Ртуть у рибі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис
вставлено малюнок з українським текстом
 
(Не показані 35 проміжних версій 20 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:MercuryFoodChain-01.png|thumb|300px|right|Таким чином, дрібні риби концентрують у собі [[ртуть]] і [[метилртуть]]. Дрібних риб з'їдають більші риби; при цьому рівень небезпеки підвищується і таку рибу можна їсти вкрай рідко]]
[[Файл:Ртуть у рибі.png|міні|349x349пкс|Таким чином, дрібні риби концентрують у собі [[ртуть]] і [[метилртуть]]. Дрібних риб з'їдають більші риби; при цьому рівень небезпеки підвищується і таку рибу можна їсти вкрай рідко]]
[[Риби|Риба]] та [[молюски]] концентрують [[ртуть]] у своїх органах, часто в формі [[Метилртуть|метилртуті]], та інших високотоксичних органічних сполук ртуті. Рибні продукти містять різну кількість [[Важкі метали|важких металів]], особливо ртуті та її жиророзчинних сполук з забрудненої води. Види риб, які мають велику тривалість життя і перебувають вище на [[Харчовий ланцюг|харчовому ланцюзі]], такі, як [[марлін]], [[тунець]], [[акула]], [[риба-меч]], [[королівська макрель]], [[кафельник]], [[щука]] і [[озерна форель]], містять більше ртуті, ніж інші.<ref>[http://www.fda.gov/Food/FoodSafety/Product-SpecificInformation/Seafood/FoodbornePathogensContaminants/Methylmercury/ucm115662.htm Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990—2010)]. [[United States Food and Drug Administration]]. Retrieved July 1, 2011. {{ref-en}}</ref>


Наявність ртуті в рибі може стати небезпечною для здоров'я, особливо для [[Вагітність|вагітних]], жінок, що [[Грудне вигодовування|годують груддю]], і дітей молодшого віку.
Риба і молюски концентрують [[ртуть]] у своїх органах, часто в формі [[Метилртуть|метилртуті]], та інших високотоксичних органічних сполук ртуті. Рибні продукти містять різну кількість [[Важкі метали|важких металів]], особливо ртуті та її жиророзчинних сполук з забрудненної води. Види риб, які мають велику тривалість життя і перебувають вище на [[Харчовий ланцюг|харчовому ланцюзі]], такі, як [[марлін]], [[тунець]], [[акула]], [[риба-меч]], [[королівська макрель]], [[кафельнік]], [[щука]] і [[озерна форель]] містять в собі більше ртуті, ніж інші.<ref name="FDA">[http://www.fda.gov/Food/FoodSafety/Product-SpecificInformation/Seafood/FoodbornePathogensContaminants/Methylmercury/ucm115662.htm Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990–2010)]. [[United States Food and Drug Administration]]. Retrieved July 1, 2011. {{ref-en}}</ref>

Наявність ртуті в рибі може стати небезпечним для здоров'я, особливо для вагітних, годуючих жінок і дітей молодшого віку.


== Біоакумуляція ==
== Біоакумуляція ==
{{main|Біоакумуляція}}
{{main|Біоакумуляція}}
Споживання риби на сьогоднішній день є найбільш значним джерелом потрапляння ртуті в організми людини і тварин.<ref name=EPAMercuryStudyIII>{{Cite book| author = [[United States Environmental Protection Agency]]| title =Mercury Study Report to Congress| publisher =United States Environmental Protection Agency| date =December 1997| location =[[Washington, D.C.]]| volume =3| url =http://www.epa.gov/ttn/oarpg/t3/reports/volume3.pdf| format=PDF}}{{ref-en}}</ref> Ртуть та метилртуть присутні в морській воді лише в невеликих концентраціях. Тим не менш, метилртуть поглинається, як правило, [[водорості|водоростями]] на початку харчового ланцюга. Потім водорість їдять риби та інші організми вище у харчовому ланцюгу. Риби ефективно поглинають метилртуть, але, проте, дуже повільно виділяють її. Метилртуть не розчиняється і тому не схильна виділятися. Замість цього, вона накопичується як у внутрішніх органах, так і в м'язовій тканині.<ref name=cocoros>{{статья|автор=Cocoros G., Cahn P. H., Siler W. |заглавие= Mercury concentrations in fish, plankton and water from three Western Atlantic estuaries |ссылка=http://www.feedmethefacts.com/wp-content/uploads/2010/04/cocoros_and_cahn_19731.pdf|издание=Journal of Fish Biology |год=1973|том=5 (6)|выпуск= |страницы=641–647 |doi=10.1111/j.1095-8649.1973.tb04500.x }}{{ref-en}}</ref> Це призводить до [[біоакумуляція|біоакумуляції]] ртуті. [[Зоопланктон]], [[нектон]], більші риби і&nbsp;т.&nbsp;д., які їдять цих риб, накопичують у собі ще більше ртуті. Це пояснює, чому хижі риби, такі, як риба-меч і акула або птиці, як [[скопа]] і [[орли]] мають більш високу концентрацію ртуті в тканинах. Один вид в харчовому ланцюзі може накопичити в своєму тілі ртуті в десять разів більше, ніж види, які вони споживають. Наприклад, [[оселедець]] містить ртуті приблизно 0,01 [[проміле]], в той час як вміст ртуті в тілі акули перевищує 1 проміле.<ref>EPA (U.S. Environmental Protection Agency). 1997. Mercury Study Report to Congress. Vol. IV: An Assessment of Exposure to Mercury in the United States . EPA-452/R-97-006. U.S. Environmental Protection Agency, Office of Air Quality Planning and Standards and Office of Research and Development.</ref>
Споживання риби на сьогодні є найбільш значним джерелом потрапляння ртуті в організми людини і тварин.<ref name=EPAMercuryStudyIII>{{Cite book| author = [[United States Environmental Protection Agency]]| title =Mercury Study Report to Congress| publisher =United States Environmental Protection Agency| date =December 1997| location =[[Washington, D.C.]]| volume =3| url =http://www.epa.gov/ttn/oarpg/t3/reports/volume3.pdf| format=PDF}}{{ref-en}}</ref> Ртуть та метилртуть присутні в морській воді лише в невеликих концентраціях. Тим не менш, метилртуть поглинається, як правило, [[водорості|водоростями]] на початку [[Ланцюг живлення|харчового ланцюга]]. Потім водорість їдять риби та інші організми вище за харчовим ланцюгом. Риби швидко накопичують метилртуть, проте дуже повільно виділяють її. Метилртуть не розчиняється і тому не схильна виділятися. Замість цього вона накопичується як у внутрішніх органах, так і в м'язовій тканині.<ref name=cocoros>{{стаття |автор=Cocoros G., Cahn P. H., Siler W. |заголовок=Mercury concentrations in fish, plankton and water from three Western Atlantic estuaries |посилання=http://www.feedmethefacts.com/wp-content/uploads/2010/04/cocoros_and_cahn_19731.pdf |видання=Journal of Fish Biology |рік=1973 |том=5 (6) |випуск= |8=сторінки641–647 |doi=10.1111/j.1095-8649.1973.tb04500.x |accessdate=2012-09-22 |archivedate=2014-02-11 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140211065046/http://feedmethefacts.com/wp-content/uploads/2010/04/cocoros_and_cahn_19731.pdf }}{{ref-en}}</ref> Це призводить до [[біоакумуляція|біоакумуляції]] ртуті. [[Зоопланктон]], [[нектон]], більші риби і&nbsp;т.&nbsp;д., які їдять цих риб, накопичують у собі ще більше ртуті. Це пояснює, чому хижі риби, такі, як риба-меч і акула або птиці, як [[скопа]] і [[орли]], мають більш високу концентрацію ртуті в тканинах. Один вид в харчовому ланцюзі може накопичити в своєму тілі ртуті в десять разів більше, ніж види, які вони споживають. Наприклад, [[оселедець]] містить ртуті приблизно 0,01 [[проміле]], в той час як вміст ртуті в тілі акули перевищує 1 проміле.<ref>EPA (U.S. Environmental Protection Agency). 1997. Mercury Study Report to Congress. Vol. IV: An Assessment of Exposure to Mercury in the United States . EPA-452/R-97-006. U.S. Environmental Protection Agency, Office of Air Quality Planning and Standards and Office of Research and Development.</ref>


