Ланцюг живлення: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
→Харчова/трофічна мережа: Виправлено орфографічну помилку Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Уточнення редагування № 43221531 користувача InternetArchiveBot (обговорення) |
||
| (Не показані 46 проміжних версій 27 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Food_chain.png|міні|Ланцюг живлення у шведському озері. [[Скопа]] харчуються [[Щука звичайна|щукою]], яка, у свою чергу, харчується [[Окунь звичайний|окунем]], який їсть [[Верховодка звичайна|верховодку]].]] |
|||
'''Харчови́й''', або '''трофі́чний ланцюг''' — набір взаємовідношень між різними групами організмів, які визначають послідовність перетворення [[Біомаса (екологія)|біомаси]] й енергії в [[Екосистема|екосистемі]]. Наприклад, енергія сонця |
'''Харчови́й''', або '''трофі́чний ланцюг''' — набір взаємовідношень між різними групами організмів, які визначають послідовність перетворення [[Біомаса (екологія)|біомаси]] й енергії в [[Екосистема|екосистемі]]. Наприклад, енергія сонця слугує джерелом енергії для рослин, що слугують їжею [[Рослиноїдні|рослиноїдним]], які своєю чергою слугують їжею для [[Хижаки|хижаків]]. |
||
== Структура == |
== Структура == |
||
| Рядок 5: | Рядок 6: | ||
Харчовий ланцюжок є зв'язною лінійною структурою з ''ланок'', кожна з яких пов'язана з сусідніми ланками відносинами «їжа — споживач». Як ланки ланцюга виступають групи організмів, наприклад, конкретні [[вид (біологія)|біологічні види]]. Зв'язок між двома ланками встановлюється, якщо одна група організмів виступає в ролі їжі для іншої групи. Перша ланка ланцюга не має попередника, тобто організми з цієї групи як їжа не використовує інші організми, бувши [[продуценти (організми)|продуцентами]]. Найчастіше на цьому місці знаходяться [[фотосинтез|фотосинтетичні]] і [[сапротрофи|сапротрофні]] [[бактерії]], [[рослини]], [[водорості]] і [[гриби]]. Організми останньої ланки в ланцюзі не виступають в ролі їжі для інших організмів. |
Харчовий ланцюжок є зв'язною лінійною структурою з ''ланок'', кожна з яких пов'язана з сусідніми ланками відносинами «їжа — споживач». Як ланки ланцюга виступають групи організмів, наприклад, конкретні [[вид (біологія)|біологічні види]]. Зв'язок між двома ланками встановлюється, якщо одна група організмів виступає в ролі їжі для іншої групи. Перша ланка ланцюга не має попередника, тобто організми з цієї групи як їжа не використовує інші організми, бувши [[продуценти (організми)|продуцентами]]. Найчастіше на цьому місці знаходяться [[фотосинтез|фотосинтетичні]] і [[сапротрофи|сапротрофні]] [[бактерії]], [[рослини]], [[водорості]] і [[гриби]]. Організми останньої ланки в ланцюзі не виступають в ролі їжі для інших організмів. |
||
Кожен організм володіє деяким запасом енергії, тобто можна говорити про те, що у кожної ланки ланцюга є своя [[потенційна енергія]]. В процесі живлення потенційна енергія їжі переходить до її споживача. При перенесенні потенційної енергії від ланки до ланки до 80-90% втрачається у вигляді теплоти. Цей факт обмежує довжину харчового ланцюжка, який в природі зазвичай не перевищує 4-5 ланок. Чим довше цей ланцюг, тим |
Кожен організм володіє деяким запасом енергії, тобто можна говорити про те, що у кожної ланки ланцюга є своя [[потенційна енергія]]. В процесі живлення потенційна енергія їжі переходить до її споживача. При перенесенні потенційної енергії від ланки до ланки до 80-90 % втрачається у вигляді теплоти. Цей факт обмежує довжину харчового ланцюжка, який в природі зазвичай не перевищує 4-5 ланок. Чим довше цей ланцюг, тим менша продукція її останньої ланки проти продукції початкової. |
