Ртуть у рибі: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Oleandr (обговорення | внесок) м правопис |
вставлено малюнок з українським текстом |
||
(Не показані 35 проміжних версій 20 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл: |
[[Файл:Ртуть у рибі.png|міні|349x349пкс|Таким чином, дрібні риби концентрують у собі [[ртуть]] і [[метилртуть]]. Дрібних риб з'їдають більші риби; при цьому рівень небезпеки підвищується і таку рибу можна їсти вкрай рідко]] |
||
⚫ | [[Риби|Риба]] та [[молюски]] концентрують [[ртуть]] у своїх органах, часто в формі [[Метилртуть|метилртуті]], та інших високотоксичних органічних сполук ртуті. Рибні продукти містять різну кількість [[Важкі метали|важких металів]], особливо ртуті та її жиророзчинних сполук з забрудненої води. Види риб, які мають велику тривалість життя і перебувають вище на [[Харчовий ланцюг|харчовому ланцюзі]], такі, як [[марлін]], [[тунець]], [[акула]], [[риба-меч]], [[королівська макрель]], [[кафельник]], [[щука]] і [[озерна форель]], містять більше ртуті, ніж інші.<ref>[http://www.fda.gov/Food/FoodSafety/Product-SpecificInformation/Seafood/FoodbornePathogensContaminants/Methylmercury/ucm115662.htm Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990—2010)]. [[United States Food and Drug Administration]]. Retrieved July 1, 2011. {{ref-en}}</ref> |
||
⚫ | |||
⚫ | Риба |
||
⚫ | |||
== Біоакумуляція == |
== Біоакумуляція == |
||
{{main|Біоакумуляція}} |
{{main|Біоакумуляція}} |
||
Споживання риби на |
Споживання риби на сьогодні є найбільш значним джерелом потрапляння ртуті в організми людини і тварин.<ref name=EPAMercuryStudyIII>{{Cite book| author = [[United States Environmental Protection Agency]]| title =Mercury Study Report to Congress| publisher =United States Environmental Protection Agency| date =December 1997| location =[[Washington, D.C.]]| volume =3| url =http://www.epa.gov/ttn/oarpg/t3/reports/volume3.pdf| format=PDF}}{{ref-en}}</ref> Ртуть та метилртуть присутні в морській воді лише в невеликих концентраціях. Тим не менш, метилртуть поглинається, як правило, [[водорості|водоростями]] на початку [[Ланцюг живлення|харчового ланцюга]]. Потім водорість їдять риби та інші організми вище за харчовим ланцюгом. Риби швидко накопичують метилртуть, проте дуже повільно виділяють її. Метилртуть не розчиняється і тому не схильна виділятися. Замість цього вона накопичується як у внутрішніх органах, так і в м'язовій тканині.<ref name=cocoros>{{стаття |автор=Cocoros G., Cahn P. H., Siler W. |заголовок=Mercury concentrations in fish, plankton and water from three Western Atlantic estuaries |посилання=http://www.feedmethefacts.com/wp-content/uploads/2010/04/cocoros_and_cahn_19731.pdf |видання=Journal of Fish Biology |рік=1973 |том=5 (6) |випуск= |8=сторінки641–647 |doi=10.1111/j.1095-8649.1973.tb04500.x |accessdate=2012-09-22 |archivedate=2014-02-11 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140211065046/http://feedmethefacts.com/wp-content/uploads/2010/04/cocoros_and_cahn_19731.pdf }}{{ref-en}}</ref> Це призводить до [[біоакумуляція|біоакумуляції]] ртуті. [[Зоопланктон]], [[нектон]], більші риби і т. д., які їдять цих риб, накопичують у собі ще більше ртуті. Це пояснює, чому хижі риби, такі, як риба-меч і акула або птиці, як [[скопа]] і [[орли]], мають більш високу концентрацію ртуті в тканинах. Один вид в харчовому ланцюзі може накопичити в своєму тілі ртуті в десять разів більше, ніж види, які вони споживають. Наприклад, [[оселедець]] містить ртуті приблизно 0,01 [[проміле]], в той час як вміст ртуті в тілі акули перевищує 1 проміле.<ref>EPA (U.S. Environmental Protection Agency). 1997. Mercury Study Report to Congress. Vol. IV: An Assessment of Exposure to Mercury in the United States . EPA-452/R-97-006. U.S. Environmental Protection Agency, Office of Air Quality Planning and Standards and Office of Research and Development.</ref> |
||
== Рівень забруднення == |
== Рівень забруднення == |
||
Вчені американського уряду досліджували рибу в 291 |
Вчені американського уряду досліджували рибу в 291 водоймі по всій країні на предмет забруднення ртуттю. Вони виявили ртуть у кожній досліджуваній рибі. Ртуть виявили навіть у рибі з ізольованих сільських ставків. У 25 % протестованої риби рівень ртуті вищий від безпечного рівня, встановленого [[Агенція з охорони довкілля США|Управлінням з охорони довкілля США]] для людей, які їдять рибу регулярно<ref name=everynyt>New York Times, 2009 Aug. 19, [http://www.nytimes.com/2009/08/20/science/earth/20brfs-MERCURYFOUND_BRF.html?_r=1&em "Mercury Found in Every Fish Tested, Scientists Say, "] {{ref-en}}</ref>. |
||
{| class="wikitable sortable collapsible" |
{| class="wikitable sortable collapsible" |
||
|- |
|- |
||
Рядок 16: | Рядок 15: | ||
|- |
|- |
||
! |
! |
||
! Види |
|||
! Species |
|||
! Значення<br |
! Значення<br/>([[Мільйонна частка|ppm]])<ref name=FDA>The mercury levels in the table, unless otherwise indicated, are taken from: [http://www.fda.gov/Food/FoodSafety/Product-SpecificInformation/Seafood/FoodbornePathogensContaminants/Methylmercury/ucm115644.htm Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990—2010)] U.S. Food and Drug Administration. Accessed 8 January 2012.</ref> |
||
! [[Стандартне відхилення]]<br |
! [[Стандартне відхилення]]<br/>([[Мільйонна частка|ppm]])<ref name=FDA /> |
||
! [[Медіана (статистика)|Медіана]]<br |
! [[Медіана (статистика)|Медіана]]<br/>([[Мільйонна частка|ppm]])<ref name=FDA /> |
||
! |
! |
||
! [[Трофічний рівень]]<ref name=TL>Trophic levels and maximum ages are, unless otherwise indicated, taken from the relevant species pages on Rainer Froese and Daniel Pauly (Eds) (2012) [http://www.fishbase.org/home.htm FishBase] January 2012 version. Where a group has more than one species, the average of the principal commercial species is used</ref> |
