Ханенко Варвара Ніколівна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показані 13 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа
{{Особа
| ім'я = Варвара Ніколівна Ханенко
|ім'я = Варвара Ніколівна Ханенко
| жінка = 1
|жінка =
| зображення = Khanenko V N.jpg
|зображення =
| розмір_зображення = 200пкс
|розмір_зображення =
| підпис_зображення = [[портрет]] роботи [[Неврєв Микола Васильович|Миколи Неврєва]]
|підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні = Варвара Ніколівна Терещенко
|ім'я_при_народженні = Варвара Ніколівна Терещенко
| дата_народження = 9.8.1852
|дата_народження =
| місце_народження = [[Глухів]]
|місце_народження =
| дата_смерті = 7.5.1922
|дата_смерті =
| місце_смерті = [[Київ]]
|місце_смерті =
| причина_смерті =
|причина_смерті =
| громадянство = [[Російська імперія]]
|громадянство =
| національність =
|національність =
| Alma_mater =
|Alma_mater =
| відомий_(відома) = колекціонерка, [[меценат]]ка
|відомий_(відома) =
| рід_діяльності =
|рід_діяльності =
| титул =
|титул =
| конфесія =
|конфесія =
| батько = [[Терещенко Нікола Артемійович]]
|батько = [[Терещенко Нікола Артемійович]]
|матір = Терещенко Пелагея Георгіївна
| матір =
| рід = [[Терещенки (рід)|Терещенки]], [[Ханенки]]
|рід = [[Терещенки (рід)|Терещенки]], [[Ханенки]]
| родичі =
|родичі =
| чоловік = [[Ханенко Богдан Іванович]]
|чоловік = [[Ханенко Богдан Іванович]]
| діти =
|діти =
| підпис =
|підпис =
| нагороди =
|нагороди =
| герб = Alex K Myhailo Hanenko.svg
|герб =
| підпис_герба = герб Ханенків
|підпис_герба =
}}
}}{{Othernames|Ханенко}}
{{Othernames|Ханенко}}
'''Варвара Ніколівна Ханенко''' дівоцтві ''Терещенко''; [[9 серпня]] [[1852]], [[Глухів]] — [[7 травня]] [[1922]], [[Київ]]) — українська колекціонерка, [[меценат]]ка.
'''Варвара Ніколівна Ханенко''', [[Дошлюбне та шлюбне прізвище|до шлюбу]] '''Терещенко''' ([[9 серпня]] [[1852]], [[Глухів]] — [[7 травня]] [[1922]], [[Київ]]) — українська колекціонерка, [[меценат]]ка.


== Біографія ==
== Біографія ==
Народилася [[9 серпня]] [[1852]] року в [[Глухів|Глухові]] в родинному маєтку [[Терещенки (рід)|Терещенків]]. Старша [[дочка]] відомого цукрозаводчика, мецената й колекціонера [[Терещенко Нікола Артемійович|Ніколи Артемовича Терещенка]]. Одержала домашню [[освіта|освіту]], цікавилася, як і батько, мистецтвом<ref>[http://www.khanenkomuseum.kiev.ua/ua/history/fundators.htm сайт [[Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків|Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків]] ]</ref>.
Народилася [[9 серпня]] [[1852]] року в [[Глухів|Глухові]] в родинному маєтку [[Терещенки (рід)|Терещенків]]. Старша [[дочка]] відомого цукрозаводчика, мецената й колекціонера [[Терещенко Нікола Артемійович|Ніколи Артемовича Терещенка]]. Одержала домашню [[освіта|освіту]], цікавилася, як і батько, мистецтвом<ref>{{Cite web |url=http://www.khanenkomuseum.kiev.ua/ua/history/fundators.htm |title=Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків |accessdate=16 травня 2011 |archiveurl=https://www.webcitation.org/65H64ZMiv?url=http://www.khanenkomuseum.kiev.ua/ua/history/fundators.htm |archivedate=7 лютого 2012 |deadurl=yes }}</ref>.


