Фащук Василь Павлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
419 014 редагувань
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
 
(Не показані 5 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Письменник
⚫
'''Василь Павлович Фащук''' ([[18 серпня]] [[1929]], с. [[Ямниця]], [[Тисменицький район]], [[Івано-Франківська область|Станіславська обл.]] — [[19 січня]] [[2016]], там само) — український [[драматург]]-[[сценарист]], громадсько-культурний і просвітянський діяч, педагог, [[Політичний в'язень|політв'язень]].
|ім'я = Фащук Василь Павлович
|оригінал імені =
|мовою =
|зображення = Fashchuk Vasyl.png
|розмір =
|підпис = Василь Фащук, 1984 рік
|ім'я при народженні =
|псевдоніми =
|дата народження = 18.8.1929
|місце народження = с. [[Ямниця]], [[Станиславівське воєводство]]
|дата смерті = 19.1.2016
|місце смерті = с. [[Ямниця]], [[Тисменицький район]], [[Івано-Франківська область]]
|поховання =
|національність = [[Українці|українець]]
|громадянство =
|alma mater = [[Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича]]
|науковий ступінь =
|вчене звання =
|мова творів = [[Українська мова|українська]]
|рід діяльності = [[драматург]], [[сценарист]]
|роки активності =
|напрямок =
|жанр =
|magnum opus =
|член політичної партії = [[Народний рух України]]
|батько =
|матір =
|дружина =
|діти =
|нагороди = {{Орден «За мужність» III ступеня}}
|сайт =
|автограф = <!-- Підпис.jpg -->
|примітки =
}}
⚫
'''Василь Павлович Фащук''' ([[18 серпня]] [[1929]], с. [[Ямниця]], [[Станиславівське воєводство]]&nbsp;— [[19 січня]] [[2016]], [[Тисменицький район]], [[Івано-Франківська область]])&nbsp;— український [[драматург]]-[[сценарист]], громадсько-культурний і просвітянський діяч, педагог, [[Політичний в'язень|політв'язень]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Рядок 13: Рядок 48:


== Творча діяльність ==
== Творча діяльність ==
В. Фащук автор 22 драматургічних творів&nbsp;— п'єс-інсценізацій&nbsp;— переважно історичної тематики. Значна частина їх уже побачила світло рампи на сценах театрів: Ямницького народного («Кайдашева сім'я» за повістю Івана Нечуя-Левицького, 1966&nbsp;р.; «Палій» за новелами Василя Стефаника, 1971), Івано-Франківського обласного муздрамтеатру ім. І. Франка («Змова» за новелами Марка Черемшини, 1974; «Данило Галицький» за твором Антона Хижняка, 1978; «Терен на шляху» за твором Петра Колесника, 1981; «Олекса Довбуш» за романом Володимира Гжицького «Опришки», 1986; «Кайдашева сім'я», 2005), Львівського театру для юнацтва («Отчий світильник» за твором Романа Федоріва, 1984), Тернопільського обласного муздрамтеатру («Данило Галицький», 1986), Рівненського театру («Кайдашева сім'я», 1977), Чернівецького театру («Кайдашева сім'я», 2002).
В. Фащук автор 22 драматургічних творів&nbsp;— п'єс-інсценізацій&nbsp;— переважно історичної тематики. Значна частина їх уже побачила світло рампи на сценах театрів: Ямницького народного («Кайдашева сім'я» за повістю Івана Нечуя-Левицького, 1966&nbsp;р.; «Палій» за новелами Василя Стефаника, 1971), Івано-Франківського обласного муздрамтеатру ім. І. Франка («Змова» за новелами Марка Черемшини, 1974; «Данило Галицький» за твором Антона Хижняка, 1978; «Терен на шляху» за твором Петра Колесника, 1981; «Олекса Довбуш» за романом [[Ґжицький Володимир Зенонович|Володимира Ґжицького]] «Опришки», 1986; «Кайдашева сім'я», 2005), Львівського театру для юнацтва («Отчий світильник» за твором Романа Федоріва, 1984), Тернопільського обласного муздрамтеатру («Данило Галицький», 1986), Рівненського театру («Кайдашева сім'я», 1977), Чернівецького театру («Кайдашева сім'я», 2002).


Від жовтня 1991&nbsp;р. В. Фащук завідував літературною частиною в Івано-Франківському театрі фольклору, народних свят і видовищ, де у співавторстві з заслуженим артистом України Володимиром Нестеренком створили спектакль «Степан Бандера. Автобіографія».
Від жовтня 1991&nbsp;р. В. Фащук завідував літературною частиною в Івано-Франківському театрі фольклору, народних свят і видовищ, де у співавторстві з заслуженим артистом України Володимиром Нестеренком створили спектакль «Степан Бандера. Автобіографія».
Рядок 19: Рядок 54:
З початку 1993-го працював в Івано-Франківському міському товаристві «Просвіта» ім. Т. Шевченка&nbsp;— спочатку референтом, а згодом відповідальним секретарем. Член редколегії книги «Просвіта Івано-Франківська. Минуле і сучасне» (2000).
З початку 1993-го працював в Івано-Франківському міському товаристві «Просвіта» ім. Т. Шевченка&nbsp;— спочатку референтом, а згодом відповідальним секретарем. Член редколегії книги «Просвіта Івано-Франківська. Минуле і сучасне» (2000).


В. Фащук&nbsp;— автор багатьох книг та публікацій, де вміщено його п'єси-інсценізації. У 1996 році вийшли друком його історичні драми «Отчий світильник»<ref>Василь Фащук. Отчий світильник. Історична драма на 2 дії. Видання Івано-Франківського міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта». Івано-Франківськ, 1996.&nbsp;— 70 с.</ref> та «Данило Галицький»<ref>Василь Фащук. Данило Галицький. Історична драма на 3 дії, 9 картин. Видання Івано-Франківського міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта». Івано-Франківськ, 1996.&nbsp;— 61 с.</ref>. 1997 року побачили світ драми «Полки йдуть на Галич»<ref>Василь Фащук. Полки йдуть на Галич. Історична драма на 2 дії. Видання Івано-Франківського міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта». Івано-Франківськ, 1997.&nbsp;— 41 с.</ref> та «Княгиня Романова»<ref>Василь Фащук. Княгиня Романова. Історична драма на 2 дії, 8 картин з прологом і епілогом. Видання Івано-Франківського міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта», 1997.&nbsp;— 54 с.</ref>. У 2001&nbsp;р. побачила світ книга «Княжа слава»<ref>Василь Фащук. Княжа слава. Історичні драми.&nbsp;— Івано-Франківськ, 2001.&nbsp;— 284 с.</ref>, де вміщено п'ять його п'єс-інсценізацій («Отчий світильник», «Чудо святого Георгія о Зміє» за Романом Федорівим, «Полки йдуть на Галич» за Теодором Микитиним, «Княгиня Романова» за Іваном Филипчаком, «Король Данило» за Антоном Хижняком), які відображають славні, героїчні сторінки історії [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави]] у ХІІ-ХІІІ століттях.
В. Фащук&nbsp;— автор багатьох книг та публікацій, де вміщено його п'єси-інсценізації. У 1996 році вийшли друком його історичні драми «Отчий світильник»<ref>Василь Фащук. Отчий світильник. Історична драма на 2 дії. Видання Івано-Франківського міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта». Івано-Франківськ, 1996.&nbsp;— 70 с.</ref> та «Данило Галицький»<ref>Василь Фащук. Данило Галицький. Історична драма на 3 дії, 9 картин. Видання Івано-Франківського міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта». Івано-Франківськ, 1996.&nbsp;— 61 с.</ref>. 1997 року побачили світ драми «Полки йдуть на Галич»<ref>Василь Фащук. Полки йдуть на Галич. Історична драма на 2 дії. Видання Івано-Франківського міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта». Івано-Франківськ, 1997.&nbsp;— 41 с.</ref> та «Княгиня Романова»<ref>Василь Фащук. Княгиня Романова. Історична драма на 2 дії, 8 картин з прологом і епілогом. Видання Івано-Франківського міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта», 1997.&nbsp;— 54 с.</ref>. У 2001&nbsp;р. побачила світ книга «Княжа слава»<ref>Василь Фащук. Княжа слава. Історичні драми.&nbsp;— Івано-Франківськ, 2001.&nbsp;— 284 с.</ref>, де вміщено п'ять його п'єс-інсценізацій («Отчий світильник», «Чудо святого Георгія о Зміє» за Романом Федорівим, «Полки йдуть на Галич» за Теодором Микитиним, «Княгиня Романова» за Іваном Филипчаком, «Король Данило» за Антоном Хижняком), які відображають славні, героїчні сторінки історії [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави]] у ХІІ—ХІІІ століттях.


2004-го опублікована книга «Борці за волю»<ref>Василь Фащук. Борці за волю. Івано-Франківськ.: Нова зоря, 2004.&nbsp;— 288 с.</ref>, в якій надруковано п'ять історичних п'єс-інсценізацій В. Фащука: «Спалах у темряві» і «Полковник Семен Височан» за творами Теодора Микитина; «Олекса Довбуш» за романом Володимира Гжицького «Опришки»; «Лицарі листопадового чину» за романом Євгена Куртяка «Спалені обози»; «Борці за волю» за повістю Марії Остромири «Лемківщина у вогні».
2004-го опублікована книга «Борці за волю»<ref>Василь Фащук. Борці за волю. Івано-Франківськ.: Нова зоря, 2004.&nbsp;— 288 с.</ref>, в якій надруковано п'ять історичних п'єс-інсценізацій В. Фащука: «Спалах у темряві» і «Полковник Семен Височан» за творами Теодора Микитина; «Олекса Довбуш» за романом Володимира Ґжицького «Опришки»; «Лицарі листопадового чину» за романом Євгена Куртяка «Спалені обози»; «Борці за волю» за повістю Марії Остромири «Лемківщина у вогні».


Того ж 2004&nbsp;р. вийшла з друку книга В. Фащука «Терен на шляху»<ref>Василь Фащук. Терен на шляху. Івано-Франківськ.: Нова Зоря, 2004.&nbsp;— 184 с.</ref>, присвячена 150-літньому ювілею від дня народження [[Франко Іван Якович|І. Франка]]. До неї увійшли такі твори В. Фащука: «Терен на шляху» за мотивами однойменного роману П. Колесника, «Панські жарти» за однойменною поемою та «Лис Микита» за однойменною казкою І. Франка.
Того ж 2004&nbsp;р. вийшла з друку книга В. Фащука «Терен на шляху»<ref>''Василь Фащук''. Терен на шляху.&nbsp;— Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004.&nbsp;— 184 с.</ref>, присвячена 150-річчю від дня народження [[Франко Іван Якович|І. Франка]]. До неї увійшли такі твори В. Фащука: «Терен на шляху» за мотивами однойменного роману П. Колесника, «Панські жарти» за однойменною поемою та «Лис Микита» за однойменною казкою І. Франка.


У №&nbsp;1 журналу «Перевал» за 2004&nbsp;р. опубліковано його п'єсу-інсценізацію «Син волі»<ref>Василь Фащук. Син волі. Журнал «Перевал» №&nbsp;1, 2004.</ref> за мотивами романів В. Шевчука «Син волі» і «Терновий цвіт» (про Т. Шевченка).
У №&nbsp;1 журналу «Перевал» за 2004&nbsp;р. опубліковано його п'єсу-інсценізацію «Син волі»<ref>Василь Фащук. Син волі. Журнал «Перевал» №&nbsp;1, 2004.</ref> за мотивами романів В. Шевчука «Син волі» і «Терновий цвіт» (про Т. Шевченка).
Рядок 55: Рядок 90:
* Засівайте ниву українства. [[Арсенич Петро Іванович|П. Арсенич]], В. Бойко. Газета «Галицька Просвіта», №&nbsp;30(242), 13 серпня 2009, с.4.
* Засівайте ниву українства. [[Арсенич Петро Іванович|П. Арсенич]], В. Бойко. Газета «Галицька Просвіта», №&nbsp;30(242), 13 серпня 2009, с.4.
* Добро творити на землі… Василь Бойко. Газета «Галичина», 18 серпня 2009, с. 6.
* Добро творити на землі… Василь Бойко. Газета «Галичина», 18 серпня 2009, с. 6.
* Андрій Сміжак. [http://yamnytsya-otg.if.ua/wp-content/uploads/2018/10/%D0%AF%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F-%E2%84%964-%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C-2012-%D0%B7%D0%B2.pdf «Людина завжди повинна бути художником своєї справи». Ямниця. Спецвипуск газети «Вперед». №&nbsp;4(12), жовтень 2012, с. 3.]
* Андрій Сміжак. [http://yamnytsya-otg.if.ua/wp-content/uploads/2018/10/Ямниця-%E2%84%964-жовтень-2012-зв.pdf «Людина завжди повинна бути художником своєї справи». Ямниця. Спецвипуск газети «Вперед». №&nbsp;4(12), жовтень 2012, с. 3.]
* Просвіта Івано-Франківська: минуле й сучасне.&nbsp;— Івано-Франківськ: Нова зоря, 2014.&nbsp;— 600 с., біографічні дані про В. Фащука на с.476&nbsp;— 479.
* Просвіта Івано-Франківська: минуле й сучасне.&nbsp;— Івано-Франківськ: Нова зоря, 2014.&nbsp;— 600 с., біографічні дані про В. Фащука на с.476&nbsp;— 479.
* [https://lib.if.ua/dbase/persons.php?action=sort&q=%CA&by=letter&view=5 Видатні діячі Прикарпаття. Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка. Фащук Василь Павлович]
* [https://lib.if.ua/dbase/persons.php?action=sort&q=%CA&by=letter&view=5 Видатні діячі Прикарпаття. Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка. Фащук Василь Павлович]
Рядок 65: Рядок 100:
[[Категорія:Лауреати премії імені Марійки Підгірянки]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Марійки Підгірянки]]
[[Категорія:Українські політв'язні]]
[[Категорія:Українські політв'язні]]
[[Категорія:Випускники Чернівецького університету]]

Поточна версія на 09:54, 1 вересня 2024

Фащук Василь Павлович
Василь Фащук, 1984 рік
Народився18 серпня 1929(1929-08-18)
с. Ямниця, Станиславівське воєводство
Помер19 січня 2016(2016-01-19) (86 років)
с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область
Національністьукраїнець
Діяльністьдраматург, сценарист
Alma materЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Мова творівукраїнська
ПартіяНародний рух України
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Василь Павлович Фащук (18 серпня 1929, с. Ямниця, Станиславівське воєводство — 19 січня 2016, Тисменицький район, Івано-Франківська область) — український драматург-сценарист, громадсько-культурний і просвітянський діяч, педагог, політв'язень.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Семирічну освіту здобув у школі рідного села. В 1945—1948 рр. навчався у Станіславському педучилищі, після якого рік працював учителем у Воронській семирічній школі Коломийського району. 1949-го вступив на філологічний факультет (український відділ) Чернівецького університету. 30 березня 1951 р. В. Фащука заарештували, а 19 січня 1952-го засудили на 10 років позбавлення волі за антирадянську діяльність і за збереження забороненої літератури та розповсюдження її серед студентів. (стаття 54-10 ч. 2 КК УРСР). Покарання відбував у м. Совгавані Хабаровського краю. 4 липня 1956 р. звільнений з місця ув'язнення зі зняттям судимості та у вересні поновлений на навчанні у ЧДУ. Однак у зв'язку з революцією в Угорщині, яка викликала симпатії серед студентства, 13 лютого 1957 р. В. Фащука знову виключили з університету — як неблагонадійного.

Після багатьох поневірянь він працює вчителем у с. Стара Жадова Сторожинецького району на Буковині та в селах Височанка й Тязів Галицького району Івано-Франківської області. Одночасно навчається заочно в Чернівецькому університеті, який закінчив 1961-го. З вересня 1962 р. до 1972 р. він викладав українську мову і літературу в середній школі № 5, а після невеликої перерви, пов'язаної з хворобою горла повернувся у 1975 р. до викладання в СШ № 11, та № 13 м. Івано-Франківська. Працюючи вчителем у багатьох школах, він всюди організовував хорові колективи, драматичні гуртки і сам брав у них активну участь. Його методика викладання мови і літератури, турбота про школярів сприяла пробудженню національного самоусвідомлення та надихала на тягу до знань, ось чому серед його колишніх учнів багато відомих фахівців, науковців, справжньої української еліти. Як старший інженер-інспектор з охорони пам'яток архітектури Обласного відділу будівництва і архітектури (1972—1974 рр.) він зробив вагомий внесок у виявлення, облік та збереження архітектурних пам'яток Прикарпаття, доклав зусиль до реставрації Скиту Манявського, дерев'яних церков у Ворохті, Коломиї, Рогатині, в с. Черче. Виконано трасування фундаментів Успенської церкви ХІІ ст. в с. Крилос. У тому ж Крилосі В. Фащук започаткував створення Музею архітектури та побуту Прикарпаття.

Родина

[ред. | ред. код]

Батько Павло Фащук, мати Євдокія Климентівна — селяни, у 1939 році батько, як учасник війни розстріляний гітлерівськими окупантами в лікарні в польському місті Гнезно.

У 1961 одружився з учителькою німецької мови Ольгою Голинською, з якою виростив і виховав сина Тараса 1962 р.н. (інженер-нафтовик) й доньку Лесю 1966 р.н. (музикант-концертмейстер).

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

В. Фащук автор 22 драматургічних творів — п'єс-інсценізацій — переважно історичної тематики. Значна частина їх уже побачила світло рампи на сценах театрів: Ямницького народного («Кайдашева сім'я» за повістю Івана Нечуя-Левицького, 1966 р.; «Палій» за новелами Василя Стефаника, 1971), Івано-Франківського обласного муздрамтеатру ім. І. Франка («Змова» за новелами Марка Черемшини, 1974; «Данило Галицький» за твором Антона Хижняка, 1978; «Терен на шляху» за твором Петра Колесника, 1981; «Олекса Довбуш» за романом Володимира Ґжицького «Опришки», 1986; «Кайдашева сім'я», 2005), Львівського театру для юнацтва («Отчий світильник» за твором Романа Федоріва, 1984), Тернопільського обласного муздрамтеатру («Данило Галицький», 1986), Рівненського театру («Кайдашева сім'я», 1977), Чернівецького театру («Кайдашева сім'я», 2002).

Від жовтня 1991 р. В. Фащук завідував літературною частиною в Івано-Франківському театрі фольклору, народних свят і видовищ, де у співавторстві з заслуженим артистом України Володимиром Нестеренком створили спектакль «Степан Бандера. Автобіографія».

З початку 1993-го працював в Івано-Франківському міському товаристві «Просвіта» ім. Т. Шевченка — спочатку референтом, а згодом відповідальним секретарем. Член редколегії книги «Просвіта Івано-Франківська. Минуле і сучасне» (2000).

В. Фащук — автор багатьох книг та публікацій, де вміщено його п'єси-інсценізації. У 1996 році вийшли друком його історичні драми «Отчий світильник»[1] та «Данило Галицький»[2]. 1997 року побачили світ драми «Полки йдуть на Галич»[3] та «Княгиня Романова»[4]. У 2001 р. побачила світ книга «Княжа слава»[5], де вміщено п'ять його п'єс-інсценізацій («Отчий світильник», «Чудо святого Георгія о Зміє» за Романом Федорівим, «Полки йдуть на Галич» за Теодором Микитиним, «Княгиня Романова» за Іваном Филипчаком, «Король Данило» за Антоном Хижняком), які відображають славні, героїчні сторінки історії Галицько-Волинської держави у ХІІ—ХІІІ століттях.

2004-го опублікована книга «Борці за волю»[6], в якій надруковано п'ять історичних п'єс-інсценізацій В. Фащука: «Спалах у темряві» і «Полковник Семен Височан» за творами Теодора Микитина; «Олекса Довбуш» за романом Володимира Ґжицького «Опришки»; «Лицарі листопадового чину» за романом Євгена Куртяка «Спалені обози»; «Борці за волю» за повістю Марії Остромири «Лемківщина у вогні».

Того ж 2004 р. вийшла з друку книга В. Фащука «Терен на шляху»[7], присвячена 150-річчю від дня народження І. Франка. До неї увійшли такі твори В. Фащука: «Терен на шляху» за мотивами однойменного роману П. Колесника, «Панські жарти» за однойменною поемою та «Лис Микита» за однойменною казкою І. Франка.

У № 1 журналу «Перевал» за 2004 р. опубліковано його п'єсу-інсценізацію «Син волі»[8] за мотивами романів В. Шевчука «Син волі» і «Терновий цвіт» (про Т. Шевченка).

2005-го вийшла з друку романтична п'єса-інсценізація «Під тихий вечір»[9] за мотивами однойменної повісті Б. Лепкого.

2011 р. драматург створив п'єсу-інсценізацію «Пригоди молодого лицаря» за мотивами однойменного роману С. Черкасенка, а 2012-го скомпонував п'єсу-інсценізацію «Ярема Галайда» за поемою Т. Шевченка «Гайдамаки», які ще не опубліковані. У № 1 журналу «Перевал» за 2012 р. опубліковано п'єсу-інсценізацію В. Фащука «Хрещення Київської Руси»[10], написану за романом С. Скляренка «Володимир» і за мотивами «Повісті минулих літ». Ця історична драма на дві дії з шістьма картинами опублікована в книжці В. Фащука «Христитель України-Руси»[11].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

У січні 1990-го В. Фащук організував осередок Народного Руху України «Центр» і був обраний його головою, а згодом запрошений референтом у Крайову Раду НРУ.

1993 — 31 березня 1997 — В. Фащук працював в Івано-Франківському міському об'єднанні Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка — спочатку референтом, а згодом відповідальним секретарем.

Нагороди і премії

[ред. | ред. код]
  • Лауреат премії ім. академіка Івана Крип'якевича (25.06.1996);
  • Лауреат премії ім. Марійки Підгірянки (2003);
  • Медаль «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка (2004);
  • Орден «За мужність» ІІІ ст.[12];
  • Грамота і Почесна ювілейна відзнака до 100-річча Степана Бандери (2010).
  • Почесний член Товариства «Просвіта» — з 04.12.2001 р.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Василь Фащук. Отчий світильник. Історична драма на 2 дії. Видання Івано-Франківського міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта». Івано-Франківськ, 1996. — 70 с.
  2. ↑ Василь Фащук. Данило Галицький. Історична драма на 3 дії, 9 картин. Видання Івано-Франківського міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта». Івано-Франківськ, 1996. — 61 с.
  3. ↑ Василь Фащук. Полки йдуть на Галич. Історична драма на 2 дії. Видання Івано-Франківського міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта». Івано-Франківськ, 1997. — 41 с.
  4. ↑ Василь Фащук. Княгиня Романова. Історична драма на 2 дії, 8 картин з прологом і епілогом. Видання Івано-Франківського міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта», 1997. — 54 с.
  5. ↑ Василь Фащук. Княжа слава. Історичні драми. — Івано-Франківськ, 2001. — 284 с.
  6. ↑ Василь Фащук. Борці за волю. Івано-Франківськ.: Нова зоря, 2004. — 288 с.
  7. ↑ Василь Фащук. Терен на шляху. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. — 184 с.
  8. ↑ Василь Фащук. Син волі. Журнал «Перевал» № 1, 2004.
  9. ↑ Василь Фащук. Під тихий вечір. Івано-Франківськ.: Грань, 2005. — 60 с.
  10. ↑ Василь Фащук. Хрещення Київської Русі. Журнал «Перевал» № 1, 2012.
  11. ↑ Василь Фащук. Христитель України-Руси. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013. — 40 с.
  12. ↑ Указ Президента України № 939/2009 від 18 листопада 2009 р.

Джерела і посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фащук_Василь_Павлович&oldid=43396141