||
== Харчова/трофічна мережа == |
== Харчова/трофічна мережа == |
||
| Рядок 11: | Рядок 12: | ||
Зазвичай для кожної ланки ланцюжка можна вказати не одне, а декілька інших ланок, пов'язаних з нею відношенням «їжа — споживач». Так, траву їсть не тільки худоба, але й інші тварини, а худоба є їжею не тільки для людини. Встановлення таких зв'язків перетворює харчовий ланцюжок на складнішу структуру — ''харчову'' або ''трофічну мережу''. |
Зазвичай для кожної ланки ланцюжка можна вказати не одне, а декілька інших ланок, пов'язаних з нею відношенням «їжа — споживач». Так, траву їсть не тільки худоба, але й інші тварини, а худоба є їжею не тільки для людини. Встановлення таких зв'язків перетворює харчовий ланцюжок на складнішу структуру — ''харчову'' або ''трофічну мережу''. |
||
У деяких найпростіших випадках в трофічній мережі можна згрупувати окремі ланки по рівнях таким чином, що ланки одного рівня виступають для наступного рівня тільки як їжа. Таке угрупування називається ''[[Трофічний рівень|трофічними рівнями]]''. В цьому випадку можна визначити кількість біомаси на кожному рівні, складаючи так звану ''[[Екологічна піраміда|екологічну піраміду]]''. Приклад: рослини — попелиці — дрібні комахоїдні птахи — хижі птахи. |
|||
== Типи харчових ланцюгів == |
== Типи харчових ланцюгів == |
||
| Рядок 17: | Рядок 18: | ||
Існує 3 основних типи трофічних ланцюгів — ''пасовищні'', ''детритні'' і «паразитарні». |
Існує 3 основних типи трофічних ланцюгів — ''пасовищні'', ''детритні'' і «паразитарні». |
||
У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають [[автотрофні організми]], потім йдуть споживаючі їх [[мікроорганізми]] і [[рослиноїдні тварини]] (наприклад, [[зоопланктон]], що |
У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають [[автотрофні організми]], потім йдуть споживаючі їх [[мікроорганізми]] і [[рослиноїдні тварини]] (наприклад, [[зоопланктон]], що живиться [[фітопланктон]]ом), потім хижаки ([[консументи]]) 2-го порядку (наприклад, [[риби]], споживаючі дрібних риб), хижаки 3-го порядку (наприклад, хижі риби, такі як [[щука]], що живиться іншими рибами). Особливо довгі харчові ланцюжки в океані, де багато видів (наприклад, [[тунець|тунці]]) займають місце консументів 4-го порядку. |
||
У детритних трофічних ланцюгах (ланцюги розкладання), найпоширеніших в лісах, велика частина продукції рослин не споживається безпосередньо рослиноїдними тваринами, а відмирає, піддаючись потім розкладанню [[сапротрофи|сапротрофними організмами]] і [[мінералізація|мінералізації]]. Таким чином, детритні трофічні ланцюжки починаються від детриту, йдуть до мікроорганізмів, які їм |
У детритних трофічних ланцюгах (ланцюги розкладання), найпоширеніших в лісах, велика частина продукції рослин не споживається безпосередньо рослиноїдними тваринами, а відмирає, піддаючись потім розкладанню [[сапротрофи|сапротрофними організмами]] і [[мінералізація|мінералізації]]. Таким чином, детритні трофічні ланцюжки починаються від детриту, йдуть до мікроорганізмів, які їм живляться, а потім до [[Детритофаги|детритофагів]] і до їх споживачів — хижаків. У водних екосистемах (особливо в [[евтрофія|евтрофних]] водоймищах і на великих глибинах океану) значна частина продукції рослин і тварин також поступає в детритні харчові ланцюги. |
||
Наземні [[Детрит|детритні]] ланцюги живлення більш енергоємні, оскільки більшість органічної маси, створюваної автотрофними організмами, залишається незатребуваною і відмирає, формуючи детрит. У масштабах планети, на частку ланцюгів виїдання припадає близько 10% енергії і речовин, запасених автотрофами, 90 відсотків включається в кругообіг за допомогою ланцюгів розкладання. |
