Чеський філармонічний оркестр: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7 |
RarBot (обговорення | внесок) м Додав: Категорія:Засновані в Австро-Угорщині 1896 |
||
(Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача) | |||
Рядок 42: | Рядок 42: | ||
[[Категорія:Оркестри Чехії]] |
[[Категорія:Оркестри Чехії]] |
||
[[Категорія:Музика Праги]] |
[[Категорія:Музика Праги]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Музичні колективи, що з'явились 1896]] |
||
[[Категорія:Філармонічні оркестри]] |
[[Категорія:Філармонічні оркестри]] |
||
[[Категорія:Засновані в Європі 1894]] |
|||
[[Категорія:Засновані в Австро-Угорщині 1896]] |
Поточна версія на 07:25, 8 березня 2024
Чеський філармонічний оркестр (чеськ. Česká filharmonie) — чеський симфонічний оркестр, що базується в Празі. В 2008 зайняв 20 місце в списку 20 найкращих оркестрів світу за версією журналу Gramophone[1].
Оркестр було засновано в 1896 році, коли оркестранти празького Національного театру виконали твори Дворжака під управлінням автора. В 1901 році оркестр був виділений зі складу оперної трупи. У 1908 оркестром на прем'єрі своєї симфонії № 7 диригував Густав Малер. В 1919—1931 та 1933—1941 оркестр очолював Вацлав Таліх, а в 1950—1968 — Карел Анчерл. З 2003 до 2009 рр. оркестр очолював Зденек Мацан, який пішов у відставку з поста головного диригента в 2007. Починаючи з сезону 2009—2010 років його наступником став Еліаху Інбал[2].
У 2005 році оркестр був номінований на премію «Греммі».
- Мартін Турновський
- Рудольфінум
- 11101 Чеськафілармонія — астероїд, названий на честь оркестру[3].
- ↑ Ben Hoyle (21 листопада 2008). LSO is only British orchestra in list of world’s best. Times Online. Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 2009-1-23.
- ↑ Rosie Johnston (22 лютого 2008). Eliahu Inbal - the new chief conductor of the Czech Philharmonic. Radio Praha. Процитовано 26 лютого 2008.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Офіційний сайт [Архівовано 13 квітня 2010 у Wayback Machine.]