Сердюк Євген Наумович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
418 725 редагувань
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
 
(Не показані 20 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 13: Рядок 13:
|працював у містах = [[Полтава]], [[Харків]], [[Київ]], [[Кам'янець-Подільський]]
|працював у містах = [[Полтава]], [[Харків]], [[Київ]], [[Кам'янець-Подільський]]
|стиль = [[Український архітектурний модерн]]
|стиль = [[Український архітектурний модерн]]
|найважливіші споруди = Школа ім. Котляревського у Полтаві, Харківська селекційна станція, [[Носівська селекційно-дослідна станція|Носівська селекційна станція]]
|найважливіші споруди = Школа імені Івана Котляревського у Полтаві,<br/>[[Інститут рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України|Харківська селекційна станція]],<br/> [[Носівська селекційно-дослідна станція|Носівська селекційна станція]]
|містобудівні проєкти =
|містобудівні проєкти =
|реставрація пам'яток =
|реставрація пам'яток =
Рядок 24: Рядок 24:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
[[Файл:Школа імені Котляревського.jpg|міні|праворуч|200пкс|Школа імені Івана Котляревського у Полтаві (не збереглася)<br/>''Листівка 1910-х років'']]
[[Файл:Школа імені Котляревського.jpg|міні|праворуч|270пкс|Школа імені Івана Котляревського у Полтаві (не збереглася)<br/>''Листівка 1910-х років'']]
Народився у [[1876]] році. День та місце народження невідомі.
Народився у [[1876]] році. День та місце народження невідомі.


Закінчив [[Ризький політехнічний інститут]]<ref name="Вітченко-31">''Вітченко Д. М.'' [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=avk_2017_11-12_9 Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є.Н. Сердюка харківського періоду творчості]// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П.М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 31.</ref>.
Закінчив [[Ризький політехнічний інститут]]<ref name="Вітченко-31">''Вітченко Д. М.'' [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=avk_2017_11-12_9 Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є.Н. Сердюка харківського періоду творчості]// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П.М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 31.</ref>.


Учень і послідовник [[Кричевський Василь Григорович|Василя Кричевського]]<ref>{{книга|автор=|частина= [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=(%3C.%3EA=%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA$%3C.%3E)*(%3C.%3ET=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD$%3C.%3E)&S21FMT=fullwebr&S21COLORTERMS=0 Теоретична спадщина українського архітектурного модерну]|заголовок=''Чепелик В.'' Український архітектурний модерн|оригінал=|посилання=|відповідальний=Упорядник:З.В. Мойсеєнко-Чепелик|видання=|місце=Київ|видавництво=КНУБА|рік=2000|том=|сторінки=|сторінок= 378|серія=|isbn=966-627-002-1|тираж=}}</ref><ref>Сердюк Євген Наумович // {{МУ-97|534}}</ref>.
Учень і послідовник [[Кричевський Василь Григорович|Василя Кричевського]]<ref>{{книга|автор=|частина= [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=(%3C.%3EA=Чепелик$%3C.%3E)*(%3C.%3ET=Український%20архітектурний%20модерн$%3C.%3E)&S21FMT=fullwebr&S21COLORTERMS=0 Теоретична спадщина українського архітектурного модерну]|заголовок=''Чепелик В.'' Український архітектурний модерн|оригінал=|посилання=|відповідальний=Упорядник:З.В. Мойсеєнко-Чепелик|видання=|місце=Київ|видавництво=КНУБА|рік=2000|том=|сторінки=|сторінок= 378|серія=|isbn=966-627-002-1|тираж=}}</ref><ref>Сердюк Євген Наумович // {{МУ-97|534}}</ref>.


Ранні твори невідомі. Вперше звернув на себе увагу, коли розробив проєкт будинку школи імена Івана Котляревського у Полтаві (1903-1905 роки, у співавторстві з [[Стасюков Михайло Федорович|Михайлом Стасюковим]]) — однієї з перших трьох споруд у стилі [[Український архітектурний модерн|українського архітектурного модерну]] (не збереглася). Сердюк розробив композицію та рішення фасадів, планування розробив Стасюков. Перший поверх школи зробили цегляним, другий — каркасним, облицьований цеглою. Праворуч від школи планували зробити прибудову, в якій мали облаштувати музей [[Котляревський Іван Петрович|Котляревського]], але на це не знайшлося фінансування<ref name="Чепелик">{{книга|автор=|частина= [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=(%3C.%3EA=%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA$%3C.%3E)*(%3C.%3ET=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD$%3C.%3E)&S21FMT=fullwebr&S21COLORTERMS=0 Сердюк Євген Наумович]|заголовок=''Чепелик В.'' Український архітектурний модерн|оригінал=|посилання=|відповідальний = Упорядник: З. В. Мойсеєнко-Чепелик|видання=|місце= Київ|видавництво= КНУБА|рік= 2000|том=|сторінки=|сторінок= 378|серія=|isbn= 966-627-002-1|тираж=}}</ref>. Будівля школи не збереглася — згоріла під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]]<ref name="Вітченко"/><ref>[https://archive.org/details/p0ltavshina/page/n775/mode/2up Полтавська школа ім. І.П. Котляревського]// Полтавщина: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ: УЕ, 1992. — С. 737-738.</ref>.
Ранні твори невідомі. Вперше звернув на себе увагу, коли розробив проєкт будинку школи імена Івана Котляревського у Полтаві (1903-1905 роки, у співавторстві з [[Стасюков Михайло Федорович|Михайлом Стасюковим]]) — однієї з перших трьох споруд у стилі [[Український архітектурний модерн|українського архітектурного модерну]]. Сердюк розробив композицію та рішення фасадів, планування розробив Стасюков. Перший поверх школи зробили цегляним, другий — каркасним, облицьований цеглою. Праворуч від школи планували зробити прибудову, в якій мали облаштувати музей [[Котляревський Іван Петрович|Котляревського]], але на це не знайшлося фінансування<ref name="Чепелик">{{книга|автор=|частина= [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=(%3C.%3EA=Чепелик$%3C.%3E)*(%3C.%3ET=Український%20архітектурний%20модерн$%3C.%3E)&S21FMT=fullwebr&S21COLORTERMS=0 Сердюк Євген Наумович]|заголовок=''Чепелик В.'' Український архітектурний модерн|оригінал=|посилання=|відповідальний = Упорядник: З. В. Мойсеєнко-Чепелик|видання=|місце= Київ|видавництво= КНУБА|рік= 2000|том=|сторінки=|сторінок= 378|серія=|isbn= 966-627-002-1|тираж=}}</ref>. Будівля школи не збереглася — згоріла під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]]<ref name="Вітченко"/><ref>[https://archive.org/details/p0ltavshina/page/n775/mode/2up Полтавська школа ім. І.П. Котляревського]// Полтавщина: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ: УЕ, 1992. — С. 737-738.</ref>.


