Апологетика: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: sh:Apologetika
мНемає опису редагування
 
(Не показані 38 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Shield-Trinity-Scutum-Fidei-English.svg|thumb|alt=Християнські апологи пояснити Трійцю |Християнська апологетична схема Трійці|213x213пкс]]
'''Апологéтика''' — система раціоналістичних аргументів, що має на меті довести істинність тієї чи іншої [[релігія|релігії]], системи вірувань чи поглядів. [[Апологет]] — особа, що розробляє таку систему, захищає певну систему поглядів за допомогою логічної, раціоналістичної аргументації.
'''Апологéтика''' (від {{Lang-gr|ἀπολογετικος}}&nbsp;— «захисний»<ref>Апологетика // [https://shron1.chtyvo.org.ua/Lokhin_I_V/_Slovnyk_inshomovnykh_sliv_pid_redaktsiieiu_IV_Lokhina_i_prof_VM_Petrova.pdf?PHPSESSID=47h09dur74bur7j7plfb8dgu36 Словник іншомовних слів]. За ред. І. В. Льохіна і проф. Ф. М. Петрова, перекл. з 4-го рос. вид., перероб. і доповн., [[Видавництво політичної літератури України|Державне видавництво політичної літератури УРСР]], [[Київ]] — 1955. — (С. 67) 826 с.</ref>)&nbsp;— розділ [[Теологія|богослов'я]] (т.&nbsp;зв. основне богослов'я), головне завдання якого полягає у захисті [[Християнство|християнського]] (чи іншого) віровчення<ref name=":0">Апологетика // Кишеньковий словник атеїста (укр). — [[Київ]]: [[Видавництво політичної літератури України|Політвидав України]]. — 1978. — С.&nbsp;15.</ref>, зазвичай з метою залучення до неї тих, хто не є її прибічником<ref>{{ЕСУ|1||П. В. Голобуцький|стаття=Апологетика|id=43111|ref=}}</ref>; а також філософсько-богословський [[Полеміка|полемічний рух]], спрямований на захист християнських ідей та громад<ref name=":1">{{ВУЕ|стаття=Апологетика|автор=Є. А. Харьковщенко}}</ref>.


Найбільшого розвитку досягла у [[Православна церква|православ’ї]] й [[Католицька церква|католицизмі]]. Є обов’язковою дисципліною в системі [[Теологічна освіта|духовної освіти]]. Має на меті обґрунтування та систематичний виклад основ християнського вчення, спростування іншорелігійних та нерелігійних світоглядних позицій і вчень.<ref name=":1" />
== Дивіться теж ==


В історії богослов’я відома під різними назвами: «апологетика християнська», «філософська [[догматика]]<nowiki/>», «основна догматика», «умоглядне богослов’я», «загальне богослов’я», «основне богослов’я», «фундаментальна теологія» тощо.<ref name=":1" />

У світовій, в тому числі сучасній літературі поняття набуло одіозного значення. Апологетика сприймається як намагання засобами догматики, [[Казуїстика|казуїстики]], [[Софісти|софістики]] захистити неправедну справу. В цьому аспекті вона може мати місце і в [[Юриспруденція|юриспруденції]], зокрема у [[Правосуддя|судочинстві]]. Нагадуючи за логічною формою доказ, аргументацію, апологетика відрізняється тим, що нерідко використовується для [[Маніпуляція масовою свідомістю|маніпулювання свідомістю]] людей, маскування справжньої суті речей тощо.<ref>[[Пазенок Віктор Сергійович|В. С. Пазенок]]. [http://leksika.com.ua/11290827/legal/apologetika Апологетика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161124225938/http://leksika.com.ua/11290827/legal/apologetika|date=24 листопада 2016}} // {{Юридична енциклопедія|1|132}}</ref>

Практично кожна з найпоширеніших сучасних релігій має свою систему апологетики.

== Історія ==
Апологетика зародилася у перші [[Історія християнства|віки християнства]]; до його утвердження як державної релігії [[Римська імперія|Римської імперії]] роботи апологетів були спрямовані проти імпрераторів, які переслідували перших християн, проти [[Язичництво|язичества]] та [[Юдаїзм|іудаїзму]], в [[Середньовіччя|Середньовіччі]]&nbsp;— проти [[Євреї|євреїв]] та інших релігій ([[Іслам|ісламу]] тощо).<ref name=":0" />

Апологетичною називають ранньохристиянську літературу, що пропагувала і захищала основи християнства. У новітні часи існує [[лінгвістична апологетика]]&nbsp;— напрям аналітичної філософії релігії, що «тлумачить взаємини людини з богом як [[Мовна гра|мовну гру]]<nowiki/>».<ref name=":1" />

Апологетами називали ранньохристиянських письменників (переважно 2–3 сторіччя), які захищали християнство від критики язичницьких філософів і намагались довести римській владі, що християнство виховує «не руйнівників і заколотників, а вірних підданих держави та надійних членів суспільства».<ref name=":1" />

== Див. також ==
* [[Апологія]]
* [[Апологет]]
* [[Християнська апологетика]]
* [[Християнська апологетика]]


== Примітки ==
[[Категорія:Історія Церкви]]
<references />
[[Категорія:Християнство]]


