Вирозуб: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Mazapura (обговорення | внесок)
2983 редагування
оновлення даних
інша родина, шаблон
 
(Не показано 52 проміжні версії 22 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Taxobox
{{Taxobox
| name = Плітка-вирозуб
| color = pink
| status = LC
| name = Вирезуба
| status_system = IUCN3.1
| image = Rutilus frisii.jpg
| image = Rutilus frisii gyöngyös koncér.jpg
| image_width = 300px
| image_width = 250px
| image_caption = ''Rutilus frisii''
| image_caption = ''Rutilus frisii''
| domain = [[Домен Ядерні|Ядерні]] (Eukaryota)
| regnum = [[Тварини]] (Animalia)
| regnum = [[Тварини]] (Animalia)
| subregnum = [[Справжні багатоклітинні (підцарство)|Справжні багатоклітинні]] (Metazoa)
| subregnum = [[Справжні багатоклітинні]] (Eumetazoa)
| phylum = [[Хордові]] (Chordata)
| phylum = [[Хордові]] (Chordata)
| subphylum = [[Черепні]] (Craniata)
⚫
| classis = [[Променепері]] (Actinopterygii)
| subphylum2 = [[Хребетні]] (Vertebrata)
⚫
| ordo = [[Коропопдібні]] (Cypriniformes)
| superclassis = [[Щелепні]] (Gnathostomata)
| familia = [[Коропові]] (Cyprinidae)
⚫
| classis = [[Променепері]] (Actinopterygii)
| genus = ''Rutilus'' Rafinesque 1820
| subclassis = [[Новопері]] (Neopterygii)
⚫
| species = ''Rutilus frisii''
| infraclassis = [[Костисті риби]] (Teleostei)
⚫
| binomial = ''Rutilus frisii'' Berg 1912
| superordo = [[Остаріофізи]] (Ostariophysi)
⚫
| ordo = [[Коропоподібні]] (Cypriniformes)
| familia = [[Leuciscidae|Ялецеві]] (Leuciscidae)
| genus = [[Плітка (рід)|Плітка]] (''Rutilus'')
| species = '''Вирозуб'''
⚫
| binomial = ''Rutilus frisii''
| binomial_authority = (Nordmann, 1840)
| synonyms =</div>
* ''Leuciscus frisii'' <small>Nordmann, 1840</small>
* ''Cyprinus wiresuba'' <small>Güldenstädt, 1791</small>
* ''Gardonus wyrozub'' <small>Walecki, 1863</small>
* ''Leuciscus frisii caspius'' <small>Lönnberg, 1900</small>
* ''Rutilus frisii velecensis'' <small>Chichkoff, 1932</small>
* ''Leuciscus frisii kutum'' <small>(non Kamensky, 1901)</small>
| wikispecies = Rutilus frisii
⚫
| commonscat = Rutilus frisii
| eol = 205242
| iucn = 19782
| itis = 639648
| ncbi = 484165
| ncbi = 484165
}}
}}
'''Плітка-вирозу́б, вирозуб'''<ref>Маркевич О. П., Татарко К.&nbsp;І.&nbsp;Російсько-українсько-латинський зоологічний словник.&nbsp;— Київ: Наук. думка, 1983.&nbsp;— 411 с.</ref>, також '''вирезуб'''<ref>Макодай О. І., Алексієнко В. Р. «До фауни риб Вінницької області».&nbsp;— Вінницький державний педагогічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. УДК 597.2/5 (477.44)</ref> (''Rutilus frisii'')&nbsp;— [[вид (біологія)|вид]] [[риби|риб]] роду [[плітка (рід) |плітка]] (''Rutilus'') [[родина (біологія)|родини]] [[Leuciscidae|ялецевих]]. Має струнке, валькувате, видовжене тіло, вкрите дрібною [[луска|лускою]].


== Характеристика ==
'''Вирезу́б''' (''Rutilus frisii'')&nbsp;— [[вид (біологія)|вид]] [[риби|риб]] [[родина (біологія)|родини]] [[коропові|коропових]]. У нього струнке, валькувате, видовжене тіло, вкрите дрібною [[луска|лускою]].
⚫
[[Голова]] невелика, її довжина менша від висоти тіла. Висота [[спинний плавець|спинного]] і [[анальний плавець|анального]] [[плавці]]в більша від їх довжини. [[Грудні плавці]] розташовані попереду уявної вертикалі від спинного плавця. [[Хвостовий плавець]] великий, з глибокою виїмкою. Верхня частина тіла темно-сіра із зеленуватим відтінком, боки сріблясті, [[черево]] біле. Спинний і хвостовий плавці бурувато-сірі, інші&nbsp;— біля основи червонуваті з сірими кінцями. У період [[нерест]]у [[луска]] стає блискучою, на її поверхні та на голові з'являються конічні бородавки молочного кольору, а боки тіла стають червонуватими.