== Рівень забруднення ==
== Рівень забруднення ==
Вчені американського уряду досліджували рибу в 291 потоці по всій країні на предмет забруднення ртуттю. Вони виявили ртуть у кожній досліджуваній рибі. Ртуть виявили навіть у рибі з ізольованих сільських ставків. У двадцяти п'яти відсотків протестованої риби рівень ртуті вищий безпечного рівня, встановленого [[Управління з охорони навколишнього середовища США|Управлінням з охорони навколишнього середовища США]] для людей, які їдять рибу регулярно<ref name=everynyt>New York Times, 2009 Aug. 19, [http://www.nytimes.com/2009/08/20/science/earth/20brfs-MERCURYFOUND_BRF.html?_r=1&em "Mercury Found in Every Fish Tested, Scientists Say, "] {{ref-en}}</ref>.
Вчені американського уряду досліджували рибу в 291 водоймі по всій країні на предмет забруднення ртуттю. Вони виявили ртуть у кожній досліджуваній рибі. Ртуть виявили навіть у рибі з ізольованих сільських ставків. У 25 % протестованої риби рівень ртуті вищий від безпечного рівня, встановленого [[Агенція з охорони довкілля США|Управлінням з охорони довкілля США]] для людей, які їдять рибу регулярно<ref name=everynyt>New York Times, 2009 Aug. 19, [http://www.nytimes.com/2009/08/20/science/earth/20brfs-MERCURYFOUND_BRF.html?_r=1&em "Mercury Found in Every Fish Tested, Scientists Say, "] {{ref-en}}</ref>.
{| class="wikitable sortable collapsible"
{| class="wikitable sortable collapsible"
|-
|-
Рядок 16: Рядок 15:
|-
|-
!
!
! Види
! Species
! Значення<br />([[Мільйонна частка|ppm]])<ref name=FDA>The mercury levels in the table, unless otherwise indicated, are taken from: [http://www.fda.gov/Food/FoodSafety/Product-SpecificInformation/Seafood/FoodbornePathogensContaminants/Methylmercury/ucm115644.htm Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990–2010)] U.S. Food and Drug Administration. Accessed 8 January 2012.</ref>
! Значення<br/>([[Мільйонна частка|ppm]])<ref name=FDA>The mercury levels in the table, unless otherwise indicated, are taken from: [http://www.fda.gov/Food/FoodSafety/Product-SpecificInformation/Seafood/FoodbornePathogensContaminants/Methylmercury/ucm115644.htm Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990—2010)] U.S. Food and Drug Administration. Accessed 8 January 2012.</ref>
! [[Стандартне відхилення]]<br />([[Мільйонна частка|ppm]])<ref name=FDA />
! [[Стандартне відхилення]]<br/>([[Мільйонна частка|ppm]])<ref name=FDA />
! [[Медіана (статистика)|Медіана]]<br />([[Мільйонна частка|ppm]])<ref name=FDA />
! [[Медіана (статистика)|Медіана]]<br/>([[Мільйонна частка|ppm]])<ref name=FDA />
!
!
! [[Трофічний рівень]]<ref name=TL>Trophic levels and maximum ages are, unless otherwise indicated, taken from the relevant species pages on Rainer Froese and Daniel Pauly (Eds) (2012) [http://www.fishbase.org/home.htm FishBase] January 2012 version. Where a group has more than one species, the average of the principal commercial species is used</ref>
! [[Трофічний рівень]]<ref name=TL>Trophic levels and maximum ages are, unless otherwise indicated, taken from the relevant species pages on Rainer Froese and Daniel Pauly (Eds) (2012) [http://www.fishbase.org/home.htm FishBase] January 2012 version. Where a group has more than one species, the average of the principal commercial species is used</ref>
! Максимальний вік<br />(роки)<ref name=TL />
! Максимальний вік<br/>(роки)<ref name=TL />
|-
|-
| style="background:#ff54ff;"|
| style="background:#ff54ff;"|
| [[Tilefish]]
| [[Malacanthidae]]
| align="center" | 1.450
| align="center" | 1.450
| align="center" | n/a
| align="center" | n/a
Рядок 43: Рядок 42:
|-
|-
| style="background:#ff58ff;"|
| style="background:#ff58ff;"|
| [[Акула]]
| [[Акули]]
| align="center" | 0.979
| align="center" | 0.979
| align="center" | 0.626
| align="center" | 0.626
Рядок 52: Рядок 51:
|-
|-
| style="background:#ff5bff;"|
| style="background:#ff5bff;"|
| [[Скумбрія]] королівська
| [[Scomberomorus cavalla|Скумбрія королівська]]
| align="center" | 0.730
| align="center" | 0.730
| align="center" | n/a
| align="center" | n/a
Рядок 61: Рядок 60:
|-
|-
| style="background:#ff5dff;"|
| style="background:#ff5dff;"|
| [[Тунець|Тунець (bigeye)]]
| [[Thunnus obesus|Тунець великоокий]]
| align="center" | 0.689
| align="center" | 0.689
| align="center" | 0.341
| align="center" | 0.341
| align="center" | 0.560
| align="center" | 0.560
| Cвіжа/заморожена
| Свіжа/заморожена
| align="center" | 4.5
| align="center" | 4.5
| align="center" | 11
| align="center" | 11
|-
|-
| style="background:#ff60ff;"|
| style="background:#ff60ff;"|
| [[Хоплостет]]
| [[Хоплостет помаранчевий]]
| align="center" | 0.571
| align="center" | 0.571
| align="center" | 0.183
| align="center" | 0.183
Рядок 79: Рядок 78:
|-
|-
| style="background:#ff62ff;"|
| style="background:#ff62ff;"|
| [[Марлін]]*
| [[Вітрильник (риба)|Вітрильник]]*
| align="center" | 0.485
| align="center" | 0.485
| align="center" | 0.237
| align="center" | 0.237
Рядок 88: Рядок 87:
|-
|-
| style="background:#ff64ff;"|
| style="background:#ff64ff;"|
| [[Скумбрія]] (Іспанська)
| [[Scomberomorus maculatus|Скумбрія іспанська]]
| align="center" | 0.454
| align="center" | 0.454
| align="center" | n/a
| align="center" | n/a
Рядок 97: Рядок 96:
|-
|-
| style="background:#ff66ff;"|
| style="background:#ff66ff;"|
| [[Групери]]
| [[Морський окунь]]
| align="center" | 0.448
| align="center" | 0.448
| align="center" | 0.278
| align="center" | 0.278
Рядок 124: Рядок 123:
|-
|-
| style="background:#ff6dff;"|
| style="background:#ff6dff;"|
| ''[[Anoplopoma fimbria]]''
| [[Вугільна риба]]
| align="center" | 0.361
| align="center" | 0.361
| align="center" | 0.241
| align="center" | 0.241
Рядок 133: Рядок 132:
|-
|-
| style="background:#ff70ff;"|
| style="background:#ff70ff;"|
| [[Альбакор]]
| ''[[Thunnus alalunga]]''
| align="center" | 0.358
| align="center" | 0.358
| align="center" | 0.138
| align="center" | 0.138
Рядок 142: Рядок 141:
|-
|-
| style="background:#ff72ff;"|
| style="background:#ff72ff;"|
| [[Patagonian toothfish]]
| ''[[Dissostichus eleginoides]]''
| align="center" | 0.354
| align="center" | 0.354
| align="center" | 0.299
| align="center" | 0.299
Рядок 148: Рядок 147:
|
|
| align="center" | 4.0
| align="center" | 4.0
| align="center" | 50+<ref>Collins MA, Brickle P, Brown J and Belchier M (2010) [http://books.google.co.nz/books?hl=en&lr=&id=iwF-jNVj41gC&oi=fnd&pg=PA227&dq=%22The+Patagonian+toothfish:+biology,+ecology+and+fishery%22&ots=yEvLpNfQp_&sig=LM2X3DH49C6PVkTmwjpVlob_uKk#v=onepage&q=%22The%20Patagonian%20toothfish%3A%20biology%2C%20ecology%20and%20fishery%22&f=false «The Patagonian toothfish: biology, ecology and fishery»] In: M Lesser (Ed.) ''Advances in Marine Biology'', Volume 58, pp. 229–289, Academic Press. ISBN 978-0-12-381015-1.</ref>
| align="center" | 50+<ref>Collins MA, Brickle P, Brown J and Belchier M (2010) [http://books.google.co.nz/books?hl=en&lr=&id=iwF-jNVj41gC&oi=fnd&pg=PA227&dq=%22The+Patagonian+toothfish:+biology,+ecology+and+fishery%22&ots=yEvLpNfQp_&sig=LM2X3DH49C6PVkTmwjpVlob_uKk#v=onepage&q=%22The%20Patagonian%20toothfish%3A%20biology%2C%20ecology%20and%20fishery%22&f=false «The Patagonian toothfish: biology, ecology and fishery»] In: M Lesser (Ed.) ''Advances in Marine Biology'', Volume 58, pp. 229—289, Academic Press. ISBN 978-0-12-381015-1.</ref>
|-
|-
| style="background:#ff74ff;"|
| style="background:#ff74ff;"|
Рядок 160: Рядок 159:
|-
|-
| style="background:#ff76ff;"|
| style="background:#ff76ff;"|
| ''[[Thunnus alalunga]]''
| [[Albacore tuna|Tuna (albacore)]]
| align="center" | 0.350
| align="center" | 0.350
| align="center" | 0.128
| align="center" | 0.128
Рядок 169: Рядок 168:
|-
|-
| style="background:#ff78ff;"|
| style="background:#ff78ff;"|
| ''[[Genyonemus lineatus]]''
| [[White croaker|Croaker white]]
| align="center" | 0.287
| align="center" | 0.287
| align="center" | 0.069
| align="center" | 0.069
Рядок 187: Рядок 186:
|-
|-
| style="background:#ff7dff;"|
| style="background:#ff7dff;"|
| [[Weakfish]]
| ''[[Cynoscion regalis]]''
| align="center" | 0.235
| align="center" | 0.235
| align="center" | 0.216
| align="center" | 0.216
Рядок 193: Рядок 192:
| Морська
| Морська
| align="center" | 3.8
| align="center" | 3.8
| align="center" | 17<ref>Lowerre-Barbieri SK, Chittenden ME and Barbieri LR (1995) [http://www.mendeley.com/research/age-growth-weakfish-cynoscion-regalis-chesapeake-bay-region-discussion-historical-changes-maximum-size/ «Age and growth of weakfish, Cynoscion regalis, in the Chesapeake Bay region with a discussion of historical changes in maximum size»] ''Fishery Bulletin'', '''93''' (4): 643–656.</ref>
| align="center" | 17<ref>Lowerre-Barbieri SK, Chittenden ME and Barbieri LR (1995) [http://www.mendeley.com/research/age-growth-weakfish-cynoscion-regalis-chesapeake-bay-region-discussion-historical-changes-maximum-size/ «Age and growth of weakfish, Cynoscion regalis, in the Chesapeake Bay region with a discussion of historical changes in maximum size»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120615213256/http://www.mendeley.com/research/age-growth-weakfish-cynoscion-regalis-chesapeake-bay-region-discussion-historical-changes-maximum-size/ |date=15 червня 2012 }} ''Fishery Bulletin'', '''93''' (4): 643—656.</ref>