|||
== Дослідження == |
|||
Харчові ланцюги є життєво важливими в дослідженнях [[Екотоксикологія|екотоксикології]], які простежують шляхи та [[Біомагніфікація|біомагніфікації]] [[Забруднення довкілля|забруднювачів навколишнього середовища]]. <ref name="«Vander99»">{{Cite journal|last1=Vander Zanden|first1=M. J.|last2=Shuter|first2=B. J.|last3=Lester|first3=N. Расмуссен|last4=Rasmussen|first4=J. B. Расмуссон|year=1999|title=Закономірності довжини харчових ланцюгів в озерах: Дослідження стабільних ізотопів.|url=http://www.d.umn.edu/~thrabik/Vander%20Zanden%20et%20al.%201999.pdf|url-status=dead|journal=[[Американський натураліст]]|volume=154|issue=4|pages=406–416|doi=10.1086/303250|pmid=10523487|s2cid=4424697|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304050003/http://www.d.umn.edu/~thrabik/Vander%20Zanden%20et%20al.%201999.pdf|archive-date=2016-03-04|access-date=2011-06-14}}</ref> Також необхідно враховувати взаємодію між різними трофічними рівнями для прогнозування динаміки [[Спільнота (екологія)|спільноти]]; харчові ланцюги часто є базовим рівнем для розробки теорії трофічних рівнів та досліджень [[Екосистема|екосистем]].<ref name=":0">{{Cite journal |last1=Wootton |first1=J T |last2=Power |first2=M E |date=1993-02-15 |title=Productivity, consumers, and the structure of a river food chain. |journal=Proceedings of the National Academy of Sciences |language=en |volume=90 |issue=4 |pages=1384–1387 |bibcode=1993PNAS...90.1384W |doi=10.1073/pnas.90.4.1384 |issn=0027-8424 |pmc=45877 |pmid=11607368 |doi-access=free}}</ref> |
|||
== Ключові види == |
|||
[[Файл:Sea-otter-morro-bay 13.jpg|міні|Морська видра є яскравим прикладом ключового виду]] |
|||
Ключовий вид - це особливий вид в екосистемі, від якого залежать інші види в тій же екосистемі або вся екосистема в цілому.<ref name="«:1»">{{Cite web|url=https://www.weforum.org/agenda/2021/09/what-is-a-keystone-species/|title=Що таке ключовий вид, і чому він важливий?|last=Sidhu|first=Jatinder|date=2021-09-16|website=World Economic Forum}}</ref>Ключові види настільки важливі для екосистеми, що без їхньої присутності екосистема може трансформуватися або взагалі припинити своє існування. <ref name="«:1»" /> |
|||
Одним із способів впливу ключових видів на екосистему є їхня присутність у харчовій мережі екосистеми і, як наслідок, у харчовому ланцюгу всередині цієї екосистеми.<ref>{{Cite journal|last=Jordán|first=Ferenc|date=2009-06-27|title=Keystone species and food webs|journal=Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences|language=en|volume=364|issue=1524|pages=1733-1741|doi=10.1098/rstb.2008 .0335|issn=0962-8436|pmc=2685432|pmid=19451124}}</ref> Наприклад, морські видри, ключовий вид у тихоокеанських прибережних регіонах, полюють на морських їжаків.<ref name="«:2»">{{Cite web|url=https://www.nps.gov/glba/blogs/a-keystone-species-the-sea-otter-colonizes-glacier-bay.htm|title=Ключовий вид, морська видра, колонізує Glacier Bay - Glacier Bay National Park & Preserve (U.S. National Park Service)|last1=Park|first1=Mailing Address: Glacier Bay National|last2=Gustavus|first2=Preserve PO Box 140|last3=Us|first3=AK 99826 Телефон: 907 697-2230 Contact|website=www.nps. gov|language=en|access-date=2024-04-15}}</ref> Без присутності морських видр морські їжаки практикують руйнівний випас на популяціях [[Ламінарія|ламінарії]], що сприяє погіршенню прибережних екосистем у північних тихоокеанських регіонах.<ref name="«:2»" /> Присутність морських видр, у свою чергу, контролює популяції морських їжаків і допомагає підтримувати ліси ламінарії, які є життєво важливими для інших видів в екосистемі.<ref name="«:1»" /> |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Час біогеохімічного кругообігу ]] |