== Вирезуб ==
== Поширення ==
Поширений у басейнах [[Чорне море|Чорного]], [[Азовське море|Азовського]] і [[Мармурове море|Мармурового морів]]: від річок [[Болгарія|Болгарії]] до західного [[Закавказзя]]; також в озері [[Ізнік]] ([[Туреччина]])<ref>Дирипаско O.A., Извергин Л. В., Демьянченко К. И. (2011) Рыбы Азовского моря. Бердянск, 288 с.</ref><ref>Özuluğ M., Altun Ö., Meriç N. (2005) On the fish fauna of Lake Iznik (Turkey). Turkish Journal of Zoology, 209: 371—375.</ref>.


⚫
У недалекому минулому був поширений у багатьох річках України, а в пониззі [[Південний Буг|Південного Бугу]] вважався навіть [[рибальство|промисловою рибою]]. Внаслідок зарегулювання стоку річок і забруднення їх вод чисельність цього виду значно зменшилась, він став рідкісною і одночасно рибою що зникає.
'''Голова''' невелика, її довжина менша від висоти тіла.


⚫
Існує потреба в охороні і навіть штучному розведенні вирезуба. Без цього він може зникнути. Одним із заходів, спрямованих на збереження вирезуба, є заборона його вилову.
Висота [[спинний плавець|спинного]] і [[анальний плавець|анального]] [[плавці]]в більша від їх довжини.


== Спосіб життя ==
⚫
'''[[Грудні плавці]]''' містяться попереду уявної вертикалі від спинного плавця. [[Хвостовий плавець]] великий, з глибокою виїмкою. Верхня частина тіла темно-сіра із зеленуватим відтінком, боки сріблясті, [[черево]] біле. Спинний і хвостовий плавці бурувато-сірі, інші&nbsp;— біля основи червонуваті з сірими кінцями. У період [[нерест]]у [[луска]] стає блискучою, на її поверхні та на голові з'являються конічні бородавки молочного кольору, а боки тіла стають червонуватими.
⚫
Риби, які постійно живуть у [[прісна вода|прісних водах]], тобто не можуть виходити в пригирлові [[лиман]]и річок, де кормова база значно багатша, ростуть повільніше. Так, у верхній течії [[Дністер|Дністра]] довжина риб у семирічному віці більш як 40&nbsp;см, у пониззі Південного Бугу&nbsp;— 57&nbsp;см, іноді і понад 70&nbsp;см (близько 8&nbsp;кг). Проте частіше зустрічаються риби завдовжки близько 50&nbsp;см і масою до 2&nbsp;кг.


Віддає перевагу порожистим ділянкам [[річка|річок]], з коловоротами, швидкою [[течія|течією]] s чистою, навіть [[джерело|джерельною]] водою, багатою на [[кисень]]. Тут він живе переважно [[весна|весною]] і на початку [[літо|літа]] до закінчення розмноження. Після цього плідники залишають ці місця і швидко переміщуються в лимани річок, глибоководні плеса, водосховища, де нагулюються, а потім і зимують, хоч частина риб починає йти до нерестовищ ще восени. Основна маса риб нерестову міграцію розпочинає і закінчує навесні.
Віддає перевагу порожистим ділянкам [[річка|річок]], з коловоротами, швидкою [[Річкова течія|течією]] з чистою, навіть [[джерело|джерельною]] водою, багатою на [[кисень]]. Тут він живе переважно [[весна|весною]] і на початку [[літо|літа]] до закінчення розмноження. Після цього плідники залишають ці місця і швидко переміщуються в лимани річок, глибоководні плеса, водосховища, де нагулюються, а потім і зимують, хоч частина риб починає йти до нерестовищ ще восени. Основна маса риб нерестову міграцію розпочинає і закінчує навесні.


== Нерест ==
Починає нереститись на четвертому-п'ятому році життя. На нерестовищах риби перебувають доти, поки не зменшиться [[паводок]]. Внаслідок цього вода очищається від [[мул]]у, а її температура досягає +12… + 15 °C. Найчастіше це спостерігається в кінці [[квітень|квітня]]&nbsp;— на початку [[травень|травня]]. На кам'янистих перекатах завглибшки 0,5—1,5&nbsp;м самиці відкладають 90—270 тисяч ікринок, їх діаметр досягає 2&nbsp;мм. [[Нерест]] проходить протягом усієї доби. Самку супроводять три—п'ять самців. Самка треться черевцем об твердий [[субстрат]] і випускає [[ікра|ікру]], яку тут же запліднюють самці, і вона заноситься течією води під камені. Там [[ікра]] інкубується. [[Личинка|Личинки]] викльовуються з ікри через [[тиждень]].
Починає [[нерест]]итись на четвертому-п'ятому році життя. На нерестовищах риби перебувають доти, поки не зменшиться [[паводок]]. Внаслідок цього вода очищається від [[мул]]у, а її температура досягає +12… + 15&nbsp;°C. Найчастіше це спостерігається в кінці [[квітень|квітня]]&nbsp;— на початку [[травень|травня]]. На кам'янистих перекатах завглибшки 0,5—1,5&nbsp;м самиці відкладають 90—270 тисяч ікринок, їх діаметр досягає 2&nbsp;мм. Нерест проходить протягом усієї доби. Самицю супроводять три—п'ять самців. Самиця треться черевцем об твердий [[Субстрат (біологія)|субстрат]] і випускає [[ікра|ікру]], яку тут же запліднюють самці, і вона заноситься течією води під камені. Там [[ікра]] інкубується. [[Личинка|Личинки]] викльовуються з ікри через [[тиждень]].


== Живлення ==
Молодь живиться тваринними організмами, які містяться в товщі води. Дорослі особини споживають переважно молюсків, стулки яких вони роздавлюють добре розвиненими зубами.
Молодь живиться тваринними організмами, які містяться в товщі води. Дорослі особини споживають переважно молюсків, стулки яких вони роздавлюють добре розвиненими зубами.


Найінтенсивніше вирезуб живиться в теплу пору року, а протягом доби — вночі.
Найінтенсивніше вирезуб живиться в теплу пору року, а протягом доби&nbsp;— вночі.


== Джерела ==
⚫
Риби, які постійно живуть у [[прісна вода|прісних водах]], тобто не можуть виходити в пригирлові [[лиман]]и річок, де кормова база значно багатша, ростуть повільніше. Так, у верхній течії [[Дністер|Дністра]] довжина риб у семирічному віці більш як 40&nbsp;см, у пониззі Південного Бугу&nbsp;— 57&nbsp;см, іноді і понад 70&nbsp;см (близько 8&nbsp;кг). Проте частіше зустрічаються риби завдовжки близько 50&nbsp;см і масою до 2&nbsp;кг.
{{reflist}}


== Посилання ==
⚫
У недалекому минулому був поширений у багатьох річках України, а в пониззі [[Південний Буг|Південного Бугу]] вважався навіть [[промислова риба|промисловою рибою]]. Внаслідок зарегулювання стоку річок і забруднення їх вод чисельність цього виду значно зменшилась, він став рідкісною і одночасно зникаючою рибою.
* {{FishBase species|genus=Rutilus|species=frisii|id=8416|month=лютий|year=2024}}
* [http://redbook-ua.org/item/rutilus-frisii-nordmann/ Вирезуб в Червоній книзі України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121128145604/http://redbook-ua.org/item/rutilus-frisii-nordmann |date=28 листопада 2012 }}


⚫
{{Cypriniformes-stub}}
⚫
Отже, виникає потреба в охороні і навіть штучному розведенні вирезуба. Без цього він може зникнути. Одним із заходів, спрямованих на збереження вирезуба, є заборона його вилову.
{{Taxonbar}}
{{Риби та міноги, занесені до Червоної книги України}}


{{Портали|Біологія}}
⚫
{{fish-stub}}

{{без джерел}}
[[Категорія:Коропові]]
[[Категорія:Плітка]]
[[Категорія:Тварини, описані 1840]]
[[Категорія:Риби Азербайджану]]
[[Категорія:Риби Болгарії]]
[[Категорія:Риби Ірану]]
[[Категорія:Риби Росії]]
[[Категорія:Риби України]]
[[Категорія:Риби України]]
[[Категорія:Прісноводні риби]]
[[Категорія:Прісноводні риби]]
[[Категорія:Тварини, занесені до Червоної книги України]]
[[Категорія:Риби Азовського моря]]
[[Категорія:Променепері ЧКУ]]

[[en:Kutum (fish)]]
[[fa:ماهی سفید]]
[[pl:Wyrozub]]
[[pt:Kutum (peixe)]]
[[ru:Кутум (рыба)]]

Поточна версія на 17:24, 19 липня 2024

Плітка-вирозуб
Rutilus frisii
Rutilus frisii
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Ялецеві (Leuciscidae)
Рід: Плітка (Rutilus)
Вид: Вирозуб
Біноміальна назва
Rutilus frisii
(Nordmann, 1840)
Синоніми
  • Leuciscus frisii Nordmann, 1840
  • Cyprinus wiresuba Güldenstädt, 1791
  • Gardonus wyrozub Walecki, 1863
  • Leuciscus frisii caspius Lönnberg, 1900
  • Rutilus frisii velecensis Chichkoff, 1932
  • Leuciscus frisii kutum (non Kamensky, 1901)
Посилання
Вікісховище: Rutilus frisii
Віківиди: Rutilus frisii
EOL: 205242
ITIS: 639648
МСОП: 19782
NCBI: 484165

Плітка-вирозу́б, вирозуб[1], також вирезуб[2] (Rutilus frisii) — вид риб роду плітка (Rutilus) родини ялецевих. Має струнке, валькувате, видовжене тіло, вкрите дрібною лускою.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Голова невелика, її довжина менша від висоти тіла. Висота спинного і анального плавців більша від їх довжини. Грудні плавці розташовані попереду уявної вертикалі від спинного плавця. Хвостовий плавець великий, з глибокою виїмкою. Верхня частина тіла темно-сіра із зеленуватим відтінком, боки сріблясті, черево біле. Спинний і хвостовий плавці бурувато-сірі, інші — біля основи червонуваті з сірими кінцями. У період нересту луска стає блискучою, на її поверхні та на голові з'являються конічні бородавки молочного кольору, а боки тіла стають червонуватими.

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у басейнах Чорного, Азовського і Мармурового морів: від річок Болгарії до західного Закавказзя; також в озері Ізнік (Туреччина)[3][4].

У недалекому минулому був поширений у багатьох річках України, а в пониззі Південного Бугу вважався навіть промисловою рибою. Внаслідок зарегулювання стоку річок і забруднення їх вод чисельність цього виду значно зменшилась, він став рідкісною і одночасно рибою що зникає.

Існує потреба в охороні і навіть штучному розведенні вирезуба. Без цього він може зникнути. Одним із заходів, спрямованих на збереження вирезуба, є заборона його вилову.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Риби, які постійно живуть у прісних водах, тобто не можуть виходити в пригирлові лимани річок, де кормова база значно багатша, ростуть повільніше. Так, у верхній течії Дністра довжина риб у семирічному віці більш як 40 см, у пониззі Південного Бугу — 57 см, іноді і понад 70 см (близько 8 кг). Проте частіше зустрічаються риби завдовжки близько 50 см і масою до 2 кг.

Віддає перевагу порожистим ділянкам річок, з коловоротами, швидкою течією з чистою, навіть джерельною водою, багатою на кисень. Тут він живе переважно весною і на початку літа до закінчення розмноження. Після цього плідники залишають ці місця і швидко переміщуються в лимани річок, глибоководні плеса, водосховища, де нагулюються, а потім і зимують, хоч частина риб починає йти до нерестовищ ще восени. Основна маса риб нерестову міграцію розпочинає і закінчує навесні.

Нерест

[ред. | ред. код]

Починає нереститись на четвертому-п'ятому році життя. На нерестовищах риби перебувають доти, поки не зменшиться паводок. Внаслідок цього вода очищається від мулу, а її температура досягає +12… + 15 °C. Найчастіше це спостерігається в кінці квітня — на початку травня. На кам'янистих перекатах завглибшки 0,5—1,5 м самиці відкладають 90—270 тисяч ікринок, їх діаметр досягає 2 мм. Нерест проходить протягом усієї доби. Самицю супроводять три—п'ять самців. Самиця треться черевцем об твердий субстрат і випускає ікру, яку тут же запліднюють самці, і вона заноситься течією води під камені. Там ікра інкубується. Личинки викльовуються з ікри через тиждень.

Живлення

[ред. | ред. код]

Молодь живиться тваринними організмами, які містяться в товщі води. Дорослі особини споживають переважно молюсків, стулки яких вони роздавлюють добре розвиненими зубами.

Найінтенсивніше вирезуб живиться в теплу пору року, а протягом доби — вночі.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
  2. ↑ Макодай О. І., Алексієнко В. Р. «До фауни риб Вінницької області». — Вінницький державний педагогічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. УДК 597.2/5 (477.44)
  3. ↑ Дирипаско O.A., Извергин Л. В., Демьянченко К. И. (2011) Рыбы Азовского моря. Бердянск, 288 с.
  4. ↑ Özuluğ M., Altun Ö., Meriç N. (2005) On the fish fauna of Lake Iznik (Turkey). Turkish Journal of Zoology, 209: 371—375.

Посилання

[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про Коропоподібних.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вирозуб&oldid=43089554