У 1906 році розробив проєкт церкви в селі [[Новий Кокорів]] на [[Волинь|Волині]]. Тоді ж взяв участь в роботі Полтавської губернської вченої архівної комісії — урядової установи, створеної для виявлення і впорядкування цінних архівних документів. Також виступив з доповідями — виступи потрапили в пресу [[Полтава|Полтави]] та [[Київ|Києва]].
У 1906 році розробив проєкт церкви в селі [[Новий Кокорів]] на [[Волинь|Волині]]. Тоді ж взяв участь в роботі Полтавської губернської вченої архівної комісії — урядової установи, створеної для виявлення і впорядкування цінних архівних документів. Також виступив з доповідями — виступи потрапили в пресу [[Полтава|Полтави]] та [[Київ|Києва]].


=== Харківський період ===
=== Харківський період ===
До 1907 року — працював у Полтаві. Із 1907 по 1917 рік — у [[Харків|Харкові]]. Викладав архітектурне креслення та проєктування у [[Харківський технологічний інститут|Харківському технологічному інституті]], а з 1915 по 1916 рік — викладав також у Художньо-ремісничій навчальній майстерні декоративного живопису Харківського товариства грамотності. Також із 1907 по 1913 рік обіймав посаду архітектора в Харківському товаристві взаємного страхування від вогню. Член повітового Харківського окружного суду (1909). [[Колезький асесор]]<ref>[http://library.kpi.kharkov.ua/vustavki/PREPODAVATELY/PR_%D0%A1.html Харківський технологічний інститут в особах]// Про Євгена Сердюка на сайті Бібліотеки [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|Національного технічного університету ''«Харківський політехнічний інститут»'']]</ref>.
До 1907 року — працював у Полтаві. Із 1907 по 1917 рік — у [[Харків|Харкові]]. Викладав архітектурне креслення та проєктування у [[Харківський технологічний інститут|Харківському технологічному інституті]], а з 1915 по 1916 рік — викладав також у Художньо-ремісничій навчальній майстерні декоративного живопису Харківського товариства грамотності. Також із 1907 по 1913 рік обіймав посаду архітектора в Харківському товаристві взаємного страхування від вогню. Член повітового Харківського окружного суду (1909). [[Колезький асесор]]<ref name="ХПІ">[http://library.kpi.kharkov.ua/vustavki/PREPODAVATELY/PR_С.html Харківський технологічний інститут в особах]// Про Євгена Сердюка на сайті Бібліотеки [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|Національного технічного університету ''«Харківський політехнічний інститут»'']]</ref>.


