C-17 Globemaster III: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
MonxBot (обговорення | внесок)
м Заміна старих тегів на актуальні аналоги (en:Wikipedia:HTML5)
 
(Не показано 32 проміжні версії 16 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Військовий літак|
{{Військовий літак|
|Повна назва = <big>Боїнг С-17 «Глоубмайстер ІІІ»</big><br/>Boeing C-17 Globemaster III
|Повна назва = C-17 Globemaster III
|Модель =
|Модель =
|Фотографія = [[Файл:C-17 test sortie.jpg|300px|C-17 у ході тестування. 2007]]
|Фотографія = [[Файл:C-17 test sortie.jpg|300px|C-17 у ході тестування. 2007]]
Рядок 30: Рядок 30:
<!-- Маса -->
<!-- Маса -->
|Маса пустого = 122 016
|Маса пустого = 122 016
|Маса спорядженого = 263 083{{#tag:ref|Вантажність 77 519 кг: 18 463-літрових класичних палет; або варіант змішаного вантажу; або 102 озброєних [[десантник]]и; або 36 носилок з пораненими й 43 сідячих амбулаторних хворих (поранених); або 134 солдати в повному оснащенні; або 54 озброєних солдати з 13 вантажними палетами; або один танк [[M1 Abrams]] чи 3 БТР [[Stryker]] чи 6 [[M1117 Armored Security Vehicle]] |group=Прим.}}
|Маса спорядженого = 263 083{{efn|Вантажність 77 519 кг: 18 463-літрових класичних палет; або варіант змішаного вантажу; або 102 озброєних [[десантник]]и; або 36 носилок з пораненими й 43 сідячих амбулаторних хворих (поранених); або 134 солдати в повному оснащенні; або 54 озброєних солдати з 13 вантажними палетами; або один танк [[M1 Abrams]] чи 3 БТР [[Stryker]] чи 6 [[M1117 Armored Security Vehicle]]}}
|Максимальна маса злету = 265 350
|Максимальна маса злету = 265 350
<!-- Силова установка -->
<!-- Силова установка -->
|Двигуни = 4 × [[Pratt & Whitney PW2000|Pratt & Whitney F117-PW-100]]
|Двигуни = 4 × [[Pratt & Whitney PW2000|Pratt & Whitney F117-PW-100]]
|Тяга = 4 × 40 440 к.с.
|Тяга = 4 × 179,9 к[[Ньютон|Н]]
|Тяга форсажна =
|Тяга форсажна =
<!-- Озброєння -->
<!-- Озброєння -->
Рядок 45: Рядок 45:
<!-- Історія виробництва -->
<!-- Історія виробництва -->
|Виробник = [[McDonnell Douglas]] / [[Boeing Defense, Space & Security|Boeing]]
|Виробник = [[McDonnell Douglas]] / [[Boeing Defense, Space & Security|Boeing]]
|Всього збудовано = 279<ref name=C-17_last_join>[http://www.presstelegram.com/business/20150226/workers-at-boeing-say-goodbye-to-c-17-with-last-major-join-thursday «Workers at Boeing Say Goodbye to C-17 with Last Major Join Thursday»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150506081340/http://www.presstelegram.com/business/20150226/workers-at-boeing-say-goodbye-to-c-17-with-last-major-join-thursday |date=6 May 2015}}. Press-Telegram, 26 February 2015.</ref>
|Всього збудовано = 279<ref name=C-17_last_join>[http://www.presstelegram.com/business/20150226/workers-at-boeing-say-goodbye-to-c-17-with-last-major-join-thursday «Workers at Boeing Say Goodbye to C-17 with Last Major Join Thursday»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150506081340/http://www.presstelegram.com/business/20150226/workers-at-boeing-say-goodbye-to-c-17-with-last-major-join-thursday |date=6 травня 2015}}. Press-Telegram, 26 February 2015.</ref>
|Вартість = US $ 218 млн <small>(на 2007)</small><ref>[http://www.saffm.hq.af.mil/shared/media/document/AFD-080204-081.pdf «FY 2009 Budget Estimates», p. 2-1.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081003005611/http://www.saffm.hq.af.mil/shared/media/document/AFD-080204-081.pdf |date=3 October 2008}} ''US Air Force'', February 2008.</ref>
|Вартість = US $ 218 млн <small>(на 2007)</small><ref>[http://www.saffm.hq.af.mil/shared/media/document/AFD-080204-081.pdf «FY 2009 Budget Estimates», p. 2-1.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081003005611/http://www.saffm.hq.af.mil/shared/media/document/AFD-080204-081.pdf |date=3 жовтня 2008}} ''US Air Force'', February 2008.</ref>
|Модифікації = [[McDonnell Douglas YC-15]]
|Модифікації = [[McDonnell Douglas YC-15]]
|Конструктор =
|Конструктор =
}}
}}
'''C-17 Globemaster III''' ({{Small|[[Д:АНГЛ|укр.]]}} «Ґлоубма́стер-3»){{Efn|Від англ. ''[[wikt:en:globe|globe]]'' — [[Земля]] та ''[[wikt:en:master|master]]'' — володар/майстер<br/>
'''«Макдоннелл Дуглас/Боїнг» С-17 «Глоубмайстер ІІІ»''' ({{lang-en|McDonnell Douglas/Boeing C-17 Globemaster III}})&nbsp;— американський [[Стратегічна авіація|стратегічний]] [[військово-транспортний літак]] виробництва компанії [[McDonnell Douglas]]. Розроблявся у 1980-х&nbsp;— початку 1990-х років і отримав свою назву на честь 2-х попередніх поршневих військово-транспортних літаків з ім'ям ''«Глоубмайстер»'': [[Douglas C-74 Globemaster|C-74 «Глоубмайстер ІІІ»]] та [[Douglas C-124 Globemaster II|C-124 «Глоубмайстер ІІ»]]. Літак виконує завдання зі стратегічного перекидання військ та вантажів повітрям навколо світу, а також [[десантування]] [[Повітрянодесантні війська США|повітрянодесантних військ]], [[медична евакуація]] тощо.
Число III означає третій літак з такою назвою, після {{iw|C-74 Globemaster}} та {{iw|C-124 Globemaster II}}<br/>
Індекс '''''C''''' (cargo) в [[Позначення військової авіації США|чинній системі позначень]] авіації та ракет означає «[[військово-транспортний літак]]».}}&nbsp;— американський [[Стратегічна авіація|стратегічний]] [[військово-транспортний літак]] виробництва компанії [[McDonnell Douglas]]. Розроблявся у 1980-х&nbsp;— початку 1990-х років. Літак виконує завдання зі стратегічного перекидання військ та вантажів повітрям навколо світу, а також [[десантування]] [[Повітрянодесантні війська США|повітрянодесантних військ]], [[медична евакуація]] тощо.


