Таякіна Тетяна Олексіївна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
Alex091981 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
(Не показані 13 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа}}
{{особа}}
'''Тетяна Олексіївна Таякіна''' ({{ДН|12|1|1951}}, [[Київ]]) — артистка [[балет]]у та педагог, [[народний артист СРСР|народна артистка СРСР]] (1980). У 1989—2010 роках художній керівник, потім директором [[Київське державне хореографічне училище|Київського хореографічного училища]].
'''Тетяна Олексіївна Таякіна''' ({{ДН|12|1|1951}}, [[Київ]]&nbsp;— {{ДС|9|12|2023}}, там само<ref>[https://vechirniy.kyiv.ua/news/92213/ Пішла з життя видатна українська балерина та педагогиня Тетяна Таякіна, Вечірній Київ, 11.12.2023]</ref>)&nbsp;— українська радянська артистка [[балет]]у та педагог. [[Народна артистка Української РСР]] (1977). [[Народна артистка СРСР]] (1980). У 1989—2010 роках художній керівник, потім директор [[Київське державне хореографічне училище|Київського хореографічного училища]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Народилася в сім' водія та продавщиці магазину передплатних видань<ref name=autogenerated1>[http://gazeta.ua/ru/articles/culture-newspaper/_kuda-to-ehat-uzhe-pozdno/108013 «Куда-то ехать уже поздно»&nbsp;— «Газета по-українськи» от 06.04.2006.]</ref>. Почала займатися танцем у Палаці піонерів, потім вступила до Київського хореографічного училища, де навчалася у [[Кирилова Галина Миколаївна|Галини Кирилової]]. Після випуску 1969 року була прийнята в балетну трупу [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Київського театру опери та балету імені Т. Шевченко]], де танцювала до 1989 року.
Народилася 12 січна 1951 року у Києві<ref>Жінки України: Біографічний енциклопедичний словник / Головний редактор [[Орлик Марія Андріївна|Марія Орлик]]. Київ: Фенікс, 2001. С. 444. ISBN 966-651-002-2.</ref> в сім' водія та продавщиці магазину передплатних видань<ref name=autogenerated1>[http://gazeta.ua/ru/articles/culture-newspaper/_kuda-to-ehat-uzhe-pozdno/108013 «Куда-то ехать уже поздно»&nbsp;— «Газета по-українськи» от 06.04.2006.]</ref>. Почала займатися танцем у Палаці піонерів, потім вступила до Київського хореографічного училища, де навчалася у [[Кирилова Галина Миколаївна|Галини Кирилової]]. Після випуску 1969 року була прийнята в балетну трупу [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Київського театру опери та балету імені Т. Шевченко]], де танцювала до 1989 року.


1970 року в парі з [[Ковтун Валерій Петрович|Валерієм Ковтуном]] брала участь у [[Міжнародний конкурс артистів балету (Варна)|Міжнародному конкурсі артистів балету у Варні]] та стала його лауреатом. 1973 року їх дует отримав другу премію та срібну медаль [[Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів (Москва)|Міжнародного конкурсу артистів балету в Москві]]. Як провідна балерина гастролювала за кордоном. У 1977 отримала [[Премія Анни Павлової|премію Анни Павлової]], яка вручається паризькою Академією танцю.
1970 року в парі з [[Ковтун Валерій Петрович|Валерієм Ковтуном]] брала участь у [[Міжнародний конкурс артистів балету (Варна)|Міжнародному конкурсі артистів балету у Варні]] та стала його лауреатом. 1973 року їх дует отримав другу премію та срібну медаль [[Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів (Москва)|Міжнародного конкурсу артистів балету в Москві]]. Як провідна балерина гастролювала за кордоном. У 1977 отримала [[Премія Анни Павлової|премію Анни Павлової]], яка вручається паризькою Академією танцю.


1982 року закінчила [[ГИТИС|Державний інститут театрального мистецтва імені А.&nbsp;В.&nbsp;Луначарського]] за спеціальністю «педагог-балетмейстер».
1982 року закінчила [[ГИТИС|Державний інститут театрального мистецтва імені А.&nbsp;В.&nbsp;Луначарського]] за спеціальністю «педагог-балетмейстер».

[[Файл:Могила Валерія Ковтуна та Тетяни Таякіної.jpg|thumb|right|150px|Могила Тетяни Таякіної та її чоловіка, Байкове кладовище]]


З 1989 по 1993 рік була художнім керівником Київського хореографічного училища, а потім, по 2010 рік&nbsp;— директором цього навчального закладу<ref>{{Cite web |url=http://kdhu.org.ua/about |title=Київське державне хореографічне училище |accessdate=2 серпня 2014 |archive-date=9 вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140909121959/http://kdhu.org.ua/about }}</ref>.
З 1989 по 1993 рік була художнім керівником Київського хореографічного училища, а потім, по 2010 рік&nbsp;— директором цього навчального закладу<ref>{{Cite web |url=http://kdhu.org.ua/about |title=Київське державне хореографічне училище |accessdate=2 серпня 2014 |archive-date=9 вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140909121959/http://kdhu.org.ua/about }}</ref>.
Рядок 13: Рядок 15:
Викладала в балетній студії ''Ochi International Ballet'', Нагоя (Японія).
Викладала в балетній студії ''Ochi International Ballet'', Нагоя (Японія).


Померла на 73-му році життя 9 грудня 2023 року у Києві<ref>{{Cite web|title=Новини {{!}} Національна опера України|url=https://opera.com.ua/news/vidiyshla-u-vichnist-legendarna-ukrayinska-baleryna-tetyana-tayakina|website=opera.com.ua|accessdate=2023-12-11}}</ref><ref>{{Cite web|title=Пішла з життя видатна українська балерина та педагогиня Тетяна Таякіна|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/92213/|website=Вечірній Київ|date=2023-12-11|accessdate=2023-12-11|language=uk}}</ref>. Похована разом з чоловіком на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;49б, {{Координати|50|25|3.11|N|30|30|2.73|E|scale:3000}}).
== Сім'я ==

* Була одружена з артистом балету та хореографом [[Ковтун Валерій Петрович|Валерієм Ковтуном]]. Їх син Кирило також став танцівником, викладає в училищі дуетний танець. Є два онука<ref name=autogenerated1 />.
=== Сім'я ===
Була одружена з артистом балету та хореографом [[Ковтун Валерій Петрович|Валерієм Ковтуном]]<ref>[https://news.telegraf.com.ua/ukr/kultura/2024-06-11/5857225-u-balerini-mae-buti-zalizniy-kharakter-inshi-u-baleti-ne-vizhivayut У балерини має бути залізний характер. Інші у балеті не виживають ]</ref>. Їх син Кирило також став танцівником, викладав в училищі дуетний танець. Є два онука<ref name=autogenerated1 />.


== Партії ==
== Партії ==
Рядок 49: Рядок 53:
[[Категорія:Народні артисти УРСР]]
[[Категорія:Народні артисти УРСР]]
[[Категорія:Лауреати Шевченківської премії 1986 року]]
[[Категорія:Лауреати Шевченківської премії 1986 року]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]

Версія за 14:01, 20 червня 2024

Таякіна Тетяна Олексіївна
Народилася12 січня 1951(1951-01-12)
Київ, Українська РСР, СРСР
Померла9 грудня 2023(2023-12-09) (72 роки)
Київ, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьбалерина
Alma materРосійський університет театрального мистецтва
Нагороди
народний артист СРСР народний артист УРСР Премія Ленінського комсомолу

Тетяна Олексіївна Таякіна (12 січня 1951(19510112), Київ — 9 грудня 2023, там само[1]) — українська радянська артистка балету та педагог. Народна артистка Української РСР (1977). Народна артистка СРСР (1980). У 1989—2010 роках художній керівник, потім директор Київського хореографічного училища.

Біографія

Народилася 12 січна 1951 року у Києві[2] в сім' водія та продавщиці магазину передплатних видань[3]. Почала займатися танцем у Палаці піонерів, потім вступила до Київського хореографічного училища, де навчалася у Галини Кирилової. Після випуску 1969 року була прийнята в балетну трупу Київського театру опери та балету імені Т. Шевченко, де танцювала до 1989 року.

1970 року в парі з Валерієм Ковтуном брала участь у Міжнародному конкурсі артистів балету у Варні та стала його лауреатом. 1973 року їх дует отримав другу премію та срібну медаль Міжнародного конкурсу артистів балету в Москві. Як провідна балерина гастролювала за кордоном. У 1977 отримала премію Анни Павлової, яка вручається паризькою Академією танцю.

1982 року закінчила Державний інститут театрального мистецтва імені А. В. Луначарського за спеціальністю «педагог-балетмейстер».

Могила Тетяни Таякіної та її чоловіка, Байкове кладовище

З 1989 по 1993 рік була художнім керівником Київського хореографічного училища, а потім, по 2010 рік — директором цього навчального закладу[4].

Викладала в балетній студії Ochi International Ballet, Нагоя (Японія).

Померла на 73-му році життя 9 грудня 2023 року у Києві[5][6]. Похована разом з чоловіком на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′3.11″ пн. ш. 30°30′2.73″ сх. д. / 50.4175306° пн. ш. 30.5007583° сх. д. / 50.4175306; 30.5007583).

Сім'я

Була одружена з артистом балету та хореографом Валерієм Ковтуном[7]. Їх син Кирило також став танцівником, викладав в училищі дуетний танець. Є два онука[3].

Партії

Відеографія

Нагороди та премії

Примітки

  1. Пішла з життя видатна українська балерина та педагогиня Тетяна Таякіна, Вечірній Київ, 11.12.2023
  2. Жінки України: Біографічний енциклопедичний словник / Головний редактор Марія Орлик. Київ: Фенікс, 2001. С. 444. ISBN 966-651-002-2.
  3. а б «Куда-то ехать уже поздно» — «Газета по-українськи» от 06.04.2006.
  4. Київське державне хореографічне училище. Архів оригіналу за 9 вересня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  5. Новини | Національна опера України. opera.com.ua. Процитовано 11 грудня 2023.
  6. Пішла з життя видатна українська балерина та педагогиня Тетяна Таякіна. Вечірній Київ (укр.). 11 грудня 2023. Процитовано 11 грудня 2023.
  7. У балерини має бути залізний характер. Інші у балеті не виживають
  8. Київський календар. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  9. Тетяна Таякіна: «Мені допомагає любов…» — Культура — gazeta.zn.ua. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  10. За высокое исполнительское мастерство.
  11. За исполнение партии принцессы Авроры в балете П. И. Чайковского «Спящая красавица».

Посилання