Вийшла заміж за [[Ханенко Богдан Іванович|Богдана Ханенка]]&nbsp;— промисловця, колекціонера української старовини і творів мистецтва, [[археолог]]а і мецената. Була однодумцем та активним помічником свого чоловіка в колекціонуванні предметів мистецтва.
Одружилася з [[Ханенко Богдан Іванович|Богданом Ханенком]]&nbsp;— промисловцем, колекціонером української старовини і творів мистецтва, [[археолог]]ом і меценатом. Була однодумицею та соратницею чоловіка в колекціонуванні предметів мистецтва.


У [[1904]] році у своєму маєтку в селі [[Оленівка (Фастівський район)|Оленівці]] [[Васильківський повіт|Васильківського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] Варвара Николівна організувала для [[дитина|дітей]] ремісничу школу. Вироби майстрів неодноразово представлялися на виставках у [[Київ|Києві]], [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], де були відзначені золотою медаллю.
У [[1904]] році у своєму маєтку в селі [[Оленівка (Фастівський район)|Оленівці]] [[Васильківський повіт|Васильківського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] організувала для [[дитина|дітей]] ремісничу школу. Вироби майстрів неодноразово представлялися на виставках у [[Київ|Києві]], [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], де були відзначені золотою медаллю.


Варвару Ханенко було обрано головою комісії Київського художньо-промислового й наукового музею з організації першої Південноросійської виставки кустарних виробів, що відбулася у [[1906]] році. У [[1907]] році вона стала одним із ініціаторів утворення й діяльним членом Київського кустарного товариства. На Всеросійській виставці в Києві в [[1913]] році влаштувала окремий павільйон, де було представлено продукцію шести кустарних майстерень, заснованих і утримуваних нею.
Варвару Ханенко було обрано головою комісії Київського художньо-промислового й наукового музею з організації першої Південноросійської виставки кустарних виробів, що відбулася у [[1906]] році. У [[1907]] році вона стала однією із ініціаторів утворення й діяльною членкинею Київського кустарного товариства. На Всеросійській виставці в Києві в [[1913]] році влаштувала окремий павільйон, де було представлено продукцію шести кустарних майстерень, заснованих і утримуваних нею.