Літак перебуває на озброєнні повітряних сил [[Повітряні сили США|США]], [[Повітряні сили Австралії|Австралії]], [[Повітряні сили Катару|Катару]], [[Повітряні сили Об'єднаних Арабських Еміратів|ОАЕ]], [[Повітряні сили Канади|Канади]], [[Повітряні сили Великої Британії|Великої Британії]], [[Повітряні сили Індії|Індії]] та [[Повітряні сили Кувейту|Кувейту]], а також авіакрила важких перевезень [[НАТО]]. Всього було випущено 279 одиниць літаків, [[29 листопада]] [[2015]] року був випущений та злетів у повітря останній екземпляр С-17 «Глоубмайстер ІІІ».
Літак перебуває на озброєнні повітряних сил [[Повітряні сили США|США]], [[Повітряні сили Австралії|Австралії]], [[Повітряні сили Катару|Катару]], [[Повітряні сили Об'єднаних Арабських Еміратів|ОАЕ]], [[Повітряні сили Канади|Канади]], [[Повітряні сили Великої Британії|Великої Британії]], [[Повітряні сили Індії|Індії]] та [[Повітряні сили Кувейту|Кувейту]], а також авіакрила важких перевезень [[НАТО]]. Всього було випущено 279 одиниць літаків, [[29 листопада]] [[2015]] року був випущений та злетів у повітря останній екземпляр С-17 «Глоубмастер ІІІ».

Станом на початок 2021 року флот літаків C-17 мав понад 4 мільйони годин нальоту<ref>{{cite web | url = https://defence-blog.com/news/c-17-globemaster-iii-passes-four-million-flight-hours-milestone.html | title = C-17 Globemaster III passes four million flight hours milestone | author = Dylan Malyasov | publisher = Defence Blog | date = 2021-01-16 | accessdate = 18 січня 2021 | archive-date = 17 січня 2021 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210117230310/https://defence-blog.com/news/c-17-globemaster-iii-passes-four-million-flight-hours-milestone.html }}</ref>.


== Історія створення ==
== Історія створення ==
Рядок 66: Рядок 70:
[[2 листопада]] 1987 року розпочалося будівництво першого літака. Відповідно до початкових планів його перший політ намічався на серпень 1990 року, проте в результаті ряду затримок, викликаних як технічними, так і фінансовими причинами, він відбувся лише 15 вересня 1991 року. У цей день прототип С-17 вперше піднявся у повітря на експериментальному аеродромі заводу «МакДоннелл Дуглас» у [[Лонг-Біч]], [[Каліфорнія]], приблизно на рік із запізненням від графіка.
[[2 листопада]] 1987 року розпочалося будівництво першого літака. Відповідно до початкових планів його перший політ намічався на серпень 1990 року, проте в результаті ряду затримок, викликаних як технічними, так і фінансовими причинами, він відбувся лише 15 вересня 1991 року. У цей день прототип С-17 вперше піднявся у повітря на експериментальному аеродромі заводу «МакДоннелл Дуглас» у [[Лонг-Біч]], [[Каліфорнія]], приблизно на рік із запізненням від графіка.


[[11 квітня]] 1992 року було проведено перше [[дозаправлення в повітрі|дозаправлення літака в повітрі]], в травні була зафіксована максимальна швидкість&nbsp;— 944 км/год (М = 0,875), 17 червня в польоті був вперше відкритий вантажний люк, а 9 липня 1993 року був виконано перше парашутне [[десантування]]. Максимальний вантаж, скинутий з борту С-17A, склав 18160&nbsp;кг. У лютому 1993 року С-17A було присвоєно назву С-17A «Глоубмайстер ІІІ».
[[11 квітня]] 1992 року було проведено перше [[дозаправлення в повітрі|дозаправлення літака в повітрі]], в травні була зафіксована максимальна швидкість&nbsp;— 944 км/год (М = 0,875), 17 червня в польоті був вперше відкритий вантажний люк, а 9 липня 1993 року був виконано перше парашутне [[десантування]]. Максимальний вантаж, скинутий з борту С-17A, склав 18160&nbsp;кг. У лютому 1993 року С-17A було присвоєно назву С-17A «Глоубмастер ІІІ».


[[25 травня]] [[1994]] року дослідний літак С-17A здійснив перший трансатлантичний переліт, приземлившись на аеродромі у Великій Британії.
[[25 травня]] [[1994]] року дослідний літак С-17A здійснив перший трансатлантичний переліт, приземлившись на аеродромі у Великій Британії.
Рядок 81: Рядок 85:


== Конструкція та дизайн ==
== Конструкція та дизайн ==
С-17 «Глоубмайстер ІІІ»&nbsp;— [[середньоплан]], виконаний за нормальною аеродинамічною схемою з [[фюзеляж]]ем великого діаметра, [[Крило літака|крилами]], що розташовані високо, і Т-подібним оперенням. [[Планер (літального апарата)|Планер]] виготовлений в основному з алюмінієвих сплавів, частка [[Композити|композитних матеріалів]] становить 10-15&nbsp;% (поверхні управління, кінцеві поверхні крила стулки шасі, залисини і обтічники). Гарантований ресурс планера&nbsp;— 30 000 льотних годин, з яких 10&nbsp;% має припадати на польоти на висоті 90&nbsp;м. [[Крило літака|Крило]] з кутом [[Стрілоподібність|стрілоподібності]] 25 ° і надкритичним профілем, подовження 7,2. Кінцеві аеродинамічні поверхні (КАП), також з надкритичним профілем, мають висоту 2,9&nbsp;м, площа 3,33 м<sup>2</sup>, [[Стрілоподібність|кут стрілоподібності]] 30 °, кут нахилу убік від вертикалі&nbsp;— 15 °. Обшивка крила виконана з використанням панелей довжиною 26,82&nbsp;м. [[Елерон]]и&nbsp;— одні з найбільших компонентів конструкції, виготовлені з композитних матеріалів: площа одного елерона 5,9 м<sup>2</sup>, довжина 6,4&nbsp;м, кінцева хорда 0,76&nbsp;м, коренева 1,32&nbsp;м.
С-17 «Глоубмастер ІІІ»&nbsp;— [[середньоплан]], виконаний за нормальною аеродинамічною схемою з [[фюзеляж]]ем великого діаметра, [[Крило літака|крилом]], що розташоване високо, і Т-подібним оперенням. [[Планер (літального апарата)|Планер]] виготовлений в основному з алюмінієвих сплавів, частка [[Композити|композитних матеріалів]] становить 10-15&nbsp;% (поверхні управління, кінцеві поверхні крила стулки шасі, залисини і обтічники). Гарантований ресурс планера&nbsp;— 30 000 льотних годин, з яких 10&nbsp;% має припадати на польоти на висоті 90&nbsp;м. [[Крило літака|Крило]] з кутом [[Стрілоподібність|стрілоподібності]] 25 ° і надкритичним профілем, подовження 7,2. Кінцеві аеродинамічні поверхні (КАП), також з надкритичним профілем, мають висоту 2,9&nbsp;м, площа 3,33 м<sup>2</sup>, [[Стрілоподібність|кут стрілоподібності]] 30 °, кут нахилу убік від вертикалі&nbsp;— 15 °. Обшивка крила виконана з використанням панелей довжиною 26,82&nbsp;м. [[Елерон]]и&nbsp;— одні з найбільших компонентів конструкції, виготовлені з композитних матеріалів: площа одного елерона 5,9 м<sup>2</sup>, довжина 6,4&nbsp;м, кінцева хорда 0,76&nbsp;м, коренева 1,32&nbsp;м.


[[Фюзеляж]]&nbsp;— типу [[Монокок|напівмонокок]] зі скошеною вгору хвостовою частиною знизу якої розташовані два аеродинамічних гребеня. Вантажна кабіна з задньою вантажною рампою, на якій в польоті може розміщуватися вантаж масою до 18,1 т. Рампа чотирисекційна з гідравлічним приводом встановлюється під різними кутами нахилу в залежності від типу вантажу або техніки, котрі завантажуються в літак.
[[Фюзеляж]]&nbsp;— типу [[Монокок|напівмонокок]] зі скошеною вгору хвостовою частиною знизу якої розташовані два аеродинамічних гребені. Вантажна кабіна з задньою вантажною рампою, на якій в польоті може розміщуватися вантаж масою до 18,1 т. Рампа чотирисекційна з гідравлічним приводом встановлюється під різними кутами нахилу в залежності від типу вантажу або техніки, котрі завантажуються в літак.


Нижня частина фюзеляжу броньована для захисту від [[стрілецька зброя|стрілецької зброї]].
Нижня частина фюзеляжу броньована для захисту від [[стрілецька зброя|стрілецької зброї]].
[[Файл:Cockpit of a RAAF C-17 Globemaster in 2014.jpg|thumb|220пкс|[[Кокпіт]] C-17 Королівських Повітряних сил Великої Британії. 2014]]
[[Файл:Cockpit of a RAAF C-17 Globemaster in 2014.jpg|thumb|220пкс|[[Кабіна екіпажу]] C-17 Королівських Повітряних сил Великої Британії. 2014]]


У вантажній кабіні С-17 можна розмістити [[танк]] [[M1 Abrams|M1A1]] або M1A2, бойову машину піхоти [[M2 Bradley|M2]] або БРМ [[M3 Bradley|M3 «Бредлі»]], вантажівки загальною масою до 45 т (по дві в ряд), «джипи» (по три в ряд), 155-мм самохідну артилерійську установку [[M109 (САУ)|M109]], до трьох бойових вертольотів [[McDonnell Douglas AH-64 Apache|AH-64 «Апач»]], до 18 контейнерів ''463L'' з вантажем. Встановлено 54 незнімних відкидних сидіння для перевезення особового складу, також на борту є додаткові 48 сидінь (для розміщення по шість у ряд), по бортах встановлені стійки для кріплення 12 носилок. Передбачене безпосадочне [[десантування]] вантажів на платформах з гранично малих висот за допомогою витяжних парашутів (система LAPES) або викидання до 102 озброєних [[десантник]]ів парашутним способом.
У вантажній кабіні С-17 можна розмістити [[танк]] [[M1 Abrams|M1A1]] або M1A2, бойову машину піхоти [[M2 Bradley|M2]] або БРМ [[M3 Bradley|M3 «Бредлі»]], вантажівки загальною масою до 45 т (по дві в ряд), «джипи» (по три в ряд), 155-мм самохідну артилерійську установку [[M109 (САУ)|M109]], до трьох бойових вертольотів [[McDonnell Douglas AH-64 Apache|AH-64 «Апач»]], до 18 контейнерів ''463L'' з вантажем. Встановлено 54 незнімних відкидних сидіння для перевезення особового складу, також на борту є додаткові 48 сидінь (для розміщення по шість у ряд), по бортах встановлені стійки для кріплення 12 носилок. Передбачене безпосадочне [[десантування]] вантажів на платформах з гранично малих висот за допомогою витяжних парашутів (система LAPES) або викидання до 102 озброєних [[десантник]]ів парашутним методом.


[[Екіпаж]]&nbsp;— 3 особи.
[[Екіпаж]]&nbsp;— 3 особи.


Літак має триопорне [[Шасі (літальний апарат)|шасі]], що забирається, з гідравлічним приводом і можливість його аварійного випуску. Передня опора&nbsp;— двоколісна, основні опори&nbsp;— шестиколісні. Літак оснащений системою гальмування, що дозволяє зупинити машину на швидкості 240 км/год, масою 228 т на відрізку дороги 490&nbsp;м за 14 секунд.
Літак має триколісне [[Шасі (літальний апарат)|шасі]], що забирається, з гідравлічним приводом і можливість його аварійного випуску. Передня опора&nbsp;— двоколісна, основні опори&nbsp;— шестиколісні. Літак оснащений системою гальмування, що дозволяє зупинити машину на швидкості 240 км/год, масою 228 т на відрізку дороги 490&nbsp;м за 14 секунд.