! [[Трофічний рівень]]<ref name=TL>Trophic levels and maximum ages are, unless otherwise indicated, taken from the relevant species pages on Rainer Froese and Daniel Pauly (Eds) (2012) [http://www.fishbase.org/home.htm FishBase] January 2012 version. Where a group has more than one species, the average of the principal commercial species is used</ref> |
||
! Максимальний вік<br |
! Максимальний вік<br/>(роки)<ref name=TL /> |
||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff54ff;"| |
| style="background:#ff54ff;"| |
||
| [[ |
| [[Malacanthidae]] |
||
| align="center" | 1.450 |
| align="center" | 1.450 |
||
| align="center" | n/a |
| align="center" | n/a |
||
Рядок 43: | Рядок 42: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff58ff;"| |
| style="background:#ff58ff;"| |
||
| [[ |
| [[Акули]] |
||
| align="center" | 0.979 |
| align="center" | 0.979 |
||
| align="center" | 0.626 |
| align="center" | 0.626 |
||
Рядок 52: | Рядок 51: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff5bff;"| |
| style="background:#ff5bff;"| |
||
| [[Скумбрія |
| [[Scomberomorus cavalla|Скумбрія королівська]] |
||
| align="center" | 0.730 |
| align="center" | 0.730 |
||
| align="center" | n/a |
| align="center" | n/a |
||
Рядок 61: | Рядок 60: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff5dff;"| |
| style="background:#ff5dff;"| |
||
| [[ |
| [[Thunnus obesus|Тунець великоокий]] |
||
| align="center" | 0.689 |
| align="center" | 0.689 |
||
| align="center" | 0.341 |
| align="center" | 0.341 |
||
| align="center" | 0.560 |
| align="center" | 0.560 |
||
| |
| Свіжа/заморожена |
||
| align="center" | 4.5 |
| align="center" | 4.5 |
||
| align="center" | 11 |
| align="center" | 11 |
||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff60ff;"| |
| style="background:#ff60ff;"| |
||
| [[Хоплостет]] |
| [[Хоплостет помаранчевий]] |
||
| align="center" | 0.571 |
| align="center" | 0.571 |
||
| align="center" | 0.183 |
| align="center" | 0.183 |
||
Рядок 79: | Рядок 78: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff62ff;"| |
| style="background:#ff62ff;"| |
||
| [[Марлін]]* |
|||
| [[Вітрильник (риба)|Вітрильник]]* |
|||
| align="center" | 0.485 |
| align="center" | 0.485 |
||
| align="center" | 0.237 |
| align="center" | 0.237 |
||
Рядок 88: | Рядок 87: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff64ff;"| |
| style="background:#ff64ff;"| |
||
| [[Скумбрія]] |
| [[Scomberomorus maculatus|Скумбрія іспанська]] |
||
| align="center" | 0.454 |
| align="center" | 0.454 |
||
| align="center" | n/a |
| align="center" | n/a |
||
Рядок 97: | Рядок 96: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff66ff;"| |
| style="background:#ff66ff;"| |
||
| [[Групери]] |
|||
⚫ | |||
| align="center" | 0.448 |
| align="center" | 0.448 |
||
| align="center" | 0.278 |
| align="center" | 0.278 |
||
Рядок 124: | Рядок 123: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff6dff;"| |
| style="background:#ff6dff;"| |
||
| ''[[Anoplopoma fimbria]]'' |
|||
| [[Вугільна риба]] |
|||
| align="center" | 0.361 |
| align="center" | 0.361 |
||
| align="center" | 0.241 |
| align="center" | 0.241 |
||
Рядок 133: | Рядок 132: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff70ff;"| |
| style="background:#ff70ff;"| |
||
| [[ |
| ''[[Thunnus alalunga]]'' |
||
| align="center" | 0.358 |
| align="center" | 0.358 |
||
| align="center" | 0.138 |
| align="center" | 0.138 |
||
Рядок 142: | Рядок 141: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff72ff;"| |
| style="background:#ff72ff;"| |
||
| [[ |
| ''[[Dissostichus eleginoides]]'' |
||
| align="center" | 0.354 |
| align="center" | 0.354 |
||
| align="center" | 0.299 |
| align="center" | 0.299 |
||
Рядок 148: | Рядок 147: | ||
| |
| |
||
| align="center" | 4.0 |
| align="center" | 4.0 |
||
| align="center" | 50+<ref>Collins MA, Brickle P, Brown J and Belchier M (2010) [http://books.google.co.nz/books?hl=en&lr=&id=iwF-jNVj41gC&oi=fnd&pg=PA227&dq=%22The+Patagonian+toothfish:+biology,+ecology+and+fishery%22&ots=yEvLpNfQp_&sig=LM2X3DH49C6PVkTmwjpVlob_uKk#v=onepage&q=%22The%20Patagonian%20toothfish%3A%20biology%2C%20ecology%20and%20fishery%22&f=false «The Patagonian toothfish: biology, ecology and fishery»] In: M Lesser (Ed.) ''Advances in Marine Biology'', Volume 58, pp. |
| align="center" | 50+<ref>Collins MA, Brickle P, Brown J and Belchier M (2010) [http://books.google.co.nz/books?hl=en&lr=&id=iwF-jNVj41gC&oi=fnd&pg=PA227&dq=%22The+Patagonian+toothfish:+biology,+ecology+and+fishery%22&ots=yEvLpNfQp_&sig=LM2X3DH49C6PVkTmwjpVlob_uKk#v=onepage&q=%22The%20Patagonian%20toothfish%3A%20biology%2C%20ecology%20and%20fishery%22&f=false «The Patagonian toothfish: biology, ecology and fishery»] In: M Lesser (Ed.) ''Advances in Marine Biology'', Volume 58, pp. 229—289, Academic Press. ISBN 978-0-12-381015-1.</ref> |
||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff74ff;"| |
| style="background:#ff74ff;"| |
||
Рядок 160: | Рядок 159: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff76ff;"| |
| style="background:#ff76ff;"| |
||
| ''[[Thunnus alalunga]]'' |
|||
| [[Albacore tuna|Tuna (albacore)]] |
|||
| align="center" | 0.350 |
| align="center" | 0.350 |
||
| align="center" | 0.128 |
| align="center" | 0.128 |
||
Рядок 169: | Рядок 168: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff78ff;"| |
| style="background:#ff78ff;"| |
||
| ''[[Genyonemus lineatus]]'' |
|||
| [[White croaker|Croaker white]] |
|||
| align="center" | 0.287 |
| align="center" | 0.287 |
||
| align="center" | 0.069 |
| align="center" | 0.069 |
||
Рядок 187: | Рядок 186: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff7dff;"| |
| style="background:#ff7dff;"| |
||
| [[ |
| ''[[Cynoscion regalis]]'' |
||
| align="center" | 0.235 |
| align="center" | 0.235 |
||
| align="center" | 0.216 |
| align="center" | 0.216 |
||
Рядок 193: | Рядок 192: | ||
| Морська |
| Морська |
||
| align="center" | 3.8 |
| align="center" | 3.8 |
||
| align="center" | 17<ref>Lowerre-Barbieri SK, Chittenden ME and Barbieri LR (1995) [http://www.mendeley.com/research/age-growth-weakfish-cynoscion-regalis-chesapeake-bay-region-discussion-historical-changes-maximum-size/ «Age and growth of weakfish, Cynoscion regalis, in the Chesapeake Bay region with a discussion of historical changes in maximum size»] ''Fishery Bulletin'', '''93''' (4): |
| align="center" | 17<ref>Lowerre-Barbieri SK, Chittenden ME and Barbieri LR (1995) [http://www.mendeley.com/research/age-growth-weakfish-cynoscion-regalis-chesapeake-bay-region-discussion-historical-changes-maximum-size/ «Age and growth of weakfish, Cynoscion regalis, in the Chesapeake Bay region with a discussion of historical changes in maximum size»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120615213256/http://www.mendeley.com/research/age-growth-weakfish-cynoscion-regalis-chesapeake-bay-region-discussion-historical-changes-maximum-size/ |date=15 червня 2012 }} ''Fishery Bulletin'', '''93''' (4): 643—656.</ref> |
||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff80ff;"| |
| style="background:#ff80ff;"| |
||
Рядок 205: | Рядок 204: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff82ff;"| |
| style="background:#ff82ff;"| |
||
| [[Скумбрія |
| [[Scomberomorus cavalla|Скумбрія королівська]] |
||
| align="center" | 0.182 |
| align="center" | 0.182 |
||
| align="center" | n/a |
| align="center" | n/a |
||
Рядок 214: | Рядок 213: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff84ff;"| |
| style="background:#ff84ff;"| |
||
| [[ |
| [[Вудильник]] |
||
| align="center" | 0.181 |
| align="center" | 0.181 |
||
| align="center" | 0.075 |
| align="center" | 0.075 |
||
Рядок 223: | Рядок 222: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff86ff;"| |
| style="background:#ff86ff;"| |
||
| [[Lutjanus campechanus|Луціан]] |
|||
| [[Snapper]] |
|||
| align="center" | 0.166 |
| align="center" | 0.166 |
||
| align="center" | 0.244 |
| align="center" | 0.244 |
||
Рядок 232: | Рядок 231: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ff88ff;"| |
| style="background:#ff88ff;"| |
||
⚫ | |||
| [[Bass (fish)|Bass]] |
|||
| align="center" | 0.152 |
| align="center" | 0.152 |
||
| align="center" | 0.201 |
| align="center" | 0.201 |
||
| align="center" | 0.084 |
| align="center" | 0.084 |
||
| [[Окунь смугастий]], [[чорний окунь]] |
| [[Окунь смугастий]], [[чорний окунь]] і ''[[Centropristis striata]]'' |
||
| align="center" | 3.9 |
| align="center" | 3.9 |
||
| align="center" | |
| align="center" | |
||
Рядок 250: | Рядок 249: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffa0ff;"| |
| style="background:#ffa0ff;"| |
||
| [[Тунець смугастий]] |
|||
| [[Skipjack tuna|Tuna (skipjack)]] |
|||
| align="center" | 0.144 |
| align="center" | 0.144 |
||
| align="center" | 0.119 |
| align="center" | 0.119 |
||
Рядок 259: | Рядок 258: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffa2ff;"| |
| style="background:#ffa2ff;"| |
||
| [[Буфало (риба)|Буфало]] |
|||
| [[Buffalofish]] |
|||
| align="center" | 0.137 |
| align="center" | 0.137 |
||
| align="center" | 0.094 |
| align="center" | 0.094 |
||
Рядок 268: | Рядок 267: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffa4ff;"| |
| style="background:#ffa4ff;"| |
||
| [[ |
| [[Скати]] |
||
| align="center" | 0.137 |
| align="center" | 0.137 |
||
| align="center" | n/a |
| align="center" | n/a |
||
Рядок 277: | Рядок 276: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffa6ff;"| |
| style="background:#ffa6ff;"| |
||
| [[ |
| [[Тунець]] |
||
| align="center" | 0.128 |
| align="center" | 0.128 |
||
| align="center" | 0.135 |
| align="center" | 0.135 |
||
Рядок 286: | Рядок 285: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffa8ff;"| |
| style="background:#ffa8ff;"| |
||
| [[ |
| ''[[Sebastes norvegicus]]'' * |
||
| align="center" | 0.121 |
| align="center" | 0.121 |
||
| align="center" | 0.125 |
| align="center" | 0.125 |
||
Рядок 295: | Рядок 294: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffa0ff;"| |
| style="background:#ffa0ff;"| |
||
| [[ |
| [[Тріска]] |
||
| align="center" | 0.111 |
| align="center" | 0.111 |
||
| align="center" | 0.152 |
| align="center" | 0.152 |
||
Рядок 313: | Рядок 312: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffadff;"| |
| style="background:#ffadff;"| |
||
| [[Омар американський]] |
|||
| [[American lobster|Lobster (American)]] |
|||
| align="center" | 0.107 |
| align="center" | 0.107 |
||
| align="center" | 0.076 |
| align="center" | 0.076 |
||
Рядок 322: | Рядок 321: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffb0ff;"| |
| style="background:#ffb0ff;"| |
||
| ''[[Semicossyphus pulcher]]'' |
|||
| [[California sheephead|Sheephead (California)]] |
|||
| align="center" | 0.093 |
| align="center" | 0.093 |
||
| align="center" | 0.059 |
| align="center" | 0.059 |
||
Рядок 331: | Рядок 330: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffb2ff;"| |
| style="background:#ffb2ff;"| |
||
| [[Лангуст]] |
|||
| [[Spiny lobster|Lobster (spiny)]] |
|||
| align="center" | 0.093 |
| align="center" | 0.093 |
||
| align="center" | 0.097 |
| align="center" | 0.097 |
||
Рядок 340: | Рядок 339: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffb4ff;"| |
| style="background:#ffb4ff;"| |
||
| [[Путасу]] |
|||
| [[Whitefish (fisheries term)|Whitefish]] |
|||
| align="center" | 0.089 |
| align="center" | 0.089 |
||
| align="center" | 0.084 |
| align="center" | 0.084 |
||
Рядок 358: | Рядок 357: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffb8ff;"| |
| style="background:#ffb8ff;"| |
||
| [[Оселедцеві (родина)|Оселедець]] |
|||
| [[Herring]] |
|||
| align="center" | 0.084 |
| align="center" | 0.084 |
||
| align="center" | 0.128 |
| align="center" | 0.128 |
||
Рядок 376: | Рядок 375: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffbdff;"| |
| style="background:#ffbdff;"| |
||
| [[ |
| [[Хек]] |
||
| align="center" | 0.079 |
| align="center" | 0.079 |
||
| align="center" | 0.064 |
| align="center" | 0.064 |
||
Рядок 394: | Рядок 393: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffc2ff;"| |
| style="background:#ffc2ff;"| |
||
| [[Краб]] |
| [[Краб]] |
||
| align="center" | 0.065 |
| align="center" | 0.065 |
||
| align="center" | 0.096 |
| align="center" | 0.096 |
||
Рядок 403: | Рядок 402: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffc4ff;"| |
| style="background:#ffc4ff;"| |
||
| [[ |
| [[Stromateidae]] |
||
| align="center" | 0.058 |
| align="center" | 0.058 |
||
| align="center" | n/a |
| align="center" | n/a |
||
Рядок 412: | Рядок 411: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffc6ff;"| |
| style="background:#ffc6ff;"| |
||
| [[Камбала]] * |
| [[Камбалоподібні|Камбала]] * |
||
| align="center" | 0.056 |
| align="center" | 0.056 |
||
| align="center" | 0.045 |
| align="center" | 0.045 |
||
Рядок 430: | Рядок 429: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffcbff;"| |
| style="background:#ffcbff;"| |
||
| [[ |
| [[Мерланг]] |
||
| align="center" | 0.051 |
| align="center" | 0.051 |
||
| align="center" | 0.030 |
| align="center" | 0.030 |
||
Рядок 448: | Рядок 447: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffd0ff;"| |
| style="background:#ffd0ff;"| |
||
| ''[[Micropogonias undulatus]]'' |
|||
| [[Atlantic croaker|Croaker (Atlantic)]] |
|||
| align="center" | 0.065 |
| align="center" | 0.065 |
||
| align="center" | 0.050 |
| align="center" | 0.050 |
||
Рядок 457: | Рядок 456: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffd2ff;"| |
| style="background:#ffd2ff;"| |
||
| [[Кефаль]] |
| [[Кефалеві|Кефаль]] |
||
| align="center" | 0.050 |
| align="center" | 0.050 |
||
| align="center" | 0.078 |
| align="center" | 0.078 |
||
Рядок 466: | Рядок 465: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffd4ff;"| |
| style="background:#ffd4ff;"| |
||
| [[Alosa sapidissima|Пузанок американський]] |
|||
| [[American shad|Shad (American)]] |
|||
| align="center" | 0.039 |
| align="center" | 0.039 |
||
| align="center" | 0.045 |
| align="center" | 0.045 |
||
Рядок 475: | Рядок 474: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffd6ff;"| |
| style="background:#ffd6ff;"| |
||
| [[ |
| [[Раки]] |
||
| align="center" | 0.035 |
| align="center" | 0.035 |
||
| align="center" | 0.033 |
| align="center" | 0.033 |
||
Рядок 484: | Рядок 483: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffd8ff;"| |
| style="background:#ffd8ff;"| |
||
| [[Сайда]] |
| [[Сайда (рід риб)|Сайда]] |
||
| align="center" | 0.031 |
| align="center" | 0.031 |
||
| align="center" | 0.089 |
| align="center" | 0.089 |
||
Рядок 493: | Рядок 492: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffd0ff;"| |
| style="background:#ffd0ff;"| |
||
| [[Сом]] |
| [[Сомоподібні|Сом]] |
||
| align="center" | 0.025 |
| align="center" | 0.025 |
||
| align="center" | 0.057 |
| align="center" | 0.057 |
||
Рядок 520: | Рядок 519: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffe0ff;"| |
| style="background:#ffe0ff;"| |
||
| [[Анчоус]] |
| [[Анчоусові|Анчоус]] |
||
| align="center" | 0.017 |
| align="center" | 0.017 |
||
| align="center" | 0.015 |
| align="center" | 0.015 |
||
Рядок 529: | Рядок 528: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffe2ff;"| |
| style="background:#ffe2ff;"| |
||
| [[ |
| [[Сардини]] |
||
| align="center" | 0.013 |
| align="center" | 0.013 |
||
| align="center" | 0.015 |
| align="center" | 0.015 |
||
Рядок 547: | Рядок 546: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffe6ff;"| |
| style="background:#ffe6ff;"| |
||
| [[ |
| [[Устриці]] |
||
| align="center" | 0.012 |
| align="center" | 0.012 |
||
| align="center" | 0.035 |
| align="center" | 0.035 |
||
Рядок 556: | Рядок 555: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffe8ff;"| |
| style="background:#ffe8ff;"| |
||
| [[Двостулкові|Молюски]] * |
|||
| [[Мідія]] * |
|||
| align="center" | 0.009 |
| align="center" | 0.009 |
||
| align="center" | 0.011 |
| align="center" | 0.011 |
||
Рядок 574: | Рядок 573: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffebff;"| |
| style="background:#ffebff;"| |
||
| [[ |
| [[Гребенці]] |
||
| align="center" | 0.003 |
| align="center" | 0.003 |
||
| align="center" | 0.007 |
| align="center" | 0.007 |
||
Рядок 583: | Рядок 582: | ||
|- |
|- |
||
| style="background:#ffgbff;"| |
| style="background:#ffgbff;"| |
||
| [[ |
| [[Креветки]] * |
||
| align="center" | 0.001 |
| align="center" | 0.001 |
||
| align="center" | 0.013 |
| align="center" | 0.013 |
||
Рядок 589: | Рядок 588: | ||
| |
| |
||
| align="center" | |
| align="center" | |
||
| align="center" | 6.5<ref>{{cite web |
| align="center" | 6.5<ref>{{cite web|url=http://www.nefsc.noaa.gov/faq/|title=A bouillabaisse of fascinating facts about fish|publisher=[[National Oceanic and Atmospheric Administration|NOAA]]: [[National Marine Fisheries Service]]|accessdate=2009-10-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ILIQUEBe?url=http://www.nefsc.noaa.gov/faq/|archivedate=2013-07-24|deadurl=no}}</ref> |
||
|- |
|- |
||
| colspan="8" | <small>* — тільки метилртуть була проаналізована (всі інші результати для загальної ртуті)<br |
| colspan="8" | <small>* — тільки метилртуть була проаналізована (всі інші результати для загальної ртуті)<br/>n/a — нема інформації<br/>n/d — нижче рівня виявлення (0.01ppm)</small> |
||
|} |
|} |
||
Рядок 597: | Рядок 596: | ||
{{See also|Ртутний цикл}} |
{{See also|Ртутний цикл}} |
||
Велика частина ртуті (близько 40 %), яка врешті |
Велика частина ртуті (близько 40 %), яка врешті осідає в рибі, потрапляє в [[довкілля]] при спаленні [[вугілля]] на [[теплова електростанція|теплових електростанціях]] та з заводів по [[виробництво хлору|виробництву хлору]].<ref name="nrdc01">[http://www.nrdc.org/health/effects/mercury/sources.asp Mercury contamination in fish: Know where it's coming from] [[Natural Resources Defense Council]]. Retrieved 23 January 2010</ref> Найбільшим джерелом забруднення ртуттю в [[США|Сполучених Штатах]] є викиди вугільних [[теплова електростанція|теплових електростанцій]].<ref name=everynyt /> |
||
Хімічні заводи з виробництва хлору використовують ртуть для вилучення хлору з солі, після цього сполуки ртуті скидаються в стічні води. В більшості країн цей процес був замінений на більш економічно вигідний, але більш складний в організації та експлуатації, [[мембранний метод отримання хлору]], який не використовуює ртуті. Вугілля містить ртуть |
Хімічні заводи з виробництва хлору використовують ртуть для вилучення хлору з солі, після цього сполуки ртуті скидаються в стічні води. В більшості країн цей процес був замінений на більш економічно вигідний, але більш складний в організації та експлуатації, [[мембранний метод отримання хлору]], який не використовуює ртуті. Вугілля містить ртуть як природну домішку. Коли воно згорає, ртуть вивільняється у вигляді диму в атмосферу. Більша частина цього ртутного забруднення може бути усунена, якщо встановлені [[очисні пристрої]]. |
||
aa |
|||
== Рекомендації == |
== Рекомендації == |
||
Складнощі пов'язані з транспортуванням |
Складнощі, пов'язані з транспортуванням ртуті та довкіллям, описуються [[Агенція з охорони довкілля США|USEPA]] в їх доповіді для Конгресу за 1997 рік «Дослідження ртуті».<ref>{{cite web|title=Mercury Study Report to Congress|author=EPA|accessdate=2008-01-23|year=1997|url=http://www.epa.gov/mercury/report.htm|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ILIRSwYt?url=http://www.epa.gov/mercury/report.htm|archivedate=2013-07-24|deadurl=no}}</ref> Оскільки метилртуть і високий рівень елементарної ртуті можуть бути особливо токсичні для [[Плід|плоду]] та дітей, такі організації, як USEPA і [[Управління з продовольства і медикаментів США|FDA]], рекомендують жінкам, які [[Вагітність|вагітні]] або [[Планування сім'ї|планують завагітніти]] протягом найближчих 1-2 років, а також дітей. уникати вживання понад 170 грамів (одна середня порція) [[риба|риби]] на тиждень.<ref>{{cite web|title=What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish|author=FDA/EPA|accessdate=2006-10-25|year=2004|url=http://www.fda.gov/Food/FoodSafety/Product-SpecificInformation/Seafood/FoodbornePathogensContaminants/Methylmercury/ucm115662.htm|deadurl=404}}</ref> |
||
У |
У США FDA встановила максимальний рівень [[метилртуть|метилртуті]] для споживаних морських та прісноводних риб, що становить 1,0 [[Мільйонна частка|ppm]]. У [[Канада|Канаді]] межа загального вмісту ртуті становить 0,5 [[Мільйонна частка|ppm]]. Вебсайт [[Got Меркурія?]] містить калькулятор для визначення вмісту ртуті в рибі.<ref>{{cite web|url=http://www.commondreams.org/news2004/0310-02.htm|title=Got Mercury? Online Calculator Helps Seafood Consumers Gauge Mercury Intake|date=2004-03-09|work=[[Common Dreams]]|accessdate=2008-03-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ILISBoAg?url=http://www.commondreams.org/news2004/0310-02.htm|archivedate=2013-07-24|deadurl=yes}}</ref> |
||
FDA характеризує [[креветки]], [[сом]], [[минтай]], [[лосось]], [[сардини]], і консервований світлий [[тунець]] як морепродукти з низьким вмістом ртуті, хоча останні дослідження показали, що 6 |
FDA характеризує [[креветки]], [[сом]], [[минтай]], [[лосось]], [[сардини]], і консервований світлий [[тунець]] як [[морепродукти]] з низьким вмістом ртуті, хоча останні дослідження показали, що 6 % консервованого тунця можуть містити високі рівні ртуті.<ref>{{cite news|url=http://www.chicagotribune.com/features/health/chi-0601270193jan27,1,7450296.story|publisher=Chicago Tribune|date=27 січня 2006|title=FDA tests show risk in tuna|accessdate=2007-05-01}}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> У дослідженні 2008 року вияввлено, що розподіл ртуті в м'ясі тунця перебуває у зворотній залежності від вмісту ліпідів, чим більше концентрація ліпідів у тканинах тунця, тим менше вміст ртуті.<ref> |
||
{{Cite journal |
{{Cite journal |
||
| last = Balshaw |
| last = Balshaw |
||
Рядок 626: | Рядок 624: | ||
| id = |
| id = |
||
| accessdate = March 30, 2010}} |
| accessdate = March 30, 2010}} |
||
</ref>Ці результати показують, що для споживання треба вибирати тунця, який має більш високий природний вміст жиру, це може зменшити кількість отриманої ртуті |
</ref> Ці результати показують, що для споживання треба вибирати тунця, який має більш високий природний вміст жиру, це може зменшити кількість отриманої ртуті. Крім того, багато риби, яка використовується для [[суші]], містить високі рівні ртуті.<ref name="urlNRDC: Mercury Contamination in Fish — Guide to Mercury in Sushi">{{cite web|url=http://www.nrdc.org/health/effects/mercury/sushi.asp|title=NRDC: Mercury Contamination in Fish - Guide to Mercury in Sushi|format=|work=|accessdate=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ILISpbiM?url=http://www.nrdc.org/health/effects/mercury/sushi.asp|archivedate=2013-07-24|deadurl=no}}</ref> |
||
Згідно з |
Згідно з FDA, ризик від ртуті при вживанні в їжу риби і молюсків не повинен спричиняти проблем зі здоров'ям для більшості людей.<ref name=FDA_rec>[http://www.cfsan.fda.gov/~dms/admehg3.html What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish]</ref> Тим не менш, деякі морепродукти можуть містити рівні ртуті, які можуть заподіяти шкоду плодові (і особливо розвитку мозку і нервової системи). У маленької дитини високі рівні ртуті можуть вплинути на розвиток нервової системи. FDA пропонує три рекомендації для маленьких дітей, вагітних жінок та жінок репродуктивного віку: |
||
# Не їжте [[ |
# Не їжте [[Акуляче м'ясо|акулу]], [[риба-меч|рибу-меч]], [[королівська макрель|королівську макрель]] або [[tilefish]], оскільки вони можуть містити високий рівень ртуті. |
||
# Їжте не більше 330 грамів (2 середні порції) на тиждень різних риб і молюсків, які мають нижчий рівень вміста ртуті. П'ять з найбільш вживаних риб та молюсків, які мають низький рівень ртуті: [[креветка]], [[тунець]], [[лосось]], [[минтай]] і [[сом]]. |
# Їжте не більше 330 грамів (2 середні порції) на тиждень різних риб і молюсків, які мають нижчий рівень вміста ртуті. П'ять з найбільш вживаних риб та молюсків, які мають низький рівень ртуті: [[креветка]], [[тунець]], [[лосось]], [[минтай]] і [[сом]]. |
||
# Перевіряйте на безпечність рибу, спійману родиною і друзями в місцевих озерах, річках і прибережних районах. Якщо такої інформації немає, з'їдати не більше 170 грамів (одна середня порція) на тиждень риби, яку ви зловили з місцевих водойм, але не |
# Перевіряйте на безпечність рибу, спійману родиною і друзями в місцевих озерах, річках і прибережних районах. Якщо такої інформації немає, з'їдати не більше 170 грамів (одна середня порція) на тиждень риби, яку ви зловили з місцевих водойм, але не споживати інших риб протягом цього тижня. |
||
Дослідження показують, що вміст селену в рибі захищає від токсичного впливу метилртуті.<ref>http://www.soest.hawaii.edu/oceanography/courses_html/OCN331/Mercury3.pdf</ref> Риба з більш високим співвідношенням [[селен]]у до метилртуті ([[Se]]: [[Hg]]) краща для споживання, так як селен зв'язується з метилртуттю і перешкоджає її всмоктуванню в стравоході. |
Дослідження показують, що вміст [[Селен|селену]] в рибі захищає від токсичного впливу метилртуті.<ref>{{Cite web |url=http://www.soest.hawaii.edu/oceanography/courses_html/OCN331/Mercury3.pdf |title=Архівована копія |accessdate=2012-09-22 |archive-date=2012-07-24 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120724193621/http://www.soest.hawaii.edu/oceanography/courses_html/OCN331/Mercury3.pdf }}</ref> Риба з більш високим співвідношенням [[селен]]у до метилртуті ([[Se]]: [[Hg]]) краща для споживання, так як селен зв'язується з метилртуттю і перешкоджає її всмоктуванню в стравоході. |
||
== Випадки |
== Випадки масового отруєння == |
||
У 1950 році жителі приморського міста [[Мінамата]] на [[Кюсю]] |
У 1950 році жителі приморського міста [[Мінамата]] на [[Кюсю]] в Японії помітили дивну поведінку тварин. Кішки почали проявляти нервове тремтіння, похитувались, кричали. Протягом кількох років така поведінка спостерігалась і в інших тварин; птахи падали з неба. Симптоми також були виявлені в рибі, яка є важливою складовою їжі, особливо для бідних верств населення. Коли в 1956 році симптоми помітили у людей, почали розслідування. |
||
[[Рибальство|Рибна ловля]] була офіційно заборонена в 1957 році. Було встановлено, що [[Chisso Corporation]], нафтохімічна компанія і виробник пластмас, таких як [[вінілхлорид]], зробила викид важких металів у море. Вони використовували сполуки ртуті як [[каталізатор]] в їх синтезі. Вважається, що близько 5000 осіб було вбито і, можливо, 50000 були в тій чи іншій мірі отруєні ртуттю. [[Отруєння ртуттю|Ртутне отруєння]] в Мінамата, Японія, тепер відоме як [[хвороба Мінамата]]. |
|||
[[Ртутне отруєння]] в Мінамата, Японія, тепер відоме як [[хвороба Мінамата]]. |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
# [ |
# [https://web.archive.org/web/20181123143117/http://medved.kiev.ua/web_journals/arhiv/nutrition/2008/3-4_08/str23.pdf «Ртуть у харчовіх продуктах і раціонах та її токсичність» В. І. Смоляр, Г. І. Петрашенко [[Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя]], Київ, Україна][[Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя]] |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{примітки}} |
|||
<references/> |
|||
{{Морепродукти}} |
|||
[[Категорія:Риби]] |
[[Категорія:Риби]] |
||
[[Категорія:Забруднення]] |
[[Категорія:Забруднення]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Ртуть]] |
||
[[ca:Presència de mercuri en els peixos]] |
|||
[[en:Mercury in fish]] |
|||
[[eo:Hidrargo en fiŝoj]] |
|||
[[es:Presencia de mercurio en peces]] |
|||
[[fi:Elohopea kaloissa]] |
|||
[[ru:Ртуть в рыбе]] |
|||
{{Ізольована стаття}} |
Поточна версія на 06:31, 22 серпня 2024
Риба та молюски концентрують ртуть у своїх органах, часто в формі метилртуті, та інших високотоксичних органічних сполук ртуті. Рибні продукти містять різну кількість важких металів, особливо ртуті та її жиророзчинних сполук з забрудненої води. Види риб, які мають велику тривалість життя і перебувають вище на харчовому ланцюзі, такі, як марлін, тунець, акула, риба-меч, королівська макрель, кафельник, щука і озерна форель, містять більше ртуті, ніж інші.[1]
Наявність ртуті в рибі може стати небезпечною для здоров'я, особливо для вагітних, жінок, що годують груддю, і дітей молодшого віку.
Споживання риби на сьогодні є найбільш значним джерелом потрапляння ртуті в організми людини і тварин.[2] Ртуть та метилртуть присутні в морській воді лише в невеликих концентраціях. Тим не менш, метилртуть поглинається, як правило, водоростями на початку харчового ланцюга. Потім водорість їдять риби та інші організми вище за харчовим ланцюгом. Риби швидко накопичують метилртуть, проте дуже повільно виділяють її. Метилртуть не розчиняється і тому не схильна виділятися. Замість цього вона накопичується як у внутрішніх органах, так і в м'язовій тканині.[3] Це призводить до біоакумуляції ртуті. Зоопланктон, нектон, більші риби і т. д., які їдять цих риб, накопичують у собі ще більше ртуті. Це пояснює, чому хижі риби, такі, як риба-меч і акула або птиці, як скопа і орли, мають більш високу концентрацію ртуті в тканинах. Один вид в харчовому ланцюзі може накопичити в своєму тілі ртуті в десять разів більше, ніж види, які вони споживають. Наприклад, оселедець містить ртуті приблизно 0,01 проміле, в той час як вміст ртуті в тілі акули перевищує 1 проміле.[4]
Вчені американського уряду досліджували рибу в 291 водоймі по всій країні на предмет забруднення ртуттю. Вони виявили ртуть у кожній досліджуваній рибі. Ртуть виявили навіть у рибі з ізольованих сільських ставків. У 25 % протестованої риби рівень ртуті вищий від безпечного рівня, встановленого Управлінням з охорони довкілля США для людей, які їдять рибу регулярно[5].