* [[Час біогеохімічного кругообігу ]] |
||
* [[Знищення горобців|Знищення горобців у Китаї]] |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерела == |
|||
* {{СДЕколог|частина=Детритний трофічний ланцюг|сторінки= 65-66}} |
|||
* {{СДЕколог|частина=Ланцюг харчовий (трофічний)|сторінки= 118}} |
|||
* {{СДЕколог|частина=Трофічні зв'язки|сторінки=179}} |
|||
* {{СДЕколог|частина=Трофічні ланцюги водної системи|сторінки=179}} |
|||
== Посилання == |
|||
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53403/14487.html Харчові ланцюги]}} |
|||
{{екологія-доробити}} |
{{екологія-доробити}} |
||
{{Без джерел|дата=грудень 2012}} |
|||
[[Категорія:Трофічна екологія]] |
[[Категорія:Трофічна екологія]] |
||
Поточна версія на 07:49, 5 серпня 2024
Харчови́й, або трофі́чний ланцюг — набір взаємовідношень між різними групами організмів, які визначають послідовність перетворення біомаси й енергії в екосистемі. Наприклад, енергія сонця слугує джерелом енергії для рослин, що слугують їжею рослиноїдним, які своєю чергою слугують їжею для хижаків.
Харчовий ланцюжок є зв'язною лінійною структурою з ланок, кожна з яких пов'язана з сусідніми ланками відносинами «їжа — споживач». Як ланки ланцюга виступають групи організмів, наприклад, конкретні біологічні види. Зв'язок між двома ланками встановлюється, якщо одна група організмів виступає в ролі їжі для іншої групи. Перша ланка ланцюга не має попередника, тобто організми з цієї групи як їжа не використовує інші організми, бувши продуцентами. Найчастіше на цьому місці знаходяться фотосинтетичні і сапротрофні бактерії, рослини, водорості і гриби. Організми останньої ланки в ланцюзі не виступають в ролі їжі для інших організмів.
Кожен організм володіє деяким запасом енергії, тобто можна говорити про те, що у кожної ланки ланцюга є своя потенційна енергія. В процесі живлення потенційна енергія їжі переходить до її споживача. При перенесенні потенційної енергії від ланки до ланки до 80-90 % втрачається у вигляді теплоти. Цей факт обмежує довжину харчового ланцюжка, який в природі зазвичай не перевищує 4-5 ланок. Чим довше цей ланцюг, тим менша продукція її останньої ланки проти продукції початкової.
Зазвичай для кожної ланки ланцюжка можна вказати не одне, а декілька інших ланок, пов'язаних з нею відношенням «їжа — споживач». Так, траву їсть не тільки худоба, але й інші тварини, а худоба є їжею не тільки для людини. Встановлення таких зв'язків перетворює харчовий ланцюжок на складнішу структуру — харчову або трофічну мережу.
У деяких найпростіших випадках в трофічній мережі можна згрупувати окремі ланки по рівнях таким чином, що ланки одного рівня виступають для наступного рівня тільки як їжа. Таке угрупування називається трофічними рівнями. В цьому випадку можна визначити кількість біомаси на кожному рівні, складаючи так звану екологічну піраміду. Приклад: рослини — попелиці — дрібні комахоїдні птахи — хижі птахи.
Існує 3 основних типи трофічних ланцюгів — пасовищні, детритні і «паразитарні».
У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини (наприклад, зоопланктон, що живиться фітопланктоном), потім хижаки (консументи) 2-го порядку (наприклад, риби, споживаючі дрібних риб), хижаки 3-го порядку (наприклад, хижі риби, такі як щука, що живиться іншими рибами). Особливо довгі харчові ланцюжки в океані, де багато видів (наприклад, тунці) займають місце консументів 4-го порядку.