[[Авіаційний двигун|Силова установка]]&nbsp;— чотири [[Газотурбінний двигун|двоконтурні турбореактивні двигуни]] [[Pratt & Whitney PW2000|Pratt & Whitney F117-PW-100]], розташовані в підкрильних [[Гондола (техніка)|гондолах]] на [[Пілон (авіація)|пілонах]].
[[Авіаційний двигун|Силова установка]]&nbsp;— чотири [[Газотурбінний двигун|двоконтурні турбореактивні двигуни]] [[Pratt & Whitney PW2000|Pratt & Whitney F117-PW-100]], розташовані в підкрильних [[Гондола (техніка)|гондолах]] на [[Пілон (авіація)|пілонах]].


Загальна ємність паливних баків становить 102 614 л. Літак оснащений системою [[Дозаправлення у повітрі|дозаправлення паливом у повітрі]].
Загальна ємність паливних баків становить 102 614 л. Літак оснащений системою [[Дозаправлення у повітрі|дозаправлення паливом у повітрі]].
[[Файл:C17 aircraft alt.jpg|thumb|220пкс|13 С-17 «Глоубмайстер ІІІ» летять над [[Блакитний хребет|Блакитним хребтом]] у [[Вірджинія|Вірджинії]]. 20 грудня 2005]]
[[Файл:C-17 aircraft over over the Blue Ridge Mountains 2005.jpg|thumb|220пкс|13 С-17 «Глоубмастер ІІІ» летять над [[Блакитний хребет|Блакитним хребтом]] у [[Вірджинія|Вірджинії]]. 20 грудня 2005]]


== Історія експлуатації ==
== Історія експлуатації ==
14 липня 1993 року на військово-повітряну базу в Чарльстоні, Південна Кароліна, надійшли перші С-17. 17 січня 1995 року перша ескадрилья американських ПС, 17-та транспортна, набула оперативної спроможності на літаках нового типу. У 1994 році C-17 був удостоєний найпрестижнішої премії в американській авіації&nbsp;— Collier Trophy. У доповіді Конгресу про результати проведення операції в Косові та операції «Союзницька сила», зазначалося, що «Однією з найзначніших історій успіху … стало застосування Повітряними силами C-17A». Ці транспортні літаки здійснили половину стратегічних місій з авіаперевезення в ході операції; вони могли використовувати невеликі аеродроми, полегшуючи операції; нетривалі за часом обороти з вантажами також довели значну ефективність літака.
[[14 липня]] 1993 року на військово-повітряну базу в [[Чарлстон (авіабаза)|Чарлстоні]], [[Південна Кароліна]], надійшли перші С-17. [[17 січня]] [[1995]] року перша [[ескадрилья]] американських ПС, 17-та транспортна, набула оперативної спроможності на літаках нового типу. У 1994 році C-17 був удостоєний найпрестижнішої премії в американській авіації&nbsp;— Collier Trophy. У доповіді Конгресу про результати проведення [[Косовська війна|операції в Косові]] та [[Бомбардування Югославії силами НАТО|операції «Союзницька сила»]], зазначалося, що ''«Однією з найзначніших історій успіху … стало застосування Повітряними силами C-17A»''. Ці транспортні літаки здійснили половину стратегічних місій з авіаперевезення в ході операції; вони могли використовувати невеликі аеродроми, полегшуючи операції; нетривалі за часом обороти з вантажами також довели значну ефективність літака.

[[26 березня]] 2003 року близько 1000 американських десантників [[173-тя повітряно-десантна бригада (США)|173-ї повітрянодесантної бригади]] були висаджені парашутним методом, 15 С-17 у контрольованому курдами районі в північному Іраку під час [[операція «Північна затримка»|операції «Північна затримка»]] в контексті операції «Свободу Іраку». Це було перше бойове застосування транспортних літаків С-17 з десантування повітряного десанту.

З 2006 року почалося забезпечення транспортними літаками С-17 формувань [[Повітряні сили Національної гвардії США|Повітряних сил Національної гвардії США]], зокрема [[Повітряні сили Національної гвардії Каліфорнії|Каліфорнії]], [[Повітряні сили Національної гвардії Делаверу|Делаверу]], [[Повітряні сили Національної гвардії Міссісіпі|Міссісіпі]], [[Повітряні сили Національної гвардії Нью-Йорку|Нью-Йорку]] тощо.

C-17 активно залучалася до перекидання повітрям особового складу, [[Озброєння та військова техніка|озброєння та військової техніки]] й майна під час [[Війна в Афганістані (2001–2021)|операцій «Непохитна свобода»]] в [[Афганістан]]і та [[Війна в Іраку (2003—2011)|«Свобода Іраку»]], а також місій гуманітарної допомоги в результаті жорстокого [[Землетрус на Гаїті (2010)|землетрусу на Гаїті 2010 року]], [[Повінь у Сінді (2011)|повня в Сінді 2011 року]].

Американські С-17 також використовувалися для надання допомоги союзникам у їхніх авіаперевезеннях, включаючи канадські транспортні засоби до Афганістану у 2003 році та [[Збройні сили Австралії|австралійські сили]] під час [[Операція «Астют»|розгортання]] військового компоненту у Східному Тиморі в 2006 році. В тому ж році, американські військово-транспортні літаки здійснювали перекидання повітрям 15 канадських танків [[Leopard 1|«Леопард» C2]] з [[Киргизстан]]у в [[Кандагар]] на підтримку місії НАТО в Афганістані. У 2013 році п'ять американських C-17 підтримали французькі операції в [[Малі]].


== Тактико-технічні характеристики ==
== Тактико-технічні характеристики ==
Рядок 117: Рядок 129:
* '''Об'єм вантажної кабіни:''': 592 м<sup>3</sup>
* '''Об'єм вантажної кабіни:''': 592 м<sup>3</sup>
* '''[[Двигун]]''': 4 × [[Газотурбінний двигун#Двоконтурний турбореактивний двигун|ТРДДФ]] [[Pratt & Whitney]] [[Pratt & Whitney PW2000|F117-PW-100]]
* '''[[Двигун]]''': 4 × [[Газотурбінний двигун#Двоконтурний турбореактивний двигун|ТРДДФ]] [[Pratt & Whitney]] [[Pratt & Whitney PW2000|F117-PW-100]]
** [[Тяга літального апарата|Максимальна тяга]]: 4 × 185,49 кН
** [[Тяга літального апарата|Тяга]]: 4 × 170.81—194.54 к[[Ньютон|Н]]


=== Льотні характеристики ===
=== Льотні характеристики ===
* '''Максимальна [[швидкість]]''': 1080 км/год (0,875 [[Число Маха|Маха]])
* '''Максимальна [[швидкість]]''': 930 км/год (0,875 [[Число Маха|Маха]])
* '''[[Крейсерська швидкість]]''': 830 км/год
* '''[[Крейсерська швидкість]]''': 830 км/год
* '''Дальність польоту''': 4 480 км (з вантажем 71 214 кг)
* '''Дальність польоту''': 4 480 км (з вантажем 71 214 кг)
Рядок 132: Рядок 144:


== Країни-експлуатанти ==
== Країни-експлуатанти ==
[[Файл:C-17 Globemaster III Operators.png|thumb|right|Карта країн, які мають на озброєнні С-17 «Глоубмайстер ІІІ»]]
[[Файл:C-17 Globemaster III Operators.png|thumb|right|Карта країн, які мають на озброєнні С-17 «Глоубмастер ІІІ»]]
* {{AUS}}: 8 літаків C-17A ER
* {{AUS}}: 8 літаків C-17A ER
* {{CAN}}: 5 літаків CC-177 (C-17A ER)
* {{CAN}}: 5 літаків CC-177 (C-17A ER)
Рядок 144: Рядок 156:


== Галерея ==
== Галерея ==
<center><gallery>
{{center|<gallery>
Файл:Air force globemasters unload supplies in mississippi aug 31 2005.jpg|Транспортні літаки С-17 з гуманітарним вантажем для постраждалих в [[Ураган Катріна (2005)|урагані Катріна]]. [[31 серпня]] [[2005]]
Файл:Air force globemasters unload supplies in mississippi aug 31 2005.jpg|Транспортні літаки С-17 з гуманітарним вантажем для постраждалих в [[Ураган Катріна (2005)|урагані Катріна]]. [[31 серпня]] [[2005]]
Файл:C-17 OtwartaRampa.jpg|Рампа військово-транспортного літака С-17
Файл:C-17 OtwartaRampa.jpg|Рампа військово-транспортного літака С-17
Рядок 154: Рядок 166:
Файл:C-17 paratroopers.jpg|Парашутисти перед десантуванням
Файл:C-17 paratroopers.jpg|Парашутисти перед десантуванням
Файл:Boeing C-17A Globemaster III, NATO - Strategic Airlift Capability JP6917250.jpg|C-17A&nbsp;— один з літаків [[Засоби стратегічних авіаперевезень НАТО|стратегічних авіаперевезень НАТО]]
Файл:Boeing C-17A Globemaster III, NATO - Strategic Airlift Capability JP6917250.jpg|C-17A&nbsp;— один з літаків [[Засоби стратегічних авіаперевезень НАТО|стратегічних авіаперевезень НАТО]]
</gallery></center>
</gallery>}}


== Літаки-аналоги ==
== Літаки-аналоги ==
* {{Прапорець|URS}} [[Іл-76]]
* {{Прапорець|URS}} [[Іл-76]]
* {{Прапорець|URS}} [[Ан-22 «Антей»]]
* {{Прапорець|URS}}/{{Прапорець|UKR}} [[Ан-22 «Антей»]]
* {{Прапорець|EUR}} [[Airbus A400M Atlas]]
* {{Прапорець|EUR}} [[Airbus A400M Atlas]]
* {{Прапорець|URS}}/{{Прапорець|UKR}} [[Ан-124 «Руслан»]]
* {{Прапорець|URS}}/{{Прапорець|UKR}} [[Ан-124 «Руслан»]]
Рядок 172: Рядок 184:


== Примітки ==
== Примітки ==
{{notelist}}
;Джерела
{{reflist}}
{{reflist}}

;Виноски
{{Reflist|group=Прим.}}


== Література ==
== Література ==
Рядок 184: Рядок 193:
== Посилання ==
== Посилання ==
{{Commonscat|C-17 Globemaster III}}
{{Commonscat|C-17 Globemaster III}}
* [http://www.boeing.com/defense-space/military/c17/index.htm C-17 page on Boeing.com]{{ref-en}}
* [http://www.boeing.com/defense-space/military/c17/index.htm C-17 page on Boeing.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130308020532/http://www.boeing.com/defense-space/military/c17/index.htm |date=8 березня 2013 }}{{ref-en}}
* [https://www.boeing.com/defense/c-17-globemaster-iii/ C-17 GLOBEMASTER III]{{ref-en}}
* [https://www.boeing.com/defense/c-17-globemaster-iii/ C-17 GLOBEMASTER III] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200812223216/http://www.boeing.com/defense/c-17-globemaster-iii/ |date=12 серпня 2020 }}{{ref-en}}
* [https://archive.is/20120720003714/http://www.af.mil/information/factsheets/factsheet.asp?id=86 C-17 USAF fact sheet]{{ref-en}}
* [https://archive.today/20120720003714/http://www.af.mil/information/factsheets/factsheet.asp?id=86 C-17 USAF fact sheet]{{ref-en}}
* [https://www.webcitation.org/5msbFoFWF?url=http://www.boeing.com/history/mdc/c-17.htm C-17 History page on Boeing.com]{{ref-en}}
* [https://www.webcitation.org/5msbFoFWF?url=http://www.boeing.com/history/mdc/c-17.htm C-17 History page on Boeing.com]{{ref-en}}
* [http://www.globalsecurity.org/military/systems/aircraft/c-17.htm C-17 page on GlobalSecurity.org]{{ref-en}}
* [http://www.globalsecurity.org/military/systems/aircraft/c-17.htm C-17 page on GlobalSecurity.org] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210124231130/https://www.globalsecurity.org/military/systems/aircraft/c-17.htm |date=24 січня 2021 }}{{ref-en}}
* [http://www.b-domke.de/AviationImages/Globemaster.html C-17 detailed photographs on b-domke.de]
* [http://www.b-domke.de/AviationImages/Globemaster.html C-17 detailed photographs on b-domke.de] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050328051510/http://www.b-domke.de/AviationImages/Globemaster.html |date=28 березня 2005 }}
* [http://www.defenselink.mil/DODCMSShare/HomePagePhoto/2006-07/hires_060723-F-7234P-163.jpg C-17 interior used for passenger transport]{{ref-en}}
* [http://www.defenselink.mil/DODCMSShare/HomePagePhoto/2006-07/hires_060723-F-7234P-163.jpg C-17 interior used for passenger transport] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090530142003/http://www.defenselink.mil/DODCMSShare/HomePagePhoto/2006-07/hires_060723-F-7234P-163.jpg |date=30 травня 2009 }}{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20151001080304/http://www.c17foramerica.com/ C-17 political support site]{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20151001080304/http://www.c17foramerica.com/ C-17 political support site]{{ref-en}}
* [http://www.airliners.net/search/photo.search?distict_entry=true&aircraft_genericsearch=Boeing%20C-17%20Globemaster%20III C-17 photos on Airliners.net]{{ref-en}}
* [http://www.airliners.net/search/photo.search?distict_entry=true&aircraft_genericsearch=Boeing%20C-17%20Globemaster%20III C-17 photos on Airliners.net] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110525050630/http://www.airliners.net/search/photo.search?distict_entry=true&aircraft_genericsearch=Boeing%20C-17%20Globemaster%20III |date=25 травня 2011 }}{{ref-en}}
* [http://www.airwar.ru/enc/craft/c17.html C-17 Globemaster III]{{ref-ru}}
* [http://www.airwar.ru/enc/craft/c17.html C-17 Globemaster III] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200629062130/http://www.airwar.ru/enc/craft/c17.html |date=29 червня 2020 }}{{ref-ru}}
* [https://avia.pro/blog/boeing-c-17 Boeing C-17 Globemaster III]{{ref-ru}}
* [https://avia.pro/blog/boeing-c-17 Boeing C-17 Globemaster III] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925101231/https://avia.pro/blog/boeing-c-17 |date=25 вересня 2020 }}{{ref-ru}}
* [https://testpilot.ru/usa/md/c/17/index_1.php C-17A «Globemaster III» военно-транспортный самолет]{{ref-ru}}
* [https://testpilot.ru/usa/md/c/17/index_1.php C-17A «Globemaster III» военно-транспортный самолет]{{ref-ru}}