Разом із викладацькою роботою — індивідуально та у співавторстві — розробляв проекти житлових та громадських будівель та вів технічний нагляд за їх будівництвом. Із 1909 по 1911 рік — спорудив у Харкові перший комплекс будинків наукового призначення у формах [[Український архітектурний модерн|українського архітектурного модерну]] — [[Інститут рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України|Харківську сільськогосподарську селекційну станцію]] (у співавторстві зі [[Харманський Здислав Юліанович|Здиславом Харманським]]; нині адреса будівель — [[проспект Героїв Харкова]], 142): головний будинок селекційної лабораторії, господарчі споруди, житлові будинки. У 1910 році — спорудив школу в станиці [[Новомінська|Новомінській]] на [[Кубань|Кубані]]. Із 1910 по 1912 рік — житловий чотирьохповерховий односекційний [[прибутковий будинок]] Висоцького у Харкові, на вулиці Катеринославській, 67 (тепер — [[вулиця Полтавський Шлях]]; зведений у співавторстві з [[Гамаженко Олександр Васильович|Олександром Гамаженком]]; пам'ятка архітектури місцевого значення — охоронний №288). Із 1911 по 1913 рік — спорудив комплекс будівель [[Носівська селекційно-дослідна станція|Носівської селекційної станції]] на Чернігівщині поблизу [[Ніжин]]а: науково-дослідну та господарчу частини, житлове селище, дослідницькі луки (будівля станції нині є пам'яткою архітектури місцевого значення, охоронний №25). У 1912 році — будинок Кредитово-кооперативного товариства у [[Мерефа|Мерефі]] (пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний №726). У 1913 році — пошту на Петинській вулиці (тепер — [[вулиця Георгія Тарасенка]]) у Харкові — будівля не збереглася. Із 1913 по 1914 рік — великий [[Дім купецьких зібрань|будинок громадських зібрань]] (у співавторстві з С.В. Котляревським) у місті [[Слов'янськ]] [[Ізюмський повіт|Ізюмського повіту]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]] (тепер — місто [[Краматорський район|Краматорського району]] [[Донецька область|Донецької області]]). Будинок мав велику театральну залу на 550 місць, приймальні та ділові кабінети. Постраждав під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] — після реконструкції 1948 року будинок добудували і надбудували, через що він повністю втратив свій первісний вигляд<ref>{{книга|автор=|частина= [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=(%3C.%3EA=%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA$%3C.%3E)*(%3C.%3ET=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD$%3C.%3E)&S21FMT=fullwebr&S21COLORTERMS=0 Харківський центр]|заголовок=''Чепелик В.'' Український архітектурний модерн|оригінал=|посилання=|відповідальний=Упорядник:З.В. Мойсеєнко-Чепелик|видання=|місце=Київ|видавництво=КНУБА|рік=2000|том=|сторінки=|сторінок= 378|серія=|isbn=966-627-002-1|тираж=}}</ref>. У цей період у Слов'янську (сучасна адреса — вулиця Коха, 1) за проектом Сердюка також звели двоповерховий [[особняк]]<ref name="Вітченко-35">''Вітченко Д. М.'' [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=avk_2017_11-12_9 Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є.Н. Сердюка харківського періоду творчості]// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П.М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 35.</ref>.
Разом із викладацькою роботою — індивідуально та у співавторстві — розробляв проекти житлових та громадських будівель та вів технічний нагляд за їх будівництвом. Із 1909 по 1911 рік — спорудив у Харкові перший комплекс будинків наукового призначення у формах [[Український архітектурний модерн|українського архітектурного модерну]] — [[Інститут рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України|Харківську сільськогосподарську селекційну станцію]] (у співавторстві зі [[Харманський Здислав Юліанович|Здиславом Харманським]]; нині адреса будівель — [[проспект Героїв Харкова]], 142): головний будинок селекційної лабораторії, господарчі споруди, житлові будинки. У 1910 році — спорудив школу в станиці [[Новомінська|Новомінській]] на [[Кубань|Кубані]]. Із 1910 по 1912 рік — житловий чотирьохповерховий односекційний [[прибутковий будинок]] Висоцького у Харкові, на вулиці Катеринославській, 67 (тепер — [[вулиця Полтавський Шлях]]; зведений у співавторстві з [[Гамаженко Олександр Васильович|Олександром Гамаженком]]; пам'ятка архітектури місцевого значення — охоронний №288). У 1911 році — комерційне училище у слободі Барвінкова [[Ізюмський повіт|Ізюмського повіту]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]] (тепер — місто [[Барвінкове]] [[Ізюмський район|Ізюмського району]] [[Харківська область|Харківської області]]). Із 1911 по 1913 рік — спорудив комплекс будівель [[Носівська селекційно-дослідна станція|Носівської селекційної станції]] на Чернігівщині поблизу [[Ніжин]]а: науково-дослідну та господарчу частини, житлове селище, дослідницькі луки (будівля станції нині є пам'яткою архітектури місцевого значення, охоронний №25).


У 1912 році — будинок Кредитово-кооперативного товариства у [[Мерефа|Мерефі]] (пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний №726). У 1913 році — пошту на Петинській вулиці (тепер — [[вулиця Георгія Тарасенка]]) у Харкові — будівля не збереглася. Із 1913 по 1914 рік — великий [[Дім купецьких зібрань|будинок громадських зібрань]] (у співавторстві з С.В. Котляревським) у місті [[Слов'янськ]] [[Ізюмський повіт|Ізюмського повіту]] [[Харківська губернія|Харківської губернії]] (тепер — місто [[Краматорський район|Краматорського району]] [[Донецька область|Донецької області]]). Будинок мав велику театральну залу на 550 місць, приймальні та ділові кабінети. Постраждав під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] — після реконструкції 1948 року будинок добудували і надбудували, через що він повністю втратив свій первісний вигляд<ref>{{книга|автор=|частина= [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=(%3C.%3EA=Чепелик$%3C.%3E)*(%3C.%3ET=Український%20архітектурний%20модерн$%3C.%3E)&S21FMT=fullwebr&S21COLORTERMS=0 Харківський центр]|заголовок=''Чепелик В.'' Український архітектурний модерн|оригінал=|посилання=|відповідальний=Упорядник:З.В. Мойсеєнко-Чепелик|видання=|місце=Київ|видавництво=КНУБА|рік=2000|том=|сторінки=|сторінок= 378|серія=|isbn=966-627-002-1|тираж=}}</ref>. У цей період у Слов'янську (сучасна адреса — вулиця Коха, 1) за проектом Сердюка також звели двоповерховий [[особняк]]<ref name="Вітченко-35">''Вітченко Д. М.'' [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=avk_2017_11-12_9 Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є.Н. Сердюка харківського періоду творчості]// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П.М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 35.</ref>.
⚫
Із 1914 по 1915 рік, у співавторстві з [[Крупко Петро Захарович|Петром Крупком]], розробив проєкт лікарні у [[слобода|слободі]] Деркачі (тепер — місто [[Дергачі]] [[Харківський район|Харківського району]] [[Харківська область|Харківської області]])<ref name="Вітченко-35"/>.

⚫
Із 1914 по 1915 рік, у співавторстві з [[Крупко Петро Захарович|Петром Крупком]], розробив проєкт лікарні у [[слобода|слободі]] Деркачі (тепер — місто [[Дергачі]] [[Харківський район|Харківського району]] [[Харківська область|Харківської області]])<ref name="Вітченко-35"/>. У цей же період — спроєктував і спорудив церкву у селі Вільшанка [[Курська губернія|Курської губернії]]<ref name="ХПІ"/>.


=== Київ і Кам'янець-Подільський ===
=== Київ і Кам'янець-Подільський ===
Рядок 48: Рядок 50:


== Творчість ==
== Творчість ==
Увесь час намагався творити по-своєму, і цим робив особистий внесок у формування [[Український архітектурний модерн|українського архітектурного модерну]]. В теоретичних працях торкався проблем українського архітектурного модерну — наполягав на необхідності органічності рішень, виступав проти неузгодженості у планах та фасадах будівель (називав цю ваду ''«ахіллесовою п'ятою»'' новітнього українського стилю)<ref name="Чепелик"/>. Активно публікував у часописах [[Сніп (часопис)|''«Сніп»'']], [[Рада (газета)|''«Рада»'']], [[Діло (газета)|''«Діло»'']] матеріали з питань розвитку національної архітектури<ref name="Вітченко">''Вітченко Д.'' [https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/24/PU2016_2.pdf Український модерн Євгена Сердюка]// [[Пам'ятки України: історія та культура|Пам'ятки України]]. — 2016. — № 2. — С. 74.</ref>. Свої архітектурні проєкти експонував на виставках у Харкові та Києві<ref name="Чепелик"/>.
Увесь час намагався творити по-своєму, і цим робив особистий внесок у формування [[Український архітектурний модерн|українського архітектурного модерну]]. В теоретичних працях торкався проблем українського архітектурного модерну — наполягав на необхідності органічності рішень, виступав проти неузгодженості у планах та фасадах будівель (називав цю ваду ''«ахіллесовою п'ятою»'' новітнього українського стилю)<ref name="Чепелик"/>.
Активно публікував у [[часопис]]ах [[Сніп (часопис)|''«Сніп»'']], [[Рада (газета)|''«Рада»'']], [[Діло (газета)|''«Діло»'']] матеріали з питань розвитку національної архітектури<ref name="Вітченко">''Вітченко Д.'' [https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/24/PU2016_2.pdf Український модерн Євгена Сердюка]// [[Пам'ятки України: історія та культура|Пам'ятки України]]. — 2016. — № 2. — С. 74.</ref>. Свої архітектурні проєкти експонував на виставках у Харкові та Києві<ref name="Чепелик"/>.


Саме Сердюк у своїх публікаціях одним з перших застосував визначення ''«модернізований український стиль»'', яке пізніше, завдяки працям [[Чепелик Віктор Васильович|Віктора Чепелика]], закріпилося як ''«український архітектурний модерн»''<ref>''Вітченко Д. М.'' [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=avk_2017_11-12_9 Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є.Н. Сердюка харківського періоду творчості]// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П.М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 30.</ref>. Сучасні дослідники характеризують цей напрямок, як явище [[романтизм]]у, виражене через різні напрямки [[Модерн (мистецтво)|модерну]] і [[Раціоналізм (архітектура)|раціоналізму]] з метою утвердження української національної ідентичності в [[архітектура|архітектурі]]<ref name="Вітченко-31"/>.
Саме Сердюк у своїх публікаціях одним з перших застосував визначення ''«модернізований український стиль»'', яке пізніше, завдяки працям [[Чепелик Віктор Васильович|Віктора Чепелика]], закріпилося як ''«український архітектурний модерн»''<ref>''Вітченко Д. М.'' [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=avk_2017_11-12_9 Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є.Н. Сердюка харківського періоду творчості]// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П.М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 30.</ref>. Сучасні дослідники характеризують цей напрямок, як явище [[романтизм]]у, виражене через різні напрямки [[Модерн (мистецтво)|модерну]] і [[Раціоналізм (архітектура)|раціоналізму]] з метою утвердження української національної ідентичності в [[архітектура|архітектурі]]<ref name="Вітченко-31"/>.
Рядок 58: Рядок 62:
[[Чепелик Віктор Васильович|Віктор Чепелик]] зазначає, що архітектурна творчість Євгена Сердюка — це непересічне явище в українському мистецтві початку XX століття, і хоча його твори протягом десятиліть лишались невідомими навіть фахівцям і розкрили своє значення лишь за останню чверть століття, внесок архітектора в український архітектурний модерн вартий високої оцінки<ref>{{Cite web |url=http://alyoshin.ru/Files/publika/4enelik/4enelik_13.html |title=Визначні майстри українського архітектурного модерну. Євген Наумович Сердюк.// ''Чепелик В.'' Український архітектурний модерн / Упорядник: З.В. Мойсеєнко-Чепелик. — Київ: КНУБА, 2000. — 378 с. — ISBN 966-627-002-1. |accessdate=11 червня 2011 |archive-date=12 грудня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101212054351/http://alyoshin.ru/Files/publika/4enelik/4enelik_13.html }}</ref>.
[[Чепелик Віктор Васильович|Віктор Чепелик]] зазначає, що архітектурна творчість Євгена Сердюка — це непересічне явище в українському мистецтві початку XX століття, і хоча його твори протягом десятиліть лишались невідомими навіть фахівцям і розкрили своє значення лишь за останню чверть століття, внесок архітектора в український архітектурний модерн вартий високої оцінки<ref>{{Cite web |url=http://alyoshin.ru/Files/publika/4enelik/4enelik_13.html |title=Визначні майстри українського архітектурного модерну. Євген Наумович Сердюк.// ''Чепелик В.'' Український архітектурний модерн / Упорядник: З.В. Мойсеєнко-Чепелик. — Київ: КНУБА, 2000. — 378 с. — ISBN 966-627-002-1. |accessdate=11 червня 2011 |archive-date=12 грудня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101212054351/http://alyoshin.ru/Files/publika/4enelik/4enelik_13.html }}</ref>.


