Травневий хрущ: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 18:48, 15 січня 2024

?

Травневий хрущ

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Підклас:	Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:	Новокрилі (Neoptera)
Надряд:	Голометабола (Holometabola)
Ряд:	Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд:	Всеїдні жуки (Polyphaga)
Родина:	Пластинчастовусі (Scarabaeidae Latreille, 1802)
Підродина:	Хрущі (Melolonthinae Samouelle, 1819)
Рід:	Хрущ (Melolontha)

Види

M. melolontha (Linnaeus, 1758)
M. hippocastani Fabricius, 1801
M. pectoralis Germar, 1824

Посилання

Вікісховище:	Melolontha melolontha
EOL:	2924496
NCBI:	7061
Fossilworks:	319806

Хрущ травневий — група великих жуків роду хрущ родини пластинчастовусих, завдовжки 23—32 мм, з коренастим, широким і сильно опуклим тілом. Мешкають у Європі. До групи належать три види хрущів, які зовнішньо відрізняються мало:

західний травневий хрущ Melolontha melolontha
східний травневий хрущ Melolontha hippocastani
великий травневий хрущ Melolontha pectoralis

Опис

Низ тіла, голова й пронотум — чорні. Надкрила, ноги й вусики, полапки та пігідій від світло-коричневого, червоно-бурого до майже чорно-брунатного кольору. Характерна сильна колірна мінливість — утворює велику кількість колірних аберацій. Боки черевних сегментів з чималими трикутними плямами білого кольору (типова форма). Антени 10-членикові, з пластинчастими відростками на останніх 6—7 члениках. Голова досить маленька, втягнута в темний пронотум покритий короткими сірувато-жовтуватими волосинками. Надкрила опуклі, довгасто-овальні, з п'ятьма вузькими ребрами, покриті густими прилеглими й короткими білими або сіруватими волосинками та рідкими, довшими та настовбурченими. Основа та боки в негустих довгих жовто-сірих настовбурчених волосках, ребра в різких досить дрібних крапках. Проміжки між ребрами, на надкрилах, покриті дрібними крапками, слабкими зморшками і рівномірними тонкими й короткими білувато-сірими волосинами, що трохи закривають основне тло. Груди покриті довгими густими білувато-сірими волосинами. Пігідій витягнутий у відросток довжиною 3—5 міліметрів. Передні гомілки ззовні з 3 або 2 зубцями, причому основний зубець тупий, у самця часто ледве помітний, у вигляді закругленого виступу, тому гомілки здаються 2-зубчастими; середній зубець сильно наближений до верхнього.

Статевий диморфізм

Антени у самця з великою булавою з 7 пластин, у самиці — з 6 дрібніших і коротших пластин. Пластини містять нюхові рецептори, які дозволяють самцю знаходити самицю. Пігідій самця має довгий і вузький відросток, у самиці коротший.

Спосіб життя

У південній частині ареалу поява жуків відбувається зазвичай в другій половині квітня до початку червня. У північних регіонах хрущі з'являються в середині травня до кінця червня. Літають по узліссях листяних насаджень, де харчуються листям дерев і чагарників — дуб, бук, клен, в'яз, ліщина, тополя, верба, липа, волоський горіх. З плодових культур найбільшу перевагу віддають сливі та вишні, з лісових — дубу. Активні в уранішні і вечірні години, вночі можуть прилітати на штучні джерела світла.

Життєвий цикл

Жуки відкладають яйця в ґрунт на глибину 20 — 40 см, купками по 5 — 20 штук. Віддають перевагу ґрунтам, що прогріваються, з рідким ґрунтовим покривом. Яйця овальні, білі, завбільшки 2×3 мм. Через 24- 25 або 40 — 50 днів, залежно від температури ґрунту, з них з'являються дрібні брудно-білого кольору шестиногі личинки (хробаки), які поступово виростають у великі, білі, С-подібні. Голова брунатна, з жовто-бурими щелепами, покрита міцним хітиновим панциром, очі відсутні. На анальному сегменті черевця розташовано 2 ряди по 25 — 30 дрібних щетинок конічної форми. Личинки останнього року перед перетворенням досягають довжини 45 — 65 мм. Личинки першого року харчуються гумусом, старші — мертвим і живим корінням різних рослин. У північній і середній Європі генерація 4-річна, в тепліших південних областях 3-річна. Обертання в лялечку личинок останнього віку відбувається в червні-липні в земляній колисці. Лялечка вільна, жовтувата. Стадія лялечки 30 — 40 днів. Зимує імаго. У посушливі роки з жарким літом і осінню можливий вихід невеликої кількості жуків восени. Личинки жуків потерпають від ураження бактеріальними хворобами.

