Половецька мова: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
 
(Не показано 32 проміжні версії 18 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Мова
{{Мова
| Колір =yellowgreen
| Колір = yellowgreen
| Назва = Половецька мова
| Назва = Половецька мова
| Самоназва =
| Самоназва =
| Етнічність =[[половці]]
| Етнічність = [[половці]]
| Поширена_в =
| Поширена_в =
| Регіон=[[Половецький степ]] ([[Східна Європа]], [[Середня Азія]])
| Регіон= [[Половецьке поле]] ([[Східна Європа]], [[Середня Азія]])
| Місце=
| Місце=
| Кількість_носіїв = [[мертва мова]]
| Кількість_носіїв = [[мертва мова]]
| Класифікація=[[Алтайські мови]]
| Класифікація= [[Алтайські мови]]
*[[Тюркські мови|Тюркські]]
*[[Тюркські мови|Тюркські]]
**[[Кипчацькі мови]]
**[[Кипчацькі мови]]
Рядок 18: Рядок 18:
| ISO_639 =
| ISO_639 =
| ISO_639-2 =
| ISO_639-2 =
| ISO_639-3 =qwm
| ISO_639-3 = qwm
| SIL=
| SIL=
|}}
|}}


'''Полове́цька мо́ва''' (''coman, къипчакъ, татарча'')&nbsp;— [[тюркські мови|тюркська]] мова, якою розмовляли [[український степ|українські степовики]] [[половці]] XI—XIV століть. [[Лінгва франка]] [[середньовіччя|середньовічного]] [[Євразійський степ|Євразійського степу]] та [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Належить до [[кипчацькі мови|кипчацької групи]] мов [[Алтайські мови|алтайської мовної сім'ї]]. ''Половецька''&nbsp;— [[аглютинативні мови|аглютинативна мова]] з елементами [[аналітичні мови|аналітизму]]<ref name="Ч"></ref>. Склала основу [[кипчацькі мови|кипчацьких мов]]. З другої половини XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— [[мертва мова]]; останній носій [[Іштван Варро]] помер [[1770]] року.
'''Полове́цька мо́ва''' (''coman, къипчакъ, татарча'')&nbsp;— [[тюркські мови|тюркська]] мова, якою розмовляли [[український степ|українські степовики]] [[половці]] XI—XIV століть. [[Лінгва франка]] [[середньовіччя|середньовічного]] [[Євразійський степ|Євразійського степу]] та [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Належить до [[кипчацькі мови|кипчацької групи]] мов [[Алтайські мови|алтайської мовної сім'ї]]. ''Половецька''&nbsp;— [[аглютинативні мови|аглютинативна мова]] з елементами [[аналітичні мови|аналітизму]]<ref name="Ч"/>. Склала основу [[кипчацькі мови|кипчацьких мов]]. З другої половини XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— [[мертва мова]]; останній [[рідномовець]] — [[Іштван Варро]] — помер [[1770]] року. Альтернативної точки зору{{Якої}} на природу мови половців, як і на природу самого половецтва, тримається кандидат історичних наук Н.&nbsp;В.&nbsp;Агафонова: «Етнікон „половці“ у контексті реанімованої парадигми „половці&nbsp;— автохтони“: спроба полідисциплінарного аналізу»; «Мова половців»; «Можливості лінгвістики у визначенні природи половецтва». Авторка наполягає на іраномовності половців, дає переклад ономів з іранської.

Етнікон «половці» експлуатує у перекладі з санскриту: «захисники»{{джерело|Степан Наливайко Українська Індоаріка. Київ: "Євшан-зілля". 2007.}}.


== Загальні відомості ==
== Загальні відомості ==

=== Назва ===
=== Назва ===
У літературиі різного часу й походження називається по-різному:
У літературі різного часу й походження називається по-різному:
* ''Половецька мова''&nbsp;— [[руська мова|русинська (українська)]] і [[російська|москвинська (російська)]] назва<ref name="Ч"></ref>.
* ''Половецька мова''&nbsp;— [[українська мова|українська]] і [[російська мова|російська]] назва<ref name="Ч"/>.
* ''Кипчацька мова''&nbsp;— [[арабська мова|арабська]], [[тюркські мови|тюркська]] назви<ref name="Ч"></ref>.
* ''Кипчацька мова''&nbsp;— [[арабська мова|арабська]], [[тюркські мови|тюркська]] назви<ref name="Ч"/>.
* ''Куманська (команська) мова'' ({{lang-en|Cuman (Cumanian; Kuman, Kumanian; Coman, Comanian) language}})&nbsp;— [[латинська мова|латинська]], [[грецька мова|грецька]] назви; найбільш вживана у західноєвпопейських мовах<ref name="Ч"></ref>.
* ''Куманська (команська) мова'' ({{lang-en|Cuman (Cumanian; Kuman, Kumanian; Coman, Comanian) language}})&nbsp;— [[латинська мова|латинська]], [[грецька мова|грецька]] назви; найбільш вживана у західноєвропейських мовах<ref name="Ч"/>.
* ''Кунська мова''&nbsp;— [[угорська мова|угорська]] назва.
* ''Кунська мова''&nbsp;— [[угорська мова|угорська]] назва.
* ''Плавецька мова''&nbsp;— [[польська мова|польська]], [[чеська мова|чеська]] назви<ref name="Ч"></ref>.
* ''Плавецька мова''&nbsp;— [[польська мова|польська]], [[чеська мова|чеська]] назви<ref name="Ч"/>.
* ''Татарська мова''&nbsp;— латинська назва половецької мови в «[[Codex Cumanicus]]»<ref name="Ч">Чеченов А.&nbsp;А.&nbsp;Половецкий язык…&nbsp;— С. 110—116.</ref>
* ''Татарська мова''&nbsp;— латинська назва половецької мови в «[[Codex Cumanicus]]»<ref name="Ч">Чеченов А.&nbsp;А.&nbsp;Половецкий язык…&nbsp;— С. 110—116.</ref>
* ''Флавенська (Фолонська) мова''&nbsp;— [[німецька мова|німецька]] назва<ref name="Ч"></ref>.
* ''Флавенська (Фолонська) мова''&nbsp;— [[німецька мова|німецька]] назва<ref name="Ч"/>.
* ''Хардешська мова''&nbsp;— [[вірменська мова|вірменська]] назва<ref name="Ч"></ref>.
* ''Хардешська мова''&nbsp;— [[вірменська мова|вірменська]] назва<ref name="Ч"/>.