У детритних трофічних ланцюгах (ланцюги розкладання), найпоширеніших в лісах, велика частина продукції рослин не споживається безпосередньо рослиноїдними тваринами, а відмирає, піддаючись потім розкладанню сапротрофними організмами і мінералізації. Таким чином, детритні трофічні ланцюжки починаються від детриту, йдуть до мікроорганізмів, які їм живляться, а потім до детритофагів і до їх споживачів — хижаків. У водних екосистемах (особливо в евтрофних водоймищах і на великих глибинах океану) значна частина продукції рослин і тварин також поступає в детритні харчові ланцюги.
Наземні детритні ланцюги живлення більш енергоємні, оскільки більшість органічної маси, створюваної автотрофними організмами, залишається незатребуваною і відмирає, формуючи детрит. У масштабах планети, на частку ланцюгів виїдання припадає близько 10% енергії і речовин, запасених автотрофами, 90 відсотків включається в кругообіг за допомогою ланцюгів розкладання.
Харчові ланцюги є життєво важливими в дослідженнях екотоксикології, які простежують шляхи та біомагніфікації забруднювачів навколишнього середовища. [1] Також необхідно враховувати взаємодію між різними трофічними рівнями для прогнозування динаміки спільноти; харчові ланцюги часто є базовим рівнем для розробки теорії трофічних рівнів та досліджень екосистем.[2]
Ключовий вид - це особливий вид в екосистемі, від якого залежать інші види в тій же екосистемі або вся екосистема в цілому.[3]Ключові види настільки важливі для екосистеми, що без їхньої присутності екосистема може трансформуватися або взагалі припинити своє існування. [3]
Одним із способів впливу ключових видів на екосистему є їхня присутність у харчовій мережі екосистеми і, як наслідок, у харчовому ланцюгу всередині цієї екосистеми.[4] Наприклад, морські видри, ключовий вид у тихоокеанських прибережних регіонах, полюють на морських їжаків.[5] Без присутності морських видр морські їжаки практикують руйнівний випас на популяціях ламінарії, що сприяє погіршенню прибережних екосистем у північних тихоокеанських регіонах.[5] Присутність морських видр, у свою чергу, контролює популяції морських їжаків і допомагає підтримувати ліси ламінарії, які є життєво важливими для інших видів в екосистемі.[3]
- ↑ Vander Zanden, M. J.; Shuter, B. J.; Lester, N. Расмуссен; Rasmussen, J. B. Расмуссон (1999). Закономірності довжини харчових ланцюгів в озерах: Дослідження стабільних ізотопів (PDF). Американський натураліст. 154 (4): 406—416. doi:10.1086/303250. PMID 10523487. S2CID 4424697. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 14 червня 2011.
- ↑ Wootton, J T; Power, M E (15 лютого 1993). Productivity, consumers, and the structure of a river food chain. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). 90 (4): 1384—1387. Bibcode:1993PNAS...90.1384W. doi:10.1073/pnas.90.4.1384. ISSN 0027-8424. PMC 45877. PMID 11607368.
- ↑ а б в Sidhu, Jatinder (16 вересня 2021). Що таке ключовий вид, і чому він важливий?. World Economic Forum.
- ↑ Jordán, Ferenc (27 червня 2009). Keystone species and food webs. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences (англ.). 364 (1524): 1733—1741. doi:10.1098/rstb.2008 .0335. ISSN 0962-8436. PMC 2685432. PMID 19451124.
{{cite journal}}: Перевірте значення|doi=(довідка) - ↑ а б Park, Mailing Address: Glacier Bay National; Gustavus, Preserve PO Box 140; Us, AK 99826 Телефон: 907 697-2230 Contact. Ключовий вид, морська видра, колонізує Glacier Bay - Glacier Bay National Park & Preserve (U.S. National Park Service). www.nps. gov (англ.). Процитовано 15 квітня 2024.
- Детритний трофічний ланцюг // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 65-66.
- Ланцюг харчовий (трофічний) // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 118.
- Трофічні зв'язки // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 179.
- Трофічні ланцюги водної системи // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 179.
- Харчові ланцюги // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|
Це незавершена стаття з екології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |