Ханенко Варвара Ніколівна: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 18 проміжних версій 18 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Особа |
{{Особа |
||
| |
|ім'я = Варвара Ніколівна Ханенко |
||
| |
|жінка = |
||
| |
|зображення = |
||
| |
|розмір_зображення = |
||
| |
|підпис_зображення = |
||
| |
|ім'я_при_народженні = Варвара Ніколівна Терещенко |
||
| |
|дата_народження = |
||
| |
|місце_народження = |
||
| |
|дата_смерті = |
||
| |
|місце_смерті = |
||
| |
|причина_смерті = |
||
| |
|громадянство = |
||
| |
|національність = |
||
| |
|Alma_mater = |
||
| |
|відомий_(відома) = |
||
| |
|рід_діяльності = |
||
| |
|титул = |
||
|конфесія = |
|||
| віросповідування = |
|||
| |
|батько = [[Терещенко Нікола Артемійович]] |
||
|матір = Терещенко Пелагея Георгіївна |
|||
| матір = |
|||
| |
|рід = [[Терещенки (рід)|Терещенки]], [[Ханенки]] |
||
| |
|родичі = |
||
| |
|чоловік = [[Ханенко Богдан Іванович]] |
||
| |
|діти = |
||
| |
|підпис = |
||
| |
|нагороди = |
||
| |
|герб = |
||
| |
|підпис_герба = |
||
}} |
|||
{{Othernames|Ханенко}} |
|||
'''Варвара Ніколівна Ханенко''' |
'''Варвара Ніколівна Ханенко''', [[Дошлюбне та шлюбне прізвище|до шлюбу]] '''Терещенко''' ([[9 серпня]] [[1852]], [[Глухів]] — [[7 травня]] [[1922]], [[Київ]]) — українська колекціонерка, [[меценат]]ка. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Народилася [[9 серпня]] [[1852]] року в [[Глухів|Глухові]] в родинному маєтку [[Терещенки (рід)|Терещенків]]. Старша [[дочка]] відомого цукрозаводчика, мецената й колекціонера [[Терещенко Нікола Артемійович|Ніколи Артемовича Терещенка]]. Одержала домашню [[освіта|освіту]], цікавилася, як і батько, мистецтвом<ref> |
Народилася [[9 серпня]] [[1852]] року в [[Глухів|Глухові]] в родинному маєтку [[Терещенки (рід)|Терещенків]]. Старша [[дочка]] відомого цукрозаводчика, мецената й колекціонера [[Терещенко Нікола Артемійович|Ніколи Артемовича Терещенка]]. Одержала домашню [[освіта|освіту]], цікавилася, як і батько, мистецтвом<ref>{{Cite web |url=http://www.khanenkomuseum.kiev.ua/ua/history/fundators.htm |title=Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків |accessdate=16 травня 2011 |archiveurl=https://www.webcitation.org/65H64ZMiv?url=http://www.khanenkomuseum.kiev.ua/ua/history/fundators.htm |archivedate=7 лютого 2012 |deadurl=yes }}</ref>. |
||
Одружилася з [[Ханенко Богдан Іванович|Богданом Ханенком]] — промисловцем, колекціонером української старовини і творів мистецтва, [[археолог]]ом і меценатом. Була однодумицею та соратницею чоловіка в колекціонуванні предметів мистецтва. |
|||
У [[1904]] році у своєму маєтку в селі [[Оленівка (Фастівський район)|Оленівці]] [[Васильківський повіт|Васильківського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] |
У [[1904]] році у своєму маєтку в селі [[Оленівка (Фастівський район)|Оленівці]] [[Васильківський повіт|Васильківського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] організувала для [[дитина|дітей]] ремісничу школу. Вироби майстрів неодноразово представлялися на виставках у [[Київ|Києві]], [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], де були відзначені золотою медаллю. |
||
Варвару Ханенко було обрано головою комісії Київського художньо-промислового й наукового музею з організації першої Південноросійської виставки кустарних виробів, що відбулася у [[1906]] році. У [[1907]] році вона стала |
Варвару Ханенко було обрано головою комісії Київського художньо-промислового й наукового музею з організації першої Південноросійської виставки кустарних виробів, що відбулася у [[1906]] році. У [[1907]] році вона стала однією із ініціаторів утворення й діяльною членкинею Київського кустарного товариства. На Всеросійській виставці в Києві в [[1913]] році влаштувала окремий павільйон, де було представлено продукцію шести кустарних майстерень, заснованих і утримуваних нею. |
||
Разом із чоловіком колекціонувала пам'ятки західного й східного мистецтва, на основі яких подружжя заснувало приватний музей. Після смерті Богдана |
Разом із чоловіком колекціонувала пам'ятки західного й східного мистецтва, на основі яких подружжя заснувало приватний музей. Після смерті Богдана Ханенка в [[1917]] році колекція, згідно з його волею, перейшла у власність Варвари Ханенко, а після її смерті мала перейти у власність Києва для організації загальнодоступного музею. Ханенко мусила впорядкувати колекцію й підготувати її до перетворення на музей. Та найважливішим завданням було зберегти зібрання в надзвичайно непростий час. Через [[Перша світова війна|Першу світову війну]] вона змушена була евакуювати значну частину зібрання з Києва до [[Москва|Москви]], до Історичного музею. У [[1921]] році добилася повернення колекції до Києва. При цьому три десятки картин безслідно зникли, повністю було пограбовано квартиру в Санкт-Петербурзі, де зберігалися прекрасні твори мистецтва. Ханенко відмовилася від пропозиції переїхати до [[Німеччина|Німеччини]] й відкрити там музей на привілейованих умовах. Вона звернулася до [[ВУАН|Української академії наук]] із проханням прийняти від неї в дар усі художні багатства, але з урахуванням умови Богдана Івановича: зібрання має називатися «Музей Богдана Івановича та Варвари Ніколівни Ханенків». Однак науковий комітет Головосвіти «через відсутність за Ханенком революційних заслуг» просив Академію наук «віднайти більш відповідну особу для назви колишнього музею Ханенка». Врешті-решт, було затверджено компромісну назву — Музей мистецтв Всеукраїнської академії наук ім. Б. І. та В. Н. Ханенків. У [[1999]] році музею повернуто його первісну назву — [[Музей Ханенків|Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків]]. |
||
[[Файл:Могила Богдана і Варвари Ханенків.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Могила Богдана і Варвари Ханенків]] |
[[Файл:Могила Богдана і Варвари Ханенків.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Могила Богдана і Варвари Ханенків]] |
||
Померла [[7 травня]] [[1922]] року. Похована в Києві на [[Некрополь Видубицького монастиря|цвинтарі Видубицького монастиря]] поруч із чоловіком. |
Померла [[7 травня]] [[1922]] року. Похована в Києві на [[Некрополь Видубицького монастиря|цвинтарі Видубицького монастиря]] поруч із чоловіком. |
||
Рядок 47: | Рядок 48: | ||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== |
== Посилання == |
||
* [https://www.youtube.com/watch?v=-VprVZEpGsI Мультсеріал «Історії небайдужих»: Епізод 3 «Варвара та Богдан Ханенки»] |
|||
* ''О. М. Донік.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Ханенки Богдан Іванович і Варвара Миколаївна] // {{ЕІУ|10|344}} |
|||
* [http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/7b37aa488dd2d3aa/ Проект «Українці у світі»] |
* [http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/7b37aa488dd2d3aa/ Проект «Українці у світі»] |
||
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/31/132434/ Варвара Ханенко. Вона зробила зі свого дому музей мистецтв] |
|||
* [https://weekend.today/gorod/yak-varvara-hanenko-pidtrymuvala-majstryn.htm Зробити українське модним: як Варвара Ханенко підтримувала майстринь] |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
{{Портали|Біографії|Мистецтво}} |
|||
[[Категорія:Уродженці Глухова]] |
[[Категорія:Уродженці Глухова]] |
||
[[Категорія:Терещенки]] |
[[Категорія:Терещенки]] |
||
[[Категорія:Ханенки]] |
[[Категорія:Ханенки]] |
||
⚫ | |||
[[Категорія:Українські меценати]] |
[[Категорія:Українські меценати]] |
||
[[Категорія:Поховані на некрополі Видубицького монастиря]] |
[[Категорія:Поховані на некрополі Видубицького монастиря]] |
||
[[Категорія:Померли в Києві]] |
[[Категорія:Померли в Києві]] |
||
[[Категорія:Меценатки]] |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Колекціонерки мистецтва]] |
Поточна версія на 17:16, 23 серпня 2024
Варвара Ніколівна Ханенко | |
---|---|
Ім'я при народженні | Варвара Ніколівна Терещенко |
Народилася | 9 серпня 1852 Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Померла | 7 травня 1922 (69 років) Київ, Українська СРР |
Поховання | Видубицький монастир |
Країна | Російська імперія |
Галузь | меценатство[1] і колекціонування[1] |
Знання мов | російська[1] |
Рід | Терещенки, Ханенки |
Батько | Терещенко Нікола Артемійович |
Мати | Терещенко Пелагея Георгіївна |
У шлюбі з | Ханенко Богдан Іванович |
Варвара Ніколівна Ханенко, до шлюбу Терещенко (9 серпня 1852, Глухів — 7 травня 1922, Київ) — українська колекціонерка, меценатка.
Народилася 9 серпня 1852 року в Глухові в родинному маєтку Терещенків. Старша дочка відомого цукрозаводчика, мецената й колекціонера Ніколи Артемовича Терещенка. Одержала домашню освіту, цікавилася, як і батько, мистецтвом[2].
Одружилася з Богданом Ханенком — промисловцем, колекціонером української старовини і творів мистецтва, археологом і меценатом. Була однодумицею та соратницею чоловіка в колекціонуванні предметів мистецтва.
У 1904 році у своєму маєтку в селі Оленівці Васильківського повіту Київської губернії організувала для дітей ремісничу школу. Вироби майстрів неодноразово представлялися на виставках у Києві, Санкт-Петербурзі, де були відзначені золотою медаллю.
Варвару Ханенко було обрано головою комісії Київського художньо-промислового й наукового музею з організації першої Південноросійської виставки кустарних виробів, що відбулася у 1906 році. У 1907 році вона стала однією із ініціаторів утворення й діяльною членкинею Київського кустарного товариства. На Всеросійській виставці в Києві в 1913 році влаштувала окремий павільйон, де було представлено продукцію шести кустарних майстерень, заснованих і утримуваних нею.
Разом із чоловіком колекціонувала пам'ятки західного й східного мистецтва, на основі яких подружжя заснувало приватний музей. Після смерті Богдана Ханенка в 1917 році колекція, згідно з його волею, перейшла у власність Варвари Ханенко, а після її смерті мала перейти у власність Києва для організації загальнодоступного музею. Ханенко мусила впорядкувати колекцію й підготувати її до перетворення на музей. Та найважливішим завданням було зберегти зібрання в надзвичайно непростий час. Через Першу світову війну вона змушена була евакуювати значну частину зібрання з Києва до Москви, до Історичного музею. У 1921 році добилася повернення колекції до Києва. При цьому три десятки картин безслідно зникли, повністю було пограбовано квартиру в Санкт-Петербурзі, де зберігалися прекрасні твори мистецтва. Ханенко відмовилася від пропозиції переїхати до Німеччини й відкрити там музей на привілейованих умовах. Вона звернулася до Української академії наук із проханням прийняти від неї в дар усі художні багатства, але з урахуванням умови Богдана Івановича: зібрання має називатися «Музей Богдана Івановича та Варвари Ніколівни Ханенків». Однак науковий комітет Головосвіти «через відсутність за Ханенком революційних заслуг» просив Академію наук «віднайти більш відповідну особу для назви колишнього музею Ханенка». Врешті-решт, було затверджено компромісну назву — Музей мистецтв Всеукраїнської академії наук ім. Б. І. та В. Н. Ханенків. У 1999 році музею повернуто його первісну назву — Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.
Померла 7 травня 1922 року. Похована в Києві на цвинтарі Видубицького монастиря поруч із чоловіком.
- Мультсеріал «Історії небайдужих»: Епізод 3 «Варвара та Богдан Ханенки»
- О. М. Донік. Ханенки Богдан Іванович і Варвара Миколаївна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 344. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Проект «Українці у світі»
- Варвара Ханенко. Вона зробила зі свого дому музей мистецтв
- Зробити українське модним: як Варвара Ханенко підтримувала майстринь