== Споруди ==
=== Споруди ===
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
! № п/п
! № п/п
Рядок 79: Рядок 83:
| 5|| - ||[[Росія]], [[Краснодарський край]], [[Канівський район (Краснодарський край)|Канівський район]], станиця [[Новомінська]]||[[школа]]|| - ||1910||немає даних||
| 5|| - ||[[Росія]], [[Краснодарський край]], [[Канівський район (Краснодарський край)|Канівський район]], станиця [[Новомінська]]||[[школа]]|| - ||1910||немає даних||
|-
|-
| 6||25||[[Чернігівська область]], [[Ніжинський район]], село [[Дослідне (Ніжинський район)|Дослідне]]||комплекс будівель [[Носівська селекційна станція|Носівської селекційної станції]]|| - ||1911-1913||[[Носівська селекційно-дослідна станція]]||[[Файл:Будівля сільськогосподарської дослідної станції 1.jpg|150px]]
| 6|| - ||[[Харківська область]], [[Ізюмський район]], місто [[Барвінкове]]||комерційне училище|| - ||1911||немає даних||
|-
| 7||25||[[Чернігівська область]], [[Ніжинський район]], село [[Дослідне (Ніжинський район)|Дослідне]]||комплекс будівель [[Носівська селекційна станція|Носівської селекційної станції]]|| - ||1911-1913||[[Носівська селекційно-дослідна станція]]||[[Файл:Будівля сільськогосподарської дослідної станції 1.jpg|150px]]
|-
⚫
| 8||726||[[Харківська область]], [[Харківський район]], місто [[Мерефа]], вул. Савченка, 25||Кредитово-кооперативне товариство|| - ||1912||загальноосвітня школа № 1||[[Файл:Савченко,25,Мерефа.jpg|150px]]
|-
|-
⚫
| 9|| - ||[[Харків]], вул. Петінська (тепер — [[Вулиця Георгія Тарасенка|вул. Георгія Тарасенка]])||[[пошта]]|| - ||1913||не збереглася||
⚫
| 7||726||[[Харківська область]], [[Харківський район]], місто [[Мерефа]], вул. Савченка, 25||Кредитово-кооперативне товариство|| - ||1912||загальноосвітня школа № 1||[[Файл:Савченко,25,Мерефа.jpg|150px]]
|-
|-
⚫
| 10|| - ||[[Харків]], [[проспект Героїв Харкова|пр. Героїв Харкова]], 144/1||Житловий будинок при селекційній станції||[[Харманський Здислав Юліанович|Здислав Харманський]]||1913||Житловий будинок||[[Файл:Житловий будинок "Селекційної станції" 1913р., просп. Московський,144-1, м.Харків.JPG|150px]]
⚫
| 8|| - ||[[Харків]], вул. Петінська (тепер — [[Вулиця Георгія Тарасенка|вул. Георгія Тарасенка]])||[[пошта]]|| - ||1913||не збереглася||
|-
|-
⚫
| 11||573||[[Донецька область]], [[Краматорський район]], [[Слов'янськ]], вул. Університетська, 60||[[Дім купецьких зібрань|Будинок громадських зібрань]]||технік С.В.&nbsp;Котляревський||1913-1914||станом на 2020 рік будівля належала ПАТ ''«[[Донецькоблгаз]]»'' (будинок дістався підприємству за борги від збанкрутілого в 1998 році [[Слов'янський керамічний комбінат|Слов'янського керамічного комбінат]]у)<ref>''Повержук В.'' [https://www.6262.com.ua/news/2894796/u-slovansku-miskrada-prodovzue-sprobi-povernuti-budinok-kupeckih-zibran У Слов'янську міськрада продовжує спроби повернути Будинок купецьких зібрань]// 6262 Сайт міста Слов'янськ. — 2020. — 30 вересня.</ref>||[[Файл:Будинок купецького клубу загальний вид на початку вересня 2021р.jpg|150px]]
⚫
| 9|| - ||[[Харків]], [[проспект Героїв Харкова|пр. Героїв Харкова]], 144/1||Житловий будинок при селекційній станції||[[Харманський Здислав Юліанович|Здислав Харманський]]||1913||Житловий будинок||[[Файл:Житловий будинок "Селекційної станції" 1913р., просп. Московський,144-1, м.Харків.JPG|150px]]
|-
|-
| 12||-||[[Донецька область]], [[Краматорський район]], [[Слов'янськ]], вул. Коха, 1||[[особняк]]|| - || - ||немає даних||[[Файл:Www.snimok.png|150px]]
⚫
| 10||573||[[Донецька область]], [[Краматорський район]], [[Слов'янськ]], вул. Університетська, 60||[[Дім купецьких зібрань|Будинок громадських зібрань]]||технік С.В.&nbsp;Котляревський||1913-1914||станом на 2020 рік будівля належала ПАТ ''«[[Донецькоблгаз]]»'' (будинок дістався підприємству за борги від збанкрутілого в 1998 році [[Слов'янський керамічний комбінат|Слов'янського керамічного комбінат]]у)<ref>''Повержук В.'' [https://www.6262.com.ua/news/2894796/u-slovansku-miskrada-prodovzue-sprobi-povernuti-budinok-kupeckih-zibran У Слов'янську міськрада продовжує спроби повернути Будинок купецьких зібрань]// 6262 Сайт міста Слов'янськ. — 2020. — 30 вересня.</ref>||[[Файл:Будинок купецького клубу загальний вид на початку вересня 2021р.jpg|150px]]
|-
|-
| 11||-||[[Донецька область]], [[Краматорський район]], [[Слов'янськ]], вул. Коха, 1||[[особняк]]|| - || - ||немає даних||[[Файл:Www.snimok.png|150px]]
| 13|| - ||[[Харківська область]], [[Харківський район]], місто [[Дергачі]], вул. 1 Травня, 4||[[лікарня]]|| - ||1914-1915||районна лікарня||[[Файл:Будівля районної лікарні у місті Дергачі.jpg|150px]]
|-
|-
| 14|| - ||[[Росія]], [[Курська область]], село Вільшанка (рос. — Ольшанка)||[[церква]]|| - ||1914-1915||немає даних||
| 12|| - ||[[Харківська область]], [[Харківський район]], місто [[Дергачі]], вул. 1 Травня, 4||[[лікарня]]|| - ||1914-1915||районна лікарня||[[Файл:Будівля районної лікарні у місті Дергачі.jpg|150px]]
|}
|}