|-
|-
| style="background:#ff80ff;"|
| style="background:#ff80ff;"|
Рядок 205: Рядок 204:
|-
|-
| style="background:#ff82ff;"|
| style="background:#ff82ff;"|
| [[Скумбрія]] королівська
| [[Scomberomorus cavalla|Скумбрія королівська]]
| align="center" | 0.182
| align="center" | 0.182
| align="center" | n/a
| align="center" | n/a
Рядок 214: Рядок 213:
|-
|-
| style="background:#ff84ff;"|
| style="background:#ff84ff;"|
| [[Monkfish]]
| [[Вудильник]]
| align="center" | 0.181
| align="center" | 0.181
| align="center" | 0.075
| align="center" | 0.075
Рядок 223: Рядок 222:
|-
|-
| style="background:#ff86ff;"|
| style="background:#ff86ff;"|
| [[Lutjanus campechanus|Луціан]]
| [[Snapper]]
| align="center" | 0.166
| align="center" | 0.166
| align="center" | 0.244
| align="center" | 0.244
Рядок 232: Рядок 231:
|-
|-
| style="background:#ff88ff;"|
| style="background:#ff88ff;"|
| [[Морський окунь]]
| [[Bass (fish)|Bass]]
| align="center" | 0.152
| align="center" | 0.152
| align="center" | 0.201
| align="center" | 0.201
| align="center" | 0.084
| align="center" | 0.084
| [[Окунь смугастий]], [[чорний окунь]] та [[чорноморський окунь]]
| [[Окунь смугастий]], [[чорний окунь]] і ''[[Centropristis striata]]''
| align="center" | 3.9
| align="center" | 3.9
| align="center" |
| align="center" |
Рядок 250: Рядок 249:
|-
|-
| style="background:#ffa0ff;"|
| style="background:#ffa0ff;"|
| [[Тунець смугастий]]
| [[Skipjack tuna|Tuna (skipjack)]]
| align="center" | 0.144
| align="center" | 0.144
| align="center" | 0.119
| align="center" | 0.119
Рядок 259: Рядок 258:
|-
|-
| style="background:#ffa2ff;"|
| style="background:#ffa2ff;"|
| [[Буфало (риба)|Буфало]]
| [[Buffalofish]]
| align="center" | 0.137
| align="center" | 0.137
| align="center" | 0.094
| align="center" | 0.094
Рядок 268: Рядок 267:
|-
|-
| style="background:#ffa4ff;"|
| style="background:#ffa4ff;"|
| [[Skate]]
| [[Скати]]
| align="center" | 0.137
| align="center" | 0.137
| align="center" | n/a
| align="center" | n/a
Рядок 277: Рядок 276:
|-
|-
| style="background:#ffa6ff;"|
| style="background:#ffa6ff;"|
| [[Tuna]]
| [[Тунець]]
| align="center" | 0.128
| align="center" | 0.128
| align="center" | 0.135
| align="center" | 0.135
Рядок 286: Рядок 285:
|-
|-
| style="background:#ffa8ff;"|
| style="background:#ffa8ff;"|
| [[Ocean perch|Perch (ocean)]] *
| ''[[Sebastes norvegicus]]'' *
| align="center" | 0.121
| align="center" | 0.121
| align="center" | 0.125
| align="center" | 0.125
Рядок 295: Рядок 294:
|-
|-
| style="background:#ffa0ff;"|
| style="background:#ffa0ff;"|
| [[Cod]]
| [[Тріска]]
| align="center" | 0.111
| align="center" | 0.111
| align="center" | 0.152
| align="center" | 0.152
Рядок 313: Рядок 312:
|-
|-
| style="background:#ffadff;"|
| style="background:#ffadff;"|
| [[Омар американський]]
| [[American lobster|Lobster (American)]]
| align="center" | 0.107
| align="center" | 0.107
| align="center" | 0.076
| align="center" | 0.076
Рядок 322: Рядок 321:
|-
|-
| style="background:#ffb0ff;"|
| style="background:#ffb0ff;"|
| ''[[Semicossyphus pulcher]]''
| [[California sheephead|Sheephead (California)]]
| align="center" | 0.093
| align="center" | 0.093
| align="center" | 0.059
| align="center" | 0.059
Рядок 331: Рядок 330:
|-
|-
| style="background:#ffb2ff;"|
| style="background:#ffb2ff;"|
| [[Лангуст]]
| [[Spiny lobster|Lobster (spiny)]]
| align="center" | 0.093
| align="center" | 0.093
| align="center" | 0.097
| align="center" | 0.097
Рядок 340: Рядок 339:
|-
|-
| style="background:#ffb4ff;"|
| style="background:#ffb4ff;"|
| [[Путасу]]
| [[Whitefish (fisheries term)|Whitefish]]
| align="center" | 0.089
| align="center" | 0.089
| align="center" | 0.084
| align="center" | 0.084
Рядок 358: Рядок 357:
|-
|-
| style="background:#ffb8ff;"|
| style="background:#ffb8ff;"|
| [[Оселедцеві (родина)|Оселедець]]
| [[Herring]]
| align="center" | 0.084
| align="center" | 0.084
| align="center" | 0.128
| align="center" | 0.128
Рядок 376: Рядок 375:
|-
|-
| style="background:#ffbdff;"|
| style="background:#ffbdff;"|
| [[Hake]]
| [[Хек]]
| align="center" | 0.079
| align="center" | 0.079
| align="center" | 0.064
| align="center" | 0.064
Рядок 394: Рядок 393:
|-
|-
| style="background:#ffc2ff;"|
| style="background:#ffc2ff;"|
| [[Краб]]
| [[Краб]]
| align="center" | 0.065
| align="center" | 0.065
| align="center" | 0.096
| align="center" | 0.096
Рядок 403: Рядок 402:
|-
|-
| style="background:#ffc4ff;"|
| style="background:#ffc4ff;"|
| [[Butterfish]]
| [[Stromateidae]]
| align="center" | 0.058
| align="center" | 0.058
| align="center" | n/a
| align="center" | n/a
Рядок 412: Рядок 411:
|-
|-
| style="background:#ffc6ff;"|
| style="background:#ffc6ff;"|
| [[Камбала]] *
| [[Камбалоподібні|Камбала]] *
| align="center" | 0.056
| align="center" | 0.056
| align="center" | 0.045
| align="center" | 0.045
Рядок 430: Рядок 429:
|-
|-
| style="background:#ffcbff;"|
| style="background:#ffcbff;"|
| [[Whiting (fish)|Whiting]]
| [[Мерланг]]
| align="center" | 0.051
| align="center" | 0.051
| align="center" | 0.030
| align="center" | 0.030
Рядок 448: Рядок 447:
|-
|-
| style="background:#ffd0ff;"|
| style="background:#ffd0ff;"|
| ''[[Micropogonias undulatus]]''
| [[Atlantic croaker|Croaker (Atlantic)]]
| align="center" | 0.065
| align="center" | 0.065
| align="center" | 0.050
| align="center" | 0.050
Рядок 457: Рядок 456:
|-
|-
| style="background:#ffd2ff;"|
| style="background:#ffd2ff;"|
| [[Кефаль]]
| [[Кефалеві|Кефаль]]
| align="center" | 0.050
| align="center" | 0.050
| align="center" | 0.078
| align="center" | 0.078
Рядок 466: Рядок 465:
|-
|-
| style="background:#ffd4ff;"|
| style="background:#ffd4ff;"|
| [[Alosa sapidissima|Пузанок американський]]
| [[American shad|Shad (American)]]
| align="center" | 0.039
| align="center" | 0.039
| align="center" | 0.045
| align="center" | 0.045
Рядок 475: Рядок 474:
|-
|-
| style="background:#ffd6ff;"|
| style="background:#ffd6ff;"|
| [[Crawfish]]
| [[Раки]]
| align="center" | 0.035
| align="center" | 0.035
| align="center" | 0.033
| align="center" | 0.033
Рядок 484: Рядок 483:
|-
|-
| style="background:#ffd8ff;"|
| style="background:#ffd8ff;"|
| [[Сайда]]
| [[Сайда (рід риб)|Сайда]]
| align="center" | 0.031
| align="center" | 0.031
| align="center" | 0.089
| align="center" | 0.089
Рядок 493: Рядок 492:
|-
|-
| style="background:#ffd0ff;"|
| style="background:#ffd0ff;"|
| [[Сом]]
| [[Сомоподібні|Сом]]
| align="center" | 0.025
| align="center" | 0.025
| align="center" | 0.057
| align="center" | 0.057
Рядок 520: Рядок 519:
|-
|-
| style="background:#ffe0ff;"|
| style="background:#ffe0ff;"|
| [[Анчоус]]
| [[Анчоусові|Анчоус]]
| align="center" | 0.017
| align="center" | 0.017
| align="center" | 0.015
| align="center" | 0.015
Рядок 529: Рядок 528:
|-
|-
| style="background:#ffe2ff;"|
| style="background:#ffe2ff;"|
| [[Сардина]]
| [[Сардини]]
| align="center" | 0.013
| align="center" | 0.013
| align="center" | 0.015
| align="center" | 0.015
Рядок 547: Рядок 546:
|-
|-
| style="background:#ffe6ff;"|
| style="background:#ffe6ff;"|
| [[Осетр]]
| [[Устриці]]
| align="center" | 0.012
| align="center" | 0.012
| align="center" | 0.035
| align="center" | 0.035
Рядок 556: Рядок 555:
|-
|-
| style="background:#ffe8ff;"|
| style="background:#ffe8ff;"|
| [[Двостулкові|Молюски]] *
| [[Мідія]] *
| align="center" | 0.009
| align="center" | 0.009
| align="center" | 0.011
| align="center" | 0.011
Рядок 574: Рядок 573:
|-
|-
| style="background:#ffebff;"|
| style="background:#ffebff;"|
| [[Scallop]]
| [[Гребенці]]
| align="center" | 0.003
| align="center" | 0.003
| align="center" | 0.007
| align="center" | 0.007
Рядок 583: Рядок 582:
|-
|-
| style="background:#ffgbff;"|
| style="background:#ffgbff;"|
| [[Криль]] *
| [[Креветки]] *
| align="center" | 0.001
| align="center" | 0.001
| align="center" | 0.013
| align="center" | 0.013
Рядок 589: Рядок 588:
|
|
| align="center" |
| align="center" |
| align="center" | 6.5<ref>{{cite web |url=http://www.nefsc.noaa.gov/faq/ |title=A bouillabaisse of fascinating facts about fish |publisher=[[National Oceanic and Atmospheric Administration|NOAA]]: [[National Marine Fisheries Service]] |accessdate=October 22, 2009}}</ref>
| align="center" | 6.5<ref>{{cite web|url=http://www.nefsc.noaa.gov/faq/|title=A bouillabaisse of fascinating facts about fish|publisher=[[National Oceanic and Atmospheric Administration|NOAA]]: [[National Marine Fisheries Service]]|accessdate=2009-10-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ILIQUEBe?url=http://www.nefsc.noaa.gov/faq/|archivedate=2013-07-24|deadurl=no}}</ref>
|-
|-
| colspan="8" | <small>*&nbsp;— тільки метилртуть була проаналізована (всі інші результати для загальної ртуті)<br />n/a&nbsp;— нема інформації<br />n/d&nbsp;— нижче рівня виявлення (0.01ppm)</small>
| colspan="8" | <small>*&nbsp;— тільки метилртуть була проаналізована (всі інші результати для загальної ртуті)<br/>n/a&nbsp;— нема інформації<br/>n/d&nbsp;— нижче рівня виявлення (0.01ppm)</small>
|}
|}


Рядок 597: Рядок 596:
{{See also|Ртутний цикл}}
{{See also|Ртутний цикл}}


Велика частина ртуті (близько 40&nbsp;%), яка врешті-решт осідає в рибі, попадає в наколишнє середовище при спаленні [[вугілля]] на [[теплова електростанція|теплових електростанціях]] та з заводів по [[виробництво хлору|виробництву хлору]].<ref name=nrdc01>[http://www.nrdc.org/health/effects/mercury/sources.asp Mercury contamination in fish: Know where it's coming from] [[Natural Resources Defense Council]]. Retrieved 23 January 2010</ref> Найбільшим джерелом забруднення ртуттю в [[США|Сполучених Штатах]] є викиди вугільних [[теплова електростанція|теплових електростанцій]].<ref name=everynyt />
Велика частина ртуті (близько 40&nbsp;%), яка врешті осідає в рибі, потрапляє в [[довкілля]] при спаленні [[вугілля]] на [[теплова електростанція|теплових електростанціях]] та з заводів по [[виробництво хлору|виробництву хлору]].<ref name="nrdc01">[http://www.nrdc.org/health/effects/mercury/sources.asp Mercury contamination in fish: Know where it's coming from] [[Natural Resources Defense Council]]. Retrieved 23 January 2010</ref> Найбільшим джерелом забруднення ртуттю в [[США|Сполучених Штатах]] є викиди вугільних [[теплова електростанція|теплових електростанцій]].<ref name=everynyt />


Хімічні заводи з виробництва хлору використовують ртуть для вилучення хлору з солі, після цього сполуки ртуті скидаються в стічні води. В більшості країн цей процес був замінений на більш економічно вигідний, але більш складний в організації та експлуатації, [[мембранний метод отримання хлору]], який не використовуює ртуті. Вугілля містить ртуть в якості природної домішки. Коли воно згорає, ртуть вивільняється у вигляді диму в атмосферу. Більша частина цього ртутного забруднення може бути усунена, якщо встановлені [[очисні пристрої]].
Хімічні заводи з виробництва хлору використовують ртуть для вилучення хлору з солі, після цього сполуки ртуті скидаються в стічні води. В більшості країн цей процес був замінений на більш економічно вигідний, але більш складний в організації та експлуатації, [[мембранний метод отримання хлору]], який не використовуює ртуті. Вугілля містить ртуть як природну домішку. Коли воно згорає, ртуть вивільняється у вигляді диму в атмосферу. Більша частина цього ртутного забруднення може бути усунена, якщо встановлені [[очисні пристрої]].
aa


== Рекомендації ==
== Рекомендації ==
Складнощі пов'язані з транспортуванням ртутті та навколишнім середовищем описуються [[USEPA]] в їх доповіді для Конгресу за 1997 рік «Дослідження ртуті».<ref>{{cite web | title = Mercury Study Report to Congress | author = EPA |accessdate= January 23, 2008 | year = 1997 | url = http://www.epa.gov/mercury/report.htm}}</ref> Оскільки метилртуть і високий рівень елементарної ртуті може бути особливо токсичні для плоду та дітей, такі організації, як [[Environmental Protection Agency|USEPA]] і [[FDA]] рекомендують жінкам, які вагітні або планують завагітнити протягом найближчих одного-двох років, а також дітей уникати вживання більше 170 грамів (одна середня порція) [[риба|риби]] на тиждень.<ref>{{cite web | title = What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish | author = FDA/EPA |accessdate= October 25, 2006 | year = 2004 | url = http://www.fda.gov/Food/FoodSafety/Product-SpecificInformation/Seafood/FoodbornePathogensContaminants/Methylmercury/ucm115662.htm}}</ref>
Складнощі, пов'язані з транспортуванням ртуті та довкіллям, описуються [[Агенція з охорони довкілля США|USEPA]] в їх доповіді для Конгресу за 1997 рік «Дослідження ртуті».<ref>{{cite web|title=Mercury Study Report to Congress|author=EPA|accessdate=2008-01-23|year=1997|url=http://www.epa.gov/mercury/report.htm|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ILIRSwYt?url=http://www.epa.gov/mercury/report.htm|archivedate=2013-07-24|deadurl=no}}</ref> Оскільки метилртуть і високий рівень елементарної ртуті можуть бути особливо токсичні для [[Плід|плоду]] та дітей, такі організації, як USEPA і [[Управління з продовольства і медикаментів США|FDA]], рекомендують жінкам, які [[Вагітність|вагітні]] або [[Планування сім'ї|планують завагітніти]] протягом найближчих 1-2 років, а також дітей. уникати вживання понад 170 грамів (одна середня порція) [[риба|риби]] на тиждень.<ref>{{cite web|title=What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish|author=FDA/EPA|accessdate=2006-10-25|year=2004|url=http://www.fda.gov/Food/FoodSafety/Product-SpecificInformation/Seafood/FoodbornePathogensContaminants/Methylmercury/ucm115662.htm|deadurl=404}}</ref>


У Сполучених Штатах, [[FDA]] всановив максимальний рівнь [[метилртуть|метилртуті]] для соживаємих морських та прісноводних риб, що становить 1,0 [[Мільйонна частка|ppm]]. У [[Канада|Канаді]] межа загального вмісту ртуті становить 0,5 [[Мільйонна частка|ppm]]. Веб-сайт [[Got Меркурія?]] містить калькулятор для визначення вмісту ртуті в рибі.<ref>{{cite web |url= http://www.commondreams.org/news2004/0310-02.htm |title= Got Mercury? Online Calculator Helps Seafood Consumers Gauge Mercury Intake |date= March 9, 2004 |work= [[Common Dreams]] |accessdate= 2008-03-30}}</ref>
У США FDA встановила максимальний рівень [[метилртуть|метилртуті]] для споживаних морських та прісноводних риб, що становить 1,0 [[Мільйонна частка|ppm]]. У [[Канада|Канаді]] межа загального вмісту ртуті становить 0,5 [[Мільйонна частка|ppm]]. Вебсайт [[Got Меркурія?]] містить калькулятор для визначення вмісту ртуті в рибі.<ref>{{cite web|url=http://www.commondreams.org/news2004/0310-02.htm|title=Got Mercury? Online Calculator Helps Seafood Consumers Gauge Mercury Intake|date=2004-03-09|work=[[Common Dreams]]|accessdate=2008-03-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ILISBoAg?url=http://www.commondreams.org/news2004/0310-02.htm|archivedate=2013-07-24|deadurl=yes}}</ref>


FDA характеризує [[креветки]], [[сом]], [[минтай]], [[лосось]], [[сардини]], і консервований світлий [[тунець]] як морепродукти з низьким вмістом ртуті, хоча останні дослідження показали, що 6 відсотків консервованого тунця можуть містити високі рівні ртуті.<ref>{{cite news|url=http://www.chicagotribune.com/features/health/chi-0601270193jan27,1,7450296.story|publisher=Chicago Tribune|date=January 27, 2006|title=FDA tests show risk in tuna|accessdate=2007-05-01}}</ref> У дослідженні, опублікованому в 2008 році виявивлено, що розподіл ртуті в м'ясі тунця перебуває у зворотній залежності від вмісту ліпідів, чим більше концентрація ліпідів у тканинах тунця тим менше вміст ртуті.<ref>
FDA характеризує [[креветки]], [[сом]], [[минтай]], [[лосось]], [[сардини]], і консервований світлий [[тунець]] як [[морепродукти]] з низьким вмістом ртуті, хоча останні дослідження показали, що 6 % консервованого тунця можуть містити високі рівні ртуті.<ref>{{cite news|url=http://www.chicagotribune.com/features/health/chi-0601270193jan27,1,7450296.story|publisher=Chicago Tribune|date=27 січня 2006|title=FDA tests show risk in tuna|accessdate=2007-05-01}}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> У дослідженні 2008 року вияввлено, що розподіл ртуті в м'ясі тунця перебуває у зворотній залежності від вмісту ліпідів, чим більше концентрація ліпідів у тканинах тунця, тим менше вміст ртуті.<ref>
{{Cite journal
{{Cite journal
| last = Balshaw
| last = Balshaw
Рядок 626: Рядок 624:
| id =
| id =
| accessdate = March 30, 2010}}
| accessdate = March 30, 2010}}
</ref>Ці результати показують, що для споживання треба вибирати тунця, який має більш високий природний вміст жиру, це може зменшити кількість отриманої ртуті, в порівнянні з споживанням тунця з низьким вмістом жиру. Крім того, багато риби яка використовується для [[суші]] містить високі рівні ртуті.<ref name="urlNRDC: Mercury Contamination in Fish — Guide to Mercury in Sushi">{{cite web |url=http://www.nrdc.org/health/effects/mercury/sushi.asp |title=NRDC: Mercury Contamination in Fish - Guide to Mercury in Sushi |format= |work= |accessdate=}}</ref>
</ref> Ці результати показують, що для споживання треба вибирати тунця, який має більш високий природний вміст жиру, це може зменшити кількість отриманої ртуті. Крім того, багато риби, яка використовується для [[суші]], містить високі рівні ртуті.<ref name="urlNRDC: Mercury Contamination in Fish — Guide to Mercury in Sushi">{{cite web|url=http://www.nrdc.org/health/effects/mercury/sushi.asp|title=NRDC: Mercury Contamination in Fish - Guide to Mercury in Sushi|format=|work=|accessdate=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6ILISpbiM?url=http://www.nrdc.org/health/effects/mercury/sushi.asp|archivedate=2013-07-24|deadurl=no}}</ref>


Згідно з [[FDA]], ризик від ртуті при вживанні в їжу риби і молюсків не повинен спричиняти проблем зі здоров'ям для більшості людей.<ref name=FDA_rec>[http://www.cfsan.fda.gov/~dms/admehg3.html What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish]</ref> Тим не менш, деякі морепродукти можуть містити рівні ртуті, які можуть заподіяти шкоду майбутній дитині (і особливо розвитку її мозку і нервової системи). У маленької дитини, високі рівні ртуті може вплинути на розвиток нервової системи. FDA пропонує три рекомендації для маленьких дітей, вагітних жінок та жінок дітородного віку:
Згідно з FDA, ризик від ртуті при вживанні в їжу риби і молюсків не повинен спричиняти проблем зі здоров'ям для більшості людей.<ref name=FDA_rec>[http://www.cfsan.fda.gov/~dms/admehg3.html What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish]</ref> Тим не менш, деякі морепродукти можуть містити рівні ртуті, які можуть заподіяти шкоду плодові (і особливо розвитку мозку і нервової системи). У маленької дитини високі рівні ртуті можуть вплинути на розвиток нервової системи. FDA пропонує три рекомендації для маленьких дітей, вагітних жінок та жінок репродуктивного віку:
# Не їжте [[акула|акулу]], [[риба-меч|рибу-меч]], [[королівська макрель|королівську макрель]] або [[tilefish]], оскільки вони можуть містити високий рівень ртуті.
# Не їжте [[Акуляче м'ясо|акулу]], [[риба-меч|рибу-меч]], [[королівська макрель|королівську макрель]] або [[tilefish]], оскільки вони можуть містити високий рівень ртуті.
# Їжте не більше 330 грамів (2 середні порції) на тиждень різних риб і молюсків, які мають нижчий рівень вміста ртуті. П'ять з найбільш вживаних риб та молюсків, які мають низький рівень ртуті: [[креветка]], [[тунець]], [[лосось]], [[минтай]] і [[сом]].
# Їжте не більше 330 грамів (2 середні порції) на тиждень різних риб і молюсків, які мають нижчий рівень вміста ртуті. П'ять з найбільш вживаних риб та молюсків, які мають низький рівень ртуті: [[креветка]], [[тунець]], [[лосось]], [[минтай]] і [[сом]].
# Перевіряйте на безпечність рибу, спійману родиною і друзями в місцевих озерах, річках і прибережних районах. Якщо такої інформації немає, з'їдати не більше 170 грамів (одна середня порція) на тиждень риби, яку ви зловили з місцевих водойм, але не споживти інших риб протягом цього тижня.
# Перевіряйте на безпечність рибу, спійману родиною і друзями в місцевих озерах, річках і прибережних районах. Якщо такої інформації немає, з'їдати не більше 170 грамів (одна середня порція) на тиждень риби, яку ви зловили з місцевих водойм, але не споживати інших риб протягом цього тижня.


Дослідження показують, що вміст селену в рибі захищає від токсичного впливу метилртуті.<ref>http://www.soest.hawaii.edu/oceanography/courses_html/OCN331/Mercury3.pdf</ref> Риба з більш високим співвідношенням [[селен]]у до метилртуті ([[Se]]: [[Hg]]) краща для споживання, так як селен зв'язується з метилртуттю і перешкоджає її всмоктуванню в стравоході.
Дослідження показують, що вміст [[Селен|селену]] в рибі захищає від токсичного впливу метилртуті.<ref>{{Cite web |url=http://www.soest.hawaii.edu/oceanography/courses_html/OCN331/Mercury3.pdf |title=Архівована копія |accessdate=2012-09-22 |archive-date=2012-07-24 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120724193621/http://www.soest.hawaii.edu/oceanography/courses_html/OCN331/Mercury3.pdf }}</ref> Риба з більш високим співвідношенням [[селен]]у до метилртуті ([[Se]]: [[Hg]]) краща для споживання, так як селен зв'язується з метилртуттю і перешкоджає її всмоктуванню в стравоході.


== Випадки массового отруєння ==
== Випадки масового отруєння ==
У 1950 році жителі приморського міста [[Мінамата]] на [[Кюсю]] острів в Японії, помітили дивну поведінку у тварин. Кішки почали проявляти нервове тремтіння, похитувались, кричали. Протягом декількох років така поведінка спостерігалась і в інших тварин; птахи падали з неба. Симптоми також були виявлені в рибі, яка є важливою складовою їжі, особливо для бідних верств населення. Коли ж в 1956 році симптоми помітили у людей почали розслідування.
У 1950 році жителі приморського міста [[Мінамата]] на [[Кюсю]] в Японії помітили дивну поведінку тварин. Кішки почали проявляти нервове тремтіння, похитувались, кричали. Протягом кількох років така поведінка спостерігалась і в інших тварин; птахи падали з неба. Симптоми також були виявлені в рибі, яка є важливою складовою їжі, особливо для бідних верств населення. Коли в 1956 році симптоми помітили у людей, почали розслідування.


Рибалка була офіційно заборонена в 1957 році. Було встановлено, що [[Chisso Corporation]], нафтохімічна компанія і виробник пластмас, таких як вінілхлорид, зробила викид важких металів у море. Вони використовували сполуки ртуті в якості каталізатора в їх синтезі. Вважається, що близько 5000 осіб було вбито і, можливо, 50000 були в тій чи іншій мірі отруєні ртуттю.
[[Рибальство|Рибна ловля]] була офіційно заборонена в 1957 році. Було встановлено, що [[Chisso Corporation]], нафтохімічна компанія і виробник пластмас, таких як [[вінілхлорид]], зробила викид важких металів у море. Вони використовували сполуки ртуті як [[каталізатор]] в їх синтезі. Вважається, що близько 5000 осіб було вбито і, можливо, 50000 були в тій чи іншій мірі отруєні ртуттю. [[Отруєння ртуттю|Ртутне отруєння]] в Мінамата, Японія, тепер відоме як [[хвороба Мінамата]].
[[Ртутне отруєння]] в Мінамата, Японія, тепер відоме як [[хвороба Мінамата]].


== Джерела ==
== Джерела ==
# [http://www.medved.kiev.ua/Web_journals/Arhiv/Nutrition/2008/3-4_08/str23.pdf «Ртуть у харчовіх продуктах і раціонах та її токсичність» В.&nbsp;І.&nbsp;Смоляр, Г.&nbsp;І.&nbsp;Петрашенко [[Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя]], Київ, Україна]
# [https://web.archive.org/web/20181123143117/http://medved.kiev.ua/web_journals/arhiv/nutrition/2008/3-4_08/str23.pdf «Ртуть у харчовіх продуктах і раціонах та її токсичність» В.&nbsp;І.&nbsp;Смоляр, Г.&nbsp;І.&nbsp;Петрашенко [[Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя]], Київ, Україна][[Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя]]


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
<references/>

{{Морепродукти}}


[[Категорія:Риби]]
[[Категорія:Риби]]
[[Категорія:Забруднення]]
[[Категорія:Забруднення]]
[[Категорія:Сполуки ртуті]]
[[Категорія:Ртуть]]

[[ca:Presència de mercuri en els peixos]]
[[en:Mercury in fish]]
[[eo:Hidrargo en fiŝoj]]
[[es:Presencia de mercurio en peces]]
[[fi:Elohopea kaloissa]]
[[ru:Ртуть в рыбе]]
{{Ізольована стаття}}

Поточна версія на 06:31, 22 серпня 2024

Таким чином, дрібні риби концентрують у собі ртуть і метилртуть. Дрібних риб з'їдають більші риби; при цьому рівень небезпеки підвищується і таку рибу можна їсти вкрай рідко

Риба та молюски концентрують ртуть у своїх органах, часто в формі метилртуті, та інших високотоксичних органічних сполук ртуті. Рибні продукти містять різну кількість важких металів, особливо ртуті та її жиророзчинних сполук з забрудненої води. Види риб, які мають велику тривалість життя і перебувають вище на харчовому ланцюзі, такі, як марлін, тунець, акула, риба-меч, королівська макрель, кафельник, щука і озерна форель, містять більше ртуті, ніж інші.[1]

Наявність ртуті в рибі може стати небезпечною для здоров'я, особливо для вагітних, жінок, що годують груддю, і дітей молодшого віку.

Біоакумуляція

[ред. | ред. код]
Докладніше: Біоакумуляція

Споживання риби на сьогодні є найбільш значним джерелом потрапляння ртуті в організми людини і тварин.[2] Ртуть та метилртуть присутні в морській воді лише в невеликих концентраціях. Тим не менш, метилртуть поглинається, як правило, водоростями на початку харчового ланцюга. Потім водорість їдять риби та інші організми вище за харчовим ланцюгом. Риби швидко накопичують метилртуть, проте дуже повільно виділяють її. Метилртуть не розчиняється і тому не схильна виділятися. Замість цього вона накопичується як у внутрішніх органах, так і в м'язовій тканині.[3] Це призводить до біоакумуляції ртуті. Зоопланктон, нектон, більші риби і т. д., які їдять цих риб, накопичують у собі ще більше ртуті. Це пояснює, чому хижі риби, такі, як риба-меч і акула або птиці, як скопа і орли, мають більш високу концентрацію ртуті в тканинах. Один вид в харчовому ланцюзі може накопичити в своєму тілі ртуті в десять разів більше, ніж види, які вони споживають. Наприклад, оселедець містить ртуті приблизно 0,01 проміле, в той час як вміст ртуті в тілі акули перевищує 1 проміле.[4]

Рівень забруднення

[ред. | ред. код]

Вчені американського уряду досліджували рибу в 291 водоймі по всій країні на предмет забруднення ртуттю. Вони виявили ртуть у кожній досліджуваній рибі. Ртуть виявили навіть у рибі з ізольованих сільських ставків. У 25 % протестованої риби рівень ртуті вищий від безпечного рівня, встановленого Управлінням з охорони довкілля США для людей, які їдять рибу регулярно[5].

Вміст ртуті в промислових рибах і молюсках
Види Значення
(ppm)[6]
Стандартне відхилення
(ppm)[6]
Медіана
(ppm)[6]
Трофічний рівень[7] Максимальний вік
(роки)[7]
Malacanthidae 1.450 n/a n/a Мексиканська затока 3.6 35
Риба-меч 0.995 0.539 0.870 4.5 15
Акули 0.979 0.626 0.811
Скумбрія королівська 0.730 n/a n/a 4.5 14
Тунець великоокий 0.689 0.341 0.560 Свіжа/заморожена 4.5 11
Хоплостет помаранчевий 0.571 0.183 0.562 4.3 149
Марлін* 0.485 0.237 0.390 4.5
Скумбрія іспанська 0.454 n/a n/a Мексиканська затока 4.5 5
Групери 0.448 0.278 0.399 Всі види 4.2
Тунець 0.391 0.266 0.340 Всі види, свіжа/заморожена
Луфар 0.368 0.221 0.305 4.5 9
Anoplopoma fimbria 0.361 0.241 0.265 3.8 114
Thunnus alalunga 0.358 0.138 0.360 Свіжа/заморожена 4.3 9
Dissostichus eleginoides 0.354 0.299 0.303 4.0 50+[8]
Тунець жовтоперий 0.354 .231 0.311 Свіжа/заморожена 4.3 9
Thunnus alalunga 0.350 0.128 0.338 Консервована 4.3 9
Genyonemus lineatus 0.287 0.069 0.280 Тихоокеанська 3.4
Палтус 0.241 0.225 0.188 4.3
Cynoscion regalis 0.235 0.216 0.157 Морська 3.8 17[9]
Скорпена 0.233 0.139 0.181
Скумбрія королівська 0.182 n/a n/a Південна Атлантика 4.5
Вудильник 0.181 0.075 0.139 4.5 25
Луціан 0.166 0.244 0.113
Морський окунь 0.152 0.201 0.084 Окунь смугастий, чорний окунь і Centropristis striata 3.9
Окунь 0.150 0.112 0.146 Прісноводний 4.0
Тунець смугастий 0.144 0.119 0.150 Свіжа/заморожена 3.8 12
Буфало 0.137 0.094 0.120
Скати 0.137 n/a n/a
Тунець 0.128 0.135 0.078 Всі види, консервована, свіжа
Sebastes norvegicus * 0.121 0.125 0.102
Тріска 0.111 0.152 0.066 3.9 22
Короп 0.110 0.099 0.134
Омар американський 0.107 0.076 0.086
Semicossyphus pulcher 0.093 0.059 0.088
Лангуст 0.093 0.097 0.062
Путасу 0.089 0.084 0.067
Скумбрія японська 0.088 n/a n/a Pacific 3.1
Оселедець 0.084 0.128 0.048 3.2 21
Атеринові 0.081 0.103 0.050 3.1
Хек 0.079 0.064 0.067 4.0
Пструг (форель) 0.071 0.141 0.025 Прісноводний
Краб 0.065 0.096 0.050 Blue, king and snow crab
Stromateidae 0.058 n/a n/a 3.5
Камбала * 0.056 0.045 0.050 Flounder, plaice and sole
Пікша 0.055 0.033 0.049 Атлантична
Мерланг 0.051 0.030 0.052
Скумбрія атлантична 0.050 n/a n/a
Micropogonias undulatus 0.065 0.050 0.061
Кефаль 0.050 0.078 0.014
Пузанок американський 0.039 0.045 0.045
Раки 0.035 0.033 0.012
Сайда 0.031 0.089 0.003
Сом 0.025 0.057 0.005 3.9 24
Кальмари 0.023 0.022 0.016
Лосось * 0.022 0.034 0.015 Свіжа/заморожена
Анчоус 0.017 0.015 0.014 3.1
Сардини 0.013 0.015 0.010 2.7
Тиляпія * 0.013 0.023 0.004
Устриці 0.012 0.035 n/d
Молюски * 0.009 0.011 0.002
Лосось * 0.008 0.017 n/d Консервована
Гребенці 0.003 0.007 n/d
Креветки * 0.001 0.013 0.009 6.5[10]
* — тільки метилртуть була проаналізована (всі інші результати для загальної ртуті)
n/a — нема інформації
n/d — нижче рівня виявлення (0.01ppm)

Джерела забруднення

[ред. | ред. код]
Див. також: Ртутний цикл

Велика частина ртуті (близько 40 %), яка врешті осідає в рибі, потрапляє в довкілля при спаленні вугілля на теплових електростанціях та з заводів по виробництву хлору.[11] Найбільшим джерелом забруднення ртуттю в Сполучених Штатах є викиди вугільних теплових електростанцій.[5]

Хімічні заводи з виробництва хлору використовують ртуть для вилучення хлору з солі, після цього сполуки ртуті скидаються в стічні води. В більшості країн цей процес був замінений на більш економічно вигідний, але більш складний в організації та експлуатації, мембранний метод отримання хлору, який не використовуює ртуті. Вугілля містить ртуть як природну домішку. Коли воно згорає, ртуть вивільняється у вигляді диму в атмосферу. Більша частина цього ртутного забруднення може бути усунена, якщо встановлені очисні пристрої.

Рекомендації

[ред. | ред. код]

Складнощі, пов'язані з транспортуванням ртуті та довкіллям, описуються USEPA в їх доповіді для Конгресу за 1997 рік «Дослідження ртуті».[12] Оскільки метилртуть і високий рівень елементарної ртуті можуть бути особливо токсичні для плоду та дітей, такі організації, як USEPA і FDA, рекомендують жінкам, які вагітні або планують завагітніти протягом найближчих 1-2 років, а також дітей. уникати вживання понад 170 грамів (одна середня порція) риби на тиждень.[13]

У США FDA встановила максимальний рівень метилртуті для споживаних морських та прісноводних риб, що становить 1,0 ppm. У Канаді межа загального вмісту ртуті становить 0,5 ppm. Вебсайт Got Меркурія? містить калькулятор для визначення вмісту ртуті в рибі.[14]

FDA характеризує креветки, сом, минтай, лосось, сардини, і консервований світлий тунець як морепродукти з низьким вмістом ртуті, хоча останні дослідження показали, що 6 % консервованого тунця можуть містити високі рівні ртуті.[15] У дослідженні 2008 року вияввлено, що розподіл ртуті в м'ясі тунця перебуває у зворотній залежності від вмісту ліпідів, чим більше концентрація ліпідів у тканинах тунця, тим менше вміст ртуті.[16] Ці результати показують, що для споживання треба вибирати тунця, який має більш високий природний вміст жиру, це може зменшити кількість отриманої ртуті. Крім того, багато риби, яка використовується для суші, містить високі рівні ртуті.[17]

Згідно з FDA, ризик від ртуті при вживанні в їжу риби і молюсків не повинен спричиняти проблем зі здоров'ям для більшості людей.[18] Тим не менш, деякі морепродукти можуть містити рівні ртуті, які можуть заподіяти шкоду плодові (і особливо розвитку мозку і нервової системи). У маленької дитини високі рівні ртуті можуть вплинути на розвиток нервової системи. FDA пропонує три рекомендації для маленьких дітей, вагітних жінок та жінок репродуктивного віку:

  1. Не їжте акулу, рибу-меч, королівську макрель або tilefish, оскільки вони можуть містити високий рівень ртуті.
  2. Їжте не більше 330 грамів (2 середні порції) на тиждень різних риб і молюсків, які мають нижчий рівень вміста ртуті. П'ять з найбільш вживаних риб та молюсків, які мають низький рівень ртуті: креветка, тунець, лосось, минтай і сом.
  3. Перевіряйте на безпечність рибу, спійману родиною і друзями в місцевих озерах, річках і прибережних районах. Якщо такої інформації немає, з'їдати не більше 170 грамів (одна середня порція) на тиждень риби, яку ви зловили з місцевих водойм, але не споживати інших риб протягом цього тижня.

Дослідження показують, що вміст селену в рибі захищає від токсичного впливу метилртуті.[19] Риба з більш високим співвідношенням селену до метилртуті (Se: Hg) краща для споживання, так як селен зв'язується з метилртуттю і перешкоджає її всмоктуванню в стравоході.

Випадки масового отруєння

[ред. | ред. код]

У 1950 році жителі приморського міста Мінамата на Кюсю в Японії помітили дивну поведінку тварин. Кішки почали проявляти нервове тремтіння, похитувались, кричали. Протягом кількох років така поведінка спостерігалась і в інших тварин; птахи падали з неба. Симптоми також були виявлені в рибі, яка є важливою складовою їжі, особливо для бідних верств населення. Коли в 1956 році симптоми помітили у людей, почали розслідування.

Рибна ловля була офіційно заборонена в 1957 році. Було встановлено, що Chisso Corporation, нафтохімічна компанія і виробник пластмас, таких як вінілхлорид, зробила викид важких металів у море. Вони використовували сполуки ртуті як каталізатор в їх синтезі. Вважається, що близько 5000 осіб було вбито і, можливо, 50000 були в тій чи іншій мірі отруєні ртуттю. Ртутне отруєння в Мінамата, Японія, тепер відоме як хвороба Мінамата.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. «Ртуть у харчовіх продуктах і раціонах та її токсичність» В. І. Смоляр, Г. І. Петрашенко Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, Київ, УкраїнаІнститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990—2010). United States Food and Drug Administration. Retrieved July 1, 2011. (англ.)
  2. United States Environmental Protection Agency (December 1997). Mercury Study Report to Congress (PDF). Т. 3. Washington, D.C.: United States Environmental Protection Agency.(англ.)
  3. Cocoros G., Cahn P. H., Siler W. Mercury concentrations in fish, plankton and water from three Western Atlantic estuaries // Journal of Fish Biology. — 1973. — Т. 5 (6). — DOI:10.1111/j.1095-8649.1973.tb04500.x. Архівовано з джерела 11 лютого 2014. Процитовано 2012-09-22.(англ.)
  4. EPA (U.S. Environmental Protection Agency). 1997. Mercury Study Report to Congress. Vol. IV: An Assessment of Exposure to Mercury in the United States . EPA-452/R-97-006. U.S. Environmental Protection Agency, Office of Air Quality Planning and Standards and Office of Research and Development.
  5. а б New York Times, 2009 Aug. 19, "Mercury Found in Every Fish Tested, Scientists Say, " (англ.)
  6. а б в The mercury levels in the table, unless otherwise indicated, are taken from: Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990—2010) U.S. Food and Drug Administration. Accessed 8 January 2012.
  7. а б Trophic levels and maximum ages are, unless otherwise indicated, taken from the relevant species pages on Rainer Froese and Daniel Pauly (Eds) (2012) FishBase January 2012 version. Where a group has more than one species, the average of the principal commercial species is used
  8. Collins MA, Brickle P, Brown J and Belchier M (2010) «The Patagonian toothfish: biology, ecology and fishery» In: M Lesser (Ed.) Advances in Marine Biology, Volume 58, pp. 229—289, Academic Press. ISBN 978-0-12-381015-1.
  9. Lowerre-Barbieri SK, Chittenden ME and Barbieri LR (1995) «Age and growth of weakfish, Cynoscion regalis, in the Chesapeake Bay region with a discussion of historical changes in maximum size» [Архівовано 15 червня 2012 у Wayback Machine.] Fishery Bulletin, 93 (4): 643—656.
  10. A bouillabaisse of fascinating facts about fish. NOAA: National Marine Fisheries Service. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 22 жовтня 2009.
  11. Mercury contamination in fish: Know where it's coming from Natural Resources Defense Council. Retrieved 23 January 2010
  12. EPA (1997). Mercury Study Report to Congress. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 23 січня 2008.
  13. FDA/EPA (2004). What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish. Процитовано 25 жовтня 2006. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  14. Got Mercury? Online Calculator Helps Seafood Consumers Gauge Mercury Intake. Common Dreams. 9 березня 2004. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 30 березня 2008.
  15. FDA tests show risk in tuna. Chicago Tribune. 27 січня 2006. Процитовано 1 травня 2007.[недоступне посилання з липня 2019]
  16. Balshaw, S.; J.W. Edwards, K.E. Ross, and B.J. Daughtry (December 2008). Mercury distribution in the muscular tissue of farmed southern bluefin tuna (Thunnus maccoyii) is inversely related to the lipid content of tissues. Food Chemistry. 111 (3): 616—621. doi:10.1016/j.foodchem.2008.04.041. Процитовано 30 березня 2010.
  17. NRDC: Mercury Contamination in Fish - Guide to Mercury in Sushi. Архів оригіналу за 24 липня 2013.
  18. What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish
  19. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2012. Процитовано 22 вересня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)