== Література ==
[[bg:Апология]]
* {{ВУЕ|стаття=Апологетика|автор=Є. А. Харьковщенко}}
[[ca:Apologètica]]
* {{ЕСУ|1||П. В. Голобуцький|стаття=Апологетика|id=43111|ref=}}
[[cs:Apologeta]]
* [[Пазенок Віктор Сергійович|В. С. Пазенок]]. [http://leksika.com.ua/11290827/legal/apologetika Апологетика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161124225938/http://leksika.com.ua/11290827/legal/apologetika |date=24 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|1|132}}
[[da:Apologetik]]
* Апологетика // [https://shron1.chtyvo.org.ua/Lokhin_I_V/_Slovnyk_inshomovnykh_sliv_pid_redaktsiieiu_IV_Lokhina_i_prof_VM_Petrova.pdf?PHPSESSID=47h09dur74bur7j7plfb8dgu36 Словник іншомовних слів]. За ред. І. В. Льохіна і проф. Ф. М. Петрова, перекл. з 4-го рос. вид., перероб. і доповн., [[Видавництво політичної літератури України|Державне видавництво політичної літератури УРСР]], [[Київ]] — 1955. — (С. 67) 826 с.
[[de:Apologetik]]
* [https://ure-online.info/encyclopedia/apologetyka-bogoslovska/ Апологетика богословська] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210415084156/https://ure-online.info/encyclopedia/apologetyka-bogoslovska/ |date=15 квітня 2021 }} // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
[[el:Χριστιανική απολογητική]]
* {{ЛЗПЛ2001|частина =Апологетика|сторінки =39}}
[[en:Apologetics]]
* С. Кисельов. Апологетика // [https://shron1.chtyvo.org.ua/Levenets_Yurii/Politychna_entsyklopediia.pdf Політична енциклопедія] / редкол.: [[Левенець Юрій Анатолійович|Ю. Левенець]] (голова), [[Шаповал Юрій Іванович|Ю. Шаповал]] (заст. голови). — К.: [[Парламентське видавництво]], 2011. — С. 35. — ISBN 978-966-611-818-2.
[[eo:Apologetiko]]

[[es:Apologética]]
{{phil-stub}}
[[fi:Apologetiikka]]
{{theol-stub}}
[[fr:Apologétique]]
{{Теологія}}
[[he:אפולוגטיקה]]
{{Бібліоінформація}}
[[hi:आपत्तिखण्डन]]

[[hu:Apologetika]]
[[Категорія:Історія Церкви]]
[[ia:Apologetica]]
[[Категорія:Апологетика| ]]
[[id:Apologetik]]
[[Категорія:Переконування]]
[[it:Apologetica]]
[[ja:弁証学]]
[[ka:აპოლოგია]]
[[kk:Апологетика]]
[[ml:അപ്പോളജറ്റിക്സ്]]
[[nl:Apologetiek]]
[[no:Apologetikk]]
[[pl:Apologetyka]]
[[pt:Apologética]]
[[ro:Apologetică]]
[[ru:Апология]]
[[sh:Apologetika]]
[[sk:Apologetika]]
[[sv:Apologeterna]]
[[zh:護教士]]

Поточна версія на 18:08, 28 квітня 2024

Християнські апологи пояснити Трійцю
Християнська апологетична схема Трійці

Апологéтика (від грец. ἀπολογετικος — «захисний»[1]) — розділ богослов'я (т. зв. основне богослов'я), головне завдання якого полягає у захисті християнського (чи іншого) віровчення[2], зазвичай з метою залучення до неї тих, хто не є її прибічником[3]; а також філософсько-богословський полемічний рух, спрямований на захист християнських ідей та громад[4].

Найбільшого розвитку досягла у православ’ї й католицизмі. Є обов’язковою дисципліною в системі духовної освіти. Має на меті обґрунтування та систематичний виклад основ християнського вчення, спростування іншорелігійних та нерелігійних світоглядних позицій і вчень.[4]

В історії богослов’я відома під різними назвами: «апологетика християнська», «філософська догматика», «основна догматика», «умоглядне богослов’я», «загальне богослов’я», «основне богослов’я», «фундаментальна теологія» тощо.[4]

У світовій, в тому числі сучасній літературі поняття набуло одіозного значення. Апологетика сприймається як намагання засобами догматики, казуїстики, софістики захистити неправедну справу. В цьому аспекті вона може мати місце і в юриспруденції, зокрема у судочинстві. Нагадуючи за логічною формою доказ, аргументацію, апологетика відрізняється тим, що нерідко використовується для маніпулювання свідомістю людей, маскування справжньої суті речей тощо.[5]

Практично кожна з найпоширеніших сучасних релігій має свою систему апологетики.

Історія

[ред. | ред. код]

Апологетика зародилася у перші віки християнства; до його утвердження як державної релігії Римської імперії роботи апологетів були спрямовані проти імпрераторів, які переслідували перших християн, проти язичества та іудаїзму, в Середньовіччі — проти євреїв та інших релігій (ісламу тощо).[2]

Апологетичною називають ранньохристиянську літературу, що пропагувала і захищала основи християнства. У новітні часи існує лінгвістична апологетика — напрям аналітичної філософії релігії, що «тлумачить взаємини людини з богом як мовну гру».[4]

Апологетами називали ранньохристиянських письменників (переважно 2–3 сторіччя), які захищали християнство від критики язичницьких філософів і намагались довести римській владі, що християнство виховує «не руйнівників і заколотників, а вірних підданих держави та надійних членів суспільства».[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Апологетика // Словник іншомовних слів. За ред. І. В. Льохіна і проф. Ф. М. Петрова, перекл. з 4-го рос. вид., перероб. і доповн., Державне видавництво політичної літератури УРСР, Київ — 1955. — (С. 67) 826 с.
  2. а б Апологетика // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 15.
  3. П. В. Голобуцький. Апологетика // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.
  4. а б в г д Є. А. Харьковщенко. Апологетика // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
  5. В. С. Пазенок. Апологетика [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 132. — ISBN 966-7492-00-X.

Література

[ред. | ред. код]