Ареал

Зустрічаються у помірній зоні Європи.

Травневі хрущі відомі з усієї території України окрім Криму. M. melolontha зустрічається майже по всій території України, M. hippocastani — окрім Чернівецької та Сумської областей. M. pectoralis виявлений лише в Закарпатті.^[1]

Економічне значення

Один з основних шкідників плодово-ягідних і лісових насаджень в Центральній Європі, лісостеповій зоні України, на північному Сході України. У роки масового розмноження жуки можуть повністю об'їдати листя дерев. Найвідчутнішої шкоди завдається пошкодженням коріння личинками другого і третього віку з травня по вересень. Найчутливіші до пошкоджень молоді дерева, які часто гинуть. Життєві цикли цих комах вивчав та розробляв засоби захисту від них дерев О. І. Воронцов.

Видові особливості

Три види травневих хрущів схожі між собою морфологічно, поведінкою, способом життя і екологічно, проте мають і деякі відмінності. Жуків можна відрізнити за будовою пігідію. У західного травневого хруща відросток пігідію найдовший, паралельний на кінці. Східний травневий хрущ має коротший відросток, з розширенням на кінці. Великий травневий хрущ майже не має відростка пігідію.

Великий травневий хрущ також не є шкідником, оскільки зустрічається лише у невеликому ареалі південної Німеччини й Австрії, нечисленний.

Статева поведінка

Самці різних видів травневих хрущів орієнтуються на різні речовини у пошуку самиць для парування. Східний хрущ використовує 1,4-бензохінон, який виділяють дерева при пошкодженні їхнього листя самицями.^[2] Самець західного хруща переважно шукає самицю за запахом рослинних спиртів, суміші гексанолу^[en], цис-з-гексен-1-олу^[en] і транс-2-гексен-1-олу.^[3]

Див. також

Примітки

↑ В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
↑ Ruther, Joachim; Reinecke, Andreas; Tolasch, Till; Hilker, Monika (2001). Make love not war: a common arthropod defence compound as sex pheromone in the forest cockchafer Melolontha hippocastani. Oecologia. 128 (1): 44—47. doi:10.1007/s004420100634. ISSN 0029-8549.
↑ Reinecke, Andreas; Ruther, Joachim; Tolasch, Till; Francke, Wittko; Hilker, Monika (2002). Alcoholism in cockchafers: orientation of male Melolontha melolontha towards green leaf alcohols. Naturwissenschaften. 89 (6): 265—269. doi:10.1007/s00114-002-0314-2. ISSN 0028-1042.

Джерела

Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 544.
Савковский, П.П. (1990). Атлас вредителей плодовых и ягодных культур (вид. 5-е изд., доп. и перераб.). К.: Урожай. с. 96.

Посилання

Травневий хрущ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Воловник, С. В. (1990). Наши знакомые незнакомцы (рос.) (вид. 2, доп.). Днепропетровск: Промінь. с. 80—88. Архів оригіналу за 2 лютого 2017.

[Мартынов2012-1] В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)

[RutherReinecke2001-2] Ruther, Joachim; Reinecke, Andreas; Tolasch, Till; Hilker, Monika (2001). Make love not war: a common arthropod defence compound as sex pheromone in the forest cockchafer Melolontha hippocastani. Oecologia. 128 (1): 44—47. doi:10.1007/s004420100634. ISSN 0029-8549.

[ReineckeRuther2002-3] Reinecke, Andreas; Ruther, Joachim; Tolasch, Till; Francke, Wittko; Hilker, Monika (2002). Alcoholism in cockchafers: orientation of male Melolontha melolontha towards green leaf alcohols. Naturwissenschaften. 89 (6): 265—269. doi:10.1007/s00114-002-0314-2. ISSN 0028-1042.