=== Класифікація ===
=== Класифікація ===
[[Файл:Lenguas túrquicas.png|міні|300пкс|Тюркські мови:<br/>{{legend|#FF4500|Півнчінозахідна група (Кипчацькі мови)}}
[[Файл:Lenguas túrquicas.png|міні|250пкс|Тюркські мови:<br/>{{legend|#FF4500|Півнчінозахідна група (Кипчацькі мови)}}
]]
]]
Половецька мова належить до кипчацько-половецької підгрупи [[тюркські мови|тюркських мов]] [[алтайська мова|алтайської мовної сім'ї]]<ref name="Ч"></ref>. Вона має [[огузька мова|огузькі]] елементи у фонетиці та морфології<ref name="Ч"></ref>.
Половецька мова належить до кипчацько-половецької підгрупи [[тюркські мови|тюркських мов]] [[алтайська мова|алтайської мовної сім'ї]]<ref name="Ч"/>. Вона має [[огузька мова|огузькі]] елементи у фонетиці та морфології<ref name="Ч"/>.
#[[Алтайські мови]]
# [[Алтайські мови]]
##[[Тюркські мови]]
## [[Тюркські мови]]
###Власне тюркські мови
### Власне тюркські мови
####[[Кипчацькі мови]] (Північнозахідні тюркські мови)
#### [[Кипчацькі мови]] (Північнозахідні тюркські мови)
#####[[Кипчацько-половецькі мови]] (Половецько-кипчацькі; Половецькі мови)
##### [[Кипчацько-половецькі мови]] (Половецько-кипчацькі; Половецькі мови)
######[[Вірмено-кипчацька мова]] †
###### [[Вірмено-кипчацька мова]] †
######[[Караїмська мова]]
###### [[Караїмська мова]]
######[[Карачаєво-балкарська мова]]
###### [[Карачаєво-балкарська мова]]
######[[Кримськотатарська мова]]
###### [[Кримськотатарська мова]]
######[[Кримчацька мова]]
###### [[Кримчацька мова]]
######[[Кумицька мова]]
###### [[Кумицька мова]]
######[[Мамлюцько-кипчацька мова]] †
###### [[Мамлюцько-кипчацька мова]] †
######[[Половецька мова]] †
###### '''Половецька мова''' †
######[[Урумська мова]]
###### [[Урумська мова]]


=== Поширення ===
=== Поширення ===
[[Файл:Cumania (1200) ukr.png|250px|міні|[[Половецьке поле]].]]
Половецька мова була мовою тюрковомних кочіників [[половці]]в, що панували у [[Євразійський степ|Євразійському степу]] в XI—XIV століттях (від [[Дунай|Дунаю]] до [[Алтайські гори|Алтаю]])<ref name="Ч"></ref>. [[Лінгва франка]] в [[Золота Орда|Золотій Орді]]. Також була поширена в місцях компактного проживання половців&nbsp;— [[Північний Кавказ|Північному Кавказі]], [[Кримський півострів|Криму]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Угорщина|Угорщини]], [[Молдавія|Молдавії]], [[Валахія|Валахії]], [[Мамлюцький султанат (Каїр)|Мамлюкського Єгипту]] тощо.
Половецька мова була мовою тюрковомних кочівників [[половці]]в, що панували у [[Євразійський степ|Євразійському степу]] в XI—XIV століттях (від [[Дунай|Дунаю]] до [[Алтайські гори|Алтаю]])<ref name="Ч"/>. [[Лінгва франка]] в [[Золота Орда|Золотій Орді]]. Також була поширена в місцях компактного проживання половців&nbsp;— [[Північний Кавказ|Північному Кавказі]], [[Кримський півострів|Криму]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Угорщина|Угорщини]], [[Молдавія|Молдавії]], [[Валахія|Валахії]], [[Мамлюцький султанат (Каїр)|Мамлюкського Єгипту]] тощо.


== Лінгвогеографічні відомості ==
== Лінгвогеографічні відомості ==

=== Пам'ятки ===
=== Пам'ятки ===
Половецька мова засвідчена в письмових пам'ятках давньоруської, грецької, угорської, арабської і перської мов у вигляді лексичних запозичень, в словнику Махмуда Кашгарського «Дивану Луг'ат-іт-тюрк» (1072—1074), пам'ятками змішаної огузько-кипчацької мови [[Золота Орда|Золотої Орди]] і Мамлюкського Єгипту та ін. Прямим середньовічним наступником куманської мови є [[вірмено-кипчацька мова]], яка була зафіксована пам'ятками XVI—XVII&nbsp;ст. і яку іменували самі його носії як кипчацька, або частіше як татарська.
Половецька мова засвідчена в письмових пам'ятках давньоруської, грецької, угорської, арабської і перської мов у вигляді лексичних запозичень, в словнику Махмуда Кашгарського «Дивану Луг'ат-іт-тюрк» (1072—1074), пам'ятками змішаної огузько-кипчацької мови [[Золота Орда|Золотої Орди]] і Мамлюкського Єгипту та ін. Прямим середньовічним наступником куманської мови є [[вірмено-кипчацька мова]], яка була зафіксована пам'ятками XVI—XVII&nbsp;ст. і яку іменували самі його носії як кипчацька, або частіше як татарська.
Рядок 64: Рядок 69:
Половецька мова найповніше відображена у рукописній збірці XIII—XIV&nbsp;ст. «Alfabetum Persicum, Comanicum et Latinum Anonymi scriptum Anno 1303. Die 11 Julii», відомішій під назвою «[[Кодекс Куманікус|Codex Cumanicus]]».
Половецька мова найповніше відображена у рукописній збірці XIII—XIV&nbsp;ст. «Alfabetum Persicum, Comanicum et Latinum Anonymi scriptum Anno 1303. Die 11 Julii», відомішій під назвою «[[Кодекс Куманікус|Codex Cumanicus]]».