Рядок 117: Рядок 125:
* [http://litopys.org.ua/encycl/euii211.htm Сердюк Євген]// [[Енциклопедія українознавства]] / головний редактор: Володимир Кубійович. — Париж-Нью-Йорк:«Молоде життя», Наукове товариство імені Шевченка у Європі, 1973. — Кн.2, [т. 7]:Пряшівщина (продовження)-Сибір.
* [http://litopys.org.ua/encycl/euii211.htm Сердюк Євген]// [[Енциклопедія українознавства]] / головний редактор: Володимир Кубійович. — Париж-Нью-Йорк:«Молоде життя», Наукове товариство імені Шевченка у Європі, 1973. — Кн.2, [т. 7]:Пряшівщина (продовження)-Сибір.
* Сердюк Євген Наумович // {{МУ-97|534}}
* Сердюк Євген Наумович // {{МУ-97|534}}
* [http://library.kpi.kharkov.ua/vustavki/PREPODAVATELY/PR_С.html Харківський технологічний інститут в особах]// Про Євгена Сердюка на сайті Бібліотеки [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|Національного технічного університету ''«Харківський політехнічний інститут»'']]
* {{книга|автор=|частина=|заголовок=''Чепелик В.'' Український архітектурний модерн|оригінал=|посилання=|відповідальний=Упорядник :З.В. Мойсеєнко-Чепелик|видання=|місце= Київ|видавництво= КНУБА|рік= 2000|том=|сторінки=|сторінок= 378|серія=|isbn= 966-627-002-1|тираж=}}
* {{книга|автор=|частина=|заголовок=''Чепелик В.'' Український архітектурний модерн|оригінал=|посилання=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0008351|відповідальний=Упорядник :З.В. Мойсеєнко-Чепелик|видання=|місце= Київ|видавництво= КНУБА|рік= 2000|том=|сторінки=|сторінок= 378|серія=|isbn= 966-627-002-1|тираж=}}


{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}

Поточна версія на 14:43, 19 червня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сердюк (значення).
Сердюк Євген Наумович
Народження1876(1876)
Смерть1921(1921)
ПохованняКам'янець-Подільський
Країна Російська імперія →
 УНР
НавчанняРизький технічний університет
ВчителіКричевський Василь Григорович
Діяльністьархітектор
Праця в містахПолтава, Харків, Київ, Кам'янець-Подільський
Архітектурний стильУкраїнський архітектурний модерн
Найважливіші спорудиШкола імені Івана Котляревського у Полтаві,
Харківська селекційна станція,
Носівська селекційна станція
ЗакладХарківський технологічний інститут[d] і Харківське товариство грамотності

Євге́н Нау́мович Сердю́к (*1876 — †1921) — український архітектор. Учень і послідовник Василя Кричевського, один з фундаторів українського архітектурного модерну.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Школа імені Івана Котляревського у Полтаві (не збереглася)
Листівка 1910-х років

Народився у 1876 році. День та місце народження невідомі.

Закінчив Ризький політехнічний інститут[1].

Учень і послідовник Василя Кричевського[2][3].

Ранні твори невідомі. Вперше звернув на себе увагу, коли розробив проєкт будинку школи імена Івана Котляревського у Полтаві (1903-1905 роки, у співавторстві з Михайлом Стасюковим) — однієї з перших трьох споруд у стилі українського архітектурного модерну. Сердюк розробив композицію та рішення фасадів, планування розробив Стасюков. Перший поверх школи зробили цегляним, другий — каркасним, облицьований цеглою. Праворуч від школи планували зробити прибудову, в якій мали облаштувати музей Котляревського, але на це не знайшлося фінансування[4]. Будівля школи не збереглася — згоріла під час Німецько-радянської війни[5][6].

У 1906 році розробив проєкт церкви в селі Новий Кокорів на Волині. Тоді ж взяв участь в роботі Полтавської губернської вченої архівної комісії — урядової установи, створеної для виявлення і впорядкування цінних архівних документів. Також виступив з доповідями — виступи потрапили в пресу Полтави та Києва.