{{ЛА США 1962}}
{{Військові літаки Boeing}}
{{Військові літаки Boeing}}
{{Військові літаки McDonnell Douglas}}
{{Військові літаки McDonnell Douglas}}
{{ВТЛ}}


{{DEFAULTSORT:C-17 Globemaster III}}
[[Категорія:Військово-транспортні літаки]]
[[Категорія:Військово-транспортні літаки]]
[[Категорія:Літаки повітрянодесантних військ]]
[[Категорія:Літаки повітрянодесантних військ]]
[[Категорія:Вересень 1991]]
[[Категорія:Літаки з T-подібним оперенням]]
{{DEFAULTSORT:C-17 Globemaster III}}

Поточна версія на 20:24, 25 липня 2024

C-17 Globemaster III
C-17 у ході тестування. 2007
Призначення:Стратегічний військово-транспортний літак
Перший політ:15 вересня 1991
Прийнятий на озброєння:17 січня 1995
Період використання:з 1995 року
На озброєнні у:Див Країни-експлуатанти
Розробник:Боїнг[1] і McDonnell Douglas
Виробник:McDonnell Douglas / Boeing
Всього збудовано:279[2]
Вартість одиниці:US $ 218 млн (на 2007)[3]
Модифікації:McDonnell Douglas YC-15
Конструктор:McDonnell Douglas
Екіпаж:3 особи
Крейсерська швидкість:648 км/год
Максимальна швидкість (МШ):830 км/год
Бойовий радіус:4 482 км
Дальність польоту:8 710 км
Практична стеля:13 715 м
Довжина:53,04 м
Висота:16,79 м
Розмах крила:50,29 м
Площа крила:353,02 м²
Споряджений:263 083[a] кг
Двигуни:4 × Pratt & Whitney F117-PW-100
Тяга (потужність):4 × 179,9 кН

C-17 Globemaster III у Вікісховищі

C-17 Globemaster III (укр. «Ґлоубма́стер-3»)[b] — американський стратегічний військово-транспортний літак виробництва компанії McDonnell Douglas. Розроблявся у 1980-х — початку 1990-х років. Літак виконує завдання зі стратегічного перекидання військ та вантажів повітрям навколо світу, а також десантування повітрянодесантних військ, медична евакуація тощо.

Літак перебуває на озброєнні повітряних сил США, Австралії, Катару, ОАЕ, Канади, Великої Британії, Індії та Кувейту, а також авіакрила важких перевезень НАТО. Всього було випущено 279 одиниць літаків, 29 листопада 2015 року був випущений та злетів у повітря останній екземпляр С-17 «Глоубмастер ІІІ».

Станом на початок 2021 року флот літаків C-17 мав понад 4 мільйони годин нальоту[4].

Історія створення

[ред. | ред. код]

У 1970-х роках керівництво Повітряних сил США почало шукати заміну своєму тактичному транспортному літаку С-130 «Геркулес». Провідні американські авіабудівельні компанії взяли участь у змаганнях за програмою створення «Передового транспортного літака короткого злету та посадки» (англ. Advanced Medium STOL Transport (AMST) на вимогу військової авіації, на якому Boeing запропонував YC-14, а McDonnell Douglas запропонував YC-15. Хоча обидва проєкти перевищили визначені вимоги, змагання AMST було скасовано ще до визначення переможця. У листопаді 1979 року ПС США розпочали програму C-X для розробки посиленого літака за вимогами АМСТ зі збільшеною дальністю польоту для розширення спроможностей своїх стратегічних авіаперевезень.

На 1980 рік військово-транспортна авіація США постала перед проблемою застарілості свого великого флоту стратегічних транспортних літаків С-141 «Старліфтер». Ситуація ускладнювалася через те, що в разі виникнення збройного конфлікту між НАТО і країнами Варшавського договору різко зростала роль стратегічних повітряних трансатлантичних перевезень військ через Атлантичний океан, з США в Західну Європу. Однак наявний на початок 1980-х роках у розпорядженні військово-транспортного командування парк літаків (головним чином, «Локхід» С-5 і С-141, а також машин цивільного резерву транспортної авіації) не повною мірою забезпечував потреби стратегічних перевезень. У жовтні 1980 року ПС США встановили вимоги та оприлюднили запит на отримання пропозицій для програми C-X. «МакДоннелл Дуглас» вирішив розробити новий літак на базі літака YC-15. «Боїнг» запропонував розширену тримоторну версію свого проєкту YC-14. Компанія «Локхід» представила дві конструкції: конструкцію на основі С-5 та збільшену конструкцію С-141.