== Фонетка ==
== Фонетика ==
У половецьків мові виділяють 8-9 голосних фонем :
У половецьків мові виділяють 8-9 голосних фонем :
:: [[a]], [[e]], [[i]], [[ü]], [[y]], [[u]], [[o]], [[ö]]<ref name="Радлов">Radloff W. Die turkische Sprachmaterial des Codex Cumanicus // ''Memoires de l'Académie impériale de Sciences de St.Petersbourg''. Spb., 1887. Ser. VII. T. XXXV. №&nbsp;6.</ref><ref name="Габен">Gabain A. von. Die Sprache des Codex Cumanicus // ''Philologiae Turcicae Fundamenta''. Wiesbaden 1959. I.</ref><ref name="Ч"></ref>
:: [[a]], [[e]], [[i]], [[ü]], [[y]], [[u]], [[o]], [[ö]]<ref name="Радлов">Radloff W. Die turkische Sprachmaterial des Codex Cumanicus // ''Memoires de l'Académie impériale de Sciences de St.Petersbourg''. Spb., 1887. Ser. VII. T. XXXV. №&nbsp;6.</ref><ref name="Габен">Gabain A. von. Die Sprache des Codex Cumanicus // ''Philologiae Turcicae Fundamenta''. Wiesbaden 1959. I.</ref><ref name="Ч"/>
і 23-24 приголосних фонем:
і 23-24 приголосних фонем:
:: [[b]], [[c]] (?), [[č]], [[d]], [[f]], [[g]], [[j]], [[k]], [[l]], [[m]], [[n]], [[ŋ]], [[p]], [[q]], [[r]], [[s]], [[š]], [[t]], [[Дзвінкий губно-зубний фрикативний|w (v)]], [[Глухий м'якопіднебінний фрикативний|х]], [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|γ]], [[z]], [[ž]].
:: [[b]], [[c]] (?), [[č]], [[d]], [[f]], [[g]], [[j]], [[k]], [[l]], [[m]], [[n]], [[ŋ]], [[p]], [[q]], [[r]], [[s]], [[š]], [[t]], [[Дзвінкий губно-зубний фрикативний|w (v)]], [[Глухий м'якопіднебінний фрикативний|х]], [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|γ]], [[z]], [[ž]].


Половецька мова збергіла давнотюркську систему голосних і [[сингармонізм]] загальнотюрського типу, який міг часто порушуватися. Також мала місце [[гармонія (мовознавство)|гармонія]] приголосних. Голосні, в цілому, не зазанавали [[Редукція голосних|редукції]]; вони мали тверді й м'які варіанти<ref name="Ч"></ref>.
Половецька мова збергіла давнотюркську систему голосних і [[сингармонізм]] загальнотюрського типу, який міг часто порушуватися. Також мала місце [[гармонія (мовознавство)|гармонія]] приголосних. Голосні, в цілому, не зазнавали [[Редукція голосних|редукції]]; вони мали тверді й м'які варіанти<ref name="Ч"/>.


Оскільки половецька мова зафіксована лише в письмових пам'ятках дослідити [[алофон|позиційні варіанти фонем]] неможливо<ref name="Ч"></ref>.
Оскільки половецька мова зафіксована лише в письмових пам'ятках дослідити [[алофон|позиційні варіанти фонем]] неможливо<ref name="Ч"/>.


{|width=100%
{|width=100%
Рядок 114: Рядок 119:
! {{small|[[Заясенні приголосні|Заясенні]]}}
! {{small|[[Заясенні приголосні|Заясенні]]}}
! {{small|[[Задньоязиковий приголосний|Велярні]]}}
! {{small|[[Задньоязиковий приголосний|Велярні]]}}
! {{small|[[Увулярні|Увулярні]]}}
! {{small|[[Увулярні]]}}
|-
|-
! colspan="2" | {{small|[[Носові приголосні|Носові]]}}
! colspan="2" | {{small|[[Носові приголосні|Носові]]}}
Рядок 178: Рядок 183:


=== Наголос. Склади ===
=== Наголос. Склади ===
[[Наголос]] у половецькій мові, ймовірно, був силовим, фіксованим. Зазвичай, він падав на останній склад слова<ref name="Ч"></ref>:
[[Наголос]] у половецькій мові, ймовірно, був силовим, фіксованим. Зазвичай, він падав на останній склад слова<ref name="Ч"/>:
* ''tanýq'' «знайомий»
* ''tanýq'' «знайомий»
* ''tolmáč'' «перекладач»
* ''tolmáč'' «перекладач»
* ''boγdáj'' «пшениця»
* ''boγdáj'' «пшениця»
* ''taγdán'' ~ ''tawdán'' «з гори»
* ''taγdán'' ~ ''tawdán'' «з гори»
Внаслідок додавання [[афікс]]ів наголос зміщувався, намагаючись зайняти місце в кінці слова<ref name="Ч"></ref>.
Внаслідок додавання [[афікс]]ів наголос зміщувався, намагаючись зайняти місце в кінці слова<ref name="Ч"/>.


Основні типи складів (для питомо тюркських слів)<ref name="Ч"></ref>:
Основні типи складів (для питомо тюркських слів)<ref name="Ч"/>:
* V&nbsp;— ''a-ja'' «долоня»
* V&nbsp;— ''a-ja'' «долоня»
* VC&nbsp;— ''at-taš'' «перекликання»
* VC&nbsp;— ''at-taš'' «перекликання»
Рядок 192: Рядок 197:
* CVC&nbsp;— ''bor-la'' «виноградник»
* CVC&nbsp;— ''bor-la'' «виноградник»
* CVCC&nbsp;— ''tört'' «чотири»
* CVCC&nbsp;— ''tört'' «чотири»

<!--Нестійкість ''къ'' (''йокъ'' / ''йох'' «ні»); переважання ініціального ''й'' (''йемиш'' «овочі», але разом з цим і ''джÿзÿм'' / ''жÿзÿм'' «виноград»).-->
<!--Нестійкість ''къ'' (''йокъ'' / ''йох'' «ні»); переважання ініціального ''й'' (''йемиш'' «овочі», але разом з цим і ''джÿзÿм'' / ''жÿзÿм'' «виноград»).-->

== Морфологія ==
== Морфологія ==
У половецькій мові [[корінь|корені]] слів односкладні. Дво- і трьохскладні корені — вторичні, складаються з [[морфем|морфем]]. На початку слова і морфеми збіг приголосних не допускається. В [[анлаут]]і рідку зустрічаються звуки ''g, γ, r, m, n, l, z''. На кінці слова так само збіг приголосних не допускається, за винятком ''lt, rt''<ref name="Ч"></ref>.
У половецькій мові [[корінь|корені]] слів односкладні. Дво- і трихскладні корені&nbsp;— вторинні, складаються з [[морфем]]. На початку слова і морфеми збіг приголосних не допускається. В [[анлаут]]і рідко зустрічаються звуки ''g, γ, r, m, n, l, z''. На кінці слова так само збіг приголосних не допускається, за винятком ''lt, rt''<ref name="Ч"/>.
Половецька має незначну кількість [[просодія (мовознавство)|просодичних]] протиставлень іменників і дієслів<ref name="Ч"></ref>. Наприклад:
Половецька має незначну кількість [[просодія (мовознавство)|просодичних]] протиставлень іменників і дієслів<ref name="Ч"/>. Наприклад:
* ''álma'' «не бери» — ''almá'' «яблоко».
* ''álma'' «не бери»&nbsp;— ''almá'' «яблуко».