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Taxobox
-| name = Хрущ травневий
+| name = Травневий хрущ
 | fossil_range =
 | image = Maybug.jpg
@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 '''''M. hippocastani'''''&nbsp;<small>[[Йоганн Християн Фабрицій|Fabricius]], 1801</small><br/>
 '''''M. pectoralis'''''&nbsp;<small>[[Ернст Фрідріх Ґермар|Germar]], 1824</small>
-| commons = Melolontha melolontha
-| wikispecies = Melolontha melolontha
 }}
-'''Хрущ травневий'''&nbsp;— великі європейські [[Твердокрилі|жуки]] родини [[Пластинчастовусі|пластинчастовусих]], завдовжки 23 — 32 мм, з коренастим, широким і сильно опуклим тілом. До групи належать три види [[хрущ]]ів, які зовнішньо відрізняються мало:
+'''Хрущ травневий'''&nbsp;— група великих [[Твердокрилі|жуків]] роду [[хрущ]] родини [[Пластинчастовусі|пластинчастовусих]], завдовжки 23—32&nbsp;мм, з коренастим, широким і сильно опуклим тілом. Мешкають у Європі. До групи належать три види хрущів, які зовнішньо відрізняються мало:
-* хрущ західний травневий ''Melolontha melolontha''
+* західний травневий хрущ ''Melolontha melolontha''
-* хрущ східний травневий ''Melolontha hippocastani''
+* східний травневий хрущ ''Melolontha hippocastani''
-* хрущ великий травневий ''Melolontha pectoralis''
+* великий травневий хрущ ''Melolontha pectoralis''
 == Опис ==
-[[Файл:Melolontha melolontha-imago.JPG|міні|ліворуч|220px|Парування хрущів]]Низ тіла, [[голова]] й [[Нотум|пронотум]]&nbsp;— чорні. [[Надкрило|Надкрила]], ноги й [[антенни|вусики]], [[полапки]] та [[пігідій]] від світло-коричневого, червоно-бурого до майже чорно-брунатного кольору. Характерна сильна колірна [[Мінливість біологічна|мінливість]]&nbsp;— утворює велику кількість колірних [[Аберація|аберацій]]. Боки черевних сегментів з чималими трикутними плямами білого кольору (типова форма). Антенни 10-членикові, з пластинчастими відростками на останніх 6-7 члениках. Голова досить маленька, втягнута в темний [[Нотум|пронотум]] покритий короткими сірувато-жовтуватими волосинками. Надкрила опуклі, довгасто-овальні, з п'ятьма вузькими ребрами, покриті густими прилеглими й короткими білими або сіруватими волосинками та рідкими, довшими та настовбурченими. Основа та боки в негустих довгих жовто-сірих настовбурчених волосках, ребра в різких досить дрібних крапках. Проміжки між ребрами, на надкрилах, покриті дрібними крапками, слабкими зморшками і рівномірними тонкими й короткими білувато-сірими волосинами, що трохи закривають основне тло. Груди покриті довгими густими білувато-сірими волосинами. [[Пігідій]] витягнутий у відросток довжиною 3-5 міліметрів. Передні [[Гомілка|гомілки]] ззовні з 3 або 2 зубцями, причому основний зубець тупий, у самця часто ледве помітний, у вигляді закругленого виступу, тому гомілки здаються 2-зубчастими; середній зубець сильно наближений до верхнього.
+[[Файл:Melolontha melolontha-imago.JPG|міні|ліворуч|220px|Парування хрущів]]Низ тіла, [[голова]] й [[Нотум|пронотум]]&nbsp;— чорні. [[Надкрила]], ноги й [[антени|вусики]], [[полапки]] та [[пігідій]] від світло-коричневого, червоно-бурого до майже чорно-брунатного кольору. Характерна сильна колірна [[Мінливість біологічна|мінливість]]&nbsp;— утворює велику кількість колірних [[Аберація|аберацій]]. Боки черевних сегментів з чималими трикутними плямами білого кольору (типова форма). Антени 10-членикові, з пластинчастими відростками на останніх 6—7 члениках. Голова досить маленька, втягнута в темний [[Нотум|пронотум]] покритий короткими сірувато-жовтуватими волосинками. Надкрила опуклі, довгасто-овальні, з п'ятьма вузькими ребрами, покриті густими прилеглими й короткими білими або сіруватими волосинками та рідкими, довшими та настовбурченими. Основа та боки в негустих довгих жовто-сірих настовбурчених волосках, ребра в різких досить дрібних крапках. Проміжки між ребрами, на надкрилах, покриті дрібними крапками, слабкими зморшками і рівномірними тонкими й короткими білувато-сірими волосинами, що трохи закривають основне тло. Груди покриті довгими густими білувато-сірими волосинами. [[Пігідій]] витягнутий у відросток довжиною 3—5 міліметрів. Передні [[Гомілка|гомілки]] ззовні з 3 або 2 зубцями, причому основний зубець тупий, у самця часто ледве помітний, у вигляді закругленого виступу, тому гомілки здаються 2-зубчастими; середній зубець сильно наближений до верхнього.