28 серпня 1981 року «МакДоннелл Дуглас» була обрана за результатами змагань для створення запропонованого літака, який став С-17. Порівняно з YC-15, новий літак відрізнявся збільшеними габаритами і більш потужними двигунами та поліпшеною конструкцією планера. Прийняття на озброєння нового літака дозволяло замінити С-141 та частково зняти певний обсяг завдань, що покладалися на деякі обов'язки С-5 «Гелексі», звільнивши їх для перевезення негабаритних вантажів.

Прототип YC-15, який ліг в основу C-17

У грудні 1985 року було укладено повномасштабний контракт на розробку С-17. Перший політ був запланований на 1990 рік. ПС сформували вимогу на 210 літаків. Однак, наприкінці 1980-х років проблеми створення літака та обмежене фінансування спричинили затримку у термінах випуску першого зразка. У квітні 1990 року міністр оборони Дік Чейні скоротив замовлення з 210 до 120 літаків.

2 листопада 1987 року розпочалося будівництво першого літака. Відповідно до початкових планів його перший політ намічався на серпень 1990 року, проте в результаті ряду затримок, викликаних як технічними, так і фінансовими причинами, він відбувся лише 15 вересня 1991 року. У цей день прототип С-17 вперше піднявся у повітря на експериментальному аеродромі заводу «МакДоннелл Дуглас» у Лонг-Біч, Каліфорнія, приблизно на рік із запізненням від графіка.

11 квітня 1992 року було проведено перше дозаправлення літака в повітрі, в травні була зафіксована максимальна швидкість — 944 км/год (М = 0,875), 17 червня в польоті був вперше відкритий вантажний люк, а 9 липня 1993 року був виконано перше парашутне десантування. Максимальний вантаж, скинутий з борту С-17A, склав 18160 кг. У лютому 1993 року С-17A було присвоєно назву С-17A «Глоубмастер ІІІ».

25 травня 1994 року дослідний літак С-17A здійснив перший трансатлантичний переліт, приземлившись на аеродромі у Великій Британії.

У ході реалізації програма С-17A не раз піддавалася різкій критиці з боку Конгресу і військових: конструктивні недоліки і погане керівництво програмою. Вказувалося, що загальна вага С-17A більше на кілька тисяч кілограм, терміни його створення відстають від графіка на багато місяців, а двигуни літака не можуть працювати на режимі повної тяги внаслідок того, що від вихлопних газів перегріваються алюмінієві закрилки.

У травні 1993 року міністр оборони Лес Еспін звільнив генерал-майора ПС М.Бучко, директора програми літака С-17, за неправильне керівництво її реалізацією.

Однак роботи над новим літаком продовжувалися: жодна з можливих альтернатив не могла служити повноцінною заміною С-17A. Літаки С-5 і С-141 мали здатність експлуатуватися тільки з 850 з 10 000 ЗПС, наявних у світі (без урахування країн СНД і Китаю). Тільки С-130 міг експлуатуватися з коротких непідготовлених ЗПС. До того ж С-17A розрахований на перевезення майже вдвічі більшого вантажу в порівнянні з С-141 і С-130 і його доставку безпосередньо на театр воєнних дій без перевантаження на інші літаки. Крім того, навантаження та розвантаження С-17A відбуваються значно швидше.

У 1996 році міністерство оборони США замовило ще 80 літаків. У 1997 році відбулося злиття «МакДоннелл Дуглас» з конкурентом «Боїнг». У квітні 1999 року «Боїнг» запропонував знизити ціну на одиницю С-17, якщо ЗС США придбають ще 60; у серпні 2002 року замовлення було збільшено до 180 літаків. У 2007 році було замовлено 190 С-17 для потреб Повітряних сил США.

6 лютого 2009 року «Боїнг» уклав контракт на 2,95 мільярда доларів на 15 додаткових C-17, збільшивши загальний флот США до 205 та продовживши виробництво з серпня 2009 по серпень 2010 року. 6 квітня 2009 року міністр оборони США Роберт Гейтс заявив, що більше, ніж запланованих 205, не буде замовлено більше С-17. Однак, вже 12 червня 2009 року підкомітет з питань повітряних і сухопутних військ Комітету Збройних сил додав ще 17 С-17.

Конструкція та дизайн

[ред. | ред. код]

С-17 «Глоубмастер ІІІ» — середньоплан, виконаний за нормальною аеродинамічною схемою з фюзеляжем великого діаметра, крилом, що розташоване високо, і Т-подібним оперенням. Планер виготовлений в основному з алюмінієвих сплавів, частка композитних матеріалів становить 10-15 % (поверхні управління, кінцеві поверхні крила стулки шасі, залисини і обтічники). Гарантований ресурс планера — 30 000 льотних годин, з яких 10 % має припадати на польоти на висоті 90 м. Крило з кутом стрілоподібності 25 ° і надкритичним профілем, подовження 7,2. Кінцеві аеродинамічні поверхні (КАП), також з надкритичним профілем, мають висоту 2,9 м, площа 3,33 м2, кут стрілоподібності 30 °, кут нахилу убік від вертикалі — 15 °. Обшивка крила виконана з використанням панелей довжиною 26,82 м. Елерони — одні з найбільших компонентів конструкції, виготовлені з композитних матеріалів: площа одного елерона 5,9 м2, довжина 6,4 м, кінцева хорда 0,76 м, коренева 1,32 м.

Фюзеляж — типу напівмонокок зі скошеною вгору хвостовою частиною знизу якої розташовані два аеродинамічних гребені. Вантажна кабіна з задньою вантажною рампою, на якій в польоті може розміщуватися вантаж масою до 18,1 т. Рампа чотирисекційна з гідравлічним приводом встановлюється під різними кутами нахилу в залежності від типу вантажу або техніки, котрі завантажуються в літак.

Нижня частина фюзеляжу броньована для захисту від стрілецької зброї.