Визначити типи [[чергування звуків]] на рівні класів фонем неможливо, позаяк половецька мова зберіглася лише у письмових джерелах<ref name="Ч"></ref>.
Визначити типи [[чергування звуків]] на рівні класів фонем неможливо, позаяк половецька мова збереглася лише у письмових джерелах<ref name="Ч"/>.


== Граматика ==
== Граматика ==
Половецька мова — [[аглютинативні мови|мова аглютинативного типу]] з елементами [[аналітичні мови|аналітизму]]<ref name="Ч"></ref>.
Половецька мова&nbsp;— [[аглютинативні мови|мова аглютинативного типу]] з елементами [[аналітичні мови|аналітизму]]<ref name="Ч"/>.

=== Категорії ===
=== Категорії ===
За [[граматична категорія|категоріальними]] властивостями в половецькій мові найчіткіше виділялися [[іменник]]и та [[дієслово|дієслова]]<ref name="Ч"></ref>. Інші [[частини мови|частини мови]] були слабко диференційовані, тому те чи інше слово можна віднести до різних частин мови. Наприклад:
За [[граматична категорія|категоріальними]] властивостями в половецькій мові найчіткіше виділялися [[іменник]]и та [[дієслово|дієслова]]<ref name="Ч"/>. Інші [[частини мови]] були слабко диференційовані, тому те чи інше слово можна віднести до різних частин мови. Наприклад:
*''joqsul'' «бідний» ([[прикметник]]), «бідняк» (іменник)
* ''joqsul'' «бідний» ([[прикметник]]), «бідняк» (іменник)
* ''jaman'' «поганий» (прикметник), «погано» ([[прислівник]])
* ''jaman'' «поганий» (прикметник), «погано» ([[прислівник]])
Деякі іменники в позиції [[Означення (мовознавство)|означення]] виконують роль прикметників<ref name="Ч"></ref>. Наприклад:
Деякі іменники в позиції [[Означення (мовознавство)|означення]] виконують роль прикметників<ref name="Ч"/>. Наприклад:
*''altun ors'' «золоте ковадло» (де ''altun'' — «золото»)
* ''altun ors'' «золоте ковадло» (де ''altun''&nbsp;— «золото»)


Категорії [[Рід (мовознавство)|роду]] і живих істот не були виражені морфологічно. Іменники, які відповідають на питання ''kim?'' («хто?») відносили до живих істот; решта, що відповідають на питання ''ne?'' («що?») — до неживих<ref name="Ч"></ref>.
Категорії [[Рід (мовознавство)|роду]] і живих істот не були виражені морфологічно. Іменники, які відповідають на питання ''kim?'' («хто?») відносили до живих істот; решта, що відповідають на питання ''ne?'' («що?»)&nbsp;— до неживих<ref name="Ч"/>.
[[Однина]] не маркувалася морфологічно. [[Множина (мовознавство)|Множина]] позначалася за домомоги [[афікс]]ів '''-lar''' / '''-ler'''<ref name="Ч"></ref>. Наприклад:
[[Однина]] не маркувалася морфологічно. [[Множина (мовознавство)|Множина]] позначалася за допомогою [[афікс]]ів '''-lar''' / '''-ler'''<ref name="Ч"/>. Наприклад:
* ''byčqy'''lar''''' «пилки»
* ''byčqy'''lar''''' «пилки»
* ''bučγaq'''lar''''' кути
* ''bučγaq'''lar''''' кути
* ''emgek'''ler''''' «муки», «тортури»
* ''emgek'''ler''''' «муки», «тортури»


Також була пристуня архаїчна [[двоїна]]<ref name="Ч"></ref>. Наприклад:
Також була присутня архаїчна [[двоїна]]<ref name="Ч"/>. Наприклад:
*''egiz'' «близнюки» (від ''eki'' — «два»)
* ''egiz'' «близнюки» (від ''eki''&nbsp;— «два»)
* ''biz'' «ми»
* ''biz'' «ми»
* ''siz'' «ви»
* ''siz'' «ви»

=== Відмінки ===
=== Відмінки ===
У половецькій мові було шість відмінків: (1) [[Називний відмінок|називний]], (2) [[Родовий відмінок|родовий]], (3) [[Давальний відмінок|давальний]], (4) [[Знахідний відмінок|знахідний]], (5) [[Місцевий відмінок|місцевий]], (6) [[Аблатив|орудно-місцевий]] (висхідний); а також дві [[відміна|відміни]] іменників: (1) проста і (2) особово-присвійна. Це так звані кипчацький тип відмін і відмінювання. Відмінки позначалися відповідними закінченнями, які займали позицію після афіксів множини або належності<ref name="Ч"></ref>.
У половецькій мові було шість відмінків: (1) [[Називний відмінок|називний]], (2) [[Родовий відмінок|родовий]], (3) [[Давальний відмінок|давальний]], (4) [[Знахідний відмінок|знахідний]], (5) [[Місцевий відмінок|місцевий]], (6) [[Аблатив|орудно-місцевий]] (висхідний); а також дві [[відміна|відміни]] іменників: (1) проста і (2) особово-присвійна. Це так звані кипчацький тип відмін і відмінювання. Відмінки позначалися відповідними закінченнями, які займали позицію після афіксів множини або належності<ref name="Ч"/>.


{| class="wikitable" width=60% style=text-align:left
{| class="wikitable" width=60% style=text-align:left
|-
|-
!
!
! {{small|Проста}}
! {{small|Проста}}
!colspan=3| {{small|Особово-присвійна}}
!colspan=3| {{small|Особово-присвійна}}
Рядок 235: Рядок 240:
|''osta'' «майстер»
|''osta'' «майстер»
|''atym'' «мій кінь»
|''atym'' «мій кінь»
|''atyŋ'' «твій кінь»
|''atyŋ'' «твій кінь»
|''aty'' «його кінь»
|''aty'' «його кінь»
|-
|-
Рядок 269: Рядок 274:
|}
|}


Граматична категорія належності вказувала на стосунки між власністю і власником. Вона виражалася морфологічно (афіксами приналежності), морфолого-[[синтаксис|синтаксично]] (афіксами належності й родовим відмінком слова, що позначало власника) і синтаксично (так само, без афікса належності)<ref name="Ч"></ref>. Наприклад:
Граматична категорія належності вказувала на стосунки між власністю і власником. Вона виражалася морфологічно (афіксами приналежності), морфолого-[[синтаксис|синтаксично]] (афіксами належності й родовим відмінком слова, що позначало власника) і синтаксично (так само, без афікса належності)<ref name="Ч"/>. Наприклад:
{{Div col|cols=2}}
{{Div col|cols=2}}
* ''jalčy'''m''''' «мій поденник»
* ''jalčy'''m''''' «мій поденник»
Рядок 282: Рядок 287:


=== Стани ===
=== Стани ===
У половецькій мові було пять дієслівних [[Стан (мовознавство)|станів]]: (1) основний; (2) взаємно-спільний; (3) зворотний; (4) пасивний; (5) спонукальний.
У половецькій мові було п'ять дієслівних [[Стан (мовознавство)|станів]]: (1) основний; (2) взаємно-спільний; (3) зворотний; (4) пасивний; (5) спонукальний.


* окремі огузькі форми (разом з регулярним універсальним дієслівним ім'ям на ''-гъан'');
* окремі огузькі форми (разом з регулярним універсальним дієслівним ім'ям на ''-гъан'');
Рядок 289: Рядок 294:


== Іншомовні впливи ==
== Іншомовні впливи ==
[[Файл:Saker Falcon RWD1.jpg|250px|міні|[[Балабан]] — половецький сокіл.]]
[[Файл:Saker Falcon RWD1.jpg|250px|міні|[[Балабан]]&nbsp;— половецький сокіл.]]
У половецькій мові були [[Мовне запозичення|лексичні запозичення]] з [[арабська мова|арабської]], [[перська мова|перської]], [[грецька мова|грецької]], [[монгольська мова|монгольської]] та [[руська мова|руської]] мов. Наприклад:
У половецькій мові були [[Мовне запозичення|лексичні запозичення]] з [[арабська мова|арабської]], [[перська мова|перської]], [[грецька мова|грецької]], [[монгольська мова|монгольської]] та [[руська мова|руської]] мов. Наприклад:


* ''kaban'' «[[кабан]]» (від [[руська мова|рус.]]: ''кабан'')<ref name="C261"></ref>
* ''kaban'' «[[кабан]]» (від [[руська мова|рус.]]: ''кабан'')<ref name="C261"/>
* ''limon'' «[[лимон]]» (від {{lang-fa|ليمون}}, ''līmūn''; «лимон»)<ref>''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 306.</ref>
* ''limon'' «[[лимон]]» (від {{lang-fa|ليمون}}, ''līmūn''; «лимон»)<ref>''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880.&nbsp;— P. 306.</ref>
* ''maydan'' «[[майдан]]» (від {{lang-ar|ميدان}}, ''maydān'' через {{lang-fa|میدان}}, ''meydan''; «рівне місце»)<ref>''Codex cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 304.</ref>
* ''maydan'' «[[майдан]]» (від {{lang-ar|ميدان}}, ''maydān'' через {{lang-fa|میدان}}, ''meydan''; «рівне місце»)<ref>''Codex cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880.&nbsp;— P. 304.</ref>
* ''ulus'' «[[улус]]» (від {{lang-mn|улс}}; «край»)<ref>''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 260.</ref>
* ''ulus'' «[[улус]]» (від {{lang-mn|улс}}; «край»)<ref name=":0">''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880.&nbsp;— P. 260.</ref>


Внаслідок обмеженості писемних пам'яток важко виявити обсяг цих запозичень<ref name="Ч"></ref>.
Внаслідок обмеженості писемних пам'яток важко виявити обсяг цих запозичень<ref name="Ч"/>.


Сама половецька мова справила великий вплив на лексику нетюркських мов — [[староукраїнська мова|русинської (української)]], [[угорська мова|угорської]], [[румунська мова|валаської (румунської)]], [[російська мова|москвинскої (російської)]], [[болгарська мова|болгарської]] тощо. Зокрема, в українській мові [[тюркізм|словами]] половецького походження, є:
Сама половецька мова справила великий вплив на лексику нетюркських мов&nbsp;— [[староукраїнська мова|русинської (української)]], [[угорська мова|угорської]], [[румунська мова|валаської (румунської)]], [[російська мова|москвинскої (російської)]], [[болгарська мова|болгарської]] тощо. Зокрема, в українській мові [[тюркізм|словами]] половецького походження, є:
{{Div col|cols=2}}
{{Div col|cols=2}}
* [[базар]] (baxar, «[[форум]]»)<ref>''Codex cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 299.</ref>
* [[базар]] (baxar, «[[форум (площа)]]»)<ref>''Codex cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880.&nbsp;— P. 299.</ref>
* [[балабан]] (''balaban'', «[[сокіл]]»)<ref name="C300">''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 300.</ref>
* [[балабан]] (''balaban'', «[[сокіл]]»)<ref name="C300">''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880.&nbsp;— P. 300.</ref>
* [[балик]] (''balik'', «[[риба]]»)<ref name="C300"></ref>
* [[балик]] (''balik'', «[[риба]]»)<ref name="C300"/>
* [[беркут]] (''burkit'', «[[орел]]»)<ref>''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 303.</ref>
* [[беркут]] (''burkit'', «[[орел]]»)<ref>''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880.&nbsp;— P. 303.</ref>
* [[Ізюм (значення)|ізюм]] (''uzum'', «[[виноград]]»)<ref>''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 260.</ref>
* [[Родзинки|ізюм]] (''uzum'', «[[виноград]]»)<ref name=":0"/>
* [[казна]] (''kazna'', «[[скарбниця]]»)<ref name="C261">''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 261.</ref>
* [[казна]] (''kazna'', «[[скарбниця]]»)<ref name="C261">''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880.&nbsp;— P. 261.</ref>
* [[козак]] (''cosac'', «варта», «чота»)<ref>''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 268.</ref>
* [[козак]] (''cosac'', «варта», «чота»)<ref>''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880.&nbsp;— P. 268.</ref>
* [[орда]] (''orda'', «зібрання», «двір»)<ref>''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 257.</ref>
* [[орда]] (''orda'', «зібрання», «двір»)<ref>''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880.&nbsp;— P. 257.</ref>
* [[сарай]] (''saray'', «[[палац]]»)<ref>''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 294.</ref>
* [[сарай]] (''saray'', «[[палац]]»)<ref>''Codex Cumanicus''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880.&nbsp;— P. 294.</ref>
{{Div col end}}
{{Div col end}}


Рядок 315: Рядок 320:
На відміну від змішаної огузько-кипчацької мови Золотої Орди і Мамлюкського Єгипту, мова Кодексу характеризується повним переважанням народно-розмовної стихії. У цьому аспекті вражають чистотою тюркської мови блискучі переклади латинських молитов і гімнів.
На відміну від змішаної огузько-кипчацької мови Золотої Орди і Мамлюкського Єгипту, мова Кодексу характеризується повним переважанням народно-розмовної стихії. У цьому аспекті вражають чистотою тюркської мови блискучі переклади латинських молитов і гімнів.