Разом із чоловіком колекціонувала пам'ятки західного й східного мистецтва, на основі яких подружжя заснувало приватний музей. Після смерті Богдана Івановича в [[1917]]&nbsp;році колекція, згідно з його волею, перейшла у власність Варвари Ніколівни, а після її смерті мала перейти у власність Києва для організації загальнодоступного музею. Варвара Ніколівна мусила впорядкувати колекцію й підготувати її до перетворення на музей. Та найважливішим завданням було зберегти зібрання в надзвичайно непростий час. Через [[перша світова війна|першу світову війну]] Варвара Николівна змушена була евакуювати значну частину зібрання з Києва до [[Москва|Москви]], до Історичного музею. У [[1921]]&nbsp;році вона добилася повернення колекції до Києва. При цьому три десятка картин безслідно зникли, повністю було пограбовано квартиру в Санкт-Петербурзі, де зберігалися прекрасні твори мистецтва. Варвара Ніколівна відмовилася від пропозиції переїхати до [[Німеччина|Німеччини]] й відкрити там музей на привілейованих умовах. Вона звернулася до [[ВУАН|Української академії наук]] із проханням прийняти від неї в дар усі художні багатства, але з урахуванням умови Богдана Івановича: зібрання має називатися «Музей Богдана Івановича та Варвари Ніколівни Ханенків». Однак науковий комітет Головосвіти «через відсутність за Ханенком революційних заслуг» просив Академію наук «віднайти більш підходящу особу для назви колишнього музею Ханенка». Врешті-решт, було затверджено компромісну назву&nbsp;— Музей мистецтв Всеукраїнської академії наук ім. Б. І. та В.&nbsp;Н.&nbsp;Ханенків<ref>У [[1999]]&nbsp;році музею повернуто його первісну назву&nbsp;— [[Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків|Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків]].</ref>.
Разом із чоловіком колекціонувала пам'ятки західного й східного мистецтва, на основі яких подружжя заснувало приватний музей. Після смерті Богдана Ханенка в [[1917]] році колекція, згідно з його волею, перейшла у власність Варвари Ханенко, а після її смерті мала перейти у власність Києва для організації загальнодоступного музею. Ханенко мусила впорядкувати колекцію й підготувати її до перетворення на музей. Та найважливішим завданням було зберегти зібрання в надзвичайно непростий час. Через [[Перша світова війна|Першу світову війну]] вона змушена була евакуювати значну частину зібрання з Києва до [[Москва|Москви]], до Історичного музею. У [[1921]] році добилася повернення колекції до Києва. При цьому три десятки картин безслідно зникли, повністю було пограбовано квартиру в Санкт-Петербурзі, де зберігалися прекрасні твори мистецтва. Ханенко відмовилася від пропозиції переїхати до [[Німеччина|Німеччини]] й відкрити там музей на привілейованих умовах. Вона звернулася до [[ВУАН|Української академії наук]] із проханням прийняти від неї в дар усі художні багатства, але з урахуванням умови Богдана Івановича: зібрання має називатися «Музей Богдана Івановича та Варвари Ніколівни Ханенків». Однак науковий комітет Головосвіти «через відсутність за Ханенком революційних заслуг» просив Академію наук «віднайти більш відповідну особу для назви колишнього музею Ханенка». Врешті-решт, було затверджено компромісну назву&nbsp;— Музей мистецтв Всеукраїнської академії наук ім. Б.&nbsp;І. та В.&nbsp;Н. Ханенків. У [[1999]] році музею повернуто його первісну назву&nbsp;— [[Музей Ханенків|Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків]].
[[Файл:Могила Богдана і Варвари Ханенків.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Могила Богдана і Варвари Ханенків]]
[[Файл:Могила Богдана і Варвари Ханенків.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Могила Богдана і Варвари Ханенків]]
Померла [[7 травня]] [[1922]] року. Похована в Києві на [[Некрополь Видубицького монастиря|цвинтарі Видубицького монастиря]] поруч із чоловіком.
Померла [[7 травня]] [[1922]] року. Похована в Києві на [[Некрополь Видубицького монастиря|цвинтарі Видубицького монастиря]] поруч із чоловіком.

== Посилання ==

{{Портал|Біографії}}


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


== Джерела ==
== Посилання ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=-VprVZEpGsI Мультсеріал «Історії небайдужих»: Епізод 3 «Варвара та Богдан Ханенки»]
* ''О. М. Донік.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Ханенки Богдан Іванович і Варвара Миколаївна] // {{ЕІУ|10|344}}
* ''О.&nbsp;М.&nbsp;Донік.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Ханенки Богдан Іванович і Варвара Миколаївна] // {{ЕІУ|10|344}}
* [http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/7b37aa488dd2d3aa/ Проект «Українці у світі»]
* [http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/7b37aa488dd2d3aa/ Проект «Українці у світі»]
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/31/132434/ Варвара Ханенко. Вона зробила зі свого дому музей мистецтв]
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/31/132434/ Варвара Ханенко. Вона зробила зі свого дому музей мистецтв]
* [https://weekend.today/gorod/yak-varvara-hanenko-pidtrymuvala-majstryn.htm Зробити українське модним: як Варвара Ханенко підтримувала майстринь]

{{Бібліоінформація}}
{{Портали|Біографії|Мистецтво}}
[[Категорія:Уродженці Глухова]]
[[Категорія:Уродженці Глухова]]
[[Категорія:Терещенки]]
[[Категорія:Терещенки]]
[[Категорія:Ханенки]]
[[Категорія:Ханенки]]
[[Категорія:Українські колекціонери]]
[[Категорія:Українські меценати]]
[[Категорія:Українські меценати]]
[[Категорія:Поховані на некрополі Видубицького монастиря]]
[[Категорія:Поховані на некрополі Видубицького монастиря]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Меценатки]]
[[Категорія:Українські колекціонери]]
[[Категорія:Колекціонерки мистецтва]]