 === Статевий диморфізм ===
-Антени у самця з великою булавою з 7 пластин, у самиці &nbsp;— з 6 дрібніших пластин. Пластини містять нюхові рецептори, які дозволяють самцю знаходити самицю. Пігідій самця має довгий і вузький відросток, у самиці коротший.
+Антени у самця з великою булавою з 7 пластин, у самиці &nbsp;— з 6 дрібніших і коротших пластин. Пластини містять нюхові рецептори, які дозволяють самцю знаходити самицю. Пігідій самця має довгий і вузький відросток, у самиці коротший.
 == Спосіб життя ==
 [[Файл:Хрущі.jpg|міні||220px|ліворуч|Хрущі об'їдають [[Ліщина звичайна|ліщину]]]]
-У південній частині ареалу поява жуків відбувається зазвичай в другій половині квітня до початку червня. У північних регіонах хрущі з'являються в середині травня до кінця червня. Літають по [[Узлісся|узліссях]] листяних насаджень, де харчуються листям дерев і чагарників — [[дуб]], [[бук]], [[клен]], [[в'яз]], [[ліщина]], [[тополя]], [[верба]], [[волоський горіх]]. З плодових культур найбільшу перевагу віддають [[Слива домашня|сливі]] та [[Вишня|вишні]], з лісових — [[Дуб|дубу]]. Активні в уранішні і вечірні години, [[Ніч|вночі]] можуть прилітати на штучні джерела світла.
+У південній частині ареалу поява жуків відбувається зазвичай в другій половині квітня до початку червня. У північних регіонах хрущі з'являються в середині травня до кінця червня. Літають по [[Узлісся|узліссях]] листяних насаджень, де харчуються листям дерев і чагарників&nbsp;— [[дуб]], [[бук]], [[клен]], [[в'яз]], [[ліщина]], [[тополя]], [[верба]], [[липа]], [[волоський горіх]]. З плодових культур найбільшу перевагу віддають [[Слива домашня|сливі]] та [[Вишня|вишні]], з лісових&nbsp;— [[Дуб|дубу]]. Активні в уранішні і вечірні години, [[Ніч|вночі]] можуть прилітати на штучні джерела світла.
 == Життєвий цикл ==
-[[Файл:Meikeverlarven (Melolontha melolontha).jpg|міні|180px|[[Личинка|Личинки]] хруща]]
+[[Файл:Meikeverlarven (Melolontha melolontha).jpg|міні|180px|[[Личинка|Личинки]] хруща (хробаки)]]
 [[Файл:Melolontha melolontha 02.JPG|міні||180px|[[Лялечка]] хруща]]
-Жуки відкладають яйця в [[ґрунт]] на глибину 20 — 40 см, купками по 5 — 20 штук. Віддають перевагу ґрунтам, що прогріваються, з рідким ґрунтовим покривом. Яйця овальні, білі, завбільшки 2х3 мм. Через 24- 25 або 40 — 50 днів, залежно від температури ґрунту, з них з'являються дрібні брудно-білого кольору шестиногі [[Личинка|личинки]], які поступово виростають у великі, білі, С-подібні. Голова брунатна, з жовто-бурими щелепами, покрита міцним хітиновим панциром, очі відсутні. На анальному сегменті черевця розташовано 2 ряди по 25 — 30 дрібних щетинок конічної форми . [[Личинка|Личинки]] останнього року перед перетворенням досягають довжини 45 — 65 мм. Личинки першого року харчуються [[Гумус|гумусом]], старші — мертвим і живим [[Коріння|корінням]] різних рослин. У північній і середній Європі генерація 4-річна, в тепліших південних областях 3-річна. Обертання в лялечку личинок останнього віку відбувається в червні-липні в земляній колисці. Лялечка вільна, жовтувата. Стадія лялечки 30 — 40 днів. Зимує [[імаго]]. У посушливі роки з жарким літом і осінню можливий вихід невеликої кількості жуків восени.