Вміст ртуті в промислових рибах і молюсках | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Види | Значення (ppm)[6] |
Стандартне відхилення (ppm)[6] |
Медіана (ppm)[6] |
Трофічний рівень[7] | Максимальний вік (роки)[7] | ||
Malacanthidae | 1.450 | n/a | n/a | Мексиканська затока | 3.6 | 35 | |
Риба-меч | 0.995 | 0.539 | 0.870 | 4.5 | 15 | ||
Акули | 0.979 | 0.626 | 0.811 | ||||
Скумбрія королівська | 0.730 | n/a | n/a | 4.5 | 14 | ||
Тунець великоокий | 0.689 | 0.341 | 0.560 | Свіжа/заморожена | 4.5 | 11 | |
Хоплостет помаранчевий | 0.571 | 0.183 | 0.562 | 4.3 | 149 | ||
Марлін* | 0.485 | 0.237 | 0.390 | 4.5 | |||
Скумбрія іспанська | 0.454 | n/a | n/a | Мексиканська затока | 4.5 | 5 | |
Групери | 0.448 | 0.278 | 0.399 | Всі види | 4.2 | ||
Тунець | 0.391 | 0.266 | 0.340 | Всі види, свіжа/заморожена | |||
Луфар | 0.368 | 0.221 | 0.305 | 4.5 | 9 | ||
Anoplopoma fimbria | 0.361 | 0.241 | 0.265 | 3.8 | 114 | ||
Thunnus alalunga | 0.358 | 0.138 | 0.360 | Свіжа/заморожена | 4.3 | 9 | |
Dissostichus eleginoides | 0.354 | 0.299 | 0.303 | 4.0 | 50+[8] | ||
Тунець жовтоперий | 0.354 | .231 | 0.311 | Свіжа/заморожена | 4.3 | 9 | |
Thunnus alalunga | 0.350 | 0.128 | 0.338 | Консервована | 4.3 | 9 | |
Genyonemus lineatus | 0.287 | 0.069 | 0.280 | Тихоокеанська | 3.4 | ||
Палтус | 0.241 | 0.225 | 0.188 | 4.3 | |||
Cynoscion regalis | 0.235 | 0.216 | 0.157 | Морська | 3.8 | 17[9] | |
Скорпена | 0.233 | 0.139 | 0.181 | ||||
Скумбрія королівська | 0.182 | n/a | n/a | Південна Атлантика | 4.5 | ||
Вудильник | 0.181 | 0.075 | 0.139 | 4.5 | 25 | ||
Луціан | 0.166 | 0.244 | 0.113 | ||||
Морський окунь | 0.152 | 0.201 | 0.084 | Окунь смугастий, чорний окунь і Centropristis striata | 3.9 | ||
Окунь | 0.150 | 0.112 | 0.146 | Прісноводний | 4.0 | ||
Тунець смугастий | 0.144 | 0.119 | 0.150 | Свіжа/заморожена | 3.8 | 12 | |
Буфало | 0.137 | 0.094 | 0.120 | ||||
Скати | 0.137 | n/a | n/a | ||||
Тунець | 0.128 | 0.135 | 0.078 | Всі види, консервована, свіжа | |||
Sebastes norvegicus * | 0.121 | 0.125 | 0.102 | ||||
Тріска | 0.111 | 0.152 | 0.066 | 3.9 | 22 | ||
Короп | 0.110 | 0.099 | 0.134 | ||||
Омар американський | 0.107 | 0.076 | 0.086 | ||||
Semicossyphus pulcher | 0.093 | 0.059 | 0.088 | ||||
Лангуст | 0.093 | 0.097 | 0.062 | ||||
Путасу | 0.089 | 0.084 | 0.067 | ||||
Скумбрія японська | 0.088 | n/a | n/a | Pacific | 3.1 | ||
Оселедець | 0.084 | 0.128 | 0.048 | 3.2 | 21 | ||
Атеринові | 0.081 | 0.103 | 0.050 | 3.1 | |||
Хек | 0.079 | 0.064 | 0.067 | 4.0 | |||
Пструг (форель) | 0.071 | 0.141 | 0.025 | Прісноводний | |||
Краб | 0.065 | 0.096 | 0.050 | Blue, king and snow crab | |||
Stromateidae | 0.058 | n/a | n/a | 3.5 | |||
Камбала * | 0.056 | 0.045 | 0.050 | Flounder, plaice and sole | |||
Пікша | 0.055 | 0.033 | 0.049 | Атлантична | |||
Мерланг | 0.051 | 0.030 | 0.052 | ||||
Скумбрія атлантична | 0.050 | n/a | n/a | ||||
Micropogonias undulatus | 0.065 | 0.050 | 0.061 | ||||
Кефаль | 0.050 | 0.078 | 0.014 | ||||
Пузанок американський | 0.039 | 0.045 | 0.045 | ||||
Раки | 0.035 | 0.033 | 0.012 | ||||
Сайда | 0.031 | 0.089 | 0.003 | ||||
Сом | 0.025 | 0.057 | 0.005 | 3.9 | 24 | ||
Кальмари | 0.023 | 0.022 | 0.016 | ||||
Лосось * | 0.022 | 0.034 | 0.015 | Свіжа/заморожена | |||
Анчоус | 0.017 | 0.015 | 0.014 | 3.1 | |||
Сардини | 0.013 | 0.015 | 0.010 | 2.7 | |||
Тиляпія * | 0.013 | 0.023 | 0.004 | ||||
Устриці | 0.012 | 0.035 | n/d | ||||
Молюски * | 0.009 | 0.011 | 0.002 | ||||
Лосось * | 0.008 | 0.017 | n/d | Консервована | |||
Гребенці | 0.003 | 0.007 | n/d | ||||
Креветки * | 0.001 | 0.013 | 0.009 | 6.5[10] | |||
* — тільки метилртуть була проаналізована (всі інші результати для загальної ртуті) n/a — нема інформації n/d — нижче рівня виявлення (0.01ppm) |
Велика частина ртуті (близько 40 %), яка врешті осідає в рибі, потрапляє в довкілля при спаленні вугілля на теплових електростанціях та з заводів по виробництву хлору.[11] Найбільшим джерелом забруднення ртуттю в Сполучених Штатах є викиди вугільних теплових електростанцій.[5]
Хімічні заводи з виробництва хлору використовують ртуть для вилучення хлору з солі, після цього сполуки ртуті скидаються в стічні води. В більшості країн цей процес був замінений на більш економічно вигідний, але більш складний в організації та експлуатації, мембранний метод отримання хлору, який не використовуює ртуті. Вугілля містить ртуть як природну домішку. Коли воно згорає, ртуть вивільняється у вигляді диму в атмосферу. Більша частина цього ртутного забруднення може бути усунена, якщо встановлені очисні пристрої.