Поточна версія на 17:16, 23 серпня 2024

Варвара Ніколівна Ханенко
Ім'я при народженніВарвара Ніколівна Терещенко
Народилася9 серпня 1852(1852-08-09)
Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія
Померла7 травня 1922(1922-05-07) (69 років)
Київ, Українська СРР
ПохованняВидубицький монастир
Країна Російська імперія
Галузьмеценатство[1] і колекціонування[1]
Знання мовросійська[1]
РідТерещенки, Ханенки
БатькоТерещенко Нікола Артемійович
МатиТерещенко Пелагея Георгіївна
У шлюбі зХаненко Богдан Іванович

Варвара Ніколівна Ханенко, до шлюбу Терещенко (9 серпня 1852, Глухів — 7 травня 1922, Київ) — українська колекціонерка, меценатка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 9 серпня 1852 року в Глухові в родинному маєтку Терещенків. Старша дочка відомого цукрозаводчика, мецената й колекціонера Ніколи Артемовича Терещенка. Одержала домашню освіту, цікавилася, як і батько, мистецтвом[2].

Одружилася з Богданом Ханенком — промисловцем, колекціонером української старовини і творів мистецтва, археологом і меценатом. Була однодумицею та соратницею чоловіка в колекціонуванні предметів мистецтва.

У 1904 році у своєму маєтку в селі Оленівці Васильківського повіту Київської губернії організувала для дітей ремісничу школу. Вироби майстрів неодноразово представлялися на виставках у Києві, Санкт-Петербурзі, де були відзначені золотою медаллю.

Варвару Ханенко було обрано головою комісії Київського художньо-промислового й наукового музею з організації першої Південноросійської виставки кустарних виробів, що відбулася у 1906 році. У 1907 році вона стала однією із ініціаторів утворення й діяльною членкинею Київського кустарного товариства. На Всеросійській виставці в Києві в 1913 році влаштувала окремий павільйон, де було представлено продукцію шести кустарних майстерень, заснованих і утримуваних нею.

Разом із чоловіком колекціонувала пам'ятки західного й східного мистецтва, на основі яких подружжя заснувало приватний музей. Після смерті Богдана Ханенка в 1917 році колекція, згідно з його волею, перейшла у власність Варвари Ханенко, а після її смерті мала перейти у власність Києва для організації загальнодоступного музею. Ханенко мусила впорядкувати колекцію й підготувати її до перетворення на музей. Та найважливішим завданням було зберегти зібрання в надзвичайно непростий час. Через Першу світову війну вона змушена була евакуювати значну частину зібрання з Києва до Москви, до Історичного музею. У 1921 році добилася повернення колекції до Києва. При цьому три десятки картин безслідно зникли, повністю було пограбовано квартиру в Санкт-Петербурзі, де зберігалися прекрасні твори мистецтва. Ханенко відмовилася від пропозиції переїхати до Німеччини й відкрити там музей на привілейованих умовах. Вона звернулася до Української академії наук із проханням прийняти від неї в дар усі художні багатства, але з урахуванням умови Богдана Івановича: зібрання має називатися «Музей Богдана Івановича та Варвари Ніколівни Ханенків». Однак науковий комітет Головосвіти «через відсутність за Ханенком революційних заслуг» просив Академію наук «віднайти більш відповідну особу для назви колишнього музею Ханенка». Врешті-решт, було затверджено компромісну назву — Музей мистецтв Всеукраїнської академії наук ім. Б. І. та В. Н. Ханенків. У 1999 році музею повернуто його первісну назву — Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Могила Богдана і Варвари Ханенків

Померла 7 травня 1922 року. Похована в Києві на цвинтарі Видубицького монастиря поруч із чоловіком.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 16 травня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]