+Жуки відкладають яйця в [[ґрунт]] на глибину 20&nbsp;— 40&nbsp;см, купками по 5&nbsp;— 20 штук. Віддають перевагу ґрунтам, що прогріваються, з рідким ґрунтовим покривом. Яйця овальні, білі, завбільшки 2×3&nbsp;мм. Через 24- 25 або 40&nbsp;— 50 днів, залежно від температури ґрунту, з них з'являються дрібні брудно-білого кольору шестиногі [[Личинка|личинки]] (хробаки), які поступово виростають у великі, білі, С-подібні. Голова брунатна, з жовто-бурими щелепами, покрита міцним хітиновим панциром, очі відсутні. На анальному сегменті черевця розташовано 2 ряди по 25&nbsp;— 30 дрібних щетинок конічної форми. [[Личинка|Личинки]] останнього року перед перетворенням досягають довжини 45&nbsp;— 65&nbsp;мм. Личинки першого року харчуються [[Гумус|гумусом]], старші&nbsp;— мертвим і живим [[Коріння|корінням]] різних рослин. У північній і середній Європі генерація 4-річна, в тепліших південних областях 3-річна. Обертання в лялечку личинок останнього віку відбувається в червні-липні в земляній колисці. Лялечка вільна, жовтувата. Стадія лялечки 30&nbsp;— 40 днів. Зимує [[імаго]]. У посушливі роки з жарким літом і осінню можливий вихід невеликої кількості жуків восени. Личинки жуків потерпають від ураження [[Красильщик Ісаак Матвійович|бактеріальними]] хворобами.
+== Ареал ==
+Зустрічаються у помірній зоні Європи.
+Травневі хрущі відомі з усієї території України окрім Криму. ''M. melolontha'' зустрічається майже по всій території України, ''M. hippocastani''&nbsp;— окрім Чернівецької та Сумської областей. ''M. pectoralis'' виявлений лише в Закарпатті.<ref name="Мартынов2012">В.&nbsp;В.&nbsp;Мартынов. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhet_2012_20_2_5 Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины] // Известия Харьковского энтомологического общества.&nbsp;— 2012.&nbsp;— Т. 20, Вып. 2.&nbsp;— С. 11-44.{{ref-ru}}</ref>
 == Економічне значення ==
-Один з основних шкідників плодово-ягідних і лісових насаджень в [[Центральна Європа|Центральній Європі]], [[Лісостепова зона України|лісостеповій зоні України]], на північному Сході України. У роки масового розмноження жуки можуть повністю об'їдати листя дерев. Найвідчутнішої шкоди завдається пошкодженням коріння личинками другого і третього віку з травня по вересень. Найчутливіші до пошкоджень молоді дерева, які часто гинуть.
+Один з основних шкідників плодово-ягідних і лісових насаджень в [[Центральна Європа|Центральній Європі]], [[Лісостепова зона України|лісостеповій зоні України]], на північному Сході України. У роки масового розмноження жуки можуть повністю об'їдати листя дерев. Найвідчутнішої шкоди завдається пошкодженням коріння личинками другого і третього віку з травня по вересень. Найчутливіші до пошкоджень молоді дерева, які часто гинуть. Життєві цикли цих комах вивчав та розробляв засоби захисту від них дерев [[Воронцов Олексій Іванович|О.&nbsp;І.&nbsp;Воронцов]].
 == Видові особливості ==
@@ Рядок 54: / Рядок 57: @@
 [[Файл:Scara fg05 ukr.png|міні|ліворуч|600пкс|Відмінності між трьома видами європейських травневих хрущів]]
 Великий травневий хрущ також не є шкідником, оскільки зустрічається лише у невеликому ареалі південної Німеччини й Австрії, нечисленний.
 === Статева поведінка ===
-Самці різних видів травневих хрущів орієнтуються на різні речовини у пошуку самиць для парування. Східний хрущ використовує {{не перекладено|1,4-бензохінон|||1,4-Benzoquinone}}, який виділяють дерева при пошкодшенні їхнього листя самицями.<ref name="RutherReinecke2001">{{cite journal|last1=Ruther|first1=Joachim|last2=Reinecke|first2=Andreas|last3=Tolasch|first3=Till|last4=Hilker|first4=Monika|title=Make love not war: a common arthropod defence compound as sex pheromone in the forest cockchafer Melolontha hippocastani|journal=Oecologia|volume=128|issue=1|year=2001|pages=44–47|issn=0029-8549|doi=10.1007/s004420100634}}</ref> Самець західного хруща переважно шукає самицю за запахом рослинних спиртів, суміші {{не перекладено|1-Гексанол|гексанолу||1-Hexanol}}, {{не перекладено|цис-3-гексен-1-олу|цис-з-гексен-1-олу||cis-3-Hexen-1-ol}} і транс-2-гексен-1-олу.<ref name="ReineckeRuther2002">{{cite journal|last1=Reinecke|first1=Andreas|last2=Ruther|first2=Joachim|last3=Tolasch|first3=Till|last4=Francke|first4=Wittko|last5=Hilker|first5=Monika|title=Alcoholism in cockchafers: orientation of male Melolontha melolontha towards green leaf alcohols|journal=Naturwissenschaften|volume=89|issue=6|year=2002|pages=265–269|issn=0028-1042|doi=10.1007/s00114-002-0314-2}}</ref>
