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200811032938/https://www.pslava.info/Kyiv_BajkovaVul_BajkovyjCvynt_MogylaKalchenkoGN-1975,166781.html }}</ref>, є пам'яткою культурної спадщини України національного значення (охоронний № 260003/32-Н)<ref>{{Постанова КМУ| 928-2009-п|3 вересня 2009|Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України|рік=2009|link = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/928-2009-%D0%BF#Text}}</ref>.
+У шлюбі з [[Білаонов Павло Семенович|Павлом Білаоновим]] народила сина [[Кальченко Микита Павлович|Микиту]] (також став скульптором). Жила в [[Київ|Києві]], в будинку на [[Михайлівський провулок (Київ)|Михайлівському провулку]], №&nbsp;9, квартира №&nbsp;5.
+Померла в Києві [[11 березня]] [[1975]] року. Похована в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому цвинтарі]] (ділянка №&nbsp;2). Могила і [[надгробний пам'ятник]], роботи скульптора [[Фуженко Анатолій Семенович|Анатолія Фуженка]]<ref>{{Cite web |url=https://www.pslava.info/Kyiv_BajkovaVul_BajkovyjCvynt_MogylaKalchenkoGN-1975,166781.html |title=Могила Кальченко Г. Н. ( — 1975) та її родичів / Прадідівсбька слава. |accessdate=29 травня 2022 |archive-date=11 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200811032938/https://www.pslava.info/Kyiv_BajkovaVul_BajkovyjCvynt_MogylaKalchenkoGN-1975,166781.html }}</ref>, є пам'яткою культурної спадщини України національного значення (охоронний №&nbsp;260003/32-Н)<ref>{{Постанова КМУ| 928-2009-п|3 вересня 2009|Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України|рік=2009|link = https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/928-2009-п#Text}}</ref>.
 == Творчість ==
-Працювала в галузі станкової та монументальної скульптури. [[Автор]]ка [[пам'ятник]]ів, паркових статуй, [[портрет]]ів, надгробків, [[меморіальна дошка|меморіальних дощок]], [[медаль|медалей]]. Серед робіт:
+Працювала в галузі станкової та монументальної скульптури. [[Автор]]ка [[пам'ятник]]ів, паркових статуй, [[портрет]]ів, надгробків, [[меморіальна дошка|меморіальних дощок]], [[медаль|медалей]].
-;станкові твори
+;Станкові твори
-* '''[[композиція (мистецтво)|композиції]]'''
+* '''[[композиція (мистецтво)|Композиції]]'''
 ** «Подруги» (1953, [[поліхлорвініл]]);
 ** «Після допиту» (1957, [[бронза]]; [[Національний музей українського народного декоративного мистецтва]]);
@@ Рядок 35: / Рядок 40: @@
 ** [[Білокур Катерина Василівна|Катерини Білокур]] (1973).
 </div>
-;монументальні твори
+;Монументальні твори
 * Пам'ятник Ванді Василевській у Києві (1966);
 * Пам'ятник Василю Порику в містечку Енен-Льєтарі у [[Франція|Франції]] (1967, [[граніт]]; у співавторстві з [[Зноба Валентин Іванович|Валентином Знобою]]);
 * Пам'ятник Івану Нечую-Левицькому в селі [[Стеблів|Стеблеві]] [[Черкаська область|Черкаської області]] (1968);
-* Пам'ятник Миколі Леонтовичу у Тульчині (1970, граніт, [[архітектор]] [[Ігнащенко Анатолій Федорович|Анатолій Ігнащенко]]);
+* Пам'ятник Миколі Леонтовичу в Тульчині (1970, граніт, [[архітектор]] [[Ігнащенко Анатолій Федорович|Анатолій Ігнащенко]]);
-* Пам'ятник Володимиру Леніну у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]] (1970, у співавторстві з [[Білостоцький Анатолій Юхимович|Анатолієм Білостоцьким]] і [[Супрун Оксана Олександрівна|Оксаною Супрун]]);
+* Пам'ятник Володимиру Леніну в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]] (1970, у співавторстві з [[Білостоцький Анатолій Юхимович|Анатолієм Білостоцьким]] і [[Супрун Оксана Олександрівна|Оксаною Супрун]]);
 * Пам'ятник Кирилу Стеценку в селі [[Квітки|Квітках]] Черкаської області (1970);
 * Пам'ятник Семену Гулаку-Артемовському в [[Городище (Черкаська область)|Городищі]] (1971, граніт, архітектор Анатолій Ігнащенко);
@@ Рядок 46: / Рядок 51: @@
 * Пам'ятник Марії Заньковецькій у Києві в [[Маріїнський парк|Маріїнському парку]] (1973);
 * [[Пам'ятник Лесі Українці (Київ)|Пам'ятник Лесі Українці]] у Києві (1973);
-* Пам'ятник Івану Котляревському у Києві (1975);
+* Пам'ятник Івану Котляревському в Києві (1975);
 * Пам'ятник Лесі Українці в [[Саскатун]]і в [[Канада|Канаді]] (1976);
 * [[Пагорб Слави (Черкаси)|Меморіальний комплекс «Пагорб Слави»]] в [[Черкаси|Черкасах]] (1977, у співавторстві).
@@ Рядок 65: / Рядок 70: @@
 |}
 </center>
-Брала участь у республіканських та зарубіжних [[виставка]]х з 1954 року, всесоюзних — з 1957 року. Персональна посмертна виставка відбулася у Києві у 1976 році.
+Брала участь у республіканських та зарубіжних [[виставка]]х з 1954 року, всесоюзних&nbsp;— з 1957 року. Персональна посмертна виставка відбулася у Києві у 1976 році.
-Дечкі роботи скульпторки зберігаються в [[Національний художній музей України|Національному художньому музеї України]], [[Національний музей Тараса Шевченка|Національному музеї Тараса Шевченка]], [[Національний музей українського народного декоративного мистецтва|Національному музеї українського народного декоративного мистецтва]], [[Державний музей театрального, музичного та кіно-мистецтва України|Державному музеї театрального, музичного та кіно-мистецтва України]], [[Музей Лесі Українки (Київ)|Музеї Лесі Українки]] у Києві, [[Дніпровський художній музей|Дніпровському]], [[Запорізький художній музей|Запорізькому]], [[Луганський художній музей|Луганському]], [[Одеський художній музей|Одеському]], [[Сумський художній музей|Сумському]], [[Харківський художній музей|Харківському]] [[художній музей|художніх музеях]], [[Державний музей мистецтв Республіки Казахстан імені Абилхана Кастеєва|Державному музеї мистецтв Республіки Казахстан імені Абилхана Кастеєва]] в [[Алмати]], [[Музей Лесі Українки (Колодяжне)|Музеї Лесі Українки]] в селі [[Колодяжне (Ковельський район)|Колодяжному]] [[Волинська область|Волинської області]], [[Шевченківський національний заповідник|Шевченківському національному заповіднику]] в [[Канів|Каневі]].
+Деякі роботи скульпторки зберігаються в [[Національний художній музей України|Національному художньому музеї України]], [[Національний музей Тараса Шевченка|Національному музеї Тараса Шевченка]], [[Національний музей українського народного декоративного мистецтва|Національному музеї українського народного декоративного мистецтва]], [[Державний музей театрального, музичного та кіно-мистецтва України|Державному музеї театрального, музичного та кіно-мистецтва України]], [[Музей Лесі Українки (Київ)|Музеї Лесі Українки]] у Києві, [[Дніпровський художній музей|Дніпровському]], [[Запорізький художній музей|Запорізькому]], [[Луганський художній музей|Луганському]], [[Одеський художній музей|Одеському]], [[Сумський художній музей|Сумському]], [[Харківський художній музей|Харківському]] [[художній музей|художніх музеях]], [[Державний музей мистецтв Республіки Казахстан імені Абилхана Кастеєва|Державному музеї мистецтв Республіки Казахстан імені Абилхана Кастеєва]] в [[Алмати]], [[Музей Лесі Українки (Колодяжне)|Музеї Лесі Українки]] в селі [[Колодяжне (Ковельський район)|Колодяжному]] [[Волинська область|Волинської області]], [[Шевченківський національний заповідник|Шевченківському національному заповіднику]] в [[Канів|Каневі]].
 == У мистецтві ==
-Скульпторка послугувала прообразом київської скульптури «[[Батьківщина-Мати (Київ)|Батьківщина-Мати]]» [[Бородай Василь Захарович|Василя Бородая]]<ref>Чернігівщина у вогні: Календар 2003 / Чернігівське земляцтво; Автор-упорядник І. М. Корбач. — Київ: Український центр духовної культури, 2002. — 768 с.: іл. ISBN 966-628-051-5</ref>.
+Скульпторка послугувала прообразом київської скульптури «[[Батьківщина-Мати (Київ)|Батьківщина-Мати]]» [[Бородай Василь Захарович|Василя Бородая]]<ref>Чернігівщина у вогні: Календар 2003 / Чернігівське земляцтво; Автор-упорядник І.&nbsp;М.&nbsp;Корбач.&nbsp;— Київ: Український центр духовної культури, 2002.&nbsp;— 768 с.: іл. ISBN 966-628-051-5</ref>.
 == Відзнаки ==
@@ Рядок 86: / Рядок 91: @@
 == Література ==
 * {{УРЕС1|том=2|сторінки=26|стаття=Кальченко Галина Никифорівна}};
-* ''[[Верба Ігор Іванович|Верба І. І.]]'' Галина Кальченко. — {{К.}}, 1969;
+* ''[[Верба Ігор Іванович|Верба І. І.]]'' Галина Кальченко.&nbsp;— {{К.}}, 1969;
-* Кальченко Галина Никифорівна: альбом репродукцій. — {{К.}}, 1969;
+* Кальченко Галина Никифорівна: альбом репродукцій.&nbsp;— {{К.}}, 1969;
 * Кальченко Галина Никифорівна // {{УРХ|С=185—186}};
 * Кальченко Галина Никифорівна // {{СХ|96}};
 * Кальченко Галина Никифорівна // {{УРЕ}};
 * Кальченко Галина Никифорівна // {{ШС/1}}, сторінка 272;
-* Народний художник Української РСР Галина Кальченко: каталог. — {{К.}}, 1976.
+* Народний художник Української РСР Галина Кальченко: каталог.&nbsp;— {{К.}}, 1976.
-* ''Авраменко А.'' Этюд о скульпторе // [[Радуга (журнал)|Радуга]]. — 1977. — № 3 {{ref-ru}};
+* ''Авраменко А.'' Этюд о скульпторе // [[Радуга (журнал)|Радуга]].&nbsp;— 1977.&nbsp;— №&nbsp;3 {{ref-ru}};
-* ''Яценко В.'' Немеркнучий талант // [[Образотворче мистецтво (журнал)|Образотворче мистецтво]]. — 1977. — № 6.
+* ''Яценко В.'' Немеркнучий талант // [[Образотворче мистецтво (журнал)|Образотворче мистецтво]].&nbsp;— 1977.&nbsp;— №&nbsp;6.
 * Кальченко Галина Никифорівна // {{МУ-92|285}};
-* [[Жадько Віктор Олексійович|''Жадько В. О.'']] Український некрополь: іст. наук. довід. — {{К.}} : СПД Жадько В. О., 2005. — С. 190. — {{s|ISBN 966-8567-01-3.}};
+* [[Жадько Віктор Олексійович|''Жадько В. О.'']] Український некрополь: іст. наук. довід.&nbsp;— {{К.}} : СПД Жадько В. О., 2005.&nbsp;— С. 190.&nbsp;— {{s|ISBN 966-8567-01-3.}};
-* ''Жадько В. О.'' Некрополь на Байковій горі: літ.-публіц. вид. — {{К.}} : Фенікс, 2008. — С. 107, 268. — {{s|ISBN 978-966-8567-13-1.}};
+* ''Жадько В. О.'' Некрополь на Байковій горі: літ.-публіц. вид.&nbsp;— {{К.}} : Фенікс, 2008.&nbsp;— С. 107, 268.&nbsp;— {{s|ISBN 978-966-8567-13-1.}};
 * {{ЕІУ|4|45|стаття=Кальченко Галина Никифорівна|автор=[[Бондарчук Петро Миколайович|Бондарчук П. М.]]|посилання=http://www.history.org.ua/?termin=Kalchenko_G}};
-* Видатний майстер скульптурного портрета. До 90-річчя від дня народження Г. Кальченко (1926—1975) // [http://www.nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar(2016).pdf Дати і події,] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160430230638/http://nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar(2016).pdf |date=30 квітня 2016 }} 2016, перше півріччя: календар знамен. дат № 1 (7) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2016. — С.41-44;
+* Видатний майстер скульптурного портрета. До 90-річчя від дня народження Г. Кальченко (1926—1975) // [http://www.nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar(2016).pdf Дати і події,] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160430230638/http://nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar(2016).pdf |date=30 квітня 2016 }} 2016, перше півріччя: календар знамен. дат №&nbsp;1 (7) / Нац. парлам. б-ка України.&nbsp;— Київ, 2016.&nbsp;— С.&nbsp;41—44;
 * {{ЕСУ|том=12|автор=Лисенко Л. О.|стаття= Кальченко Галина Никифорівна|id=10751}}
 {{нормативний контроль}}
 {{Портали|Біографії|Скульптура|Київ}}
-[[Категорія:Скульпторки]]
 [[Категорія:Українські скульптори]]
 [[Категорія:Радянські скульптори]]
@@ Рядок 114: / Рядок 117: @@
 [[Категорія:Члени Національної спілки художників України]]
 [[Категорія:Лауреати Шевченківської премії 1974 року]]
+[[Категорія:Скульпторки]]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave
Словники та енциклопедії	Енциклопедія історії України · Енциклопедія сучасної України
Нормативний контроль	GKG: /g/120_m0wj · ULAN: 500121121 · VIAF: 96574789

Кальченко Галина Никифорівна: відмінності між версіями

Поточна версія на 15:07, 1 вересня 2023

Зміст

Життєпис

Творчість

У мистецтві

Відзнаки

Примітки

Література

Навігаційне меню

Кальченко Галина Никифорівна

Народилася	4 лютого 1926(1926-02-04)^[1] Борзна, Конотопська округа, Українська СРР, СРСР
Померла	11 березня 1975(1975-03-11) (49 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Київський державний художній інститут (1953)
Вчителі	Єлева Костянтин Миколайович, Лисенко Михайло Григорович і Муравін Лев Давидович
Членство	Спілка радянських художників України
Партія	ВКП(б)
Батько	Кальченко Никифор Тимофійович
У шлюбі з	Білаонов Павло Семенович
Діти	Кальченко Микита Павлович
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Кальченко Галина Никифорівна: відмінності між версіями

Поточна версія на 15:07, 1 вересня 2023

Життєпис

Творчість

У мистецтві

Відзнаки

Примітки

Література

Навігаційне меню

Пошук