Засвідчена в Кодексі тюркська титулатура, [[ономастика]] і загальновживана лексика в діалектному плані неоднорідна, що зв'язане, очевидно, із змішаним характером тюркських племінних об'єднань, що входили у кипчацький союз, і залишків тюркських об'єднань, що прийшли до Європи раніше ([[гуни]], [[авари]], [[болгари]], [[хазари]], [[печеніги]]).
Засвідчена в Кодексі тюркська титулатура, [[ономастика]] і загальновживана лексика в діалектному плані неоднорідна, що зв'язане, очевидно, із змішаним характером тюркських племінних об'єднань, що входили у кипчацький союз, і залишків тюркських об'єднань, що прийшли до Європи раніше ([[гуни]], [[авари]], [[булгари]], [[хозари]], [[печеніги]]).


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 321: Рядок 326:


== Джерела ==
== Джерела ==
*Чеченов А.А. [http://www.philology.ru/linguistics4/chechenov-97.htm Половецкий язык] // ''Языки Мира. Тюркские языки'' / Отв. ред. Тенишев Э.Р. — Бишкек: Кыргызстан, 1997. (репринт: Москва: Индрик, 1997 ISBN 5-85759-061-2). — С. 110-116.
* {{ref-ru}} Чеченов А. А. [http://www.philology.ru/linguistics4/chechenov-97.htm Половецкий язык] // ''Языки Мира. Тюркские языки'' / Отв. ред. Тенишев Э. Р.&nbsp;— Бишкек: Кыргызстан, 1997. (репринт: Москва: Индрик, 1997 ISBN 5-85759-061-2).&nbsp;— С. 110—116.
*Грунин Т.И. Документы на половецком языке XVI в. (судебные акты Каменец-Подольской армянской общины). М., 1967.
* {{ref-ru}} Грунин Т.&nbsp;И.&nbsp;Документы на половецком языке XVI&nbsp;в. (судебные акты Каменец-Подольской армянской общины). М., 1967.
*Курашжанов А. ''Формы и значение падежей в Codex Cumanicus'': Автореф. дис. ... канд. филол. наук. Алма-Ата, 1959.
* {{ref-ru}} Курашжанов А. ''Формы и значение падежей в Codex Cumanicus'': Автореф. дис. … канд. филол. наук. Алма-Ата, 1959.
*Россовский Д.А. К вопросу о происхождении Codex Cumanicus // ''Seminarium Kondakovianum''. Prague, 1929. III.
* {{ref-ru}} Россовский Д. А. К вопросу о происхождении Codex Cumanicus // ''Seminarium Kondakovianum''. Prague, 1929. III.
*Тенишев Е.Р. Место кыпчакского (половецкого, куманского), печенежского языков среди современных тюркских языков // ''Известия АН Казахской ССР. Серия филологическая''. 1975.
* {{ref-ru}} Тенишев Е.&nbsp;Р.&nbsp;Место кыпчакского (половецкого, куманского), печенежского языков среди современных тюркских языков // ''Известия АН Казахской ССР. Серия филологическая''. 1975.
*Чеченов А.А. ''Язык памятника 14 в. Codex Cumanicus в ареальном освещении''. М., 1978.
* {{ref-ru}} Чеченов А. А. ''Язык памятника 14 в. Codex Cumanicus в ареальном освещении''. М., 1978.
*Drimba W. ''Sintaxe Comane''. Leiden, 1973.
* {{ref-de}} Drimba W. ''Sintaxe Comane''. Leiden, 1973.
*Gabain A. von. Die Sprache des Codex Cumanicus // ''Philologiae Turcicae Fundamenta''. Wiesbaden 1959. I.
* {{ref-de}} Gabain A. von. Die Sprache des Codex Cumanicus // ''Philologiae Turcicae Fundamenta''. Wiesbaden 1959. I.
*Grönbech K. ''Codex Cumanicus''. Kopenhagen, 1936.
* {{ref-de}} Grönbech K. ''Codex Cumanicus''. Kopenhagen, 1936.
*Kuun G. ''Codex Cumanicus bibliotecae ad templum dici Marci Venetiarum primumex integro adidit, prolegomenis, notis et compluribus glossarii instruxit''. Budapest, 1880.
* {{ref-la}} Kuun G. ''Codex Cumanicus bibliotecae ad templum dici Marci Venetiarum primumex integro adidit, prolegomenis, notis et compluribus glossarii instruxit''. Budapest, 1880.
*Radloff W. Die turkische Sprachmaterial des Codex Cumanicus // ''Memoires de l'Académie impériale de Sciences de St.Petersbourg''. Spb., 1887. Ser. VII. T. XXXV. № 6.
* {{ref-de}} Radloff W. Die turkische Sprachmaterial des Codex Cumanicus // ''Memoires de l'Académie impériale de Sciences de St.Petersbourg''. Spb., 1887. Ser. VII. T. XXXV. №&nbsp;6.
* [http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/8836/1/Pylypchuk.pdf Мова кипчаків: спроба історичної характеристики] / Я.&nbsp;В.&nbsp;Пилипчук // Наукові записки [Національного педагогічного університету ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова]. Серія: Педагогічні та історичні науки.&nbsp;— 2014.&nbsp;— Вип. 117.&nbsp;— С. 258—266.


== Посилання ==
== Посилання ==
* [[Гаркавець Олександр Миколайович|Гаркавец А.Н.]] [http://www.qypchaq.unesco.kz/Turkic_Languages_Rus.htm Кыпчакские языки] (москвинською).
* [[Гаркавець Олександр Миколайович|Гаркавец А. Н.]] [http://www.qypchaq.unesco.kz/Turkic_Languages_Rus.htm Кыпчакские языки] (москвинською).