Харківський період

[ред. | ред. код]

До 1907 року — працював у Полтаві. Із 1907 по 1917 рік — у Харкові. Викладав архітектурне креслення та проєктування у Харківському технологічному інституті, а з 1915 по 1916 рік — викладав також у Художньо-ремісничій навчальній майстерні декоративного живопису Харківського товариства грамотності. Також із 1907 по 1913 рік обіймав посаду архітектора в Харківському товаристві взаємного страхування від вогню. Член повітового Харківського окружного суду (1909). Колезький асесор[7].

Разом із викладацькою роботою — індивідуально та у співавторстві — розробляв проекти житлових та громадських будівель та вів технічний нагляд за їх будівництвом. Із 1909 по 1911 рік — спорудив у Харкові перший комплекс будинків наукового призначення у формах українського архітектурного модерну — Харківську сільськогосподарську селекційну станцію (у співавторстві зі Здиславом Харманським; нині адреса будівель — проспект Героїв Харкова, 142): головний будинок селекційної лабораторії, господарчі споруди, житлові будинки. У 1910 році — спорудив школу в станиці Новомінській на Кубані. Із 1910 по 1912 рік — житловий чотирьохповерховий односекційний прибутковий будинок Висоцького у Харкові, на вулиці Катеринославській, 67 (тепер — вулиця Полтавський Шлях; зведений у співавторстві з Олександром Гамаженком; пам'ятка архітектури місцевого значення — охоронний №288). У 1911 році — комерційне училище у слободі Барвінкова Ізюмського повіту Харківської губернії (тепер — місто Барвінкове Ізюмського району Харківської області). Із 1911 по 1913 рік — спорудив комплекс будівель Носівської селекційної станції на Чернігівщині поблизу Ніжина: науково-дослідну та господарчу частини, житлове селище, дослідницькі луки (будівля станції нині є пам'яткою архітектури місцевого значення, охоронний №25).

У 1912 році — будинок Кредитово-кооперативного товариства у Мерефі (пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний №726). У 1913 році — пошту на Петинській вулиці (тепер — вулиця Георгія Тарасенка) у Харкові — будівля не збереглася. Із 1913 по 1914 рік — великий будинок громадських зібрань (у співавторстві з С.В. Котляревським) у місті Слов'янськ Ізюмського повіту Харківської губернії (тепер — місто Краматорського району Донецької області). Будинок мав велику театральну залу на 550 місць, приймальні та ділові кабінети. Постраждав під час Німецько-радянської війни — після реконструкції 1948 року будинок добудували і надбудували, через що він повністю втратив свій первісний вигляд[8]. У цей період у Слов'янську (сучасна адреса — вулиця Коха, 1) за проектом Сердюка також звели двоповерховий особняк[9].

Із 1914 по 1915 рік, у співавторстві з Петром Крупком, розробив проєкт лікарні у слободі Деркачі (тепер — місто Дергачі Харківського району Харківської області)[9]. У цей же період — спроєктував і спорудив церкву у селі Вільшанка Курської губернії[7].

Київ і Кам'янець-Подільський

[ред. | ред. код]

Із 1917 року — активний учасник Української революції в Харкові, через що наприкінці 1917 року був змушений перебратися до Києва, а у 1919 році — до Кам'янець-Подільського. Протягом трьох років працював викладачем архітектури в місцевому інституті[10]. Із вересня 1919 року — розробляв плани будівництва корпусів Кам'янець-Подільського державного українського університету у національному стилі[11].

Помер у 1921 році у Кам'янець-Подільському, де і був похований[10]. День смерті невідомий.

Творчість

[ред. | ред. код]

Увесь час намагався творити по-своєму, і цим робив особистий внесок у формування українського архітектурного модерну. В теоретичних працях торкався проблем українського архітектурного модерну — наполягав на необхідності органічності рішень, виступав проти неузгодженості у планах та фасадах будівель (називав цю ваду «ахіллесовою п'ятою» новітнього українського стилю)[4].

Активно публікував у часописах «Сніп», «Рада», «Діло» матеріали з питань розвитку національної архітектури[5]. Свої архітектурні проєкти експонував на виставках у Харкові та Києві[4].

Саме Сердюк у своїх публікаціях одним з перших застосував визначення «модернізований український стиль», яке пізніше, завдяки працям Віктора Чепелика, закріпилося як «український архітектурний модерн»[12]. Сучасні дослідники характеризують цей напрямок, як явище романтизму, виражене через різні напрямки модерну і раціоналізму з метою утвердження української національної ідентичності в архітектурі[1].

Коли працював у Харкові — брав активну участь у громадському житті міста. У 1909 році був членом повітового Харківського окружного суду. Із 1912 по 1917 рік працював відповідальним секретарем Товариства техніків[5].

Творчий архів Сердюка знищений частково у Харкові у 1918 році, а інша, вивезена ним частина, втрачена після його смерті у 1921 році у Кам'янець-Подільському[13].

Віктор Чепелик зазначає, що архітектурна творчість Євгена Сердюка — це непересічне явище в українському мистецтві початку XX століття, і хоча його твори протягом десятиліть лишались невідомими навіть фахівцям і розкрили своє значення лишь за останню чверть століття, внесок архітектора в український архітектурний модерн вартий високої оцінки[14].