+Самці різних видів травневих хрущів орієнтуються на різні речовини у пошуку самиць для парування. Східний хрущ використовує [[1,4-Бензохінон|1,4-бензохінон]], який виділяють дерева при пошкодженні їхнього листя самицями.<ref name="RutherReinecke2001">{{cite journal|last1=Ruther|first1=Joachim|last2=Reinecke|first2=Andreas|last3=Tolasch|first3=Till|last4=Hilker|first4=Monika|title=Make love not war: a common arthropod defence compound as sex pheromone in the forest cockchafer Melolontha hippocastani|journal=Oecologia|volume=128|issue=1|year=2001|pages=44–47|issn=0029-8549|doi=10.1007/s004420100634}}</ref> Самець західного хруща переважно шукає самицю за запахом рослинних спиртів, суміші {{не перекладено|1-Гексанол|гексанолу||1-Hexanol}}, {{не перекладено|цис-3-гексен-1-олу|цис-з-гексен-1-олу||cis-3-Hexen-1-ol}} і транс-2-гексен-1-олу.<ref name="ReineckeRuther2002">{{cite journal|last1=Reinecke|first1=Andreas|last2=Ruther|first2=Joachim|last3=Tolasch|first3=Till|last4=Francke|first4=Wittko|last5=Hilker|first5=Monika|title=Alcoholism in cockchafers: orientation of male Melolontha melolontha towards green leaf alcohols|journal=Naturwissenschaften|volume=89|issue=6|year=2002|pages=265–269|issn=0028-1042|doi=10.1007/s00114-002-0314-2}}</ref>
+== Див. також ==
+* [[Хрущ білий]]
+* [[Хрущ волохатий]]
+* [[Хрущ мармуровий]]
 == Примітки ==
@@ Рядок 64: / Рядок 73: @@
 == Джерела ==
 * {{cite book | last = Плавильщиков  | first = Н.Н. | authorlink = | coauthors = | title = Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. | publisher = Топикал | series = | volume = | edition = | date = 1994 | location = М. | pages = 544 | language = | url = | doi = | id = | isbn = | mr = | zbl = | jfm = }}
 * {{cite book | last = Савковский | first = П.П. | authorlink = | coauthors = | title = Атлас вредителей плодовых и ягодных культур | publisher = Урожай | series = | volume = | edition = 5-е изд., доп. и перераб. | date = 1990 | location = К. | pages = 96 | language = | url = | doi = | id = | isbn = | mr = | zbl = | jfm = }}
+== Посилання ==
+* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53410/22189.html Травневий хрущ]}}
+* {{cite book
+|last = Воловник
+|first = С.&nbsp;В.
+|title = Наши знакомые незнакомцы
+|edition = 2, доп.
+|place = Днепропетровск
+|publisher = Промінь
+|year = 1990
+|pages = 80—88
+|url = https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm
+|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170202005319/https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm
+|archivedate = 2 лютого 2017
+|language = ru}}
+{{taxonbar|from=Q28175}}
-[[Категорія:Тварини, описані 1758]]
 [[Категорія:Жуки України]]
-[[Категорія:Пластинчастовусі]]
+[[Категорія:Хрущі]]
 [[Категорія:Комахи-шкідники сільського господарства]]
 [[Категорія:Комахи-шкідники лісів помірного поясу]]

Травневий хрущ: відмінності між версіями

Поточна версія на 18:48, 15 січня 2024

Зміст

Опис

Статевий диморфізм

Спосіб життя

Життєвий цикл

Ареал

Економічне значення

Видові особливості

Статева поведінка

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Травневий хрущ: відмінності між версіями

Поточна версія на 18:48, 15 січня 2024

Опис

Статевий диморфізм

Спосіб життя

Життєвий цикл

Ареал

Економічне значення

Видові особливості

Статева поведінка

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Пошук