{{Тюркські мови}}
{{Тюркські мови}}

Поточна версія на 11:30, 31 жовтня 2023

Половецька мова
РегіонПоловецьке поле (Східна Європа, Середня Азія)
Етнічністьполовці
Носіїмертва мова
Писемністьлатинська
КласифікаціяАлтайські мови
Офіційний статус
ОфіційнаУгорщина (до XVIII ст.)
Коди мови
ISO 639-3qwm

Полове́цька мо́ва (coman, къипчакъ, татарча) — тюркська мова, якою розмовляли українські степовики половці XI—XIV століть. Лінгва франка середньовічного Євразійського степу та Золотої Орди. Належить до кипчацької групи мов алтайської мовної сім'ї. Половецька — аглютинативна мова з елементами аналітизму[1]. Склала основу кипчацьких мов. З другої половини XVIII ст. — мертва мова; останній рідномовець — Іштван Варро — помер 1770 року. Альтернативної точки зору[якої?] на природу мови половців, як і на природу самого половецтва, тримається кандидат історичних наук Н. В. Агафонова: «Етнікон „половці“ у контексті реанімованої парадигми „половці — автохтони“: спроба полідисциплінарного аналізу»; «Мова половців»; «Можливості лінгвістики у визначенні природи половецтва». Авторка наполягає на іраномовності половців, дає переклад ономів з іранської.

Етнікон «половці» експлуатує у перекладі з санскриту: «захисники»Степан Наливайко Українська Індоаріка. Київ: "Євшан-зілля". 2007.[джерело?].

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Назва

[ред. | ред. код]

У літературі різного часу й походження називається по-різному:

Класифікація

[ред. | ред. код]
Тюркські мови:
   Півнчінозахідна група (Кипчацькі мови)

Половецька мова належить до кипчацько-половецької підгрупи тюркських мов алтайської мовної сім'ї[1]. Вона має огузькі елементи у фонетиці та морфології[1].

  1. Алтайські мови
    1. Тюркські мови
      1. Власне тюркські мови
        1. Кипчацькі мови (Північнозахідні тюркські мови)
          1. Кипчацько-половецькі мови (Половецько-кипчацькі; Половецькі мови)
            1. Вірмено-кипчацька мова †
            2. Караїмська мова
            3. Карачаєво-балкарська мова
            4. Кримськотатарська мова
            5. Кримчацька мова
            6. Кумицька мова
            7. Мамлюцько-кипчацька мова †
            8. Половецька мова †
            9. Урумська мова

Поширення

[ред. | ред. код]
Половецьке поле.

Половецька мова була мовою тюрковомних кочівників половців, що панували у Євразійському степу в XI—XIV століттях (від Дунаю до Алтаю)[1]. Лінгва франка в Золотій Орді. Також була поширена в місцях компактного проживання половців — Північному Кавказі, Криму, Болгарії, Угорщини, Молдавії, Валахії, Мамлюкського Єгипту тощо.

Лінгвогеографічні відомості

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Половецька мова засвідчена в письмових пам'ятках давньоруської, грецької, угорської, арабської і перської мов у вигляді лексичних запозичень, в словнику Махмуда Кашгарського «Дивану Луг'ат-іт-тюрк» (1072—1074), пам'ятками змішаної огузько-кипчацької мови Золотої Орди і Мамлюкського Єгипту та ін. Прямим середньовічним наступником куманської мови є вірмено-кипчацька мова, яка була зафіксована пам'ятками XVI—XVII ст. і яку іменували самі його носії як кипчацька, або частіше як татарська.

Половецька мова найповніше відображена у рукописній збірці XIII—XIV ст. «Alfabetum Persicum, Comanicum et Latinum Anonymi scriptum Anno 1303. Die 11 Julii», відомішій під назвою «Codex Cumanicus».

Фонетика

[ред. | ред. код]

У половецьків мові виділяють 8-9 голосних фонем :

a, e, i, ü, y, u, o, ö[2][3][1]

і 23-24 приголосних фонем:

b, c (?), č, d, f, g, j, k, l, m, n, ŋ, p, q, r, s, š, t, w (v), х, γ, z, ž.

Половецька мова збергіла давнотюркську систему голосних і сингармонізм загальнотюрського типу, який міг часто порушуватися. Також мала місце гармонія приголосних. Голосні, в цілому, не зазнавали редукції; вони мали тверді й м'які варіанти[1].

Оскільки половецька мова зафіксована лише в письмових пам'ятках дослідити позиційні варіанти фонем неможливо[1].

Голосні

[ред. | ред. код]
Піднесення Ряд
передній задній
НО О НО О
високе i ü [y] y [ɯ] u
середнє e ö [œ] a o

Приголосні

[ред. | ред. код]
Губні Зубні Заясенні Велярні Увулярні
Носові m n [n̪] ŋ
Проривні глухі p t [t̪] k q
дзвінкі b d [d̪] ɡ
Фрикативні глухі f s [s̪] š [ʃ] х
дзвінкі w [v] z [z̪] ž [ʒ] γ [ɣ]
Апроксиманти l [ɫ̪] j
Дрижачі r [r̠]
Африкати (?) c [t̻͡s̪] č [t͡ʃ]

Наголос. Склади

[ред. | ред. код]

Наголос у половецькій мові, ймовірно, був силовим, фіксованим. Зазвичай, він падав на останній склад слова[1]:

  • tanýq «знайомий»
  • tolmáč «перекладач»
  • boγdáj «пшениця»
  • taγdán ~ tawdán «з гори»

Внаслідок додавання афіксів наголос зміщувався, намагаючись зайняти місце в кінці слова[1].

Основні типи складів (для питомо тюркських слів)[1]:

  • V — a-ja «долоня»
  • VC — at-taš «перекликання»
  • VCC — art «зад», «спина»
  • CV — bu-laq «ключ», «джерело»
  • CVC — bor-la «виноградник»
  • CVCC — tört «чотири»

Морфологія

[ред. | ред. код]

У половецькій мові корені слів односкладні. Дво- і трихскладні корені — вторинні, складаються з морфем. На початку слова і морфеми збіг приголосних не допускається. В анлауті рідко зустрічаються звуки g, γ, r, m, n, l, z. На кінці слова так само збіг приголосних не допускається, за винятком lt, rt[1].

Половецька має незначну кількість просодичних протиставлень іменників і дієслів[1]. Наприклад:

  • álma «не бери» — almá «яблуко».

Визначити типи чергування звуків на рівні класів фонем неможливо, позаяк половецька мова збереглася лише у письмових джерелах[1].

Граматика

[ред. | ред. код]

Половецька мова — мова аглютинативного типу з елементами аналітизму[1].

Категорії

[ред. | ред. код]

За категоріальними властивостями в половецькій мові найчіткіше виділялися іменники та дієслова[1]. Інші частини мови були слабко диференційовані, тому те чи інше слово можна віднести до різних частин мови. Наприклад:

Деякі іменники в позиції означення виконують роль прикметників[1]. Наприклад:

  • altun ors «золоте ковадло» (де altun — «золото»)

Категорії роду і живих істот не були виражені морфологічно. Іменники, які відповідають на питання kim? («хто?») відносили до живих істот; решта, що відповідають на питання ne? («що?») — до неживих[1].