Споруди

[ред. | ред. код]
№ п/п Охоронний № Адреса Початкове використання Співавтори Дата будівництв Сучасне використання Зображення
1 - Полтава, вул. Небесної Сотні, 45 школа імені Івана Котляревського Михайло Стасюков 1903-1905 не збереглася
2 - Тернопільська область, Кременецький район, село Новий Кокорів церква - 1906 немає даних
3 401 Харків, пр. Героїв Харкова, 142 Селекційна станція Здислав Харманський 1909-1911 Інститут рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України
4 288 Харків, вул. Полтавський Шлях, 67 прибутковий будинок Георгія Висоцького Олександр Гамаженко 1910-1912 деякий час у будинку розміщувався проєктний інститут «Харківгіпродор»
5 - Росія, Краснодарський край, Канівський район, станиця Новомінська школа - 1910 немає даних
6 - Харківська область, Ізюмський район, місто Барвінкове комерційне училище - 1911 немає даних
7 25 Чернігівська область, Ніжинський район, село Дослідне комплекс будівель Носівської селекційної станції - 1911-1913 Носівська селекційно-дослідна станція
8 726 Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вул. Савченка, 25 Кредитово-кооперативне товариство - 1912 загальноосвітня школа № 1
9 - Харків, вул. Петінська (тепер — вул. Георгія Тарасенка) пошта - 1913 не збереглася
10 - Харків, пр. Героїв Харкова, 144/1 Житловий будинок при селекційній станції Здислав Харманський 1913 Житловий будинок
11 573 Донецька область, Краматорський район, Слов'янськ, вул. Університетська, 60 Будинок громадських зібрань технік С.В. Котляревський 1913-1914 станом на 2020 рік будівля належала ПАТ «Донецькоблгаз» (будинок дістався підприємству за борги від збанкрутілого в 1998 році Слов'янського керамічного комбінату)[15]
12 - Донецька область, Краматорський район, Слов'янськ, вул. Коха, 1 особняк - - немає даних
13 - Харківська область, Харківський район, місто Дергачі, вул. 1 Травня, 4 лікарня - 1914-1915 районна лікарня
14 - Росія, Курська область, село Вільшанка (рос. — Ольшанка) церква - 1914-1915 немає даних

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Школа им. Котляревского // Кіевская старина. — 1904. — № 9. — С. 96-99.
  • Из впечатлений на XIII Археологическом съезде в Екатеринославе // Діло. — 1905. — 30 серпня. — № 194. — С. 1-2.
  • Рецензція на книгу Г.Г. Павлуцького «Древности Украины» (К., 1905, вып. 1) // Нова громада. — 1906. — № 7. — С. 153.
  • Про памятник Шевченкові // Рада. — 1907. — 9 березня. — № 57. — С. 1.
  • Pro domo sua // Сніп. — 1912. — № 2. — С. 2.
  • До стильної народної школи // Сніп. — 1912. — № 15. — С. 6.
  • Український стиль у Харкові: Наші гласні // Сніп. — 1912. — № 29-30. — С. 13-14.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Вітченко Д. М. Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є.Н. Сердюка харківського періоду творчості// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П.М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 31.
  2. ↑ Теоретична спадщина українського архітектурного модерну // Чепелик В. Український архітектурний модерн / Упорядник:З.В. Мойсеєнко-Чепелик. — Київ : КНУБА, 2000. — 378 с. — ISBN 966-627-002-1.
  3. ↑ Сердюк Євген Наумович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 534 . — ISBN 5-88500-071-9.
  4. ↑ а б в Сердюк Євген Наумович // Чепелик В. Український архітектурний модерн / Упорядник: З. В. Мойсеєнко-Чепелик. — Київ : КНУБА, 2000. — 378 с. — ISBN 966-627-002-1.
  5. ↑ а б в Вітченко Д. Український модерн Євгена Сердюка// Пам'ятки України. — 2016. — № 2. — С. 74.
  6. ↑ Полтавська школа ім. І.П. Котляревського// Полтавщина: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ: УЕ, 1992. — С. 737-738.
  7. ↑ а б Харківський технологічний інститут в особах// Про Євгена Сердюка на сайті Бібліотеки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
  8. ↑ Харківський центр // Чепелик В. Український архітектурний модерн / Упорядник:З.В. Мойсеєнко-Чепелик. — Київ : КНУБА, 2000. — 378 с. — ISBN 966-627-002-1.
  9. ↑ а б Вітченко Д. М. Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є.Н. Сердюка харківського періоду творчості// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П.М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 35.
  10. ↑ а б Вітченко Д. М. Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є.Н. Сердюка харківського періоду творчості// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П.М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 36.
  11. ↑ Телячий Ю. В. Участь української літературно-мистецької інтелігенції в національно-культурному відродженні (1917-1921 рр.): дисертація д-ра іст. наук: 07.00.01. — Кам'янець-Подільський, 2014. — С. 131.
  12. ↑ Вітченко Д. М. Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є.Н. Сердюка харківського періоду творчості// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П.М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 30.
  13. ↑ Український архітектурний модерн у дзеркалі епохи// Чепелик В. Український архітектурний модерн / Упорядник: З.В. Мойсеєнко-Чепелик. — Київ: КНУБА, 2000. — 378 с. — ISBN 966-627-002-1.
  14. ↑ Визначні майстри українського архітектурного модерну. Євген Наумович Сердюк.// Чепелик В. Український архітектурний модерн / Упорядник: З.В. Мойсеєнко-Чепелик. — Київ: КНУБА, 2000. — 378 с. — ISBN 966-627-002-1. Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 11 червня 2011.
  15. ↑ Повержук В. У Слов'янську міськрада продовжує спроби повернути Будинок купецьких зібрань// 6262 Сайт міста Слов'янськ. — 2020. — 30 вересня.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сердюк_Євген_Наумович&oldid=42843262