Складнощі, пов'язані з транспортуванням ртуті та довкіллям, описуються USEPA в їх доповіді для Конгресу за 1997 рік «Дослідження ртуті».[12] Оскільки метилртуть і високий рівень елементарної ртуті можуть бути особливо токсичні для плоду та дітей, такі організації, як USEPA і FDA, рекомендують жінкам, які вагітні або планують завагітніти протягом найближчих 1-2 років, а також дітей. уникати вживання понад 170 грамів (одна середня порція) риби на тиждень.[13]
У США FDA встановила максимальний рівень метилртуті для споживаних морських та прісноводних риб, що становить 1,0 ppm. У Канаді межа загального вмісту ртуті становить 0,5 ppm. Вебсайт Got Меркурія? містить калькулятор для визначення вмісту ртуті в рибі.[14]
FDA характеризує креветки, сом, минтай, лосось, сардини, і консервований світлий тунець як морепродукти з низьким вмістом ртуті, хоча останні дослідження показали, що 6 % консервованого тунця можуть містити високі рівні ртуті.[15] У дослідженні 2008 року вияввлено, що розподіл ртуті в м'ясі тунця перебуває у зворотній залежності від вмісту ліпідів, чим більше концентрація ліпідів у тканинах тунця, тим менше вміст ртуті.[16] Ці результати показують, що для споживання треба вибирати тунця, який має більш високий природний вміст жиру, це може зменшити кількість отриманої ртуті. Крім того, багато риби, яка використовується для суші, містить високі рівні ртуті.[17]
Згідно з FDA, ризик від ртуті при вживанні в їжу риби і молюсків не повинен спричиняти проблем зі здоров'ям для більшості людей.[18] Тим не менш, деякі морепродукти можуть містити рівні ртуті, які можуть заподіяти шкоду плодові (і особливо розвитку мозку і нервової системи). У маленької дитини високі рівні ртуті можуть вплинути на розвиток нервової системи. FDA пропонує три рекомендації для маленьких дітей, вагітних жінок та жінок репродуктивного віку:
- Не їжте акулу, рибу-меч, королівську макрель або tilefish, оскільки вони можуть містити високий рівень ртуті.
- Їжте не більше 330 грамів (2 середні порції) на тиждень різних риб і молюсків, які мають нижчий рівень вміста ртуті. П'ять з найбільш вживаних риб та молюсків, які мають низький рівень ртуті: креветка, тунець, лосось, минтай і сом.
- Перевіряйте на безпечність рибу, спійману родиною і друзями в місцевих озерах, річках і прибережних районах. Якщо такої інформації немає, з'їдати не більше 170 грамів (одна середня порція) на тиждень риби, яку ви зловили з місцевих водойм, але не споживати інших риб протягом цього тижня.
Дослідження показують, що вміст селену в рибі захищає від токсичного впливу метилртуті.[19] Риба з більш високим співвідношенням селену до метилртуті (Se: Hg) краща для споживання, так як селен зв'язується з метилртуттю і перешкоджає її всмоктуванню в стравоході.
У 1950 році жителі приморського міста Мінамата на Кюсю в Японії помітили дивну поведінку тварин. Кішки почали проявляти нервове тремтіння, похитувались, кричали. Протягом кількох років така поведінка спостерігалась і в інших тварин; птахи падали з неба. Симптоми також були виявлені в рибі, яка є важливою складовою їжі, особливо для бідних верств населення. Коли в 1956 році симптоми помітили у людей, почали розслідування.
Рибна ловля була офіційно заборонена в 1957 році. Було встановлено, що Chisso Corporation, нафтохімічна компанія і виробник пластмас, таких як вінілхлорид, зробила викид важких металів у море. Вони використовували сполуки ртуті як каталізатор в їх синтезі. Вважається, що близько 5000 осіб було вбито і, можливо, 50000 були в тій чи іншій мірі отруєні ртуттю. Ртутне отруєння в Мінамата, Японія, тепер відоме як хвороба Мінамата.
- «Ртуть у харчовіх продуктах і раціонах та її токсичність» В. І. Смоляр, Г. І. Петрашенко Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, Київ, УкраїнаІнститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя
- ↑ Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990—2010). United States Food and Drug Administration. Retrieved July 1, 2011. (англ.)
- ↑ United States Environmental Protection Agency (December 1997). Mercury Study Report to Congress (PDF). Т. 3. Washington, D.C.: United States Environmental Protection Agency.(англ.)
- ↑ Cocoros G., Cahn P. H., Siler W. Mercury concentrations in fish, plankton and water from three Western Atlantic estuaries // Journal of Fish Biology. — 1973. — Т. 5 (6). — DOI: . Архівовано з джерела 11 лютого 2014. Процитовано 2012-09-22.(англ.)
- ↑ EPA (U.S. Environmental Protection Agency). 1997. Mercury Study Report to Congress. Vol. IV: An Assessment of Exposure to Mercury in the United States . EPA-452/R-97-006. U.S. Environmental Protection Agency, Office of Air Quality Planning and Standards and Office of Research and Development.
- ↑ а б New York Times, 2009 Aug. 19, "Mercury Found in Every Fish Tested, Scientists Say, " (англ.)
- ↑ а б в The mercury levels in the table, unless otherwise indicated, are taken from: Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990—2010) U.S. Food and Drug Administration. Accessed 8 January 2012.
- ↑ а б Trophic levels and maximum ages are, unless otherwise indicated, taken from the relevant species pages on Rainer Froese and Daniel Pauly (Eds) (2012) FishBase January 2012 version. Where a group has more than one species, the average of the principal commercial species is used
- ↑ Collins MA, Brickle P, Brown J and Belchier M (2010) «The Patagonian toothfish: biology, ecology and fishery» In: M Lesser (Ed.) Advances in Marine Biology, Volume 58, pp. 229—289, Academic Press. ISBN 978-0-12-381015-1.
- ↑ Lowerre-Barbieri SK, Chittenden ME and Barbieri LR (1995) «Age and growth of weakfish, Cynoscion regalis, in the Chesapeake Bay region with a discussion of historical changes in maximum size» [Архівовано 15 червня 2012 у Wayback Machine.] Fishery Bulletin, 93 (4): 643—656.
- ↑ A bouillabaisse of fascinating facts about fish. NOAA: National Marine Fisheries Service. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 22 жовтня 2009.
- ↑ Mercury contamination in fish: Know where it's coming from Natural Resources Defense Council. Retrieved 23 January 2010
- ↑ EPA (1997). Mercury Study Report to Congress. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 23 січня 2008.
- ↑ FDA/EPA (2004). What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish. Процитовано 25 жовтня 2006.
{{cite web}}
: Недійсний|deadurl=404
(довідка) - ↑ Got Mercury? Online Calculator Helps Seafood Consumers Gauge Mercury Intake. Common Dreams. 9 березня 2004. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 30 березня 2008.
- ↑ FDA tests show risk in tuna. Chicago Tribune. 27 січня 2006. Процитовано 1 травня 2007.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Balshaw, S.; J.W. Edwards, K.E. Ross, and B.J. Daughtry (December 2008). Mercury distribution in the muscular tissue of farmed southern bluefin tuna (Thunnus maccoyii) is inversely related to the lipid content of tissues. Food Chemistry. 111 (3): 616—621. doi:10.1016/j.foodchem.2008.04.041. Процитовано 30 березня 2010.
- ↑ NRDC: Mercury Contamination in Fish - Guide to Mercury in Sushi. Архів оригіналу за 24 липня 2013.
- ↑ What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2012. Процитовано 22 вересня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)