Однина не маркувалася морфологічно. Множина позначалася за допомогою афіксів -lar / -ler[1]. Наприклад:

  • byčqylar «пилки»
  • bučγaqlar кути
  • emgekler «муки», «тортури»

Також була присутня архаїчна двоїна[1]. Наприклад:

  • egiz «близнюки» (від eki — «два»)
  • biz «ми»
  • siz «ви»

Відмінки

[ред. | ред. код]

У половецькій мові було шість відмінків: (1) називний, (2) родовий, (3) давальний, (4) знахідний, (5) місцевий, (6) орудно-місцевий (висхідний); а також дві відміни іменників: (1) проста і (2) особово-присвійна. Це так звані кипчацький тип відмін і відмінювання. Відмінки позначалися відповідними закінченнями, які займали позицію після афіксів множини або належності[1].

Проста Особово-присвійна
Називний osta «майстер» atym «мій кінь» atyŋ «твій кінь» aty «його кінь»
Родовий ostanyŋ atymnyŋ atyŋnyŋ atynyŋ
Давальний ostaγa atyma atyŋa atyna
Знахідний ostany atymny atyŋy (atyŋny) atyny
Місцевий ostada atymda atyŋda atynda
Орудно-місцевий ostadan atymdan atyŋdan atyndan

Граматична категорія належності вказувала на стосунки між власністю і власником. Вона виражалася морфологічно (афіксами приналежності), морфолого-синтаксично (афіксами належності й родовим відмінком слова, що позначало власника) і синтаксично (так само, без афікса належності)[1]. Наприклад:

  • jalčym «мій поденник»
  • etikiŋ «твій чобіт»
  • jalčysu «його поденник»
  • qalqanymyz «наші щити»
  • epčiŋiz «ваші жінки»
  • qalqanlary «їхні щити»
  • menüm jazyxym «моя провина»
  • seniŋ jemišiŋ «твій плід»

Стани

[ред. | ред. код]

У половецькій мові було п'ять дієслівних станів: (1) основний; (2) взаємно-спільний; (3) зворотний; (4) пасивний; (5) спонукальний.

  • окремі огузькі форми (разом з регулярним універсальним дієслівним ім'ям на -гъан);
  • зустрічається дієприкметник на -миш;
  • зустрічається дієслівне ім'я на -дикъ.

Іншомовні впливи

[ред. | ред. код]
Балабан — половецький сокіл.

У половецькій мові були лексичні запозичення з арабської, перської, грецької, монгольської та руської мов. Наприклад:

Внаслідок обмеженості писемних пам'яток важко виявити обсяг цих запозичень[1].

Сама половецька мова справила великий вплив на лексику нетюркських мов — русинської (української), угорської, валаської (румунської), москвинскої (російської), болгарської тощо. Зокрема, в українській мові словами половецького походження, є:

Інше

[ред. | ред. код]

На відміну від змішаної огузько-кипчацької мови Золотої Орди і Мамлюкського Єгипту, мова Кодексу характеризується повним переважанням народно-розмовної стихії. У цьому аспекті вражають чистотою тюркської мови блискучі переклади латинських молитов і гімнів.

Засвідчена в Кодексі тюркська титулатура, ономастика і загальновживана лексика в діалектному плані неоднорідна, що зв'язане, очевидно, із змішаним характером тюркських племінних об'єднань, що входили у кипчацький союз, і залишків тюркських об'єднань, що прийшли до Європи раніше (гуни, авари, булгари, хозари, печеніги).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад Чеченов А. А. Половецкий язык… — С. 110—116.
  2. ↑ Radloff W. Die turkische Sprachmaterial des Codex Cumanicus // Memoires de l'Académie impériale de Sciences de St.Petersbourg. Spb., 1887. Ser. VII. T. XXXV. № 6.
  3. ↑ Gabain A. von. Die Sprache des Codex Cumanicus // Philologiae Turcicae Fundamenta. Wiesbaden 1959. I.
  4. ↑ а б Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 261.
  5. ↑ Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 306.
  6. ↑ Codex cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 304.
  7. ↑ а б Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 260.
  8. ↑ Codex cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 299.
  9. ↑ а б Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 300.
  10. ↑ Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 303.
  11. ↑ Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 268.
  12. ↑ Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 257.
  13. ↑ Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 294.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Чеченов А. А. Половецкий язык // Языки Мира. Тюркские языки / Отв. ред. Тенишев Э. Р. — Бишкек: Кыргызстан, 1997. (репринт: Москва: Индрик, 1997 ISBN 5-85759-061-2). — С. 110—116.
  • (рос.) Грунин Т. И. Документы на половецком языке XVI в. (судебные акты Каменец-Подольской армянской общины). М., 1967.
  • (рос.) Курашжанов А. Формы и значение падежей в Codex Cumanicus: Автореф. дис. … канд. филол. наук. Алма-Ата, 1959.
  • (рос.) Россовский Д. А. К вопросу о происхождении Codex Cumanicus // Seminarium Kondakovianum. Prague, 1929. III.
  • (рос.) Тенишев Е. Р. Место кыпчакского (половецкого, куманского), печенежского языков среди современных тюркских языков // Известия АН Казахской ССР. Серия филологическая. 1975.
  • (рос.) Чеченов А. А. Язык памятника 14 в. Codex Cumanicus в ареальном освещении. М., 1978.
  • (нім.) Drimba W. Sintaxe Comane. Leiden, 1973.
  • (нім.) Gabain A. von. Die Sprache des Codex Cumanicus // Philologiae Turcicae Fundamenta. Wiesbaden 1959. I.
  • (нім.) Grönbech K. Codex Cumanicus. Kopenhagen, 1936.
  • (лат.) Kuun G. Codex Cumanicus bibliotecae ad templum dici Marci Venetiarum primumex integro adidit, prolegomenis, notis et compluribus glossarii instruxit. Budapest, 1880.
  • (нім.) Radloff W. Die turkische Sprachmaterial des Codex Cumanicus // Memoires de l'Académie impériale de Sciences de St.Petersbourg. Spb., 1887. Ser. VII. T. XXXV. № 6.
  • Мова кипчаків: спроба історичної характеристики / Я. В. Пилипчук // Наукові записки [Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова]. Серія: Педагогічні та історичні науки. — 2014. — Вип. 117. — С. 258—266.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Половецька_мова&oldid=40817045