Кабіна екіпажу C-17 Королівських Повітряних сил Великої Британії. 2014

У вантажній кабіні С-17 можна розмістити танк M1A1 або M1A2, бойову машину піхоти M2 або БРМ M3 «Бредлі», вантажівки загальною масою до 45 т (по дві в ряд), «джипи» (по три в ряд), 155-мм самохідну артилерійську установку M109, до трьох бойових вертольотів AH-64 «Апач», до 18 контейнерів 463L з вантажем. Встановлено 54 незнімних відкидних сидіння для перевезення особового складу, також на борту є додаткові 48 сидінь (для розміщення по шість у ряд), по бортах встановлені стійки для кріплення 12 носилок. Передбачене безпосадочне десантування вантажів на платформах з гранично малих висот за допомогою витяжних парашутів (система LAPES) або викидання до 102 озброєних десантників парашутним методом.

Екіпаж — 3 особи.

Літак має триколісне шасі, що забирається, з гідравлічним приводом і можливість його аварійного випуску. Передня опора — двоколісна, основні опори — шестиколісні. Літак оснащений системою гальмування, що дозволяє зупинити машину на швидкості 240 км/год, масою 228 т на відрізку дороги 490 м за 14 секунд.

Силова установка — чотири двоконтурні турбореактивні двигуни Pratt & Whitney F117-PW-100, розташовані в підкрильних гондолах на пілонах.

Загальна ємність паливних баків становить 102 614 л. Літак оснащений системою дозаправлення паливом у повітрі.

13 С-17 «Глоубмастер ІІІ» летять над Блакитним хребтом у Вірджинії. 20 грудня 2005

Історія експлуатації

[ред. | ред. код]

14 липня 1993 року на військово-повітряну базу в Чарлстоні, Південна Кароліна, надійшли перші С-17. 17 січня 1995 року перша ескадрилья американських ПС, 17-та транспортна, набула оперативної спроможності на літаках нового типу. У 1994 році C-17 був удостоєний найпрестижнішої премії в американській авіації — Collier Trophy. У доповіді Конгресу про результати проведення операції в Косові та операції «Союзницька сила», зазначалося, що «Однією з найзначніших історій успіху … стало застосування Повітряними силами C-17A». Ці транспортні літаки здійснили половину стратегічних місій з авіаперевезення в ході операції; вони могли використовувати невеликі аеродроми, полегшуючи операції; нетривалі за часом обороти з вантажами також довели значну ефективність літака.

26 березня 2003 року близько 1000 американських десантників 173-ї повітрянодесантної бригади були висаджені парашутним методом, 15 С-17 у контрольованому курдами районі в північному Іраку під час операції «Північна затримка» в контексті операції «Свободу Іраку». Це було перше бойове застосування транспортних літаків С-17 з десантування повітряного десанту.

З 2006 року почалося забезпечення транспортними літаками С-17 формувань Повітряних сил Національної гвардії США, зокрема Каліфорнії, Делаверу, Міссісіпі, Нью-Йорку тощо.

C-17 активно залучалася до перекидання повітрям особового складу, озброєння та військової техніки й майна під час операцій «Непохитна свобода» в Афганістані та «Свобода Іраку», а також місій гуманітарної допомоги в результаті жорстокого землетрусу на Гаїті 2010 року, повня в Сінді 2011 року.

Американські С-17 також використовувалися для надання допомоги союзникам у їхніх авіаперевезеннях, включаючи канадські транспортні засоби до Афганістану у 2003 році та австралійські сили під час розгортання військового компоненту у Східному Тиморі в 2006 році. В тому ж році, американські військово-транспортні літаки здійснювали перекидання повітрям 15 канадських танків «Леопард» C2 з Киргизстану в Кандагар на підтримку місії НАТО в Афганістані. У 2013 році п'ять американських C-17 підтримали французькі операції в Малі.

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість: 930 км/год (0,875 Маха)
  • Крейсерська швидкість: 830 км/год
  • Дальність польоту: 4 480 км (з вантажем 71 214 кг)
  • Бойовий радіус:
    • з вантажем 36785 кг при перенавантаженні 3,0: 925 км
    • з вантажем 56245 кг при перенавантаженні 2,25 при польоті туди та без вантажу у зворотному напрямку: 3520 км
  • Практична стеля: 13 715 м
  • Потрібна довжина ЗПС:
    • 2 286 м (при зльоті з навантаженням 75750 кг)
    • 915 м (при посадці з навантаженням 75750 кг з використанням реверсу тяги)

Країни-експлуатанти

[ред. | ред. код]
Карта країн, які мають на озброєнні С-17 «Глоубмастер ІІІ»

Галерея

[ред. | ред. код]

Літаки-аналоги

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вантажність 77 519 кг: 18 463-літрових класичних палет; або варіант змішаного вантажу; або 102 озброєних десантники; або 36 носилок з пораненими й 43 сідячих амбулаторних хворих (поранених); або 134 солдати в повному оснащенні; або 54 озброєних солдати з 13 вантажними палетами; або один танк M1 Abrams чи 3 БТР Stryker чи 6 M1117 Armored Security Vehicle
  2. Від англ. globeЗемля та master — володар/майстер
    Число III означає третій літак з такою назвою, після C-74 Globemaster[en] та C-124 Globemaster II[en]
    Індекс C (cargo) в чинній системі позначень авіації та ракет означає «військово-транспортний літак».
  1. https://www.boeing.com/defense/c-17-globemaster-iii/
  2. «Workers at Boeing Say Goodbye to C-17 with Last Major Join Thursday» [Архівовано 6 травня 2015 у Wayback Machine.]. Press-Telegram, 26 February 2015.
  3. «FY 2009 Budget Estimates», p. 2-1. [Архівовано 3 жовтня 2008 у Wayback Machine.] US Air Force, February 2008.
  4. Dylan Malyasov (16 січня 2021). C-17 Globemaster III passes four million flight hours milestone. Defence Blog. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
  • Kennedy, Betty R. Globemaster III: Acquiring the C-17, Air Mobility Command Office of History, 2004.
  • Norton, Bill. Boeing C-17 Globemaster III (Warbird Tech, Vol. 30). North Branch, Minnesota: Specialty Press, 2001. ISBN 1-58007-040-X.

Посилання

[ред. | ред. код]