Ескадрон

Військова ієрархія
Підрозділи Типова чисельність Командир код NATO вогнева група 2 – 5 м. сержант, (капрал), ст. солдат OR-4 OR-3 відділення 6 – 14 сержант OR-5 секція 14 – 28 молодший лейтенант  OF -1c взвод, чота, платун 30 – 80 лейтенант  OF -1b штафель 70 – 160 старший лейтенант  OF -1a рота, сотня, батарея, ескадрон 100 – 270 капітан, сотник OF-2 батальйон, курінь, когорта 300 – 800 підполковник, курінний OF-4 полк 1000 – 2700 полковник OF-5 бригада 3000 – 7000 бригадний генерал OF-6 дивізія, легіон 10 000 – 30 000 генерал-майор OF-7 корпус 40 000 – 90 000 генерал-лейтенант OF-8 польова армія 100 000 – 300 000 генерал, генерал-полковник, фельдмаршал, адмірал OF-9 OF-9 OF-9 OF-9 група армій, фронт 2+ польові армії генерал, генерал армії, маршал ВПС, адмірал флоту OF-9 OF-9 OF-9 OF-9 театр війни, театр воєнних дій 4+ польові армії Генерал Армії, Генералітет OF-10 ТВД, Регіон Об'єднане командування

Ескадро́н (фр. escadron від італ. squadrone, утвореного від squadra — «бригада») — військове формування, тактичний та адміністративний підрозділ у кавалерії. У піхоті умовно відповідав батальйону.

Вперше ескадрони з'явилися в епоху Карла V; спочатку вони шикувалися в 17 шеренг, потім число шеренг було зменшене до 6 (у епоху релігійних воєн у Франції), до 5 (за Генріха IV), до 3-х (за Густава-Адольфа) і, нарешті, до 2-х (за Фрідріха Великого).

Ескадрон

Спочатку ескадрони поділялися на різне число рот і складалися з декількох сотень коней; практика показала, проте, що великий чисельний склад ескадронів ускладнює управління ними в бою, зменшує швидкість руху при атаці і, збільшуючи довжину фронту, ослаблює маневреність; тому на початок XX століття ескадрони скрізь складалися з 120—150 коней.

До Першої Світової війни чисельність ескадронів була прийнята в 128 коней; ескадрони поділялися на 2 півескадрони і 4 взводи, по 16 рядів в кожному. Маршові ескадрони із запасних кавалерійських частин, що вирушають у воєнний час на укомплектування полків, мали по 160 коней, тобто по 20 рядів у взводі.

Ескадрони об'єднувалися в полки, від 4 до 6 в кожному. У кірасирських полках було по 4 ескадрони, у решті — по 6; крім того, існували окремі дивізіони, у складі яких було по 2 ескадрони.

У козацьких і міліцейських військах ескадрону відповідала сотня.

Джерела

• Радянська військова енциклопедія. «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 608. — ISBN 00101-150. (рос.)